Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма icon

Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма




Скачати 231.34 Kb.
НазваМіністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма
Дата01.06.2012
Розмір231.34 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти та науки України

Національна металургійна академія України


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки і контрольні завдання з дисципліни “ Порошкова металургія “ для студентів спеціальностей: 7.090401, 7.090403


Дніпропетровськ НМетАУ 2001

Міністерство освіти та науки України

Національна металургійна академія України


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки і контрольні завдання з дисципліни “ Порошкова металургія “ для студентів спеціальностей: 7.090401, 7.090403


Затверджено
^
На засіданні Вченої ради
академії

Протокол №1 від 30.01.2001


Дніпропетровськ НМетАУ 2001

УДК: 621.762.

Робоча програма, методичні вказівки і контрольні завдання з дисципліни

“Порошкова металургія“ для студентів спеціальностей : 7.090401, 7.090403

/ Укл.: П.М. Острік, А.М. Грещик, І.Г.Рослик - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2001 . - 18 с.


Містять рекомендації з вивчення дисципліни “Порошкова металургія” і відповідні літературні джерела, а також завдання з контрольної роботи і рекомендації по її виконанню.

Призначені для студентів спеціальностей заочної форми навчання: 7.090401- металургія чорних металів, 7.090403 - ливарне виробництво чорних і кольорових металів .


Укладачі: П.М.Острік, д-р техн. наук, проф.

А.М. Грещик, канд. хім. наук., доц.

І.Г. Рослик, канд. техн. наук, доц.


Відповідальний за випуск П.М.Острік, д-р техн. наук, проф.


Рецензент В.А. Гладких , д-р техн. наук, проф. (НМетАУ)


Редактор А.Ю. Сосонна

Підписано до друку 01.03.2001. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік. – вид. арк.. 1,06. Умов. друк. арк.. 1,04. Тираж 100 пр. Замовлення № .
Національна металургійна академія України

49635, Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4

_____________________

1. ^ ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Дисципліна“ Порошкова металургія “ призначена для ознайомлення студентів спеціальностей 7.090401 і 7.090403 з основними питаннями порошкової металургії . Створення нових машин і механізмів буде залежати від наявності й темпів вишукування нових матеріалів із спеціальними властивостями ( жароміцних, корозійностійких, магнітних ,антифрикційних, контактних, фрикційних і ін.). Подальше підвищення навантажень і швидкостей роботи машин, ускладнення температурних умов і характеру робітничих середовищ можливо тільки при застосуванні нових матеріалів. У виготовленні таких матеріалів порошкова металургія поступово починає відігравати домінуючу роль. Порошкова металургія - найбільш економічний метод виготовлення виробів; відходи матеріалів тут найнижчі в порівнянні з усіма відомими методами виробництва ( литтям, механічною холодною й гарячою обробкою) , а кількість операцій - мінімально. Ці особливості процесів порошкової металургії визначають її як прогресивний метод виробництва з великими перспективами розвитку.

Після вивчення дисципліни студенти повинні :

  • знати основні способи одержання металевих порошків і технологічні операції виробництва порошкових виробів;

  • уміти вибрати технологію виготовлення порошкового спеченого виробу відповідно до заданих умов експлуатації.


Дисципліна “ Порошкова металургія “ вивчається студентами - заочниками в сьомому семестрі. По найбільш складних питаннях передбачаються настановні лекції. Студенти повинні виконати контрольну роботу. По предмету передбачений залік.

Основною формою вивчення даної дисципліни є самостійна робота студентів із літературними джерелами. Вивчення розділів дисципліни здійснюється в послідовності, що рекомендується в методичних указівках. Контроль якості засвоєння досліджуваного матеріалу виконується студентом самостійно за допомогою питань для самоперевірки.


  1. ^ ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ТЕМ дисципліни

  1. Вступ

Визначення поняття “ Порошкова металургія “. Коротка історія розвитку порошкової металургії. Переваги виготовлення виробів методами порошкової металургії.

Класифікація методів одержання порошків. Технологічні особливості одержання порошків фізико-механічними методами: розпиленням рідкого металу різними енергоносіями, дрібнення у твердому стані. Устаткування для диспергування струменя металу, розмелу, розсіву. Технологічні особливості й устаткування для одержання порошків фізико-хімічними методами: відновленням залізорудних матеріалів твердим вуглецем у шарах, що не змішуються, комбінованим відновленням, відновлення оксидів металів газами, електроліз водяних розчинів і розплавлених солей, гидридно-кальцієвий метод і ін.

Хімічні, фізичні і технологічні властивості порошків і методи їхньої діагностики.

Література: [ 1], [ 5 ].
^

Методичні вказівки


Для вивчення цієї теми необхідно ознайомитися зі змістом дисципліни порошкової металургії і її задачами. Важливо звернути увагу на народногосподарське значення порошкової металургії , можливості цього методу перед традиційними. Необхідно ознайомитися з етапами розвитку порошкової металургії.

Технологічний процес виробництва матеріалів і виробів методом порошкової металургії включає одержання металевих порошків,

формування з них заготовок, спікання й остаточну обробку (доведення, калібрування, термообробка). Варто вивчити класифікацію методів одержання порошків. Виробництво порошку є першою технологічною операцією при виготовленні спечених виробів. Природа й властивості порошків (величина часток, стан поверхні і т.д. ) залежать від складу матеріалу й методу одержання порошків. Порошки , отримані з того самого вихідного матеріалу, але різними методами, мають відмінні технологічні й фізико-механічні властивості, унаслідок чого мають різні області застосування. Методи одержання металевих порошків підрозділяються на механічні й фізико-хімічні.

Контрольні питання

  1. Що вивчає порошкова металургія ?

  2. Які переваги порошкової металургії ?

  3. У чому основне розходження механічних і фізико-хімічних методів одержання металевих порошків?

  4. Які способи відносяться до фізико-хімічних методів одержання порошків?

  5. Які способи відносяться до фізико-механічних методів одержання порошків?

  6. Що розуміють під технологічними властивостями порошку?

  7. Що розуміють під фізичними властивостями порошку?


2.2. Формування й спікання порошків

Підготовка порошків до формування. Пресуємість порошків. Процеси , що відбуваються при ущільненні порошків. Залежність щільності брикету від тиску пресування. Брак при пресуванні й фактори, що сприяють його появі. Устаткування для пресування порошків .

Інші методи формування: ізостатичне, мундштукове. Прокатка порошків.

Призначення спікання порошків. Технологічні особливості твердофазного й рідкофазного спікання. Печі спікання. Брак при спіканні й заходи для його попередження.

Література : [ 1], [ 3 ].

^ Методичні вказівки

Формування є додання заготовкам із порошку форм, розмірів, щільності і механічній міцності, необхідних для наступного виготовлення виробів. Пресування являє собою формування тіл шляхом додатка тиску до порошку, що знаходиться в закритій формі ( прес - формі) чи оболонці. У результаті деформування початковий обсяг сипучого порошкового тіла зменшується й формується брикет, називаний пресовкою, заданої форми й розмірів. Залежність щільності пресовки від тиску пресування описується рівнянням М.Ю. Бальшина

lg p = - m  lg + lg Pmax , (2.1)

де р - прикладений тиск пресування;

pmax - тиск пресування, що забезпечує одержання безпористої пресовки;

m - постійна, яка враховує природу пресуємого матеріалу і називається показником пресування;

 - відносна щільність пресовки (  =  /  к , де  - щільність пресовки,  k - щільність безпористого матеріалу пресовки) .

Пористість ( П ) порошкового матеріалу зв'язана з його відносною щільністю рівнянням

П = ( 1 -  /  к)  100% . ( 2.2)

Правильність вибору наважки пресуємого порошку – одно з важливих умов виготовлення деталей заданих розмірів і форми. При розрахунку наважки використовують формулу

Q= V  k    K1  K2 , (2.3)

де V – об’єм готового виробу;

k – щільність безпористого матеріалу;

  • – відносна щільність;

К1 – коефіцієнт, який враховує втрати порошку при пресуванні, приймаємо рівним 1,01;

К2 – коефіцієнт, який враховує втрати порошку при спіканні в результаті відновлення оксидів і вигоряння домішок, приймаємо рівним 1,03;


Спікання - це термічна обробка пресовок при температурі нижче точки плавлення металу порошку в однокомпонентній системі чи нижче температури плавлення основного металу в багатокомпонентній системі порошків. Розрізняють два випадки спікання : рідкофазне й твердофазне.

Необхідно звернути увагу на процеси , що протікають при твердофазному й рідкофазному спіканні.


Контрольні питання

  1. У чому сутність процесу пресування?

  2. Які види пресування ви знаєте?

  3. Що являє собою мундштукове пресування?

  4. Що являє собою прокатка порошків?

  5. Яке пресування називають ізостатичним і в чому його сутність?

  6. Що являє собою гаряче пресування?

  7. Що розуміють під спіканням матеріалу ?

  8. Яке спікання називають твердофазним?

  9. Перелічите основні процеси, що відбуваються при спіканні?

  10. Як технологічні фактори впливають на процес спікання й властивості спечених тіл?

  11. Яке спікання називають рідкофазним?




  1. Технологія одержання спечених матеріалів

Спечені конструкційні матеріали. Класифікація, властивості й призначення спечених конструкційних матеріалів, вимоги, пропоновані до них. Технологія виготовлення конструкційних спечених виробів на основі заліза: прямим пресуванням і спіканням, просоченням пористого залізного каркаса металами, сплавами, гарячим пресуванням, екструзією. Технологічні особливості одержання конструкційних виробів різного ступеня навантаження. Термічна й хіміко-термічна обробка спечених конструкційних виробів на основі заліза. Спечені матеріали конструкційного призначення на основі кольорових, тугоплавких металів і їхніх сплавів.

Спечені антифрикційні матеріали. Вимоги пропоновані до вузлів тертя. Основні тенденції у розвитку антифрикційних матеріалів, виготовлених методом порошкової металургії. Фактори, що впливають на властивості антифрикційних матеріалів. Вибір основи і легуючих компонентів антифрикційного матеріалу. Вплив антифрикційних присадок і твердих змащень на несучу здатність матеріалів.

Технологія виготовлення антифрикційних матеріалів. Особливості підготовки вихідної сировини, формування виробів, спікання і додаткова обробка. Технологічні схеми виробництва антифрикційних виробів на різній основі.

Високопористі порошкові матеріали, їхня класифікація й призначення. Основні властивості високопористих матеріалів. Технологія виготовлення фільтрових матеріалів на різній основі: формування, спікання і додаткова обробка. Технологічні варіанти виготовлення високопористих проникних матеріалів, області їхнього застосування.

Застосування порошкових матеріалів у металургії.

Література : [ 1 ], [2 ], [3], [4].


^ Методичні вказівки

Номенклатура виробів порошкової металургії досить велика, що не дозволяє запропонувати універсальну їхню класифікацію. Найбільш розповсюджена класифікація - поділ виробів на окремі групи й класи по характеру їхньої природи і по областях застосування.

Технологічна схема виробництва порошкового виробу повинна включати такі операції й умови їхнього проведення, що забезпечать виробу необхідні властивості, необхідні умовами експлуатації (твердість, міцність, стійкість проти спрацювання, теплопровідність і т.п.). Одночасно і природа вихідних компонентів і їхні кількісні співвідношення впливають на формування властивостей виробу.

Технологічна схема виробництва конструкційних матеріалів вибирається виходячи зі ступеня їх навантаження при експлуатації, що по прийнятій класифікації має чотири рівні : низьконавантажені, помірнонавантажені, середньонавантажені й важконавантажені матеріали. Основною структурною ознакою таких матеріалів є пористість, що у міру збільшення навантажності змінюється від 25 % для низьконавантажених до 2 % для важконавантажених виробів. Відповідно і збільшується механічна міцність таких матеріалів.

При виборі вихідної сировини і технологічної схеми одержання деталі конструкційного призначення необхідно виходити з наступних умов:

а) структура матеріалу повинна бути однорідною, термічно стабільною протягом усього періоду експлуатації;

б) низьконавантажені деталі виготовляють із залізного порошку з добавкою вуглецю холодним пресуванням і наступним спіканням. Для підвищення корозійної стійкості виробу - просочують олією;

в) помірнонавантажені деталі виготовляють із порошків вуглецевих чи низьколегованих сталей однократним чи подвійним пресуванням і спіканням. Для деталей підвищеної складності застосовується додаткова механічна обробка, а для середньої складності - калібрування. При необхідності використовується термообробка;

г) средньонавантажені деталі, експлуатовані при значних навантаженнях, виготовляють із порошків вуглецевих легованих сталей, кольорових металів і сплавів. Використовується подвійне пресування й спікання, гаряче чи холодне штампування , гаряче пресування з наступною термічною чи хіміко-термічною обробкою;

д) важконавантажені деталі, що працюють при високих статичних і динамічних навантаженнях, виготовляють із гомогенних порошків високолегованих сталей чи сплавів. Застосовується гаряче чи холодне штампування заготівель із наступною термічною , хіміко-термічною чи термо-механічною обробкою. Перспективні й інші високоенергетичні методи виготовлення (гаряче, ізостатичне, вибухове пресування й ін.)

Варто звернути увагу, що збільшення ступеня навантажності деталі ускладнює як її хімічний склад, так і технологію виробництва.

Технологія виробництва антифрикційного матеріалу повинна забезпечити його специфічні властивості : самозмащування, несуча здатність, припрацьовуваність і ін. Пористість в антифрикційному матеріалі грає і позитивну роль . Відхилення пористості в ту чи іншу сторону може понизити технологічні властивості матеріалу.

Самозмащування антифрикційного матеріалу при використанні рідкого мастила ( олії) пояснюється ефектом зниження капілярних сил з підвищенням температури й різницею об'ємного розширення самого матеріалу й олії. Для поліпшення ефекту самозмазування бажано відкрита пористість убік границі ковзання, що можна забезпечити спеціальною конструкцією підшипника.

Несуча здатність, її постійна величина, характерна для порошкового антифрикційного матеріалу.

При використанні графіту як тверде змащення антифрикційного матеріалу варто мати на увазі, що в присутності олії його оптимальний зміст складає близько 3% . Такий матеріал має максимальну міцність і мінімальний знос за рахунок створення колоїдально-графітового змащення.

На відміну від литих матеріалів для порошкових корисна їхнє просочення розплавленою сіркою. Збільшення несучої здатності і зменшення зносу в цьому випадку пояснюється як змазуючи ми властивостями самої сірки, так і утворенням шару сульфідів.

Пористі підшипники мають переваги:

  1. дешевина і не дефіцитність вихідних матеріалів для їхнього виготовлення;

  2. простота технології їхнього виготовлення;

  3. простота їхньої установки й експлуатації;

  4. не зношуваність вала, безшумність роботи.

Технологічна схема виробництва фільтра повинна забезпечити його високу продуктивність при гарній ефективності (ступінь очищення, тонкість фільтрації). Сполучення таких властивостей досягається застосуванням багатошарових фільтрів. У залежності від призначення фільтри виготовляються зі сферичних і несферичних порошків різних металів і сплавів. Фільтри з підвищеною продуктивністю одержують шляхом уведення в шихту добавок , що розкладаються при спіканні ( вуглекислий амоній, хлориди, гідриди й ін.). Перспективно відцентрове шликерне лиття, що дозволяє одержувати циліндричні фільтри з декількох шарів матеріалу з різною пористістю.


Контрольні питання

  1. По яких ознаках класифікуються конструкційні матеріали?

  2. Характеристика загальної технологічної схеми виробництва конструкційного матеріалу.

  3. Методи одержання мало- і середньонавантажених деталей.

  4. Методи одержання важконавантажених конструкційних деталей.

  5. Як змінюється хімічний склад конструкційного матеріалу в міру збільшення його навантажності при експлуатації ?

  6. Як впливають легуючі добавки на структуру й властивості конструкційного матеріалу ?

  7. По яких ознаках класифікуються антифрикційні матеріали?

  8. Якими основними властивостями повинні володіти антифрикційні матеріали ?

  9. У чому складається принцип самозмазування в підшипниках ковзання ?

  10. Що таке несуча здатність пористого підшипника , як вона використовується при його експлуатації ?

  11. Роль пори в порошковому антифрикційному матеріалі .

  12. Види змащень, використовуваних при виготовленні пористих підшипників.

  13. Основні технологічні властивості фільтрів .

  14. Сферичні й несферичні порошки , їхнє використання при виготовленні фільтрів.

  15. Технологічні прийоми одержання високопродуктивних і ефективних фільтрів.

  16. Способи виробництва фільтрів із підвищеною пористістю.

  17. Методи визначення розміру пор фільтра.

  18. Області використання порошкових фільтрових матеріалів.




  1. ^ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ


3.1. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи

Контрольна робота виконується студентом після вивчення й засвоєння теоретичного курсу. Кожен студент одержує індивідуальне завдання. Робота виконується в окремому зошиті. На кожній сторінці повинні бути поле для зауважень рецензента.

Виконання завдання повинне супроводжуватися аналізом умов роботи запропонованого порошкового виробу й обґрунтуванням обраної вами технології його виготовлення. Повинні бути приведені описи режимів кожної технологічної операції виготовлення заданої деталі, виконаний розрахунок. наважки у відповідності з заданим об’ємом виробу. По зазначеній марці матеріалу треба привести хімічний склад виробу і вказати які металеві порошки рекомендується використовувати.

У випадку повернення роботи студент зобов'язаний розробити й виправити зауваження рецензента в цьому ж зошиті, зберігши при цьому всі зроблені помилкові записи.

Перевірені роботи обов'язково пред'являються студентами при здачі заліку.

^ 3.2. Завдання на контрольну роботу

Запропонувати й обґрунтувати технологію виготовлення спеченого порошкового виробу, що має задані характеристики і працює в запропонованих умовах. Варіанти завдань зазначені в таблиці 3.1. У тому випадку, якщо зазначена щільність матеріалу, розрахунок його пористості виконувати по рівнянню ( 2.2) , приймаючи к = 7.8 г/см3 ( впливом легуючих компонентів зневажити). Марки порошкових сталей позначають сполученням букв і цифр. Перший буквений індекс указує на клас матеріалів: С - сталь, другий (П) - указує, що сталь отримана методами порошкової металургії. Перше число після індексу П відбиває середній зміст загального вуглецю в сотих частках відсотка. Наступні за першим числом букви, як і в литих сталях, позначають легуючі елементи. Цифри - зміст компонента в %, ( відсутність цифри означає, що зміст елемента менш 1%).

ЛІтература





  1. Порошковая металлургия и напыленные покрытия : Учебник для вузов/ В. Н. Анциферов, Г. В. Бобров, Л. К. Дружинин и др. - М . : Металлургия, 1987. - 792 с.

  2. Либенсон Г. А. Производство спеченных изделий. - М. : Металлургия, 1982. - 256 с.

  3. Порошковая металлургия . Материалы, технология, свойства, области применения: Справочник / И.М. Федорченко, И.Н.Францевич, И.Д.Радо-мысельский и др. - Киев: Наук. думка, 1985. - 624 с.

  4. Степанчук А. Н. , Билык И., Бойко Л. А. Технология порошковой металлургии. - К.: Высшая школа, 1989. - 416 с.

  5. Порошковая металлургия в СССР : История. Современное состояние. Перспективы. -М.: Наука, 1986. - 295 с.




№ п/п

Виріб

Марка матеріалу

Порис-тість, %

Твердість, НВ

Умови експлуатації

Об'єм, см3

1

2

3

4

5

6

7

1

Корпус підшипника

ЖГр-2 Д-2.5

20

100

Деталь автомобіля

120

2

Підшипник

ЖГр-1.5 Д-2.5

25

50

 

110

3

Поршень амортизатора

ЖГр-1.5 Д -2.5К - 0.8

20

70

 

250

4

Втулка валу каретки

ЖГр-2

20

60

 

80

5

Втулка перемикача передач

ЖГр-2Д-2.5 К - 0.8

20

120

 

60

6

Втулка сальника

ЖЧ 30 Х3 -69

10

200

 

40

7

Важіль штока

Ж 50

20

350




80

8

Плунжер

ЖЧ 30 - 7.1

10

200

 

60

9

Муфта-хомутик

ЖГр - 1

20

50

 

30

10

Втулка

Ж50 Н3 Д2 - 66

10

100

 

80

11

Муфта-хомутик

БрО 10

8

200

 

60

12

Кільце клапана двигуна

Ж40 Д5 Н3 Х - 66

8

180

 

30

13

Деталь трактора - втулка

ЖГр Д

20

60

Працює в умовах сухого тертя

75

14

Ступиця

ЖГр Д

13

80

Деталь транспортера

120

15

Статор - деталь гидронасоса

ЖГр Д

15

90

 

350

16

Фланець трубки маслоприймача

Ж 10 - 63

Щільність >6.4 г/см3

30

 

120

17

Шестерня

СП 10Д3

10

1200




150

^

Продовження табл. 3.1





1

2

3

4

5

6

7






















18

Осердя - деталь статора двигуна

Ж 10 - 74

Щільність >7.4 г/см3

50

 

280

19

Поршневе кільце

МПК - 6 складу 92.65 % заліза, 1.35 % графіту, 4% Zn S

7

80

 

20

20

Сухар стопора осі

ЖГр Д

15

80

Деталь автомо-биля МАЗ. Працює в умовах сухого тертя

15

21

Сідло

Ж 10- 74

Щільність >7.4 г/см3

40

Деталь клапана насоса

30

22

Корпус побутовий пьєзозапальника

ЖД

14

>45

 

20

23

Кільце

Ж 30 - 60

Щільність >6.0 г/см3

>30

Деталь МАЗа, працює в умовах сухого тертя

35

24

Фільтр очищення дизпалива

БрОФ - 10

30

 

Призначений для очищення диз.палива на двигунах тракторів

500

25

Фільтр форсунки

БрОФ - 10

40

 

Призначений для очищення диз.палива на двигунах тракторів

150

26

Шестерня

СП 20Н3 Х2М - 76

4

1000




140



^

Продовження табл. 3.1



1

2

3

4

5

6

7

27

Фільтр очищення дизпалива

Нержавіюча сталь

40

Тонкість очищення

2-20 мкм

 

200

28

Підшипник

Бр О10 - фт

35

40

 

120

29

Втулка

СП 50 ХМ - 4

<2

2000

 

90

30

Зірочка

СП 40 М2 - 2

16

1700

 

10

31

Гайка

СП 50 Х -2

16

1800

 

10

32

Кільце

СП Х17 Н2

1

Деталь працює в агресивному середовищі

 

20

33

Храповик
^

СП Н14 К7 М5 Т


<2

Високоміцний матеріал

 

45

34

Заготівля статора

СП Н18 К9 М5 Т

<2

Високоміцний матеріал

 

200

35

Втулка

СП Х18 Н15

2

Деталь працює в агресивному середовищі

 

75

36

Втулка вала каретки

ЖГрД3

20

80

Деталь автомобіля

80

 



Примітка : Ж - залізо; Гр - графіт ; Д - мідь; Бр - бронза ; О - олово; Н - нікель; Х - хром; М - молібден; К - сірка і сульфідування; Ф - фосфор; фт - фторопласт. Цифра після дефіса відбиває щільність матеріалу даної підгрупи.

 

 
















 



ЗМІСТ


1.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ..............................................3

2. ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ТЕМ КУРСУ .........4

    1. Вступ .............................................................................................4

    2. Формування й спікання порошків .............................................5

    3. Технологія одержання спечених матеріалів .............................8

  1. КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ..........................................................13

    1. Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи ........13

    2. Завдання на контрольну роботу ................................................13

ЛІтература .......................................................................................17

Схожі:

Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
Робоча програма дисципліни «Комп’ютерна техніка I органiзацiя обчислювальних робіт»
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів» для студентів...
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
С++. Ancii стандарт. C++Builder – кращий представник візуальних середовищ сімійства С++ Склад та структура проекту. Windows application...
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Числові методи та моделювання на еом” для студентів...
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Ідентифікаційний код за єдрпоу
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Ідентифікаційний код за єдрпоу
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Ідентифікаційний код за єдрпоу
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль»
«Стандартизація, метрологія та контроль» для студентів напряму 050401 – «Металургія»
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти та науки України Національна металургійна академія України робоча програма iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи