Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності icon

Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності




Скачати 447.81 Kb.
НазваМагістра з маркетингу для студентів зі спеціальності
Сторінка1/2
Дата28.07.2012
Розмір447.81 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО





МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

МАГІСТРА З МАРКЕТИНГУ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

8.050108 - «МАРКЕТИНГ»


КРЕМЕНЧУК 2009

Методичні рекомендації з підготовки дипломної роботи магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності 8.050108 - «Маркетинг»


Укладачі: д.е.н. А.М. Турило,

д.т.н., проф. М.І. Сокур,

к.т.н., доц. Коноваленко О.Д.

Рецензент д.е.н., проф. Хоменко М.М.

Кафедра маркетингу


Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського


Протокол № ____ від “____” _________ ____200___року


Заступник голови методичної ради ________________ доц. С. А. Сергієнко


З М І С Т


  1. Загальні положення...................................................................................4

    1. Освітньо-кваліфікаційні рівні..................................................................4

    2. Магістерська робота як кваліфікаційна робота магістра......................5

  2. Загальні рекомендації...............................................................................6

    1. Мета, задачі і рекомендована тематика дипломних робіт....................6

    2. Вибір та затвердження теми дипломної роботи.....................................8

    3. Завдання на дипломну роботу..................................................................9

    4. Робота з літературними джерелами.......................................................10

    5. Вивчення та конспектування літератури за темою роботи.................11

3. Керівництво роботою, консультування та контроль за ходом виконання...........................................................................................................16

4. Рецензування роботи.....................................................................................18

5. Структура, зміст і обсяг дипломної роботи магістра ................................19

6. Оформлення роботи......................................................................................25

7. Підготовка до захисту та захист дипломної роботи .................................30

8. Критерії оцінки дипломної роботи магістра ………………………….....32

9. Тематика дипломних робіт магістрів ……………..………………….......34

10. Рекомендована література .........................................................................37

11. Додатки ........................................................................................................41


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні вказівки охоплюють ключові питання методики під­готовки, написання та захисту магістерських робіт для студентів усіх форм навчання за фахом „Маркетинг", а саме: зміст магістерської робо­ти, організаційні передумови успішного застосування набутих знань у атестаційній роботі, підходи та вимоги успішного написання окремих структурних елементів та роботи в цілому, систему діагностики знань. Розкрито методику самостійної роботи спеціаліста та роботи з науко­вим керівником.

Розроблено та рекомендовано вибір тем магістерських робіт з урахуванням галузевої та функціонально-просторової специфіки фаху і ВНЗ.

Нормативною та методичною базою написання методичних вка­зівок стали:

ДСТУ 3008- 95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення;

ГОСТ 7.1.-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления;

ДСТУ 3582-97. Інформація та документація, скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та прави­ла;

ГОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.


    1. Освітньо - кваліфікаційні рівні

Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського готує фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

- бакалавр, спеціаліст і магістр.

Під освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти розуміється характеристика вищої освіти за ознаками рівня сформованості якостей людини, що забезпечують її здатність виконувати відповідні фахові обов'язки певного кваліфікаційного рівня.

Магістр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загально­культурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкту праці і здатний вирішу­вати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад, у певній галузі економіки.


^ 1.2. Магістерська робота як кваліфікаційна робота магістра

На завершальному етапі навчання студенти освітньо-кваліфікаційного рівня магістр виконують і захищають магістерську роботу, яка повинна відповідати встановленим вимогам.

Магістерська робота - це кваліфікаційна робота студента, яка виконується на п'ятому курсі у десятому семестрі після засвоєння теоретичного курсу за програмою підготовки магістра та проходження відповідної практики. Магістерська робота повинна засвідчити певний рівень підготовленості студента - майбутнього фахівця - за дисциплі­нами, передбаченими освітньо-професійною програмою магістра від­повідного напряму;

  • продемонструвати уміння систематизувати здобуті тео­ретичні знання і використовувати їх при дослідженні практичних про­блем; - показати рівень володіння ним законодавчою та нормативно — методичною базою;

  • засвідчити уміння оформляти у цілісному документі результа­ти теоретичних досліджень, використовуючи для цього комп'ютерну техніку; продемонструвати здатність формулювати висновки про на­прями розв'язання проблеми.

Магістерська робота виконується на підставі вивчення відповід­ної законодавчої та нормативної бази, вітчизняної та іноземної літера­тури за спеціальністю (підручників, навчальних посібників, моногра­фій, періодичних видань тощо). При виконанні роботи використову­ються результати виробничої переддипломної практики.

Терміни виконання магістерської роботи встановлюються на­вчальним планом.


^ 2. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дипломна робота магістра є найбільшою за обсягом самостійною і завершальною роботою студента, тим кваліфікованим документом, на підставі якого Державно-екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної роботи за фахом, і приймає рішення про надання кваліфікації та видачу диплома.

Працюючи над дипломною роботою студент має засвоїти навички постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формування мети і завдань дослідження, логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами і статистичною інформацією, аналізу і оцінки різних аспектів діяльності об’єкта дослідження, обґрунтування власних узагальнень, висновків та пропозицій, розрахунку очікуваного ефекту від їх впровадження у виробництво.

В даних методичних вказівках відображається мета і завдання дипломної роботи магістра з маркетингу, тематика, вимоги до структури і змісту, склад і послідовність роботи по оформленню і захисту дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією. Загальний обсяг пояснювальної записки повинен перевищувати 100-130 сторінок машинописного тексту.


^ 2.1. Мета, задачі і рекомендована тематика дипломних робіт

Метою дипломної роботи є закріплення і поглиблення знань студента в області маркетингу, шляхом самостійного вирішення ним реальних виробничо-господарських, економічних і управлінських проблем. Крім цього, в результаті виконання дипломної роботи вирішуються наступні задачі:

  • систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань по спеціальним дисциплінам;

  • поглиблення навичок виконання студентами самостійної дослідницької роботи, роботи з довідковою і спеціалізованою літературою, джерелами вторинної маркетингової інформації;

  • отримання досвіду здійснення аналізу господарської діяльності підприємства та макроекономічних явищ, з використанням статистичних методів обробки інформації, стандартних та прикладних програм обробки даних на ЕОМ та т.і.;

  • оволодіння методикою маркетингових досліджень при вирішенні проблем, що розробляються в дипломній роботі;

  • дослідження і використання сучасних методів аналітичної і практичної роботи в області маркетингу та ін.

Якість виконання дипломної роботи залежить від того, наскільки студент оволодів навичками збирання вихідної первинної і вторинної інформації, її обробки і аналізу, інтерпретації отриманих результатів, а також від його здатності формулювати науково обґрунтовані висновки, що покладені в основу запропонованих рішень. Крім того, студенту необхідно обов’язково використовувати засоби обчислювальної техніки, як в процесі здійснення досліджень, так і при прийнятті рішень, кваліфіковано оформляти матеріали, що ілюструють зміст дипломної роботи.

Тема дипломної роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективному розвитку економічної науки і господарської практики. Її треба погодити як з науковим керівником випускної кафедри, так і з організацією (підприємством), на матеріалах якої вона буде виконуватися.

Вибираючи тему дипломної роботи, слід урахувати її актуальність для підприємства, організацій, регіону тощо, можливість одержання відповідних матеріалів (планових, звітних, статистичних), проведення власних спостережень, розрахунків, експериментів, наявність літературних джерел, власних наробок.

Для написання дипломної роботи магістр користується тематикою, яку розробляє і щорічно переглядає кафедра маркетингу.


^ 2.2. Вибір та затвердження теми дипломної роботи

Тематика дипломних робіт визначається програмами викладання дисциплін: „Маркетинг”, „Маркетингові дослідження”, „Промисловий маркетинг”, „Маркетинг послуг”, „Маркетингова товарна політика”, „Маркетингова цінова політика”, „Маркетингова інноваційна політика”, „Маркетингова політика розподілу”, „Маркетингова політика комунікацій”, „Стратегічний маркетинг”, „Маркетинговий менеджмент”, „Логістика” і програми ряду інших спеціальних дисциплін.

При виборі теми дипломної роботи студент і його науковий керівник повинні врахувати наступні чинники:

  • актуальність теми дипломної роботи для підприємства (організації) на базі яких виконується дипломна робота;

  • відповідність теми меті і задачам дипломної роботи;

  • відповідність теми науковому профілю кафедральних досліджень;

  • забезпеченість вихідними даними, літературними джерелами;

  • відповідність теми індивідуальним здібностям і інтересам студента;

  • забезпеченню різноманітності тематики дипломних робіт, та об’єктів дослідження.

При виборі теми дипломної роботи необхідно (бажано) зберегти спадковість між нею і темами виконаних студентом курсових робіт, що забезпечує глибоке, всебічне і послідовне вивчення студентом актуальних проблем маркетингу. Тема дипломної роботи може бути рекомендована кафедрою або організацією, в якій студент проходить практику чи працює. Крім того, студент має право запропонувати власну тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. Рекомендована кафедрою тематика наведена у п.6. методичних рекомендацій.

Тематика дипломної роботи може бути скоригована, в залежності від бази переддипломної практики студента. Крім того, студент має право запропонувати власну тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. Рекомендована кафедрою тематика наведена у п. 6 методичних рекомендацій.

Тема дипломної роботи може бути скоригована, в залежності від бази переддипломної практики студента. Крім цього, при призначенні наукового керівника дипломної роботи треба врахувати відповідність теми науково-дослідницькому профілю і кваліфікації керівника. Керівниками дипломних робіт можуть бути професори, доценти та старші викладачі випускаючої кафедри.

Закріплена за студентом тема дипломної роботи розробляється лише на основі його письмової заяви на ім’я завідувача випускаючої кафедри. Випускаюча кафедра готує відповідний наказ про виконання дипломних робіт на поточний навчальний рік, в якому за кожним студентом закріплюється тема і керівник дипломної роботи, а при необхідності – консультант з відповідних питань. Оформлюється наказ про закріплення дипломників за організаціями – місцями переддипломної практики. Названі документи повинні бути підготовлені у відповідності з графіком здійснення навчального процесу у ВУЗі.


^ 2.3. Завдання на дипломну роботу

Завдання на дипломну роботу складається керівником дипломної роботи за установленою формою (Додаток Б). В ньому повинні бути наведені: тема дипломної роботи, термін здачі студентом закінченої роботи, перелік вихідних даних до дипломної роботи, зміст пояснювальної записки, перелік графічних матеріалів, які повинні бути виконані і внесені на захист, дата видачі завдання та календарний графік виконання роботи. При необхідності вказуються консультанти по окремих (спеціальних) розділах роботи.

Завдання на дипломну роботу видається студентові одночасно з його направленням на практику. Дипломна робота повинна бути виконана у відповідності з завданням. Науковий керівник роботи та дипломник мають право за узгодженням з завідувачем випускаючої кафедри, вносити корективи у зміст завдання на дипломну роботу. В такому разі при захисті роботи повинні бути в наявності як скоригований, так і первинний варіанти завдання.


^ 2.4. Робота з літературними джерелами

Як свідчить практика, написання роботи викликає значні труд­нощі організаційного характеру, зокрема при пошуку і відборі необ­хідної літератури та роботі з літературними джерелами, при компону­ванні опрацьованого матеріалу та виборі методу викладення тексту, при формуванні висновків та підготовці виступу на захист роботи.

Пошук і відбір необхідної літератури - один з першочергових кроків практичної реалізації поставлених завдань магістрантом при підготовці роботи. Для більш повного виявлення основних літератур­них джерел, а при необхідності архівних документів, статистичних даних та ін. з теми дослідження, використовують каталоги чи картоте­ки кафедр та бібліотек вищого закладу освіти, провідних та спеціалі­зованих бібліотек міста, області, бібліотечні спеціальні видання, при книжні та при статейні списки літератури, виноски та посилання у підручниках, монографіях, словниках тощо.

Бібліографічні записи джерел краще робити на каталожних кар­тках, бо з них швидко можна скласти робочу картотеку і зручно по­повнювати її. Сукупність таких карток доцільно групувати за розділа­ми роботи, мети чи періоду опрацювання. Якщо у різних розділах ро­боти використовується одне й те ж джерело, то при групуванні за роз­ділами і підрозділами слід дублювати картки. Бібліографічні описи на картках треба робити повними, відповідно до вимог стандарту, бо ці картки потім використовуються для складання списку використаної літератури.

Складену з теми роботи картотеку бажано показати керівникові, який може порекомендувати додаткові джерела, дати певні поради щодо першочерговості опрацювання, необхідності та доцільності ви­користання тих чи інших джерел.


^ 2.5. Вивчення та конспектування літератури за темою роботи

Вивчення літератури рекомендується розпочинати з тих робіт, у яких досліджувана проблема висвітлюється в цілому, а пізніше пере­йти до джерел, де відображаються більш вужчі, окремі, вибрані пи­тання. Починати ознайомлення з виданням треба з титульної сторінки, щоб з'ясувати де, коли, ким було видано, переглянути зміст, прочита­ти анотацію чи передмову, де розкрито призначення видання, завдан­ня, які ставив автор у ньому.

Читати текст треба уважно, щоб збагнути хід авторської думки, виокремити висновки, головні положення, факти та аргументи. Слід особливо вияснити зміст тези і аргументів, знайти відповідь на питан­ня, чи є між ними відповідне відношення; аналізувати, чи достатньо означені поняття, що використовуються, визначити, які з тверджень носять проблематичний, гіпотетичний характер, які з фрагментів текс­ту містять "приховані" питання і т.д. Цих вимог треба дотримуватись і при формуванні основного тексту своєї роботи.

Необхідні цитати, цифри, факти, висновки, які мають відношен­ня до теми роботи, виписують на окремому аркуші стандартного роз­міру, що сприяє кращій орієнтації у накопиченому матеріалі, система­тизації його за розділами, проблемами. Після кожної цитати, прикладу чи іншого матеріалу слід вказувати точний опис джерела з позначен­ням сторінок, на яких опублікований цей матеріал. Це необхідно для забезпечення вимог правильного оформлення, якщо такий матеріал буде використовуватись при створенні тексту.

Композиція роботи передбачає формулювання назви теми, ви­кладення вступного матеріалу, основного тексту і висновків. При цьому слід пам'ятати, що усі частини тексту - вступ, основна частина і висновки — підпорядковуються темі. Конкретні вимоги до цих частин випускної роботи були розглянуті вище. Тут ми розкриваємо лише загальні питання.

Спочатку слід домогтись логічно правильної розробки структу­ри роботи, що є запорукою успіху розкриття теми. Така структура до­зволяє побачити окремі розділи та підрозділи роботи у їх взаємозв'яз­ку, контролювати порядок, у якому мають міститись окремі частини тексту. Визначити шляхи дій, побачити нерозкриті питання, спланува­ти та організувати працю самого автора дослідження, написати зміст роботи. Розроблену структуру потрібно погодити з науковим керівни­ком. Процес створення структури може уточнюватись протягом усієї роботи над темою.

Потім доцільно скласти повний список використаної літератури, щоб при написанні тексту зразу можна було робити відповідні поси­лання на літературу, оскільки, як свідчить практика, на завершально­му етапі роботи над текстом без такого списку дослідникам доводиться витрачати багато часу на переробку і уточнення посилань.

Проаналізований і систематизований матеріал викладається від­повідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (парагра­фів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (пара­граф) - окрему частину цього питання.

Починаючи працювати над розділом, слід усвідомити його го­ловну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези мають підтверджу­ватись фактами (аргументами), висновками різних авторів, результа­тами теоретичних досліджень, експериментів, аналізом конкрет­ного практичного досвіду.

Вступ роботи є початковою частиною тексту. Він, як правило, пишеться після того, як написана основна частина роботи.

Зміст теми розкривається в основній частині тексту. Ця частина найбільша за обсягом, значуща і відповідальна. Тут виключна увага приділяється аналізу досліджуваної проблеми і аргументації одержа­них результатів, тому'основна частина складається, як правило, з декі­лькох розділів.

У цій частині має бути виконано два головні завдання:

перше - обґрунтувати (довести, пояснити, розтлумачити, підтве­рдити, виправдати, спростувати) сформульовані положення; друге розкрити їх у доступній і переконливій формі, причому так, щоб мож­на було оцінити достовірність інформації, відтворити за необхідності результати і використати для інших цілей викладений матеріал.

^ Огляд літератури з досліджуваної теми має включати найбільш цінні, актуальні роботи (45-60 джерел). Огляд літературних джерел доцільно групувати: роботи, де висвітлюється історія розвитку про­блеми; теоретичні роботи, які повністю присвячені темі; потім ті, що розкривають тему частково, окремі її сторони; роботи, у яких тема чи окремі її сторони висвітлюється чи оцінюється неоднозначно, супере­чливо. Автор роботи має назвати ті питання (якщо такі виявить), що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Огляд закінчується коротким висновком про ступінь висві­тлення в літературі основних аспектів теми.

Достовірність висновків та результатів, що відображаються у роботі загалом підтверджуються вивченням практичного досвіду ро­боти конкретних організацій (підприємства, банку, установи, їх під­розділів тощо). Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти визначити їх достовірність, знаходити найбільш істотні ознаки для порівняння, характеристики, опису, аналізу і синтезу, узагальнення. Порівняння допомагає виділити головне, типове у подіях, що розгля­даються, простежити зміни за певний період, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів, визначити тенденції та перспек­тиви тощо. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням різних чинників впливу на даний об'єкт. На основі син­тезу слід поєднати окремі частини, що були вивчені у процесі аналізу, і розглянути предмет дослідження як єдине ціле, зробити узагальнен­ня і певні висновки.

Широке використання різних методів, особливо у комплексному їх застосуванні, дає змогу поєднати різні роз'єднані знання у цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності або окремої організації чи її підрозділів.

Основна частина переважно має свій власний план викладення. При складанні цього плану можуть бути використані найрізно­манітніші процедури: розподіл, класифікація, розчленування, періоди­зація, типологія та ін. Це залежить від специфіки дослідження і рівня, на якому воно проводиться.

На емпіричному рівні, наприклад, широко використовується класифікація, на теоретичному — типологія, для історичного дослі­дження суттєвого значення набуває періодизація.

При формуванні тексту необхідно визначитись (це залежить від теми, методів дослідження, наявного фактичного матеріалу тощо.) у способах викладення текстового матеріалу.

Найважливішими способами викладення матеріалу є дедуктив­ний та індуктивний. При дедуктивному способі вихідними є деякі загальні положення, кінцевими, як правило, - часткові чи одиничні, які логічно виводяться із цих загальних. При індуктивному способі, на­впаки, вихідними є часткові чи одиничні положення, факти, а кінце­вим - загальне твердження, яке індуктивне виводиться з цих часткових чи одиничних.

Дедуктивний виклад є більш строгим, послідовним, системати­чним, доказовим. Разом з тим, цей спосіб не забезпечує достатнього наочно-образного переконання. Індуктивний спосіб викладення є більш цікавим, доступним і переконливим, але у теоретичному плані індукція є менш доказовою, думки не оформляються у строгу логічну систему. На практиці, як правило, виклад матеріалу здійснюється комбіновано, використовуючи дедуктивний і індуктивний способи.

Коли виникає необхідність висловити свою власну думку з того чи іншого питання, проінтерпретувати висловлення інших авторів, то часто вдаються до аналогії.

Заключна частина є логічним завершенням роботи. У висновках коротко і стисло викладаються основні результати, які одержали до­статнє обґрунтування в основній частині тексту. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Надзвичайно важливим є те, щоб вони відповідали поставленим за­вданням. У висновках зазначається не лише те позитивне, що вдалось виявити у результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми, а та­кож конкретні рекомендації щодо їх усунення. Можуть накреслюва­тись шляхи подальшого розвитку теми. У першому пункті, як пра­вило, коротко оцінюється стан питання. Далі розкриваються методи вирішення поставленої у роботі проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Допоміжні результати, слабо обґрунтовані твердження до висновку не включають.

Після підготовки тексту, ілюстрацій, літературної і технічної корекції автор роботи готує тези виступу, з якими він має виступити під час захисту своєї роботи. У виступі доцільно висвітлити такі важ­ливі питання: аргументувати вибір теми і обґрунтувати її актуаль­ність; розкрити мету, завдання і об'єкт дослідження; показати, що вда­лось встановити, виявити, довести чи спростувати і якими методами це досягалось; викристалізувати елементи, які становлять цінність і є основою, механізмом реалізації завдань роботи; з якими труднощами довелось зіткнутись у процесі дослідження, які теоретичні положення вдалось підтвердити на практиці, а що не знайшло підтвердження; як виконуються вимоги відповідних законодавчих актів та нормативних документів; які зроблено висновки. Виступ не повинен перевищувати 10 хвилин.


^ 3. КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ, КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ

Кандидатури керівників робіт добираються випускаючими ка­федрами. Керівниками можуть бути викладачі кафедри, із числа тих, хто має науковий ступінь та вчене звання, а також наукові працівники науково-дослідних інститутів. Рекомендовані кандидатури керівників робіт розглядаються на вчених радах відповідних факультетів і у ви­падку їх схвалення затверджуються наказом ректора.

До обов'язків керівника входять:

  • допомога у виборі теми, розробці плану підготовки і струк­тури роботи, доборі літератури, виборі методів дослідження тощо;

  • розробка завдання до роботи, яка затверджується кафедрою;

  • затвердження плану виконання роботи магістрантом;

  • аналіз змісту роботи, висновків і результатів дослідження;

  • систематичні, у встановлений графіком час консультації магіс­трантові та проведення з ним бесід за матеріалами окремих розділів роботи;

  • контроль за ходом виконання роботи та інформація на засідан­ні кафедри про стан виконаної роботи;

  • підготовка відзиву на роботу.

Відзив на роботу. Не пізніше ніж за тиждень до захисту керів­ник має видати автору роботи відзив на роботу. Відзив пишеться згід­но додатку Д. У відзиві визначається:

  • рівень підготовки автора роботи до виконання ним професійних обов'язків у відповідності до кваліфікації;

  • ступінь самостійності при виконанні роботи; уміння працюва­ти з літературними джерелами та їх використовувати; нови­зну поставлених питань та оригінальність підходів щодо їх вирі­шення; рівень оволодіння методологією дослідження; повноту та якість виконаних завдань; логічність(послідовність, чіткість, не­сперечливість, аргументованість) і грамотність викладення мате­ріалу.

У висновку відзначається рівень відповідності роботи вимогам щодо підготовки кваліфікаційних робіт. У кінці відзиву керівник ро­бить висновок про можливість допуску магістерської роботи магіст­ранта до відкритого захисту.

^ Консультування з окремих розділів роботи.

При розробці завдання кафедра при необхідності передбачає за­прошення консультантів з окремих розділів роботи за рахунок ліміту часу, відведеного нормами на виконання робіт. Прізвища консультан­тів вказуються у завданні.

Консультантами з різних розділів роботи можуть бути призна­чені викладачі вищого закладу освіти, а також висококваліфіковані фахівці та наукові працівники інших закладів, підприємств та установ.

Консультанти проводять консультації та перевіряють відповідні частини виконаної автором роботи й підписують титульні сторінки пояснювальної записки та відповідні аркуші графічного матеріалу.

Контроль за ходом виконання роботи. Випускна кафедра розро­бляє на період виконання робіт відповідний календарний графік на кожного магістранта. Раз у 10-15 днів керівником проставляється від­соток виконаної ним роботи. У випадку значного відставання від гра­фіка керівник зобов'язаний своєчасно в усній чи письмовій формі по­відомити про це завідувача кафедри, який має вживати конкретні за­ходи.

Завідувач кафедри здійснює необхідний методичний інструктаж керівників та консультантів робіт, контролює їх роботу з магістранта­ми.

За прийняте у роботі рішення і вірність розрахунків відповідає автор роботи.

Якщо завідувач кафедри не вважає за можливе допустити магіс­транта до захисту роботи, то він виносить це - питання на засідання кафедри, на якому обов'язково повинен бути керівник роботи. Рішен­ня кафедри з цього питання оформляється протоколом і подається де­канові факультету.


^ 4. РЕЦЕНЗУВАННЯ РОБОТИ


Після отримання відзиву від керівника автор роботи не пізніше, ніж за тиждень перед захистом зобов'язаний подати роботу у готовому вигляді (переплетену у тверду обкладинку та підписану керівником, консультантами) завідувачу кафедри для підпису і надсилання на ре­цензію.

Рецензія пишеться рецензентом на заготовленій формі (Додаток Ж), яку автор передає рецензенту разом з магістерською роботою.

У рецензії критично оцінюється прийняте автором рішення, зве­ртається увага як на змістову сторону роботи, так і на грамотність, чіткість, послідовність, аргументованість викладення матеріалу, пов­ноту виконання завдань.

Рецензент повинен охарактеризувати:

  • відповідність роботи темі і завданням;

  • новизну та актуальність роботи;

- кожен розділ роботи, ступінь використання магістрантом останніх досягнень науки, техніки, передових методів;

- позитивні та негативні сторони роботи;

- реальність роботи, можливість впровадження одержаних результатів.

у висновку рецензент дає загальну оцінку, відзначає позитивні, оригінальні та вдалі рішення і оцінює за чотирибаль­ною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Негативна рецензія не є достатньою підставою для відхилення роботи від захисту.

Для рецензування робіт кафедрою і деканатом добираються особи, які мають науковий ступінь у даному напрямі.

Список рецензентів за поданням деканів затверджуються наказом ректора.


^ 5. Структура, зміст і обсяг дипломної роботи магістра

Дипломна робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Рекомендується наступна структура дипломної роботи:

  • титульний лист;

  • завдання до дипломної роботи;

  • реферат;

  • зміст;

  • вступ;

  • перший (теоретичний) розділ;

  • другий (аналітичний) розділ;

  • третій (дослідницький) розділ;

  • четвертий (рекомендаційний, проектний) розділ, з обґрунтуванням доцільності та ефективності розроблених рекомендацій;

  • п’ятий розділ (охорона праці, цивільна оборона та охорона довкілля);

  • висновки і пропозиції (завершальна частина);

  • список використаної літератури;

  • додатки.

Зміст дипломної роботи. У ньому вказуються назви розділів і підрозділів (параграфів) із зі значенням їх початкових сторінок. Необхідно щоб план пояснювальної записки відображав сутність досліджувальної проблеми, її зміст та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але, по можливості, не повторювали її.

Реферат призначений для ознайомлення з пояснювальною запискою. Він має бути стислим і інформативним. Повинен містити відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість таблиць, рисунків, додатків, використаних літературних джерел, згідно з переліком посилань. Текст реферату включає: об’єкт дослідження, предмет дослідження, мету роботи, використані методи дослідження, результати та новизну, рекомендації щодо використання, очікуваний ефект. Розмір реферату не повинен перевищувати 500 слів і поміщатись на одному аркуші формату А-4. Після тексту реферату наводяться від 5 до 15 ключових слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми. Реферат друкується українською, російською і бажано англійською мовами (тексти на всіх мовах ідентичні).

У вступі до дипломної роботи студент повинен в загальних рисах аргументовано довести актуальність вибраної теми дослідження для вітчизняних суб’єктів господарювання та підприємств тієї галузі, до якої відноситься підприємство чи організація, що обрані в якості об’єкта дослідження.

Далі висвітлюється основна мета роботи та ті маркетингові цілі, які повинні допомогти студенту в досягненні мети дослідження. Будується „Дерево цілей”; вказуються завдання, які повинні сприяти досягненню вказаних проміжних цілей. Аргументовано доводиться необхідність досягнення основної мети і те, яким чином її вирішення повинне вплинути на кінцеві економічні результати діяльності підприємства чи організації – об’єкту дослідження.

У вступі необхідно також аргументувати вибір об’єкту дослідження, необхідність і можливість проведення досліджень на прикладі об’єкту теми вибраного дослідження. Визначається предмет дослідження та його методи, які повинні бути використані для досягнення мети дослідження.

Обсяг вступу до дипломної роботи 3 ÷ 5 аркушів машинописного тексту.

^ Теоретичну частину роботи рекомендується розбити на 3 – 4 підрозділи, в залежності від того, яка проблема вивчається і яку формує основна мета роботи.

Завданням даної частини роботи є аргументоване наукове обґрунтування актуальності обраної теми роботи та теоретичне забезпечення дослідження.

^ У першому підрозділі теоретичної частини роботи, на основі критичного аналізу літературних джерел, студент повинен викласти ступінь досліджуваної проблеми та їх місце в теоретичних та прикладних аспектах загальної системи маркетингового підходу до управління виробництвом та розподілом. Спираючись на дослідження уявлень різних авторів, щодо обраної проблеми, студент повинен навести власну точку зору на вказану проблему і аргументовано її обґрунтувати. При цьому, особливу увагу треба звернути на визначенні тих аспектів досліджувальної проблеми, які повністю або недостатньо висвітлені в проаналізованих джерелах, і не враховують або недостатньо враховують ті чи інші наукові чи прикладні моменти маркетингу і потребують подальшого вивчення. Підкреслити ідеї автора дипломної роботи щодо напрямків та шляхів усунення вказаних недоліків.

^ У другому підрозділі теоретичної частини роботи надається обґрунтування необхідності і можливості вирішення проблеми в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки, обґрунтовується актуальність теми дипломної роботи для досліджуваного ринку чи галузі, до якої належить обраний об’єкт дослідження.

^ В третьому підрозділі теоретичної частини роботи студент наводить та характеризує існуючі методи дослідження, стосовно обраної проблеми з позиції маркетингу, оцінює їх переваги та недоліки, та обґрунтовує ту методологію досліджень, яка буде використана ним у даній дипломній роботі.

Обсяг теоретичної частини роботи повинен складати не більше 30% від загального обсягу пояснювальної записки.

^ У другому (аналітичному) розділі дипломної роботи студент повинен охарактеризувати сучасний стан внутрішнього та зовнішнього маркетингового середовища функціонування підприємства – об’єкту дослідження та оцінити його вплив на формування і вирішення досліджувальної проблеми. При цьому студент повинен визначитись з тим, які саме фактори зовнішнього макро- та мікросередовища і яким чином впливають на показники роботи підприємства.

Розділ доцільно розбити на 2 – 3 підрозділи, кожен з яких буде присвячений аналізу факторів, відповідно, зовнішнього та внутрішнього середовища і оцінці їх впливу на стан досліджувальної проблеми. При написанні цього розділу обов’язковим є відстеження динаміки впливу цих показників за останні 3 – 5 років роботи підприємства, чітко розмежовуючи джерела походження використаної в процесі дослідження отриманої інформації: літературні джерела, звіти про діяльність об’єкта дослідження, дані здобуті власними спостереженнями, експертами, розрахунками.

Розділ закінчується стислим викладенням результатів аналізу та констатацією тих напрямків маркетингової діяльності об’єкта дослідження, які потребують подальшого вдосконалення, додаткових досліджень.

^ Третя (дослідницька) частина дипломної роботи з маркетингу має засвідчити рівень підготовленості автора до виконання основних функцій його фахової підготовки – проведення маркетингових досліджень, обробки та інтерпретації результатів цих досліджень та розробки конкретних напрямків використання маркетингу, як засобу підвищення ефективності діяльності підприємства в умовах ринку. Крім цього якість написання розділу дозволить судити про сутність наукової підготовки автора, як магістра з маркетингу.

Дослідницька частина роботи повинна складатися з трьох підрозділів. У першому доцільно обґрунтувати необхідність проведення конкретних маркетингових досліджень та обраний метод їх проведення, оцінити розміри коректної вибірки респондентів, підготувати відповідний інструментарій проведення польових досліджень.

У другому підрозділі даної частини роботи необхідно викласти результати проведених студентом маркетингових досліджень та здійснити їх інтерпретацію.

^ Четвертий розділ дипломної роботи містить обґрунтовані пропозиції, які спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі дипломної роботи. Структурно він має вміщувати 2 – 3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються студентом, мають базуватися на результатах аналізу, проведеному у другому та третьому розділах роботи. Невід’ємною частиною обґрунтування запропонованих заходів має бути розрахунок їх економічної доцільності та ефективності, та визначення ступеню ризикованості впровадження заходів.

При цьому пропозиції майбутнього магістра повинні нести суто маркетинговий характер, тобто містити у собі перелік тих заходів, які необхідно включати в план маркетингу підприємства, з розрахунком відповідного бюджету маркетингу. Запропоновані заходи повинні бути конкретизовані в розрізі тактичних задач вирішення діючої маркетингової стратегії на підприємстві, пропозицій щодо вдосконалення системи управління маркетингом та ін.

Рекомендується наступна структура рекомендаційного розділу дипломної роботи. У першому підрозділі доцільно викласти сутність рекомендованих заходів та, спираючись на результати аналізу, виконаного у другому розділі роботи та висновків дослідницької частини, обґрунтувати доцільність їх використання підприємством – об’єктом дослідження. У другому підрозділі рекомендаційного розділу дипломної роботи студент повинен довести економічну доцільність та ефективність запропонованих заходів.

У заключному підрозділі четвертого розділу роботи встановлюється вірогідність та ступінь ризикованості втілення у виробництво запропонованих заходів та здійснюється оцінка їх впливу на очікувані економічні результати.

^ У п’ятому розділі досліджуються властивості речовин і матеріалів, що використовуються або виготовляються на виробництві. За цими даними оцінюється потенційна небезпечність чи шкідливість виробництва. Розглядається стан автоматизації і механізації виробничого процесу. Аналізуються випадки травматизму, що мали місце за останні роки, виявляються причини, що сприяють травмам, та розробляються заходи по попередженню чи скороченню травматизму на виробництві.

Необхідно запропонувати ефективні заходи щодо покращення довкілля та нешкідливої утилізації викидів.

^ Розділ „Висновки і пропозиції” – завершальна частина дипломної роботи магістра. Він містить стислий виклад зроблених автором оцінок та пропозицій, їх економічної доцільності.

Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читачів дипломної роботи уявлення про ступінь реалізації автором роботи поставленої мети і завдань.

^ Розділ „Список використаної літератури” вимагає за абеткою перелік використаних літературних джерел.

У додатки виносять громіздкі таблиці допоміжного характеру, роздруки з ЕОМ, блок-схеми, зразки форм таблиць, дослідницьких анкет тощо.


^ 6. ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Дипломна робота має бути виконаною і оформленою з додержанням всіх технічних вимог до наукових робіт, які підлягають опублікуванню.

Текст роботи має бути написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень) або надрукований на машинці (принтері) на одному боці аркушу білого паперу формату А-4.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями – лівим – не менше ніж30 мм, правим – не менше 10 мм, верхнім – не менше 15 мм, ніжнім – не менше 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.

На машинописній сторінці розміщується 28-30 рядків по 50-60 знаків у кожному.

Дипломна робота починається з титульного аркуша, який виконується згідно додатку А.

За титульним аркушем розміщують послідовно: завдання на дипломну роботу, реферат зміст роботи, вступ, перший, другий, третій і четвертий розділи, висновки, список літератури і додатки.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті роботи мають бути однаковими.

Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки.

Текстова частина дипломної роботи, рисунки, таблиці мають бути надруковані на машинці чи принтері.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Розділи дипломної роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту.

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1; 1.2; 1.3 і т. ін.).

Номер підпункту включає номер розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1; 1.1.1.2; 1.1.1.3 і т. ін.).

Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Якщо текст поділяють лише на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту роботи.

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко і стисло відображають їхній зміст.

Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою.

Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідністю послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.

Приклад

а) ____________________________________________

б) ____________________________________________

1) _________________________________________

2) _________________________________________

в) ____________________________________________


Таблиці

Таблиці застосовують для ліпшого унаочнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. Номер таблиці проставляють у її правому кутку.

У разі перенесення частини таблиці на ту саму або іншу сторінки, її назву ставлять тільки над першою частиною таблиці, а над перенесеною частиною пишуть: „Продовження таблиці...”.



Рис. 1 Діаграма продажу товарів за регіонами

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово „рисунок” і його назву подають після пояснювальних даних. Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно (рис. 1., рис. 2. і т. інше).

Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номеру рисунка, відокремлених крапкою (Рисунок 1.1).

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремо нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рисунок В.3).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки.

Формули

Формули, за винятком формул, які є у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формул праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках.

Приклад:

... у формулі (1).

Формули нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначеного додатка.

Приклад:

... у формулі (В.1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номеру формули, відокремлених крапкою.

Приклад:

... (3.1), (3.3).

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті роботи, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом „де”.

Формули, що подається одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Додатки

Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ і т. ін.

Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки призначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, Ї, І, Й, О, Ч, Ь. Після слова „Додаток” друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Якщо у стандарті один додаток, то він позначається „Додаток А”.

Кожний додаток слід позначати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині слова „Додаток”. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела в списку використаної літератури та номери сторінок, з яких взято інформацію.

Література додається у такій послідовності:

  1. Закони і законодавчі документи України

  2. Нормативні акти, інструкції, які видано Кабінетом міністрів, міністерствами та відомствами.

  3. Спеціальна література (в алфавітному порядку прізвищ авторів монографій, брошур тощо).

Дипломна робота магістра переплітається у тверду обкладинку.


  1. ^ ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Згідно з регламентом навчальної підготовки, студент зобов’язаний подавати дипломну роботу науковому керівникові на першу перевірку частинами в установлені терміни. Уразі порушення студентом календарного графіка науковий керівник має право виносити на засідання кафедри пропозицію про відрахування студента як такого, що не виконує навчальний план.

Після усунення зауважень керівника студент завершує оформлення роботи і подає її науковому керівникові для письмового відгуку.

Дипломна робота, підписана автором із зовнішньою рецензією організації та відгуком наукового керівника подається завідувачу випускної кафедри (додаток В і додаток Д).

Завідувач кафедри вирішує питання про допущення студента до захисту, роблячи при цьому відповідний запис на титульному аркуші дипломної роботи.

Зовнішня рецензія повинна містити ґрунтовний аналіз і диференційовану оцінку якості роботи, підписана рецензентом і скріплена печаткою.

Порядок захисту дипломної роботи студентом встановлюється Положенням „Про державні екзаменаційні комісії”.

Студент готує до захисту тези доповіді та ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми тощо).

Захист роботи починається з доповіді, в якій студент в межах 15 хв. Має розкрити:

  • актуальність теми дослідження;

  • мету, завдання, об’єкт дослідження;

  • структуру роботи;

  • висновки по роботі, тощо.

На висновки з аналізу, розкриття змісту запропонованих заходів та обґрунтування їх ефективності відводиться 70% загального часу доповіді.

Завершуючи доповідь, студент має повідомити: які його розробки вже впроваджено або намічено до впровадження у виробництво; яка фактична чи очікувана соціально-економічна ефективність запропонованих ним заходів.

Під час доповіді слід звертатися до ілюстративного матеріалу, коротко пояснюючи його зміст.

Члени ДЕК і присутні на захисті дипломної роботи можуть ставити студенту запитання з метою визначення рівня його спеціальної підготовки та ерудиції.

Після відповіді на запитання слово надають рецензенту або зачитують його рецензію. На зауваження рецензента студент може дати аргументовану відповідь. Після цього зачитують відгук на дипломну роботу.

Під час захисту ведеться протокол засідання ДЕК. Окремо визначається думка членів ДЕК про практичну цінність пропозицій автора і рекомендації щодо їх використання у виробництві.

Після обговорення підсумків захисту дипломної роботи на закритому засіданні ДЕК виносить своє рішення. У разі незгоди членів ДЕК її голові надається два голоси. Рішення комісії оголошується головою того самого дня.

Студенти, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з інституту, отримуючи академічну довідку. До повторного захисту дипломну роботу можна подати протягом трьох років після закінчення навчання в університеті.



  1. ^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА

Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою оцінку дипломної роботи визначає ДЕК. Її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

У процесі визначення оцінки враховується кілька важливих показників якості дипломної роботи:

- актуальність вибраної теми;

- чіткість формулювання мети і завдань дослідження;

- глибина наукового теоретико-методологічного та практичного аналізу проблеми;

- наявність критичного огляду літературних джерел та наукової полеміки;

- системність і глибина аналізу роботи підприємства по обраній темі дослідження, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу; актуальність та обґрунтованість заходів, що пропонуються для підвищення економічної ефективності роботи підприємства;

- правильність та чіткість відповідей на запитання членів ДЕК;

- зауваження і пропозиції рецензентів та наукового керівника.


^ Основні засади оцінювання дипломної роботи

Відмінно. Дипломна робота є бездоганною в усіх відношеннях: містить елементи наукової новизни; має практичне значення; доповідь на захисті була логічною і стислою, проголошеною вільно зі знанням справи; відгуки і рецензія позитивні; відповіді на запитання членів ДЕК правильні.

Добре. Тему роботи розкрито, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру; у теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; елементи новизни та практичного значення чітко не виявлено; недостатньо використано інформаційні матеріали організації, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуках; доповідь на захисті була логічною проголошеною вільно; більшість відповідей на запитання членів ДЕК були правильними.

Задовільно. Тему роботи в основному розкрито, але мають місце недоліки щодо змісту; нечітко сформульовано мету роботи; теоретичний розділ має помітний компілятивний характер; аналітична частина є надто описовою; добір інформаційних матеріалів не завжди обґрунтовано; заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовано недостатньо; рецензія і відгуки містять окремі зауваження; доповідь прочитано „без відриву” від заготовленого тексту; не всі відповіді на запитання ДЕК є правильними або повними.

Незадовільно. Нечітко сформульовано мету роботи. Розділи погано пов’язані між собою. Аналіз виконано поверхово, переважає описовість на шкоду системності й глибині. Пропоновані заходи не результативні, економічне обґрунтування неповне. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні.

^ Робота до захисту не допускається без зовнішньої рецензії та відгуку наукового керівника, а також коли її подано науковому керівникові на перевірку або на будь-який наступний етап проходження з порушенням визначених термінів, коли її виконано несамостійно, або коли її структура не відповідає вимогам, а зміст не розкриває теми.


  1   2

Схожі:

Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconСпеціаліста з маркетингу для студентів зі спеціальності
...
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconДо виконання практичних занять з дисципліни «основи менеджменту І маркетингу»
Методичні вказівки до виконання практичних занять з курсу «Основи менеджменту І маркетингу» (для студентів 5 курсу (для студентів...
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconС.І. Плотницька основи менеджменту І маркетингу опорний конспект
«Основи менеджменту І маркетингу». Опорний конспект лекцій до вивчення базових тим дисципліни для студентів всіх форм навчання спеціальності...
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconГрафік проведення настановчої та іспитово-залікової сесій студентів заочної форми навчання окр підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра спеціальності “Фінанси І кредит”,
Окр підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра спеціальності “Фінанси І кредит”, окр підготовки бакалавра, магістра спеціальності...
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconПрограма фахового вступного випробування «Маркетинг»
Поняття та сутність маркетингу. Визначення маркетингу. Концепція управління маркетингом. Цілі та функції маркетингу. Зміст маркетингового...
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconКонспект лекцій з дисциплін «основи менеджменту І маркетингу»
«Основи менеджменту І маркетингу – М2» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво», спец....
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності icon«основи менеджменту І маркетингу» «основи менеджменту І маркетингу м2»
М2» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво», спец. «Міське будівництво І господарство»...
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки та завдання до контрольної роботи з маркетингу
Методичні вказівки та завдання до контрольної роботи з маркетингу (для студентів 3 курсу спеціальності 050201 «Менеджмент організацій»)....
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconМетодичні вказівки щодо проведення переддипломної практики магістра для студентів зі спеціальності
Методичні вказівки щодо проведення переддипломної практики магістра для студентів зі спеціальності 050108 «Маркетинг»
Магістра з маркетингу для студентів зі спеціальності iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
Поняття та сутність маркетингу. Визначення маркетингу. Концепція управління маркетингом. Цілі та функції маркетингу. Зміст маркетингового...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи