Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” icon

Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик”




НазваМіністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик”
Сторінка1/7
Дата22.06.2012
Розмір1.5 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІстерство аграрної політики України

дЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ університет


ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


МЕТОДИЧНІ рекомендації

ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ робіт


з дисципліни “Геоекологічний ризик”

____________________________________________________________________


для напряму: Екологія


Спеціальність: 8.070801 – Екологія та охорона навколишнього середовища


Житомир – 2007

Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Геоекологічний ризик» розроблено доцентом кафедри моніторингу навколишнього природного середовища к. геогр. н. С.В. Буднік


Рецензенти:

А.Ф.Смаглій, д.с-г.н., професор, зав.кафедри агроекології агрономічного факультету Державного агроекологічного університету.

Б.В.Борисюк, к.с-г.н., доцент каферди загальної екології екологічного факультету Державного агроекологічного факультету.


Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Геоекологічний ризик» розглянуто на засіданні кафедри моніторингу НПС, протокол № 3 від 19.11.07 р.

Завідувач кафедри доцент В.П.Дубровський


Ухвалено методичною комісією екологічного факультету, протокол № 3 від 6.12.2007р.


Голова методичної комісії доцент Т.М. Мислива


Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Геоекологічний ризик» / С.В.Буднік – Ж.:ДАУ.– 2007 .– 48 с.


ЗМІСТ








Стор.




Вступ…………………………………………………………………….

4

1

Визначення ризику виникнення землетрусу…………………………

6

2

Визначення ризику виникнення зсуву………………………………..

11

3

Визначення ризику виникнення селей………………………………..

18

4

Визначення ризику виникнення повені………………………………

22

5

Визначення ризику ерозійної небезпеки……………………………...

27

6

Визначення ризику виникнення посухи……………………………...

33

7

Визначення ризику забруднення водного об’єкту …………………..

39



ВСТУП


Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Геоекологічний ризик» для студентів, що навчаються за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища» призначені для закріплення теоретичних основ дисципліни та надбання студентами практичних навичок обробки та аналізу статистичних та експедиційних матеріалів.

З метою своєї безпеки, людина вимушена створювати спеціальні види діяльності по аналізу та управлінню надзвичайними ситуаціями природного та техногенного походження. До таких видів діяльності відноситься аналіз та оцінка ризику. В любому виді діяльності визначення поняття ризику складне й обумовлене його комплексністю й наявністю багатьох аспектів. Ці аспекти допускають як кількісні, так і якісні підходи.

Екологічний ризик є окрема категорія ризику, орієнтована на кількісні підходи, які можна застосовувати на практиці.

Екологічний ризик – це можливість виникнення несприятливих екологічних наслідків, що виникли в наслідок небезпечних природних або антропогенних, в тому числі техногенних факторів – факторів ризику.

Фактори екологічного ризику – це природні та антропогенні впливи, які здатні викликати небажані, небезпечні зміни стану навколишнього середовища й здоров’я людини. Фактори екологічного ризику – це фактори, що несуть в собі екологічну небезпеку. Найважливішими з них є два: само небезпечне явище (природні й техногенні катастрофи); вразливість населення (ступінь підготовленості до цих явищ, реакція на них, організація заходів попередження й т.п.).

Всі фактори ризику змінюються в просторі й в часі.

Оскільки екологічна наука проходить період становлення, то на цей час можна відокремити декілька класифікацій екологічного ризику. За об’єктом досліджень екологічний ризик можна розділити на 1) геоекологічний ризик; 2) антропоекологічний ризик.

До об’єктів досліджень антропоекологічного відносять: 1) загрозу забруднення навколишнього середовища продуктами діяльності людини; 2) реакція людини на результати своєї діяльності.

Об’єкти дослідження геоекологічного ризику складаються з 1) загроза природних катастроф; 2) реакція природного середовища на вплив людини.

Всі несприятливі явища, що складають предмет досліджень геоекологічного ризику можна розрізнити на;

  1. ендогенні (землетруси, виверження вулканів й т.п.);

  2. екзогенні (зсуви, селі, ерозія ґрунтів й т.п.);

  3. метеорологічні (урагани, смерчі, посухи та інш.);

  4. гідрологічні (паводки, підтоплення й т.п.);

  5. бар’єрні (геохімічні, біологічні бар’єри й т.п.).

До найбільш небезпечних відносять ендогенні (землетруси й виверження вулканів). Саме на них припадає основна кількість людських жертв від природних стихій, але вони мають суттєву зональність й низьку повторюваність. Інші стихійні лиха не мають такої руйнівної дії, тому вважаються менш небезпечними, але випадковість робить їх небезпечними особливо для мало розвинених країн.

Виходячи з особливостей наслідків дії природних небезпечних явищ, можливість їх виникнення особливо цікавить такі галузі господарства як: 1) будівництво (стійкість будівель, особливості будівництва електромережі й т.п.); 2) сільське господарство (повені, посухи, урагани, зливи й т.п.); 3) екобезпеку (забруднення, епідемії й т.п.).

Екологічний ризик вимірюється різними величинами:

1) можливими розмірами погіршення якості природних ресурсів, деградації екосистем тощо;

2) можливим рівнем забруднення природних середовищ, тощо;

3) можливими натуральними показниками збитків (кількість жертв, зруйнованих об’єктів, втраченого вражаю й т.п.).

Найбільш розповсюдженим підходом до аналізу екологічного ризику є оцінка наслідків негативного явища через величину прогнозованих (потенційних) збитків. Ризик (R) тут виражається як добуток ймовірності прояву явища (P,%) на величину можливих збитків (Y):

R = P∙Y.

Існує декілька методів розрахунку, в залежності від наявності матеріалу, як величини ймовірності, так й величини збитків.

Широкий діапазон питань, що пов’язані з визначенням екологічного ризику, зокрема геоекологічного ризику, пояснює різноманітність пропонуємих до виконання практичних завдань. Слід також зазначити, що для більшості стихійних лих ще не створено надійних й загальноприйнятих методів прогнозу виникнення та оцінки ризику, тому ми пропонуємо для ознайомлення деякі з існуючих методів.


^ ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ЗЕМЛЕТРУСІВ


Мета: ознайомити студентів з основними визначеннями та класифікаціями землетрусів, навчити визначати складові сейсмічного ризику.

Завдання: За даними табл.1.2. розрахувати сейсмічний ризик території. Визначити заходи по запобіганню або ослабленню негативного впливу.

^ Зміст роботи:

Землетруси – результат деформування упругого шару літосфери, виникають коли накопичені в середовищі напруги перевищюють прочність порід, що його складають.

Відрізняють типи землетрусів за їх походженням: 1) тектонічні; 2) вулканічні (від вибухових вивержень й при русі магми в середині вулканів); 3) обвальні (денудаційні); 4) антропогенні або техногенні (що викликані діяльністю людини); 5) метеоритні, що викликані падінням крупних метеоритів на поверхню Землі.

Відома класифікація землетрусів за глибиною осередку: 1) мілкофокусні або корові з глибиною залягання осередку до 70 км; 2) проміжні з глибиною осередку від 70 до 300 км; 3) глибокі, з осередком на глибині 300-700 км.

Глибше за 700 км землетрусів зафіксовано не було. Вважається, що на цій глибині втрачається кристалічна будова твердої речовини й неможливе накопичення потенційної енергії за рахунок деформації середовища.

Визначна кількість землетрусів пов’язана з тектонічними процесами в глибинах Землі. У верхніх шарах Землі відбуваються процеси, що приводять до виникнення напруженого стану у блоках земної кори. Потенційна енергія накопичується за час довготривалого процесу наростання деформацій. Й коли упругі напруги починають перевищувати границю міцності порід відбувається розрив, розлом. Розриви виникають вздовж відомих розломів або послаблених зон, блоки здвигаються, прагнучи відтворити рівновагу.

Всякий землетрус виникає в наслідок раптового вивільнення значної кількості енергії, що накопичилася за довгий час наростання напруг до критичного рівня в деякому об’ємі в середині Землі. При цьому у визначеній області в тілі Землі відбувається руйнація, й інші незворотні деформації гірських порід. Ця область називається осередком землетрусу. В геологічному розумінні осередок – це розрив або група розривів, по яких відбувається миттєве переміщення мас. В центрі осередку умовно вирізняють точку, яка називається гіпоцентром землетрусу. Проекція гіпоцентру на земну поверхню називається епіцентром, а проекція осередку – епіцентральною областю.

За осередком землетрусу деформації мають характер упругих хвиль, що й розповсюджуються за законами упругих хвиль. Відстань від епіцентру до точки спостережень, що вимірюється в одиницях довжини або відповідним центральним кутом, називається епіцентральною відстанню. Час початку землетрусу називається часом у вогнищі. Час за який хвилі досягають точки спостережень називають часом пробігу відповідної хвилі (поздовжня, поперечна, поверхнева). Всі відмітки часу всіма сейсмічними станціями надаються у Грінвічському часі.

Найбільша сила землетрусу спостерігається в епіцентрі, з віддаленням від нього вона зменшується. Силу землетрусу вимірюють у балах за ступенем створених ним руйнувань. Існують декілька шкал оцінки сили землетрусів (Ріхтера, Меркаллі, Шиндо, Европейськая макросейсмічна шкала (EMS), шкала Медведєва-Шпонхойера-Карніка (МСК-64)). Бальність описує ступінь конкретних руйнувань в конкретному місці. А енергетичну оцінку землетрусу характеризують за допомогою магнітуди – умовної величини, пов’язаної з енергією землетрусу таким чином: збільшення магнітуди на одиницю відповідає збільшенню енергії у 30 разів (шкала Ріхтера). Тектонічних землетрусів з М більше ніж 8,6 не спостерігалося оскільки напруги не можуть виростати більше ніж критичні, а розмір критичної зони - обмежено.

Сейсмічний ризик для даної території розраховується за рівнянням:

R = EHЧGHЧVCЧDPЧEA, (1.1)

де EH – сейсмічна небезпека; GH – геологічна небезпека; VC – вразливість споруд; DP – соціальний фактор; EA – фактор, що характеризує економічну активність.

Сейсмічний ризик класифікують як: 1- низький, 2- середній, 3 – підвищений, 4 та вище – високий.

Сейсмічна небезпека визначається регіональною сейсмічною небезпекою, посилюючими властивостями ґрунтів, впливом рельєфу, гідрогеологічними умовами. Регіональна сейсмічна небезпека виражається можливою інтенсивністю або піковим прискоренням для різних періодів повторюваності. Середня сейсмічна інтенсивність землетрусів може бути розрахована за формулою:

I = 1,5M – 4,5lg+7,0, (1.2)

де M – магнітуда по Ріхтеру; H – глибина осередку, км; R – епіцентральна відстань, км.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломних робіт студентами економічного факультету денної І заочної форм навчання
Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту магістерських робіт студентами економічного факультету денної І заочної форм навчання
Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМіністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет бібліотека захист рослин від шкідників та хвороб Тематичний список статей
Агроекологічні аспекти застосування гербіцидів на посадках картоплі [Текст] / І. В. Гриник, В. Я. Харченко, О. П. Бокач, І. В. Харченко...
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні вказівки самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Комерційне товарознавство»
Міністерство аграрної політики та продовольства україни рівненський державний аграрний коледж
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні рекомендації до викладання лабораторних робіт з курсу «Матеріалознавство І матеріали у сільськогосподарському машинобудуванні»
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет інженерно-технологічний факультет
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconНаціональний університет біоресурсів та природокористування україни факультет аграрного менеджменту
Типова програма "Управління персоналом" затверджена Департаментом кадрової політики, аграрної освіти та науки Міністерства аграрної...
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні вказівки до виконання практичних, самостійних та контрольних робіт з дисципліни «Логістика» для студентів напряму 030507 «Маркетинг»
Методичні вказівки до виконання практичних, самостійних та контрольних робіт із дисципліни «Логістика» / укладач : О. А. Біловодська....
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні рекомендації щодо виконання курсової роботи Для студентів 4 курсу
Фінансовий облік [Текст] : методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи / [уклад.: І. М. Бурденко, І. О. Макаренко, Ю. С....
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМетодичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни " Ризик-менеджмент у сфері фінансових послуг" для студентів спеціальності
Методичні вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни "Ризик-менджмент у сфері фінансових послуг" / укладачі В. М. Олійник,...
Міністерство аграрної політики України державний вищій навчальний заклад державний агроекологічний університет екологічний факультет методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни “Геоекологічний ризик” iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад
Методичні рекомендації щодо проходження виробничої та переддипломної практики в органах державної казначейської служби україни
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи