Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України




Скачати 346.96 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Дата01.06.2012
Розмір346.96 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор _______С.В. Мельничук

„_____” ___________ 2012 р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

магістр”

галузь знань – Економіка і підприємництво

спеціальність – 8.03050401 “Економіка підприємства”


Схвалено Вченою радою економічного факультету

Протокол № 6 від 25 січня 2012 р.


Голова ради Нікіфоров П.О.


Чернівці – 2012


^ БЛОК “ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА”


Тема 1. Загальна характеристика підприємства (правовий аспект створення, функціонування та ліквідації).

Законодавче забезпечення підприємницької діяльності. Структура Господарського кодексу України. Законодавство України про підприємництво.

Правові основи функціонування підприємств. Визначення терміну “підприємство”. Організаційно-правові атрибути підприємства: статус юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатка, фірмовий та товарний знаки. Основні документи, щодо створення та реєстрації підприємства: Статут. Установчий договір, паспорт підприємства. Майно підприємства: статутний фонд та джерела його формування. Види підприємств: індивідуальні, сімейні, державні, колективні, орендні, спільні. Об'єднання підприємств: корпорації, концерни, асоціації, консорціуми, картелі, трести, синдикати, холдінги, фінансові групи. Господарські товариства: акціонерні товариства відкритого / закритого типу; повні, командитні, з додатковою та обмеженою відповідальністю.

Класифікація підприємств. Загальна характеристика підприємств (об’єднань): виробничо-технічна, організаційна та економічна єдність підприємства (об’єднання). Ознаки класифікації: за галузевою належністю; за розміром; за рівнем спеціалізації; за масштабом виробництва; за рівнем механізації та автоматизації; за методом організації виробництва; за способом конкуренції.

Напрямки діяльності промислового підприємства. Вивчення ринку товарів. Інноваційна діяльність. Виробнича діяльність. Комерційна діяльність. Після- продажний сервіс. Інтегровані напрямки: економічна і соціальна діяльність.


^ Тема 2. Структура підприємства.

Функції типового промислового підприємства. Основні функції промислового підприємства: фінансування, виробництво, маркетинг. Виробнича система. Основні структурні елементи виробничої системи. Додана вартість.

Інфраструктура промислового підприємства та його матеріально-технічної база. Інфраструктура підприємства: виробнича та соціальна. Складові інфраструктури підприємства. Матеріально-технічна база (МТБ) промислового підприємства. Складові МТБ: рухомий склад, під’їзні шляхи, виробничо-технічна база. Складові елементи виробничо-технічної бази. Видова структура МТБ.

Виробнича та загальна структура промислового підприємства. Визначення понять: виробнича та загальна структура. Фактори впливу на структуру підприємства та будову його підрозділів. Визначення основних складових елементів (ланок) виробничої структури: робоче місце, виробнича дільниця, цех. Класифікація робочих місць. Класифікація цехів та виробничих дільниць. Види виробничих структур: цехова, безцехова, корпусна. Типи виробничих структур: технологічний, предметний, змішаний.


^ Тема 3. Організація управління промисловим підприємством.

Суть та зміст управління промисловим підприємством. Концепції управління: раціоналістична та неформальна. Стратегія виробничого (промислового) підприємства: місія, функціональні стратегії, тактика. Структурна схема системи управління: об’єкт та суб’єкт управління; підсистеми в системі управління; взаємовідносини між складовими елементами системи управління. Функції управління. Методи управління. Принципи управління. Операційне управління.

Моделі управління промисловим підприємством. Традиційна та сучасна моделі управління. Служби підприємства: технічна, виробнича, економічна, комерційна, кадрова. Відділи підприємства: центральна бухгалтерія, технологічного контролю (ВТК), капітального будівництва, юридичний, соціальний, спеціальний.

Організаційна структура управління. Типізація організаційних структур управління. Поняття “організаційна структура управління”. Основні види зв’язків між елементами структур управління: лінійні, функціональні, міжфункціональні. Типи організаційних структур управління: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична.


^ Тема 4. Виробничий капітал підприємства

Визначення економічної сутності та класифікація виробничого капіталу підприємства. Засоби виробництва. Натуральний та вартісний склад засобів виробництва. Виробничий капітал підприємства. Статутний фонд. Фонд власних оборотних засобів і засобів обігу. Власні (основні та оборотні) кошти підприємства. Схема співвідношення між засобами праці, виробничим капіталом та статутним фондом підприємства.

Визначення, облік та оцінка основного капіталу. Основний капітал підприємства та їх склад. Діюча видова класифікація основного капіталу. Ступінь прогресивності структури основного капіталу. Натуральні та вартісні показники обліку основного капіталу підприємства. Технічний паспорт об’єктів основного капіталу. Види вартісної оцінки основного капіталу: початкова (балансова), відновна, початкова за мінусом зношення (залишкова).

Показники використання основного капіталу. Натуральні та вартісні показники використання основного капіталу. Показники, що характеризують рух основного капіталу на підприємстві: коефіцієнт вибуття, коефіцієнт оновлення. Середньорічна вартість основного капіталу, що рухається протягом року інтенсивно. Середньорічна вартість основного капіталу, що рухається не інтенсивно. Укрупнений розрахунок середньорічної вартості основного капіталу. Застереження щодо визначення середньорічної вартості основного капіталу. Показники, що характеризують озброєність праці основним капіталом: коефіцієнт фондоозброєності, коефіцієнт енергоозброєності, фондооснащеності. Застереження щодо визначення коефіцієнту фондоозброєності. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу: коефіцієнт капіталовіддачі, коефіцієнт капіталомісткості, рентабельність основного капіталу, взаємозалежність між капіталоозброєністю, продуктивністю праці та капіталовіддачею, пофакторний аналіз використання основного капіталу. Показники, що характеризують використання обладнання: коефіцієнти використання наявного та встановленого обладнання; коефіцієнт змінності встановленого та діючого обладнання; коефіцієнти використання обладнання за часом (календарного, номінального (режимного), ефективного), визначення календарного, номінального та ефективного (для неперервного та перервного процесів виробництва) річного фонду часу роботи обладнання; коефіцієнт інтенсивного використання обладнання: за продуктивністю в одиницю часу, за умови виробництва на одиниці обладнання різних виробів; інтегральний коефіцієнт використання. Показники, що характеризують технічний стан основного капіталу: коефіцієнти фізичного та морального зношення основного капіталу. Економічна доцільність заміни у споживача морально застарілого обладнання новим. Загальний коефіцієнт зношення основного капіталу. Види зносу основного капіталу та форми усунення зносу. Ремонт об’єктів основного капіталу (поточний та капітальний), міжремонтний період, планово-попереджувальний ремонт, модернізація.

Амортизація основного капіталу підприємства. Визначення термінів: амортизація, амортизаційні відрахування, амортизаційний фонд. Співвідношення між амортизацією та зношенням. Норма амортизаційних відрахувань та її визначення. Норми амортизаційних відрахувань по групах основного капіталу. Амортизаційна політика в Україні (нормативно-правовий аспект). Визначення річної суми кошторисних амортизаційних відрахувань.

Методи нарахування амортизації. Метод рівномірного нарахування, метод одиниці продукції, метод урахування цілих значень років експлуатації, подвійно-понижуючий балансовий метод.

Підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства. Основні напрямки підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства: екстенсивний та інтенсивний. Шляхи підвищення ефективності використання основного капіталу. Заходи з розширеного відтворення основного капіталу. Основні чинники, що впливають на економічно-доцільний термін експлуатації основного капіталу. Графічний спосіб визначення оптимальних термінів експлуатації основного капіталу.

Оборотний капітал підприємства. Оборотний капітал підприємства – визначення. Структура оборотного капіталу: виробничі запаси, незакінчена продукція, витрати майбутніх періодів. Показники ефективного використання матеріальних ресурсів (виробничих запасів): матеріаломісткість (загальна, питома, відносна); коефіцієнт виходу готової продукції з одиниці вихідної сировини, коефіцієнт використання матеріалів.


^ Тема 5. Оборотні кошти підприємства.

Загальна характеристика оборотних коштів підприємства. Визначення термінів: оборотні кошти, фонди обігу. Класифікація оборотних коштів: за економічним змістом, за способом формування, методом планування. Склад фондів обігу. Нормовані і ненормовані обігові кошти. Власні і позикові кошти. Склад та структура оборотних коштів.

Нормування оборотних коштів на підприємстві. Методи нормування оборотних засобів: аналітичний, коефіцієнтний, прямого рахунку. Щоденні витрати матеріальних ресурсів. Норма оборотних коштів. Норматив оборотних коштів. Сукупний норматив оборотних коштів. Часткові нормативи оборотних коштів. Нормування оборотних коштів у виробничих запасах: види запасів (поточний, підготовчий, страховий, транспортний, сезонний). Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві. Коефіцієнт наростання витрат. Нормування оборотних коштів у витратах майбутніх періодів. Нормування оборотних коштів у залишках готової продукції.

Оптимізація величини партії матеріалів, що закуповується та величини серії продукції, що випускається на підприємстві. Головні функції управління в сфері постачання та управління виробничим процесом на підприємстві. Організаційно-економічна залежність між виробничим постачанням, процесом виробництва та реалізації продукції. Головне завдання відділу постачання та виробничого відділу. Визначення оптимальної величини партії матеріалів, що закуповується: графічне зображення залежності між величиною партії матеріалів та величиною виробничого запасу. Методика визначення оптимальної величини партії матеріалів та кількості партій, які закуповуються. Визначення оптимальної величини серії: графічне зображення залежності між величиною серії та величиною запасу готової продукції. Розрахунок оптимальної величини серії.

Показники використання оборотних коштів. Система показників, що характеризує ступінь використання оборотних коштів: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення оборотних коштів, тривалість одного обороту, рентабельність оборотних коштів, середньорічні залишки оборотних коштів. По факторний аналіз використання оборотних коштів.


^ Тема 6. Нематеріальні ресурси та активи підприємства.

Економічні та правові основи категорії “нематеріальні ресурси”. Нематеріальні ресурси: визначення та стисла характеристика. Інтелектуальна власність: правовий аспект визначення та стисла характеристика. Правове забезпечення інтелектуальної власності в Україні. ЗУ “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про авторське право і суміжні права”. Об’єкти промислової власності, визначення та характеристика: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, раціоналізаторська пропозиція, ноу-хау, гудвіл. Об’єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами, визначення та характеристика: товари в галузі науки, літератури та мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних, технології інтегральних мікросхем, права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. Авторське право та суміжні права.

Нематеріальні активи підприємства. Нематеріальні активи: підходи щодо визначення (економічний, оподаткованого обліку, бухгалтерського обліку). Складові елементи нематеріальних активів. Бухгалтерський облік нематеріальних активів: умови зарахування на баланс, первинна оцінка нематеріальних активів. Амортизація нематеріальних активів. Методи амортизації нематеріальних активів, що застосовуються на підприємстві.

^ Тема 7. Інвестиції підприємства.

Визначення та характеристика інвестицій. Виробничі інвестиції (Поняття інвестицій, їх різновиди та характеристика). Визначення термінів: інвестиції, інвестор, інвестування, інвестиційна діяльність, суб’єкти інвестиційної діяльності (інвестори та учасники). Учасники інвестиційної діяльності: замовник, інвестор, Ген. проектувальник, Ген. постачальник, Ген. підрядник/субпідрядник, консультант, керівник проекту, команда проекту, ліцензіар, банк (кредитно-фінансові установи). Об’єкти інвестиційної діяльності. Інвестиційний проект. Класифікація інвестицій: за формами власності (державні, приватні); за походженням (вітчизняні, іноземні); за належністю капіталу (власні, запозичені, залучені); за терміном освоєння (короткострокові, середньострокові, довгострокові); за формами інвестування (прямі, портфельні); за об’єктом вкладання (фінансові, реальні, інноваційні, інтелектуальні); за типом фінансування (венчурні, зовнішні); за спрямованістю (на заснування проекту, на розширення, реінвестиції, брутто-інвестиції). Інвестиції та капіталовкладення (співвідношення між ними). Термін капіталовкладення (валові та чисті). Елементно-технологічна та відтворювальна структура капіталовкладень. Джерела інвестиційного капіталу (або фінансування капіталу) (внутрішні, зовнішні). Структура фінансування.

Обчислення необхідного обсягу капіталовкладень. Способи відтворення основного капіталу. Методика розрахунку необхідного обсягу капіталовкладень на просте відтворення. Методика розрахунку необхідного обсягу капіталовкладень на розширене відтворення: методика попередньо-приблизних розрахунків та прямих розрахунків.

Аналіз та оцінка економічної ефективності капіталовкладень (інвестицій). Загальна (абсолютна) та порівняльна (відносна) ефективність капіталовкладень (визначення). Диференційовані показники загальної (абсолютної) ефективності: капіталомісткість та капіталовіддача. Узагальнюючи показники загальної (абсолютної) ефективності: коефіцієнт економічної ефективності та термін окупності. Методи порівняльної ефективності: при обмеженому числі варіантів капіталовкладень, метод приведених витрат, як спосіб порівняння капіталовкладень за умов багатоваріантності, метод приведення різночасових капіталовкладень до умов порівняльності. Розрахунок річного економічного ефекту на базі приведених витрат. Основні методичні підходи до аналізу і оцінки ефективності капіталовкладень (інвестицій) за ринкових умов: бухгалтерський та економічний (або фінансовий). Методи бухгалтерського підходу: метод “РР” та “AROR”. Методи економічного (або фінансового) підходу: концепція часової вартості грошей, методика розрахунку теперішньої та майбутньої вартості, метод аналізу та оцінки ефективності капіталовкладень (інвестицій) – NPV.


^ Тема 8. Продуктивність праці – найважливіший чинник ефективного використання трудового потенціалу підприємства.

Економічна сутність продуктивності праці: основи теорії та термінології. Визначення продуктивності праці. Продуктивність індивідуальної та суспільної праці. Економічний зміст збільшення продуктивності праці.

Показники та методи вимірювання продуктивності праці. Прямий та обернений показники продуктивності праці. Годинний, денний, місячний (квартальний, річний) виробіток. Класифікація трудомісткості: за обсягами враховуємих витрат праці та їх ролі у плануванні трудових показників (технологічна, обслуговування виробництва, виробнича, управління виробництвом, повна); за характером та призначення затрат праці в практиці обліку та плануванні (нормативна, планова, фактична); за місцем здійснення трудового процесу (заводська, цехова, дільнична, окремого робочого місця). Основні методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, трудовий, вартісний.

Планування продуктивності праці на підприємстві. Фактори збільшення продуктивності праці: матеріально-технічні, організаційні, соціально-економічні. Класифікація факторів: структурні зрушення у виробництві, підвищення технічного рівня виробництва; вдосконалення управління організації виробництва та праці; зміна обсягу виробництва продукції. Методика визначення величини збільшення продуктивності праці по факторам та загальний її приріст.


^ Тема 9. Кадри та кадрова політика на промисловому підприємстві

Поняття, класифікація та структура персоналу. Персонал (визначення). Основні групи персоналу підприємства: промислово-виробничий та непромисловий. Категорії персоналу: робітники, інженерно-технічні працівники, службовці, учні, молодший обслуговуючий (МОП), охорона. Розподіл персоналу за: професіями, спеціальностями та кваліфікацією. Визначення категорій (професія, спеціальність, кваліфікація). Рівень кваліфікації. Розподіл працівників за рівнем кваліфікації по категоріях персоналу: керівників, спеціалістів та службовців; робітників. Списковий та явочний склад працівників підприємства. Середньоспискова чисельність робітників. Показники оцінки персоналу: плинність, стабільність, рівень дисципліни, відповідність кваліфікації робітників ступеню складності виконуваних ними робіт, співвідношення чисельності окремих категорій працівників.

Визначення чисельності працюючих. Методика визначення загальної чисельності працівників підприємства. Методика визначення виробничих робітників-відрядників та робітників-погодинників. Вихідні дані для розрахунку чисельності робітників. Трудомісткість виробничої програми. Баланс (бюджет) робочого часу на одного робітника (план/звіт). Норми: часу, виробітку, обслуговування. Коефіцієнт виконання норм. Складання балансу (бюджету) робочого часу на одного робітника в тому числі: визначення планового розміру тривалості відпустки (методика розрахунку); визначення невиходів у зв’язку з відпустками по вагітності та пологами; визначення невиходів у зв’язку з хворобами; визначення середньої тривалості робочого дня з врахуванням скорочень робочого дня, що передбачені законодавством. Визначення чисельності інженерно-технічних працівників та службовців.

Кадрова політика на підприємстві. Правова регламентація трудових відносин. Мета кадрової політики. Завдання (функції) кадрової політики. Набір персоналу (внутрішній та зовнішній). Правова регламентація трудових відносин (основні законодавчі акти, зокрема кодекс законів про працю, Конституція України (основний закон), ЗУ “Про охорону праці”, Цивільний кодекс, ЗУ “Про зайнятість населення” тощо). Основні документи у сфері трудових відносин: Трудовий договір; контракт, колективний договір, договір підряду. Система управління персоналом на підприємстві.

Оцінка персоналу – важливий елемент системи управління трудовим колективом. Оцінка персоналу (визначення). Зовнішня оцінка, самооцінка. Функції оцінки персоналу: орієнтуюча та стимулююча. Принципи, що лежать в основі оцінки персоналу: об’єктивність, усебічність, обов’язковість, системність, сталість. Процедура оцінки: місце оцінки, суб’єкт оцінки, порядок і періодичність оцінки, використання технічних засобів. Зміст оцінки: оцінка особистих якостей (об’єкт, критерії); оцінка праці (вимірювання та оцінка витрат праці в часі); оцінка складності праці та зміст роботи; оцінка результатів праці (безпосередні результати, побічні результати). Метод оцінки: виявлення елементів/показників (програма збору даних, методи збирання даних, методи оброки та оформлення інформації); вимірювання елементів показників: натуральні і вартісні показники; умовні вимірники (бали, коефіцієнти); інші вимірники (характеристики, порівняння з ідеальним чи нормативним об’єктом). Комплексна оцінка персоналу (за бальною системою): ідея оцінки; характеристика працівника (параметри оцінки): професійно-кваліфікаційний рівень, ділові якості, складність роботи (виконуваних функцій); конкретно досягнутий результат. Комплексна оцінка конкретного працівника (формула, методика). Розрахунковий коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня (формула). Специфічні складові оцінки робітників. Особливості комплексної оцінки керівників і спеціалістів. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.


^ Тема 10. Оплата праці на підприємстві.

Суть та принципи заробітної плати. Загальний закон відшкодування витрат робочої сили; заробітна плата (визначення): номінальна та реальна (співвідношення між ними). Достаток та шляхи його забезпечення. Складові доходів населення. Фонд соціальної інфраструктури та його склад. Основні принципи організації оплати праці.

Тарифна система оплати праці. Елементи тарифної системи: тарифні ставки першого розряду (годинні, денні, місячні), диференціація ставок першого розряду. Тарифні сітки та її параметри. Кваліфікаційний розряд, тарифно-кваліфікаційний довідник та зміст його розділів.

Форми та системи заробітної плати. Система преміювання на промислових підприємствах. Погодинна та відрядна форми оплати праці (економічний зміст та формалізований опис). Умови застосування погодинної і відрядної форми оплати праці. Системи відрядної оплати праці: пряма індивідуальна, колективна, акордна, непряма відрядна, відрядно-прогресивна. Розрахункові елементи колективної (бригадної) відрядної системи оплати праці та способи їх визначення: загальні колективні розцінки, коефіцієнт приробітку, індивідуальна розцінка. Преміальна система заробітної плати, її складові: премія (визначення та економічний зміст); обов’язкові складові преміальної системи; показники (умови) преміювання та обґрунтування їх вибору. Умови преміювання, розміри та шкала преміювання, джерела коштів виплати премії. Показники преміювання: кількісні, якісні. Особливості організації оплати праці інженерно-технічних працівників та службовців: особливості характеру праці в управлінні; побудова системи посадових окладів інженерно-технічних працівників і службовців, показники та умови їх преміювання. Погодинна і відрядна форми оплати праці з точок зору інтересів працівника та підприємства: економічний зміст та графічне відображення.


^ Тема 11. Виробнича потужність, як узагальнення ресурсного

потенціалу підприємства.

Визначення економічної сутності категорії “Виробнича потужність” та факторів, що впливають на формування її величини та ефективність її використання. Визначення категорії “Виробнича потужність” (її робочий варіант). Продукція (товари та послуги) і виробнича одиниця, як вихідні компоненти визначення виробничої потужності. Типізація виробничої потужності за вхідними/вихідними параметрами. Часовий аспект визначення виробничої потужності. Виробнича потужність на початок / кінець року та середньорічна потужність (методика визначення). Види потужностей: фактична, ефективна, проектна, резервна. Ефективність використання виробничої потужності: коефіцієнт змінності устаткування та обладнання; коефіцієнт ефективності; коефіцієнт навантаження; коефіцієнт використання. Вимір виробничої потужності (вибір одиниці виміру). Оптимізація виробничої потужності (мінімальні витрати та оптимальний випуск). Фактори впливу на формування (величину) виробничої потужності та ефективність її використання.

Вибір виробничого процесу, як визначальний чинник формування та планування виробничої потужності підприємства. Вибір процесу: виробляти або купувати та фактори оптимізації щодо цих альтернативних рішень. Види виробничих процесів: неперервні /перервні та їх характерні риси. Типи виробництв: власне неперервне, масове (конвеєрне), серійне, одиничне (індивідуальне), проектне. Відповідність процесу та виробу (ключова концепція у виборі процесу). Автоматизація (переваги та вади). Комп’ютеризація (переваги та вади). Гнучка виробнича система (переваги та вади). Інтегроване комп’ютерне виробництво (основна мета).

Методичне забезпечення розрахунку виробничої потужності підприємства та оцінки альтернативних рішень щодо них. Розрахунок виробничої потужності. Провідні групи обладнання, дільниці, цехи. “вузькі місця” (визначення). Вихідна інформація для розрахунку виробничої потужності. Розрахунок виробничої потужності ливарних, термічних, плавильних цехів. Розрахунок виробничої потужності цеху (дільниці), що випускає одне найменування виробу. Розрахунок виробничої потужності цеху (дільниці), що випускає 10 найменувань виробів. Розрахунок виробничої потужності цеху (дільниці), що випускає більш як 10 найменувань виробів. Оцінка альтернативних потужностей з економічної точки зору: аналіз виробничих потреб, аналіз по затрати – обсяг.


^ Тема 12. Поточні витрати підприємства та собівартість продукції.

Загальна характеристика собівартості продукції. Собівартість продукції (визначення економічної суті). Склад витрат, що включається у собівартість продукції (робіт, послуг). Відмінності у підходах (економічному, бухгалтерському, податковому) до визначення поняття витрат. Класифікація витрат за економічним підходом: за ступенем однорідності (елементні, комплексні); за способом обчислення на одиницю продукції (прямі, непрямі); відносно обсягів виробництва (постійні, змінні); відносно виробничого процесу (основні, накладні); за доцільністю (продуктивні, непродуктивні); за календарним періодом (поточні, одноразові); за різновидом витрат (економічними елементи, статтями калькуляції), граничні витрати, витрати втрачених можливостей (альтернативні). Валові витрати і середні валові витрати, середня величина покриття. Постійні витрати (середні постійні витрати, залишкові, стартові). Змінні (пропорційні, дегресуючі, прогресуючі). Аналітичний аспект співвідношення змінних і постійних витрат (точка беззбитковості). Класифікація витрат за бухгалтерським підходом: залежно від видів діяльності (від звичайної, від надзвичайної); залежно від елементів. Класифікація витрат з метою податкового обліку. Управління витратами (визначення).

Кошторис виробництва і собівартість продукції. Економічна суть кошторису виробництва. Склад елементів витрат кошторису. Зміст собівартості валової, товарної, реалізованої продукції та методика їх визначення (обчислення). Зміна собівартості під впливом організаційно-технічних факторів. Вплив зміни умовно-постійних витрат на собівартість.

Калькуляція. Калькуляція (визначення). Об’єкт калькулювання. Калькуляційна одиниця. Склад калькуляційних статей та методика їх обчислення. Методи калькулювання: метод величини покриття, загальна калькуляція. Переваги методу величини покриття над методом загальної калькуляції. Метод зворотної калькуляції. Прогнозування собівартості нових виробів: питомих витрат, баловий, кореляційний, агрегатний.


^ Тема 13. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності.

Зміст і форми фінансової діяльності підприємства (організації). Характеристика фінансової діяльності: зміст та завдання фінансової діяльності; фінансування за джерелами коштів (внутрішнє/зовнішнє, за рахунок власних коштів/ за рахунок залучених коштів); кредитне фінансування: кредит (визначення), грошова і не грошова (товарний кредит, оренда та її різновид – лізинг) форми кредиту. Планування фінансової діяльності: фінансовий план, як інструмент управління фінансами підприємства; перспективний та поточний фінансові плани підприємства; форма фінансового плану підприємства (організації); доходна частина балансу доходів та витрат, витратна частина балансу доходів та витрат; оперативний баланс (бюджет) грошових надходжень і видатків, як форма фінансового планування.

Формування й використання прибутку. Сутність і показники прибутку: прибуток (визначення); різновиди прибутку залежно від формування та розподілу (загальний/після оподаткування); валовий маржинальний та операційний прибуток. Джерела прибутку та його обчислення: джерела формування прибутку підприємства (продаж /реалізація/ продукції /послуг/, продаж іншого майна, позареалізаційні операції); прямий та аналітичний методи обчислення прибутку від реалізації; формула обчислення прибутку, як бази оподаткування; валовий дохід/валові витрати. Напрямки використання прибутку підприємства: схема використання прибутку; формалізований виклад визначення розміру дивідендів у відносних та абсолютних величинах.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства (організації). Сутність та інформаційна база оцінки: звіти про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал; система розрахункових показників: прибутковості (валовий прибуток, чистий прибуток, рентабельність /активів, власного капіталу, акціонерного капіталу, продукції, одного виробу/), ділової активності (оборотність активів, оборотність товарно-матеріальних запасів, середній термін оплати дебіторської заборгованості, середній термін кредиторської заборгованості), фінансової стійкості (коефіцієнт автономії, коефіцієнт забезпеченості боргів, фінансовий ліверидж), платоспроможності (коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності).

Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва. Економічна суть і загальна методологія визначення: ефективність виробництва (визначення); закон економії робочого часу та його математичне відображення; принципова схема формування результатів та ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи); формалізована форма ефективності (продуктивності) виробництва; тлумачення понять: кінцевий результат процесу виробництва та кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства. Різновиди ефективності виробництва: класифікація ефективності виробництва (діяльності) за окремими ознаками; економічна ефективність, соціальна ефективність, локальна (комерційна) ефективність, народногосподарська ефективність, абсолютна/порівняльна ефективність, первинна (початкова) ефективність, дифузійний ефект, резонансний ефект, ефект “стартового вибуху”, супровідні можливості, ефект акселерації, синергічна ефективність. Вимірювання ефективності діяльності: критерії вимірювання рівня ефективності (визначення); система показників ефективності виробництва та принципи їх формування; групи системи показників ефективності (узагальнюючі показники ефективності виробництва /діяльності/, показник ефективності використання праці / персоналу/, показники ефективності використання основного та оборотного капіталу, показники ефективності використання фінансових коштів /оборотних коштів та інвестицій/); ефективність застосовуваних і споживаних ресурсів, як специфічна форма прояву загальної ефективності виробництва (діяльності) та її формалізований виклад. Оцінка соціальної ефективності.

Чинники зростання ефективності виробництва (діяльності підприємства). Класифікація та загальна характеристика за ознаками: за видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення), за напрямками розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності); за місцем реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю). Напрямки дії та використання окремих чинників: технологія, устаткування, матеріали та енергія, вироби, працівники, організація і системи, методи роботи, стиль управління, державна економіка й соціальна політика, інституціональні механізми, інфраструктура, структурні зміни в суспільстві.


^ БЛОК „ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА”


Тема 1. Поняття організації виробництва.

Співвідношення та взаємозв’язок понять „виробництво”, „організація”, „організація виробництва”, „управління виробництвом”, „опе5раційний менеджмент”, „виробничий менеджмент”.

Організація виробництва в ринкових умовах як об’єкт вивчення. Предмет курсу, методологічні особливості його викладання. Мета, завдання та зміст дисципліни. Зв’язок з іншими дисциплінами.

Розвиток науки та практики організації виробництва, проблеми, що залишаються, і майбутнє організації виробництва.

^ Тема 2. Виробництво і виробничі системи.

Фактори виробництва: земля, праця, капітал, підприємницькі здібності, організація виробництва, технологія, інформація. Цілі і завдання виробництва.

Виробництво як відкрита система. Характеристика її елементів. Зовнішнє середовище виробничої системи, система інформаційного обслуговування виробництва.

Особливості створення та функціонування виробничих (операційних) систем. Основний зміст робіт з організації виробництва. Взаємовідносини підрозділів та служб підприємства в системі організації виробництва. Сучасні концепції виробництва.


Тема 3. Виробничі процеси.

Поняття виробничого процесу. Основні і допоміжні процеси. Процеси обслуговування. Технологічні операції та процеси, їх характеристика; правила і порядок розробки.

Принципи раціональної організації виробничого процесу. Особливості їх застосування в сучасних умовах.

Типи виробництва: поняття та кількісні межі типів виробництва, їх організаційно-економічні характеристики.

Сучасні підходи до розв’язання суперечностей економічності виробництва і ринкових потреб.


^ Тема 4. Організація виробничих процесів у часі.

Поняття та склад виробничого циклу, його тривалості. Розрахунки операційного циклу за різних способів поєднання операцій, форм організації виробництва, типів виробництва та видів продукції. Особливості визначення інших складових виробничого циклу.

Шляхи скорочення виробничого циклу: оптимізація партії запуску деталей та серійності продукції; збалансованість виробництва, тривалості технологічних операцій; раціоналізація режимів обробки та переміщень деталей (виробів); наладка і приладка обладнання; багатофункціональні та гнучкі лінії.

Вплив виробничого циклу на показники діяльності підприємства.


^ Тема 5. Методи організації виробничих процесів.

Поняття методів організації виробництва. Особливості їх визначення і застосування. Чинники, що впливають на вибір методів організації виробництва.

Непотокове виробництво та його характеристика. Форми спеціалізації не потокового виробництва: технологічна, предметно-групова та змішана. Обчислення кількості устаткування та його розміщення.

Потокове виробництво: класифікація видів, основні ознаки та ефективність. Вибір форми організації потокового виробництва та визначення параметрів потокової лінії.

Об’єкти і засоби механізації й автоматизації виробництва. Організація автоматизованого виробництва. Поняття, складові частини дрібного гнучкого автоматизованого виробництва та перспективи розвитку.


^ Тема 6. Регулювання виробничого процесу.

Цілі, завдання та функції регулювання виробничих процесів. Принципи, форми, структура організації диспетчеризації.

Технічні засоби диспетчеризації: зв’язок, промислове телебачення, сигналізація.

Інформаційні системи і програмне забезпечення регулювання виробничих процесів у сучасних умовах.


^ Тема 7. Просторове розміщення виробничого процесу.

Технологія виробництва, територіальне зосередження та розміщення засобів виробництва і робочих місць. Види структур.

Особливості створення і реформування виробничих підрозділів. Виробничі підрозділи: цілі, завдання, функції, права та відповідальність.

Напрямки вдосконалення виробничих систем і проблеми вибору раціональної структури. Шляхи реструктуризації великих підприємств та об’єднань.


^ Тема 8. Система обслуговування виробництва.

Виробнича інфраструктура: поняття та складові, роль і значення у системі організації виробництва.

Інструментальне обслуговування: цілі, завдання, структура. Класифікація, індексація інструменту та оснащення. Розрахунок оснащення та інструменту, визначення норм їх витрат та запасів.

Ремонтне обслуговування: цілі, завдання, структура. Класифікація та паспортизація устаткування. Системи експлуатаційного, технічного обслуговування та ремонту устаткування.

Енергетичне обслуговування: цілі, завдання, структура. Система енергетичного забезпечення виробництва. Види енергії і розрахунок їх витрат.

Транспортне обслуговування: цілі, завдання, структура. Внутрішньо-заводський транспорт, його види, вибір і розрахунок необхідної кількості. Організація та характеристика міжцехових перевезень. Планування і регулювання транспортного господарства.

Матеріальне обслуговування: системи забезпечення підприємства матеріальними ресурсами та їх переміщення. Організація, планування й управління матеріальними потоками. Моделі управління запасами. Вплив технологічного планування підприємства на матеріальне обслуговування. Організація складського господарства, розрахунок площі складських приміщень, засобів зберігання і переміщення матеріалів.

Інформаційне обслуговування: цілі, завдання, структура. Види інформації, носії, характер доступу, отримання. Технічні засоби. Вимоги до інформаційних потоків.


^ Тема 9. Організація трудових процесів.

Поняття та цілі організації трудових процесів. Вимоги до поділу праці. Види та зміст структурування праці: розширення завдань, збагачення змісту завдань, зміна робіт, групова робота.

Формалізація трудового процесу і його умов: карта організації праці, проект організації робочого місця. Організаційні системи забезпечення та обслуговування робочих місць.

Суміщення професій та багатоверстатне обслуговування, сутність та особливості застосування.


^ Тема 10. Комплексна підготовка виробництва до зміни продукту (технології)

Сутність комплексної підготовки виробництва, її роль, значення та складові частини в сучасних умовах.

Науково-технічна підготовка виробництва; сутність та особливості виконання.

Передпроектні дослідження. Життєвий цикл продукції (процесів). Особливості створення та освоєння продукту: етапи, процедури. Організаційні форми і методи досліджень, проектування й освоєння виробів.

Проектно-конструкторська підготовка: зміст, завдання та етапи. Технічне завдання (вимоги, показники) на проектування. Технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, робоча документація. Особливості проектування виробів для різних типів виробництва з урахуванням умов ринкових потреб. Уніфікація, стандартизація, технологічність конструкцій. Організація взаємодії проектувальників і виробників. Технічні засоби проектування. САПР та їх види.

Технологічна підготовка: зміст, завдання та порядок проведення. Системи технологічної підготовки виробництва (державні та галузеві стандарти). Склад технологічної документації: технологічний маршрут, операційна карта. Види технологічних процесів: одиничні, типові і групові. Методи оцінки та вибір технологічного процесу, устаткування, матеріалів і технічних параметрів їх обробки. Методи нормування та розрахунку матеріальних витрат. Проектування інструменту та оснащення. Технологічні планування розміщення устаткування, робочих місць. Організаційно-економічна підготовка виробництва.

Організаційна підготовка: сутність та завдання. Розробка та впровадження нових форм і методів організації виробничих процесів, раціоналізація виробничих структур (підрозділів).

Економічна підготовка: функціонально-вартісний аналіз, розрахунки показників економічності виробів (процесів), що проектуються, оцінка і вибір варіантів.

Екологічна підготовка: екологічна експертиза на проектних стадіях виробів (процесів), моніторинг впливу технології виробництва на довкілля. Заходи для зменшення забруднення середовища від виробництва та експлуатації виробів (процесів).

Організація освоєння нового продукту (технології): сутність та етапи здійснення. Особливості процесів освоєння продукту у серійному та масовому виробництвах. Методи прискорення освоєння нової продукції.


^ Тема 11. Формування якості і забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Поняття якості, показники і методи оцінки. Система забезпечення якості та її елементи. „Петля якості” й її сутність. Система стандартів якості продуктів (процесів). Нагляд і контроль якості продукції, його види, методи: запобіжний, статичний. Розрахунок їхніх параметрів. Зарубіжний досвід управління якістю продукції. Конкурентоспроможність, її зв’язок з якістю. Сертифікація продукції. Міжнародні системи сертифікації.


^ Тема 12. Виробнича стратегія та проектування структурних змін.

Стратегія продукту та виробничої системи. Вплив економічної стратегії на асортиментну політику і диверсифікацію виробництва. Маркетингова інформація і формування „товарного досьє”.

Діагностика виробничої системи. Оцінка виробничого потенціалу і його відповідності техніко-технологічним характеристикам конкурентоспроможних продуктів (процесів).

Підходи та методи здійснення структурних змін у виробничій системі. Процеси проектування і раціоналізації виробничих систем.


^ Тема 13. Оперативне управління виробництвом (ОУВ)

Оперативне управління як організаційно-планова система. Цілі, завдання, функції та етапи ОУВ.

Календарно-планові нормативи: складові, призначення та розрахунки. Виробнича потужність, розрахунки оптимізації та її використання.

Виробнича програма, вимоги й особливості оптимального розподілу по календарно-планових періодах та підрозділах у різних типах виробництва.

Технічні засоби планування й обліку оперативних виробничих програм підрозділів, змінних і змінно-добових завдань.

Організація поточного контролю і технологія регулювання виробництва.


^ Список рекомендованої літератури

з „Економіка підприємства ”



  1. Аветісян В.К., Бантковський В.А., Луценко А.П., Польотов В.А., Рижков В. Г. Економіка ремонтного підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Віктор Казарович Аветісян (ред.). – Х.: ХНТУСГ, 2005. – 390 с.

  2. Ареф'єва О.В., Сахаєв В.Г., Ареф'єв О.В., Махсма М.Б., Попрозман О.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Європейський ун-т. – К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2005. – 238 с.

  3. Афанасьєв М.В., Плоха О.Б. Економіка підприємства: Навч.-метод. посіб. / Харківський національний економічний ун-т. – Х.: ВД "Інжек", 2007. – 320 с.

  4. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навч. посіб. – Вид. 2-е, доп., перероб. – К.: Атіка, 2007. – 528 c.

  5. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Атіка, 2004. – 480 с.

  6. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – 2. вид., доп. – К.: А.С.К., 2005. – 400 с.

  7. Бондар Н.М., Воротін В.Є., Гаєвський О.А. Економіка підприємства: Навч. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом / А.В. Калина (ред.). – К.: МАУП, 2006.

  8. Гаєвська Л.М., Фурманюк О.Л., Паєнтко Т.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. ВНЗ. – 2-ге вид., доп. та перероб. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. – 117 с.

  9. Дацій О.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2004. – 224 с.

  10. Економіка підприємства: Зб. практичних завдань / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Сергій Володимирович Ксьондз (уклад.). – Чернівці: Рута, 2005. – 72 с.

  11. Економіка підприємства: Метод. матеріали до складання поточного іспиту / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / С.В. Ксьондз (уклад.). – Чернівці: Рута, 2006. – 72 с.

  12. Економіка підприємства: Навч. посібник / Ред. А.В. Калина. – К.: МАУП, 2006. – 351 с.

  13. Економіка підприємства: Опорний конспект лекцій для модульно-рейтингової системи навчання "Крок за кроком" / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / С.В. Ксьондз (уклад.). – Чернівці: Рута, 2005. – 37 с.

  14. Економіка підприємства: Опорний конспект лекцій для модульно-рейтингової системи навчання "Крок за кроком" / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / С.В. Ксьондз (уклад.). – Чернівці: Рута, 2005. – 72 с.

  15. Економіка підприємства: Підручник / Ред. А.В. Шегда. – К.: Знання, 2006. – 614 с.

  16. Економіка підприємства: Підручник для студ. вищих навч. закл., які навч. за освітньо-проф. програмою бакалавра з напрямку "Економіка і підприємництво" / Л.Г. Мельник (ред.). – Суми: ВТД "Університетська книга", 2004. – 656 с.

  17. Жнякін Б.О., Краснова В.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Донецьк: Альфа-пресс, 2005. – 160 с.

  18. Жук А. В. Економіка підприємства: Конспект лекцій / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. – Ніжин: НДУ, 2006. – 124с.

  19. Кондратюк О.І., Пилипенко О.О. Економіка підприємства: навч.-метод. посібник / Європейський ун-т. – К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2006. – 287 c.

  20. Ломоносов А.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищих навч. закл. – Миколаїв: НУК, 2004. – 327 с.

  21. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – 2. вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 580 с.

  22. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Знання, 2004. – 580 с.

  23. Махній Т. М. Економіка підприємства. Економіка, організація та планування виробництва. Економічний аналіз: Практичні завдання. – Чернівці: Технодрук, 2005. – 60 с.

  24. Осипов В.І. Економіка підприємства: Підручник для студ. вищих учбових закладів. – О.: Маяк, 2005. – 724 с.

  25. Плоха О.Б. Економіка підприємства: Конспект лекцій у схемах / Харківський національний економічний ун-т. – Х.: ХНЕУ, 2006. – 164 с.

  26. Покропивний С.Ф., Швиданенко Г.О., Федонін О.С., Колот В. М., Павленко І. А. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і ситуацій: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т / А.П. Наливайко (голова редкол.). – 2. вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 323 с.

  27. Солодовник Л.М., Пономаренко П.І. Економіка виробничого підприємства: Навч. посіб. / Національний гірничий ун- т. – Д.: НГУ, 2004. – 270 с.

  28. Чаюн І.О., Богославець Г.М., Довгаль Н.С., Стасюк Л.Л., Бондар І.Ю. Економіка підприємства: Підручник / Київський національний торговельно- економічний ун-т / Н.М. Ушакова (заг.ред.). – К.: КНТЕУ, 2005. – 569 с.

  29. Шваб Л.І. Економіка підприємства (для самостійної роботи): Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 424 с.

  30. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. – К.: Каравела, 2004. – 568 с.

  31. Шегда А.В., Литвиненко Т.М., Нахаба М.П., Баюра Д. О., Голованенко М. В. Економіка підприємства: Навч. посібник / Анатолій Васильович Шегда (ред.). – К.: Знання, 2005. – 432 с.

  32. Шегда А.В., Нахаба М.П., Баюра Д.О., Голованенко М.В., Горянський В.Ф. Економіка підприємства: Підручник / Анатолій Васильович Шегда (ред.). – К.: Знання, 2006. – 615 с.

  33. Шелегеда Б.Г., Касьянова Н.В., Берсуцький А.Я., Савченко І. В., Савченко М. В. Економіка підприємства: Навч. посібник / Донецький ун-т економіки та права. – Донецьк : ДонУЕП, 2006. – 394 с.



Список рекомендованої літератури

з „Організації виробництва”


Законодавчі та нормативно-правові документи

1. Господарський кодекс України – введений в дію 01.01.2004 р. К.: Парламентське видавництво, 2004. (Бібліотека офіційних видань).

2. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р.

3. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.

4. Закон України «Про стандартизацію» // Уряд. кур’єр. – 2001. 20 червня. – Дод. – С.12-16.

5. Закон України «Про підтвердження відповідності» // Уряд. кур’єр. – 2001. 20 серпня. – Дод. – С.6-9.

6. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. Декрет Кабінету Міністрів України // Уряд. кур’єр.


Основні джерела

7. Багрова І.В. Нормування праці: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. -212с.

8. Белінський П.І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 624с.

9. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. -524с.

10.Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва: Підручник. –К.: Знання, 2009. – 582с.

11. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури,2006. -488с.

12. Курочкин А.С. Организация виробництва: Учеб.пособие. –К.: МАУП,2001. -216с.

13. Організація виробництва : Навч. посіб./ Васильков В.Г. – К.:КНЕУ,2003. – 524с.

14. Організація виробництва :Навч. посіб./В.О.Онищенко,О.В.Редкін, А.С.Старовірець, В.Я.Чевганова. – К.: Лібра,2003. -336с.

15. Організація виробництва: Навч.посіб./Никифорак В.А., Комарницька В.Г. – Чернівці: Рута,1998. -168с.

16. Петрович Й.М.. Захарчин Г.М.Підручник. Львів: «Магнолія плюс», 2005. -400с.

17. Плоткин Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент: Навч. посіб. –Львів: Державний університет «Львівська політехника», 1999.- 258с.

18. Тян Р.Б., Багрова І.В. Організація виробництва. Навчальний посібник.- Київ:Центр навчальної літератури, 2005. – 248с.

19. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. Учеб. Для вузов. – М.: Инфра – М, 2000. – 672с.


Додаткові джерела

20. Адаєв Ю.Е. Обеспечение ритмичности машиностроительного производства: организационно- экономические аспекти. – Пенза: Изд-во Пенз. гос. ун- та,1996. – 152с.

21. Амиров Ю.Д. Науково – технична подготовка производства. М.:Экономика,1989. – 230с.

22. Базилевич Л.А. Автоматизация организационного проектирования. – Л.: Машиностроение,1989.

23. Васильев В.Л.Организация производства в условиях рынка. –М.: Машиностроение,1993.

24. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учеб. Для вузов. – М.: НОРМА- ИНФРА- М, 1999.

25. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ,2003-200с.

26. Економіка підприємства: Підручник / За заг. Ред. С.Ф.Покропивного. – 2-ге вид., перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2000.-528с.

27. Каліна А.В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП,2004. – 272с.: іл. – Бібліогр.: с. 262 – 265.

28. Кожекин Г.Я.,Синица А.М.Организация виробництва: Учеб.пособие. – Минск: Экоперспектива,1998. -334с.

29.КозловськийВ.О.,БилоконнийП. Основи организации виробничого процесу: Учеб.пособие. –К.: УМКВО,1991. 172с.

30. Котел К. Организация производства на предприятии. – М.: Экономика,1984.

31. Новицкий Н.И. Организация производства на предприятиях: Учеб.- метод.пособие.- М.: Финансы и статистика, 2003. 392с.

32. Организация, планирование и управление деятельностью промишленого предприятия/А.В.Антонец,Н.А.Белов, С.М.Бухало и др.; Под ред. С.М.Бухало. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища школа. – 1989.- 472с.

33.Организация, планирование и управление промишленим предприятием / Под ред. И.М.Разумова, Л.А.Глаголевой, М.И.Ипатовой. М.: Машиностроение, 1982. 544с.

34. ОрловО.О.Планування діяльності підприємства: Підручник. К.: Скарби. 2002. -336с.

35. Основы организации производства: Учебник / под ред. Н.А.Чечина. – Самара: Изд- во СГЭА, 1999.

36. Основы современной организации производства: Учебник / Антонов А.Н., Морозова Л.С. –Изд. ДИС, 2004.- 428с.

37. Пасічник В.Г. , Акіліна О.В.Організація виробництва. Навчально – методичний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури,2005.- 248с.

38. Рофе А.И.Научна организация труда: Учеб. Пособие. – М.: МИК, 1998. – 320с.

39. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 3-є вид. – К.: Каравела. 2006. 584с.

40. Єкономика предприятия: Учеб. Для вузов / под ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара. – 2-е изд. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТІВ

під час проведення комплексного фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр, спеціаліст

спеціальності 8.03050401 – «Економіка підприємства»


Для абітурієнтів, які претендують на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр» за спеціальністю «Економіка підприємства», конкурсний бал розраховується за результатами атестаційного вступного випробування за 200 бальною шкалою.

^ Фахові вступні випробування проводяться у такому порядку:

  1. Члени фахової комісії дають вступникові екзаменаційний білет з трьома питаннями з вступних випробувань.

  2. Абітурієнт повинен написати відповіді на ці питання на екзаменаційному листі вступних випробувань, а потім усно на них відповісти членам комісії.

  3. Вислухавши відповіді, члени комісії можуть задавати додаткові питання, але такі, які стосуються більш глибокого висвітлення попередньо поставлених питань.

^ Оцінювання рівня знань. Остаточна оцінка враховує результати відповідей з трьох питань. Кожне з питань оцінюється у 30 балів, додаткові питання сумарно оцінюються у 10 балів.

^ Оцінювання за теоретичними питаннями (30х3 = 90 балів)

Від 75 до 90 балів – найвищий рівень. Абітурієнт повністю володіє теоретичним матеріалом та практичними аспектами дисципліни „Економіка підприємства”, вміє об’єктивно оцінювати економічну та політичну ситуації, а також оцінювати та використовувати різні джерела інформації, творчо аналізувати інформацію. Робити незалежні висновки, знаходити адекватні приклади і аргументи з реального економічного життя, вітчизняних і зарубіжних підприємств.

^ Від 50 до 74 балів характеризує рівень підготовки, при якому абітурієнт повністю оволодів теоретичним матеріалом та практичними аспектами дисципліни „Економіка підприємства”, однак система його знань не виходить за межі підручникового матеріалу – це лише грамотне його відтворення та пояснення.

^ Від 21 до 49 балів відповідає задовільному рівню підготовки. Абітурієнт демонструє загальну, елементарну обізнаність в матеріалі (як в теоретичному, так і в практичному аспекті), однак сутність проблем розкривається неповністю, фрагментарно і має характер не стільки свідомого, скільки механічного відтворення.

^ Від 0 до 20 балів – найнижчий рівень (незадовільно). Неспроможність дати навіть коротку, базову характеристику відповідних проблем. Відсутність знань щодо загальної структури проблематики дисципліни (окремих розділів), ключових положень, формул.


^ Оцінювання додаткових запитань – до 10 балів.

9-10 балів - отримує абітурієнт, який повністю відповів на додаткові запитання, проілюстрував відповідь прикладами та аргументами.

6-8 балів - виставляється абітурієнту, який у цілому правильно відповідає на запитання, але оперує лише матеріалом підручників.

3-5 балів підтверджує загальну обізнаність абітурієнта з сутністю додаткових запитань, однак відповідь пропонується неповна.

до 2 балів - характеризує найнижчий рівень знань, фрагментарність знань, неспроможність абітурієнта відповідати по суті питання.

Загальний результат оцінювання знань абітурієнта отримується як сума балів, набраних за питання з білета та додаткові питання 100 балів плюс 100. Загалом абітурієнт може бути рекомендований до зарахування якщо він набрав не менше 180 балів.

Рішення про зарахування вступника з оплатою його навчання приймається Приймальною комісією університету відповідно до встановленої університету ліцензії за набраним конкурсним балом.


Голова предметної комісії д.е.н., проф. Ю.М. Лопатинський


Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи