Тема собівартість продукції icon

Тема собівартість продукції




Скачати 307.81 Kb.
НазваТема собівартість продукції
Дата07.06.2012
Розмір307.81 Kb.
ТипДокументи

ТЕМА 9. Собівартість продукції

(послуг)



Питання для теоретичної підготовки


1. Економічна категорія собівартості

2. Класифікація і групування витрат

  1. Планова калькуляція собівартості

  2. управління витратами

  3. шляхи зниження собівартості



Ключові терміни і поняття





  • економічна категорія собівартості

  • виробнича, операційна, повна, планова собівартість

  • об’єкт витрат

  • витрати виробництва

  • поточні експлуатаційні витрати: матеріальні, прямі, непрямі, змінні, постійні, одноелементні, непродуктивні, від надзвичайних подій; загальновиробничі, адміністративні, інші операційні







  • економічні елементи витрат

  • групування витрат

виробництва і обігу

  • види кошторисів експлуатаційних витрат

  • калькулювання витрат

  • нормативний метод планування витрат

  • шляхи зниження собівартості

  • управління витратами

  • директ-костінг








Теоретичні положення теми


9.1. Економічна категорія собівартості



Собівартість робіт (послуг) водопостачання та водовідведення у вартісній формі виражає сукупність витрат підприємства, пов'язаних з використанням у технологічному процесі сировини, хімічних реагентів, електричної енергії, палива, основних фондів, трудових і фінансових ресурсів та ін. витрат на виробництво і збут продукції / послуг.

Планування, облік і калькулювання собівартості робіт (послуг) здійснюється за Методичними рекомендаціями затвердженими, наказом Держкомітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 06.03.02.р. № 47. Рекомендації визначають угруповання витрат при плануванні операційної собівартості, формуванні тарифів на продукцію (послуги) і використовують спеціальні терміни в наступному значенні:

виробнича собівартість продукції — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво; операційна собівартість — це поточні витрати підприємства на виробництво і збут, в т.ч. загальногосподарські витрати на обслуговування і управління підприємством. Їх відносять до витрат операційної (основної), а також інших видів діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою; повна собівартість або собівартість звичайної діяльностісукупні поточні витрати звичайної діяльності підприємства.

Об'єктом витрат виступає окремий вид діяльності або роботи (послуги) в цілому, об'єднані за ознакою однорідності, що мають потребу у визначенні пов'язаних з їхнім виробництвом витрат і які можна включити в окрему калькуляційну групу.


^ 9.2. Класифікація і групування витрат

У плануванні, обліку й калькулюванні собівартості робіт (послуг) визначені групи витрат, що класифіковано за різними ознаками.

Таблиця 9.1 - Класифікація витрат

Ознаки класифікації

Види витрат

За місцем виникнення витрат

  • основного виробництва;

  • допоміжного виробництва;

  • обслуговуючого господарства

За видами витрат

  • економічні елементи витрат;

  • статті калькуляції

За видами робіт, послуг

  • витрати на окремі роботи (послуги)

За способом віднесення на виробничу собівартість

  • прямі витрати;

  • непрямі (загально виробничі) витрати

За ступенем впливу обсягів робіт (послуг) на рівень витрат

  • змінні витрати;
  • постійні


За складом витрат

  • одноелементні (однорідні);

  • комплексні

За календарним періодом

  • поточні;

  • одноразові

За участю у виробничому процесі

  • виробничі;

  • поза виробничі

Щодо технологічного процесу

  • основні;

  • накладні
^

За звітними періодами


  • поточні витрати;

  • витрати минулих періодів;

  • витрати майбутніх періодів

За доцільністю витрат

  • продуктивні;

  • непродуктивні;

  • надзвичайні

Витрати операційної діяльності групують за такими економічними елементами витрат (п. 21 П(С)БО 16 "Витрати"):


матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

інші втрати.

До економічного елементу "Матеріальні витрати" включають витрати на придбання сировини і матеріалів, палива, енергії, агрегатів, запасних частин і комплектуючих виробів, технологічного устаткування, будинків, споруд; витрати, пов'язані з використанням природної сировини, плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, платежі за використання інших природних ресурсів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів, витрати на обслуговування виробничого процесу, проведення поточного ремонту та ін.

"Витрати на оплату праці" складають будь-які види грошових та матеріальних виплат і доплат, інші заохочення і виплати, виходячи з тарифних ставок, премій у грошовій і натуральній формі, що встановлено Положенням про оплату праці, колективним договором.

До елемента витрат "Відрахування на соціальні заходи" відноситься збір на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, нещасливого випадку на виробництві тощо; пенсійне і медичне страхування та ін.

Економічний елемент "Амортизація основних засобів і нематеріальних активів" складають витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань.

"Інші операційні витрати" — витрати, що включаються в собівартість наданих послуг (робіт) і не враховані в попередніх елементах витрат: оплата послуг сторонніх підприємств; виготовлення розрахункових книжок; реклама в засобах масової інформації; витрати, пов’язані з набором робочої сили, податки до Державного інноваційного фонду, ремонт і утримання автодоріг, оплату відсотків за кредитами та ін.

Калькулювання собівартості полягає у визначенні розміру витрат у грошовій формі за окремими видами діяльності, виробничими процесами, структурними підрозділами, в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції (робіт, послуг).

Виробничо-експлуатаційна діяльність підприємства поділяється на основну, допоміжну і невиробничу.

^ Основна діяльність:

- водопроводу: підйом, очищення і подача води в мережу, утримання водогінної мережі, у т.ч. обслуговування і ремонт;

- каналізації: перекачування та всі види очищення стічної рідини, утримання каналізаційної мережі, у т.ч. обслуговування і ремонт.

^ Допоміжна діяльність: послуги складського господарства, ремонтних майстерень, автотранспортні послуги та ін. види діяльності, що обслуговують зазначені стадії виробничих процесів.

^ Невиробниче господарство складають: культурно-побутові установи, житлово-комунальне господарство, підсобні підприємства, науково-дослідні, оздоровчі, спортивні та інші структурні підрозділи, які не беруть участь у здійсненні основної діяльності підприємства.

При калькулюванні собівартості окремо виділяють статті фінансових, інвестиційних витрат звичайної діяльності з наступним розподілом загальної суми між окремими об'єктами витрат.

Важливою умовою обліку витрат є правильний вибір об'єкта калькулювання і калькуляційної одиниці виміру собівартості продукції.


Калькуляційні одиниці

водопостачання — 1 м3 корисно відпущеної (реалізованої)

споживачам води;

водовідведення — 1 м3 відведених (очищених) стічних вод.




Угруповання за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат, їхній зв'язок з технологічним процесом і використовується для обліку витрат за видами виробництва продукції та за місцем виникнення витрат. Встановлення переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (послуг) віднесено до компетенції підприємства і регламентується його обліковою політикою.




Особливості обліку собівартості на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства полягають у тому, що крім типових статей калькуляції, застосовуються статті:

= ^ Вода для використання в технологічних цілях;

Витрати на очищення, обробку і транспортування покупної води. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування включають витрати на обслуговування інформаційно-обчислювального комплексу; аварійно-відбудовні роботи за винятком аварій, що відносяться до надзвичайних ситуацій ( аварії на каналізаційних системах, у системах водопостачання населення питної води, що привели до збільшення об’єму стічних вод і концентрації забруднених речовин більше ніж у 10 разів);

^ Загальновиробничі витрати і Адміністративні витрати - витрати на оплату послуг банківських установ і розрахункових центрів по прийому і розробці платежів від населення при прийомі платежів водоканалом; утримання територій санітарних зон охорони (охорона, озеленення, освітлення, утримання в належному санітарному стані тощо).

^ 9.3. Планова калькуляція собівартості

Планування собівартості система обґрунтованих техніко-економічних розрахунків витрат підприємства на здійснення робіт, виробництво продукції, (надання послуг) у плановому періоді.

Планування і калькулювання собівартості здійснюється шляхом техніко-економічних розрахунків, виконаних з використанням технічних норм, нормативів, статистичних даних з урахуванням економічних умов виробничої діяльності, форм і систем оплати праці, цін на продукцію і ресурси, платежів, маркетинвого дослідження ринку води.

Планову собівартість розраховують за типовими статтями калькуляції.




Рис.9.1 - Складові операційної собівартості


На підприємствах водопопостачання та водовідведення у планову калькуляцію собівартості включають такі витрати.

1. Витрати на підйом води або перекачування стічної рідини складаються з прямих витрат на поточне утримання і експлуатацію споруд по забору води, резервуарів чистої води, будинків, устаткування насосних станцій підйому води, насосних станцій для перекачування стічної рідини:

— оплата силової електроенергії, витраченої всіма насосними станціями на підйом і подачу води або для перекачування стічної рідини;

— амортизація будинків, споруд, устаткування, застосовуваних для підйому і подачі води або для перекачування стічної рідини;

— заробітна плата експлуатаційного персоналу;

— відрахування на соціальні потреби робітників;

— цехові витрати насосних станцій і станцій перекачування.

^ 2. Витрати на очищення води (стічної рідини) складаються з прямих витрат на здійснення технологічних процесів, утримання і експлуатації очисних споруд — всіх основних фондів.

^ 3. Витрати на утримання і ремонт водопровідної та каналізаційної мережі планують у складі прямих витрат на поточне утримання і експлуатацію вуличної мережі, внутрішньоквартальних і дворових трубопроводів, водоводів, головних колекторів і колекторів районів каналізування, водонапірних башт, водорозбірних колонок, пожежних гідрантів, оглядових колодязів тощо.

4. Витрати на оплату покупної води.

5. Витрати на обслуговування внутрішньобудинкових мереж і пристроїв, відшкодовуються житловим експлуатаційним організаціям.

6. Інші прямі витрати — на поточне утримання і експлуатацію водойм, гребель або інших подібних споруд, якщо такі є в господарстві.

^ 7. Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню

8. Загальноексплуатаційні витрати.

Методика розрахунку окремих статей калькуляції

Витрати на матеріали (хімічні реагенти) планують за їхньою вартістю за ціною — франко-центральний склад підприємства.

Витрати на електроенергію визначають залежно від споживаної кількості електроенергії і діючого тарифу в енергосистемі



де ^ Е — загальна вартість спожитої електроенергії, грн.;

Qi — подача води насосною станцією, тис. м3;

hi — вишина підйому води, м;

Yn — питома норма витрат електроенергії, кВт-ч./ 1000 м3;

^ Тc — тариф за 1 кВт .год. спожитої електричної енергії, грн.;

Nn — приєднана потужність, тис.кВа;

Тn — тариф за 1 кВа приєднаної потужності, грн./рік;

n — кількість насосних станцій, шт.

Витрати на електроенергію спожитою для водовідведення:

Е =

де ^ E — загальна вартість спожитої електроенергії, грн.;

Qi— кількість відведених стоків i-ю очисною спорудою, тис. м3;

Yn – питома норма витрат електроенергії i-ю очисною спорудою каналізації на відведення 1000 м3 стічної рідини, кВт-рік;

Тc — тариф за 1 кВт-рік спожитої електричної енергії, грн.;

^ Nn — приєднана потужність i-ї очисної споруди каналізації, кВа;

Тn — тариф за 1 кВа приєднаної потужності, грн./рік;

n — кількість очисних каналізаційних споруд;

Qj — кількість перекачаної стічної рідини j-ю станцією, тис. м3;

^ Yj - питома норма витрат електроенергії j-ю станцією на перекачування 1000 м3, кВт.рік;

m — кількість станцій перекачування.

Витрати на покупну воду:

В = ),

де В — загальна вартість покупної води, грн.;

Q — подача води i-м водопроводом, м3;

Тi — відпускна ціна 1 м3 води міського водопроводу, грн.;

n — число водопроводів, що подають воду.


^ 9.4 Управління витратами

Під витратами розуміють спожиті ресурси або гроші, які необхідно заплатити за товари, роботи, послуги. Для управління витратами потрібна інформація про об'єкт витрат: продукцію, роботи, послуги, які потребують оцінки витрат, що з ними пов'язані.

Таблиця 9.2 – Види витрат залежно від цілей оцінки

Оцінка запасів та визначення фінансових результатів

Прийняття рішень


Контроль


Вичерпані й невичерпані


Релевантні й

нерелевантні

Контрольовані та неконтрольовані

Собівартість продукції та витрати періоду

Постійні та змінні





Прямі й непрямі

Маржинальні й середні




Основні й накладні

Дійсні й можливі





Вичерпані (спожиті) — це витрати поточної діяльності, понесені для отримання доходу звітного періоду. Невичерпані (неспожиті) — витрати, понесені у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах.

Релевантні — величина витрат, яка може бути змінена внаслідок прийняття рішення, а нерелевантні — не залежать від прийняття рішень.

Дійсні витрати вимагають сплати грошей, а можливі витрати (втрати) це вигода, яку втрачають, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення.

Маржинальні визначають сумму витрат на виробництво додаткової одиниці продукції. Контрольовані (неконтрольовані) — витрати, які можна безпосередньо контролювати (не можна контролювати) або чинити (не чинити) на них вплив.

Для розподілу витрат на постійні й змінні слід відповісти на запитання "Чи змінюються ці витрати залежно від кількості виробленої продукції?". Якщо відповідь буде "ні", то цю статтю витрат слід віднести до постійних витрат. Якщо витрати змінюються прямо пропорційно до об’єму виробництва, цю статтю витрат слід віднести до змінних витрат. Якщо ж витрати змінюються, але не прямо пропорційно до об’єму виробництва, їх вважають напів- або частково постійними.

Таблиця 9.3 – Варіанти витрат при використанні коштів

Підприємство розглядає альтернативу використання вільних коштів: придбати додаткове обладнання і тимчасово здати його в оренду або вкласти кошти в розвиток нового товару


Варіант 1

Варіант 2

Придбання обладнання з метою його здачі в оренду


Розвиток нового товару


Дійсні витрати

Вартість обладнання

Вартість нового товару

Можливі витрати


Втрати доходу від здачі обладнання в оренду

Втрати доходу в ході розвитку

Релевантні витрати


Дійсні + Можливі для варіанту 1

Дійсні + Можливі для варіанту 2


Подібно до постійних та змінних витрат, прямі й непрямі витрати можна визначити, поставивши запитання "Чи можна ці витрати віднести на конкретний продукт чи вид діяльності?” Якщо так, то це прямі витрати, а якщо ні — непрямі.

Директ-костінг (калькулювання змінних витрат) — це система обчислення собівартості на основі прямих (змінних) виробничих витрат.




^ Основні ознаки директ-костінгу

  • собівартість калькулюють тільки на основі прямих змінних виробничих витрат, решта витрат — постійні виробничі й невиробничі —покривають за рахунок загального доходу фірми;

  • управлінський і фінансовий облік інтегровані;

  • у процесі калькулювання визначається маржинальний дохід.


Маржа на покриття дозволяє покривати постійні витрати. Коли будуть покриті всі постійні витрати, підприємство починає отримувати прибуток. Проте якщо до рівня беззбитковості не вистачить хоча б однієї реалізованої одиниці продукції, це означатиме, що постійні витрати не покрито і підприємство зазнає збитків.

^ Маржинальний дохід = Обсяг продаж - Змінні витрати

або

Маржинальний дохід = Постійні витрати - Прибуток

Мінімальний обсяг продажу вище якого підприємство починає отримувати прибуток називають точкою беззбитковості: у цій точці виручка від реалізації покриває суму постійних і змінних витрат.

Аналіз “витрати – обсяг – прибуток” (cost – volume – profit analysis or CVP analysis) – це аналіз поведінки витрат, в основі якого покладено взаємозв’язок витрат, виручки (доходу), об’єму виробництва і прибутку. У міру збільшення обсягів продажу сума прибутку збільшуватиметься за рахунок незмінності умовно-постійної частини витрат.

Поріг беззбитковості можна визначити за формулою



тут В — загальна кількість продукції, при якій досягається беззбитковість;

ПВВ — умовно-постійні витрати на весь випуск;

Ц — ціна за одиницю продукції;

ЗВО — величина змінних витрат на одиницю продукції.

В Україні не передбачається поділ витрат на постійні й змінні. Для багатьох підприємств більш важливою є точка грошової беззбитковості, тобто рівень продажу і витрат з нульовим потоком грошових коштів.

"Безпечна маржа" є перевищення фактичного (запланованого) об’єму продажу над точкою беззбитковості. Цей "надлишковий" продаж є "зоною безпеки" для фінансового стану підприємства. У межах цієї зони підприємство може скорочувати обсяг продажу без збитків для себе.

Щоб залишатися конкурентоздатним, підприємство мусить постійно шукати шляхи поліпшення своїх фінансових показників, а не сидіти у своїй "зоні безпеки", чекаючи, поки його наздоженуть конкуренти. Адже конкуренти обов'язково наздоженуть, якщо зона безпеки виявиться недостатньою.

^

9.5 шляхи зниження собівартості


Пошук шляхів зниження собівартості є стратегічним напрямом діяльності кожного підприємства.

Найбільші витрати води на власні потреби (7-15% подачі в систему) викликає промивка фільтрів. Скорочення цих витрат (на 2-5%) досягають шляхом будівництва систем повторного використання промивних вод фільтрів.

Зниження втрат води через несправність засувок на випусках води та осаду з відстійників, з камер реакції промивних вод, з фільтрів досягають заміною конструкцій швидких фільтрів на фільтри з високим відводом промивних вод, без влаштування засувок на випуску, що гарантує відсутність будь-яких втрат води у міжпромивний період.

З метою попередження великих втрат води з очисних споруд періодично проводять вимірювання витоків у період відсутності технологічних скидів води у систему промислової каналізації, виконують планово-попереджувальні ремонти або заміну засувок, не допускаючи втрат води через переливні пристрої відстійників, фільтрів та резервуарів чистої води.

^ На етапі транспортування та реалізації води, де втрати води виникають через пошкодження мереж та недооблік водолічильниками на вводах абонентів, основними заходами щодо скорочення втрат води є:

  • регулювання тиску в мережах у мінімально достатніх межах ;

  • скорочення часу локалізації аварій, пошуку та усунення пошкоджень;

- електрохімічного захисту сталевих трубопроводів;

- своєчасний ремонт, санація, заміна зношених та аварійних трубопроводів.

Впровадження цих заходів відбувається на базі використання систем АСУ (див.тему 5), застосування акустичних кореляторів, катодних станцій, електродренажів, протекторів, що скорочують швидкість електрохімічної корозії сталевих трубопроводів, зменшують кількість пошкоджень та аварій на мережі.

^ Безтраншейний метод ремонту трубопроводів шляхом створення нової полімерної труби всередині старої за допомогою обмотувальної машини і безперервної пластмасової профільної стрічки, дозволяє у 5 – 8 разів зменшувати витрати на ремонт і в десятки разів – термін його виконання. Вартість санації безтраншейним методом 1–го погонного метра діаметром 350 - 400 мм становить 200 - 240 грн.

Для діагностики стану, виявлення дефектів та оцінки якості робіт з санації трубопроводів застосовують телероботи з кольоровим монітором.

Скороченню недообліку лічильниками абонентів сприяють метрологічні перевірки засобів обліку в терміни, передбачені Державним реєстром приладів обліку води та перевірки відповідності калібру лічильників фактичному споживанню води .

Основними шляхами скорочення втрат води з внутрішньобудинкових систем водопостачання є: якісне та своєчасного виконання поточного ремонту мережі, арматури, своєчасна підготовка систем до роботи в осінньо-зимовий період, наявність обліку води та контролю за роботою слюсарів-сантехніків, їхньої мотивації, відсутність понаднормативного тиску на вводах у квартири, обладнання водорозбірної арматури водозберігаючими пристроями, скорочення скидів охолодженої води з систем централізованого гарячого водопостачання, свідоме відношення населення до раціонального водоспоживання.

Основним чинником втрат води у квартирах є негерметичність наповнювальних та зливних клапанів змивних бачків. При проведенні ремонтів рекомендується у першу чергу усувати ці несправності.

Найбільшу частку нераціонального водоспоживання складає скид охолодженої води з систем централізованого гарячого водопостачання. У зв'язку з цим налагодження циркуляційних систем, ремонт засобів їхньої автоматизації та насосів є важливим завданням при ремонті систем .

^ Регулювання напорів на вводах у будинки (особливо в малоповерхові, розташовані серед висотної забудівлі) дає економію води у 8-10 % при зниженні надлишкового напору на кожні 10 м. вод. ст. Це означає, що двоповерхова школа або дитсадок, розташовані поруч з 9-поверховими будівлями, будуть споживати менше води при установці регулятора тиску на 25-30% без погіршення якості водокористання. У квартирах, розташованих на нижніх поверхах висотник будівель, необхідно встановлювати квартирні регулятори тиску або вентиль-обмежувачі витрат води. Застосування одного вентиля з шайбою-обмежувачем у 9-поверховому будинку дає економію 30-79 м3 води на рік (десятикратна окупність за один рік експлуатації).

Скорочення витрат на заробітну плату виробничих робітників відбувається шляхом впровадження автоматизації і дистанційного управління агрегатами, розширення зон обслуговування і сполучення професій. Ці заходи стимулюються доплатами за сполучення професії (до 30%). Фонд зарплати управлінського персоналу можна скорочувати шляхом удосконалення існуючого менеджменту, створення АРМ та ін.

Зниження витрат за статтею «Матеріали» можливо за рахунок застосування більш активних і економічних реагентів (коагулянтів), шляхом економії заготівельно-складських витрат, ліквідації втрат реагентів при транспортуванні та збереженні і за рахунок застосування тари великої ємкості замість балонів.

^ Економія електроенергії досягається впровадженням автоматичного управління квартальними насосними станціями; забезпеченням оптимального режиму роботи насосних агрегатів і силових трансформаторів; збільшенням навантаження насосних агрегатів за рахунок регулювання приймальних і запірних засувок; організацією приготування і перекачування коагулянту за графіком, що нівелює ранковий і вечірній максимуми; організацією оптимального режиму промивання фільтра залежно від якості вихідної води, застосуванням напірних водоводів з труб великого діаметра.

Важливим резервом зниження собівартості є зменшення амортизаційних відрахувань шляхом оптимізації роботи водопровідних та каналізаційних насосних станцій, автоматизованого регулювання режимів подачі води залежно від коливання попиту споживачів, ліквідації надлишкових фондів.

Зниження собівартості за рахунок заробітної плати та амортизаційних відрахувань можна розраховувати за формулою

Еу = [{100 – ( Yc + Y n ( 1 + S / 100)} / (100 + S)] 100,

де: Yc і Yn — питома ваги умовно-постійних і умовно-змінних витрат у собівартості реалізації 1 м3 очищеної води (стічних вод) , %;

S – питома ваги зменшення витрат на заробітну плату і амортизаційні відрахування в звітному періоді у порівнянні з базовим, %.

^ Виховна робота серед населення з питань водо-, енергозбереження повинна вестись постійно й цілеспрямовано, починаючи з дитячих дошкільних установ. Створювані служби PR підприємств повинні ширше використовувати можливості радіо, телебачення, засобів масової інформації. Як свідчить практика Японії, США, Франції, Німеччини та інших економічно розвинутих країнах, це дає результати. Економне, хазяйське відношення до води повинно бути в людини доброю звичкою з раннього дитинства.

^ Джерелом матеріального заохочення експлуатаційного персоналу ЖЕО з економії води можуть стати кошти населення, які утворюються від різниці оплати населенням за воду (послуги каналізації) за нормами та оплатою рахунків Водоканалу за фактичними показниками водолічильників.

Забезпечення споживачів достатньою кількістю води прийнятної якості коштує сьогодні дорого. Для зниження собівартості водопостачання та водовідведення необхідно впроваджувати нові методи обробки води з метою доведення її до оптимальної якості без шкідливого впливу на здоров’я людини. Зниження собівартості води – не самоціль.





Приклади

Приклад 1

Визначити витрати хлорного вапна на станції 2-го підйому в калькуляції продукції водопроводу.

Таблиця 9.4 – Розв’язання задачі

Показники

Од. виміру

Розв’язання


1. Подача води

тис. м3

25 500

2. Норма витрат реагента

кг / 1000 м3

2,2

3. Витрати реагента

т

56,1

4. Ціна хлору

грн./ т

900

5. Вартість хлору

тис. грн.

50, 5


Приклад 2

Визначити питому вагу витрат на електроенергію, спожитою насосною станцією водопроводу, в собівартості води 0,84 грн./м3.

Витрати на виробничу електроенергію:



де Qi — подача води насосною станцією 8250 тис. м3;

hi — висота підйому води 40 м;

Yn — питома норма витрат електроенергії 4,5 кВт-год./ 1000 м3;

^ Тc — тариф за 1 квт .год. спожитої електричної енергії 0,2 грн;

Nn — приєднана потужність 13 тис.ква;

Тn — тариф за 1 ква приєднаної потужності 200 грн./рік;

n — кількість насосних станцій 1.

Розв’язання

1. Е - загальна вартість спожитої електроенергії, тис.грн.

Е = (8250 х 40 х 4,5 х 0,2 /1000) + 13000 х 200 =

= 297 + 2600 = 2897.

2. Сукупні витрати собівартості води, тис.грн.

8250 х 0,84 = 6 930.

3. Питома вага витрат електроенергії в собівартості води, %

(2897 / 6930 ) 100% = 41,8 .


Приклад 3

Розрахувати вартість активної електроенергії, спожитої насосною станцією 1-го підйому, обладнаної трьома насосами потужністю електричних двигунів до 10 кВа за тарифом 0,2 грн. / кВт.год.

Q — середня за рік подача води насосами 500 л / сек.;

hi — висота підйому води 65 м;

ti — число годин роботи 1 насоса за рік 7200;

ККД, ККД, ККД — коефіцієнт корисної дії насосів, відповідно 0,6; 0,66; 0,75.

ККДдв, — коефіцієнт корисної дії електричного двигуна насосів 0,85.

Розв’язання

1. Споживання активної електроенергії:



Еа = (12685 тис.квт.год.

2. Витрати на електроенергію, тис.грн.

Ев = 12685 х 0,2 = 2537


Приклад 4

Розрахунок витрат електроенергії на промивку фільтрів:

Q — інтенсивність промивки 14 л (с.м2);

F — площа фільтра 26 м2;

h — напір промивного насосу 40 м;

tф — тривалість промивки одного фільтра 90 хв.;

r — кількість промивок фільтра за добу 2;

m — кількість фільтрів 4;


Розв’язання

1. Тривалість роботи промивного насосу, t- год./ рік.

t= год.

2. Споживання електроенергії, квт.час./рік:

Еф= 340536.

3. Витрати на електроенергію, тис. грн. 340536 х 0,2 = 68,1.


Приклад 5

Витрати на електроенергію насосних станцій каналізації:

Е =

де ^ С — загальна собівартість відведення стічної рідини 0,6 грн./1 м3;

Qi — відведення стоків i-ю очисною спорудою каналізації 50750 тис. м3;

^ Yn — питома норма витрат електроенергії i-ю очисною спорудою каналізації на відведення 1000 м3 стічної рідини 610 кВт.год./рік;

Тc — тариф за 1 кВт./рік спожитої електричної енергії 0,2 грн.;

^ Nn — приєднана потужність i-ї очисної споруди каналізації 8690 кВа;

Тn — тариф за 1 кВа приєднаної потужності 180 грн./рік;

n — кількість очисних каналізаційних споруд 1;

Qj — кількість перекачаної стічної рідини j -ю станцією 55000 тис. м3;

^ Yj — питома норма витрат електроенергії j -ю станцією на перекачування

1000 м3 520 кВт.год./рік;

m — кількість станцій перекачування 2.

Розв’язання

1. Витрати електроенергії каналізацією

Е = (50750 х 610 х 0,2) + (8690 х 180) + 2 (55000 х 520) = 19195 тис.грн.

2. Сукупні витрати на відведення стоків

0,6 х ( 50750 + 55000) = 63450 тис.грн.

3. Питома вага витрат електроенергії у собівартості водовідведення

(19195 / 63450) / 100% = 30,2%

Приклад 6


Витрати на покупну воду визначають прямим рахунком шляхом множення об’єму поданої води від водопроводів на відпускний тариф:

В = ,

де ^ Q — подача води i-м водопроводом 50 тис.м3/доб.;

Тi — відпускний тариф 1 м3 води 0,91 грн.;

n — число водопроводів, що подають воду 1.

Розв’язання

1. Загальна вартість покупної води водопроводом, тис.грн.

В = (50 000 х 365) х 0,91 = 16 607


Приклад 7

Визначити зниження собівартості за рахунок статей витрат:

- розмір зарплати і амортизаційних відрахувань S =18 %,

- умовно-постійні витрати Yc = 30%,

- умовно-змінні Yn = 45%.

За своєю економічною природою показники заробітної плати та амортизаційних відрахувань у прийнятій класифікації елементів собівартості віднесені до умовно-постійних витрат. Зниження собівартості за рахунок цих статей можна розраховувати за формулою

Еу = [{100 – ( Yc + Y n ( 1 + S / 100)} / (100 + S)] 100,

де Yc і Yn — питома ваги умовно-постійних і умовно-змінних витрат у собівартості реалізації 1м3 очищеної води (стічних вод) , %;

S — питома ваги зменшення витрат на заробітну плату і амортизаційні відрахування в звітному періоді в порівнянні з базовим, %.

Розв’язання

1. Зменшення собівартості 1 м3 реалізації води:

E y = [{100 – (30 + 45 (1 + 18 / 100)} / (100 + 18)] 100 = 14,32 %.


Приклад 8

Визначити критичне значення обсягу продаж за три роки:

інвестиції в проект, ІВ - 75 тис. грн., ціна виробу без ПДВ, Ц - 240 грн / шт.; собівартість виробу,Зво - 130 , грн / шт.; ставки податку на прибуток, Пл 30 %; термін служби основних фондів - 7 років; норма амортизації основних фондів, Н а = 15 %; ліквідаційна вартість - ноль.

Розв’язання

  1. Чистий дисконтований потік ЧДП = ДПt х Кан – ІВ = 0.

  2. Виручка Виручка = Пвв (постійні) + Зво (змінні) + Пр.

  3. Критична точка беззбитковості Ккрит = Пвв / Ц – Зво.

  4. Затрати в точці беззбитковості Вир =  Затрат.

  5. Критичний обсяг продаж Вкр = П вв / Пр1 (на одиницю).

  6. Вартість основних фондів

ОФ = ІВ х 75% = 75 тис.грн.

  1. Амортизаційні нарахування, тис. грн.

1 рік Ам1= 75 х 15% = 11,25,

2 рік Ам2 = 75 х 30% = 22,5,

3 рік Ам3 = 75 х 20% = 15.

  1. Сума амортизації за інвестиційний період, тис.грн.

11,25 + 22,5 + 15 = 49,0.

  1. Постійні затрати

Пвв = 49 тис.грн.

  1. Прибуток з кожної одиниці продукції

Пр1 = Ц – Зво – Пл = 240 - 130 – (110 х30%) = 77 грн.

  1. Критичний обсяг продаж

Вкр = 49 000 / 77 = 636 од.




Питання для контролю знань


        1. Економічна категорія собівартості

        2. Класифікація витрат

        3. Групування витрат

        4. Операційна собівартість

        5. Калькуляція собівартості 1 м3 води

        6. Калькуляція собівартості 1 м3 стічних вод

        7. Директ-костінг

        8. Шляхи зниження собівартості

        9. Методика розрахунку економії собівартості


Задачі


Задача 58

Визначити витрати хлорного вапна в калькуляції собівартості 1м 3 води.

Таблиця 9.5 – Вихідні дані

Показники

Од. виміру

Розв’язання


1. Подача води

тис. м3/ доб

100

2. Норма витрат реагента

кг / 1000 м3

2,1

3. Витрати реагента

т



4. Ціна хлору

грн./ т

940

5. Вартість хлору

тис. грн.




Задача 59

Розрахувати витрати на електроенергію, спожиту насосною станцією водопроводу, й визначити їхню питому вагу в собівартості води 0,66 грн./м3.

Qi — подача води насосною станцією 50 тис. м3/ доб;

hi — висота підйому води 45 м;

Yn — питома норма витрат електроенергії 4,4 кВт.год./ 1000 м3;

^ Тc — тариф за 1 кВт.год. спожитої електричної енергії 0,2 грн;

Nn — приєднана потужність 33 тис.кВа;

Тn — тариф за 1 кВа приєднаної потужності 200 грн./рік;

n — кількість насосних станцій - 2.


Задача 60

Розрахувати вартість активної електроенергії спожитої насосною станцією, що обладнана трьома насосами потужністю електричних двигунів до 10 кВа за тарифом 0,2 грн. / кВт.год.

Q – середня за рік подача води насосами 700 л / с.;

hi висота підйому води 60 м;

ti — число годин роботи 1 насосу за рік 7500;

ККД, ККД, ККД — коефіцієнт корисної дії насосів, відповідно 0,65; 0,66; 0,82.

ККДдв, — коефіцієнт корисної дії електричного двигуна насосів 0,85.


Задача 61

Визначити витрати електроенергії на промивку фільтрів за даними:

q — інтенсивність промивки 15 л за секунду /м2;

f — площа фільтра 43 м2;

h — напір промивного насосу 45 м;

tф — тривалість промивки одного фільтра 95 хв.;

r — кількість промивок фільтра за добу - 2;

m — кількість фільтрів - 5.


Задача 62

Визначити витрати на електроенергію, спожиту каналізацією.

^ С — загальна собівартість відведення стічної рідини 0,72 грн./1 м3;

Qi — відведення стоків i-ю очисною спорудою 250 тис. м3 /доб.;

Yn — питома норма витрат електроенергії i-ю очисною спорудою каналізації на відведення 1000 м3 стічної рідини 510 кВт.год./рік;

Тc — тариф за 1 кВт./рік спожитої електричної енергії 0,2 грн.;

^ Nn — приєднана потужність i-ї очисної споруди каналізації 9990 кВа;

Тn — тариф за 1 кВа приєднаної потужності 190 грн./рік;

n — кількість очисних каналізаційних споруд - 2;

Qj — кількість перекачаної стічної рідини j -ю станцією 50 тис.м3/доб.;

^ Yj — питома норма витрат електроенергії j -ю станцією на перекачування

1000 м3 420 кВт.год./рік;

m — кількість станцій перекачування - 2.


Задача 63

Визначити зниження собівартості за рахунок статей витрат:

- розмір зарплати і амортизаційних відрахувань S =28 %,

- умовно-постійні витрати Yc = 28%,

- умовно-змінні витрати Yn = 40%.


Задача 64

За звітними даними роботи підприємства водовідведення виявлена економія хімічних реагентів за рахунок зниження норм на 6% і за рахунок зниження цін на 1,5%. Собівартість послуг за звітом 5680 тис.грн., затрати на “Матеріали” 1600 тис.грн. Визначити вплив зазначених факторів на показник собівартості послуг підприємства.


Задача 65

Визначити витрати міського водопроводу на хімічні реагенти:

реалізація води — 20000,0 тис. м3;

витрати води на власні потреби — 3%;

течі в мережах 9%.

Вся піднята вода хлорується, у т.ч. 70% її обробляється хлорним залізом і коагулянтом. Середньорічна питома вага хімічних реагентів (кг на 1000 м3): рідкого хлору 3; хлорного заліза 20,4; коагулянта 61. Ціна за 1 т реагентів франко-підприємство (грн.): рідкого хлору 1250; хлорного заліза 670; коагулянта 370.

Задача 66

Визначити критичне значення обсягу продаж:

- інвестиційний цикл 5 років;

  • інвестиції у проект, ІВ 250 тис. грн.,

  • ціна виробу без ПДВ, Ц 125 грн / шт.;

  • собівартість виробу, Зво 100 , грн / шт.;

  • ставки податку на прибуток, Пл 30 %;

  • термін служби основних фондів 7 років;

  • норма амортизації основних фондів, Н а = 15 %;

  • ліквідаційна вартість проекту дорівнює нулю.




тести


виберіть правильний варіант відповіді

Тест 1

До собівартості продукції (послуг) відносять:

1) поточні витрати на виробництво;

2) капітальні витрати;

3) витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції;

4) витрати на сировину, матеріали, заробітну плату працівників;

5) витрати на обладнання.


Тест 2

Призначення класифікації за калькуляційними статтями витрат:

1) складання кошторису;

2) визначення ціни вузлів, деталей;

3) розрахунок собівартості конкретного виду продукції;

4) розрахунок прямих витрат.


Тест 3

До групування витрат за статтями калькуляції включають витрати на:

1) оплату праці;

2) сировину і основні матеріали;

3) амортизацію основних виробничих фондів;

4) допоміжні матеріали;

5) паливо і енергію для технологічних цілей.


Тест 4

Які статті витрат є прямими:

1) матеріальні витрати на виробництво продукції;

2) витрати ремонтного фонду;

3) витрати на оплату праці основних робітників;

4) цехові витрати.


Тест 5

Критерієм групування витрат за статтями калькуляції є:

1) однорідність економічного змісту витрат;

2) місце утворення витрат;

3) стадії технологічного процесу.


Тест 6

Призначення класифікації витрат на виробництво за економічними

елементами витрат:

1) визначення ціни виробу;

2) розрахунок собівартості одиниці конкретного виду продукції;

3) для складання кошторису витрат на виробництво;

4) визначення витрат на виробництво;

5) визначення витрат на заробітну плату.




Схожі:

Тема собівартість продукції iconУдк 339. 137. 2: 336. 71(477) М.І
Зрозуміло, що в теперішніх умовах необхідне проведення суттє- вих змін в державній політиці фінансування сільськогосподарського виробництва,...
Тема собівартість продукції iconАнотація наукової роботи під шифром «Собівартість»
Актуальність даної роботи обумовлена тим, що питання підвищення ефективності перевезень дитячої молочної продукції є проробленим...
Тема собівартість продукції iconУправління конкурентоспроможністю продукції на різних стадіях її життєвого циклу
За умов врахування стадій життєвого циклу продукції при управлінні конкурентоспроможністю можна значно продовжити його економічно...
Тема собівартість продукції iconУдк 657. 664 Шляхи вдосконалення обліку готової продукції
Облік готової продукції є важливою темою для розгляду і її актуальність полягає в тому, що більшість підприємств України займається...
Тема собівартість продукції iconУправління якістю та сертифікацією продукції
Тема 7 Колективна участь працівників у підвищенні якості функціонування організації 58
Тема собівартість продукції iconПитання до заліку
Чотири основні категорії продукції І керівні вказівки по категоріям продукції в стандартах серії iso 9000
Тема собівартість продукції iconПромислова політика •
За даними Держкомстату обсяги продукції у промисловості зросли на 5,1%. Приріст продукції одержано за всіма основними видами промислової...
Тема собівартість продукції iconПротокол №4
Обговорення питань для спільного засідання рму  з представниками структурних підрозділів університету (науково-дослідний відділ з...
Тема собівартість продукції iconТема 6 правове забезпечення екологічної безпеки теоретичні питання
Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва
Тема собівартість продукції iconТема: правове регулювання використання надр, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу україни план
Підстави та порядок виникнення та припинення права користування надрами. Угоди про розподіл продукції
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи