„затверджено icon

„затверджено




Скачати 163.48 Kb.
Назва„затверджено
Дата07.06.2012
Розмір163.48 Kb.
ТипДокументи




„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

„__” ______________ 20 р.

протокол № _______

Зав. кафедри, професор

____________ Ю.М. Нечитайло






М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А

практичного заняття:

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШЕ ОДНОГО РОКУ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ. ПОНЯТТЯ ПРО ПІРАМІДУ ХАРЧУВАННЯ. ЛІКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ.”


Навчальний предмет:

пропедевтика дитячих хвороб

Курс 3

Спеціальність – медична психологія

Кількість навчальних годин – 4

Методичну вказівку склав:

доцент Безрук В.В.


Чернівці 2008

^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Після першого року життя харчування залишається найбільш вагомим фактором, який впливає на ріст та розвиток дитини. Разом із збільшенням маси тіла продовжується диференціація нервової системи, травної, імунної системи, що вимагає адекватного забезпечення організму дитини поживними речовинами, вітамінами та мікроелементами. Особливу увагу слід звернути на лікувальне харчування хворих дітей, яке є невід'ємною частиною лікувального комплексу. Слід наголосити на медико-психологічних аспектах, які необхідно знати лікарю-психологу при роботі з дітьми та їх батьками при вирішенні питань харчування здорової та хворої дитини.

^ 2. Навчальна мета заняття: Ознайомитись з основними принципами організації харчування дітей старше одного року, особливостями розрахунку об'єму їжі, (І рівень засвоєння), знати основні групи продуктів та їх призначення, методику введення нових продуктів харчування, проведення корекції (II рівень засвоєння), вміти самостійно розрахувати об'єм їжі, провести розрахунок потреби білків, жирів, вуглеводів, розписати меню на добу дитині (III рівень засвоєння), призначити лікувальне харчування хворій дитині (IV рівень засвоєння).

Вимоги до засвоєння матеріалу:

^ 2.1. Студент повинен знати:

- визначення об'єму їжі дітям старше одного року;

- особливості розрахунку потреби білків, жирів, вуглеводів дітям старше одного року;

- правила складання меню дітям старше року;

- принципи добового енергетичного розподілу;

- технологію приготування страв дітям старше року;

- основні лікувальні дієти;

- психологічні аспекти роботи з батьками дітей при організації лікувального харчування.

2.2. Вміти:

- розрахувати об'єм їжі дитині старше року;

- скласти меню на добу дитині старше року;

- призначити лікувальну дієту при різних захворюваннях;

- оцінити збалансованість харчування дитини старше року;

- спілкуватися та давати поради по харчуванню батькам здорових та хворих дітей.

^ 2.3. Опанувати практичні навички:

- розрахувати об'єм їжі дітям старше року;

- скласти меню на добу дитині старше одного року;

- розрахувати добову потребу білків, жирів, вуглеводів;

- призначити лікувальний стіл при захворюваннях різних систем;

- спілкуватися та давати поради по харчуванню батькам дітей старше року.

^ 3. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

^ 1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб)

Будову та функції травної системи, патологічну анатомію та фізіологію травної системи, семіотику порушень функцій травлення дитини

Оцінити зміни функціонування травної системи організму дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини, що необхідне для вибору способу харчування та лікувальної дієти.

^ 2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості систем організму дітей, методику вигодовування хворої дитини

Проводити опитування батьків хворої дитини, визначати симптоми та синдроми, що свідчать про порушення харчування

^ 3. Внутрішньо-предметна інтеграція (теми: "Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку", "Загальний огляд здорової дитини"

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження хворої дитини

Збирати анамнез у дітей та їх батьків, проводити оцінку стану харчування дитини, своєчасність призначення лікувального харчування.


^ 4. Поради студенту:

Харчування дітей віком від 1 до 3 років. Вигодовування дитини в віці від одного року до трьох є дуже складна та відповідальна задача. Це - перехідний вік, коли дитину після відлучення від груді привчають до більш різноманітної їжі. Введення в меню нових продуктів та блюд проводиться обережно та поступово, після попереднього вивчення його непереносимості та засвоєння дитиною. Для організації раціонального харчування дітей віком понад один рік треба врахувати фізіологічні особливості їхнього віку: розвиток жувального апарату, посилення ферментативної активності травних соків та ін. Їжа дитини повинна бути різноманітною. Дітям в цьому віці необхідно 700 мл молока на день, а в віці від 2 до 3 років-500 мл. Але потрібно пам'ятати, що вживання молока поверх міри може викликати зниження апетиту та розвиток недокрів'я. Корисно давати дітям молочно-кислі продукти, а також консерви, що випускаються харчовою промисловістю для дитячого харчування. Дітям віком до 2 років потрібно включити одне яйце через день, а після 2 років - щодня, причому до 2 років їх давати вареними, а після 2 років у вигляді омлету. Необхідно також давати вершкове масло, свіжий творог, сири, м'ясо, рибу, свіжі овочі, ягоди, фрукти. Рибні, м'ясні консерви, гострі закуски, прянощі не рекомендується вживати в цьому віці. В віці від одного до двох років кількість їжі на один раз повинна бути в межах від 300 до 400 г. Наприклад, перше блюдо 100-120., друге - м'ясо або риба 40-60 г, гарніру 75-80 г. Фрукти, ягоди, соки, компот, кисіль - 75-100 г. Склад їжі щоденно необхідно міняти. Для дітей в віці від року до трьох найбільш придатним є слідуючий розподіл добового калоражу: сніданок - 25%, обід -35-40%, підвечірок - 10-15%, вечеря - 25%. В якісному відношенні дитині в віці від одного до 3 років потрібно 4 г. білків на 1 кг ваги-75% тваринного походження та 25% рослинного; жиру 4г на кг ваги - 10-15% рослинного походження, 90% - тваринного походження; вуглеводів в порівнянні з білками повинно бути в 4 рази більше-15-16 г на 1 кг ваги. Кількість калорій в добовому раціоні дітей в віці від 1 року до 3 років повинно складати 95-100 на 1 кг ваги. У дітей старше першого року кількість кілокалорій на 1 кг ваги можна схематично вирахувати по слідуючій формулі: кількість кілокалорій зменшується кожні слідуючі 3 роки на 10. В середньому потреба дітей в віці 3 років складає 100 ккал/рік ваги, в віці 6 років-90, в віці 9 років-80, в віці 12 років-70, в віці 15 років - 60. Не слід допускати надлишкового застосування одних речовин за рахунок зменшення інших. Нестача застосування жиру призводить до пониження ваги дитини, схильності до інфекційних захворювань. Нестача білків може відобразитись на рості дитини. Щоб їжа добре засвоювалась дитячим організмом, необхідно суворо дотримуватись правильного режиму харчування. Після року діти знаходяться на 5-разовому вигодовуванні с поступовим переводом на 4-разове. Перерва між годуваннями складає 4 години. В перервах між годуваннями не слід давати ніяких страв. Солодощі необхідно давати лише під час їди.

З першого року життя необхідно привчати до гігієнічних навичок та до певного порядку.

^ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ В ВІЦІ 3-7 РОКІВ.

Раціональне харчування сприяє правильному фізичному та психічному розвитку дітей та підвищенню опору їх організму до різних захворювань. Якісний склад їжі в цьому віці повинен вміщувати : з 3 до 5 років на 1 кг ваги 3,5-4 г білка, а в віці від 5 до 7 років-3-3,5 г., добова потреба в білку дітей 3-5 років -60 г, в віці 5-7 років - 66-68 г. Для дітей 3-7 років найкращим співвідношенням між білками, жирами, вуглеводами вважається 1:1:4. Повноцінно жир засвоюється , коли він з вуглеводами їжі знаходиться в співвідношенні 1:4. Діти в віці 3-5 років повинні отримувати на 1 кг ваги 4 г жиру, 5-7 років-3 г. Добова потреба в жирі дітей від 3-5 років складає 60 г, 5-7 років - 68-70. Загальна кількість жирів складає не менш 25% добового раціону. Вуглеводи є основним джерелом енергії. Вони можуть відкладатися у вигляді запасів, які використовуються по мірі необхідності. Діти в віці 3-5 років повинні отримувати за добу 10-12 г вуглеводів на 1 кг ваги, 5-7 років-15,5 г. Добова потреба в вуглеводах дітей 3-5 років складає 260 та 5-7 років 280 г. Вуглеводи складають 55-65% всього добового раціону. Співвідношення між б:ж:у в дошкільному віці 1:1:4. Калорійна потреба дітей в віці 3-5 років коливається від 85-110 кал. на 1 кг ваги; а 5-7 років 80-95 кал. Добова потреба в калоріях дітей в віці 3-5 років складає 1840; 5-7 років - 2060 калорій. Діти в віці 5-7 років повинні отримувати 4 годування на добу. Для дітей в віці 3-5 років добовий об'єм їжі повинен складати 1400-1500 г/мл, а для дітей 5-7 років 1600-1800 г/мл. На кожне годування діти в віці 3-5 років повинні отримувати по 350- 400 г/мл, а діти 5-7 років по 400-450 г/мл.

Останнім часом рекомендується слідуючий розподіл їжі на протязі дня:

Сніданок 20-25%

Обід 30-35%

Підвечірок 20%

Вечеря 25%.

Добова кількість молока в цьому віці повинна складати 500мл., м'ясо - 5-6 разів на тиждень: від 3 до 5 років 50-60 грам, 5-7 років - до 100 г /добу. З м'ясом потрібно поєднувати достатню кількість овочей, тому що вміст в них неорганічних основ забезпечує нейтралізацію кислотних продуктів білкового обміну. Необхідно також призначати дітям яйця, супи - по 300 мл/добу; чорний та білий хліб, овочі та фрукти, оселедець, сири, ковбаси, ікру.

Складання раціону харчування для дітей старше одного року також базується на їх віковій потребі в основних харчових інгредієнтах. Для дітей в віці від одного до 3 років та дітей від 3 до 7 років складаються окремі меню, тому що харчування цих груп дітей розрізняється за кількістю продуктів, об'єму добового раціону, величині разових порцій і особливістю кулінарної обробки продуктів. Діти, що знаходяться в ДДУ на денному перебуванні (9-10 годин) отримують 3 - разове харчування, яке забезпечує приблизно 75-80% добової потреби дітей в основних харчових речовинах та енергії. На долю сніданку припадає 25%, обід складає 40% та полудник - 15% (вечерю - 20% дитина отримує вдома). Для дітей, що знаходяться на подовженому перебуванні (12-14 годин) можна організувати 4-разове харчування. В ДДУ складається конкретне меню на кожний день, в якому дотримуються правильного співвідношення в харчових інгредієнтах. В раціонах дітей дошкільного віку співвідношення б:ж:у повинне складати 1:1:4. При складанні меню дотримуються приблизних добових наборів продуктів для харчування дітей в ДДУ. Одні продукти вводяться в раціон щоденно, інші 1-2 разу на тиждень. В меню дітей кожний день необхідно включати молоко, вершкове та рослинні олії, м'ясо, хліб. Рибу, яйця, сир, творог, сметану можна давати дітям через 2-3 дня. Потрібно слідкувати за тим, щоб на протязі кожних 10 днів вся потрібна норма продуктів була витрачена в повному обсязі, відповідно затвердженим віковим нормам та віковим потребам. При складанні меню для дітей в ДДУ враховується правильний розподіл продуктів на протязі дня, що засноване на фізіологічних особливостях травлення дітей дошкілдьного віку. Так, наприклад, страви, що вміщують м'ясо та рибу (багаті на білок та жири) довше затримуються в шлунку дитини) дають дітям в першій половині дня. На вечір слід давати молочні, овочеві, фруктові блюда, тому що молочно-рослинна їжа засвоюється легше, а під час сну процеси перетравлення уповільнюються. При складанні меню слід звернути увагу на різнообразне страв на протязі тижня. Необхідно, щоб в один день дитина отримувала два овочевих і лише одне круп'яне. Складене меню фіксується на спеціальному бланку меню-розкладки, де перераховуються всі страви, що входять в денний раціон, їх вихід (вага кожної порції, розхід продуктів для приготування кожного блюда). Необхідно строго фіксувати кількість дітей в кожній групі, що присутні в ДДУ щоденно. Для визначення виходу блюд враховуються втрати, що стаються при кулінарній обробці продуктів, а також привар деяких готових страв, користуючись спеціальними таблицями. Велику допомогу при складанні меню в ДДУ чинять спеціально розроблені перспективні меню на 10 днів. Основою для складання перспективних меню служать видані в 1984 році методичні рекомендації МЗО СРСР. Крім перспективних меню в ДДУ є спеціально розроблені картотеки страв, в яких вказані розкладка, калорійність стави, вміст в ньому б., ж., в., ціна страви. Важливе значення в організації харчування дітей має строге дотримання режиму харчування, що сприяє виробці умовного харчового рефлексу на час та сприяє нормальному функціонуванню органів травлення. Дошкільнята отримують харчування 4 рази на добу з інтервалом 3-3, 5-4 години. В ДДУ міста найбільш фізіологічним є слідуючий режим харчування: сніданок - 8 годин обід - 12, полудник - 15.30 годин, вечеря - 19. Дітям рекомендується знаходитися за столом 20-30 хвилин.

Для підрахування раціону за хімічним складом необхідно користуватися спеціальними таблицями, в яких вказано, скільки білків, жирів, вуглеводів містить той чи інший продукт. В меню-розкладці продукти виписуються на весь склад дітей та вказується кількість дітей.

^ ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ ДІТЕЙ ПРАВИЛА ГОДУВАННЯ ЧЕРЕЗ ЗОНД.

Вибір способу годування залежить від наявності тотального та смоктального рефлексу в дитини, а також від його стану. Недоношені діти, у яких відсутній ковтальний рефлекс або у яких стається зупинка дихання під час годування з пляшечки, отримують харчування тільки через зонд. Довжина, на яку потрібно ввести зонд, дорівнює відстані від переносиці дитини до кінця мечовидного відростку грудини (10-12 см.). Зонд, резинову трубку, воронку перед "зондуванням" стерилізують кип'ятінням. Перед введенням зонда всю систему заповнюють молоком для попередження потрапляння повітря в шлунок. Кінчик зонда змочують в розчині бури з гліцеріном ті вводять по серединній лінії язика до мітки. Зонд під час введення необхідно щільно пережати пальцями або металічним зажимом, щоб не допустити витікання молока. Після введення зонда потрібно вичекати певний час, щоб впевнитись в правильності його місцезнаходження. Якщо зонд знаходиться в шлунку стан його залишається задовільним, він не неспокійний. При попаданні зонда в трахею дитина синіє, починає кашляти, давитися. В цьому випадку зонд необхідно вибрати, а дитині дати подихати киснем. Для попередження блювоти вводити молоко в шлунок краще краплями, а не струйно, тому користуватися шприцем замість воронки не рекомендується. Спосіб годування через зонд може бути одномоментним та постійним, який має ряд переваг: при його використанні молоко проходить краплями, що понижує зригування та блювоту, а також через нього можна вводити ліки та глюкозу. Постійний зонд менший в діаметрі, тому його можна вводити через носові ходи, але введення через рот вважається більш фізіологічним, тому що при цьому не порушується зовнішнє дихання.

^ ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ.

Необхідність в повному парентеральному харчуванні виникає в тих випадках, коли неможливе повноцінне харчування природнім шляхом або за допомогою зонда, а саме: при хірургічних захворюваннях травного каналу, некротичному ентероколіті, респіраторному дістрессиндромі, черемно-мозковій травмі. В якості білку для парентерального харчування новонародженим приймають білковий гідролізат "Амінон", "Амінозол", кристалічні амінокислоти "Поліамін", "Вамін", "Моріамін", "Левамін-70".

З вуглеводів використовується глюкоза. Жирові емульсії ("Інтраліпід", "Ліпофундін-С", "Ліпіфізан") застосовуються в живленні недоношених та доношених новонароджених. Перевагою цих препаратів є енергетична цінність, ізоосмолярність, відсутність подразнючої дії на стінку вен.

Дозування препаратів:

- амінокислоти - 2-4 г/кг/добу,

- жири - 2-4 г/кг,

- вуглеводи - від 12 до 30 г/кг,

- енергетична цінність - 70-120 ккал/кг. Показання до парентерального харчування:

- необхідність розвантаження ШКТ (кишкова інфекція, вади розвитку ШКТ, післяопераційний період)

- хронічні розлади харчування,

- значне підвищення потреби в поживних речовинах та обмежених можливостях ШКТ їх засвоювати (опікова хвороба, ранній післяопераційний період) і т.ін.

^ КЛАСИФІКАЦІЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ:

1. повне - внутрішньовенне,

2. часткове - в/в + ентеральне

3. Додаткова - компоненти, яких не вистачає - амінокислоти, глюкоза, жири, сольові розчини.

Джерела азоту: Препарати цільного білку (кров, плазма, альбумін); гідролізати: гідролізат казеїну освітлений, гідролізат освітлений, інфузамін; розчини кристалічних амінокислот:

поліамін, альвезін "новий", левамін.

Джерела енергії: концентровані розчини глюкози - 0,5-0,9 г/кг/год без інсуліну; жирові емульсії на основі рослинної олії: інфузоліпол, інтраліпід, ліпофундін з розрахунку, що 1 г=10 ккал.

Джерела електролітів: 7,5% розчин КС1- вміщує 1 ммоль К в 1 мл, 10% NаСІ - 1,7 ммоль На в 1 мл, 10% Са глюконат - 0,9 ммоль Са в 1 мл, 25% розчин МgSO4 - 2 ммоль в 1 мл.

Складні розчини: розчин Рінгера, дісоль, трисоль, ацесоль, лактосоль. В новонароджених складні сольові розчини не застосовуються. Комплексне застосування вітамінів.

Методи парентерального харчування:

1. скандинавська система - використовуються глюкоза та жирові емульсії,

2. система гіпераліментації - концентровані розчини глюкози в магістральні судини. Лікувльні дієти.

Існують лікувальні дієти, які застосовуються у дітей різного віку. Усі основні дієти позначені номерами від 1 до 15. Варіанти дієт, які враховують особливості перебігу хвороби або її період, позначені відповідними номерами (дієта N1, 1а, 16).

Найчастіше дітям при різних захворюваннях призначаються лікувальні дієти: N1: Показання: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічний гастрит із різними вадами секреції у фазі затухання запального процесу. Цільове призначення: сприяння подальшому зменшенню запальних явищ завдяки регуляції секреторної та моторної функції шлунка. Загальна характеристика: дієта з нормальним вмістом основних нутрієнтів. Кухонна сіль на нижній межі вікової норми. Обмеження стимуляторів шлункової секреції. Режим харчування: 5 разів на добу в теплому вигляді.

N5:

Показання: гострий та хронічний гепатит, цироз печінки без загострення, хронічний холецистит, жовчнокам'яна хвороба, пієлонефрит. Цільове призначення: хімічне щадіння печінки в умовах повноцінного харчування. Стимуляція ферментативних білок-синтезуючих та жовчовидільних процесів. Загальна характеристика: багата на поліненасичені жирні кислоти, метіонін, лецитин, холін, пектинові речовини; вилучені продукти, які стимулюють секрецію шлунка, підшлункової залози, збільшена кількість рідини. У хворих на пієлонефрит вилучають гострі, солоні страви, копченості. Режим харчування: 5 разів на добу в теплому вигляді.

N7:

Показання: гострий гломерулонефрит, хронічний гломерулонефрит. Цільове призначення: помірне щадіння нирок. Поліпшення виділення азотних шлаків і недоокислених продуктів обміну речовин. Протизапальна дія. Зменшення гіпертензії та набряків. Загальна характеристика: помірне обмеження білків, жири і вуглеводи у межах фізіологічної норми. У хворих на гіперліпідемію збільшують кількість рослинної олії. Режим харчування: 5 разів на добу в теплому вигляді.

N10:

Показання: захворювання серця у стадії компенсації, ревматизм (неактивна фаза), гіпертонічна хвороба І-ІІ стадії. Цільове призначення: покращення функції серцево-судинної системи, нирок і печінки. Загальна характеристика: дієта з обмеженням жиру і підвищеним вмістом поліненасичених жирних кислот. Зниження кількості вільної рідини, кухонної солі. Збільшений вміст солей калію, магнію, ліпотропних речовин. Режим харчування: 5 разів на добу рівномірними порціями у теплому вигляді. Спеціальні дієтичні продукти для лікувального харчування.

Існують спеціалізовані продукти для хворих дітей з порушенням обміну речовин, вродженою недостатністю ферментативних систем. До них відносять: енпіти, кисломолочні суміші (КМ), біологічно активні добавки (БАДи). Перелік сумішей для годування хворих дітей 1 року життя

1. Знижена активність лактази - Нутрілон низьколактазний - АЛ 110

2. Алергія до білків коров'ячого молока, непереносимість лактози, сахарози, галактоземія, целіакія:- Соя Семп (до 3 років), Нутрі-Соя, АЛ Сой, Соя Рис, Фітовіт, Малятко-М (з таурином), Хіп-ГА, Дніпрянка-К (концентрат ацидофільних паличок, лізоцим)

3. При синдромі зригування та систематичній блювоті, гипотрофії І-ІІ ст., мінімальні травні дисфункції (кишкові коліки, метеоризм): Нутрі лон Антірефлюкс, Семпер Лемолак,

4. Прояви кишкової алергії до білків коров'ячого молока: Пепті-Юниор, Алфаре, Неонатал, Дніпрянка-К.

5. При закрепах, дисбактеріозі і підтриманні оптимального складу кишкової мікрофлори: Семпер Біфідус

Енпіти - сухі молочні продукти для ентерального харчування з підвищеним або зниженим вмістом основних нутрієнтів.

Білковий енпіт: призначається для поповнення дефіциту білка в раціоні хворих дітей і містить протеїну в 2.2 рази більше, ніж коров'яче молоко. Енергетична цінність його збережена за рахунок деякого зменшення вмісту жиру. Білковий енпіт застосовується у вигляді напою, як самостійна рідка страва у складі сніданку, підвечірка, вечері, або як основа для приготування різних страв (каші, супів, кви, суфле, запіканок, фруктових коктейлів).

Жировий енпіт: призначається для підвищення енергетичної цінності раціону і забезпечення його поліненасиченими жирними кислотами.

Знежирений енпіт: призначають з метою зменшення вмісту у раціоні ліпідів. Продукт гіпокалорійний, його харчувальна цінність забезпечується за рахунок збільшення кількості білка та вуглеводів.

Протианемічний енпіт: призначають дітям з анемією різного генезу. Продукт гіпокалорійний у зв'язку з низьким вмістом ліпідів. Енергетична цінність забезпечується за рахунок збільшення вмісту білків і вуглеводів. Рівень заліза у продукті високий - 21.9 мг%. Кисломолочні продукти (кефір, простокваша, ацидофільне молоко, ацидофільно-дріжджове молоко, ацидофільна паста, "Маціоні", "Наріне", "Біолакт", йогурти) широко використовуються у лікувально-профілактичному харчуванні дітей.

Низьколактозні молочні продукти - це збалансовані за складом основних нутрієнтів і звільнені від лактози сухі молочні суміші. Вуглеводний компонент цих сумішей складається з цукрів рослинного походження - сахарози із додаванням декстринмальтози. Безбілкові продукти.

Низькобілкова та безбілкова лікувальна дієта необхідна дітям при наявності: спадкової патології амінокислотного обміну (фенілкетонурія, гістидинемія, гомоцистинурія); хронічної ниркової недостатності. Низькобілкову дієту можна забезпечити шляхом обмеження або повного вилучення продуктів, багатих на білок (м'ясо, молоко, сир молочний, сир твердий, яйця, боби, деякі крупи, хліб) або ввести у раціон лікувального харчування гідролізати білка і спеціалізовані продукти з низьким вмістом білка. До сухих (відновлених) низьколактозних молочних сумішей відносяться: низьколактозні суміші з солодовим екстрактом, рисовим, вівсяним, гречаним борошном, із толокном, низьколактозне молоко.

До спеціалізованих безбілкових продуктів відносяться: хліб із пшеничного крохмалю, макаронні вироби (вермішель, макаронна крупа, манна крупа), а також сухі суміші (концентрати) для домашнього приготування каш, кексів, мусів, желе. Ступінь обмеження білка в раціоні встановлює лікар з урахуванням характеру захворювання і особливостей його перебігу.

^ 5. Контрольні питання:

1. Харчування дітей в віці 1-18 років.

2. Особливості харчування хворих дітей.

3. Парентеральне харчування новонароджених.

4. Харчування хворих дітей.

5. Класифікація парантерального харчування.

6. Література

Навчальна:

Обов'язкова:

1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: Фолиант, 2000. - С.874-883.

2. Мощич П.С. Медицина дитинства,- К.: Здоров'я,1994. -т.1.- 167-174.

3. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.-С.497-522.

Додаткова:

  1. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія.-К.: Здоров'я, 1994.- С.273-276.

  2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. - К.: Знання України, 2002. - С.18-25.

  3. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

  4. Нутріціологія дитячого віку / за ред. Ю.М. Нечитайла. – Вид. 3-е, перероб. Та допов. – Чернівці, видавництво БДМУ, 2008. – 208с., іл.

Методична

1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія”). - Чернівці, 2003. – 19 с.


Методичну вказівку склав

доцент кафедри Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент Шкробанець І.Д.

Схожі:

„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
„затверджено iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
„затверджено icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
„затверджено iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
„затверджено iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
„затверджено iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
„затверджено iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
„затверджено iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
„затверджено iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи