Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




Скачати 244.57 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни
Дата21.06.2012
Розмір244.57 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО






методичні ВКАЗІВКИ

щодо написання курсової роботи


з навчальної дисципліни

ЦИвільне ПРАВО”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ денної та заочної ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ 6.030401 – „ПРАВО”


КРЕМЕНЧУК 2009


Методичні вказівки щодо написання курсової роботи з навчальної дисципліни „Цивільне право” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.030401 – „Право”


Укладач к.ю.н., проф. М.І. Галунов

Рецензент ст. викл. Т.В. Гайкова


Кафедра кримінального та цивільного права і процесу


Затверджено методичною радою КДУ імені Михайла Остроградського

Протокол № ______ від „_____” __________ 2009 р.

Заступник голови методичної ради _______________________ доц. С.А. Сергієнко


ЗМІСТ




Вступ..................................................................................................................................4
1 Структура курсової роботи..........................................................................................6
2 Вибір теми і складання плану-графіка її виконання..................................................8

3 Підбір та дослідження інформаційних джерел..........................................................9
4 Вимоги до оформлення курсової роботи та її рецензування..................................11

5 Захист курсової роботи...............................................................................................13

Додаток А Зразок заяви на курсову роботу.................................................................15

Додаток Б Зразок титульної сторінки курсової роботи..............................................16

Додаток В Приклад змісту курсової роботи................................................................17

Додаток Г План-графік виконання курсової роботи...................................................18

Додаток Д Тематика курсових робіт............................................................................19




ВСТУП



В умовах інтенсивного розвитку ринкової економіки України, впровадження нових форм і методів господарювання, підвищуються вимоги до професійної підготовки фахівців-юристів щодо знань чинного законодавства та уміння їх застосовувати для розбудови правової держави як основи юридичного забезпечення функціонування ринково-господарського механізму в Україні. За своєю суттю, метою, завданнями та змістом курсова робота є науковим дослідженням, що поєднує в собі глибокі теоретичні знання права з практикою їх застосування щодо певної теми.

Метою курсової роботи є удосконалення студентами теоретичних знань конкретної теми, отриманих на заняттях, та оволодіння навичками самостійного розв’язання дослідницьких завдань щодо підготовки до практичної діяльності юриста.

У курсовій роботі повинні бути продемонстровані:

– чітка, логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації;

– точність трактування положень відповідних нормативно-правових актів, що регулюють відповідні відносини, а також використання практичного матеріалу, який стосується даної теми;

– обґрунтованість висновків, пропозицій і рекомендацій.

Процес виконання курсової роботи складається з наступних взаємопов’язаних етапів:

  1. вибір теми і складання змісту (структури) теми та вступу до курсової роботи, а також плану-графіка виконання роботи із затвердженням його у наукового керівника (календарний план-графік виконання роботи складається на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів та їх строків і подається разом із вступом керівнику). В обумовлені керівником терміни студент звітує про ступінь готовності роботи;

  2. підбір і дослідження нормативних актів, літератури, а також матеріалів

юридичної практики;

  1. обробка зібраного матеріалу відповідно до структури теми;

  2. написання курсової роботи та здача її на кафедру для рецензування;

  3. доопрацювання (при необхідності) і захист курсової роботи.

Враховуючи те, що навчальна дисципліна вивчається протягом чотирьох семестрів (3-4 на 2 курсі і 5-6 на 3 курсі), студенту рекомендується розпочати курсове дослідження у третьому або четвертому семестрах навчання.


^



1 СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ



Курсова робота, яка надається студентом до захисту, за структурою повинна містити:

– титульну сторінку (додаток Б);

– зміст (додаток В);

– вступ;

– основну частину з поділом на розділи та підрозділи;

– висновок;

– перелік використаних інформаційних джерел;

– додатки (за необхідності).

Зміст – це перелік усіх розділів та підрозділів і питань теми курсової роботи із зазначенням їх нумерації та номера сторінки, з якої починається розділ (підрозділ), а також висновку, переліку використаних інформаційних джерел та, при наявності, додатків.

Вступ містить: обґрунтування наукового апарату роботи, зокрема, актуальності теми курсової роботи з оцінкою сучасного стану досліджуваної проблеми, а також інших його складових: об’єкт і предмет дослідження; мета курсового дослідження; завдання, які автор роботи ставить перед собою; методи дослідження. Обсяг вступу бажано витримати до 2-х сторінок машинописного тексту.

^ ОСНОВНА ЧАСТИНА курсової роботи розпочинається з викладу теоретичних положень щодо предмета дослідження. При цьому аналізуються точки зору провідних фахівців з досліджуваної проблематики, розглядаються правові положення, проблеми практики, тенденції розвитку права тощо. Результатом аналізу стану досліджуваної проблеми є отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з’ясувати „вузькі місця” та запропонувати можливі варіанти їх усунення у вигляді конкретних рекомендацій. Обсяг основної частини курсової роботи, як правило, не повинен перевищувати 30-ти сторінок машинописного тексту.

ВСТУП складається до написання основної частини роботи і корегується остаточно після її написання.

ВИСНОВКИ є заключною частиною виконання студентом курсової роботи.

Вони містять:

  • характеристику досягнень цивілістичної науки у досліджуваній сфері;

  • виявлені недоліки правового регулювання у обраній сфері (прогалини, протиріччя правових положень, помилки тощо);

  • перелік заходів і пропозицій, направлених на розв’язання проблеми;

  • обґрунтування економічного чи соціального ефекту, який може бути отриманий у випадку реалізації запропонованих у курсовій роботі заходів.

Висновки рекомендується починати словами: „розглянуто”, „встановлено”, „показано”, „доведено”, „пропонується” тощо. Обсяг висновків бажано витримати у межах 3-х-5-ти сторінок машинописного тексту.

Перелік літератури використаних джерел складається лише з тих, які були досліджені студентом у процесі виконання роботи та зазначені у посиланнях.

До списку використаних джерел включають лише використані нормативно-правові акти, бібліографічні описи літературних, наукових джерел мовою тексту видання, матеріали юридичної практики, а також інші інформаційні джерела. У списку джерел книги слід характеризувати достатньо повно, наприклад: 13. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери., Н.С. Кузнецової. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 736 с.

Посилання на літературу та інші інформаційні джерела в тексті курсової роботи повинні виключати плагіат. Для цього їх вказують у квадратних дужках у кінці речення, де цифрами позначають порядковий номер джерела у переліку використаних джерел та сторінку твору чи номери статей використаного нормативно-правового акта. Наприклад, [13, c. 51]. Детальніше про це дивись у розділі 3 цих рекомендацій.

У кінці роботи, після переліку використаних джерел, студент ставить власний підпис і дату закінчення курсової роботи.

Додатки не входять до обсягу курсової роботи й оформлюються після „Висновку” як її продовження на наступних сторінках. Вони розташовуються у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Посилання на таблиці, додатки, зразки правових документів виконуються з припискою скороченого слова „дивись” (наприклад, див. табл. № 1.)
^ 2 ВИБІР ТЕМИ І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ-ГРАФІКА ЇЇ ВИКОНАННЯ



Перед вибором теми курсової роботи студент повинен ознайомитись з переліком тем, вказаних у додатку Д. Конкретну тему він вибирає індивідуально, виходячи з власних інтересів (перспектив працевлаштування, теоретичної привабливості теми тощо), про що повідомляє наукового керівника. Студент може запропонувати тему, якої немає в переліку, про що пише ж заяву, але в усіх випадках вона повинна відповідати програмі курсу і мати реальну базу для написання. Студенту рекомендується при обранні теми уважно вникнути у її суть та встановити її зміст (структуру), виявити проблемні аспекти, визначити достатність літературних публікацій, особливо у юридичних журналах тощо.

План-графік курсової роботи – це розгорнутий перелік питань теми та видів дій, які повинні бути виконані (досліджені) в роботі, із визначенням строків їх опрацювання. Приклад плану-графіка курсової роботи, наводиться у додатку Г. Пунктуальність студента щодо виконання плану-графіка та врахування рекомендацій керівника впливають на оцінку роботи.

Науковий керівник, який надає студенту методичну допомогу щодо підбору літератури, законодавчих та інших нормативних актів, матеріалів практики, здійснює контроль за ходом виконання курсової роботи, перевіряє її, рецензує, бере участь у захисті роботи.


^ 3 ПІДБІР ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ


Важливим етапом виконання курсової роботи є підбір, систематизація і вивчення нормативно-правових актів, літературних джерел та матеріалів юридичної практики. При опрацюванні літературних джерел не можна обмежуватись підручниками, слід приділяти належну увагу публікаціям у фахових юридичних журналах.

Нормативно-правові акти рекомендується аналізувати відповідно до офіційних текстів, із системи „Ліга-Закон”, з електороних посібників „Інфо-диск” та відповідних сайтів органів державної влади, користуючись електронною бібліотекою університету.

До переліку нормативно-правових джерел слід включити Конституцію України, відповідні міжнародно-правові акти, закони України, укази Президента України, постанови Уряду, інші нормативні-правові акти, а також постанови і роз’яснення Верховного Суду та Вищого Господарського суду України. Пошук і систематизація літератури проводиться за каталогами бібліотеки університету, міських бібліотек, шляхом підбору періодичних видань, таких як: газети „Голос України”, „Урядовий кур’єр”, „Закон та бізнес” та журнали „Право України”, „Юридична Україна”, „Галицькі контракти”, „Юридичний журнал” тощо.

У випадку використання інформаційної системи „Інтернет” необхідно чітко посилатись на автора роботи та його сайт, а також інші вихідні дані твору.

При вивченні матеріалу теми рекомендується вести робочі записи у вигляді тез, конспектів, окремих карток, що полегшує узагальнення матеріалів за відповідними розділами теми. Назви вивчених літературних джерел краще записувати у зошиті, на окремих картках, що також допоможе скласти список

використаних джерел, який додається до роботи.

Текст правової норми або цитати, які можуть бути використані у курсовій роботі, виписується з джерела відповідно до рекомендацій у розділі 4 цих рекомендацій.

Збір, узагальнення та використання практичного матеріалу є найскладнішим і найвідповідальнішим етапом виконання курсової роботи, тому що це пов’язано, по-перше, з юридичною специфікою та особливістю цього матеріалу; по-друге – з обмеженим (за рядом напрямів) доступом до матеріалів судової, прокурорської та іншої практики і відповідною необхідністю отримання дозволу на ознайомлення з ними; по-третє – з широкою багатогалузевою правовою базою, що ускладнює проведення аналізу отриманих практичних матеріалів.

Збір і опрацювання практичного матеріалу рекомендується проводити уже в період проходження практики на другому курсі відповідно до програми, яка може передбачати складання переліку необхідних показників стосовно теми (наприклад, показники відшкодування збитків), розробку відповідних графіків і порівняльних таблиць (наприклад, аналіз заподіяної шкоди власності порівняно з попередніми роками); зразків правових документів (наприклад, договорів оренди, купівлі, продажу та ін., претензій та позовів), прикладів із судової та господарської практики.

В цілому матеріали юридичної практики поділяються на групи:

1) адвокатсько-юрисконсультаційні;

2) нотаріальні;

3)судові (різних інстанції – першої апеляційної, касаційної, Верховного суду);

4) адміністративні (органів виконавчої влади – РАЦС, ОВС, ОСЗ, ОМСВ);

5) матеріали інших суб’єктів права.

Цифрові дані слід згрупувати в аналітичні таблиці, порівнюючи теперішні з попередніми (2–3 річної давності), а в окремих випадках – з квартальними або піврічними цього року. Обробка зібраного матеріалу може здійснюватися за допомогою обчислювальної техніки у друкованому вигляді (таблиці, графіки).

Посилання на практичні матеріали відображаються в розглянутих питаннях (наприклад, див. табл. 1., додаток Б та ін.), при цьому дані кожної таблиці, графіка або додатка коментуються у вигляді суджень, висновків або пропозицій.

Аналіз постанов Пленуму Верховного Суду України та Вищого Господарського суду з досліджуваної чи суміжних тем є обов’язковим.

З розвитком і збагаченням науки нарощується пізнавальний потенціал юриспруденції, розширюється арсенал методів, якими користуються юристи, удосконалюються традиційні методи.

Однозначно можна стверджувати, що процес юридичного пізнання вимагає обрання певної сукупності методів, які системно використовуються суб’єктом цього пізнання та взаємодоповнюють один одного. Набір та конкретні можливості методів згідно з особливостями пізнавальної ситуації мають відповідати, по-перше, ступеню складності об’єкта, який пізнається, а по-друге – рівню проникнення в його природу.

До основних методів можна віднести наступні:

  1. Метод конкретно-часового підходу до державно-правових явищ та інших проявів юридичної дійсності, або, як його ще називають, метод історизму в оцінці явищ. Конкретно-часовий підхід до фактів найважливіший для практикуючого юриста. Скажімо, юридична діяльність прокурора, судді при прийнятті ними рішень можлива лише на підставі врахування конкретних, таких, що відбувались у певному часі, обставин справи, яка підлягає розгляду.

  2. Системно-функціональний метод

Цей метод необхідний в силу системно-функціональної природи держави і права. Державно-правова система є відкритою системою, яка перебуває у стані постійного обміну інформацією із соціальним середовищем, в якому вона функціонує, а отже постійно відчуває на собі цей вплив.

Водночас держава і право, які визнаються системами, розглядаються як певна впорядкованість елементів, як їх предметно-цільова організованість, що виявляється у системному взаємозв’язку та взаємодії елементів.

Ці положення правильні не лише щодо держави і права в цілому, але й їх елементів та підсистем, які знаходяться на нижчих рівнях. Так, норма права може бути пізнана у повному обсязі лише:

  1. у тісному логічному зв’язку з іншими нормами, особливо близькими за змістом;

  2. з урахуванням місця норми в загальній системі нормативного акта.

    1. Соціологічний метод, або метод конкретно-соціологічних досліджень.

Об’єктом застосування цього методу є педагогічно-правова практика, до якої входить навчальна та виховна діяльність державних органів, практика реалізації правових норм тощо.

Конкретно-соціологічні дослідження права сприяють виявленню стану справ функціонування державно-правової системи через розв’язання таких завдань:

  1. Виявлення закономірностей впливу на правовий статус суб’єктів права усієї сукупності соціальних факторів, що утворюють конкретно-історичну обстановку, в якій розвивається правова система;

  2. З’ясування механізму впливу права та юридичної практики на різні сторони життя суспільства;

  3. Визначення ефективності дії права, його норм та інтересів як результатів суспільних відносин;

  4. Накопичення інформації, яка використовується з метою вдосконалення педагогічної діяльності;

  5. Виявлення причин правопорушень і опрацювання оптимальних прийомів боротьби з ними.

    1. Метод кількісного та якісного аналізу

Це один із найпоширеніших методів пізнання. Необхідність використання такого методу пояснюється тим, що будь-яке державно-правове явище має свою якісну та кількісну визначеність.

Одним із різновидів кількісного методу є статистичний метод, суть якого полягає у вивченні кількісних змін в державно-правовому житті та в опрацюванні результатів відповідних спостережень в наукових та практичних цілях. Статистичний метод допомагає з’ясувати причини та закономірності розвитку досліджуваних причин усіх правових явищ, таких, скажімо, як різні правопорушення, в тому числі – формування правосвідомості.

  1. Порівняльний метод

Порівняльний метод:

- виявленню загальних рис різних навчально-виховних явищ, що стає істотною передумовою для з’ясування їх суті;

- дозволяє класифікувати ці явища, виявити їх історичну послідовність та генетичні зв’язки між ними.

Порівняльний метод може використовуватися у порівняльному правознавстві

(інша назва компаративістика – від лат.”comparatives” – порівняльний, „comparо” – порівняльною).

Компаративістика – це наука, яка в компаративістському, порівняльному ключі підходить до вивчення правових систем країн світу. Конкретні прийоми та правила порівняльного методу досить різноманітні.

  1. Формально-логічні методи - це метод логічного опрацювання інформації. Він становить збірне поняття чисельних методів, що утворюють групу логічних методів.

Вони є одним із найбільш використовуваних як загальною теорією держави і права, так і спеціальними юридичними дисциплінами.

Додержання формально-логічних вимог у правовій науці та в юридичній практиці є важливою умовою забезпечення надійності збирання, узагальнення та оцінки інформації, а відповідно й прийняття правильних рішень.

Серед конкретних прийомів, що належать до формально-логічного методу і з якими правознавець постійно має справу в процесі його навчання, наукової і практичної діяльності, передусім мають бути названі класифікація, дедукція та індукція.

Класифікація – це групування правових явищ за різними класифікаційними підставами з метою орієнтування в них. Наприклад, поділ права на галузі; типологія правопорушень: кримінальні, адміністративні, дисциплінарні тощо; класифікація злочинів за главами Особливої частини Кримінального кодексу.

Індукція – це умовивід, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Таким шляхом, наприклад, формуються теоретичні положення науки.

Дедукція – це, навпаки, виведення часткового із загального. Скажімо, дедуктивний характер має процес застосування правових норм.

  1. Формально-догматичний (спеціально-юридичний) метод

Це спеціальний метод, що використовується в юридичній науці і практиці, заснований на вироблених юридичною наукою теоретичних поняттях – конструкціях.

Прикладом використання зазначеного методу є аналіз поведінки особи щодо виявлення в ній складу правопорушення.

Елементами поняття складу правопорушення є: об’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єкт правопорушення та суб’єктивна сторона. Неповнота зазначеного складу означає відсутність підстав для юридичної відповідальності.

Розглянутими методами не вичерпується весь методологічний потенціал юридичної науки. Є й інші методи, виникають й вдосконалюються нові. Можна, наприклад, назвати ще такі методи, як: моделювання, метод соціального (правового) експерименту, кібернетичний.

Слід також зазначити, що свого часу називались методи, які такими, тобто методами наукового пізнання, не можуть бути визнані. До них належить згадуваний в спеціальній літературі тоталітарного минулого метод (або принцип) – метод партійності.

Партійність – це ідеологічна форма прояву суб’єктивного фактора в процесі пізнання. Звичайно, без суб’єктивного елемента наука розвиватися не може, в плюралістичності оцінок – запорука її розвитку. Це закономірно.

Позиція партійності – це „лобізм” в науці. Як це уявити в умовах багатопартійності? Нонсенс, абсурд, антинауково! Партійність і об’єктивність, науковість – речі несумісні. Органічною властивістю і вадою так званого методу (принципу) партійності є його заангажованість, упередженість, коли будь-які висновки могли „підтягуватись” під готові ідеологічні шаблони і кліше.

Так, наприклад, курси загальної теорії держави і права, видані за радянських часів, пронизані ідеєю класовості всіх державно-правових інститутів. Саме ця ідея була китом, на якому трималась марксистсько-ленінська теорія держави і права. Це стосується і поняття держави, її історичних типів, права та іншого – багато в чому всупереч елементарній логіці та здоровому глузду.


^ 4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ТА ЇЇ РЕЦЕНЗУВАННЯ


Курсова роботи повинна бути технічно правильно оформлена, надрукована на друкарській машинці або на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1,5). Слід витримати у 35–40 друкованих аркушів формату А-4. Текст повинен бути розміщений за 30 мм від лівого поля аркуша і 10 мм від правого. Відступи від верхнього і нижнього краю – 20 мм. Сторінки курсової роботи мають бути пронумеровані й підшиті. Нумерація починається із третьої сторінки (зі вступу).

У виняткових випадках допускається подання рукописного варіанта курсової роботи за умови, що вона буде написана чітким, розбірливим почерком. У разі невиконання цієї вимоги курсова робота повертається автору для переписування.

У тексті курсової роботи необхідно в обов’язковому порядку застосовувати пряме (цитоване) або опосередковане (переказ) використання матеріалів із наукових джерел. При цьому посилання на джерела й авторів обов’язкове. Враховуючи, що пряме запозичення чужого авторського тексту без посилань на джерело називається плагіатом і карається законодавством про інтелектуальну власність і авторське право, керівник курсової роботи зобов’язаний повернути її виконавцю для переробки.

При опрацюванні наукових джерел рекомендується використовувати різні типи цитування і звернення до авторського тексту:

  1. цитування за допомогою прямої мови: О.М. Вінник у своїй роботі пише: „Організаційно-правові форми господарювання...” [7, с. 320];

  2. цитування за принципом авторського доказу позиції, яку займає виконавець курсової роботи: „Саме господарювання В.Н. Бойко вважає основною сферою укладення господарських договорів [11, с. 41]. Я встановив, що більшість господарських договорів укладається у сфері господарювання ...;

  3. включене цитування „При укладенні договорів, - вважав А.П. Нечаєв - необхідно перш за все узгодити інтереси сторін...” [9, с. 75];

  4. короткий переказ думок, ідей автора: в роботі „Інвестиційне право”

І.А. Бланк зазначав, що іноземне інвестування має незаперечні переваги перед будь-якими іншими видами економічної допомоги, але зазвичай є додатковим джерелом розвитку вітчизняного виробництва та його модернізації”... [4, с. 163].

Текст правової норми (або стаття нормативно-правового акта можуть бути процитовані повністю з посиланням на цей акт або з проміжним скороченням).

Виконана курсова робота подається зібраною на „швидкозшивач” для рецензування на кафедру в установлений графіком строк, але не пізніше, ніж за місяць до захисту.

Науковий керівник теми вивчає й оцінює курсову роботу та вирішує питання про рецензування роботи і рекомендування до захисту, при цьому відзначає актуальність проблеми, яка розглядається, її практичну важливість, позитивні сторони та недоліки, дає загальну оцінку курсової роботи з урахуванням рівня теоретичного та практичного викладення порушених у ній питань, додержаних вимог щодо змісту та оформлення, орієнтує студента щодо захисту роботи.

У разі попередньої незадовільної оцінки курсова робота повертається автору, який повинен її переробити чи доопрацювати відповідно до вказівок наукового керівника, і здається у визначений ним строк для повторного рецензування.

За наявності невеликої кількості зауважень наукового керівника щодо курсової роботи, і якщо вони не мають суттєвого значення, студент вносить зміни та доповнення по можливості прямо у тексті, або використовує за необхідності зворотний бік аркуша, що передує сторінці, на яку вносяться зміни та доповнення.

Допущена до захисту робота передається студенту для того, щоб він ознайомився зі змістом рецензії, підготувався до захисту курсової роботи, а також за необхідності додав письмові доповнення та уточнення відповідно до зауважень керівника.


^ 5 ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Захист курсової роботи проводиться на відкритому засіданні перед кафедральною комісією, в присутності наукового керівника.

Студент доповідає про основні положення роботи та її результати в межах 10 хвилин, дає пояснення щодо суті зауважень, відповідає на запитання членів комісії.

На захисті курсової роботи члени комісії задають студенту питання, як правило, за темою курсової роботи, але можуть задавати і питання, що стосуються загальної теоретичної підготовки чи суміжних тем. Захист оцінюється колегіально. Комісія враховує якість виконаної роботи, її зміст, оформлення, вміння студента пов’язувати теоретичні знання з практичною діяльністю щодо правового регулювання відносин у суспільстві, точність та повноту відповідей на поставлені питання. Курсова робота оцінюється за 12-ти бальною системою. При розбіжності оцінок вагомішою вважається оцінка наукового керівника.

Оцінка „незадовільно” ставиться студентам, які виконали курсову роботу з недоліками, що суттєво впливають на її зміст, а на захисті виявили серйозні прогалини в знаннях матеріалу і не дали позитивних відповідей на запитання членів комісії. Захист таких робіт проводиться повторно, а за необхідності комісія приймає рішення про надання студентам можливості виконати роботу з нової теми.

Студенти, які не мають позитивної оцінки з курсової роботи, до здачі іспиту з „Цивільного права” не допускаються.

Якщо студент не з’явився на засідання комісії для захисту курсової роботи, то в екзаменаційній відомості зазначається „не з’явився”. Студент, який не з’явився на захист курсової роботи або отримав незадовільну оцінку при її захисті, ліквідує академічну заборгованість у встановленому порядку.


додаток А

Зразок заяви на курсову роботу

з Цивільного права

на тему, що самостійно вибрав студент

___________________________________________________________________________________

Завідувачу кафедри

кримінального та цивільного права і процесу

факультету права та гуманітарних наук КДУ

імені Михайла Остроградського

студента денної (заочної) форми навчання

за напрямом 6.030401 – „Право”

Іванченка Івана Івановича


З А Я В А


Прошу затвердити самостійно вибрану мною тему курсової роботи „Поняття права власності” та призначити науковим керівником доцента В.І. Петренка.

Додатки: - зміст теми;

- план-графік виконання курсової роботи.


Дата Підпис


додаток Б

Зразок титульної сторінки курсової роботи

________________________________________________________________________________

Міністерство освіти і науки україни

кременчуцький державний університет

^ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


кафедра КРИМІНАЛЬНОГО ТА Цивільного права І процесу


№ залікової книжки


курсова робота

з ДИСЦИПЛІНИ „цивільнЕ правО”

НА темУ „Поняття права власності”

студента денної (заочної) форми навчання

^ зА НАПРЯМОМ 6.030401 – „Право”

група № ПЗ-07-1

Іванченка Івана Петровича


науковий керівник:

доцент петренко В.І.


кременчук 2010

додаток В

Приклад змісту курсової роботи

на тему „Поняття права власності”

_______________________________________________________________________

Зміст



Вступ……………………………………………………………………….……………3

Основна частина:

  1. Історичні аспекти питань права власності………………………….……………..5

  2. Сутність права власності

2.1 Власність як економічна та юридична категорія………………………………..15

2.2 Зміст права власності……………………………………………………………...19

2.3 Види права власності в Україні……………...…………………………………..24

2.4 Способи набуття і припинення права власності………………………...………29

  1. Правовстановлюючі документи власника………………………………………..33

Висновок……………………………………………………………………………….35

Список використаних джерел.......................................................................................37

Додатки 1, 2, 3...


додаток Г

План-графік виконання курсової роботи

студентом Іванченком І.П.

на тему „Поняття права власності”

1. Вибір теми курсової роботи і планування дослідження – 3-4 семестр

навчання (конкретні дати)

2. Вступ – написати у період з 1 листопада по 15 березня – перша половина

четвертого семестру.

3. Основна частина роботи – теми написати у період з 15 березня до 15

квітня – протягом четвертого та п’ятого семестрів.

4. Корегування та оформлення роботи здійснюється до 30 квітня.

5. Подання роботи на перевірку науковому керівнику та її рецензування –

це не пізніше ніж за 1 місяць до початку сесії.


додаток Д


^ ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА

курсових робіт з навчальної дисципліни „Цивільне право”

для студентів 3 курсу денної та заочної форм навчання

  1. Функції сучасного Цивільного права та його принципи.

  2. Поняття цивільного законодавства України та його система.

  3. Правовий звичай як джерело Цивільного права.

  4. Цивільна правосуб’єктність фізичних осіб за законодавством України.

  5. Визнання безвісної відсутності особи: поняття, підстави та правові наслідки у

Цивільному праві.

  1. Проблемні аспекти відповідальності юридичної особи у Цивільному праві.

  2. Юридична характеристика об’єктів цивільних правовідносин та їх

класифікація.

  1. Представництво у Цивільному праві та його види.

  2. Поняття правочинів та їх місце в системі юридичних фактів.

  3. Умови дійсності правочинів та правові наслідки їх порушення.

  4. Поняття суб’єктивного права та інтересу особи.

  5. Часові параметри цивільно-правових явищ.

  6. Позовна давність як інститут Цивільного права та її види.

  7. Поняття зловживання правом та його форми.

  8. Обмеження та обтяження права власності за цивільним законодавством

України.

  1. Проблемні питання цивільно-правового захисту приватної власності за

законодавством України.

  1. Проблеми цивільно-правового регулювання відносин довірчої власності у

Цивільному праві України.

  1. Правове регулювання відносин у сфері власності юридичних осіб.

  2. Правове регулювання відносин у сфері державної власності.

  3. Правове регулювання відносин у сфері комунальної власності.

  4. Спільна часткова власність як цивільно-правовий інститут.

  5. Спільна сумісна власність як цивільно-правовий інститут.

  6. Авторське право як цивільно-правовий інститут.

  7. Право інтелектуальної власності на виконання фонограми, відеограми та

програми організації мовлення як об’єкти суміжних прав.

  1. Правове регулювання відносин у сфері промислової власності.

  2. Наукове відкриття як об’єкт права інтелектуальної власності.

  3. Правове регулювання інформаційних відносин в Україні.

  4. Співвідношення Цивільного права з іншими галузями права.

  5. Визнання фізичної особи померлою: поняття, підстави та правові наслідки.

  6. Тлумачення у сфері цивільно-правового регулювання.

  7. Загальні проблеми зобов’язання по наданню послуг.

  8. Поняття договору: основні підходи в сучасному законодавстві.

  9. Компенсація моральної шкоди як спосіб захисту майнових благ особи.

  10. Відповідальність за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

  11. Договір управління майном.

  12. Принцип свободи договору в Цивільному праві.

  13. Юридична відповідальність за моральну шкоду.

  14. Розірвання договору в цивільному обороті.

  15. Правове регулювання укладення договору, непередбаченого законом.

  16. Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація цивільно-правових договорів

і змін до них.

  1. Правове регулювання зміни і розірвання договору приєднання.

  2. Неприпустимість зміни і розірвання договору в односторонньому порядку.

  3. Правові аспекти зміни, розірвання та відмови від договору за Цивільним

кодексом України.

  1. Цивільна відповідальність за правопорушення.

  2. Зобов’язання із множинністю осіб та особливості їх виконання.

  3. Теоретичні основи спадкового права.

  4. Цивільно-правовий статус суб’єктів спадкового права.

  5. Поняття спадкового процесу.

  6. Правове регулювання охорони спадкового майна.

  7. Новації спадкового права.



Крім зазначених тем курсових робіт студенти мають право обрати тему на власний розсуд, бажано комплексну, наприклад, сімейно-правового та цивільно-правового спрямування.


Методичні вказівки щодо написання курсової роботи з навчальної дисципліни „Цивільне право” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.030401 – „Право”.


Укладач к.ю.н., проф. М.І. Галунов

Відповідальний за випуск заступник зав. кафедри кримінального та цивільного

права і процесу Т.В. Гайкова


Підп. до др. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. Наклад прим. Зам. № Безкоштовно.


Видавничий відділ КДУ імені Михайла Остроградського

39614, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20



Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи