„затверджено icon

„затверджено




Скачати 158.37 Kb.
Назва„затверджено
Дата22.06.2012
Розмір158.37 Kb.
ТипДокументи




„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

„__” ______________ 20 р.

протокол № _______

Зав. кафедри, професор

____________ Ю.М. Нечитайло






М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

до практичного заняття

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИ КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, СЕМІОТИКА УРАЖЕННЯ ШКІРИ, ПІДШКІРНОЇ КЛІТКОВИНИ, КІСТКОВОЇ ТА М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ.”






Навчальний предмет:

„Пропедевтика дитячих хвороб”

Курс 3

Спеціальність „Медична психологія”

Кількість навчальних годин –2

Методичну вказівку склав

доцент Безрук В.В.



Чернівці 2008

^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Шкіра має тісний функціональний зв'язок із станом всіх органів та систем і є „екраном" стану внутрішніх органів, тому правильна оцінка стану шкіри має велике значення в практичній діяльності лікаря. Кісткова та м'язова системи як ні одна інша системи дитячого організму за періоди дитинства має приріст в 30-35 разів, що зумовлює високу чутливість цих систем дитини до негативних факторів впливу і наявність патологічних станів, які властиві тільки дітям. Слід наголосити на медико-психологічних аспектах, які необхідно знати лікарю-психологу при роботі з дітьми з ураженням шкіри, кісткової та м'язової систем.

^ 2. Навчальна мета заняття: Ознайомитись з анатомо-фізіологічними особливостями, методами клінічного обстеження, лабораторними та інструментальними методами дослідження, семіотикою ураження шкіри, підшкірної клітковини, кісткової та м'язової систем у дітей. Студенти повинні ознайомитись з основними анатомічними та функціональними особливостями шкіри, підшкірної клітковини, кісткової та м'язової систем (І рівень засвоєння), знати клінічні, лабораторні та інструментальні методи оцінки стану вказаних систем дітей, методику проведення огляду, пальпації, перкусії для обстеження цих систем (II рівень засвоєння), вміти самостійно провести огляд, пальпацію шкіри та підшкірної клітковини; огляд, пальпацію, перкусію для визначення стану кісткової та м'язової систем (III рівень засвоєння), оцінити симптоми та ознаки ураження цих систем та основний синдром ураження (IV рівень засвоєння).

Вимоги до засвоєння матеріалу:

^ 2.1. Студент повинен знати:

- анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи у дітей;

- особливості обстеження м’язової системи у дітей в залежності від віку дітей; - основні симптоми ураження цих систем;

- морфологічні елементи шкіри при ураженні шкіри;

- інструментальні та лабораторні методи дослідження;

- особливості поведінки дитини з ураженням шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи;

2.2. Вміти:

- оцінити стан шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи дітей різного віку;

- виявити симптоми та синдроми, які свідчать про ураження цих систем дитини;

- самостійно зібрати анамнез у дітей (батьків) з ураження шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи;

- самостійно провести огляд, пальпацію шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи дітей різного віку.

^ 2.3. Опанувати практичні навички:

- збирання анамнезу у батьків або хворої дитини з ураженням шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи дітей різного віку;

- проведення об'єктивного обстеження для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи дітей різного віку;

- спілкування з хворими дітьми з ураженням шкіри, підшкірної основи, кістково-м'язової системи та їх батьками.

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

^ 1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб)

Будову та функції шкіри, підшкірної основи, кісткової, м’язової систем, патологічну анатомію та фізіологію цих систем організму дитини, семіотику порушень функцій цих систем організму дитини

Оцінити зміни функціонування шкіри, підшкірної основи, кісткової, м’язової систем організму, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження цих системи

^ 2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи, кісткової, м’язової систем організму дітей, методику обстеження та семіотику ураження цих систем організму дитини

Проводити опитування хворих дітей із ураженням шкіри, підшкірної основи, кісткової, м’язової систем, визначати симптоми та синдроми, що свідчать про ураження про ураження цих систем

^ 3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: "Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку", "Загальний огляд здорової дитини", "Оцінка стану важкості дітей"

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження хворої дитини

Збирати анамнез у дітей та їх батьків в залежності від стану важкості, проводити оцінку стану важкості в різні вікові періоди, проводити обстеження дитини згідно загальних принципів.


^ 4. Поради студенту:

АФО шкіри, підшкірної основи, кісткової та м’язової систем

Шкіра складається з двох основних шарів: епідермісу, дерми. Епідерміс новонародженого і дітей раннього віку складає від 0,15 до 0,25 мм, в той час як у дорослого від 0,25 0,36 мм. З усіх шарів епідермісу найбільші особливості мають базальний, зернистий, роговий. Базальний шар новонароджених розвинутий добре і складається з двох видів клітин: базальних і меланоцитів. Внаслідок недостатнього утворення меланіну в останніх, шкіра у новонароджених може бути більш світлою. Зернистий шар у дітей розвинутий слабко, чим і зумовлена значна прозорість шкіри у новонароджених дітей перших місяців життя, а також її рожевий колір новонароджених крізь прозорий роговий шар і слабко помітний шипуватий можна бачити колір крові у капілярах. У клітин зернистого шару у новонароджених відсутній кератогеалін, який надає шкірі білий колір. Роговий шар тонкий і на відміну у дорослих складається з 2-3 рядів клітин, але структура клітин епідермісу у дітей більш рихла, вміщує більше води. Границя між епідермісом і дермою нерівна, хвиляста. Із погано розвинутої базальної мембрани при захворюваннях епідерміс легко відстає від дерми, що зумовлює виникнення епідермолізу - утворення міхурів у місцях натискування, на слизових оболонках. Поверхня новонародженого має рН близьке до нейтрального - 6,3-? Однак вже у перші місяці життя рН знижується і досягає З,? супроводжується значним збільшенням бактерицидності шкіри. Звертається увага на велику кількість кровоносних судин, ? сіть широких капілярів у шкірі.

Особливістю волос є їх повільний ріст у перші 2 ? життя (0,2 мм щоденно порівняно з 0,3-0,5 мм у дітей старшого віку) і швидка їх зміна.

Нігті у доношених новонароджених досягають дистальних закінчень останньої фаланги і являються одним з критеріїв зрілості.

Сальні залози розповсюджені по всій шкірі за винятком долоней та підошв. Вони повністю сформовані і починають функціонувати ще на 7 місяці вагітності.

Сальні залози у новонароджених можуть утворювати кисти особливо на шкірі носу, утворюючи мілкі біло-жовті milia. На волосяній частині голови за рахунок їх підвищеної секреції утворюються "молочні корки". Кількість потових залоз у новонародженого таке ж, як у дорослого. Але морфологічно вони недорозвинуті. Вивідні протоки потових залоз у новонароджених ще не функціонують в повній мірі. Формування їх завершується після 7 років.

Під час народження шкіра дитини покрита грубим шаром сироподібної змазки (vernix caseosa). Сироподібна змазка складається з жиру, холестерину, глікогену.

Підшкірно-жировий шар у дітей має ряд особливостей:

1. Жирові клітини дрібні і вміщують ядра; з віком жирові клітини збільшуються у розмірах, а ядра навпаки зменшуються.

2. Відношення підшкірно-жирового шару у дітей 1 року до маси тіла відносно більше ніж у дорослих, що зумовлює округлі форми їх тіла.

3. В грудній, черевній порожнинах накопичення жирової клітковини відсутнє. Воно з'являється з 5-7 років.

4. У новонароджених в підшкірній клітковині зберігаються частинки ембріональної тканини, які мають жиронакопичуючу і кроветворну функцію.

5. Наявність бурої жирової тканини, яка виконує функцію не скоротливого термогенезу.

Особливості м'язової системи у дітей характеризуються тим, що у дітей 1-го року м'язові волокна тонкі, з великою кількістю ядер, добрим розвитком інтерстіціальної тканини. Так, якщо діаметр м'язового волокна у новонародженого складає 7 мкм, то в 16 років - 28 мкм. Паралельно з розвитком м'язових волокон йде формування сполучнотканинного каркасу м'язів - ендомізія і перімізія. Рецепторний апарат м'язів вже сформований у новонародженого. В перші місяці життя характерний гіпертонус м'язів, пов'язаний з незрілістю нервової системи. Біохімічний склад м'язів у дітей відрізняється від дорослих. Так, вміст міофібрілярних білків м'язової тканини новонародженого приблизно в 2 рази менше, ніж у дітей старшого віку і дорослих. Важливою якісною особливістю є наявність у м'язах дітей фетальної форми міозину, що має своєрідну структуру, знижену АТФ-азну і відносно високу холінестеразну активність. З віком зростає кількість тропоміозіну в м'язовій тканині, збільшується вміст саркоплазматичних білків і зменшується кількість глікогену, молочної кислоти, нуклеїнових кислот, істотно знижується і вміст води у м'язах.

Існує різниця будови кісток дитини і дорослого: більший вміст води і менший процент твердих речовин, волокниста структура, виражена еластичність, висока регенераторна можливість, більша резистентність до травм. Особливістю кісток дітей є значна їх васкуляризація, тому часто виникають гематогенні остеомієліти. Особливістю будови кісток черепу є наявність у новонароджених тім'ячка. У доношених дітей бокові тім'ячка закриті. Мале тім'ячко у 25% новонароджених відкрите і закривається не пізніше 4-8 тижня після народження. Велике тім'ячко в період новонародженості має розміри 2х2 см, у 5-6 місяців - 1х1 см, в 9-10 місяців - 0,5х0,5см і повністю закривається у 12-14 місяців, в останні роки навіть у 9-10 місяців.

Грудна клітка новонародженого широка і коротка, діжкоподібна, з горизонтально розташованими ребрами. Хребет у новонародженого не має звивів, шийний лордоз з'являється у 3-4 місяці, грудний кіфоз - у 6-7міс., поперековий лордоз - у рік. Особливістю кісток дітей є відносно більша товщина і функціональна активність надкісниці, за рахунок якої йдуть процеси новоутворення кісток при поперечному рості кісток.

У новонародженого зубів немає, вони прорізуються з 6 місяців: на 6-7 місяці з'являються 2 нижніх середніх різця, на 8-9 міс. - 2 верхніх середніх різця, на 9-10 - ще 2 верхніх бокових різця, на 11-12 - 2 нижніх бокових різця. До кінця першого року у дитини повинно бути 8 молочних зубів, до двох років - 20 молочних зубів. Щоб визначити кількість молочних зубів у дитини 6-24 місяців можна користуватися простим розрахунком: від числа місяців життя відняти 4 (наприклад, в 14 міс. дитина повинна мати 14-4=10 зубів). З 5-6 років починають прорізуватися постійні зуби.

^ СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ ШКІРИ.

Морфологічні елементи шкіри - це зовнішні прояви патологічного процесу, що виникає в шкірі. Ці елементи поділяють на: первинні та вторинні. До ПЕРВИННИХ слід віднести висипки, які з'являються на незміненій шкірі: пляма, папула, пухир, міхурець, міхур, пустула, горбик, вузол. В свою чергу первинні елементи поділяються на ПОРОЖНИННІ, заповнені гнійним або геморагічним вмістом (пухир, міхурець, міхур) та НЕПОРОЖНИННІ (пляма, папула, вузлик, горбик). До вторинних відносяться висипки, які з'являються внаслідок еволюції первинних елементів: ерозія, садно, тріщина, виразка, рубець, лусочка, кірки, ліхеніфікація, вегетація, вторинна пігментація.

При розгляді питань семіотики уражень шкіри звертається увага на значення правильної оцінки зміни кольору шкіри.

1. Блідість шкіри може зустрічатись при анеміях, набряках, спазмі судин (переохолодження, страх, блювота), а також при недостатньому заповненні судинного русла при недостатності аортальних клапанів. При деяких захворюваннях блідість шкіри має характерний відтінок: при гемолітичній анемії - жовтушний, при апластичних анеміях - восковий, при септичному ендокардиті - кольору кофе з молоком, при септичних станах і токсикозах - сірий, при хлорозі - зеленуватий.

2. Почервоніння шкіри як фізіологічне явище може виникнути при дії високої або низької температури, при психічному збудженні, механічному подразненні шкіри. Патологічна гіперемія з'являється при захворюваннях, які супроводжуються лихоманкою. Локальна гіперемія на носі, шиї, щоках характерна для системного червоного вовчка. Місцева гіперемія супроводжує вогнища запалення.

3. Жовтушність шкіри може бути фізіологічною у новонароджених (з'являється на 2-3 день і зникає до 7-10). Наростаюча, виражена жовтуха супроводжує гемолітичну хворобу, інфекційний гепатит, сепсіс, сифіліс. Незначна іктеричність супроводжує вроджені вади серця в період декомпенсації. Каротинові жовтухи виникають при вживанні великої кількості моркви, мандарин, акрихіну.

4. Ціаноз з'являється при падінні вмісту оксигемоглобіну нижче 95 %. Він супроводжує синдром респіраторних порушень у новонароджених, особливо у недоношених, пневмонії, ателектази, пневмоторакс, круп, стороннє тіло. Значний ціаноз з'являється при вроджених вадах серця (тетрада Фалло).

5.Висипки у дітей бувають різноманітні. Гнійничкова при піодермії, геморагічна при капіляротоксикозі, хворобі Верльгофа, сепсисі, менінгококцемії; дрібнокрапчаста на гіперемованому фоні при скарлатині; розеольозно-папульозна на незміненому фоні при корі; папульозна, себорейна при ексудативному диатезі.

^ СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ ПІДШКІРНО-ЖИРОВОГО ШАРУ.

В залежності від розвитку підшкірного шару розрізняють слідуючі поняття: ейтрофія - або нормотрофія - коли у дитини достатньо розвинута підшкірна клітковина; гіпотрофія - коли у дитини недостатньо розвинута підшкірна клітковина; паратрофія - коли у дитини є надмірний розвиток підшкірної клітковини.

До найбільш частих змін підшкірно-жирового шару відносять зменшення підшкірної основи або надмірний розвиток її.

Гіпотрофія - виснаження грудної дитини з ознаками зменшення підшкірної основи. Розрізняють три ступені гіпотрофії. Гіпотрофія І ступеня характеризується зменшенням підшкірно-жирової клітковини на груді і животі, зниженням тургору тканин шкіри і її побліднінням. При гіпотрофії II ступеня жирова тканина на тулубі повністю зникає, на обличчі, шиї, кінцівках зменшується. Шкіра стає сухою, дряблою, легко збирається у складки. Тургор тканин різко знижений. Для гіпотрофії III ступеня характерна повна відсутність жирової тканини, часто навіть на обличчі, від чого має старечий вигляд.

Маса тіла дитини при гіпотрофії І ст. знижена на 10-15 %, II ст.-на 16-30%, III ст.- більше 30%. Надмірний розвиток жиру у підшкірній основі (ожиріння) може бути пов'язане з систематичним перегодовуванням дитини або з ендокринними порушеннями. В нормі діти грудного віку мають на внутрішній поверхні стегна 2-3 жирові складки. Жирова тканина в них менше розвинута на груді і відносно більша на обличчі, животі, кінцівках. Ступінь розвитку підшкірної основи можна перевірити так: двома пальцями (великим і середнім) лікар захоплює дільницю шкіри таким чином, щоб висота складки була біля 1 см. Визначають товщину складки в середній третині передпліччя, на груді (збоку), животі, підлопатковій області.

Визначення тургору тканин проводиться шляхом стискування великим і вказівним пальцями правої руки шкіри і усіх м'яких тканин на внутрішній поверхні стегна і плеча. При цьому відчувається опір і пружність, що зветься тургором.

Семіотика уражень підшкірної клітковини передбачає знання поняття склереми і склередеми. Склерема - дифузне ущільнення шкіри і підшкірної основи. Виникає частіше у новонароджених на першому тижні життя. Ознаки склереми: дерев'яниста щільність шкіри, шкіра не збирається у складку, бліда, холодна, натягнута. Склередема - захворювання близьке по етіології до склереми. Ознаки склередеми: жирові відкладання в області ікроножних м'язів ущільнюються, стають "тестуватими", далі шкіра стає щільною, майже не збирається у складку, напружена, бліда. На відміну від склереми, склередема може вражати шкіру підошв і долоней.

Силу м'язів можна перевірити орієнтовно по ступеню зусиль, що необхідне для протидії рухам дитини. У школярів силу м'язів можна визначити: а) по силі рукостискання;б) по можливості піднімати вантаж посильної важкості; в) по здібності до опору, який хворий може надати лікарю при згинанні і розгинанні кінцівок.

М'язову працездатність визначають при допомозі спеціальних пристроїв -ергографів і ергометрів.

Зміни тонусу м'язів можуть проявлятися як гіпотонією, так і гіпертонією.

^ Семіотика м’язової системи

М'язова атрофія - порушення трофіки м'язів з явищами потоншення і переродження м'язових волокон, значним зменшенням маси м'язів, послабленням або втратою скорочувальної здатності. М'язова атрофія може бути вродженою і набутою, первинною і вторинною. Так атрофія м'язів супроводжує багато спадково-дегенеративних захворювань нервово-м'язової системи дитини (аміотрофії Вердніга-Гофмана, Арана-Дюшена, Шарко-Марі Тута, міопатії Дюшена, Ерба-Рота та ін.).

Атрофія м'язів у дітей раннього віку виникає при гіпотрофії ІІ-ІІІ ступеню внаслідок метаболічних порушень у м'язах, розладів трофічної функції нервової системи, гіпокінезії.

М'язова атрофія може бути наслідком тривалої нерухомості дитини при соматичних захворюваннях, імобілізації після перелому, в післяопераційному періоді. У дітей м'язова атрофія може виникнути після тривалого застосування деяких препаратів. Так, стероїдні міопатії з'являються після тривалого вживання препаратів, що вмістять фтор-дексаметазон, тріамцинолон. Стероїдні м'язові атрофії зворотні, вони зникають після відміни препарату.

М'язова гіпотонія у новонароджених зустрічається при травматичному паралічі плечового сплетіння, у грудних дітей спостерігається при рахіті. У дітей після 5-6 років м'язова гіпотонія з'являється при малій хореї, пухлині мозжечку, супроводжує тяжку гіпокаліємію.

М'язова гіпертонія виникає при пологовій травмі з крововиливами, рефлекторна гіпертонія м'язів виникає при правці.

Міотонія - стан м'язів при якому різко порушено послаблення м'язів після сильного їх скорочення (внаслідок зміни проникливості клітинних мембран). Вроджена міотонія - хвороба Томсена. Міотонія - вроджена загальна гіпотонія або повна атонія скелетних м'язів (хвороба Опенгейма). Гіпотонія м'язів поєднується з ознаками рухливості в суставах (гіперекстензії). Характерна поза "жаби".

Міастенія - захворювання з явищами м'язової слабкості і підвищеної втомлюваності, що відносять до аутоімунних порушень, внаслідок чого виникає блок нервово-м'язової передачі.Захворювання починається в дитинстві або у 20-30 років.

Паралічі і парези м'язів - наслідок уражень пірамідної і екстра пірамідної систем.

^ Семіотика кісткової системи

Частіше в дитячому віці зустрічаються такі зміни кісткової системи:

- пом'якшення кісток (краніотабес), потовщення на ребрах, викривлення кінцівок при рахіті, хондродістрофії, деформації кісток черепу при сифілісі, викривлення хребту у школярів.

  • існують різні вроджені аномалії розвитку кісткового остову голови: різка асиметрія обличчя, мікрогнатія (недорозвинута нижня щелепа), макрогнатія (по мірний розвиток нижньої щелепи), високе "готичне" піднебіння, диспластичний ріст зубів, порушення прикусу, гіпертелорізм (збільшення розмірів між орбітами), брахіцефалія (ущільнення черепу в передньозадньому напрямку), скафоцефалія (ущільнення черепу в латеральному напрямку), мікроцефалія, макроцефалія.

Підгострий перебіг рахіту супроводжується розростанням остеоїдної тканини кісток черепу з утворенням бугрів на чолі і тімені. Для гострого перебігу рахіту характерно остеомаляція кісток потилиці і країв великого тім'ячка. При гострому перебігу рахіту можливі різні деформації грудної клітки. При тугому пеленанні дитини відмічається стискування її з боків, грудина виступає вперед (кілєподібна, або "кур'яча, "грудь). Внаслідок гіпотонії м'язів живота і метеоризма виникає борозда Філатова-Гарісона - западання грудної клітки в місцях прикріплення діафрагми. Воронкоподібна деформація грудної клітки можлива при тяжкому перебігу рахіту.

Асиметрія грудної клітки можлива при рахіті, хронічній пневмонії, плевриті, ателектазах, аномаліях розвитку дихальної системи, діжкоподібна грудна клітина буває при емфіземі,бронхіальній астмі. Тривалий перебіг рахіту веде до утворення "реберних чіток" - своєрідних розростань остеоїдної тканини на ребрах поблизу грудини, "браслетів", "ниток перлів".

Кінцівки дитини необхідно обстежити в положенні лежачи і стоячи: оцінюють їх форму, співвідношення довжини кінцівок між собою, а також до загальної довжини тіла, пальпаторно обстежують кістки, доступні для пальпації. При багатьох вроджених і спадкових захворюваннях (синдромах Баквіна-Айгера, Мартена-Олбрайта, Моркіо, Пайла, Парро, Фанкони-Альбертіні та інш.) відмічається укорочення та деформації кінцівок.

При синдромі Паннера (асептичний епіфізарний некроз головки плечової кістки) можливе укорочення однієї руки, а при синдромі Пертеса (асептичний субхондральний некроз головки стегна) - укорочення однієї ноги.

Для визначення плоскостопія застосовують плантографію: на поверхні темного лінолеуму роблять відбитки підошов стоп, змащених крейдою. Для отримання стійких відбитків застосовується спеціальна методика.

При оцінці стану суглобів звертають увагу на зміну контурів, форми, об'єму суглоба, колір шкіри над суглобом, наявність вузликових, атрофічних змін в ділянці суглоба, набряків.

^ 5. Контрольні питання:

1. Семіотика уражень шкіри.

2. Семіотика уражень підшкірно-жирового шару.

3. Семіотика кісткової системи.

6. Література

Навчальна:

Обов'язкова:

1. Нечитайло Ю.М., Мельничук Л.В., Макарова О.В. Покрови тіла та опорно-руховий апарат у дітей/Навчальний посібник.- Чернівці.- 2004р.-62с.

2. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»

3. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: Фолиант, 2000. - С.223-315.

4. Мощич П.С. Медицина дитинства.- К.: Здоров'я, 1994. -т.1.- 68-81.

5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.- С.136-145, 293-329.

Додаткова:

1. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. - К.: Знання України, 2002. - С.8-15

2. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. -С.34-73.

Наукова

  1. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. Охрана здоровья матери и ребенка в практике семейного врача. – Київ, „Здоров’я”, 2002.

Методична

1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія"). - Чернівці, 2003. - 19 с.


Методичну вказівку склав

доцент кафедри Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент Шкробанець І.Д.

Схожі:

„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
„затверджено icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
„затверджено iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
„затверджено iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
„затверджено iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
„затверджено iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
„затверджено iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
„затверджено iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи