Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття icon

Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття




Скачати 122.74 Kb.
НазваЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Дата07.06.2012
Розмір122.74 Kb.
ТипДокументи

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

“_____” _______________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри професор

Ю.М.Нечитайло


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття

НУТРІЦІОЛОГІЯ ДИТЯЧОГО ВІКУ. ВИДИ ВИГОДОВУВАННЯ. ПЕРЕВАГИ ПРИРОДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ.

ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ. ПРИКОРМ, КОРЕКЦІЯ ХАРЧУВАННЯ.”


Навчальний предмет:

пропедевтика дитячих хвороб

Курс 3

Спеціальність – медична психологія

Кількість навчальних годин – 4

Методичну вказівку склав:

доцент Безрук В.В.


Чернівці-2008

^ 1. Актуальність теми:

З харчуванням організм дитини отримує необхідні речовини, які забезпечують енергетичні затрати та основний обмін. З їжею надходить пластичний матеріал для побудови тканин. Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей – це процес позаутробного дозрівання дитини і процес виховання. Враховуючи анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей, слід враховувати не тільки потреби дитини, а й можливості переробити та засвоїти їжу.

^ 2. Навчальні цілі заняття:

2.1. Студент повинен ознайомитися з типами травлення у дітей, кількісним та якісним складом жіночого молока, перевагами грудного вигодовування, формулами для визначення кількості їжі для дітей першого року життя, корекцією харчування, видами прикорму та строками його введення (І рівень засвоєння).

^ 2.2. Студент повинен знати переваги природного вигодовування, режим та дієту матері-годувальниці, правила прикладання дитини до грудей, методи профілактики гіпогалактії (ІІ рівень засвоєння).

^ 2.3. Студент повинен оволодіти навичками збирання анамнезу у матері, призначити дієту матері-годувальниці, вміти прикласти дитину до грудей, визначити необхідну кількість їжі для дітей різного віку, скласти меню, призначити дитині корекцію та прикорм відповідно віку (ІІІ рівень засвоєння).

^ 2.4. Студент повинен розвивати творчі здібності в процесі складання меню, індивідуальних порад по харчуванню дітей з врахуванням нових рекомендацій по харчуванню дітей першого року життя (ІV рівень засвоєння).

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Попередні (забезпечуючі дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб)

Будову та функції системи травлення, ендокринної та нервової систем

Проводити об’єктивне обстеження хворого, визначати стан живлення, розвиток п/ш клітковини, тургор тканин

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Знати особливості годування здорових та хворих дітей, формули для розрахунку їжі, методику введення прикорму

Вміти розрахувати кількість їжі для конкретної дитини, скласти меню відповідно віку, провести корекцію харчування

3. Внутрішньо-предметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу у матері по розділу харчування дитини, визначити об’єм їжі в залежності від об’єму шлунку, знати корекцію харчування відповідно віку дитини

Збирати анамнез у матері в залежності від віку дитини, визначити загальний об’єм їжі (добовий та разовий), дати пораду матері відносно корекції та прикорму дитини відповідно віку та сучасним поглядам


^ 4. Поради студенту:

Впродовж перших 6 місяців після народження дитина має лактотрофний тип травлення, при якому всі метаболічні та травні механізми розраховані на молоко власної матері. Завдяки цим механізмам, компоненти їжі проходять через стінку травного тракту в незмінному вигляді і безпосередньо використовуються дитячим організмом (пластичні речовини та імуноглобуліни, гормони, ферменти, біологічно активні речовини. У другому півріччі формується перехідний тип травлення і тільки після року починає функціонувати дефінитивний тип травлення, притаманний дорослому організму.

Грудне вигодовування – це таке вигодовування, при якому дитина першого півріччя життя отримує не менше ніж 80% грудного молока.

У процесі лактогенезу жіноче молоко проходить 3 фази:

молозиво (перші 12-24 год після народження)

перехідне молоко (з 4-5 доби)

зріле жіноче молоко (з 2-3 тижня)

Склад зрілого жіночого молока: містить імунні тіла та ферменти – ліпазу, амілазу, азотвміщуючу речовину – таурін, каталазу, пероксидазу та ін. Білки грудного молока складаються переважно із легко засвоюваних альбумінів, що містять незамінні амінокислоти. За своїм складом вони близькі до білків крові і тканин дитини, тому легше засвоюються. Жири жіночого молока знаходяться в добре емульгованому стані, складаються з ненасичених жирних кислот з низькою точкою плавлення. Вони засвоюються майже повністю, тоді як жири коров’ячого молока – тільки на 80%. Жіноче молоко за активністю вуглеводів вдвічі багатше від коров’ячого. Вуглеводи жіночого молока засвоюються краще і складаються переважно з бета-лактози, яка стримує ріст кишкової палички та сприяє розвитку біфідум флори. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у жіночому молоці 1:3:6 створює найкращі умови для перетравлення, всмоктування і засвоєння їх, тоді як у коров’ячому молоці це співвідношення становить 1:1:1,5.

Грудне молоко містить не тільки пластичні речовини, потрібні для побудови органів та тканин, а й інші необхідні елементи – вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини. Доцільне для організму дитини співвідношення в жіночому молоці солей кальцію і фосфору (2:1) сприяє кращому засвоєнню їх, що має значення для профілактики рахіту.

У жіночому молоці значно більше заліза і міді, тому при природному вигодовуванні гіпохромні анемії розвиваються значно рідше, ніж при штучному.

Материнське молоко містить різні специфічні і неспецифічні антитіла, які захищають дитину в перші місяці життя від інфекційних захворювань. Сисні рухи при грудному вигодовуванні сприяють правильному формуванню у дитини зубощелепної системи, а також позитивно впливають на матір завдяки фізіологічному масажеві грудних залоз. Переваги грудного вигодовування такі очевидні, що будь-які спроби усунутись від годування дитини груддю треба прийняти поясненням та переконанням.

Проте, бувають випадки, коли годування дитини груддю протипоказані матері за станом її здоров'я.

^ ПЕРШЕ ПРИКЛАДАННЯ ДО ГРУДЕЙ

Використовується принцип раннього прикладання до грудей. Якщо у матері і дитини немає ускладнень, то перше прикладання до грудей проводять у пологовому залі через 20-30 хвилин після народження дитини. Емоційно-тактильний контакт проводиться прикладанням дитини до грудей та живота матері її грудьми. Після цього мати та дитину прикривають теплою стерильною пелюшкою і залишають на 15-20 хвилин.

Раннє прикладання до грудей має певні переваги (профілактика гіпогалактії, формування біоценозу новонародженого, підвищує рівень пролактину, а також впливає на емоційний стан жінки, сприяє відчуттю спокою за дитину.

Взаємозв’язок матері та дитини теж задовільняє мати: вона годує дитину, купає, одягає. Порушення зв’язку з матір'ю у цей період може негативно впливати на нервово-психічний розвиток дитини. Любов є обов'язковою умовою зв’язку між матір’ю та дитиною.

^ РЕЖИМ ГОДУВАННЯ ДІТЕЙ

Режим годування на першому році життя залежить від віку, а також особливостей розвитку і стану здоров’я дитини. З перших днів життя годувати дитину потрібно через певні проміжки часу. Так, для здорових, доношених дітей, які енергійно смокчуть, встановлюють режим годування через 3-3,5 години з нічною перервою 6 годин. Дітей кволих і з низькою масою годують через 3 години 7 разів на день. З 5 місячного віку, після того, як дитина починає отримувати прикорм, годують 5 разів на день через кожні 4 години.

^ КОРЕКЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

Для правильного розвитку дитини і профілактики таких захворювань, як рахіт, анемія, розлади харчування і травлення треба своєчасно включати до раціону дитини додаткове харчування. Корекція вітамінів:

- з віку 1-1,5 місяця дитина повинна одержувати фруктові та овочеві соки, а трохи пізніше – ягідні.

Годування соками починати з кількох краплин, поступово доводячи дозу до 50 мл на день у першому півріччі і до 80-100 мл на кінець року, розподіливши всю кількість соку на 2-3 прийоми. При виборі соку враховують вік дитини. Так, дитині віком до 3 місяців дають яблучний, лимонний, чорносмородиновий соки, з 3,5 місяців – апельсиновий, абрикосовий, моркв'яний, томатний, капустяний. З 8 місяців – вишневий і сливовий. Суничні і полуничні соки, а також сік цитрусових треба давати дитині з обережністю, починаючи з 3-5 краплин, бо вони сприяють виникненню алергічних захворювань шлунково-кишкового тракту, органів дихання і шкіри. Тільки привчивши дитину до одного соку можна дати інший. Соки слід різноманітити. Дають їх після годування. Овочеві соки корисно змішувати, давати їх після годування дитини.

  • З 1,5-2 місяців рекомендується давати дитині сире терте яблуко з Ѕ чайної ложки до 2/3 столових ложок на день. З 3-4 місяців дитині дають гомогенізовані фрукти і овочі.

Корекція білка:

- З 3-3,5 місячного віку дтині дають яєчний жовток, зварений круто, спочатку 1/8 жовтка через день, поступово збільшуючи доу до цілого жовтка через день, або Ѕ - кожний день.

ПРИКОРМ

Коли дитині виповнюється 4,5-5 місяців молоко матері, незалежно від кількості, вже не може задовільняти всіх потреб організму, який росте. тому в цьому віці всім здоровим дітям вводять прикорм. Його призначає лікар.

Перехід на більш густу їжу є своєрідним рубежем у житті немовляти.

^ ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ПРИКОРМУ

  1. Перший приком дитина не повинна одержувати в повному обсязі. Спочатку необхідно дати їй тільки 1-2 чайні ложки прикорму і лише поступово збільшувати його кількість, додаючи щодня по 3-4 чайні ложки. Через 7-10 днів дитина може одержувати повну порцію додаткової їжі, тобто 150-180г.

  2. Поки дитина одержує прикорм не в повному обсязі, слід давати їй спочатку ці продукти, а після того догодовувати груддю. Із збільшенням порції прикорму поступово виключається одне годування груддю.

  3. Якщо дитина захворіла на момент призначення підгодовування, то з введенням його слід почекати до дозволу лікаряю

  4. Другий прикорм можна розпочинати через 2-3 тижні після першого, тобто тоді, коли організм дитини достатньою мірою призвичаїться до підгодовування. Не можна одночасно вводити дві нові страви.

  5. До будь-якого нового виду їжі привчати дитину слід поступово.

  6. Прикорм повинен бути гомогенізований, не викликати затруднення при ковтанні.

  7. Кількість їжі на один прийом повинна відповідати віковій потребі (з 5 міс до 1 року приблизно 180-20 г). Калорійність підвищують за рахунок концентрації харчових інгредієнтів, особливо вводити ті з них, яких відносно мало у грудному молоці (білки, солі заліза, фосфору, кальцію).

  8. Годувати без насильства, для чого суворо дотримуватись режиму годування, при відмові від данного прикорму через деякий час знов у дати цю страву, незамінюючи іншою.

Починають І прикорм з овочевого пюре, особливо у дітей з надмірною масою тіла, явищами ексудативного діатезу, рахіту, недоношених. Крім того, дитина краще звикає до овочевого пюре перед введенням каші. Добре давати мішане пюре (асорті) з картоплі, моркви, капусти, буряків, ріпи, зеленого горошку.

Починати ІІ прикорм треба з 5% манної каші на овочевому відварі. Через два тижні таку кашу замінюють 10% на незбираному молоці. ІІ прикорм у вигляді каші вводять через три-чотири тижні після пюре, і до 6 місяців життя дитини він поступово витісняє друге грудне годування. Каші слід чередувати, віддаючи переваги вівсяній та гречаній. З 5,5 до 6 місяців в пюре або кашу додають вершкове масло (3-5%).

ІІІ прикорм вводять у віці 7 місяців у вигляді кисло-молочних продуктів (кефір, ацидофільне молоко, ПАМ, ПАДМ). Таким чином, витісняється ще одне годування грудним молоком. Приблизно 4-5 разів на тиждень дитині дають суп на нежирному м’ясному або курячому бульйоні (не більше як 50-80 мл на день), а також перетертий шматок яловичини з 5-10 до 50 г з овочевим пюре, на третє – фруктовий сік.

У віці 8 місяців дитині дають до 30-50 г м'яса, двічі розмолотого на м’ясорубці. З 10 місяців із м’яса роблять фрикадельки, а до одного року – парові котлети. Корисно періодично замість м'яса давати курку, рибу, печінку, іноді мозок.

Таким чином, у 7-8 місяців витісняється 3 грудне годування, 8-10 – четверте, а в 11-12 місяців дитину переводять на ясельну дієту.

Рекомендована схема вигодовування є орієнтовною, вона може бути доповнена або дещо змінена лікарем, коли це необхідно.

В останні роки практикується так зване “вільне” вигодовування дітей 1-го року життя, яке за Шастіним поділяється на 4 групи.

^ ВИХОВАННЯ НАВИЧОК ПРИЙОМУ ЇЖІ У ДІТЕЙ

Поступово треба привчати їсти дитину самостійно. Дітям віком 10 місяців дають пити молоко, бульйон, воду з чашки, притримуючи її руками. До 10 місячного віку бажано навчити дитину самостійно пити. Для цього в чашку наливають невелику кількість рідини. До року вже дитина повинна тримати чашку і пити з неї, не розливаючи. Щоб навчити малюка жувати, треба з 7 місяців давати йому в руки під час їжі шматок сухої булки.

Годувати дитину треба у спокійній обстановці, щоб ніщо не відвертало її увагу від їжі. Дуже важливо прищепити дитині гігієнічні навички: мити руки перед їжею, акуратно їсти та ін.

Оцінка ефективності харчування проводиться за клінічно-фізіологічними показниками:

  1. Загальний стан дитини.

  2. Рівень нервово-психічного розвитку.

  3. Захворюваність дитини (рахіт, інші гіповітамінози).

  4. Динаміка нарощування маси та зросту.

  5. Деякі лабораторні дані.

У поняття “Естетики харчування” входить гігієнічні правила і всі обставини прийому їжі: приміщення, освітлення, меблі, посуд, сервіровка столу, зовнішній вигляд їжі, поведінка за столом, порядок прийому їжі, апетит, настрій дитини.

Чим раніше дитина навчиться правильним навичкам прийому їжі, тим краще вони закріплюються та увійдуть у звичку. Тому приділяти увагу естетиці харчування необхідно вже на першому році життя.

Годування у суворо визначені години є основним правилом естетики годування. При цьому з’являється добрий апетит, зацікавленість у їжі, виховується позитивне відношення до самого процесу прийому їжі. Вже у перші місяці життя соки, фруктові пюре та ін. необхідно давати дитині з ложки. У подальшому дитині дають у руку шматок хліба, цукор, печиво.

У віці 7-8 місяців дитина вже проявляє бажання самостійно їсти, необхідно підтримувати її у цьому прагненні – дати у руку ложку, навчити тримати кружку. При цьому з боку батьків повинно приділятися достатньо уваги та терпіння, необхідно допомагати дитині, не обмежуючи її самостійності (годувати іншою ложкою). При правильному вихованні вказані навички закріплюються з цим завданням.

З перших місяців життя слід привчати дитину дотримуватись гігієнічних правил та акуратності. Перед споживанням їжі дитині обов'язково потрібно вимити руки, одягнути нагрудник або пов’язати серветку. Під час їжі витирати рот та руки серветкою, слідкувати за порядком на столі, розлиту страву витирати, виховувати звичку до чистоти.

Дитину, що не вміє самостійно сидіти, годують на руках у дорослого, що сидить за столом. Не можна годувати дитину у ліжку, якщо вона не хворіє. Зовсім неприпустимо класти малюка спати, давати йому бутилочку з сумішю, соком, чаєм і залишати без догляду. Це може призвести до нещасного випадку.

^ 5. Контрольні питання:

1. Типи травлення у дітей.

2. Склад молозива, перехідного та зрілого грудного молока.

3. Режим і техніка вигодовування немовлят.

4. Режим і харчування матері-годувальниці.

5. Профілактика і лікування гіпогалактії.

6. Потреби дітей першого року життя в харчових інгредієнтах.

7. Методи розрахунку необхідної кількості їжі.

8. Корекція харчування дітей першого року життя.

9. Прикорм, порядок та правила його введення.

10.Естетика харчування.

11.Особливості складання меню для дітей першого року життя на природному вигодовуванні.

12.Вплив раннього прикладання до грудей на психоемоційний розвиток дитини.

6. Література

Навчальна:

Основна:

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. С.-Петербург: 2000. – С.98-162, 207, 214-215, 827-874.

  2. Медицина дитинства (За ред.П.С.Мощича. Київ:Здоров’я, 1994. – т.1. – С.148-167.

  3. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. Київ, 1999. – С.448-497.

Додаткова:

  1. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

  2. Нутріціологія дитячого віку / за ред. Ю.М. Нечитайла. – Вид. 3-е, перероб. Та допов. – Чернівці, видавництво БДМУ, 2008. – 208с., іл.

  3. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія.-К.: Здоров'я, 1994.- С.273-276.

Методична:

1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія”). - Чернівці, 2003. – 19 с.


Методичну вказівку склав

доцент кафедри Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент Шкробанець І.Д.

Схожі:

Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Частота екстрагенітальної патології (егп) у вагітних, за даними різних авторів, становить 30—70% І не має тенденції до зниження
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
...
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка практичного заняття
Організація роботи та санітарно-протиепідемічний режим акушерських стаціонарів І їх підрозділів. Фізіологія вагітності. Діагностика...
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Вузький таз. Особливості біомеханізму пологів при вузькому тазі. Крупний плід. Особливості перебігу пологів при крупному плоді
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Науково-методичне обґрунтування теми: Операції, які підготовлюють пологові шляхи (амніотомія та розтин промежини), відносяться до...
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Названа тема є однією з важливих в акушерстві. Знання фізіології больових реакцій під час пологів, фармакологічних знеболюючих засобів,...
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Такі ушкодження можуть торкатися усіх відділів пологових шляхів — зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки, нижнього сегмента...
Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
КР) заступає інші розроджувальні операції (акушерські щипці, вакуум-екстракцію та вилучення плода за тазовий кінець). Останнє пов’язане...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи