Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




Скачати 358.33 Kb.
НазваМетодичні вказівки
Дата07.06.2012
Розмір358.33 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки України


Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



до виконання розрахунково-графічної роботи

з курсу “Методи оцінки небезпечних

та шкідливих виробничих факторів”

(для студентів денної форми навчання спеціалізації

6.092202 “Охорона праці на електричному транспорті)


Харків – ХНАМГ – 2006



Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Методи оцінки небезпечних та шкідливих виробничих факторів” (для студентів денної форми навчання спеціалізації 6.092202 “Охорона праці на електричному транспорті). Укл.: Данова К.В. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 14 с.


Укладач: К.В. Данова


Рецензент: А.М. Гарьковець


Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності,

протокол № 15 від 29.06.2006 р.


  1. ^

    МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ



Виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) є важливою частиною курсу “Методи оцінки небезпечних та шкідливих виробничих факторів”. Під час виконання РГР студент не тільки ознайомлюється з особливостями методів оцінки небезпечних та шкідливих виробничих факторів (НШВФ), але й самостійно вирішує питання розробки заходів, що сприяють усуненню або зменшенню впливу НШВФ на працюючих. Це сприяє розвитку в студентів навичок прийняття інженерно-технічних рішень, що є дуже важливим при подальшому виконанні дипломного проекту, оскільки тематика РГР тісно пов’язана з питаннями, що розробляються в розділі “Охорона праці” дипломних проектів.

Мета виконання РГР – активізація творчих здібностей студентів, розвиток навичок роботи з нормативно-технічною літературою, підготовка до дипломного проектування.

Завдання виконання РГР – придбання практичних навичок застосування методів оцінки НШВФ для заданих умов праці, виконання розрахунків з охорони праці та вирішення питань поліпшення параметрів НШВФ для різних видів робіт.


  1. ^ ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ


РГР складається з пояснювальної записки та аркуша креслень, що виконується згідно з вимогами стандартів.

Пояснювальна записка містить титульний аркуш, мету та завдання виконання РГР, вихідні дані за варіантами, розрахункові та довідкові матеріали з відповідними посиланнями на літературні джерела, формули, таблиці, ескізи, графіки та схеми, що пояснюють виконані розрахунки.

Графічну частину РГР виконують за вимогами ЄСКД на аркуші формату А-1. Креслення містить технічні рішення щодо зменшення впливу НШВФ на працюючих.


^ 3. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ

РОБОТИ


Рекомендується наступна послідовність виконання РГР:

  • вивчення нормативно-технічної літератури;

  • опис методу визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони за допомогою лінійно-колористичного методу;

  • написання алгоритму зазначеного методу;

  • визначення похибок методу;

  • розрахунок вентиляції виробничого приміщення.

Аркуш з кресленнями містить алгоритм лінійно-колористичного методу, схему витяжного зонта місцевої вентиляції з алгоритмом його розрахунку. Всі розміри на аркуші повинні відповідати розрахунковим у пояснювальній записці.

Номер варіанта завдання відповідає порядковому номеру студента в журналі списку групи.


^ 4. ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ


4.1 Сутність лінійно-колористичного методу визначення концентрації

шкідливих речовин у повітрі робочої зони


Лінійно-колористичний метод визначення концентрації шкідливих речовин у виробничому приміщенні відноситься до класу так званих експрес-методів і ґрунтується на явищі колориметрії (зміни кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини), що дозволяє швидко й з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо в робочій зоні.

Основними перевагами вказаного методу є: швидкість проведення аналізу й одержання результатів безпосередньо на місці добору проби повітря; простота методу й апаратури, що дозволяє проводити аналіз особам, які не мають спеціальної підготовки; мала маса, комплектність і відносно низька вартість апаратури; достатня чутливість і точність аналізу; для проведення аналізу повітря не потрібні джерела електричної і теплової енергії.

Сутність методу полягає у зміні фарбування індикаторного порошку в результаті реакції зі шкідливою речовиною (газом чи парою) в аналізованому повітрі, що просмоктується через трубку. Вимір концентрації шкідливої речовини робиться за довжиною шару індикаторного порошку в трубці, що змінив первісне фарбування (лінійно-колористична індикаторна трубка) чи за його інтенсивністю (колориметрична індикаторна трубка) шляхом порівняння з еталоном.

Індикаторна трубка являє собою герметичну скляну трубку, заповнену твердим носієм (силікагелем, порцеляною, склом), обробленим активним реагентом. Положення наповнювача (індикаторного порошку) в індикаторній трубці фіксується заглушками з вати чи скловолокна.

При використанні індикаторних трубок на результати вимірів може вплинути цілий ряд факторів середовища (наприклад, коливання температури повітря) і процесу виміру (діаметр і якість градуювання індикаторної трубки, справність і правильність експлуатації пристрою для забору повітря, правильність застосування трубок при наявності в аналізованому повітрі домішок, що супроводжують речовину і т.п.).

Вимір концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводять при наступних параметрах:

барометричний тиск – від 90 до 104 кПа (680 – 780 мм. рт. ст.);

відносна вологість – від 30 до 80 %;

температура – від 288 до 303 К.

Контроль метеорологічних параметрів повітря робочої зони повинен здійснюватися паралельно з вимірами концентрацій шкідливих речовин індикаторними трубками.

Концентрацію шкідливої речовини (в мг/м3) у повітрі робочої зони вимірюють за довжиною шару індикаторного порошку в трубці, що змінив первісне фарбування за допомогою шкали. За результат виміру приймають середнє арифметичне з послідовних спостережень.

Результат виміру концентрації шкідливої речовини приводять до нормальних умов (Сн): температура 293 К, атмосферний тиск 101,3 кПа (760 мм рт.ст.), відносна вологість 60 %.

Концентрацію (Сн) при нормальних умовах (у мг/м3) обчислюють за формулою:

, (1)

де - результат виміру концентрації шкідливої речовини при температурі навколишнього повітря t єС, відносній вологості ? % і атмосферному тиску р кПа, мг/м3;

Кв – коефіцієнт, що враховує вплив температури і вологості навколишнього повітря на показання індикаторних трубок, значення якого встановлюють за відповідною документацією індикаторних трубок; у розрахунках коефіцієнт дорівняти 1.

Основна відносна похибка результату виміру концентрації шкідливих речовин у повітрі газоаналізатором УГ-2 до 1 ПДК не повинна перевищувати ± 60 %, в інтервалі від 1 до 2 ПДК - ± 35 % і понад 2 ПДК - ± 25 %.

Результат виміру представляють у вигляді (Сн ± ?, ) мг/м3 при довірчій імовірності 0,95.


^ 4.2 Розрахунок похибки виміру концентрації шкідливих речовин у

повітрі робочої зони


Усунення джерел похибок кількісного аналізу повітря є найважливішим завданням користувачів будь-якої аналітичної методики.

Похибка виміру концентрацій шкідливої речовини в повітрі робочої зони складається із суми невиключених систематичної і випадкової похибок.

Невиключена систематична похибка обумовлюється: похибкою приладу, похибкою добору проб повітря, похибкою виміру.

Випадкова похибка обумовлюється похибкою, що випадково вимірюється при повторних вимірах однієї і тієї ж величини.


4.2.1. Визначення невиключеної систематичної похибки виміру концентрації шкідливих речовин ?і.


1. Похибка індикаторної трубки ?тр.

Індикаторні трубки за своїми метрологічними характеристиками поділяються на два класи: А і В. Індикаторні трубки обох класів повинні дозволяти контролювати шкідливі речовини в повітрі робочої зони при їхньому вмісті від 0,5 до 5 і більше значень гранично припустимої концентрації (ГДК). При цьому для трубок класу А похибка виміру при вмісті шкідливих речовин у повітрі від 1 ГДК і вище повинна складати не більше ± 25 %, а на рівні 0,5 ГДК допускається ± 35 %. Для індикаторних трубок класу В похибка виміру при вмісті шкідливих речовин у повітрі на рівні 1 – 5 ГДК має бути не більше ± 25 %, а на рівні 0,5 ГДК допускається похибка ± 50 %.


2. Похибка відбору проб повітря ?відб.

Похибка відбору проб повітря ?відб. спричиняє наступні погрішності.

2.1. Похибка пристрою для забору повітря ?п.п. відповідно до технічної документації не повинна перевищувати ± 5 %.

2.2. Похибку виміру температури ?Т визначають, виходячи з похибки (класу) термометра ?t , %, або обумовлена половиною ціни поділки термометра:

, (2)

де t – температура повітря в робочій зоні, °С.

2.3. Похибка виміру атмосферного тиску ?Р, %, обумовлена похибкою (класом) барометра ?р1 чи половиною ціни поділки барометра:

, (3)

де ^ Р – тиск, кПа.

Тоді похибку добору проб повітря ?відб. розраховують за формулою:

. (4)

Таким чином, довірчі границі невиключеної похибки вимірів ?і визначають за формулою:

. (5)


4.2.2. Оцінка границі суми невиключених систематичних похибок

виміру.


Границі суми невиключених систематичних похибок виміру розраховують з використанням даних оцінки всіх її складових за формулою:

, (6)

де К – коефіцієнт, обумовлений прийнятою довірчою імовірністю; дорівнює 1,1 при довірчій імовірності 0,95.


4.2.3. Оцінка випадкової складової похибки виміру концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони.


Для оцінки випадкової складової похибки проводять 5-10 спостережень. Результати заносять у табл. 1.


Таблиця 1

Число спостережень

n

Концентрація шкідливої речовини, мг/м3, Сі

Середнє арифметичне,







s

1

Сі













2

Сі – 0,02













3

Сі – 0,1













4

Сі – 0,01













5

Сі + 0,01































де n – число спостережень, дорівнює 5;

Сі – числові значення величин концентрацій, знайдені в тих самих умовах, мг/м3;

- середнє арифметичне значення, мг/м3;

- різниця між і-м результатом спостереження (Сі ) і середнім значенням ( ), мг/м3;

s – середнє квадратичне відхилення групи результатів спостережень:

. (7)

Відносне середнє квадратичне відхилення результату виміру:

. (8)


4.2.4. Оцінка сумарної похибки результату вимірів концентрацій шкідливих речовин.

Для розрахунку сумарної похибки визначають відношення систематичної ? і випадкової складових.

Якщо , то невиключеними систематичними похибками зневажають.

Якщо , то зневажають випадковими похибками.

З урахуванням вищесказаного записують результат виміру концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони.

Проводять розрахунок концентрації шкідливої речовини (Сн) при нормальних умовах формула (1).

Варіанти для розрахунків наведені в табл. 2.


Таблиця 2




вар.

Клас

трубки

Перевищення ГДК

?п.п., %

?t, %

t, ˚С

?P, %

P, кПа


Ci, мг/м3

1

А

1 ГДК

1

0,5

20

0,065

101,3

1,5

2

В

0,5 ГДК

2

0,2

19

0,025

100,7

2

3

А

2 ГДК

3

0,1

21

0,050

101,1

2,5

4

В

3 ГДК

4

0,5

18

0,025

100,3

3

5

А

0,5 ГДК

5

0,2

22

0,065

100,1

3,5

6

В

2 ГДК

4

0,1

23

0,050

100,7

4

7

А

4 ГДК

3

0,5

20

0,065

101,3

4,5

8

В

0,5 ГДК

2

0,2

19

0,025

100,7

5

9

А

3 ГДК

1

0,1

21

0,050

101,1

5,5

10

В

5 ГДК

2

0,5

18

0,065

100,3

6

11

А

1 ГДК

3

0,2

22

0,050

100,1

6,5

12

В

0,5 ГДК

4

0,5

23

0,065

101,1

7

13

А

2 ГДК

5

0,5

20

0,025

100,3

7,5

14

В

3 ГДК

3

0,2

19

0,050

101,3

8

15

А

0,5 ГДК

2

0,1

21

0,065

100,7

8,5

16

В

2 ГДК

4

0,5

18

0,025

101,1

1,5

17

А

4 ГДК

5

0,2

22

0,050

100,3

2

18

В

0,5 ГДК

1

0,1

18

0,065

100,1

2,5

19

А

3 ГДК

2

0,5

20

0,025

100,7

3

20

В

5 ГДК

3

0,2

19

0,050

101,1

3,5

21

А

1 ГДК

4

0,1

21

0,025

101,3

4

22

В

0,5 ГДК

5

0,5

18

0,065

100,7

4,5

23

А

2 ГДК

3

0,2

22

0,025

101,1

5

24

В

3 ГДК

4

0,1

23

0,050

100,3

5,5

25

А

0,5 ГДК

2

0,5

20

0,025

100,1

6

26

В

2 ГДК

3

0,2

19

0,050

101,3

6,5

27

А

4 ГДК

1

0,1

21

0,065

100,7

7

28

В

0,5 ГДК

4

0,2

23

0,025

101,1

7,5

29

А

3 ГДК

5

0,2

22

0,050

100,3

8

30

В

5 ГДК

3

0,1

23

0,025

100,1

8,5



^ 4.3 Розрахунок повітрообміну при загальній і місцевій вентиляції


Під вентиляцією розуміють сукупність заходів і засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов і чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Ефективним засобом нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень трамвайних та тролейбусних депо є вентиляція. За характером організації повітрообміну розрізняють загальнообмінну, місцеву й комбіновану вентиляцію; за способом переміщення повітря – припливну, витяжну, припливно-витяжну; за призначенням – робочу й аварійну.

Завдання. Визначити необхідний повітрообмін та його кратність для токарно-механічного цеху тролейбусного депо, який має довжину А (м), ширину В (м), висоту Н (м). Меблі й обладнання займають Vm (%) від загального об’єму приміщення. У повітря цеху виділяється пил, що утворюється від механічної обробки деталей, в кількості G (г/год). Концентрація пилу в робочій зоні становить qр.з. (мг/м3), концентрація пилу в повітрі, що подається у приміщення, q0 (мг/м3). Вважаємо, що пил рівномірно розподілений у приміщенні.

Необхідний повітрообмін у виробничому приміщенні (м3/год):

, (9)

де k - коефіцієнт нерівномірності, що залежить від висоти приміщення та особливостей технологічних процесів; приймають k = 1, тоді концентрація пилу в повітрі, що видаляється, дорівнюватиме концентрації його в робочій зоні (q = qр.з).;

Вільний об’єм токарно-механічного цеху (м3):

. (10)

Кратність повітрообміну в цеху становитиме (1/год):

. (11)

У випадку влаштування місцевої вентиляції, якщо місцевими відсмоктувачами відбирається з робочої зони Lм3/год) повітря, яке містить qм (мг/м3) пилу, кількість пилу, що видаляється місцевою вентиляцією протягом години становитиме (мг/м3):

. (12)

Кількість пилу, що надходить у повітря цеху протягом години (г), з урахуванням місцевої вентиляції визначають за формулою

. (13)

Необхідний повітрообмін (м3/год) з урахуванням місцевої вентиляції дорівнюватиме:

. (14)

Кратність повітрообміну (1/год) складає:

. (15)

За співвідношенням повітрообміну в токарно-механічному цеху тільки при загальній вентиляції до потрібного повітрообміну при загальній і місцевій вентиляції зробити висновок про доцільність влаштування місцевої вентиляції.

Дані для проведення розрахунків наведені в табл. 3.


Таблиця 3

№ вар.

А

В

Н

Vm

G

qр.з.

q0

Lm

qm

1

35

15

6

10

60

3,5

0,1

2000

15

2

36

16

6,1

15

65

4

0,2

2500

17

3

37

17

6,2

20

70

4,5

0,3

3000

19

4

38

18

6,3

25

75

5

0,4

3500

21

5

39

19

6,4

10

80

5,5

0,15

1500

20

6

40

20

6,5

15

85

6

0,25

2000

18

7

41

15

5

20

90

3,5

0,35

2500

16

8

42

16

5,1

25

95

4

0,45

3000

16

9

43

17

5,2

10

100

4,5

0,1

3500

18

10

44

18

5,3

15

75

5

0,2

1500

15

11

45

19

5,4

20

70

5,5

0,3

2500

17

12

35

20

5,5

25

65

6

0,4

2000

19

13

36

15

5

10

60

3,5

0,15

2000

15

14

37

16

5,1

15

95

4

0,25

2500

17

15

38

17

5,2

20

90

4,5

0,35

3000

19

16

39

18

5,3

25

60

5

0,45

3500

21

17

40

19

5,4

10

65

5,5

0,1

1500

20

18

41

20

5,5

15

70

6

0,2

2500

18

19

42

15

6

20

75

3,5

0,3

2000

16

20

43

16

5

25

80

4

0,4

2500

17

21

44

17

6,1

10

85

4,5

0,15

3000

19

22

45

18

5,2

15

90

5

0,25

3500

21

23

35

19

6,5

20

95

5,5

0,35

1500

18

24

36

20

6,4

25

100

6

0,45

3000

15

25

37

15

6

10

60

3,5

0,1

3500

17

26

38

16

6,1

15

65

4

0,2

2000

19

27

39

17

6,2

20

70

4,5

0,3

2500

21

28

40

18

6,3

25

75

5

0,4

3000

20

29

41

19

6,4

10

80

5,5

0,15

3500

18

30

42

20

6,5

15

85

6

0,25

1500

16



^ 4.4 Розрахунок повітрообміну при місцевій вентиляції


Місцева витяжна вентиляція призначена для вловлювання та видалення шкідливих речовин безпосередньо з місць їх утворення, щоб запобігти їх поширенню у зону дихання працюючих і в повітря виробничого приміщення. Місцеву вентиляцію виконують за допомогою відсмоктуючих пристроїв: витяжних зонтів, витяжних шаф, бортових відсмоктувачів та ін.

Завдання. Розрахувати розміри витяжного зонта і кількість повітря, що буде видалятися, для постійного робочого місця електрозварника тролейбусного депо. Витяжний зонт має прямокутну форму. Довжина зони шкідливих виділень складає а (м), висота розташування зонта над місцем зварювання h (м); діаметр витяжної труби D (м); висота борта зонта hб (м); середня швидкість руху повітря в розрахунковому перерізі зонта ?0, (м/с).

Довжина більшої сторони (м) зонта складає:

. (16)


Довжина меншої сторони витяжного зонта (м):

. (17)

Висоту підвісу зонта від рівня підлоги приймають в інтервалі 1,6 – 1,8 м.

Кут розкриття зонта ? приймають не більше 60°, оскільки в такому разі осьова швидкість у нижньому перерізі зонта близька до середньої швидкості по всьому перерізу.

Повна висота зонта (м) становить:

. (18)

Площу розрахункового перерізу витяжного зонта (м2) визначають наступним чином:

. (19)

Кількість повітря (м3/год), що буде видалятися витяжним зонтом, дорівнює:

. (20)

Дані для проведення розрахунків наведені в табл. 4.


Таблиця 4

№ варіанта

а

h

D

hб

?0

1

2

3

4

5

6

1

0,35

0,70

0,30

0,1

0,90

2

0,40

0,72

0,35

0,2

0,95

3

0,45

0,74

0,40

0,3

1,00

4

0,50

0,76

0,45

0,2

1,05

5

0,55

0,78

0,50

0,3

0,90

6

0,60

0,80

0,35

0,1

0,95

7

0,35

0,82

0,30

0,2

1,00

8

0,40

0,84

0,35

0,3

1,05

9

0,45

0,86

0,40

0,1

0,90

10

0,50

0,88

0,45

0,1

0,95

11

0,55

0,70

0,50

0,2

1,00

12

0,60

0,72

0,30

0,3

1,05

13

0,35

0,74

0,50

0,3

1,05

1

2

3

4

5

6

14

0,40

0,76

0,30

0,1

1,00

15

0,45

0,78

0,35

0,2

1,05

16

0,50

0,80

0,40

0,3

0,90

17

0,55

0,82

0,45

0,3

0,90

18

0,60

0,84

0,50

0,1

0,95

19

0,35

0,86

0,40

0,2

1,00

20

0,40

0,88

0,30

0,3

1,05

21

0,45

0,70

0,35

0,1

0,90

22

0,50

0,72

0,40

0,1

0,95

23

0,55

0,74

0,45

0,2

1,00

24

0,60

0,76

0,50

0,3

1,05

25

0,35

0,78

0,45

0,3

0,90

26

0,40

0,80

0,30

0,1

0,95

27

0,45

0,82

0,35

0,3

1,00

28

0,50

0,84

0,40

0,3

1,05

29

0,55

0,86

0,45

0,1

0,95

30

0,60

0,88

0,50

0,2

1,00


Схема до визначення габаритів витяжного зонта наведена на рисунку.




Розрахункова схема витяжного зонта


^ 4.5 Ергономічні вимоги до робочих місць

Технічний прогрес приводить до механізації та автоматизації виробничого процесу, централізації управління ним, впровадження обчислювальної техніки, АСУ, що змінює специфіку структури трудової діяльності людини.


У зв'язку із широким застосуванням дисплеїв в автоматизованих системах керування, інформаційно-довідкових системах, системах передачі даних з'явився цілий комплекс ергономічних проблем. Дисплей повинен відповідати структурі й процесу діяльності людини, а в його конструкції повинні бути враховані антропометричні, біомеханічні й психологічні можливості та особливості людини.

Ергономічні вимоги, що ставляться до дисплеїв, розрізняються залежно від конкретних типів і виконуваних з їхньою допомогою завдань. Забезпечення організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до світло- і кольоровотехнічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації, клавіатури пульта, дисплея, необхідних санітарно-гігієнічних умов праці.

З розвитком автоматизації виробничих процесів професія оператора стає провідною. Тому ставляться високі вимоги до організації робочих місць операторів, зокрема, до розмірів робочого простору й форми пульта, правильного вибору засобів відображення інформації та органів керування залежно від завдання, що стоїть перед оператором, оптимального їхнього розміщення на пульті, правильного вибору робочої пози, забезпечення оператора зручними меблями, створення сприятливих для організму людини умов праці.

Цю частину РГР виконується за методичними вказівками [6].


Список літератури


  1. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

  2. ГОСТ 12.1.016-79. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентрации вредных веществ.

  3. Руководство по контролю вредных веществ в воздухе рабочей зоны: Справ. изд. / С.И. Муравьева и др. – М.: Химия, 1991. – 368 с.

  4. ГОСТ 8.207-76. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения.

  5. Сивко В.Й. Розрахунки з охорони праці. – Житомир, 2001. – 152 с.

  6. Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Організація робочого місця оператора за дисплеєм та за пультом керування при виконанні роботи сидячи» по курсу «Ергономіка» (для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціалізації 6.092202 «Охорона праці на електричному транспорті»). – Х.: ХДАМГ, 2003. – 20 с.

Навчальне видання


Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Методи оцінки небезпечних та шкідливих виробничих факторів” (для студентів денної форми навчання спеціалізації 6.092202 “Охорона праці на електричному транспорті).


Укладач: Карина Валеріївна Данова


Редактор: М.З. Аляб’єв



План 2006, поз. 323

Підп. до друку. 04.07.2006 р.

Папір офісний.

Умовн.- др. арк. 0,9

Формат 60 х 84 1/16

Друк на ризографі

Тираж 50 прим. Зам. №


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ,

61002, м. Харків, вул. Революції,12



Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи