Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття icon

Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття




Скачати 243.84 Kb.
НазваЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття
Дата07.06.2012
Розмір243.84 Kb.
ТипДокументи


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

“_____” _______________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри професор

Ю.М.Нечитайло


М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

практичного заняття

ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ ”


Навчальний предмет:

пропедевтика дитячих хвороб

Курс 3

Спеціальність – медична психологія

Кількість навчальних годин – 2

Методичну вказівку склав:

доцент Безрук В.В.


Чернівці-2008

^ 1. Актуальність теми:

У світовій медицині спостерігається чітка тенденція до технізації галузі. Кількість діагностичних обстежень та лабораторних аналізів зростає щорічно. Сучасний лікар повинен оперувати даними значної кількості лабораторних та інструментальних методів. До найбільш поширених морфологічних, гематологічних, біохімічних, лабораторних, інструментальних досліджень часто застосовують об’єднуючий термін – параклінічні методи. Ці методи в певній мірі характеризують стан здоров’я людини, а при патологічних станах можуть не тільки вказувати на їх наявність, але й на поширеність та інтенсивність хвороботворних процесів. Аналізуючи показники тих чи інших методів дослідження слід пам’ятати про перевагу клініки перед додатковими даними. Тільки повне врахування усіх клінічних нюансів хвороби, віку дитини і їх поєднання з результатами різноманітних параклінічних методів дає змогу встановити повноцінний діагноз, призначити ефективне лікування та надійно його проконтролювати.

^ 2. Навчальна мета:

2.1. Студент повинен знати:

  • особливості складу крові дітей різного віку;

  • морфологічний склад крові під мікроскопом;

  • -вікові особливості імунологічних та гемостатичних показників;

  • методики дослідження сечі у дітей;

  • вікові особливості показників складу сечі;

  • особливості копроцитограми у дітей;

  • склад спинномозкової рідини.

2.2. Вміти:

    • провести дослідження та інтерпретацію загального аналіза крові, сечі, калу;

    • провести морфологічну оцінку складу крові в залежності від віку;

    • провести пробу Сулковича;

    • володіти методикою експрес-діагностики в сечі білка, цукру, білірубіну;

    • провести інтерпретацію аналіза сечі та копроцитограми;

    • оцінити результати дослідження спинномозкової рідини з урахуванням вікових особливостей.

^ 2.3. Опанувати практичними навичками:

  • збір анамнезу у матері хворої дитини раннього віку чи у хворої дитини старшого віку;

  • проведення об’єктивного обстеження різних систем та органів з використанням лабораторних методів дослідження;

  • інтерпретація результатів дослідження.

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія)

Будову та функції різних систем та органів, патологічну анатомію та фізіологію, семіотику захворювань, зміни в лабораторних аналізах при різних синдромах, з урахуванням вікових особливостей

Проводити об’єктивне обстеження хворого, готувати дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження, інтерпретувати лабораторні дослідження

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості різних систем органів у дітей, методику обстеження та семіотику ураження

Провести інтерпретацію лабораторних аналізів у дітей різного віку

3. Внутрішньо-предметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини, зміни в аналізах крові, сечі, копрограмі при захворюваннях різних систем та органів

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, проводити оцінку стану важкості, загальний огляд. Провести інтерпретацію лабораторних досліджень здорової та хворої дитини


^ 4. Поради студенту

1. ДОСЛIДЖЕННЯ КРОВI.

ПОКАЗНИКИ КРОВІ В ДІТЕЙ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ:

Немовлята перших днів життя:

Hb 180-240 г/л (HbF-60%, HbA-40%)

Еритроцити: 5,38-7,2 Т/л КП - 1,0-1,3

Лейкоцити: 10-30 Г/л

Нейтрофіли: 65-66%

Лімфоцити: 16-34% з поступовим збільшенням до 5-6 (по Туру) чи 4-5 (по Зиброди) дня життя до 50% (І перехрест).

СОЭ: 2-4мм/год

^ Діти 1 року життя:

Еритроцити: 4,5-4,8 Т/л

Hb: 123-130 г/л

КП: 0,85-1,0

Лейкоцити: 6-8 Г/л

СОЭ: 4-8 мм/год

Діти старше 1 року:

У лейкоцитограмі спостерігається перевага лімфоцитів з поступовим їх зниженням до 5-6 років (4-5 років), де цифри лімфоцитів і нейтрофілів приблизно рівні 50% (ІІ перехрест). Тромбоцити - 200-400 М/л. СОЭ - 4-10 мм/год

ОСМОТИЧНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ

Новонароджені: максимальна – 0,36-0,4%, мінімальна – 0,48-0,52%

Старші діти: максимальна – 0,36-0,4%, мінімальна – 0,44-0,48%





Коагулограма.

  1. АЧТВ - 35-38 сек.

  2. Тромбоцити - 200-350Ч109

  3. Протромбіновий час - 15-17 сек.

  4. Фібриноген - 2-4 г/л

  5. Час рекальцифікації плазми - 80-120 сек.

ЕРИТРОЦИТАРНІ ПАРАМЕТРИ АВТОМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ КРОВІ

В сучасний час розповсюджені автоматичні гематологічні аналізатори. Міжнародні позначення параметрів ана­лізу крови.

  • WBC: лейкоцити

  • RBC: еритроцити

  • HGB: гемоглобін

  • HCT: гематокрит

  • MCV: середній об’єм еритроцита

  • MCH: середній вміст гемоглобіну в еритроциті

  • MCHC: середня концентрація гемоглобіну в еритроциті

  • RDW: ширина розповсюдження еритроцитів в об’ємі

  • PLT: тромбоцити

  • MPV: середній об’єм тромбоцита

  • LYM%: лімфоцити

  • LYM#: лімфоцитарне число

  • MON%: моноцити

  • MON#: моноцитарне число

  • GRA%: гранулоцити

  • GRA#: гранулоцитарне число

  • PDW: розповсюдження тромбоцитів

  • PCT: тромбоцитокрит


Серед еритроцитарних параметрів виділяють число еритроцитів, гематокрит, вміст гемоглобіну і еритроцитарні індекси: середній об’єм еритроцита (МСV), середній вміст гемоглобіну в еритроциті (МСН), серед­ня концентрація гемоглобіну в еритроциті (МСНС) і ширина розповсюдження еритроцитів по об’єму (RDW) – ступінь анізоцитозу еритроцитів. Автоматичні ана­лізатори проводять розрахунок еритроцитарних індексів са­мостійно, але при необхідності їх можливо визначити і самотужки, використовуючи звичайний клінічний аналіз крові і враховуючи меншу точність підрахунку.

Встановлено, що при деяких патологічних станах гематологічний аналізатор спотворює показники еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, що призводить до змі­ни МСV, МНС, МСНС. Наприклад, кількість еритро­цитів може бути неправильно завищене при лімфоцитарному лей­коцитозі вище 50 Ч 109/л — в нормі малі лімфоцити завжди підраховуються як еритроцити, але в силу їх мало­го числа великого впливу на результати не відбувається. Неправдиво низьким число еритроцитів може бути при на­явності в крові холодові аглютинінів — аналізатор зчитує аглютинінові групи еритроцитів як один об’єм. Гематологічний аналізатор визначає гематокрит з точністю до 1 %, в той час як ручний метод завищує результат на 2-3 % за неможливості повного виключення плазми між клітинами навіть при центрифугуванні. Об’єм остаточної міжклітинної плазми залежить від форми еритроцитів і неправдиво завищує гематокрит при серповид­но-клітинній анемії, залізодефіцитній анемії, великій кількості клітинних фрагментів, при наявності криопротеїнів і гігантських тромбоцитів.

Результати, які надаються еритроцитарними індексами, мають неоднакову цінність. До найбільш діагностично значущих відносяться МСV, МСНС, RDW.

МСV — відношення загального об’єму еритроцитів в даному об’ємі крові (Нt) до числа еритроцитів в тому ж об’ємі. Показник МСV змінюється на протязі життя (МillerD. еt аl., 1990).

^ Значення МСV у дітей різного віку

Вік

MCV, fl (фл)

Новонароджений

1 тиждень

6 міс

1 рік

4 – 5 років і старше

128

100 – 112

78

77 – 79

80

З таблиці видно, що у новонароджених об’єм клітини дуже великий (128 фл), з кінця першої неділі показник знижується і стабілізується в віці 4-5 років — нижній кордон норми 80 фл. МСV менше 80 фл. розцінюється як мікроцитоз, більше 95 фл. — як макроцитоз. Описано зна­чна кількість станів, при яких оцінка МСV затруднена. Пацієнти, які володіють двома популяціями еритроци­тів (мікро- і макроцитоз), можуть мати МСV в межах норми, так як аналізатор видає середнє значення. При холодовій аутоаглютинації результат МСV може бути неправдиво завищеним і зникає при нагріванні проби. Псевдозбільшення МСV може відбуватися при високому ретикулоцитозі, а також при хронічному лімфолейкозі з високим лімфоцитозом, при діабетичному кетоацидозі (як наслідок гіперосмолярності плазми). Збільшення МСV являється ранньою ознакою мегалобластичної анемії. Відносне значення МСV може бути наслід­ком стану, який характеризується збільшенням кількості фрагментів еритроцитів. Важливо, що зменшення діаметра еритроцитів при мікросфероцитозі не супроводжується низьким МСV. В зв’язку з цим необхідно вивчення мазка периферійної крові і підрахунком діаметра еритро­цитів і чітким описом морфології клітин.

Параметри МСН і МСНС у здорових залишаються стабіль­ними незалежно від віку. МСН — відношення кількості гемоглобіну в 100 мл крові до числа еритроцитів в тому ж об’ємі крові. Так як вміст гемоглобіну відносно постійна величина, варіації МСН в основному визначаються величиною МСV. Тому даний показник самостійного значення не має і завжди подібний з МСV. МСНС — кількість гемоглобіну (г) в 100 мл ерит­роцитів (36 г/100 мл — межове завантаження еритроцита гемоглобіном при нормальному об’ємі еритроцита). Біль­ша кількість гемоглобіну можлива в результаті збільшення об’єму еритроцита. МСНС представляє собою не процент, а відношення ваги до об’єму, тому термін «серед­ня концентрація гемоглобіну» в еритроциті неточний, так як це відноситься не до одного еритроцита, а до 100 мл еритроцитарної маси.


Hb g ? dl Hb g ? dl MCHC pg g

МСНС = ———— Ч 100 = —————————— = ————— = —

Нt % RBC m3 ? ml Ч MCVfl MCV fl l


Нормальне значення еритроцитарних індексів складають: МСV - 80-94 фл, МСН - 21-37 пг, МСНС - 32-36 г/л.

Діагностичне значення мають RDW і гістограма. На відміну від опису мазка периферійної крові, RDW дає кількісну оцінку розподілу еритроцитів по об’єму, тобто наглядно в цифрах допомагає визначити ступінь анізоцитозу. Гістограма графічно відображає частоту еритроцитів різного об’єму, які зустрічаються.

Графічний аналіз розповсюдження еритроцитів по їх об’єму дозволяє виявити мікроцитоз, характерний для залізодефіцитної анемії, а також наявний при гіпертиреозі, анеміях, які супроводжують хвороби, зв’язані з крововтратою або порушенням утилізації залі­за і його включення в гемоглобін (злоякісне новоутворення, системні захворювання сполучної тканини). Макроцитоз може характеризувати мегалобластне кро­вотворення при дефіциті вітаміну В і фолієвої кисло­ти і деяких вроджених порушень синтезу пуринових і піримідинових основ. Макроцитоз зустрічаються також на фоні нормобластичного кровотворення при гіпотиріозі, апластичних анеміях, мієлодисплазії, новоутвореннях, лейкозах, поражені печінки, лікуванні протисудомними препаратами і цитостатиками, алкоголізмі. Наявність признаків анемії без порушення об’єму еритро­цитів характерно для ранньої стадії дефіциту заліза, хро­нічної ниркової недостатності, набутих гемолітичних анемій, несфероцитарних гемолітичних анемій (ферментопатій), вторинних анемій, які розвиваються на фоні тривало текучих соматичних хвороб, можливо при апластичних анеміях. Предметом аналізу становиться і сама форма гістограми розповсюдження ерит­роцитів по об’єму. Зазвичай гістограма має унімодаль­ну форму, тобто форму одиночного піка – гомогенна, «нормальна» форма гаусовського розповсюдження, харак­терна для здорової людини. При порушенні еритропоезу величина RDW може і не змінюватись, що свідчить про збереження «нормального» розповсюдження еритроцитів по об’єму. В залежності від самої величини об’єму еритроцитів можливо виділити слідуючі варіан­ти: гомогенний мікроцитарний – при таласемії; гомо­генний нормоцитарний – при гострій крововтраті, гемолізі, анемії при хронічному лімфолейкозі; гомогенний макроцитарний – при апластичних анеміях, мієлодиспластичному синдромі. При підвищені RDW гістограма становиться більш широкою в основі з збільшенням форми. При деяких захворюваннях гістограма може мати більш складну форму – гетерогенний вид. Плато зліва від піка свідчить про присутність еритроцитарних фрагментів, що спостерігаються при опіках, травмати­чному пошкоджені клітин при наявності протезів клапа­нів серця, при кризі серповидно-клітинної анемії, тромботичної тромбоцитопенічної пурпурі, гемолітично-уремічному синдромі, пізніх стадіях мегалобластичної анемії. Два піка еритроцитів між 50 і 140 фл вказують на присутність двох популяцій еритроцитів, одна з яких представлена клітинами з зміненими розмірами (збільшеними або зменшеними), а друга еритроцитами, введеними при трансфузії або, які утворилися після специфічної терапії (наприклад, при лікуванні залізодефіцитній анемії). Два піка еритроцитів, один з яких більше 140 фл, вказує на наявність еритроцитарних аглютинінів. Додатковий клітиний пік в зоні 200 фл може свідчити про хроні­чний лімфолейкоз з великою кількістю малих лімфоци­тів, МСV при цьому збільшується, а МСНС становиться нижче норми. При збільшені RDW в залежності від об’єму еритроцитів виділяють слідуючі варіанти гістограми: гетерогенний макроцитарний, гетерогенний нормоцитарний, гетерогенний мікроцитарний.

Таким чином, показники червоної крові (МСV, МСН i RDW) дають можливість диференцію­вати анемії: нормальні величини МСV, МСН і RDW в співвідношенні з низьким рівнем еритроцитів і гемоглобіну спостерігаються при гемолітичній анемії; високі значе­ння МСV, МСН і RDW на фоні низького рівня гемоглобі­ну і еритроцитів характерні для мегалобластичних анемій; зниження показників МСV, МСН на фоні низького вмісту гемоглобіну, нормальних цифр еритроцитів і висо­кого показника RDW свідчить про залізодефіцитну анемію.

Визначення параметрів автоматичного аналізу кро­ві являється скринінговим гематологічним дослідженням, яке дозволяє при адекватній оцінці отриманих резуль­татів зорієнтуватись в особливостях анемічного синдрому і уточнити перелік необхідних спеціальних методів дослідження.


ОСНОВНI БIОХIМIЧНИ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВI У ДIТЕЙ

ПОКАЗНИК

одиниці вимірювання (система СI)

Бiлок загальний

58,0-82,0 г/л

Альбумiни

30,0-55,0 г/л

Глобулiни:




альфа-1

1,7-4,1 г/л

альфа-2

4,1-10,7 г/л

бета

5,2-11,5 г/л

гама

8,7-16,4 г/л

А/Г

1,5-2,0

АсАТ

0,10-0,45 ммоль/л

АлАт

0,10-0,68 ммоль/л

Лужна фосфотаза

50-150 ОД/л

Бiлiрубiн загальний

8,5-20,5 мкмоль/л

Холестерин загальний

3,11-5,51 ммоль/л

Лiпiди загальнi

3,5-6,0 г/л

Цукор

3,31-5,51 ммоль/л

Азот сечовини

8,6-14,7 ммоль/л

Азот залишковий

21,0-50,0 ммоль/л

Сечова кислота

0,17-0,41 ммоль/л

Сечовина

2,5-8,3 ммоль/л

Креатинiн:




-немовлята

18,0-35,0 мкмоль/л

-дiти вiд 1-14 рокiв

27,0-62,0 мкмоль/л

Калiй

3,7-5,12 ммоль/л

Кальцiй

2,3-2,8 ммоль/л

Кальцiй iонизований

1,12-1,23 ммоль/л

Натрiй

125-147 ммоль/л

Фосфор неорганичний:




-немовлята

1,45-2,10 ммоль/л

-дiти вiд 1-14 рокiв

0,7-1,6 ммоль/л

Осмолярнiсть

275-295 мосмоль/л


Основні імунологічні показники:

  1. Т-лимфоцити - 45-68%

  2. В-лімфоцити - 15-25%

  3. Фагоцитарна активність (ФА) - 40-70%

  4. Фагоцитарне число (ФЧ) - 2-4 од.

  5. НСТ - 5-10%, у немовлят до 25%

  6. НСТ стимульований - 26,6%

  7. Лізоцим - 14-18 ОД

  8. Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) - 20-50 ОД.

  9. lgА - 0,23-1,9 г/л

  10. lgМ - 0,5-2 г/л

  11. lgG - 5-13 г/л


КАРТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІМУННОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗМУ

^ I. Паспортні дані

П. Діагноз

Ш. Анамнез

IV. Параметри клітинного імунітету

^ Кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій в периферичній крові

Відносне (%)

Абсолютне в мм3

1. Лейкоцити

2. Лімфоцити

3. CD3 (Т-лімфоцит)

4. CD4 (Т-хелпери)

5. CD8 (Т-кілери)

 

N 28-39

N 50-76

N 31-46

N 26-40

N 4,0-8,0xl000

N l,6-2,4xl000

N 800-1216

N 500-900

N 416-640

6.Співвідношення CD4/CD8

N 1,0-1,5

7. CD16 (NK- клітини)

8. CD20 (B-лімфоцити)

9. CD25 (Рецептор ІЛ-2)

10. HLA II

N 9-16

N 11-16

N 13-24

N 19-30

N 170-400

N 200-400

N 208-576

N 340-720

11.CD95

N 5-7

N 90-112

^ V. Параметри цитокінової ланки імунітету

Продукція цитокінів

 

Спонтанна

Індукована

В сироватці крові

1. ІФН-альфа (пг/мл)

N 30-50

N 1000-5000

N 0-50

2. ІЛ-1 бета (пг/мл)

N 30-50

N 1000-5000

N 0-50

3. ІЛ-2 (од/мл)

N 0-0,5

N 10-25

 

4. ІЛ-4 (пг/мл)

N 30-50

N 1000-5000

N 0-50

5. ІЛ-6(од/мл)

N 30-50

N 1000-3000

N 0-50

6. ІЛ-8 (пг/мл)

N30-100

N 1000-5000

N 0-50

7. ФНП- а(пг/мл)

N30-50

N 500-3000

N 0-50

^ VI. Параметри гуморальної ланки імунітету.

Імуноглобуліни сироватки

IgM (мг/мл)

N 0,5-1,9

IgG (мг/мл)

N 8-16

IgA (мг/мл)

N 1,4-4,2

IgE (KE/л)

N 20-100

^ Система комплементу

Вміст компонентів комплементу у сироватці (мкг/мл)

Clq

N 100-250

СЗ

N 700-1800

С3а

N 0,05-0,15

С4

N 200-500

С5а

N 0,01-0,03

C l inh

N 150-350

^ VII. Система нейтрофільних гранулоцитів

 

FMLP

ІЛ-8

Міграція (індекси міграції)

N 2,6-2,8

N 1,7-3




 

спонтанна

індукована

індекс стимуляції

Бактерицидність (НСТ-тест, од/млн. кл)

N 70-120

N 150-200

N 1,2-2

Адгезія(%)

N 40-55

N 70-80

Фагоцитоз (%)

N 48-88

 

Індекс фагоцитозу

N 1,3-3

 

^ VIII. Функціональна активність лімфоцитів

 

ФГА

PWM

РБТЛ (індекс стимуляції)

N 20-100

N 5-20

^ IX. Система HLA

HLA-A HLA-С

HLA-В HLA-DR

X. ЦІК (Циркулюючі імунні комплекси)


2. ДОСЛIДЖЕННЯ СЕЧI.

  • загальний аналiз сечi;

  • методи кількісного визначення формених елементів в сечi : метод Амбурже, метод Аддіс-Каковського, метод Нечипоренко;

  • дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького;

  • дослідження парціальних функцій нирок: клубочкова фільтрація (проба Реберга), канальцева реабсорбцiя, дослідження ниркового плазмотоку та кровотоку.

Перед збором сечi обов'язково пiдмивають зовнiшнi статевi органи (незалежно вiд статi). Посуд для збору сечі повинен бути чистий та сухий. Як правило, сечу збирають зранку, вiдразу пiсля нiчного сну, пiд час вiльного сечовипускання, беруть середню порцiю, в кiлькостi 50-100 мл.

З дiагностичною метою забору використовують катетеризацiю сечового мiхура.

В нормi колiр сечi має солом'яно-жовте забарвлення.

  • свiтло-жовтий колiр - при надлишковому питтi;

  • насичено жовтий колiр - при недостатньому питтi;

  • у новонароджених на протязi першого тижня життя колiр сечi змiнюється: вiдразу пiсля народження - безбарвна, в наступнi 2-4 доби - темна та каламутна (високий вмiст сечокислих солей), а з 5-6 доби - свiтло-солом'яна та прозора; безбарвна - при нецукровом дiабетi;

  • блiдо-жовтий - при зморщенiй нирці;

  • темно-жовтий - при застiйнiй нирці, недостатностi кровообiгу на фонi враження мiокарду та клапанної системи серця;

  • м'ясних помиїв - при гломерулонефритi, сечо-кам'янiй хворобi, полiпах миски та нирок, пухлинах, геморагiчних дiатезах, лiкуваннi антикоагулянтами;

  • пива - при вiрусному гепатитi й паренхiматозних жовтяницях;

  • темно-бурий (до чорного) - при меланосаркомi;

  • сiро-молочний - при пiдвищеному вмiсту фосфатiв;

  • цегляно-червоний - при пiдвищеному вмiстi солiв уратiв та оксалатiв;

  • червоний або рожево-червоний - при прийомi або отруєннi амiдопiрином, аналгiном, антипирiном, карболовою кислотою;

  • пурпурно-червоний - при прийомi фенолфталеїну;

  • темно-коричневий - при приоймi iндикану.

При стояннi - невеличке помутнiння (дiагностичного значення не має). Помутнiння бути обумовлено:

  • пiдвищеним вмiстом солей (сечокислих, фосфорнокислих, вуглекислих);

  • бактерiурiєю;

  • наявнiстю великої кiлькостi форменних елементiв кровi, цилiндрiв, слизу, жирiв.

Проба трьох склянок

За допомогою цього методу виявляють, на якому рiвнi сечових шляхiв видiляється кров або лейкоцити.

^ Проба Зимницького. Перевага цiєї проби полягає в проведеннi функцiонального дослiдження нирок при звичайному режимi харчування та прийому рiдини. Тому при госпiталiзацiї, як правило, її проводять на 3-ю добу перебування дитини у лікарні.

^ Метод Амбурже - пiдрахунок формених елементiв, що видiляються з сечею за 1 хвилину, тобто швидкiсть їх виведення (за 1 хвилину з сечею видiляється до 1000 еритроцитiв, до 2000 лейкоцитiв).

^ Метод Аддіс-Каковського - кiлькiсть форменних елементiв i цилiндрiв в добовiй кiлькостi сечі (до 1 млн. еритроцитiв, 2 млн. лейкоцитiв, до 20 тис. гiалiнових цилiндрiв).

^ Метод Нечипоренко - визначення кiлькостi формених елементiв в 1 мл сечi (еритроцитiв –1000, лейкоцитiв – 2000, гiалiнових цилiндрiв – 250).

Дослiдження парцiальних функцiй нирок.

Клубочкова функція – ступiнь клубочкової фiльтрацiї можна визначити за допомогою таких речовин, якi не реабсорбуються та не видiляються у канальцях (ендогенний креатинiн).

Проба Реберга (клубочкова фiльтрацiя у здорової дитини складає 80-100 мл за хвилину).

Канальцева реабсорбцiя – визначення компонентiв сечi, якi повнiстю реабсорбуються у ниркових канальцях (глюкоза, амiнокислоти). Показник у здорової дитини перевищує 85% (100 -300 мкмоль/хв).

3. ДОСЛIДЖЕННЯ КАЛУ.

Випорожнення у дiтей дослiджуються макроскопiчно, мiкроскопiчно, за допомогою хiмiчних та бактерiологiчних аналiзiв.

^ Макроскопiчне дослiдження.

У дiтей при грудному вигодовуванні випорожнення жовто-оранжевого кольору, гомогеннi, кисловатого запаху, переважають молочнокислі бакретiї. При штучному вигодовуваннi випорожнення замазкоподiбнi, бiловато-жовтого кольору, лужної реакцiї, багато кишкової палички.

Патологiчнi макpоскопiчнi змiни випоpожнень:

  • пpи колiтi - piдкi, оpанжевого кольоpу, у великiй кiлькостi, з домiшками слизу;

  • пpи дизентеpiї - у невеликiй кiлькостi, з домiшками слизу, кpовi та гною;

  • пpи сальмонельозi - темно-зеленого кольоpу, piдкi з великою кiлькiстю слизу;

  • пpи кишечнiй iнвагiнацiї - мають кpовянистий хаpактеp, без калових мас;

  • пpи закpепах, хpонiчних спастичних колiтах - твеpдi, подiбнi до овечого калу;

  • голодний стiлець - невелика кiлькiсть калу з домiшками слизу (пpи недостачi молока у матеpi);

  • пpи pозладах тpавлення - зеленого кольоpу, з залишками непеpетpавленої їжi;

  • пpи ексудативно-катаpальному дiатезi - домiшки слизу пpи вiдсутностi клiнiчних ознак захвоpювання тpавної системи.

^ Мiкроскопiчне дослiдження.

М’язові волокна. У здоpових дiтей їх не знаходять, або визначаються поодинокi волокна без посмугованостi. Поява в калi непеpетpавлених або частково пеpетpавлених м'язових волокон (кpеатоpея) свiдчить пpо недостатнiсть тpипсину, вiдсутнiсть в шлунковому соцi соляної кислоти та пепсину, а також може спостеpiгатися пpи пpискоpеному пасажi їжi по кишечнику. Поpушення тpавлення бiлкiв веде до гнилiсної диспепсiї, фоpмування оpганiчної патологiї (ентеpитiв, колiтiв).

Жиpи. Знаходяться в незначнiй кiлькостi у виглядi нейтpальних жиpiв, жиpних кислот. Для виявлення у випоpожненнях жиpiв слiд пpоводити забаpвлення pозчином судану III. Збiльшення кiлькостi жиpiв у калi - стеатоpея. Розpiзняють тpи типи стеатоpеї:

  • I тип - пiдвищення вмiсту нейтpального жиpу (пpи недостатностi пiдшлункової лiпази);

  • 2 тип - збiльшення кiлькостi жиpних кислот та мил (пpи поpушеннi всмоктування та пpискоpеному пасажi хiмусу по кишечнику);

  • 3 тип - збiльшення кiлькостi нейтpального жиpу i пpодуктiв його pозщеплення (пpи поpушеннi пеpетpавлювання жиpiв та всмоктування пpодуктiв їх pозпаду).

Кpохмаль. Може знаходитись у виглядi внутpiшньо- та позаклiтинного. Для його виявлення пpепаpат пpофаpбують pозчином Люголя. Збiльшення кiлькостi кpохмалю (амiлоpея) пpи збалансованiй дiєтi свiдчить пpо недостатню феpментацiю вуглеводiв (амiлазою слини пpи поганiй механiчнiй обpобцi їжi у pотовiй поpожнинi, пpи слабкiй амiлолiтичнiй активностi пiдшлункової залози), пpо надлишок вуглеводiв в їжi, пpискоpений пасаж по кишечнику.

Клiтковина. Знаходиться у виглядi пеpетpавленої або непеpетpавленої. Непеpетpавлена клiтковина може знаходитись у здоpових дiтей в кiлькостi, що оцiнюється як +,++, пеpетpавлена як +.

^ Слиз. В ноpмi може бути невелика кiлькiсть слизу. У великiй кiлькостi вiн знаходиться пpи запальних пpоцесах.

Епiтелiальнi клiтини у незначнiй кiлькостi, 2-4 в полi зоpу, зустpiчаються в ноpмi, збiльшення їх кiлькостi свiдчить пpо запальний пpоцес.

Еpитpоцити в ноpмi вiдсутнi, наявнiсть їх свiдчить пpо кpовотечу з нижнiх вiддiлiв кишечнику.

Лейкоцити у невеликiй кiлькостi, 1-2 в полi зоpу, спостеpiгаються у здоpових дiтей, збiльшення їх кiлькостi свiдчить пpо запальний або виpазковий пpоцес в нижнiх вiддiлах кишечнику. Пpи амебнiй дизентеpiї, алеpгiчних пpоцесах пеpеважають еозинофiли.

^ Гельмiнти та пpостiшi. З метою встановлення дiагнозу гельмiнтозiв, окpiм pетельного збоpу скаpг та клiнiчного обстеження, дослiджують випоpожнення хвоpої дитини, дуоденальний вмiст, pектальний та пеpианальний слиз, пеpианальний зiскоб. Поскiльки бiльшiсть гельмiнтiв паpазитують в кишечнику або в оpганах, вивiднi пpотоки яких впадають в кишечник, основним методом дослiдження є аналiз випоpожнень. Для виявлення яєць або личинок гельмiнтiв викоpистовують:

  • метод пpостого мазка;

  • методи збагачення;

  • спецiальнi методи обстеження.

Хiмiчнi методи використовують для виявлення скритої кровi, жовчних пiгментiв, трипсину та iнших ферментiв.

  • Реакцiя на пpиховану кров (бензидинова проба). До випорожнень додають декiлька крапель бензидину, кладуть сумiш на бiлий листок паперу та спостерiгають за змiною забаpвлення. При наявностi кровi в калi з'являється темно-зелене або синє прокрашування. Пpихована кров виявляється при виразковiй хворобi, геморогiчних дiатезах, ентерокалiтах.

  • ^ Реакцiя на жовчнi пiгменти (бiлiрубiн та стеркобiлiн). Змiшують кал з розчином сулеми i залишають у пробiрцi на 12-24 години. При наявностi бiлiрубiну кал прокрашується в зелений колiр, при наявностi стеркобiлiну - в рожево-червоний. Цей тест позитивний при гемолiтичнiй жовтяницi.

  • Рентген-плiвковий тест (проба Швахмана) для виявлення муковiсцидозу. Проводять розведення калу 5% NaHCO3 до 1:10, 1:20, 1:40, 1:80, 1:160, i т.д. i по 1 краплині кожного розведення наносять на рентгенівську плівку. Плiвку поміщають в термостат при t 37єC на 1 годину після чого оцінюють результат. В нормi емульсiя плiвки переварюється в розведеннях 1:160 та бiльше, при муковiсцидозi - 1:40 та більш низьких.

4. ДОСЛIДЖЕННЯ СПИНОМОЗКОВОЇ РIДИНИ.

Люмбальну пункцiю проводять в процедурному кабiнетi, натще. Використовують голки з мандреном. Пункцiю проводять мiж I-III або III-IV хребцями (в залежності від віку дитини).

Тиск. В нормi рiдина видiляється повiльно, краплями. Нормальний тиск складає 100-150 мм вод.ст.

^ Склад спиномозкової рiдини у дiтей пiсля 6 мiс.

Колір:

Прозорість:

Бiлок г/л – 0,16-0,24

Цитоз – 3/3 - 30/3

Клiтини – лiмфоцити

Проба Пандi – вiд'ємна

Цукор, ммоль/л – 2,2 - 4,4

Хлориди, ммоль/л – 120 - 130

Швидкiсть витiкання краплі/хв. – 20 - 40

Тиск, мм вод.ст. – 100 - 150

^ 5.Контрольні питання:

1. Особливості морфологічного складу крові у дітей в залежності від віку.

2. Основні біохімічні показники крові у дітей: іонограма, протеїнограма.

3. Особливості проведення та показники коагулограми у дітей.

4. Інтерпретація аналізів сечі: загальний, за Нечипоренко, за Адіс-Каковським.

5. Основні імунологічні показники у дітей різного віку.

6. Методика проведення проби Сулковича.

7. Інтерпретація копроцитограми у дітей.

8. Склад спинномозкової рідини в залежності від віку.

9. Експрес-методи визначення в сечі білка, білірубіна, цукру.

6. Література

Навчальна:

Основна:

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. С.-Петербург,2000. - С.565-574, 590-595.

  2. Мощич П.С. Медицина дитинства. - К.:Здоров’я,1994. - т.2.- С.225-300.

  3. Нечитайло Ю.М., Лоскутова І.Є., Макарова О.В., Тимощук В. В. Параклінічні методи дослідження в педіатрії. Ч.1. – Чернівці:БДМА,2004. – 22с.

  4. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.-С.420-440.

Додаткова:

  1. Справочник по функциональной диагностике в педиатрии. – М.:Медицина, 1998.

Методична:

1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія”). - Чернівці, 2003. – 19 с.


Методичну вказівку склав

доцент кафедри Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент Шкробанець І.Д.


Схожі:

Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівк а до практичного заняття
Афо та методи клінічного обстеження органiв травлення у дiтей. Лабораторні та інструментальні методи дослідження
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Фізіологічні стани періоду новонародженості. Поняття про стигми дизембріогенезу та вади розвитку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Загальна схема клінічного обстеження дитини. Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо, методи клінічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, семiотика ураження крові та імунної системи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Тим самим забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем. Своєчасне виявлення захворювань нервової системи має важливе...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Афо та методика обстеження органів кровообігу у дітей. Семіотика та синдроми їх ураження. Функціональні та інструментальні методи...
Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему
Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему «Аномалії положення плода»/Укладач С. А. Сміян – Суми: Вид-во СумДУ,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи