Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття icon

Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття




Скачати 457.04 Kb.
НазваЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Сторінка1/3
Дата07.06.2012
Розмір457.04 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

“_____” ____________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри професор

Ю.М.Нечитайло


М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

до практичного заняття:

"АФО, МЕТОДИ КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, СЕМIОТИКА УРАЖЕННЯ КРОВІ ТА ІМУННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ"


Навчальний предмет:

пропедевтика дитячих хвороб

Курс 3

Спеціальність – медична психологія

Кількість навчальних годин – 2

Методичну вказівку склав:

доцент Безрук В.В.


Чернівці-2008

^ 1. Актуальність теми.

Дослідження системи крові та імунної системи необхідне не тільки при оцінці стану цих систем, але й для встановлення діагнозу і прогнозу захворювань інших систем органів. Особливо цінними при цьому є динамічні спостереження за змінами в крові в процесі захворювання. Функціональна активність імунної системи у дітей різних вікових груп має значні відмінності, які визначають їх чутливість до інфекційних агентів, впливають на захворюваність.

^ 2. Навчальні цілі заняття.

Ознайомитися із особливостями кровотворення та імунної системи у дітей; методикою дослідження системи крові та імунної системи у дітей; особливостями роботи лікаря в дитячій гематологічній клініці (відділенні)(І рівень засвоєння); знати основні вікові показники гемограми та імунограми у дітей; методику дослідження системи крові та імунної системи у дітей; основні симптоми та синдроми ураження системи крові та імунної системи; додаткові методи дослідження системи крові та імунної системи (ІІ рівень засвоєння); зібрати анамнез життя та захворювання в залежності від віку; провести об’єктивне обстеження системи крові та імунної системи з використанням відповідних методик загального та місцевого огляду та пальпації (ІІІ рівень засвоєння); вміти виявити симптоми та синдроми уражень системи крові та імунної системи у дітей; провести інтерпретацію результатів клінічних та біохімічних досліджень (ІV рівень засвоєння).

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія, медична психологія)

Будову та функції системи крові та імунної системи, патологічну анатомію та фізіологію системи крові та імунної системи, семіотику захворювань системи крові та імунної системи

Доглядати за дитиною з захворюваннями системи крові та імунної системи, проводити об’єктивне обстеження системи крові та імунної системи, готувати дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження системи крові та імунної системи та інтерпретувати їх результати

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості системи крові та імунної системи у дітей, методику обстеження та семіотику ураження

Проводити опитування дітей із захворюваннями системи крові та імунної системи, їх огляд, пальпацію

3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, проводити оцінку стану важкості, загальний огляд


^ 4. Поради студенту:

Кровотворення (гемопоез) – процеси виникнення і дозрівання формених елементів крові. Протягом внутрішньоутробного розвитку відбувається послідовна зміна кровотворних органів. Розрізняють періоди жовточного, печінкового і кістково-мозкового (медулярного) кровотворення.

Перші вогнища кровотворення з'являються на 19-й день розвитку ембріона в так званих кров'яних острівцях, розташованих у стінці жовточного мішка. До кінця 1-го початку 2-го місяця ембріонального періоду кровотворення розвивається вже в самому ембріоні. Спочатку воно відбувається повсюдно, а до кінця другого місяця переважно в печінці. На початку 4-го місяця, коли диференціюються кісткова тканина і кістковий мозок, починається кістко-мозкове кровотворення. З цього періоду починається медулярный період. До кінця 4-го місяця кровотворення здійснюється також у селезінці. Де утворюються лімфоцити. Лимфоїдна тканина починає диференціюватися до кінця внутрішньоутробного періоду розвитку (з 7-го місяця). Важливу роль у становленні лимфопоезу грає тимус. Після народження дитини утворення еритроцитів, зернистих лейкоцитів і тромбоцитів відбувається в кістковому мозку. Лімфоцити утворюються в лімфатичних вузлах, вилочковій залозі, селезінці, солітарних фолікулах кишечнику і деяких інших місцях. У дітей раннього віку кровотворення відбувається в кістковому мозку повсюдно. У 1,5-3 рази більше, ніж у дорослих. На 4-му році після народження в дітей починається переродження червоного кісткового мозку в жировий, цей процес продовжується до 14-15 років. До періоду полового дозрівання кровотворення зберігається в червоному кістковому мозку губчатої речовині тіл хребців, ребер, грудини, стегнових кістках, кістках гомілки (після 30 років гемопоез відбувається тільки в кістковому мозку грудини, ребер і хребців).



^ КІЛЬКІСТЬ І ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ

Кількість крові в новонароджених дітей близько 0,5 л, у дорослих - 4-6 л, але кількість крові в немовлят, що приходиться на одиницю маси тіла, більше, ніж у дорослих. Маса крові стосовно маси тіла складає в немовлят у середньому 15% (11-20%), у грудних дітей - 11% (9-13%), у дорослих - 7% (6-8%). Відносно більший, ніж у дорослих, обсяг крові зв'язаний із забезпеченням більш високого рівня обміну речовин. До 12 років відносна кількість крові наближається до величин, характерним для дорослої людини. Відносна щільність крові в перші дні після народження вище близько 1070 г/л, чим у дітей більш старшого віку і в дорослих (1050-1060 г/л).

^ В'язкість крові в немовлят вище, ніж у дорослих уже протягом 1-го тижня після народження в'язкість крові починає знижуватися. До кінця 1-го місяця в'язкість крові досягає величин, близьких до звичайних для дорослих. Більш висока відносна щільність і в'язкість крові в немовлят обумовлені підвищеним вмістом еритроцитів.

Гематокрит (відношення обсягу формених елементів до обсягу плазми крові) у дорослих складає 40-45%. У 2,5 міс. Внутрішньоутробного розвитку складає 31-36%, у плода в 8 міс. - 40-45%. У 1-й день після народження гематокрит вище, ніж у дорослих у середньому 54%. Високий гематокрит обумовлений високою концентрацією еритроцитів і великим середнім обсягом окремих еритроцитів. До 5-8-му дню після народження гематокрит знижується до 52%, а до кінця 1-го місяця до 42%. В однорічної дитини обсяг формених елементів складає 35%, у 5 років - 37%, у 11-15 років - 39%. Нормальні для дорослих величини встановлюються по завершенню пубертатного періоду.

Реакція плазми крові дорослих слабо лужна, рН - 7,35-7,40. Для плодів і немовлят характерне зрушення реакції плазми крові в кислу сторону - ацидоз. Ацидоз спостерігається в плодів уже при терміні вагітності 5 міс., рН змішаної крові близько 7,33. Наприкінці вагітності реакція плазми крові ще більше зміщається в кислу сторону, рН знижується до 7,13-7,23. Ацидоз є метаболічним, він обумовлений утворенням недоокислених продуктів обміну речовин. Наслідком ацидозу є відносно низька величина лужного резерву крові. Найбільш виражений ацидоз спостерігається відразу після народження. Протягом годин і доби після народження ацидоз поступово зменшується. Близькі до дорослих величини встановлюються протягом 3-5 діб. Протягом усього дитинства зберігається невеликий компенсований ацидоз (знижена кількість буферних основ), що поступово убуває з віком.

Білки в плазмі крові плодів і дітей містяться в меншій концентрації, чим у дорослих. Найменша кількість білків міститься в плазмі крові протягом внутрішньоутробного розвитку. У плодів 4 міс. Концентрація білків складає 25г/л, в середньому 56г/л. Зниження концентрації білків до кінця 1-го місяця (у середньому до 48г/л) змінюється поступовим збільшенням їхньої кількості, що до 3-4 років досягає норми дорослих (70-80г/л). Для плазми крові дітей перших років характерно інше, чим у дорослих, співвідношення білкових фракцій. У немовлят відзначається відносно більш високий рівень гамаглобулінів. Це обумовлено, ймовірно, тим, що гамаглобуліни проходять через плацентарний бар'єр, і плід одержує їх від матері. Після народження відбувається розщеплення отриманих від матері гамаглобулінів, рівень їхній знижується, досягаючи мінімуму до 3 міс. Потім кількість гамаглобулінів поступово збільшується і досягає норми дорослих до 2-3 років. Вміст альфа- і бетаглобулінів у плазмі крові немовлят, як в абсолютному, так і у відносному вираженні нижче, ніж у дорослих. Поступово концентрація цих фракцій зростає і до кінця 1-го року життя досягає рівня, властивого дорослим. Разом з Тим починаючи з 2-го місяця після народження до кінця 1-го року життя концентрація альфа2глобулінів перевищує норму дорослих. Таким чином, протягом 1-го року життя дитини у фракціях глобулінів відбуваються складні і не однорідні зміни: зниження вмісту глобулінів у грудних дітей призводить до відносного збільшення кількості альбумінів, що сильніше всього виражено до 2-го місяця. У цей період вміст альбумінів досягає 66-76% від загального білка (у дорослих – у середньому близько 64%). Але абсолютного збільшення кількості альбумінів у плазмі в цьому віці немає, тому що загальна концентрація білків невелика. Загальна концентрація амінокислот у крові дітей першого року життя на 35% нижче, ніж у дорослих.

^ ПОКАЗНИКИ КРОВІ В ДІТЕЙ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ:

Немовлята перших днів життя:

Hb 180-240 г/л (HbF-60%, HbA-40%)

Еритроцити: 5,38-7,2 Т/л КП - 1,0-1,3

Лейкоцити: 10-30 Г/л

Нейтрофіли: 65-66%

Лімфоцити: 16-34% з поступовим збільшенням до 5-6 (по Туру) чи 4-5 (по Зиброди) дня життя до 50% (І перехрест).

СОЭ: 2-4мм/год

^ Діти 1 року життя:

Еритроцити: 4,5-4,8 Т/л

Hb: 123-130 г/л

КП: 0,85-1,0

Лейкоцити: 6-8 Г/л

СОЭ: 4-8 мм/год

Діти старше 1 року:

У лейкоцитограмі спостерігається перевага лімфоцитів з поступовим їх зниженням до 5-6 років (4-5 років), де цифри лімфоцитів і нейтрофілів приблизно рівні 50% (ІІ перехрест). Тромбоцити - 200-400 М/л. СОЭ - 4-10 мм/год

ЕРИТРОЦИТИ

На ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку еритроцитів у крові мало. Наприклад, у крові 5-тижневого ембріона їх нараховується 0,2Ч1012/л, а на початку 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку - 1,5Ч1012/л. Концентрація еритроцитів у крові плоду росте повільно до початку кістково-мозкового кровотворення, а потім наростає з більшою швидкістю. Еритроцити плоду приблизно в двічі крупніше, ніж еритроцити дорослих, вони містять більшу кількість гемоглобіну. На ранніх етапах ембріогенезу в кров надходять переважно ядровмісні еритроцити. В міру внутрішньоутробного розвитку кількість таких еритроцитів зменшується, складаючи до моменту народження 0,1% від загального їх числа. Таким чином, під час розвитку плоду відбувається поступове збільшення концентрації еритроцитів, зменшення їхнього діаметру й об’єму, а також кількості ядровмісних клітин. У першу годину після народження концентрація еритроцитів 5,9Ч1012/л. Потім вона ще трохи зростає протягом 1-го дня після народження (у середньому до 6,1Ч1012/л). У періоді новородженості спостерігається зменшення концентрації еритроцитів, до 9-15-му дню після народження вона складає в середньому 5,4Ч1012/л, до 1 міс. - 4,7Ч1012/л. Зниження концентрації еритроцитів у крові немовлят зумовлюється їхнім інтенсивним руйнуванням. Одночасно з руйнуванням відбувається утворення нових еритроцитів. Інтенсивне руйнування й утворення еритроцитів у немовлят, ймовірно, необхідні для зміни фетального гемоглобіну (HbF) на гемоглобін дорослих (НЬА). Руйнування еритроцитів у більшості немовлят супроводжується фізіологічною жовтяницею. Вона з'являється на 2-3-й день і зникає до 7-10-го дня після народження. Жовтяниця обумовлена збільшенням концентрації білірубіну в плазмі крові, що утворився з гемоглобіну зруйнованих еритроцитів, і відкладенням його в шкірі.

Найбільш низька концентрація еритроцитів спостерігається у віці 5-6 міс., у середньому 4,1Ч1012/л. У періоді від 5-6 міс. До 1 року концентрація еритроцитів поступово збільшується до 4,2Ч1012/л. У дітей у віці від 1 року до 15 років кількість еритроцитів у крові складає 4,2-4,6Ч1012/л. Розходження концентрації еритроцитів у крові хлопчиків і дівчаток формуються в періоді статевого дозрівання. Середня тривалість життя еритроцитів у періоді новорожденості менше, ніж у дорослих. У дітей на 2-3-й день після народження вона складає 12днів, до 10-ї доби збільшується майже в 3рази. У дітей старше 1 року тривалість життя еритроцитів приблизно така ж, як у дорослих (близько 120 діб). У немовлят ШОЕ - 1-2 мм/год. Низька ШОЕ зумовлюється в основному низькою концентрацією глобулінів. ШОЕ збільшується з 2-го місяця після народження і складає до кінця грудного віку 3-4 мм/год. У старших дітей ШОЕ знаходиться в межах 4-10 мм/год., що наближається до показників ШОЕ дорослого.

ГЕМОГЛОБІН

В окремі періоди індивідуального розвитку людини в еритроцитах, що дозрівають, синтезуються різні форми гемоглобіну. Різновид у молекул гемоглобіну мають ідентичні простетичні групи (геми) і відрізняються структурою білкової частини (глобіну). В еритроцитах ембріона міститься ембріональний гемоглобін (НЬЕ чи НЬР).

У доношених новонароджених дітей HbF складає близько 70%, інша кількість представлена НЬА. Після народження HbF заміняється на НЬА. Наприкінці 2-го тижня НЬА складає близько 50% загальної кількості гемоглобіну. У дітей у віці35-40 днів основна кількість гемоглобіну представлена НЬА. HbF має значно більшу спорідненість до кисню, чим НЬА. У крові плоду на початку 4-го місяця кількість гемоглобіну близько 90 г/л. Поступово кількість гемоглобіну збільшується, досягаючи до 6 міс. – 145 г/л. Кров немовлят містить дуже велику кількість гемоглобіну: через 1 годину після народження вона складає в середньому 208 г/л. З 2-го дня кількість гемоглобіну починає знижуватися і до 9-15-го дня складає 190 г/л, а у віці 1 міс.-145 г/л. Зміни вмісту гемоглобіну в крові подібні змінам концентрації еритроцитів. Кольоровий показник протягом 1-го тижня після народження має величини від 0,9 до 1,3 (у дорослих 0,8-1,0). Високий кольоровий показник говорить про гіперхромію (більший вміст гемоглобіну в еритроцитах). У дітей 1-го року життя кольоровий показник 0,75-0,8, а від 1 року до 15 років - 0,85-0,95.

^ ОСМОТИЧНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ

Новонароджені: максимальна – 0,36-0,4%, мінімальна – 0,48-0,52%

Старші діти: максимальна – 0,36-0,4%, мінімальна – 0,44-0,48%



ЛЕЙКОЦИТИ

У кровотоці плоду одиничні лейкоцити в перше з'являються наприкінці 3-го місяця. На5-му місяці їхня кількість складає в середньому 1,8Ч109/л. У цей час у крові виявляються нейтрофіли всіх стадій розвитку – від мієлобластів до сегментоядерних. Поступово вміст молодих форм лейкоцитів зменшується при зростанні загальної концентрації лейкоцитів у крові. На останньому тижні внутрішньоутробного розвитку в крові плоду міститься в середньому 9,5-9Ч109/л (6-13.9Ч109/л). У новонароджених вміст лейкоцитів великий, їм властивий фізіологічний лейкоцитоз. Через 1 годину після народження концентрація лейкоцитів у крові складає в середньому 16,0Ч109/л. Максимальна концентрація лейкоцитів, 16,7Ч109/л (10,0-30,0Ч109/л), спостерігається протягом 1-го дня після народження. Потім кількість лейкоцитів знижується. У дітей грудного віку концентрація лейкоцитів складає в середньому 9,0Ч109/л (6,0-12,0Ч109/л). Після 1 року концентрація лейкоцитів поступово зменшується і досягає норми дорослих після 15 років (4,0-9,0Ч109/л). Відносний вміст нейтрофілів і лімфоцитів у дітей значно змінюється. У 1-й день після народження нейтрофіли складають 68% від загальної кількості лейкоцитів, а лімфоцити - 25%, тобто містяться приблизно в такім же співвідношенні, як у дорослих. Починаючи з 2-го дня відносна кількість нейтрофілів зменшується, а лімфоцитів - збільшується. У віці 5-6 днів вміст нейтрофілів і лімфоцитів вирівнюється і складає 43-44% (перший перехрест кривих відносного вмісту нейтрофілів і лімфоцитів). Надалі відносне зниження кількості нейтрофілів і збільшення кількості лімфоцитів продовжується. На 2-3-му місяці після народження кількість лімфоцитів досягає максимуму (60-63%), а нейтрофілів – мінімуму (25-27%). Надалі кількість нейтрофілів збільшується, а лімфоцитів - зменшується. У віці 5-ти років кількість лейкоцитів знову вирівнюється (другий перехрест кривих). Після 15 років відносна кількість нейтрофілів і лімфоцитів стає таким же, як і в дорослих. Наприкінці внутрішньоутробного розвитку і незабаром після народження диференціюються Т- і В-лімфоцити. Стовбурові клітини кісткового мозку мігрують у тимус. Тут під дією гормону тимозина утворяться Т-лимфоцити. В-лімфоцити утворюються зі стовбурових клітин кісткового мозку, що мігрували в мигдалики, червоподібний відросток, пейерові бляшки. Т- і В-лімфоцити переміщуються в лімфатичні вузли і селезінку. Частка Т-лимфоцитів у дитини відразу після народження менше, ніж у дорослих (35-56% усіх лімфоцитів). Однак у немовлят внаслідок фізіологічного лейкоцитозу абсолютна кількість Т-лимфоцитів у крові більше, ніж у дорослих. У дітей старше 2 років частка Т-лимфоцитів така ж, як у дорослих (60-70%).

ТРОМБОЦИТИ

У перші години після народження концентрація тромбоцитів у крові складає 140-400Ч109/л (у середньому 220Ч109/л. У дорослих концентрація тромбоцитів 200-400Ч109/л). Таким чином, після народження концентрація тромбоцитів у крові такаж, як у дорослих чи трохи нижче. До 7-9-го дня після народження концентрація тромбоцитів знижується, а до кінця 2-го тижня знову зростає до попередніх величин.

^ ЗГОРТАННЯ КРОВІ

Кров плодів до 4-5 міс. Позбавлена здатності до згортання. Це зумовлено відсутністю в плазмі крові фібриногену. Фібриноген (фактор І) з'являється в плазмі крові на 4-5-му місяці внутрішньоутробного розвитку – всього 0,6 г/л. Незважаючи на низьку концентрацію деяких факторів згортання крові і високу концентрацію гепарину, час згортання крові плоду в 6 міс. близький до нормативів дорослих. У період новорожденності концентрація факторів згортання ІІ, VІІ, ІX, X, XІ і XІІІ нижче, ніж у дорослих. Вміст фактора V близький до нормативів дорослих. Зміст фактора VІІІ варіює в межах нормативів дорослих. Вміст антитромбопластинова та антитромбінова активність крові в немовлят нижче, ніж у дорослих. Проте, час згортання в немовлят, приблизно такий же, як у дорослих. Тривалість кровотечі також відповідає нормативів дорослих.

Коагулограма.

  1. АЧТВ - 35-38 сек.

  2. Тромбоцити - 200-350Ч109

  3. Протромбіновий час - 15-17 сек.

  4. Фібриноген - 2-4 г/л

  5. Час рекальцифікації плазми - 80-120 сек.

^ МЕТОДИКА КЛІНІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРОГО.

СКАРГИ

Млявість, слабість, кровотечі і крововиливи та синці на шкірі, підвищену стомлюваність, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Часто дітей турбує головний біль, запаморочення. У них знижується апетит, вони стають роздратованими, примхливими, замкнутими, плаксивими. У хворих порушується сон, можлива підвищена сонливість. У школярів знижується успішність, батьків хворої дитини турбує блідість шкіри і слизових оболонок, що зв'язано з анемією. Окрема група скарг на збільшення лімфовузлів, печінки і селезінки, що супроводжується іноді болями в животі, відчуттям важкості, нудотою, блювотою. При лейкозах, лімфогрануломатозі хворого може турбувати свербіж шкіри, біль у кістах і суглобах – характерний симптом лейкозів, припухлість суглобів, артралгії типові для гемофілії та хвороби Шенлейн-Геноха. Безліч гематологічних захворювань супроводжуються кровотечами, крововиливами під шкіру і слизові оболонки. У багатьох дітей при захворюваннях крові підвищується температура тіла.

^ АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ

Необхідно звернути увагу на час виникнення симптомів. Початок захворювання в перші дні життя говорить про ймовірну вроджену природу захворювання. Можлива сімейна схильність до геморагічних діатезів, передача по лінії когось з батьків. З'ясовують фактори, що сприяли виникненню захворювань. Варто довідатися з чим зв'язують захворювання батьки дитини, які захворювання перенесла дитина раніше. Якщо в хворого є симптоми анемії, то намагаються з'ясувати причини виникнення хвороби.

^ АНАМНЕЗ ЖИТТЯ

З'ясовують перенесені захворювання, умови життя родини, перебіг вагітності в матері. Особливе значення має генеалогічний анамнез.

КЛІНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Огляд: необхідно звернути увагу на локалізацію крововиливів, висипань, на колір шкіри (жовтушність, блідість, сірість), явища ціанозу (метгемоглобінемія), альбінізм (с.Чедіака-Хігаши). При лейкозі чи лімфогранулематозі виявляють групи збільшених лімфовузлів, гепато- і спленомегалію. Можливий набряк шкіри. Звертають увагу на вроджені вади розвитку при спадкових захворюваннях.

Пальпація: методом пальпації можна виявити навіть невелике збільшення лімфовузлів. Їх характеризують за еластичністю, розмірам, локалізацією, болючість при пальпації. У здорових дітей у нормі пальпується не більше трьох груп лімфовузлів. Якщо в кожній групі пальпується не більше трьох лімфовузлів, то говорять про поодинокі лімфатичні вузли. Якщо більше трьох, то говорять про множинні лімфатичні вузли. Консистенція лімфовузлів залежить від терміну їхнього ураження і характеру запального процесу. Збільшення лімфатичних вузлів може бути: симетричним, розповсюдженим, ізольованим. Пальпація лімфатичних вузлів у дітей безболісна, болючість вказує на наявність патологічного процесу. При дослідженні варто провести пальпацію наступних груп лімфовузлів: потиличні, в області соскоподібного відростку, підщелепні, підборідні, передньошийні, задньошийні, надключичні, підключичні, пахвинні, торакальні, ліктьові, пахові, стегнові, підколінні. Необхідно також ретельно провести пальпацію селезінки і печінки. Селезінка пальпується в положенні на спині чи лежачи на правому боці.

ПЕРКУСІЯ

Проводиться перкусія трубчастих і плоских кісток, лімфовузлів середостіння. При дослідженні селезінки застосовують методику тихої перкусії. Перкусія печінки визначає розміри.

^ ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

  • Рентгенологічне дослідження лімфовузлів і уражених кісток;

  • Біопсія проводиться шляхом оперативного видалення лімфовузла з наступним його гістологічним дослідженням;

  • Пункція лімфатичного вузла з наступним цитологічним дослідженням пунктату;

Лабораторні дослідження при захворюваннях крові включають:

  • Визначення складу еритроцитів і лейкоцитів у периферичній крові з лейкограмою, кількість тромбоцитів, гемоглобіну, кольоровий показник, ШОЕ, що входять у загальний аналіз крові. Для діагностики специфічних хвороб крові визначають середній обсяг еритроцитів (спадкові еритроцитопатії), характеристика кривої Прайса – Джонса (еритроцитометрія), осмотичну резистентність еритроцитів (гемолітичні анемії), визначають групу крові і резус приналежність(конфліктні гемолітичні анемії).

  • Біохімічні дослідження крові. Визначають стан системи згортання крові (гемофілія), у періоді новорожденності фізіологічно переважає протизгортаюча система.

  • Імунологічні дослідження. Як показники імунного статусу визначають Т-лімфоцити 55-60%, В-лімфоцити 8-12% і імуноглобуліни А, M, G, E і D. Реакція зв'язування комплементу. Визначення рівня пропердину.

  • Спеціальні дослідження. Аналіз мієлограми при необхідності оцінки кровотворення (пункція голкою Косирского грудини в області рукоятки чи мищелку великогомілкової кісти), оцінюють клітинний склад (мієлоеритробластний коефіцієнт М:Е=3:1) і відсоток бластів (не>5%). Застосовують трепанобіопсію трубчастих кісток.

^ ЕРИТРОЦИТАРНІ ПАРАМЕТРИ АВТОМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ КРОВІ

В сучасний час розповсюджені автоматичні гематологічні аналізатори. Міжнародні позначення параметрів ана­лізу крови.

  • WBC: лейкоцити

  • RBC: еритроцити

  • HGB: гемоглобін

  • HCT: гематокрит

  • MCV: середній об’єм еритроцита

  • MCH: середній вміст гемоглобіну в еритроциті

  • MCHC: середня концентрація гемоглобіну в еритроциті

  • RDW: ширина розповсюдження еритроцитів в об’ємі

  • PLT: тромбоцити

  • MPV: середній об’єм тромбоцита

  • LYM%: лімфоцити

  • LYM#: лімфоцитарне число

  • MON%: моноцити

  • MON#: моноцитарне число

  • GRA%: гранулоцити

  • GRA#: гранулоцитарне число

  • PDW: розповсюдження тромбоцитів

  • PCT: тромбоцитокрит


Серед еритроцитарних параметрів виділяють число еритроцитів, гематокрит, вміст гемоглобіну і еритроцитарні індекси: середній об’єм еритроцита (МСV), середній вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН), серед­ня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС) і ширина розповсюдження еритроцитів по об’єму (RDW) – ступінь анізоцитозу еритроцитів. Автоматичні ана­лізатори проводять розрахунок еритроцитарних індексів са­мостійно, але при необхідності їх можливо визначити і самотужки, використовуючи звичайний клінічний аналіз крові і враховуючи меншу точність підрахунку.

Встановлено, що при деяких патологічних станах гематологічний аналізатор спотворює показники еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, що призводить до змі­ни МСV, МНС, МСНС. Наприклад, кількість еритро­цитів може бути неправильно завищене при лімфоцитарному лей­коцитозі вище 50 Ч 109/л — в нормі малі лімфоцити завжди підраховуються як еритроцити, але в силу їх мало­го числа великого впливу на результати не відбувається. Неправдиво низьким число еритроцитів може бути при на­явності в крові холодові аглютинінів — аналізатор зчитує аглютинінові групи еритроцитів як один об’єм. Гематологічний аналізатор визначає гематокрит з точністю до 1 %, в той час як ручний метод завищує результат на 2-3 % за неможливості повного виключення плазми між клітинами навіть при центрифугуванні. Об’єм остаточної міжклітинної плазми залежить від форми еритроцитів і неправдиво завищує гематокрит при серповид­но-клітинній анемії, залізодефіцитній анемії, великій кількості клітинних фрагментів, при наявності криопротеїнів і гігантських тромбоцитів.

Результати, які надаються еритроцитарними індексами, мають неоднакову цінність. До найбільш діагностично значущих відносяться МСV, МСНС, RDW.

МСV — відношення загального об’єму еритроцитів в даному об’ємі крові (Нt) до числа еритроцитів в тому ж об’ємі. Показник МСV змінюється на протязі життя (МillerD. еt аl., 1990).

  1   2   3

Схожі:

Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Фізіологічні стани періоду новонародженості. Поняття про стигми дизембріогенезу та вади розвитку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Загальна схема клінічного обстеження дитини. Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Тим самим забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем. Своєчасне виявлення захворювань нервової системи має важливе...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо та методика обстеження органів кровообігу у дітей. Семіотика та синдроми їх ураження. Функціональні та інструментальні методи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а до практичного заняття
Афо та методи клінічного обстеження органiв травлення у дiтей. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття
Тільки повне врахування усіх клінічних нюансів хвороби, віку дитини І їх поєднання з результатами різноманітних параклінічних методів...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему
Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему «Аномалії положення плода»/Укладач С. А. Сміян – Суми: Вид-во СумДУ,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи