Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




Скачати 112.04 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Дата01.06.2012
Розмір112.04 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор С.В. Мельничук

“_____” _________________ 2012 р


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ


для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

спеціаліст”

(повна форма навчання)


спеціальність 7.04010601 – “ Екологія

та охорона навколишнього середовища”


Схвалено Вченою радою хімічного факультету

Протокол № 6 від „2” лютого 2012 р


Голова ради Лявинець О.С.


Чернівці  2012


^

ХІМІЯ З ОСНОВАМИ БІОГЕОХІМІЇ


  1. Вступ.

    1. Предмет хімії. Її місце серед інших природних наук. Питання, які вивчає хімія. Значення неорганічниї хімії для народного господарства країни.

    2. Основнi хімічні поняття: атом, молекула, хімічний елемент. Поняття про атомні та мольні маси. Атомна одиниця маси. Моль. Число Авогадро. Основні закони хiмiчної взаємодiї: закон збереження матерії, закон сталостi складу, закон Авогадро.

    3. Основні класи неорганічних сполук: оксиди, основи, кислоти та солі. Внутрішній зв’язок між ними. Графічні та структурні формули. Способи добування оксидів та гідроксидів, кислот. Солі. Реакція нейтралізації.

  1. Хімічна кінетика.

2.1. Поняття про гомогенні та гетерогенні процеси. Вплив концентрації на швидкість гомогенних процесів. Закон діючих мас.

2.2. Поняття про каталізатори. Теорія проміжних сполук.

2.3. Оборотні та необоротні хімічні процеси. Визначення стану хімічної рівноваги. Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє.

  1. Будова атома.

3.1. Будова атома: склад ядра (ізотопи), будова електронних оболонок.

3.2. Конструкція Періодичної системи: період, групи, головні та побічні підгрупи.

3.3. Метали і неметали в Періодичній системі, їх здатність до віддачі (приймання) електронів. Радіуси атомів і іонів, вплив на приймання та віддачу електронів.

  1. Теорія хімічного звўязку.

4.1. Іони та іонний звўязок. Перехід від атомів до іонів. Катіони та аніони. Іони прості та складні.

4.2. Ковалентний звўязок, його природа. Поділені та неподілені електронні пари. Приклади ковалентного звўязку: молекули водню, азоту, хлориду водню.

4.3. Полярність ковалентного звўязку на прикладі молекул води, хлориду водню. Поняття про ступінь окиснення (валентний стан) атомів у молекулах. Співвідношення між неполярним, полярним та іонним зв’язками.

  1. Розчини.

    1. Розчини. Поняття розчинника та розчиненої речовини. Розчини концентровані та розведені, насичені та ненасичені. Способи вираження концентрацiї: масова частка (процентна), молярна.

    2. Електролітична дисоціація як розпад молекул чи кристалів на іони. Ступінь дисоціації, його залежність від концентрації розчину, полярності зв’язку. Сильні та слабкі електроліти, критерій їх класифікації.

    3. Дисоціація води, кислот та основ: іони, які при цьому утворюються. Іонний добуток води. Концентрація іонів водню у воді. Водневий показник (або рН). Способи його визначення. Шкала значень рН – від кислотного до лужного середовища. Умови проходження до кінця реакцій у розчинах електролітів.

  1. Окисно-відновні реакції (ОВР). Поняття окисник, відновник. Типи ОВТ.

  2. Водень.

    1. Місце водню у Періодичній системі. Будова атома. Ізотопи водню. Атомарний і молекулярний водень, їх відносна активність у хімічних реакціях. Фізичні та хімічні властивості водню. Знаходження у природі. Способи добування. Застосування водню. Водень – універсальне екологічно чисте паливо майбутнього.

    2. Вода. Домішки в природній воді (твердість постійна та тимчасова). Проблема чистої води для людства. Способи очистки й отримання прісної води. Іонітні смоли.

  1. Елементи сьомої групи.

    1. Загальна характеристика елементів VІІ групи. Підгрупа галогенів (VІІА-підгрупа). Будова атомів. Характеристика елементів. Зміна в підгрупі атомних та іонних радіусів. Фізичні та хімічні властивості простих речовин. Відношення до води, металів і неметалів. Токсичність галогенів, вплив на довкілля. Форми знаходження галогенів у природі.

    2. Підгрупа Мангану. Зміна в підгрупі атомних радіусів. Фізичні та хімічні властивості (взаємодія з металами та кислотами). Сполуки VІІ-валентного мангану: перманганат калію, його окислювальні властивості, застосування.

  1. Елементи шостої групи.

    1. Загальна характеристика елементів VІ групи. Будова атомів. Підгрупа халькогенів (VІА-підгупа). Прості речовини. Фізичні властивості кисню та сірки. Значення кисню як найбільш розповсюдженого елемента в природі для життєвих процесів. Хімічні властивості елементів.

    2. Халькогеноводні (гідриди елементів VІА підгупи). Фізичні і хімічні властивості. Сірководень і сульфідна кислота, їх токсичність. Сульфіди.

    3. Оксиди халькогенів (VІА підгрупа) в ступенях окислення +4, +6: диоксид та триоксид сірки. Відношення до води і лугів. Окисно-відновні властивості. Застосування диоксиду сірки і його вплив на навколишнє середовище (кислотні дощі).

    4. Сульфатна кислота як гідроксид сірки-VІ. Властивості сульфатної кислоти. Взаємодія з металами. Залежність окислювальних властивостей сульфатної кислоти від її концентрації. Кислотні дощі.

  1. Елементи п’ятої групи.

    1. Загальна характеристика елементів V групи. Будова атомів. Валентність і ступені окислення. Підгрупа азоту (VА-підгупа). Характеристика елементів. Зміна металічного характеру елементів.

    2. Прості речовини елементів VА-підгрупи, зміна в підгрупі неметалічно-металічних властивостей. Азот та фосфор: фізичні та хімічні властивості. Отруйність білого фосфору. Знаходження в природі, застосування вільних фосфору та азоту.

    3. Водневі сполуки елементів VА підгрупи. Аміак (амоніак). Добування. Розчинність у воді. Гідроксид амонію. Солі амонію. Застосування аміаку (аміачна вода).

    4. Нітратна кислота як гідроксид азоту (V), її окислювальні властивості (взаємодія з металами, неметалами). “Царська вода”. Нітрати. Азотні добрива. Токсичність нітратів.

  1. Елементи четвертої групи.

11.1. Загальна характеристика елементів четвертої групи. Будова атомів. Підгрупа вуглецю. Характеристика елементів. Зміна в підгрупі атомних та іонних радіусів, неметалічно-металічних властивостей. Прості речовини (алотропні видозміни вуглецю: алмаз, графіт). Застосування алмазу та графіту.

11.2. Гідриди вуглецю – вуглеводні як основа органічних сполук та живої матерії. Поняття про насичені та ненасичені вуглеводні. Вуглеводні як паливо – екологічні проблеми їх застосування.

11.3. Оксид вуглецю (ІІ) – чадний газ. Відновні властивості, використання їх в металургійних процесах при добуванні чавуну. Токсичність чадного газу. Диоксид вуглецю. Відношення до води і лугів. Добування й застосування. Вплив вуглекислого газу на навколишнє середовище (парниковий ефект та його вплив на клімат).

11.4. Карбонатна (вугільна) кислота як гідроксид вуглецю (ІV) та її солі. Властивості кислоти. Карбонати, гідрокарбонати кальцію та натрію: вапняк, крейда, мармур, питна та кальцинована соди, їх значення та застосування.

12. Елементи шостої групи.

12.1. Підгрупа берилію (ІІА). Характеристика елементів. Зміна в підгрупі атомних радіусів. Лужно-земельні метали (кальцій та його аналоги). Знаходження в природі. Фізичні та хімічні властивості металів. Взаємодія з неметалами, водою, кислотами. Оксиди, гідроксиди. Вапно негашене та гашене.

    1. Підгрупа цинку (ІІВ-підгрупа). Характеристика елементів. Зміна атомних радіусів. Фізичні і хімічні властивості простих речовин. Токсичність металічної ртуті. Солі цинку та кадмію. Токсичність сполук цинку, кадмію і ртуті (сулема).

  1. Елементи першої групи.

13.1. Підгрупа міді (ІВ). Характеристика елементів. Зміна атомних радіусів. Фізичні й хімічні властивості металів. Відношення до кисню, кислот. Оксиди та гідроксиди металів підгупи міді, їх властивості.

13.2. Солі металів підгрупи міді. Кристалогідрати. Мідний купорос. Бактерицидна дія іонів міді та срібла, їх токсичність.

14. Елементи восьмої групи.

14.1. VІІІВ-підгупи. Родина заліза (залізо, кобальт, нікель). Характеристика електронної будови атомів елементів. Зміна атомних та іонних радіусів. Фізичні та хімічні властивості металів. Поширеність заліза в природі. Методи добування. Сплави: чавун, сталі. Спеціальні сталі. Застосування. Екологічні проблеми металургійного виробництва.


ТЕХНОЕКОЛОГІЯ


  1. Сформулюйте основні завдання навчальної дисципліни “Техноекологія”. Яке місце ця навчальна дисципліна займає в системі екологічної освіти.

  2. Охарактеризуйте антропогенний вплив людства, як один з основних чинників, що зумовлюють глобальні зміни у навколишньому середовищі.

  3. Опишіть основні галузі діяльності людини, які спричинюють значні забруднення атмосфери, гідросфери, літосфери, інформаційного та енергетичного просторів.

  4. Гірничо-видобувна промисловість. Коротка характеристика. Основні технологічні операції, що здійснюють під час функціонування гірничо-видобувних комплексів.

  5. Основні технологічні операції, що здійснюють під час функціонування гірничо-видобувних комплексів.

  6. Порівняйте шахтний та відкритий способи видобутку корисних копалин. Вкажіть умови, що визначають спосіб видобутку корисних копалин.

  7. Шахтний спосіб видобутку корисних копалин. Вплив на літосферу та гідросферу. Основні напрямки зменшення антропогенного впливу видобутку корисних копалин цим способом.

  8. Відкритий спосіб видобутку корисних копалин. Вплив на атмосферу, літосферу та гідросферу. Основні напрямки зменшення антропогенного впливу видобутку корисних копалин цим способом.

  9. Зберігання порожньої породи та відходів збагачувальних фабрик. Екологічні наслідки цієї діяльності.

  10. Забруднення поверхневих вод підприємствами гірничо-видобувного комплексу. Основні методи їх очищення.

  11. Охарактеризуйте основні методи очищення газових антропогенних викидів від токсичних речовин.

  12. Подайте класифікацію методів очищення газових антропогенних викидів від токсичних речовин за типом процесу, на якому вони засновані. Основне очисне обладнання, що використовується в процесах очищення газоповітряних викидів.

  13. Проаналізуйте, яким вимогам повинні відповідати процеси очищення антропогенних викидів від токсичних речовин.

  14. Дайте оцінку, на прикладі очищення газоповітряних викидів від SO2, ефективності застосування циклічних та нециклічних методів; вказати умови їх використання.

  15. Запропонуйте метод очищення антропогенних викидів від SO2 для великого підприємства, невеликої котельні та побутового підприємства.



^

ХІМІКО - АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ





  1. Основні етапи хіміко-аналітичного дослідження об’єктів довкілля.

  2. Фізико-хімічні методи аналізу об'єктів довкілля, їх класифікація і характеристика.

  3. Метрологічні характеристики аналітичних методів: межа визначення, чутливість, селективність, експресність, відтворюваність.

  4. Якісний хімічний аналіз. Поділ катіонів на аналітичні групи. Групові реактиви у сірководневому варіанті якісного аналізу. Хіміко-аналітичні умови поділу аніонів на аналітичні групи.

  5. Роль розчинів у хімічному аналізі. Способи вираження концентрацій розчинів.

  6. Іонний добуток води, концентрація іонів Гідрогену у водних розчинах електролітів.

  7. Іонна рівновага у розчинах солей, що гідролізуються. Процес гідролізу у природних середовищах, рН водних розчинів солей.

  8. Гетерогенна рівновага у хімічному аналізі. Добуток розчинності. Процеси утворення осадів та їх використання у технології очищення стічних вод.

  9. Гравіметричний (ваговий) аналіз. Вимоги до осаджувальної та вагової форм.

  10. Титриметричні методи кількісного аналізу. Метод кислотно-основного титрування, перманганатометрія, комплексонометрія: хіміко-аналітична суть методів та області застосуванняв екологічних дослідженнях.

  11. Особливості антропогенного забруднення атмосфери. Характеристика основних забруднювачів. Методи їх аналізу.

  12. Санітарно-гігієнічні показники забруднення атмосфери. Роль аналітичної хімії під час розробки та контролю цих показників.

  13. Основні етапи хіміко-аналітичного дослідження об’єктів довкілля.

  14. Електрохімічні методи в хіміко-екологічних дослідженнях.

  15. Оптичні методи в хіміко-екологічних дослідженнях.



Програму підготовили:

Хімія з основами біогеохімії проф. Щербак Л.П.

Техноекологія доц. Борук С.Д.

Хіміко-аналітичне забезпечення спеціальності доц. Волощук А.Г.


Програма розглянута і затверджена методичною комісією хімічного факультету.

Програма затверджена Радою хімічного факультету. Протокол № 6 від 2 лютого 2012 р.


Голова Вченої ради

хімічного факультету проф. Лявинець О.С.


^ Критерії оцінювання

знань абітурієнтів під час проведення комплексного фахового іспиту

“Загальна екологія” для вступу на хімічний факультет ЧНУ

і навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Спеціаліст”

спеціальності „Екологія та охорона навколишнього середовища”


Абітурієнт одержує білет, в якому є три завдання за програмами навчальних дисциплін „Техноекологія”, „Хіміко-аналітичне забезпечення спеціальності” та „Хімія з основами біогеохімії”.

Після підготовки конспекту відповідей на теоретичні питання відбувається усна бесіда абітурієнта з членами комісії.

Члени комісії оцінюють теоретичну підготовку абітурієнта та його практичні навички. Відповіді оцінюються за 200-бальною шкалою так:

184 - 200” балів – абітурієнт одержує, якщо чітко формулює основні хімічні поняття, хімічні закони, що використовуються для здійснення технологічних процесів та досягнення їх екологічної безпеки; знає: - основи і способи попередження забруднення об’єктів довкілля викидами промислових підприємств; - основні етапи хіміко-аналітичного дослідження об’єктів довкілля; - на високому рівні може описати основи методів аналізу об’єктів довкілля; - властивості основних класів неорганічних і органічних сполук; - методи одержання органічних та неорганічних речовин і їх застосування; - фізико-хімічні закономірності перебігу хімічних реакцій.

164 - 183” балів – одержує абітурієнт, якщо він не повністю знає: - основи і способи попередження забруднення об’єктів довкілля викидами промислових підприємств; - основні етапи хіміко-аналітичного дослідження об’єктів довкілля; - може описати теоретичні основи методів аналізу об’єктів довкілля; - властивості основних класів неорганічних і органічних сполук; - промислові методи одержання органічних та неорганічних речовин і їх застосування; - фізико-хімічні закономірності перебігу хімічних реакцій.

144 – 163” балів - одержує абітурієнт, якщо він не володіє стійкими знаннями про : - способи попередження забруднення об’єктів довкілля викидами промислових підприємств; - етапи хіміко-аналітичного дослідження об’єктів довкілля; - теоретичні основи методів аналізу об’єктів довкілля; - властивості основних класів неорганічних і органічних сполук; - лабораторні методи одержання органічних та неорганічних речовин і їх застосування; - фізико-хімічні закономірності перебігу хімічних реакцій.

124 - 143” балів – одержує абітурієнт, якщо він володіє поверховою інформацією про: - способи попередження забруднення об’єктів довкілля викидами промислових підприємств; - етапи хіміко-аналітичного дослідження об’єктів довкілля; - може описати основи методів аналізу об’єктів довкілля; - властивості деяких класів неорганічних і органічних сполук; - методи одержання органічних та неорганічних речовин; - фізико-хімічні закономірності перебігу хімічних реакцій.

100 - 123” балів – абітурієнт одержує, якщо не знає основних понять техноекології, хіміко-аналітичного обстеження об’єктів довкілля і хімії згідно вимог навчальних програм.


Декан хімічного факультету О. С. Лявинець



Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202017
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-6326307
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202016
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Географічний факультет
Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористуванння
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Для вступників з обмеженими фізичними можливостями на освітньо-кваліфікаційний рівень
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проаналізуйте процес конституційної реформи в Україні та перспективи його розвитку
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи