Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Дата04.06.2012
Розмір241 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор С.В.Мельничук

«___» 2012 р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

«Спеціаліст"

(повна форма навчання)

спеціальність 7.02030101 - Філософія

Схвалено Вченою радою філософсько-теологічного факультету Протокол № 6 від "25" січня 2012 р.




Голова ради проф. Балух В.О




Чернівці 2012

^ АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ


ТЕМА 1. Історія філософії як наука та основні етапи її розвитку.

Для чого необхідно вивчати історію філософії. Становлення та розвиток історико-філософських досліджень. Історія філософії як наука та її завдання.


^ ТЕМА 2. Паростки наукових знань і зародження філософської думки у Стародавньому Єгипті та Вавілоні.

Історичні умови становлення філософії як форми суспільної свідомості. Паростки наукових знань та зародження філософської думки у Стародавньому Вавилоні. Наукові знання та перші спроби філософського осмислення людини і світу в Стародавньому Єгипті.


^ ТЕМА 3. Філософська думка Стародавнього Китаю.

Історичні умови і духовні передумови становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Соціально-етична філософія Кон-фу-цзи (Конфуція). Вчення послідовників Конфуція: Мен-цзи і Сюнь-цзи. Загальна характеристика вчення легістів (законників) і моїстів. Філософія даосизму.


^ ТЕМА 4. Особливості філософської думки Стародавньої Індії.

Історичні умови виникнення та розвитку філософії в Стародавній Індії. Основні світоглядні питання у текстах Вед.. Філософія Джайнізму. Філософія і практика Буддизму. Даршани як форма класичної філософської думки (локаята, санкхья, йога, ньяя, вайшешика, веданта, міманса).


^ ТЕМА 5. Становлення філософської думки у Стародавній Греції.

Історичні умови формування філософії в Стародавній Греції. Гомерівський епос і теологічні уявлення Гесіода. Перші мудреці.


ТЕМА 6. Іонійська філософія.

Поняття та історичні умови формування іонійської філософії. Філософія мілетської школи (Фалес, Анаксимандр, Анаксімен). Філософія Геракліта Ефеського.


ТЕМА 7. Італійська філософія.

Поняття та історичні умови винекнення італійської філософії. Піфагор та його школа. Філософія Ксенофана. Елейська школа (Парменід, Зенон, Меліс).


ТЕМА 8. Філософія Стародавньої Греції у 5 ст. до н.е.

Історичні умови та особливисті філософської думки Греції у 5 ст. до н.е. Філософські погляди Емпедокла. Початок філософії в Афінах. Анаксагор.


^ ТЕМА 9. Античний атомізм.

Історичні умови зародження класичної грецької філософії. Витоки та смисл античного атомізму. Левкіп. Учення Демокріта про атоми та порожнечу. Детермінізм. Космогонія та космологія Демокріта. Психологія та теорія пізнання Демокріта. Людина і суспільство. Мораль і релігія.


^ ТЕМА 10. Софісти

Загальна характеристика філософії софістів. Старші софісти: Протагор, Горгій, Гіппій. Продік. Антифонт. Молодші софісти: Алкідам, Трасімах, Крітій, Каллікл. Критика софістики Платоном і Аристотелем.


^ ТЕМА 11. Сократ і сократичні школи

Життя Сократа. Покликання Сократа. Демон Сократа. Предмет філософії за Сократом. Метод іронії Сократа. Маєвтика. Індукція.

Сократ і Кініки. Антисфен, Кратет Фіванський. Гіппархія і Метрокл, Філіск, Біон Борисфенський. Софізми Евбуліда. Діодор Кронос. Стільпон. Федон. Менедем Еритрейський.


^ ТЕМА 12. Філософія високої класики. Платон

Життя і праці Платона. Ідеалізм Платона. Ідеальний світ. Ідеї. Гносеологічні, онтологічні й семантичні корені вчення Платона. Матерія. Світ речей. Відношення речей і ідей. Душа космосу. Бог. Фізика Платона. Телеологія. Розум – деміург. Космічна психологія. Тіло і душа. Метемпсихоз. Ерос. Гносеологія. Чуттєве пізнання. Анамнезис. Діалектика (логіка). Політика. Сутність і походження держави. Апологія нерівності. Охоронці. Комунізм Платона. Філософи – правителі. Естетика.


^ ТЕМА 13. Пізня класика. Аристотель

Життя Аристотеля. Праці. Трактати. “Метафізика”. Онтологія Аристотеля. Предмет філософії. Тотожність, відмінність, протилежність, суперечність. Основний закон буття. Буття і небуття. Сутнє і сутність. Формальна причина. Метафізичність сутності. Матерія. Матеріальна причина. Можливість і дійсність. Ентелехія і телеологія. Рушійна причина. Чотири первні, або вищі причини. Теологія. Аристотель як історик філософії. Критика теорії ідей. Фізика і її предмет. Телеологія в природі. Фізична догма Аристотеля. Космологія. Життя та його походження. Класифікація тварин. Біологічні відкриття. Психологія. Визначення душі. Види душ. Душа і тіло. Розумна душа. Гносеологія. Спростування скептицизму та суб’єктивного ідеалізму. Основна проблема гносеології. Види знання. Чуттєва сходинка пізнання. Проблема вторинних якостей. Роль Аристотеля в логіці. Етика. Моральність як набута якість душі. Структура душі і види чеснот. Досягнення доброчесності і роль знання. Зв’язок етики і політики. Соціально – політичні погляди. Метод політики як науки. Держава і її структура. Проблема рабства.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Антология мировой философии в 4-х томах. – М., 1969. – т.1. – ч.1.

  2. Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.

  3. Бонгард-Левін Г.М. Древнеиндийская цивилизация: философия, наука, религия. – М.,1980.

  4. Васильев Л.С. История религий Востока. – М.,1983.

  5. Виндельбанд В. История древней философии. – М., 1911.

  6. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречения знаменитых философов. – М., 1986.

  7. Зелинський Ф.Ф. Древнегреческие религии. – К., 1993. Антология мировой философии в 4-х томах. – М, 1969. – т.1. – ч.1.

  8. Исаева Н.В. Шанкара и индийская философия. – М.,1991.

  9. История философии в 6-и томах. – М., 157. – Т.І.

  10. Кесседи Ф.Х. Философские и естетические взгляды Гераклита. – М., 1963.

  11. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

  12. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. – М., 1963.

  13. Маковельский А.О. Древнегреческие атомисты. – Баку, 1946.

  14. Матье М.Э. Древнегреческие мифы. – М.,1956.

  15. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991.

  16. Никольський Н. Культура древней Вавилонии. – М., 1959.

  17. Реале Д и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. – СПб, 1994.

  18. Ригведа. Избранные гимны. – М., 1972.

  19. Рой М. История индийской философии. – М., 1958.

  20. Семушкин А.В. Эмпедокл. – М., 1985.

  21. Философия и религия на зарубежном Востоке. XX век. //Сборник статей. Отв. ред. Степанянц. – М., 1985.

  22. Философские тексты Махабхараты. – Ашхабад.­­­­­ – 1977. – Вып. І, кн. І.

  23. Философские тексты Махабхараты. – Ашхабад. – 1978. – Вып. ІІ, кн. ІІ.

  24. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. ч. 1.

  25. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

  26. Чатопадхая Д. История древнеиндийской философии. – М., 1966.

  27. Ян Хин-Шун. Древнекитайский философ Лао цзи и его учение. – М. – Л., 1950.



^ СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ


ТЕМА 1. Особливості філософської думки середніх віків.

Витоки середньовічної філософії. Трансформація змісту базових філософських категорій у семантичному полі християнства. Порівняльний аналіз змісту поняття logos у Філона Олександрійського та у Іоана Богослова. Взаємодія етичних аспектів християнської філософії з питаннями онтології, гносеології та праксеології. Св. Климент, єпископ Римський; Св. Ігнатій Богоносець; єп. Антіохійський. Вчення дванадцяти апостолів «Дідахи». Послання Варнави. «Пастир» Єрма. Філософсько-теологічні погляди Аристида, Афінагора, Св. Мученика Іустина Філософа. Боротьба Церкви з гностицизмом.


^ ТЕМА 2. Виникнення наукового богослов’я.

Історичний, соціокультурний і світоглядний контекст висловлень богословів. Філософія Тертуліана. Філософський і богословський зміст принципу «Вірю, тому що абсурдно». Невідповідність поглядів Тертуліана ідеалам і нормам християнства. Св. Кіпріан, єп. Карфагенський. Християнська наука у Антіохійській та Олександрійській школах. Климент Олександрійський. Роль Орігена у формуванні християнської науки. Св. Діонісій Олександрійський. Св. Григорій Чудотворець (Неокесарійський). Розвиток філософської думки у перші три століття.


^ ТЕМА 3. Післянікейський період. «Золотий вік» патристики.

Св. Афанасій Великий. Св. Василій Великий. Св. Григорій Богослов. Св.Григорій Нісський. Св Іоан Златоустий. Догмат спокутування, істина троїчної єдиностутності, правило віри, шляхи богопізнання, таїна спасіння. Св. Амвросій Медіоланський. Блаж. Ієронім Стридонський. Блаж. Августин Іппоніський. «Золотий вік» середньовічної філософії. Герменевтика, філософія історії, онтологія та антропологія святих отців.


^ ТЕМА 4. Арабська філософія.

Історичні умови формування філософії арабомовних країн. Філософія Аль-Кінді. Філософія Аль-Фарабі. Філософія Ібн-Сіни. Культура і філософія в мусульманській Іспанії. Ібн-Рошд. Єврейська філософія середньовіччя. Ібн-Гібероль та Маймонід.


^ ТЕМА 5. Схоластика.

Філософські погляди Боеція. Вчення про універсалії. Історичні умови формування схоластичної філософії у VI-X ст. Схоластичний реалізм Ансельма Кентерберійського. «Онтологічний доказ» буття Бога. Початок протистояння реалізму та номіналізму. І.Росцелін. Проблема віри та розуму у вченні Абеляра. Проблема універсалій У Абеляра. Діалектика. Історичні умови розвитку схоластики в ХІІІ-ХІVст. Латинський аверроїзм. Сігер Брабантський. Містична філософія Бонавентури. Оксфордська школа. Роджер Бекон. Життя та творчість Т.Аквінського. Метафізика Аквіната. Проблема співвідношення віри та розуму. Містична філософія М.Екхарта. Містична філософія Якоба Беме. Філософія Д.Скота. Філософія У.Оккама.


^ ТЕМА 6. Основні тенденції та проблеми сучасної світової культури.

Поняття «Ренесансу». Гуманізм і реформація. Основні напрями Ренесансу. Лоренцо Валла. Марсіліо Фічіно. Онтологія М.Кузанського.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991.

  2. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

  3. Філософія. Курс лекцій. – К., 1994.

  4. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

  5. Эрик Нюстрем. Библейский словарь. – Санкт-Петербург, 1995.

  6. Боргош Юзеф. Фома Аквинский. – М., 1975.

  7. Боєций. “Утешение философией” и другие тракты. – М., 1990.

  8. Библейский справочник. – Санкт-Петербург, 1998.

  9. Гуревич А.Я. Средневековый мир. – М., 1990.

  10. История философии в кратком изложении. – М., 1991.

  11. Історія релігії в Україні. – Т.1. – К., 1996; Т.2. – К., 1997.

  12. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

  13. Релігієзнавчий словник. – К., 1996.

  14. Бертран Рассел. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

  15. Історія філософії: Підручник /Ярошовець В.І. та ін. – К., 2002.

  16. Майоров Г.Т. Формирование средневековой философии: Латинская патристика. – М., 1979.

  17. Соколов В.В. Средневековая философия: Учебное пособие для студентов и аспирантов философских факультетов. – М., 1979.

  18. Суини М. Лекции по средневековой философии. Выпуск 1: Средневековая христианская философия За­пада. – М., 2001. – 304 с.



^ ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ


ТЕМА 1. Становлення філософської парадигми Нового часу.

Соціально-економічні передумови формування новочасного мислення. Поняття наукової революції. Становлення наукової картини світу. Наукова програма Ньютона. Коперніканська революція в астрономії. Формування нового типу знання. Ґенеза нової ідеї універсальності науки. Математизація природи Галілеєм. Радикалізація сумніву, формування парадигми філософського мислення “cogito”. Емпіризм, сенсуалізм і раціоналізм у філософії Нового часу.


^ ТЕМА 2. Філософія Френсіса Бекона та Рене Декарта.

Ф.Бекон як перший філософ-емпірик Нового часу. Критика Ф.Беконом схоластичної науки і філософії. Практичні завдання філософії та науки („Велике відновлення наук”, “Новий органон”). Вчення про індуктивний метод. „Ідоли” розуму. Вчення про матерію та форми. Соціально-політичні погляди.

Картезіанський радикальний поворот до „Я”. Принцип універсального сумніву. Природа людського розуму. Доведення існування та роль Бога у філософії Декарта. Проблема істини та облуди. Душа і тіло. Вчення про метод. Проблема людини. Наукова програма Декарта.


^ ТЕМА 3. Філософські погляди Томаса Гоббса і Джона Локка.

Гносеологія, концепція знання та мови Т.Гоббса. Вчення про природу, людину та Бога. Соціально-політичні погляди. Людина в догромадянському суспільстві. Природний закон і природні права людини. Вчення про державу. Політичні права та свободи. Критика Локком теорії вроджених ідей. Учення Дж. Локка про ідеї. Характеристика первинних і вторинних якостей. Пізнання та його можливості. Вірогідність і віра. Субстанція та універсалії. Морально-політична доктрина. Релігія. Вплив ідей Локка на подальший розвиток філософії.


^ ТЕМА 4. Філософські погляди Бенедикта Спінози і Готфріда Ляйбніца.

Вчення Б.Спінози про субстанцію та її атрибути. Пантеїзм. Гносеологічна концепція. Принцип детермінізму. Проблема дива, закономірності та фаталізму. Сутність людини. Проблема співвідношення душі й тіла. Афекти. Моральний ідеал. Концепція релігії та держави. Співвідношення метафізики і конкретних наук у вченні Г.Ляйбніца. Вчення про монади. Поняття наперед установленої гармонії. Теодицея. Принципи раціоналістичної методології. Істини розуму та істини факту. Теорія пізнання. Проблема людини та її доля.


^ ТЕМА 5. Cуб’єктивний ідеалізм і скептицизм в англійській філософії XVII століття.

Сутність суб’єктивного ідеалізму Дж.Берклі. Вчення про ідеї. Критика ідей матеріальної субстанції. Бог і закони природи. Д.Юм про структуру чуттєвого досвіду. Теорія асоціації ідей. Вчення про причиновість. Скептицизм і агностицизм Юма. Соціально-етичне вчення Юма.


^ ТЕМА 6. Просвітництво та його основні риси.

Поняття Просвітництва. Просвітники про значення розуму та їх критика метафізичних систем. Критика „позитивних релігій”. Розум і природне право. П.Бейль як попередник Просвітництва. Захист деїзму Вольтером. Критика вчення Паскаля та Ляйбніца. Учення про віротерпимість. Оцінка Ш. Монтеск’є значення наук. Учення про розподіл влад. Учення Руссо про суспільний договір та суверенітет народу.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Антология мировой философии. – М.,1970. – Т.2

  2. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.

  3. Беркли Ф. Сочинения. М., 1978.

  4. Бэкон Ф. Великое восстановление наук //Соч. в 2-х т. – М., 1971. – Т. 1.

  5. Бэкон Ф. Новый Органон. О началах и истоках //Соч. в 2-х т. – М., 1972. – Т. 2.

  6. Вимога раціональності. Спадщина Рене Декарта у світі сучасної культури. – К., 1996.

  7. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII–XVIII вв.) Формирование научных программ Нового времени. – М., 1987.

  8. Гассенди П. Сочинения в 2-х т. – М., 1966-1968.

  9. Гельвеций К.А. Сочинения в 2-х т. – М., 1973-1974.

  10. Гоббс Т. Избранные произведения в 2-х т. – М., 1964.

  11. Гольбах П. Избранные произведения в 2-х т. – М., 1963.

  12. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид. –К.: Либідь, 2000.

  13. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. К., 1994.

  14. Декарт Р. Метафізичні розмисли. К., 2000.

  15. Декарт Р. Рассуждения о методе /Соч. в 2-х т. – М., 1989. – Т.1.

  16. Дидро Д. Сочинения в 2-х т. – М., 1986.

  17. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1986.

  18. Кузнецов В.Н. Французские материалисты XVIII в. – М., 1981.

  19. Ламетри Ж. Сочинения. – М., 1983.

  20. Лейбниц Г. Сочинения в 4-х т. – М., 1983.

  21. Локк Дж. Сочинения в 3-х т. – М., 1985 – 1988.

  22. Мамардашвили М. Картезианские размышления. – М.: ПРОГРЕСС, 2001.

  23. Монтескье Персидские письма. – М., 1956.

  24. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII в. – М., 1974.

  25. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1973.

  26. Паскаль Б. Мысли о религии. – Минск-Москва, 2001.

  27. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

  28. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Новое время. – СПб., 1996.

  29. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII вв. – М., 1984.

  30. Спиноза Б. Избранные произведения в 2-х т. – М., 1975.

  31. Философия эпохи ранних буржуазных революций. – М., 1983.

  32. Хатчесон Ф., Юм Д., Смит А. Эстетика. – М., 1973.

  33. Хесле В. Гении философии Нового времени. – М., 1992.

  34. Юм Д. Сочинения: В 2-х т. – М., 1966.


^ НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ


ТЕМА 1. Предмет курсу „німецька класична філософія”.

Загальна характеристика німецької класичної філософії. Історичні умови становлення та розвитку німецької класичної філософії.


ТЕМА 2. Філософія німецького просвітництва.

Філософія німецького Просвітництва. Система філософії Хр. Вольфа. Творчість Е.Лессінга. Філософія І. Гердера.


^ ТЕМА 3. Філософія І. Канта.

Докритичний період творчості. Вихідні принципи „Критики чистого розуму”. Трансцендентальна естетика. Трансцендентальна аналітика. Трансцендентальна діалектика. Основні проблеми етики Канта. Естетична концепція. Антропологічна доктрина. Релігія, її виникнення та соціальна значимість.


^ ТЕМА 4. Філософія І.Фіхте і Й.Шеллінга.

Вихідні принципи філософії Фіхте. Вчення про науку. Етико-соціальна філософія. Ранній період творчості. Філософія тотожності.


^ ТЕМА 6. Філософія Гегеля.

Шлях від ідей „народної релігії” до „Феноменології духу”. Основні проблеми „Феноменології духу”. Наука логіки. Методологічні принципи побудови системи. Вчення про буття, якість, кількість, міру, сутність, сутність, явище, дійсність, поняття. Натурфілософія. Філософія духу. Суб’єктивний дух, антропологія, феноменологія, психологія. Об’єктивний дух, абстрактне право, мораль, моральність. Громадянське суспільство і держава. Абсолютний дух, мистецтво, релігія, філософія.


ТЕМА 7. Філософія Л.Фойєрбаха.

Антропологічний матеріалізм. Етичні й соціально-політичні погляди.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001.

  2. Бродецький О., Чорний І. Новочасний раціоналізм і післяпросвітницький ірраціоналізм. Чернівці, 2003.

  3. Гегель Энциклопедия философских наук. – М., 1974-1975.

  4. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Наука логики. – М., 1975. – 452 с.

  5. Гегель Г. Основи філософії права. – К.: ЮНІВЕРС, 2000.

  6. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид. –К.: Либідь, 2000.

  7. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. М., 1978.

  8. Длугач Т.Б. И.Кант: от ранних произведений к „Критике чистого разума”. М., 1990.

  9. Жучков В.А. Немецкая философия эпохи раннего просвещения (конец XVII – первая четверть XVIII в.) М., 1989.

  10. История диалектики. Немецкая классическая философия. М., 1978.

  11. Кант И. Критика чистого разума //Соч.: В 6 т. М., 1964. Т.3.

  12. Кант И. Критика практического разума //Соч.: в 6 т. М., 1965. Т.4.Ч.1

  13. Кант И. Критика способности суждения //Соч.: в 6 т. М., 1965. Т.5.

  14. Кант И. Пролегомены //Соч.: в 6 т. М., 1965. Т.4. ч.1

  15. Кант І. Критика чистого розуму. К. : ЮНІВЕРС, 2000.

  16. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІ начала ХІХ века. М., 1989.

  17. Мамардашвили М.К. Кантианские вариации. М.: Аграф, 1997. – 312 с.

  18. Нарский И.С. Кант. М., 1976.

  19. Ортега-і-Гасет Х. Кант //Вибрані твори. К.: ОСНОВИ, 1994.

  20. Ортега-і-Гасет Х. Чиста філософія //Вибрані твори. К.:ОСНОВИ, 1994.

  21. Рассел Б. Історія західної філософії. К.:ОСНОВИ, 1995.

  22. Фейербах Л. К критике философии Гегеля //Избр.филос, произв. –М., 1955. – Т.1.

  23. Фейербах Л. Сущность христианства //Избр.филос, произв. –М., 1955. –Т.2.

  24. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М.: Изд-во «Русское феноменологическое общество», 1997.

  25. Чичков А.Г. Проблема онтологии в "Критике чистого разума" И.Канта и современность //Пробл. философии. – Киев, 1988. Вып. 77. – С. 119-126.

  26. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – К., 1974.

  27. Шеллинг Ф. Сочинения в 2 т. – М.: Мысль, 1987.



^ ОНТОЛОГІЯ ТА МЕТАФІЗИКА


ТЕМА 1. Предмет онтології. Проблема буття в історії філософії та в контексті сучасних парадигм філософування.

Філософія. Метафізика. Онтологія. Основні поняття й категорії онтології. Парадигми філософського мислення. Антропологізація онтологічних концепцій. Екзистенціально-життєва визначеність буття, або людиномірність проблеми буття. Структура та мета курсу.


^ ТЕМА 2. Парадигма філософського мислення “on he on” та онтологічне питання в її межах.

Проблема буття як визначальна тема парадигми “on he on”. Парменідівська теза „буття є, небуття немає". Теорія ідей Платона як онтологія. Подолання платонівського дуалізму Аристотелем: матерія, форма, рух, ентелехія, першорушій, буття, сутність, сутнє. Проблема загального й окремого. Актуальне й потенційне. Ієрархічність буття у філософії неоплатоніків: одно, нус, душа, еманація. Теоцентризм та ієрархічність буття в середньовічній філософії. Дискусії про універсалії, номіналізм і реалізм. Буття як благо, досконалість, істина. Буття як природа. Матерія і мислення як вихідні форми буття. Природа як субстанція буття. Атрибути і модуси як рівні буття. Пантеїзм Спінози. Мислення як буття і логіка як онтологія у філософії Гегеля. Наука логіки: вчення про буття. Критична онтологія М.Гартмана. Наївність традиційної метафізики і нова онтологія. Реальний світ і його шари.


^ ТЕМА 3. Онтологічна проблематика в межах парадигми „cogito”.

Онтологія свідомості в контексті парадигми “cogito”. Картезіанське “cogito” і принцип універсального сумніву. Тілесна і духовна субстанції. Кант і критика класичної метафізики. Онтологічний смисл „Критики чистого розуму” Канта. Свідомість у феноменології Е.Гуссерля. Інтенційність свідомості. Ейдетична інтуїція. Очевидність. Аподиктичне й неаподиктичне знання. Настанови свідомості: природна та феноменологічна. Трансендентальне ego, noesis, noema. Конституювання. Просторові та часові горизонти сприйняття. Актуальність і потенційність інтенційного життя. Світ як феномен. Життєвий світ (Lebenswelt). Онтологія свідомості М.К.Мамардашвілі.


^ ТЕМА 4. Онтологічне питання в контексті парадигм “existenz”.

Людиномірність проблеми буття, осягнення буття через переживання, розуміння, інтуїцію. Буття як становлення й життя у філософії Ф.Ніцше. Метафізичне значення ніцшеанської тези “Бог мертвий”. Концепція вічного повернення. Життя як воля до влади. Онтологічне визначення буття М.Гайдеггера. Феноменологія та феноменологічна герменевтика як метод онтології. Буття і ніщо. Фундаментальна онтологія як учення про наявне буття Dasein. Онтологія Гайдеггера після повороту (Kehre). Феноменологічна онтологія Ж.П.Сартра. Феномен буття і буття феномену. Інтенційність та трансфеноменальність свідомості Проблема ніщо. Свобода як буття свідомості. Сутність і існування. Проблема трансценденції у філософії К.Ясперса. Прояснення буття через трансцендування.


^ ТЕМА 5. Проблема буття в контексті парадигми філософського мислення “affirmo”.

Буття натуральне і буття культури. Поняття культури. Норми, цінності, твори, речі. Аффірмація. Буття й небуття у культурі. Буття як проблема сучасності. Філософія культури О.Шпенглера. Космічне і мікрокосм. Факти й істини. “Поняття високої культури”. Прасимвол, доля, душа культури.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Аристотель. Метафизика.

  2. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології //Філософська думка. – 2002, № 1.

  3. Гайденко П.П. Бытие и разум //Вопросы философии, 1997. – № 7. – С.114-140.

  4. Гайденко П.П. Онтологический горизонт натурфилософии Аристотеля //Философия природы в античности и в средние века. М., 1998. Ч. 1. – С. 24-66.

  5. Гайдегер М. Гельдерлін і сутність поезії //Всесвіт. – 1993, №7-8. – С.132-136.

  6. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. Новая отнология ХХ века. М.: Республика, 1997. 495 с.

  7. Гартман Н. Старая и новая онтология //Историко-философский ежегодник. – М., 1988. С. 320-324.

  8. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Наука логики. М.,1975. – 452 с.

  9. Губин В.Д. Онтология: Проблема бытия в современной европейской философии. – М., Росс. гос. гуманит. ун-т, 1998. – 191 с.

  10. Гуссерль Е.Криза європейського людства і філософія //Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К, 1996. – С.61-94.

  11. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

  12. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия //Вопр. философии. –2001. – № 6. – С. 52-67.

  13. Кутырев В.А. Оправдание бытия //Вопросы философии. – 2000, № 5.

  14. Мамардашвили М. Картезианские размышления. – М.: Прогресс, – 2001. – 352 с.

  15. Молчанов В.И. Гуссерль и Хайдеггер: феномен, онтология, время //Проблема сознания в современной западной философии. Критика некоторых концепций. – М.: Наука, 1989. – С. 110-137.

  16. Мудрагей Н.С., Никитин, Е.П. Проблема взаимоотношения гносеологии и онтологии в немарксистской философии Гносеология в системе философского мировоззрения. – М., 1983. – С.91-122.

  17. Николаенко А.Ф. Критика исходных принципов онтологической концепции Жан-Поля Сартра //Пробл. философии. – Киев, 1984. – Вып. 62. – С. 117-122.

  18. Никитин Е.П. Об одной тенденции в развитии философии //Вопросы философии. – 2001. – № 10. – С. 88-98.

  19. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії. Онтологія людини. – К., 1996.

  20. Пигалев А.И. "Онтология сознания" у Ж.–П.Сартра //Проблемы онтологии в современной буржуазной философии. – Рига, 1988. – С. 158-170.

  21. Пугачев Н.Н. Онтология и исторические типы рациональности //Типы рациональности в культуре. – М., 1992. С. 145-146.

  22. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995. – 759 с.

  23. Руткевич А.М. Фундаментальная онтология М.Хайдеггера и психоанализ //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – М., 1985. – N4. – С. 69-79.

  24. Сартр Ж. – П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології //Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навчальний посібник. – К.: Ваклер, 1996. – С. 113-182.

  25. Сартр Ж.П. Буття і ніщо. Нарис феноменологічної онтології. К.: Основи, 2001. – 854 с.

  26. Ставцев С.И. Трансцендентальный характер фундаментальной онтологии Хайдеггера //Метафизические исследования. СПб., 1998. Вып. 6: Сознание. – С. 125-136.

  27. Фомин А.В. Онтологический статус сознания //Проблема сознания в философии и науке. – М., 1996. – С. 37-38.

  28. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.

  29. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М.: Изд-во «Русское феноменологическое общество», 1997.

  30. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики //Вопросы философии. – 1989. – № 9. – С.116-157.

  31. Чанышев А.Н. Трактат о небытии //Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 158-165.

  32. Черняков А.Г. Онтология времени. Бытие и время в философии Аристотеля, Гуссерля и Хайдеггера. – Санкт-Петербург: Высшая религиозно-философская школа, 2001.

  33. Чичков А.Г. Проблема онтологии в "Критике чистого разума" И.Канта и современность //Пробл. философии. – Киев, 1988. Вып. 77. – С. 119-126.

  34. Шпенглер О. Закат Европы Т.2. Всемирно-исторические перспективы. Минск, 1999. – 720 с.



^ СУЧАСНА ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ


ТЕМА 1. Предмет сучасної філософської антропології.

Поняття “філософської антропології”. Парадигми новітньої філософської антропології в контексті антропологічних парадигм історії філософії. Проблема антропоцентризму в філософії. Онтологічний, гносеологічний та аксіологічний параметри формування філософської антропології. Методологічне обґрунтування філософської антропології. Принцип пріоритетності людини в теоретичному та практичному освоєнні дійсності. Методичні засоби філософської антропології. Принцип антропологічної редукції. Принцип антропологічної інтерпретації. Принцип відкритого питання.


^ ТЕМА 2. Витоки сучасної філософської антропології в романтично-неоремантичній традиції.

Романтизм як явище пізньовікторіанської епохи. Актуальність романтизму в контексті романтично-екзистенційної ментальності українського народу. Формування класичного романтизму. Йєнська школа романтиків. Романтизм як реакція на абсолютизований раціоналістичний принцип німецької класичної філософії. Особливості романтичного стилю: іронічність, фрагментарність, амбівалентність, антиісторизм. Український романтизм, причини його формування та особливості літературно-філософського прояву. Неороматизм у філософії культури О.Шпенглера. Трансформація класичного романтизму в неоромантизмі Шпенглера.


^ ТЕМА 3. Волюнтаристська природа людини в “філософії життя”.

“Філософія життя” як напрям у сучасній західній філософії. Філософія “вселенського песимізму” А.Шопенгауера. Волюнтаризм як реакція на раціоналізм німецької класичної філософії. Поняття “волі” як визначального онтологічного та гносеологічного принципу. Концепція “вселенського песимізму“. Морально-етичне вчення Шопенгауера. Ф.Ніцше – основоположник новітньої філософської антропології. Метафізичне, культурологічне, гносеологічне та соціальне значення ніцшеанської тези “Бог мертвий“. Проблеми нігілізму, переоцінки цінностей, волі до влади, вічного повернення та людини як Надлюдини. Морально-етичне вчення Ніцше.


^ ТЕМА 4. Екзистенційна сутність людини.

Поняття «екзистенціалізму». Роль екзистенціалізму в формуванні західного громадянського суспільства. Екзистенційно-романтична ментальність українського народу. Нігілізм і «бездомність» людини. Феноменологічний і герменевтичний методи антропології М.Гайдеггера. Буття людини та її онтологічна структура. Релігійний та атеїстичний варіанти екзистенціалізму. Екзистенціалізм як гуманізм. Проблема екзистенційної ситуації. Екзистенційний вимір часу. Людина як проект. Поняття «турботи» як відповідальності людини за її буття і буття світу. Проблема свободи. Свобода як «сваволя». Проблема людського існування на межі буття і ніщо. Феномен самогубства в екзистенційному вимірі.


^ ТЕМА 5. Філософсько-антропологічні вчення.

Філософська антропологія в широкому та вузькому значеннях. Соціальні та ідейно-теоретичні передумови формування філософської антропології. Проблема предмета філософської антропології як концепції всеохоплючої реальності людського існування. Основоположні вчення Шелера та Плеснера. Герменевтичні та екзистенційні витоки антропологічних вчень. Біологічний варіант філософської антропології. Людина з погляду самого буття людини. Співвідношення біологічного та культурного чинників людського існування. Функціоналістський варіант філософської антропології. Пізнання сутності людини в контексті людської діяльності. Символічні структури людського буття. Символіка інтуїтивних форм людського життя. Соціально-ідеологічне підґрунтя функціоналістської філософської антропології.


^ ТЕМА 6. Антропологія Франкфуртської школи.

Генезис, розвиток і програма франкфуртської школи. Т.Адорно і його “Негативна діалектика”. “Діалектика Просвітництва” Т.Адорно та М.Хоркхаймера. Г.Маркузе і “велика відмова”. Проблема “нерепресивної цивілізації”. Вивільнений ерос. Одномірна людина. Соціальна проекція неофрейдизму. Загальна характеристика неофрейдизму. Проблема людської деструктивності в психоаналізі Е.Фромма. Біофілія і некрофілія. Амбівалентна природа людської свободи. Існування людини як способу втечі від свободи. Морально-етичне вчення Фромма. Педагогічні та правові аспекти психоаналітичного вчення Фромма.


^ ТЕМА 7. Персоналістські концепції людини.

Персоналізм як напрям у сучасній західній антропології. Особистість як первинна творча реальність і вища духовна цінність. Соціокультурні причини персоналістського світогляду. Французький та американський варіант персоналізму. Французьський персоналізм. Людська особистість і особистість вселенська. Особистість як вид “життєвого пориву”, духовної енергії божественного походження. Ірраціоналістична гносеологія французького персоналізму. “Персоналістський маніфест” Мун’є. Персоналістський синтез марксизму з екзистенціалізмом. Американський персоналізм. Формування персоналізму в руслі вчень Берклі та Лейбніца. Релігійне обгрунтування персоналістського світогляду. Етика американських персоналістів. Соціальна позиція американських персоналістів. Особистість як вища сутність демократії.


^ ТЕМА 8. Структурна антропологія.

Поняття структури в етнології. Мова і спорідненість. Структурний аналіз у лінгвістиці та в антропології. Мова й суспільство. Лінгвістика й антропологія. Структура соціальної організації. Поняття архаїзму в етнології. Соціальні структури і проблема дуальних організацій. Структурна антропологія в мистецтві та релігії. Дієвість символів. Структура міфів. Структура і діалектика. Художній феномен роздвоєння зображення в мистецтві.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода //Вопр. философии, 1992. №8. – с.145-157.

2.Агацци Э. Человек как предмет философии //Вопр. философии – 1989. – № 2. – с.24-34.

3.Адорно Т. К логике социальных наук //Вопр. философии, 1992. – №10. – с.76-86.

4.Берковський Н.Я. О романтизме и его первоосновах //Проблемы романтизма : Сб. Статей . – Т.2. – М., 1971 .

5.Бубер М. Проблема человека //Филос. науки. – 1992. – № 3. – с.65-82.

7.Возняк Т. “Народження трагедії з духу музики” та “Лісова пісня”.Слово – музика – мовчання //Сучасність. – 1992. – №2. – с. 107-112

9.Давыдов Ю.Н. О.Шпенглер и судьбы европейського романтизма //Проблемы романтизма: Сб. статей. – т. 2. – М., 1971.

12.Камю А. Миф про Сизифа //Сумерки богов . – М., 1990. – с. 319-344.

13.Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культуры //Филос.науки. – 1991. – №7.

17.Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 2000. – с. 34-57, 325-360.

18.Маркузе Г. Эрос и цивилизация. – К.: “ИСА” 1995.

20.Мунье Э. Персонализм. – М., 1993.

21.Ницше Ф. Соч. В 2-х т. – М., 1990.

22.Ницше Ф. Так казав Заратустра . – К., 1993.

23.Ницше Ф. По ту сторону добра и зла //Вопр. филос. 1989. – №5 . – с.122-149.

25.Персоналізм //Буржуазная философия ХХ века. – М., 1974. – с.259-290.

26.Плеснер Г. Ступени органического и человек //Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – с. 96-151.

28.Рикер П. Человек как предмет философии //Вопр. философии. – 1989. – № 2. – с.41-50.

29.Руткевич А.М. «Анатомия деструктивности» Э.Фромма //Вопросы философии. – 1991. №9. с. 161-170.

32.Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм //Сумерки богов. – М., 1990. – с. 222-318.

33.Современная буржуазная философия . – М., 1978.

34.Социальная философия и философская антропология. – М., 1995.

36.Фромм Э. Ситуация человека – ключ к гуманистическому психоанализу //Проблема человека в западной философии. – М.. 1988.

38.Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1992.

40.Хабермас Ю. Понятие индивидуальности. //Вопросы философии. – 89. – №2. – С.3.

41.Хайдеггер М. Европейский нигилизм //Проблема человека в западной философии . – М., 1988.

43.Хайдеггер М. Письмо о гуманизме //Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

44.Хайдеггер М. Слова Ницше “Бог мертв” //Вопр.философии. – 1990. – № 7. – С.143-176.

46.Шелер М. Положение человека в космосе //Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – С.31-95.

50.Шопенгауэр А. Понятие воли //А.Шопенгауэр. Избр. произведения. – М., 1992 . – С. 41-62.

51.Шпенглер О.Закат Европы. – т.1. – М., 1993. – т.2. – М., 1998.

52.Ясперс К. Ницше и христианство. – Москва: МЕДИУМ, 1994.

53.Ясперс К. Ніцше. Підхід до осягнення //Всесвіт, 1997. – № 7.


Критерії оцінювання

знань абітурієнтів під час проведення

комплексного фахового іспиту з філософії

для вступу на філософсько - теологічний факультет ЧНУ

для здобуття освітньо - кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»

Абітурієнт одержує білет, у якому є три теоретичні завдання. Після підготовки відбувається усна бесіда абітурієнта з членами комісії.

Члени комісії оцінюють відповідь абітурієнта за 200 - бальною шкалою.

^ Оцінку «ВІДМІНО» (176-200 балів) абітурієнт одержує, коли дає повні відповіді на поставлені питання, демонструє розуміння змісту філософських понять і категорій, впевнено характеризує історичні етапи розвитку філософії, філософські напрями, течії, школи, демонструє ґрунтовні знання суті провідних концепцій філософії, обізнаний з основною та додатковою літературою з відповідної проблематики, вміє аналізувати тексти філософських авторів та першоджерела, аргументувати власну позицію з актуальних дискурсійних проблем філософії.

^ Оцінку «ДОБРЕ» (150-175 балів) абітурієнт отримує за повну відповідь на поставленні питання, розуміння змісту філософських понять і категорій, характеристику провідних філософських течій, напрямів, шкіл, знає суть концепції філософії, обізнаний з основною літературою з відповідної проблематики, вміє аналізувати філософські тексти та першоджерела, проте недостатньо переконливо аргументує власну позицію з актуальних дискусійних проблем філософії.

^ Оцінку «ЗАДОВІЛЬНО» (124-149 балів) абітурієнт заслуговує за відповідь, яка свідчить, що він у цілому розуміє зміст філософських понять і категорій, може охарактеризувати провідні філософські течії, напрями, школи, але не знає суті концепцій філософії, недостатньо обізнаний з літературою з відповідної проблематики, не вміє аналізувати теоретичні першоджерела, недостатньо переконливо аргументує власну позицію з актуальних дискусійних проблем філософії.

^ Оцінку «НЕЗАДОВІЛЬНО» (0-123 балів) абітурієнту виставляється за нерозуміння змісту філософських понять і категорій, нездатність охарактеризувати провідні філософські течії, напрями, школи, незнання суті теоретичних концепцій філософії, недостатню обізнаність з літературою, невміння аналізувати філософські тексти та першоджерела, непереконливу аргументацію власної позиції з актуальних дискусійних проблем філософії.

Екзаменаційних білет на комплексному фаховому іспиті з філософії складається з трьох теоретичних питань. Перші два оцінюються максимально в 65 балів, третє запитання - максимально в 70 балів. Максимальна загальна сума балів, яку може отримати студент на фаховому іспиті складає 200 балів.


Схвалено на засіданні кафедри філософії

Протокол № 6 від «25» січня 2012р.

Декан

філософсько - теологічного факультету проф. Балух В.О.

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202017
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-6326307
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202016
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Географічний факультет
Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористуванння
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Для вступників з обмеженими фізичними можливостями на освітньо-кваліфікаційний рівень
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проаналізуйте процес конституційної реформи в Україні та перспективи його розвитку
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи