Програма фахового іспиту icon

Програма фахового іспиту




Скачати 76.77 Kb.
НазваПрограма фахового іспиту
Дата01.06.2012
Розмір76.77 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Ю.ФЕДЬКОВИЧА


«ЗАТВЕРДЖУЮ»


Ректор ЧНУ


____________проф. С.В. Мельничук

«_____»__________________2012р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ

бакалаврів спрямування 6.051004 «Оптотехніка»,

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

«магістр» зі спеціальності

8.05100403 Фотоніка та оптоінформатика


Схвалено Вченою радою інженерно-технічного факультету

Протокол № ________ «___»____________ 2012


Голова Ради, Декан ІТФ, професор О.В. Ангельський


Чернівці – 2012

1. Природничо-наукові дисципліни

1.1. Атомна та ядерна фізика

Постулати Бора, їх зв'язок з хвильовими властивостями електрону. Поняття про хвилі де-Бройля, їх властивості. Експерименти, що підтверджують хвильові властивості часток. Закономірності в спектрі атома водню, їх обґрунтування. Ядерні сили, механізм сильної взаємодії. Поняття радіоактивності, основні закони розпаду ядер.

1.2. Атомна і молекулярна спектроскопія

Контур спектральної лінії, напівширина. Причини розширення спектральних ліній. Природне та доплерівське розширення. Спектри атомів лужних металів. Головна, різка, дифузійна та фундаментальна серії, їх характеристика. Атом у зовнішньому магнітному полі. Ефекти Зеємана і Пашена-Бака. Явище комбінаційного розсіяння світла. Характеристики переходів та інтенсивності компонент у спектрах КРС. Дифракція рентгенівських променів на кристалічній гратці. Рівняння Лауе. Експериментальні методи визначення структури та орієнтації кристалів. Механізми поглинання світла у кристалах. Основні закономірності і області прояву у спектрах поглинання.

^ 1.3. Теорія електричних кіл

1.4.1. Лінійні кола постійного струму.

Просте електричне коло. Застосування законів Кірхгофа для розрахунку електричних кіл. Метод перетворення схеми. Метод вузлових напруг. Метод контурних струмів. Метод накладання. Умова передачі максимальної енергії приймачеві.

1.4.2. Лінійні кола синусоїдного струму.

Загальні зауваження. Вироблення синусоїдного струму. Діючі (ефективні) і середні значення синусоїдних напруг і струму. Представлення синусоїдних величин. Активний опір в колі синусоїдного струму. Індуктивність в колі синусоїдного струму. Ємність в колі синусоїдного струму. Активний опір та індуктивність в колі синусоїдного струму. Активний опір та ємність в колі синусоїдного струму. Послідовне з'єднання активного опору, індуктивності та ємності. Паралельне з'єднання. Комплексний метод аналізу кіл синусоїдного струму. Умова передачі максимальної активності потужності від джерела до приймача. Умова передачі джерелом максимуму потужності при заданому коефіцієнті потужності приймача. Резонанс напруг. Резонанс струмів.

1.4.3. Кола періодичного несинусоїдного струму.

Застосування рядів Фур'є для розрахунку періодичного несинусоїдного струму. Діюче значення періодичного несинусоїдного струму. Потужність періодичного несинусоїдного струму. Коефіцієнти, що характеризують періодичні несинусоїдні струми. Вплив реактивних параметрів на форму кривої струму.

1.4.4. Перехідні процеси в лінійних електричних колах.

Закони комутації і початкові умови. Перехідні процеси в колах г-Ь. Перехідні процеси в колах г-С. Перехідні процеси в колах г-L-С.

1.4. Основи схемотехніки

Лінійні перетворення електричних сигналів. Зворотний зв'язок. Електрофізичні властивості напівпровідників. Електронно-дірковий перехід (ЕДП). Напівпровідникові діоди. Біполярні транзистори. Польові (уніполярні) транзистори. Теристори та одноперехідні транзистори. Базові однотранзисторні каскади підсилення. Стабілізація положення робочої точки. Підсилювачі постійного струму (ППС). Резистивний аперіодичний підсилювач із ємнісним зв'язком (RС-підсилювач). Підсилювачі потужності. Функціональна мікроелектроніка.

2. Дисципліни професійної підготовки

2.1. Фізична оптика

2.1.1. Шкала електромагнітних хвиль. Рівняння хвилі; хвильове рівняння.
Енергія електромагнітної хвилі. Квантова (фотонна) природа світла.

  1. Інтерференція світла. Когерентні хвилі; когерентність джерел. Класичні інтерференційні схеми. Ширина інтерференційної полоси, просторова частота інтерференційної картини. Функція видності. Вплив джерела випромінювання на видність інтерференційної картини, просторова когерентність. Спостереження інтерференції в немонохроматичному світлі. Часова когерентність. Інтерференційні кольори тонких плівок, полоси рівної товщини і рівного нахилу. Застосування інтерференції.

  2. Дифракція світла. Принцип Гюйгенса-Френеля; зони Френеля. Амплітудна і фазова пластинки Френеля. Дифракція Френеля і дифракція Фраунгофера. Дифракція Френеля на круглому отворі і круглому диску. Дифракція Фраунгофера на круглому отворі і вузькій щілині, на багатьох однакових вузьких паралельних щілинах. Амплітудні і фазові дифракційні ґратки. Синусоїдальна дифракційна гратка. Дифракція світла на 2-х, 3-х мірних періодичних структурах. Роль дифракції і інтерференції в формуванні оптичного зображення. Дифракційна теорія роздільної здатності оптичних приладів. Фізичні основи оптичної голографії.

  1. Взаємодія світла з речовиною. Проходження світла через границю двох діелектриків. Формули Френеля. Поляризація світла при відбиванні і заломленні на границі розділу 2-х діелектриків, кут Брюстера. Повне внутрішнє відбивання. Розповсюдження світла в оптично анізотропному середовищі; тензор діелектричної постійної; еліпсоїди Френеля і «індекси», оптичної вісі кристалів. Одновісні і двохвісні кристали; «додатні» і «від'ємні» кристали. Отримання і аналіз еліптично і циркулярне поляризованого світла. Пластинки ?/2 і ?/4, компенсатори.

  2. Нормальна і аномальна дисперсії. Методи дослідження нормальної і аномальної дисперсії. Повертання площини поляризації в кристалах і аморфних тілах. Теорія обертання площини поляризації. Методи визначення обертаючої здатності.

  3. Оптичні властивості металів. Оптичні постійні металів і методи їх визначення.

2.2. Основи квантової електроніки

Історія створення лазерів і мазерів. Спонтанне і вимушене випромінювання. Інверсійний стан квантових систем. Підсилення випромінювання в інверсійних середовищах. Коефіцієнт підсилення. Принцип дії лазера. Фазові та енергетичні умови самозбудження лазерів. Вимоги до активних середовищ ОКГ. Методи створення інверсійного стану в різних середовищах (газових, твердотільних, рідинах). Елементарна теорія відкритих резонаторів. Види і типи резонаторів. Основні методи селекції мод відкритих резонаторів, стабілізація частоти випромінювання. Напівпровідникові лазери. Основні параметри лазерного випромінювання.

2.3. Прикладна оптика

Променисті величини і одиниці їх вимірювання. Закон Ламберта. Оптичні коефіцієнти і оптичні характеристики тіл. Дія випромінювання на око. Світлова система ефективних величин і одиниць. Закони послаблення випромінювання. Показники поглинання, розсіяння, послаблення. Фізичний зміст і властивості характеристичних функцій оптичних систем. Основні властивості проективних перетворень, поперечне, поздовжнє і кутове збільшення. Стигматичне відображення пучками з великою числовою апертурою. Реальна оптична система. Променеві і хвильові аберації, зв'язок між ними. Аналіз первинних аберацій, їх геометричний зміст.


^ 2.4. Спектральна техніка та оптичні вимірювання

Принцип роботи спектрального приладу. Структурна схема спектрального приладу. Класифікація спектральних приладів, принципи та ознаки класифікації. Кутова та лінійна дисперсія, зв'язок між ними. Апаратна функція ідеального та реального приладів. Роздільна здатність та межа роздільної здатності спектрального приладу. Дифракційна гратка як диспергуючий пристрій, її основні характеристики. Вимірювання довжин хвиль. Спектр порівняння, лінійна та квадратична інтерполяції. Вимірювання контуру спектральних ліній фотографічним методом. Вимірювання відносної інтенсивності спектральних ліній.

2.5. Джерела та приймачі оптичного випромінювання

Основні закони теплового випромінювання (Стефана-Больцмана, Кірхгофа, Віна). Поняття відносних координат. Формули Планка, допоміжна функція. Принцип дії світлодіода, його основні характеристики випромінювання. Еквівалентні температури, визначення радіаційної, яскравістної та кольорової температур. Основні параметри приймачів оптичного випромінювання (інтегральна та порогова чутливості, виявляюча здатність, напруга шумів). Приймачі оптичного випромінювання на основі зовнішнього фотоефекту (фотоелементи, фотопомножувачі). Приймачі оптичного випромінювання на основі внутрішнього фотоефекту (фоторезистори, фотодіоди). Піроелектричні приймачі випромінювання.


Декан ІТФ, професор О.В. Ангельський


Критерії


оцінювання знань та вмінь студентів державною екзаменаційною комісією за результатами вступного усного фахового іспиту бакалаврів напряму «оптотехніка», що поступають на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» зі спеціальності «Фотоніка та оптоінформатика»


Оцінювання відповідей абітурієнтів проводиться за 200-т бальною шкалою.

Білет містить три питання, які оцінюються за наступною схемою: перше питання – 35 балів, друге питання – 35 балів, третє питання – 30 балів. Загальна оцінка за іспит складається із суми оцінок за кожне питання із додаванням 100 білів, наприклад, 35+35+30+100=200.

Відповідь у 90-100 балів оцінюється, коли абітурієнт розуміє та може змістовно викласти основні закони і явища, вільно володіє знаннями, наводить приклади застосування як із запропонованих в екзаменаційних білетах завдань, так і з додаткових усних запитань викладача, що виходять за межі навчальної програми і носять проблемний характер. При цьому допускає незначні похибки при викладі, що знижує його оцінку на 5 балів.

Відповідь у 60-89 балів оцінюється, коли абітурієнт може змістовно викласти основні закони і явища, вільно володіє знаннями, наводить приклади застосування із запропонованих в екзаменаційних білетах завдань, що знаходяться в межах навчальних програм, підручників та навчальних посібників. Знання студент легко використовує при вирішенні практичних завдань. Разом з тим, абітурієнт виявляє в процесі викладу недостатнє володіння аналізом (мінус З бали); не застосовує комплексного підходу (мінус 3 бали); не дає характеристики особливостей, рис та ознак (мінус 3 бали); не висвітлює власний підхід (мінус 3 бали).

Відповідь у 24-59 балів оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює основні положення, закони, явища, знання висвітлюються в об'ємі конспектів, виявляється невміння використання набутих знань при вирішенні практичних задач.

Відповідь за критерієм 0-23 бали оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює формулювання законів і явищ, не встановлює зв'язків між ними, не розуміє основних законів і явищ, дає нечіткі визначення основних понять і термінів, набір знань хаотичний.


Декан

інженерно-технічного факультету О.В. Ангельський


Схожі:

Програма фахового іспиту iconПрограма фахового іспиту з театрального мистецтва для вступників окр «спеціаліст»
Програма фахового іспиту з театального мистецтва для вступників окр «спеціаліст» спеціальності «Театральне мистецтво»– Тернопіль,...
Програма фахового іспиту iconПрограма фахового іспиту з музичного мистецтва для вступників окр «спеціаліст»
Програма фахового іспиту з музичного мистецтва для вступників окр «спеціаліст» за спеціальності «Музичне мистецтво». – Тернопіль,2013....
Програма фахового іспиту iconМ.І. Звєряков лютого 201 4 р. Програма фахового вступного випробування
Структура фахового вступного іспиту для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавру з базової освіти
Програма фахового іспиту iconМ.І. Звєряков лютого 201 4 р. Програма фахового вступного випробування зі спеціальності
Структура фахового вступного іспиту для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з базової освіти
Програма фахового іспиту iconМ.І. Звєряков „ ” лютого 2013 р. Програма фахового вступного випробування зі спеціальності 03051003 „Експертиза товарів та послуг”
Структура фахового вступного іспиту для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з базової освіти
Програма фахового іспиту iconПрограма комплексного фахового екзамену з екології для вступу на навчання для здобуття окр «спеціаліст»
У програмі визначені мета, завдання та форми проведення фахового вступного випробування з екології, описується його структура, розкривається...
Програма фахового іспиту iconПрограма комплексного фахового екзамену з інформатики для вступу на навчання для здобуття окр «спеціаліст»
У програмі визначені мета, завдання та форми проведення фахового вступного випробування з інформатики та методики її викладання,...
Програма фахового іспиту iconПрограма комплексного фахового екзамену з інформатики для вступу на навчання для здобуття окр «Спеціаліст» Спеціальність «Інформатика»
У програмі визначені мета, завдання та форми проведення фахового вступного випробування з інформатики та методики її викладання,...
Програма фахового іспиту iconПрограма фахового іспиту
Збіжні послідовності та їх властивості. Критерій збіжності. Збіжність монотонних послідовностей
Програма фахового іспиту iconПрограма фахового іспиту
Основні класи інтерферометричних схем та їх використання для вимірювання когерентності світла
Програма фахового іспиту iconПрограма фахового іспиту
Похідні сталої, добутку сталої на функцію, степеневої, тригонометричних, показникової І логарифмічної функцій
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи