Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни icon

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни




Скачати 287.41 Kb.
НазваМетодичні вказівки до курсового проекту з дисципліни
Дата07.06.2012
Розмір287.41 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ДИСЦИПЛІНИ

БЕЗПЕКА ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ”

(ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СПЕЦ. 7.092100 – „ОХОРОНА ПРАЦІ В БУДІВНИЦТВІ”)


Харків - ХНАМГ-2006

Методичні вказівки до курсового проекту “Безпека виробничих процесів” (для студентів 4 курсу денної форми навчання спец. 6.092100 – „Охорона праці в будівництві”). Укл. Заіченко В.І., Мікуліна І.О. - Харків: ХНАМГ, 2006. - с.


Укладачі: В.І. Заіченко, І.О. Мікуліна


Рецензент: В.Е. Абракітов


Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності, протокол №15 від 29.06.06 р.

ЗМІСТ


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ 5

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 5

3. ТЕМАТИКА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 5

4. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 6

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 6

^ 6. ВИБІР І РОЗРАХУНОК ТАКЕЛАЖНИХ ЗАСОБІВ 8

7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНТАЖНОЇ СТІЙКОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 14

8. ЗАГАЛЬНЕ КРЕСЛЕННЯ 18

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 21



^

1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ



Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни “Безпека виробничих процесів” складені відповідно до робочої програми курсу “Безпека виробничих процесів”.

Роботу над курсовим проектом починають з вивчення літератури про аналіз причин травматизму при монтажі будівельних конструкцій. Оформлення курсового проекту проводять на підставі діючих стандартів ЕСКД, ДСТУ 3008-95, ГОСТ 7.32-91 та інструкцій з оформлення текстових документів, креслень.

Розрахунково-пояснювальну записку починають з титульного аркуша, далі йдуть завдання на виконання проекту і зміст записки. Закінчується записка списком використаної літератури.

Текст повинен бути технічно й літературно грамотним, скорочення слів, крім загальноприйнятих, не допускають. Розрахунково-пояснювальна записка містить розрахункові, довідкові матеріали, таблиці, креслення, схеми, що пояснюють виконані розрахунки і операції технологічних процесів. Вона складається з окремих розділів відповідно до змісту курсового проекту.

Загальне креслення, відповідно до розрахунків, виконують на аркуші формату А1 і додають до пояснювальної записки.

^

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ



Монтаж будівельних конструкцій є одним із найскладніших цих процесів будівельно-монтажних робіт. Виконання вимог безпеки технологічних процесів дозволяє уникнути виробничого травматизму [1, 2, 5, 6].

Мета курсового проекту – закріпити теоретичні знання студентів на практиці, вирішуючи конкретні питання з безпеки технологічних процесів при виборі такелажної оснастки, забезпеченні стійкості конструкцій. Вирішення цих питань на практиці неможливе без практичних навичок. Для цього потрібно, щоб студент самостійно міг користуватися науково-технічною літературою та довідниками; аналізувати небезпечні ситуації того чи іншого будівельно-монтажного процесу, самостійно вирішувати питання безпечних умов праці при будівельно-монтажних роботах.

^

3. ТЕМАТИКА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ



Нещасні випадки і особливо з тяжкими наслідками трапляються з робітниками, зайнятими на монтажі будівельних конструкцій, і займають одне з перших місць у будівництві в цілому. У зв’язку з цим для профілактики виробничого травматизму, пов’язаного з проведенням монтажних робіт, ставиться ряд завдань, виконання яких забезпечують у першу чергу удосконаленням технології монтажу будівельних конструкцій та монтажних засобів.

Для проектування інженерних рішень з профілактики і зниження травматизму на монтажних майданчиках треба знати причини нещасних випадків і виробничі фактори, що сприяють виникненню небезпечних ситуацій.

Значна кількість нещасних випадків при монтажі конструкцій трапляються через порушення у проекті виробництва робіт (ПВР) питань добору та розрахунку такелажної оснастки (сталеві троси, такелажні скоби, крюки, вантажозахватні пристрої та ін.) [1, 2, 5, 6, 7].

Основною умовою безпеки всього комплексу монтажних операцій є забезпечення стійкості монтажних елементів і конструкцій. Зміст курсового проекту повинен враховувати перелічені питання безпеки при будівельно-монтажних роботах. Працюючи над курсовим проектом, студент відповідно до завдання проектує технологічний процес монтажу, підтверджуючи його розрахунками.

Згідно з тематикою курсовий проект має назву “Безпека виробничих процесів при монтажі будівельних конструкцій”.

^

4. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ



Курсовий проект складають з розрахунково-пояснювальної записки, де наводяться відповідні розрахунки; а також загального креслення (формат А1) відповідних рішень.

Обсяг розрахунково-пояснювальної записки курсового проекту має становити 20-25 стор. рукописного тексту.

^

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ



На початку роботи над курсовим проектом студент обґрунтовує доцільність вимог нормативних документів щодо безпечного ведення монтажних робіт. Працюючи з матеріалами конспекту з дисципліни “Безпека виробничих процесів” та відповідною літературою, студент вивчає технологічні процеси монтажу будівельних конструкцій, аналізує небезпечні ситуації і виявляє причини травматизму.

Особливу увагу при виконанні монтажних робіт приділяють правильному вибору такелажних засобів. Від цього залежить безпечність більшості технологічних процесів. У курсовому проекті студент відповідно до завдання розраховує на міцність такелажні засоби і обладнання. Розрахунок і конструювання елементів монтажної оснастки особливо необхідні, коли відсутні інвентарні засоби і пристрої або коли існуючі типи пристроїв не задовольняють безпечність підйому та установки будівельних конструкцій.

Під час роботи студента у встановлений графіком навчального процесу термін проводиться процентування виконаної ним частини курсового проекту. Захист курсового проекту виконують не пізніше залікового тижня.

Роботу над проектом ведуть поступово як на практичних заняттях з виконанням ЕОМ, так і самостійно, консультуючись із викладачем.

Вихідні дані для виконання курсового проекту наведені окремо для кожного розрахункового розділу у вигляді 24 варіантів. Номер варіанта відповідає порядковому номеру студента в списку групи.




Рис. 1. - Структурно-логічна схема проекту.

^

6. ВИБІР І РОЗРАХУНОК ТАКЕЛАЖНИХ ЗАСОБІВ



6.1. Вихідні дані

Підібрати параметри такелажних засобів для безпечного підйому в проектне положення ферми (рис. 1; табл. 1). Розрахунку підлягають:

  • канат стропу;

  • траверса;

  • такелажна скоба;

  • вантажозахватний крюк.




Рис. 2. - До розрахунку такелажних засобів:

1 – крюк; 2 – такелажна скоба; 3 – траверса; 4 – стропи; 5 – ферма (Q – вага ферми; m – загальна кількість гілок стропа).


Таблиця 1

№ п/п

Q, кН

m, шт.

?, град.

l, м

h, м

№ п/п

Q, кН

m, шт.

?, град.

l, м

h, м

1.

28

2

0

12

1

13.

50

4

45

24

2,5

2.

32

4

15

18

1,5

14.

60

4

15

30

3

3.

40

4

30

24

2

15.

70

4

60

36

3,9

4.

52

4

45

30

2,5

16.

60

4

15

36

3

5.

64

4

60

36

3

17.

60

2

0

30

3

6.

60

2

0

36

3

18.

42

4

60

24

2

7.

48

4

45

30

2,5

19.

30

4

60

18

1,5

8.

40

2

0

24

2

20.

26

4

15

12

1

9.

30

2

0

18

1,5

21.

35

4

60

18

1,5

10.

32

4

30

12

1

22.

42

4

15

24

2

11.

25

2

0

12

1

23.

45

2

0

30

2,5

12.

35

4

15

18

2

24.

58

4

45

36

3



^ 6.2. Вибір каната стропа [3, 4, 7]

Правильний підбір конструкції канатів для визначення умов праці забезпечує їх тривалу й безпечну експлуатацію. На будівельно-монтажних роботах застосовують в основному сталеві дротяні канати. Їх використовують для оснастки вантажопідйомних машин усіх видів, як стропи, розчалки, відтяжки та ін.. При монтажу будівельних конструкцій і технологічного обладнання використовують гнучкі стропи [ГОСТ 3071-74].

Щоб визначити технічні дані гнучких стропів, необхідно виконати розрахунок (рис. 2).

^ 1) визначають зусилля (натяг) в одній гілці стропа:


S = Q/(m∙cos?) = k∙Q/m,


де S - розрахункове зусилля, задане до стропу, без урахування коефіцієнта перевантаження та дії динамічного ефекту, кН;

Q - вага вантажу, що піднімається, кН;

m - кількість гілок стропа;

? - кут між напрямком дії розрахункового зусилля стропа;

k - коефіцієнт, залежний від кута нахилу гілки стропа до вертикалі [4, 7];

^ 2) визначають розривне зусилля в гілці стропа:


R = S∙кз,


де кз - коефіцієнт запасу міцності стропа, що встановлюється залежно від типу стропа [4, 7].

За знайденим розривним зусиллям підбирають канат і визначають його технічні дані: тимчасовий опір розриву, якомога ближчий до розрахункового; його діаметр [7, табл. III.I]


^ 6.3. Визначення розрахункових параметрів траверси [4, 7]

У будівельній практиці широко розповсюджені траверси, за допомогою яких здійснюють захват різноманітних вантажів. Застосування траверс дозволяє більш рівномірно розподілити навантаження в конструкції. Це наближає умови підйому до умов, близьких до проектного положення елемента.

Траверси – це тверді важкозахватні пристрої, виготовлені зі суцільного перерізу у вигляді одиночних двотаврів, швелерів чи сталевих труб різноманітних розмірів, а також наскрізного перетину, що складаються із спарених двотаврів чи швелерів, з’єднаних сталевими пластинами, зміцнених елементами твердості [4, 7, 8].

Конструювання траверси проводять з урахуванням технології монтажу конструкції і починають з вибору розрахункової схеми. З вибраною розрахунковою схемою знаходять переріз необхідних елементів траверси і перевіряють її міцність.

Розрахункова схема балочної траверси з безпосереднім кріпленням балки до крюка вантажопідйомного механізму наведена на рис. 2. Траверси такого типу працюють на згин.

Розрахунок необхідних даних траверси, що працює на згин, виконують у такій послідовності:

^ 1) підраховують навантаження, що діє на траверсу:


Р = Q∙кп∙кд,


де Q – вага вантажу, який піднімають, кН;

кп = 1.1 – коефіцієнт перевантаження;

кд = 1,2 – коефіцієнт динамічності вантажу;

^ 2)знаходять максимальний згинаючий момент у траверсі, кН∙см:


Mmax = 0.5∙Р∙а,


де а – плече траверси, см;

3) встановлюють необхідний момент опору поперечного перерізу траверси, см3:

Wн = Mmax /(n∙Rвиг∙?),


де n - коефіцієнт умов праці, [7, табл. III.9];

Rвиг - розрахунковий опір при згині у траверсі, Па;

? = 0,9 – коефіцієнт стійкості при згині.

4) визначають розрахункову схему перерізу траверси, задаючись суцільною чи наскрізною конструкцією балки [7, табл. III.2, III.3, III.4]

^ 5) підбирають профіль з моментом опору:


Wх ? Wн


6) на підставі обраних параметрів траверси підраховують її загальну масу (маса 1 м, кг наведена у [7, табл. III.3, III.4]).


^ 6.4. Розрахунок такелажних скоб [ 7 ]

Такелажні скоби (рис. 3) використовують для з’єднання окремих ланцюгів різних вантажозахватних пристроїв; а також як самостійні захватні пристрої.

Розрахунок такелажних скоб виконують у такій послідовності:

^ 1) знаходять зусилля, що діє на скобу:


Р = S∙кп∙кд ,


де S – навантаження, що діє на скобу (вага ферми і траверси);

кп = 1.1 – коефіцієнт перевантаження;

кд = 1,2 – коефіцієнт динамічності вантажу.

За табл. III.8 [ 7 ] за зусиллям підбирають типорозмір такелажної скоби;


Рис. 3. - Такелажна скоба

1 – гілка скоби;

2 – штир;

3 - бобишка



^ 2) перевіряють гілку скоби визначеного типорозміру на міцність при розтягу:


Р /(2∙Fc) ? m∙Rp.


де Fc – площа перерізу гілки скоби, см2, визначають із розміру діаметра гілки скоби dc за табл. III.8 [ 7 ];

m - коефіцієнт умов праці, табл. III.9 [ 7 ];

Rp - розрахунковий опір прокатної сталі [7, табл. III.10];

^ 3) визначають згинаючий момент в штирі, Н∙см:


М = Р∙l/4,


де l – довжина штиря між гілками скоби, табл. III.8 [ 7 ];

4)знаходять момент опору перерізу штиря, см3:


W= 0.1∙dш3;


^ 5) перевіряють штир скоби на міцність при згині:


М / W? m∙Rв;


6) перевіряють штир скоби на зріз:


Р /(2∙Fш) ? m∙Rзр ,


де Fш – площа перерізу штиря, см2.

7) перевіряють отвори скоби на зминання:


Р /(2∙?∙dш) ? m∙Rзм,


де ? – товщина бобишки скоби для штиря, см; дорівнює діаметру гілки скоби.

Коли результати розрахунків не задовольняють вимогам, вибирають більший типорозмір скоби і розрахунок повторюють.


^ 6.5. Підбір і розрахунок крюків [ 4 ]

Безпека підйому і тимчасового закріплення будівельних конструкцій і виробів значною мірою залежить від способів захвату і кріплення вантажу. Безумовно, одним із основних елементів монтажної оснастки є вантажозахватні крюки. Розрахунок і конструювання крюків особливо необхідні, коли відсутні інвентарні пристрої та обладнання, і коли існуючі типи пристроїв не забезпечують безпеку підйому та установку будівельних конструкцій.

Крюки можна розподілити на два типи залежно від їх форми у криволінійній частині. Форма перерізу в криволінійній частині крюка може бути круглою і трапецієподібною (рис. 4)



Рис. 4. - Розрахункова схема крюка при трапецієподібному перерізі в криволінійній його частині.

Вантажні крюки для блоків і траверс перевіряють на розтяг у хвостовій частині та на спільну дію згину і розтягу в криволінійній частині (рис. 3).

  1. ^ Розрахункове навантаження у хвостовій частині при розтяганні визначають за формулою

,


де Р- діюча вага на крюк (вага ферми і траверси), кН;

Fн – площа перерізу крюка з урахуванням ослаблення його різьбою;

m – коефіцієнт умов праці; табл. [7, III.9];

Rроз – розрахунковий опір на розтягання сталі [7, табл. III.10]

  1. ^ Знаходять площу перерізу хвостової частини крюка та його діаметр:


,


Площа перерізу крюка нетто Fн, дорівнює Fн =0,72 Fбр, де Fбр - площа перерізу крюка без послаблення (брутто), см2. Площа перерізу крюка залежить від його форми в криволінійній частині:

- при трапецієподібному перерізі:


Fбр = (a + b)h/2, см2;


- при круглому перерізі:


Fбр =(?dбр2)/4, см2.


При конструюванні трапецієподібних крюків рекомендують прийняти


2а = b = h = l.


  1. У криволінійній частині крюка в перерізі А-А (рис. 3) одночасно діють розтягуючі й згинальні зусилля.

При згині перерізу h, меншим або рівним відстані l від центру крюка до центра ваги перерізу А-А (рис. 4), напруження від згину в цьому перерізі приблизно можна визначити за формулами:

для крюків трапецієподібного перерізу:


, кПа,


для крюків круглого перерізу:


, кПа,


де W – момент опору, см3.

Момент опору для трапецієподібного перерізу:


.


Момент опору для круглого перерізу:


Wкр=0.1∙d3.


4.Розрахункове напруження в крюку повинно задовольняти рівнянню


? = ?р + ?виг ? m∙Rроз + m∙Rвиг.

^

7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНТАЖНОЇ СТІЙКОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ



7.1. Забезпечення монтажної стійкості ферми при її підйомі [7,7,10]

У загальних випадках розрахунок конструкцій на монтажні умови виконують в такій послідовності:

  • складають розрахункову схему відповідно з умовами праці конструкції на стадії монтажу, що розглядають ;

  • визначають зусилля в елементах конструкції від монтажних навантажень;

  • знаходять розрахункові довжини і відповідно до умов праці гнучкість стиснутих елементів конструкції;

  • встановлюють міцність конструкції у монтажних умовах.

При підйомі ферми строповку, як правило, здійснюють у двох точках. При цьому нижній пояс на відміну від експлуатаційних умов зазнає стиснення, а вільна довжина пояса площини ферми дорівнює половині прольоту ферми. Ці обставини можуть бути причиною втрати стійкості і аварійної деформації ферми.



Рис. 4. - Фрагменти вузлів металевої ферми.

а) – переріз елементу ферми з нерівнополочних кутків;

в) – вузол металевої ферми:

1 – листова фасонка;

2 – куток верхнього чи нижнього поясу ферми;

3 – куток розкосу;

4 – куток стояка.

Міцність і стійкість металевих ферм при підйомі забезпечується, коли виконується умова

Qкр/Qф ? кз,


де: Qкр – критична маса ферми, тобто гранично допустима з умов збереження стійкості при прийнятому способі стропування і заданому коефіцієнті запасу кз;

Qф - фактична маса ферми.

У курсовому проекті студенти самостійно приймає схему стропування ферми відповідно до її довжині (табл. 1). Конструкцію ферми вважаємо зварною з металевих кутків [8]. Кутки вибираємо нерівнополочні (рис. 5). Ферму приймаємо з паралельними чи слабко нахиленими (до 1:10) поясами. Конструкція верхнього і нижнього поясів однакова і виконується з двох зварених кутків. Залежно від довжини ферми висоту полки кутка В приймають від 100 до 200 мм [ 8 ]. Розкоси й стійки також виконуються з двох кутків, але менших розмірів.

Критичну масу ферми визначають за формулою, запропонованою Лук’яновським К.І.:


,

де: ? – коефіцієнт, що враховує відстань між місцями стропування,

? = 6/[20(1-c)-5(1-c)4-9];

с= 2а/l (– довжина траверси; l - довжина ферми, рис. 1, табл. 1).

? –коефіцієнт, що враховує положення центру ваги ферми за висотою:

? =(2Qн + Qгр)/ Qф,


Тут Qн, Qгр, Qф – вагу нижнього пояса ферми, грат і ферми в цілому підраховують залежно від прийнятої конструкції ферми, типорозмірів прокатної куткової сталі [ 8 ];

^ Е – модуль пружності сталі;

h висота ферми;

, - моменти інерції нижнього й верхнього поясів відносно осі див. у [ 8 ].

Коефіцієнт запасу на стадії підйому ферми приймають рівним кз = 1,7.


^ 7.2. Розрахунок монтажної стійкості колон [ 6 ]

Особливу увагу слід приділяти стійкості розчалених колон. Через відсутність у ПВР розрахунків створюються аварійні ситуації, що спричиняють втрату стійкості колон, інших колон, інших конструкцій і травматизм з тяжкими наслідками.

Монтажну стійкість колон, закріплених розчалками, визначають у строго вертикальному положенні на дію повітряного навантаження. Для простоти розрахунку при цьому не враховують вплив тимчасового закріплення колон у фундаментах.

Рівняння стійкості колон має вигляд


кз·М0 < Mу + S·r,


де кз = 1,4 – коефіцієнт запасу;

М0 – перекидний момент від дії повітря;

Mу – утримуючий момент, створений масою колони;

^ S - зусилля в розчалці;

r - плече зусилля S.

Розрахункова схема стійкості колон наведена на рис. 6.


Рис. 6. - Розрахункова схема стійкості колон


Перекидний момент з умов найбільш вигідного напряму дії повітря d площини однієї з розчалок:


М0 = W1(h1/2) + W2(h1+h2/2).


де W1 і W2 – тиск повітря;

h1 – висота дії повітряного навантаження;

h2 – те саме від рівня більше 10 м над поверхнею ґрунту;


W1 =q0·c·d· h1,


де q0=270 н/м2 – розрахунковий повітряний тиск на висоті ? 10 м;

с = 1,4 – аеродинамічний коефіцієнт;

d – ширина вантажного майданчика, перпендикулярного до напряму повітря:

d = (a + b)∙cos45o,


де a, b – параметри колони:

W2= q2·c·d· h2,


де q2 – розрахунковий повітряний тиск повітря на висоті більше 10 м (q2= 1,35 q0).

Утримуючий момент від власної маси колони відносно місця перекидання О:




де mk - вага колони (штатну вагу залізобетону приймають 26000 Н/м3)

Момент, сприйнятий розчалкою:


Мр = S·r=кз ·М0- Му.


Зусилля, сприйняте розчалкою:




Для сталевих канатів вводять коефіцієнт стійкості, кс = 3 і за табл. III.1 [7] підбирають сталевий канат відповідного діаметру.

Необхідні для виконання цього розділу курсового проекту вихідні дані подані в табл. 2.


Таблиця 2



п/п

Н, м

а, м

b, м

?, град



п/п

Н, м

а, м

b, м

?, град

1

12

0,4

0,4

45

13

12

0,4

0,3

45

2

15

0,5

0,5

40

14

15

0,5

0,4

60

3

18

0,6

0,6

40

15

18

0,6

0,5

55

4

21

0,7

0,7

45

16

21

0,7

0,7

50

5

24

0,8

0,5

30

17

24

0,8

0,6

45

6

27

1,0

0,8

35

18

27

0,9

0,7

40

7

27

0,8

0,8

45

19

27

0,9

0,6

30

8

24

0,7

0,6

50

20

24

0,9

0,5

35

9

21

0,6

0,5

55

21

21

0,8

0,6

40

10

18

0,5

0,4

60

22

18

0,6

0,5

45

11

15

0,5

0,5

50

23

15

0,5

0,5

50

12

12

0,5

0,4

45

24

12

0,6

0,4

60
^

8. ЗАГАЛЬНЕ КРЕСЛЕННЯ



У графічній частині курсового проекту подають необхідний ілюстративний матеріал щодо тексту розрахунків у розрахунково-пояснювальній записці. Креслення повинно мати штамп встановленого діючими стандартами зразка: з підписом студента, назвою курсового проекту, найменуванням фігур креслень та ін. До конструктивних схем треба давати цифрове розшифрування умовних позначень (які в методичних вказівках мають вигляд літер): наприклад, величини l; Q; h; ? щодо рис. 2 повинні мати цифрові позначення вихідних даних згідно з варіантом, що розраховують у курсовому проекті).

У графічній частині проекту обов‘язково повинні бути наведені в вигляді креслень:

  • принципова схема строповки конструкції (приклад див. [7, рис. ІІІ.1]);

  • схема влаштування стропів (приклад див. [7, рис. ІІІ.2])

  • схема розподілу зусиль у вантажнозахватному пристрої;

  • розрахункова схема траверси (приклад див. [7, рис. ІІІ.5]);

  • схема такелажної скоби (приклад див. [7, рис. ІІІ.9]);

  • розрахункова схема крюка;

  • фрагменти вузлів металевої ферми;

  • розрахункова схема стійкості колон.

^ СХЕМА ДО РОЗРАХУНКУ ТАКЕЛАЖНИХ ЗАСОБІВ СХЕМА ФРАГМЕНТА ВУЗЛА МЕТАЛЕВОЇ ФЕРМИ

ТА ПЕРЕВІРКИ СТІЙКОСТІ ФЕРМИ ПРИ ПІДЙОМІ




^ СХЕМА КРЮКА ПРИ ТРАПЕЦІЄПОДІБНОМУ ПЕРЕРІЗІ ТАКЕЛАЖНА СКОБА РОЗРАХУНКОВА СХЕМА СТІЙКОСТІ КОЛОНИ




Рис. 7. - Приклад розташування креслень у графічній частині курсового проекту.
^

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



1.Орлов Г.Г. Охрана труда в строительстве. – М., 1984.

2.Пчелинцев В.А. и др. Охрана труда в строительстве. – М., 1991.

3.Русин В.И. и др. Охрана труда в строительстве. Инженерные решения – К., 1990.

4.Золотницкий Н.Д. и др. Инженерные решения по технике безопасности в строительстве. – М., 1969.

5.Золотницкий Н.Д., Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. – М., 1979.

6.Бейтуганов М.Г., Орлов Г.Г. Охрана труда при монтаже металлических и сборных железобетонных конструкций. – М., 1987.

7.Инженерные решения по охране труда в строительстве/ Под ред. Г.Г. Орлова. - М., 1985.

8.Васильев А.А. Металлические конструкции. – М., 1976.

9.СНиП III-4-80* Техника безопасности в строительстве.


^ НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


Методичні вказівки до курсового проекту “Безпека виробничих процесів” (для студентів 4 курсу денної форми навчання спец. 6.092100 – „Охорона праці в будівництві”)


Укладачі: Віктор Іванович Заіченко,

Ірина Олексіївна Мікуліна


Редактор: Ю.І. Карпенко



План 2006, поз. 67

Підп. до друку. 29.06.06 Формат 60 х 84 1/16 Папір офісний.

Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 1,1 Обл.-вид. арк. 1,5

Замовл. № Тираж 60 прим.

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ,

61002, м. Харків, вул. Революції,12



Схожі:

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 092108...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconПустовойтова О. М. Сіроменко А. М. методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Конструкції будівель та споруд” (для студентів 3 курсу денної форми...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Висоцька методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни „Менеджмент організацій” для студентів 5 курсу денної форми навчання...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення"
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліні "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 092108...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconЛ. Д. Гуракова методичні вказівки для виконання курсового проекту
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Джерела світла " (для студентів 4 курсу денної та заочної форм навчання...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconМіського господарства методичні вказівки І завдання до курсового проекту
Методичні вказівки І завдання до курсового проекту “механічний розрахунок елементів конструкції вуличних світильників” (для студентів...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconДо виконання курсового проекту з дисципліни "безпека праці в будівництві"
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Безпека праці в будівництві" (для студентів 4 курсу денної форми...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсового проекту з курсу "Прикладна механіка"
Методичні вказівки до курсового проекту з курсу "Прикладна механіка" (для слухачів другої вищої освіти напряму підготовки 050702...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу "Холодильні машини" для студентів напряму підготовки
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Холодильні машини”/ укладач Ю. М. Вертепов. Суми: Сумський державний університет,...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни фізичні основи теорії ультрадисперсних середовищ для студентів спеціальності 090801
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Фізичні основи теорії ультрадисперсних середовищ" для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Проектування та експлуатація теплотехнічних установок" для студентів спеціальності 090510
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Проектування та експлуатація теплотехнічних установок" для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи