І нульовим значенням унизу icon

І нульовим значенням унизу




Скачати 257.87 Kb.
НазваІ нульовим значенням унизу
Дата07.06.2012
Розмір257.87 Kb.
ТипДокументи

  1. ВСТУП


Ці методичні вказівки складені для студентів, які виконують курсовий проект з кам’яних та армокам’яних конструкцій.

Вони містять основні положення теорії, конструювання і приклади розрахунку, виконані відповідно до існуючої методики і практики проектування кам’яних та армокам’яних конструкцій.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У багатоповерхових промислових і громадських будинках внутрішні й зовнішні стіни, перегородки, зв'язки, колони, перекриття спряжені між собою і являють просторову систему, що забезпечує стійкість споруди під впливом вертикальних і горизонтальних навантажень.

Залізобетонні перекриття будинків утворюють горизонтальні диски, що є опорами для стін будинку. Вони працюють як балки у вертикальному напрямку. Жорстка конструктивна схема будинку матиме місце у тому випадку, якщо відстань lст між поперечно стійкими конструкціями (діафрагмами жорсткості, цегляними і залізобетонними стінами товщиною не менше 12 см, контрфорсами та ін.) не перевищує граничних значень (12…54 м), згідно з нормами залежно від типу перекрить і групи кладки (табл. 5 додатку).

У зв’язку зі складністю розрахунку елементів просторової системи будинків з жорсткою конструктивною схемою нормами [1] допускається вести розрахунок за спрощеною схемою від спільної дії вертикальних і горизонтальних навантажень.

При визначенні зусиль від вертикальних навантажень стіни за висотою розглядаються як розрізні балки із шарнірним обпиранням на рівні перекрить (рис. 1). У цьому випадку згинальний момент від позацентрово прикладеного вертикального навантаження перекрить діятиме тільки у межах одного поверху. Епюра моменту має вигляд трикутника з максимальною ординатою вгорі (М1 = N1  е1 ) і нульовим значенням унизу.

Навантаження від власної ваги стіни вважається центрально прикладеним по всій висоті простінка при постійній товщині стіни.

При розрахунку несучої здатності стін навантаження розраховують зверху вниз, починаючи з покрівлі, міжповерхових перекрить та ін. Міцність стін перевіряють у найбільш небезпечному перерізі, тобто на рівні верху вікон першого поверху, оскільки стіна тут ослаблена пройомами, а згинальний момент Мх близький за значенням до М1.




Рис. 1 - Розрахункова схема будівлі:

а) нерозрізна балка (фактична);

б) розрізна балка (спрощена)

При визначенні зусиль від горизонтальных (вітряних) навантажень стіни у вертикальному напрямку розглядаються як неразрізні балки із шарнірним обпиранням на міжповерхові перекриття. Прольоти балки дорівнюють висоті поверхів.

Горизонтальні зусилля від вітряних навантажень враховують при перевірці на додаткове сполучення навантажень при дії швидкісного напору вітру. Таку перевірку роблять, якщо розраховують багатоповерхові будинки, а також для будівель, розташованих у зонах інтенсивного напору вітру (наприклад, узбережжя моря, у горах, степових районах та ін.). Вітрове навантаження можна не враховувати, якщо додаткове напруження від нього не перевищує 0,0981 МПа. Допускається не враховувати тиск вітру також у стінах з пройомами, якщо гнучкість у межах поверху не більше граничних значень (табл. 2 додатку), встановлених СНіП П-22-81.

^ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ

3.1. Розрахунок центрально стиснутих кам’яних елементів

Центральний стиск є найбільш сприятливим напруженим станом. Розрахункова схема для центрально напруженого стовпа багатоповерхової цегляної будівлі у межах поверху показана на рис. 2.

Розрахунок стовпа на несучу здатність виконують згідно з формулою

N  mg    R  A, (1)

де N – розрахункова поздовжня сила, прикладена до елемента;

mg – коефіцієнт, що враховує зниження несучої здатності, яке обумовлюється прирощенням деформацій продольного згину від тривало діючого навантаження (при h  30 см, або і  8,7 приймають mg = 1,0);

 - коефіцієнт поздовжнього згину, що враховує зниження міцності елемента під впливом поздовжнього згину;

^ R – розрахунковий опір кладки стиску (табл. 1 додатку);

А – площа поперечного перерізу стовпа.

Величина прогину стиснутого елемента і ступінь зниження його несучої здатності залежать від гнучкості елемента h (і).

Коефіцієнт поздовжнього згину визначають згідно з табл. 3 додатку залежно від пружної характеристики кладки  і гнучкості елемента.




Рис. 2 - Розрахункова схема центрально навантаженого кам'яного стовпа:

1 - кам'яний стовп;

2 - ригель;

3 - плити перекриття

Пружну характеристику кладки можна встановити згідно з табл. 4 додатку, а гнучкість для елементів прямокутного перерізу , де hb (для елементів будь-якої форми поперечного перерізу , де i – радіус інерції перерізу).

Розрахунок елемента за міцністю можна виконувати двома способами: а) при заданих марках каменю і розчину визначити несучу здатність елемента і порівняти з діючим на елемент зусиллям; б) при зусиллі, що діє на елемент, визначити необхідний розрахунковий опір кладки і за ним марки каменю і розчину, необхідні для сприйняття діючого зусилля.

^ 3.2. Розрахунок позацентрово стиснутих кам’яних елементів (простінків)

Розрахункова схема наведена на рис. 2.

При дії на елемент зусиль N і М розрахунок виконують за формулою

, (2)

де - коефіцієнт поздовжнього згину позацентрово стиснутого елемента кладки;

с – коефіцієнт поздовжнього згину стиснутої частини перерізу висотою hc (визначається згідно з табл. 3 додатку залежно від hc = h – 2e0);

- відносний ексцентриситет (e00,7y, де y = h/2);

h – висота перерізу в площині дії моменту (см);

- коефіцієнт, що враховує повноту епюри тиску і підвищує при позацентровому стиску R;

l0 – розрахункова висота простінку (при шарнірному обпиранні l0 = Hпов.).

^ 3. 3. Розрахунок кладки із сітчатим армуванням (непряме армування)

Сітчате (непряме) армування застосовують для підвищення міцності важконавантажених стовпів і простінків, що навантажені з невеликими ексцентриситетами і мають невелику гнучкість (h < 15 і е0  0,17h). При значеннях h і е0,, що перевищують вказані вище, у перерізі можуть виникати розтягувальні напруження і сітчате армування не підвищує несучої здатності кладки.

Відсоток армування повинен бути не менше 0,1%, але не більше 1%, при позацентровому стисканні не вище

(3)

Сітчате армування горизонтальних швів кладки рекомендується застосовувати, коли підвищення марок цегли, каменю і розчинів не забезпечує необхідної міцності кладки, а площу поперечного перерізу елемента не можна підвищити.

Сітки виготовляють із сталі класів А-1 або Вр-1діаметром 3...8 мм, причому при наявності перехрещень арматури у швах діаметр стержнів має бути не більше 5 мм. Це пов’язано з тим, що товщина шва у кладці повинна бути не більше 10…12 мм. Відстань між стержнями у сітці (S1 та S2) повинна бути не більше 12 см і не менше 3 см.

Сітки “зигзаг” мають один ряд стержнів в одному напрямку і розташовуються у двух суміжних швах при взаємно перпендикулярному положенні стержнів. Дві такі сітки еквівалентні одній сітці з квадратними чарунками. Сітки укладують не рідше, ніж через 40 см (крок сіток S), або через 5 рядів цегельної кладки. Для контролю укладання сіток кінці їхніх стержнів повинні виступати із швів кладки на 2…3 мм. Приклад армування сітками наведений на рис. 3.

Насичування кладки арматурою характеризується відсотком армування за об’ємом:



де Vs i Vк – відповідно об’єм арматури і кладки.

Для сіток з прямокутними чарунками



Для сіток з квадратними чарунками

,

де Ast – площа поперечного перерізу одного стержня.

Марку розчину для сітчатого армування приймають не менше 50.

Розрахунковий опір армованої кладки при центральному стисканні

(4)

при позацентровому стисканні

(5)

де Rs – розрахунковий опір арматури, який враховує коефіцієнт умови її роботи (табл. 6 додатку);

у = h/2 – для прямокутного перерізу.

Розрахунок кладки з сітчатим армуванням при центральному стисканні

(6)



Рис. 3 - Сітчате армування кладки

а) схема деформацій;

б) прямокутні сітки;

в) сітки типу “зигзаг”

при позацентровому стисканні для прямокутного перерізу

(7)

Для визначення і 1 необхідно знати пружну характеристику армованої кладки:



де Rsku – тимчасовий опір (середня межа міцності) стисканню армованої кладки із цегли або каменя.

(8)

де k = 2 – для кладок із цегли та каменя усіх видів;

Rsn – нормативний опір арматури в армованій кладці, приймається згідно з табл. 6 додатку.

Інші необумовлені значення символів наведені в розрахунку неармованих перерізів.

^ 3.4. Розрахунок елементів з поздовжнім армуванням

Поздовжнє армування застосовують в основному у промислових будівлях для важконавантажених стовпів і простінків значної гнучкості (h > 15), а також при позацентровому стисканні з великими ексцентриситетами прикладеної поздовжньої сили.

У цьому випадку використовують арматурну сталь класів А-1 і А-П діаметром не менше 3 мм для розтягнутої і не менше 8 мм для стиснутої арматури. Хомути виконують із сталі класу А-1 або холоднотянутого дроту діаметром 3…6 мм. При зовнішньому армуванні крок хомутів не повинен перевищувати 15d , а при внутрішньому розташуванні арматури в перерізі – 20d. Мінімальний відсоток армування поздовжньої стиснутої арматури приймають 0,1, а поздовжньої розтягнутої - 0,05.

За наявності поздовжньої арматури у стиснутій кладці робота її використовується тільки частково. У розрахунку це враховують введенням коефіцієнта умов роботи 0,85, на який помножується опір кладки.

.При центральному стисканні елементи з поздовжньою арматурою розраховують згідно з формулою

(9)

При визначенні коефіцієнта поздовжнього згину за табл. 3 додатку значення пружної характеристики приймають як для неармованої кладки.

^ 4. ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ КАМ'ЯНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

4.1. Приклад розрахунку простінка

Багатоповерхова будівля, що проектується, складається з несучих стін, внутрішніх залізобетонних колон, перекрить і покриття, взаємно зв’язаних між собою в єдине ціле, яке має назву просторової системи. У будівлі є поперечні стіни, розташовані на відстані lст. = 36 м.

Враховуючи вищесказане, будівлю з неповним залізобетоним каркасом можна віднести до жорсткої конструктивної схеми.

Необхідно забезпечити міцність простінка п’ятиповерхової будівлі з висотою поверху ^ H = 4,2 м. У поперечному перерізі будівля має три прольоти l1 = 7,0 м. Поздовжній крок залізобетонних колон l2 = 6,0 м. У кожному прольоті розташовано по два вікна з розмірами bв = 1,6 м; hв = 2,0 м. Відстань від низу вікон до рівня полу першого поверху 1,0 м. Будинок будується у м. Харкові із цегли глиняної звичайної пластичного пресування з об’ємною вагою 18 кН/м3. Враховуючи район будівництва, товщину стін приймають 640 мм.

Визначення навантажень і зусиль виконують у такій послідовності. Спочатку визначають розміри ригеля:

b = 0.4h = 0.470 = 28 см.

Приймають кратно 50 мм: b = 30 см.

Навантаження від власної ваги ригеля, розподіленого по площі, визначають як

, де = 25 кН/м3 – густина залізобетону.

Розрахунок навантажень виконують у табличній формі.


^

Таблиця 1 – Збір навантажень


Вид навантаження

Нормативне навантаження, кН/м2

Коефіцієнт надійності, f

Розрахункове навантаження, кН/м2

Від покриття Постійні (g) 1. Тришаровий рубероїдний килим (3 х 0,04)



0,12



1,2



0,14

2.Цементна стяжка = 2,2 см; = 20 кН/м3 (0,02 х 20)


0,44


1,3


0,57

3. Утеплювач – пінобетон = 12 см; = 4 кН/м3 (0,12 х 4)

0,48

1,2

0,58

4. Ребриста плита покриття

1,6

1,1

1,76

5. Власна вага ригеля

0,875

1,1

0,96

^ Разом (g)







4,01

Тимчасові (v) Снігове навантаження

0,7

1,4

0,98

Всього (g + v)







4,99

Від перекриття Постійні (g) 1. Паркетна підлога = 3 см; = 7 кН/м3 (0,03 х 7)



0,21


1,3


0,27

2. Бітумна мастика

0,05

1,3

0,07

3. Звукоізоляція – шлакобетон = 6 см; = 15 кН/м3 (0,06 х 15)

0,9

1,3

1,17

4. Плита перекриття з круглими порожнинами

3,0

1,1

3,3

5. Власна вага ригеля

0,875

1,1

0,96

^ Разом (g)







5,77

Тимчасові (v = 1,5 кН/м2)

1,5

1,3

1,95

Всього (g + v)







7,72

Розташовують вікна по фасаду будинка в межах двох суміжних прольотів ( рис. 4). Розрахунковим є переріз а-а, що проходить зверху вікон першого поверху, тому що на цьому рівні спільно проявляються три фактори: а) найбільша поздовжня сила; б) найбільший згинальний момент; в) найменша площа поперечного перерізу.
^

Визначення розрахункових зусиль


Навантаження на простінок від покриття і перекрить знаходять з урахуванням вантажної площі:

м2.

Розрахункові навантаження:

  • від покриття

N1 = (g + v) Asup = 4,9920,4 = 101,4 кН,

  • від 4-х міжповерхових перекритть

4N2 = 4 (g + v) Asup = 47,7220.4 = 630 кН,

- від власної ваги стіни, що передається на розрахунковий переріз (вага несучого простінка і вага стіни між серединами вікон, яка передається на простінок через перемички або пояси). Площа заштрихованої на фасаді частини стіни Аст. = 1,42,04 + 3,02,24 + 3,02,4 = 44,8 м2,

Ncт. = 44,80,64181,1 = 567,7 кН.

Повне вертикальне навантаження, що діє в розрахунковому перерізі а-а:

N = N1 +4N2 + Nст. = 101,4 + 630 + 567,7 = 1299,1 кН.
^

Розрахунок простінка


Відстань від точки прикладення опорної реакції ригеля над першим поверхом до внутрішньої грані стіни у випадку закладання ригеля с = 250 мм;

70 мм; приймаємо е3 = 70 мм.




Рис. 4 - Схеми для визначення зусиль на простінок

Ексцентриситет навантаження N2 відносно центра ваги перерізу простінка е1 (рис. 1)

250 мм = 25 см,

згинальний момент, що діє у перерізі під опорою ригеля

M = N2e1 = 157,525 = 3937,5 кНсм.

Згинальний момент у перерізі а-а

3474,3 кНсм,

відносний ексцентриситет поздовжної сили

= 2,67 см; = 320 мм = 32 см;

0,7y = 0,732 = 22,4 см  2,67 см.

Площа перерізу простінка A = bh = 14064 = 8960 см2.

mg = 1.0, тому що h = 64 см  30 см.

Розрахункова довжина простінка l0 = H = 4,2 м = 420 см;

hc = h – 2e0 = 64 - 22,67 = 58,7 см.

Гнучкість простінка



Пружна характеристика кладки (при марці розчину 25 і вище) =1000 (згідно з табл. 4 додатку).

Коефіцієнт поздовжнього згину всього перерізу простінка в площині дії згину = 0,95 (згідно з табл. 3 додатку).

Коефіцієнт поздовжнього згину для стиснутої частини перерізу с = 0,94 (згідно з табл. 3 додатку).

Коефіцієнт поздовжнього згину при позацентровому стисканні



Коефіцієнт.

Визначають розрахунковий опір кладки з формули (2):

кН/см2

Приймають кладку з цегли глиняної пластичного пресування марки 125 на розчині марки 50 (згідно з табл. 1 додатку). При цьому розрахунковий опір стиску R = 1.7 МПа > Rтр = 1,61 МПа.

Отже міцність простінка забеспечена.

^ 4.2. Приклад розрахунку простінка, армованого сітками

Навантаження на покриття і перекриття приймають з прикладу 4.1., тільки тимчасове навантаження на перекриття збільшилось до 5 кН/м2 (v = 51,2 = 6,0 кН/м2). Тоді

4N2 = 4 (g + v) Asup = 411,7720,4 = 960,4 кН,

N = N1 +4N2 + Nст. = 101,4 + 960,4 + 567,7 = 1629,5 кН.

M = N2e1 = 240,125 = 6002,5 кНсм.

кНсм.

= 3,25 см  22,4 см;

hc = h – 2e0 = 64 - 23,25 = 57,5 см.

= 0,95; с = 0,935;



Коефіцієнт

Визначають розрахунковий опір кладки з формули (2)

кН/см2

Таку міцність теоретично може забезпечити кладка з цегли марки 150 на розчині марки 100 (^ R = 2,2 МПа), але на практиці така цегла випускається обмежено, тому треба взяти цеглу марки 100 на розчині марки 75 з R = 1,7 МПа і підсилити кладку простінків першого поверху арматурними сітками з квадратними чарунками із сталі Вр-1 5 мм. Аst = 0,196 см2; 0,17h = = 0,1764 = 10,9 см > 3,25 см. Отже, сітчате армування допустиме.

Приймають сітки з розмірами чарунок ^ S = 8 см; які укладаються через 3 ряди кладки, тобто з кроком S = 24 см.

Відсоток армування кладки: .

Розрахунковий опір арматури класу Вр-1 у випадку армування кладки Rs = 220 МПа (згідно з табл. 6 додатку). Розрахунковий опір армованої кладки




Знаходять пружну характеристику армованої кладки:

;

де МПа

МПа;  h = 6.56; hc = 7.3;

= 0,94; с = 0,92;

Несуча здатність армованого простінка:



Таким чином несуча здатність простінка забезпечена.


^

Список літератури


1.СНиП П-21-81. Каменные и армокаменные конструкции. – М.: Стройиздат, 1983.

  1. СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. – М.: Стройиздат, 1987.

3.Руководство по проектированию каменных и армокаменных конструкций ЦНИИСК. – М.: Стройиздат, 1974.

4.Бондаренко В.М., Суворкин Д.Г. Железобетонные и каменные конструкции. – М.: Высшая школа, 1987.

5. Вахненко П.Ф. и др. Расчет и конструирование частей жилых и общественных зданий. Справочник проектировщика. – К.: Будівельник, 1987.


Додаток 1

Таблиця 1 – Розрахунковий опір R стиску кладки із цегли усіх видів, при висоті ряду кладки 50…150 мм на важких розчинах


Марка цегли або каменя

Розрахунковий опір R, МПа

при марці розчину

при міцності розчину, МПа

200

150

100

75

50

25

10

4

0,2

0

300

3,9

3,6

3,3

3,0

2,8

2,5

2,2

1,8

1,7

1,5

250

3,6

3,3

3,0

2,8

2,5

2,2

1,9

1,6

1,5

1,3

200

3,2

3,0

2,7

2,5

2,2

1,8

1,6

1,4

1,3

1,0

150

2,6

2,4

2,2

2,0

1,8

1,5

1,3

1,2

1,0

0,8

125

-

2,2

2,0

1,9

1,7

1,4

1,2

1,1

0,9

0,7

100

-

2,0

1,8

1,7

1,5

1,3

1,0

0,9

0,8

0,6

75

-

-

1,5

1,4

1,3

1,1

0,9

0,7

0,6

0,5

50

-

-

-

1,1

1,0

0,9

0,7

0,6

0,5

0,35

35

-

-

-

0,9

0,8

0,7

0,6

0,45

0,4

0,25


Таблиця 2 – Граничні відношення висоти стін до їх товщини (=H|h), коли не враховується вітрове навантаження при розрахунку стін


Швидкісний напір вітру, Н/м2

Послаблення стін пройомами

0,7

0,5

0,3

393

12

16

19

687

9

12

14

981

8

10

12


Таблиця 3 – Коефіцієнти поздовжнього згину кладки


Гнучкість

 при пружній характеристиці кладки

h

i

1500

1000

750

500

350

200

100

4

14

1,00

1,00

1,00

0,98

0,97

0,90

0,82

6

21

0,98

0,96

0,95

0,91

0,88

0,81

0,68

8

28

0,95

0,92

0,90

0,85

0,80

0,70

0,54

10

35

0,92

0,88

0,84

0,79

0,72

0,60

0,43

12

42

0,88

0,84

0,79

0,72

0,64

0,51

0,34

14

49

0,85

0,79

0,73

0,66

0,57

0,43

0,28

16

56

0,81

0,74

0,68

0,59

0,50

0,37

0,23

18

63

0,77

0,70

0,63

0,53

0,45

0,32

-

20

76

0,69

0,61

0,53

0,43

0,35

0,24

-

26

90

0,61

0,52

0,45

0,36

0,29

0,20

-

30

104

0,53

0,45

0,39

0,32

0,25

0,17

-

34

118

0,44

0,38

0,32

0,26

0,21

0,14

-

38

132

0,36

0,31

0,26

0,21

0,17

0,12

-

42

146

0,29

0,25

0,21

0,17

0,14

0,09

-

46

160

0,21

0,18

0,16

0,13

0,10

0,07

-

50

173

0,17

0,15

0,13

0,10

0,08

0,05

-

54

187

0,13

0,12

0,10

0,08

0,06

0,04

-

Примітка: Для проміжних значень коефіцієнт визначають за інтерполяцією.


Таблиця 4 – Пружна характеристика деяких видів кладки


Вид кладки

Марка розчину

Міцність розчину, МПа

200-25

10

4

0,2

0

З великих блоків із бетону на пористих заповнювачах, силікатного, великопористого бетону на легких заповнювачах і легкого природного каменя

1000

750

500

500

350

З керамічного каменя

1200

1000

750

500

350

З цегли глиняної звичайної пластичного пресування і пустотілого, бетонного каменя на пористих заповнювачах і легкого природного камня

1000

750

500

350

200

З цегли силікатної

750

500

350

350

200

З цегли глиняної напівсухого пресування

500

500

350

350

200


Таблиця 5 – Максимальна довжина lст. між поперечними конструкціями

Тип покриття

Довжина між поперечними конструкціями (м) при групі кладки

1

П

Ш

1V

Залізобетонне і армокам’яне збірне замонолічене і монолітне

54

42

30

-

Із збірних залізобетонних настилів і залізобетонних або сталевих балок з настилом із плит або каменя

42

36

24

-

Дерев’яне

30

24

18

12


Таблиця 6 – Розрахункові й нормативні опори арматури в армованій кладці


Вид армування конструкції

Опір арматури, МПа

Сталь класу А1, смугова і кутикова

Сталь класу АП

Звичайний арматурний дріт класу Вр1

1. Сітчата арматура

155/175*

-

220/240*

2. Поздовжня арматура: а) розтягнута б) стиснута

210 180

270 190

250 200

Примітка: * У знаменнику наведен нормативний опір сталі Rsn.




Схожі:

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, вирахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconДодаток 7 Таблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconДодаток 8 Таблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconДодаток 4 Таблиця відповідності середнього балу документа про повну загальну середню освіту, обрахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали

І нульовим значенням унизу iconТаблиця відповідності середнього бала документа про повну загальну середню освіту, вирахованого за 12-бальною шкалою, значенням 200-бальної шкали
move to 1891-19431
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи