Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко icon

Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко




НазваУкладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко
Сторінка1/4
Дата01.06.2012
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4


Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни “Електронне та електричне обладнання автомобілів” для студентів денної форми навчання зі спеціальностей: 6.090200 – “Автомобілі та автомобільне господарство”, 6.090200 – “Колісні та гусеничні транспортні засоби” (у тому числі скорочений термін навчання)


Укладач к.т.н., доц. О.І. Шевченко

Рецензент к.т.н., доц. В.Ф. Шапко

Кафедра “Автомобілі та трактори”



Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол № “____ ” від ___________

Заступник голови методичної ради ____________ доц. С.А. Сергієнко


ЗМІСТ




Вступ ..................................................................................................................….... 4

Загальні положення .................................................................................................. 4

Перелік практичних робіт ...................................................................................... 5

Практична робота № 1 Вивчення конструкції генератора змінного струму.

Вибір генератора ................................................................................................ 5

Практична робота № 2 Вивчення конструкції свинцевих акумуляторних

батарей і їх розрядно-зарядних характеристик ............................................... 9

Практична робота № 3 Визначити залежність вторинної напруги котушки

запалювання від оборотів колінчастого валу двигуна .................................. 15

Практична робота № 4 Вивчення принципової схеми енергоустаткування

автомобіля ......................................................................................................... 20

Список літератури .................................................................................................. 26

Додаток А Вихідні дані до практичних робіт .................................................. 27

Додаток Б Зразок оформлення титульної сторінки практичної роботи .....… 32


ВСТУП


Виконання практичних робіт з основних тем навчальних дисциплін: “Електронне та електричне обладнання автомобілів” для спеціальності 6.090200 – “Автомобілі та автомобільне господарство” та “Електричне обладнання автомобілів” для спеціальності 6.090200 – “Колісні та гусеничні транспортні засоби” – має на меті прищепити студентам уміння самостійно приймати рішення про можливість застосування тих або інших елементів електрообладнання на нових автомобілях та автомобілях, що знаходяться в експлуатації.

Методичні вказівки містять основні теоретичні відомості, необхідні для розв'язування задач, приклади розв'язування задач, а також необхідні для виконання завдань довідкові дані.
^

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Практичні роботи виконуються на практичних заняттях згідно з розкладом занять. Оформлення практичної роботи здійснюється відповідно до завдання, яке видає викладач.

Практична робота повинна бути оформлена у вигляді записки на аркушах форматом А4 (210 х 297 мм), містити титульну сторінку (додаток Б). Вона може бути надрукована або написана від руки чорнилом чи пастою з одного боку аркуша. Усі сторінки записки, починаючи зі змісту, нумерують арабськими цифрами. Усі рисунки та таблиці повинні бути пронумеровані, мати пояснювальний напис і посилання в тексті роботи. Розрахунки варто виконати із застосуванням розмірностей міжнародної системи одиниць СІ.


Виконані практичні роботи необхідно захистити до іспиту або заліку з навчальних дисциплін “Електричне обладнання автомобіля” або “Електронне та електричне обладнання автомобілів”.

^ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ


Практична робота № 1

Тема. Вивчення конструкції генератора змінного струму. Вибір генератора

Мета: вивчити конструкцію генератора змінного струму, навчитися підбирати автомобільний генератор відповідно до електрообладнання автомобіля та умов його експлуатації.


Короткі теоретичні відомості

Генератор призначений для живлення споживачів і заряджання акумуляторної батареї при працюючому двигуні. Нині на автомобілях застосовують генератори змінного струму з убудованим випрямним блоком. Це трифазні синхронні електричні машини з електромагнітним збудженням, у яких ЕРС пропорційна частоті обертання ротора й магнітному потоку. Привод ротора генератора здійснюється за допомогою пасової передачі від колінчастого вала двигуна автомобіля, тому частота обертання ротора постійно змінюється. Крім того, відбувається постійне вмикання й відключення різного роду споживачів електричної енергії. Чим вища частота обертання ротора й менше навантаження на генератор, тим вища вихідна напруга генератора. Тому для забезпечення сталості напруги на виході генератора його ЕРС змінюється шляхом зміни величини магнітного потоку, що залежить від струму, який протікає через обмотку збудження генератора. Живлення обмотки збудження здійснюється від джерела постійного струму, наприклад, від акумуляторної батареї або від самого генератора через регулятор напруги. Якщо напруга на виході генератора зростає або зменшується, регулятор відповідно зменшує або збільшує струм збудження й вводить напругу в потрібні межі.

Генератор вибирають на основі статистичних досліджень режимів роботи автомобільних генераторів. Була встановлена ймовірність вмикання й відносний час роботи споживачів електричної енергії в бортовій мережі автомобіля. Такий підхід дозволяє визначити з достатньою точністю необхідну потужність генератора, при якій акумуляторній батареї буде повернута електрична енергія, витрачена під час пуску двигуна, малоефективної його роботи й при живленні споживачів тільки від акумуляторної батареї.

При виборі генератора можна орієнтуватися на рекомендації фірми Bosch або вітчизняного виробництва. За обома рекомендаціями генератор підбирають на основі сумарного струму споживачів, причому при підсумовуванні враховується відносний час роботи. Струм споживачів множиться на коефіцієнт тривалості роботи kt . Якщо споживач працює під час руху, kt=1; для споживачів, увімкнених короткочасно, kt <1 (табл. А.1).

Силу струму навантаження визначають за формулою:

, (1.1)

де m – загальна кількість споживачів на автомобілі;

– сила струму j-го споживача, А;

– номінальна потужність j-го споживача, Вт;

– номінальна напруга споживачів, В;

– коефіцієнт навантаження (для споживачів, які вмикають не на повну потужність);

– коефіцієнт тривалості роботи споживачів (відносно тривалості роботи автомобіля).

Розрахунок ведеться для умови руху автомобіля, якому відповідає найбільша сила споживаного струму живлення споживачів. Такими умовами можуть бути рух автомобіля вночі взимку в місті або по шосе, а за наявності кондиціонера, холодильника – ще й влітку вночі в місті або по шосе.

Після розрахунку сили струму навантаження визначаємо максимальну силу струму генератора:

, (1.2)

де – коефіцієнт запасу (=1,1-1,15 – для легкових автомобілів; =1,15-1,2 – для вантажних автомобілів).

Потужність генератора визначають за формулою:

. (1.3)


Приклад розв’язання задачі

Вантажний автомобіль оснащений комплектом електроустаткування: 2 фари дальнього світла, 2 фари ближнього світла, 4 габаритні вогні, 2 стоп-сигнали, по 2 сигнали повороту на кожний бік. Визначити необхідну потужність генератора. Потужність установлених у світлосигнальних приладах ламп і режим їх роботи (коефіцієнт тривалості роботи) дано в табл. А.1.

Розв’язок. Визначимо силу струму навантаження для умов руху автомобіля вночі взимку в місті й по шосе (для руху влітку розрахунок не виконуємо через відсутність на автомобілі кондиціонера) за формулою (1.1)





Вибираємо найбільше значення сили струму й за ним визначаємо максимальне значення сили струму генератора за формулою (1.2):

.

Визначаємо необхідну потужність генератора за формулою (1.3):

.

За табл. А.2 вибираємо генератор з умов: =14В, Рнг>Pг або Iнг>Im=13,7А. Це генератор Г221 ( =14В, Iнг=42А).


Порядок виконання роботи

  1. За плакатами і натурними зразками вивчити конструкцію генератора змінного струму.

  2. Визначити необхідну потужність автомобільного генератора. Кількість споживачів, їх номінальна напруга живлення зазначена відповідно до варіанта завдання в табл. А.5, їхня номінальна потужність та коефіцієнт тривалості роботи – у табл. А.1.

  3. Вибір генератора здійснити за таблицею А.2.

Контрольні питання

  1. Яке призначення ротора генератора змінного струму?

  2. Яке призначення статора генератора змінного струму?

  3. Який принцип регулювання напруги в генераторах змінного струму?

  4. Які існують типи регулювальників напруги?

  5. Який принцип роботи вібраційного регулювальника напруги?

  6. Який принцип роботи безконтактного регулювальника напруги?

  7. Як визначається потужність генератора?

Література: [1, 2, 3, 4, 5, 8].


Практична робота №2

Тема. Вивчення конструкції свинцевих акумуляторних батарей

і їх розрядно-зарядних характеристик

Мета: вивчити конструкцію свинцевої акумуляторної батареї, навчитися визначати допустимий час розряду акумуляторної батареї, призначати режим зарядки акумуляторів.


Короткі теоретичні відомості

Акумуляторна батарея складається із з’єднаних між собою акумуляторів, кожний з яких є хімічним джерелом струму у вигляді одного гальванічного елемента. На транспорті найбільшого поширення набули батареї, утворені трьома або шістьма послідовно з’єднаними свинцево-кислотними акумуляторами. Основними параметрами акумулятора є ємність С і розрядна напруга Up=U-Iprp (де U – напруга розімкненого кола; rp– внутрішній опір; Ip– струм розрядження). Величини Up і rp залежать від споживаного струму Ip, температури та тривалості розрядження.

Зокрема, типова характеристика 10-годинного розрядження свинцевого акумулятора при сталій величині Ip подана на рисунку 2.1.

Розрізняють початкову Uпр, середню Uср, кінцеву Uкр напруги розрядження.

Номінальна напруга одного свинцево-кислотного акумулятора Uном=2 В, при їх послідовному з’єднанні в батарею напруги додаються.

Ємність – це величина, відповідна кількості електрики, яку акумулятор або батарея може віддати при розрядженні від початкової до кінцевої напруги. Подальше розрядження стає руйнівним для акумуляторів.

Якщо батарея розряджається постійним струмом Ip , то ємність

Cp= Ipp ,

де p – час розрядження до кінцевої напруги Uкр.




Рисунок 2.1 – Характеристика 10-годинного розрядження свинцевого акумулятора

Щоб уникнути утворення на електродах великих нерозчинних кристалів сульфату свинцю, розрядження припиняють при кінцевій напрузі 1,75 В на одному акумуляторі при 20-годинному номінальному режимі (струмом при температурі 250С). У стартерному режимі розрядження струмом 3С20 при температурі 250С Uкр=1,5 В, а при температурі –180С Uкр=1 В.

Кінцева напруга розрядження для одиночного акумулятора Uкр=1,75 В. У 6-вольтній батареї Uкр=5,25 В, у 12-вольтної батареї Uкр=10,5 В.

Якщо акумулятор розряджається при постійному опорі зовнішнього кола R, то ємність

,

де Uср– середня напруга розрядження, В;

р– часу розрядження, год.

Номінальна ємність Сн (або С20) визначається за 20-годинним розрядженням постійним струмом 0,05С20 до Uкр=1.75 В при температурі 25 0С.

Віддача батареї за ємністю характеризується коефіцієнтом віддачі за ємністю

, , ,

де Сз – ємність, що отримана при повному зарядженні, Аг;

Ср– ємність, що віддана при повному розрядженні до Uкр , Аг;

Cн– ємність, що може бути віддана при 20-годинному номінальному режимі розрядження до Uкр=1.75 В (при температурі 250С) – номінальна ємність, А-год;

– коефіцієнт віддачі за ємністю у номінальному режимі розрядження, =0,85-0,9;

– коефіцієнт, що враховує зниження віддачі акумулятора за ємністю при струмі розрядження, відмінному від номінального (більшого, ніж 0,05С20 ).

Величина сi, як і Uкр, залежить від ряду факторів і передусім – від струму розрядження. Так, при 5-хвилинному розрядженні сi=0,2-0,25, при 20-годинному сi=1, причому в цих самих межах Uкр з розрахунку на один акумулятор коливається від 1,5 до 1,75 В. Залежність коефіцієнта віддачі сi від часу розрядження р зображена на рисунку 2.2.

У стандартному умовному позначенні батареї, наприклад, 6СТ-50А, перша цифра вказує на кількість послідовно з’єднаних акумуляторів (3 або 6, і відповідно Uном становить 6 або 12 В); букви – призначення за функціональною ознакою, зокрема, СТ. – стартерна; цифри (50 або інші в цій позиції) – номінальну ємність за класифікацією DIN, А-год; далі позначене виконання (А – з спільною кришкою, Н – несухозаряджена, З – така, що не обслуговується, залита електролітом і повністю заряджена).




Рисунок 2.2 – Залежність коефіцієнта віддачі сi та Uр від часу розрядження р

Приклад розв’язання задачі

В автомобілі при непрацюючому генераторі від двох паралельно ввімкнених свинцевих акумуляторних батарей типу 6СТ-50А живиться комплект енергоустаткування: дві фари ближнього світла з лампою потужністю 40 Вт, лампи габаритного вогню і ліхтаря номерного знака – 21 Вт, плафон з лампою – 10 Вт. Визначити допустимий час розрядження батарей.

Розв’язок. Зі стандартного позначення акумуляторної батареї 6СТ50А виходить, що номінальна її ємність Снб=50 А-год і в батарею входить 6 послідовно з’єднаних акумуляторів. Номінальна напруга батареї Uн=6Uна=62=12 В, де Uна=2 В – номінальна напруга одного акумулятора. У паралельно ввімкнених батарей ємності додаються, тобто для двох батарей Сн=2Снб=100 А-год, а напруга зберігається, і тому загальній напрузі повинна відповідати номінальна напруга енергоустаткування.

Сумарна потужність увімкнених приладів освітлення

Pп=240+221+10=153 Вт,

їх еквівалентний опір

.

Припустивши заздалегідь, що середня напруга розрядження Uср дорівнює Uн, визначимо середній струм розрядження



та орієнтовний допустимий час розрядження

.

Приблизність результату визначається тим, що, по-перше, номінальна ємність батареї може бути практично повністю реалізована тільки при струмі 20-годинного розрядження; по-друге, напруга в процесі розрядження знижується і середня напруга може відрізнятися від Uн.

Результат уточнимо, використовуючи відомі експериментально визначені криві розрядження (рис. 2.2), відповідні одному акумулятору. Тут криві напруги Uр від Uнр до Uкр дані для часу розрядження , що дорівнює 5 і 30 хв, 1, 3, 10 і 20 годин. Показана також залежність коефіцієнта віддачі ср/Cн від часу розрядження р.

На рис. 2.2 будуємо подібно до заданих кривих Uр ще криву розрядження Uр для р = 7,8 год.

Графічним інтегруванням визначаємо за побудованим графіком величину середньої напруги акумулятора UсрА=1,9 В, і тоді для батареї Uср=1,96=11,4 В.

За графіком с=f(р) визначаємо при р=7,8 год значення с=0,83 (відносна ємність, що реалізується при 7,8-годинному розрядженні).

Уточнений середній струм розрядження



і друге наближення часу розрядження

год .

Це значення і візьмемо, як результат, допустимий для практичної мети.


Порядок виконання роботи

  1. За плакатами і натурними зразками вивчити конструкцію акумуляторної батареї.

  2. Визначити допустимий час розрядження свіжозаряджених свинцево-кислотних акумуляторних батарей, що живлять автономно (при генераторі, який не працює) комплект електроустаткування автомобіля, що рухається вночі взимку по шосе. Тип, кількість і спосіб з'єднання батарей указано в табл. А.3. Використати необхідні вихідні дані та результати розрахунку попереднього завдання.

  1. Призначити режим зарядки акумуляторної батареї.


Контрольні питання

  1. Призначення та вимоги до акумуляторних батарей.

  2. Які пред'являють вимоги до акумуляторних батарей?

  3. Конструкція акумуляторних батарей.

  4. Що таке ємність, номінальна ємність, коефіцієнт віддачі за ємністю?

  5. Маркіровка акумуляторних батарей.

  6. Які існують методи заряду акумуляторних батарей?

  7. Чому обмежується кінцева напруга розряду акумуляторної батареї?

Література: [1, 2, 3, 4, 5, 7].


Практична робота №3

Тема. Визначити залежність вторинної напруги котушки запалювання

від оборотів колінчастого вала двигуна

Мета: вивчення будови, принципу дії та конструкції приладів контактної системи запалювання, визначення залежності вторинної напруги від частоти обертання колінчастого вала двигуна.


Короткі теоретичні відомості

Розглянемо роботу контактної системи запалювання, електричну схему якої зображено на рис. 3.1.

При замиканні переривника 4 через додатковий опір 2 та первинну обмотку котушки запалювання 1 починає протікати струм i1, що наростає у часі до сталого значення.

При розмиканні переривника струм i1 різко зменшується, і в первинній обмотці індукується напруга , що набагато перевищує ЕРС акумуляторної батареї Е. Відповідно до коефіцієнта трансформації утворюється висока напруга U2 у вторинній обмотці. Ця напруга підводиться до свічки 6, у якій відбувається іскровий розряд і протікає струм i2 при досягненні пробивної напруги. Енергія розрядження, якщо виключити втрати, визначається кількістю енергії магнітного поля, накопиченої в первинній обмотці котушки запалювання при досягненні струмом i1 величини Ip у момент розірвання контакту переривника. При цьому енергія магнітного поля у міру зменшення струму і зростання напруги спочатку переходить у ємності (конденсатор C1 і ємність проводів вторинної обмотки котушки запалювання C2), а після цього з плином часу, на порядок меншого за час накопичування, в іскру при досягненні пробивної напруги Uпр.



Рисунок 3.1 – Електрична схема контактної системи запалювання

Невелика кількість енергії, що залишилася від магнітного поля, йде на догоряння іскри (“хвіст" іскри). Значення можливої максимальної напруги вторинної обмотки котушки запалювання U2max можна визначити з умови

,

де Wдж – втрати в котушці запалювання і додатковому опорі Rд .

Додатковий опір Rд може залежати від температури нагріву, яка вища при низьких обертах двигуна

,

де no=600-900, – додатковий опір при n=600-900 об/хв.

Нехтуючи в першому наближенні величиною втрат і враховуючи, що

, маємо .

Значення струму Ip при розриві контакту переривника визначають у наслідок розгляду перехідного процесу в первинній обмотці в період від вмикання контакту до його розриву. Починаючи від моменту вмикання контакту, струм наростає згідно із законом

,

де ^ R – опір первинного кола системи запалювання, R= Rд + R1;

R1– опір первинної обмотки котушки запалювання, Ом;

Iу – стале значення струму, А.

Оскільки переривник замкнуто протягом малого часу tз, струм i1, як правило, не встигає досягти сталого значення і до моменту розриву контакту

.


Приклад розв’язання задачі

Визначити залежність вторинної напруги котушки запалювання від оборотів чотиритактного двигуна і діапазон нормальної роботи запалювання. Напруга акумуляторної батареї Е=12 В, число циліндрів двигуна i=4, параметри котушки запалювання: W1=300, W2=21000, R1 =0,75 Ом, параметри системи запалювання: Rд=8 Ом, С1=0,2 мкФ, С2=10-4 мкФ, L =0,1 Гн. Пробивна напруга свічок Uпр=11000 В. Побудувати залежність U2max(n). Втрати та залежність додаткового опору Rд від температури нагріву не враховувати.

Розв’язок. У чотиритактному двигуні загорання в усіх циліндрах повинне статися за два оберти колінчастого вала, тобто тривалість одного періоду роботи переривника при n =1000 об/хв

, c.

Час замкненого стану переривника с, де k- коефіцієнт, що залежить від профілю кулачка (звичайно k=0,4...0,6). Опір первинного кола R = R1 + Rд =0,75+8=8,75 Ом.

Струм розриву

, А.

Максимальна вторинна напруга

, В.

Розрахунок повторюємо при n =500, 2000, 3000, 4000, 5000, 6000 об/хв. Результати розрахунку зводимо в табл. 3.1. Графік залежності максимальної вторинної напруги U2max та струму розриву Ip від оборотів двигуна n показаний на рис. 3.2. Там же вказано діапазон безперебійного запалювання, при якому U2max>Uпр=11 кВ: nmax =3100 об/хв.




Рис. 3.2 – Графіки залежностей U2max та Ip від обертів двигуна n


Таблиця 3.1 – Результати розрахунків

Частота обертання

двигуна, об/хв

500

1000

2000

3000

4000

5000

6000

Частота обертання кулачка переривника, об/хв

250

500

1000

1500

2000

2500

3000

Час замкненого стану переривника

0,03

0,015

0,0075

0,005

0,0037

0,003

0,0025

Струм розриву, А

1,27

1,002

0,658

0,486

0,37

0,317

0,2705

Макс. вторинна напруга, В

33950

26800

17600

13000

9890

8460

7230


Порядок проведення роботи

  1. Накреслити принципову електричну схему контактної системи запалювання і вивчити принцип її роботи.

  2. Вивчити конструкцію і будову всіх елементів контактної системи запалювання.

3. Визначити діапазон нормальної роботи контактної системи запалювання. При розрахунках характеристики U2max=f(n) урахувати залежності додаткового опору від обертів Rд=f(n). Втратами знехтувати. Дані для розрахунку взяти з таблиці А.4.


Контрольні питання

  1. Який принцип роботи контактної системи запалювання і в чому полягають недоліки цієї системи?

  2. Від яких параметрів залежить струм первинного кола?

  3. Якими параметрами системи запалювання визначається вторинна напруга?

  4. Пояснити вплив зазору між контактами переривника на величину вторинної напруги.

Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].

Практична робота №4

Тема. Вивчення принципової схеми енергоустаткування автомобіля

Мета: отримати практичні навички роботи з принциповими електричними схемами автомобілів, вивчити системи енергоустаткування автомобіля.


Короткі теоретичні відомості

При складанні схеми рекомендується ознайомитися з побудовою принципових електричних схем електроустаткування сучасних автомобілів, з тим, як підключені в цих автомобілях відповідні споживачі. Також необхідно враховувати вимоги нормативних документів. Наприклад, відповідно до «Правил дорожнього руху», вмикання ближнього й дальнього світла фар, а також протитуманних фар допускається тільки після вмикання габаритних вогнів автомобіля.

^ Визначення перерізу проводів і вибір запобіжників

Автомобільні проводи низької напруги застосовуються для з’єднань у бортовій мережі й складаються з мідних струмопровідних жил з ізоляцією з полівінілхлоридного пластикату (типу ПВА). Переріз жили в мм2 автомобільних проводів відповідає ряду 0,5; 0,75; 1; 1,5; 2,5; 4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95; товщина ізоляції становить від 0,35 мм (переріз 0,5 мм2) до 1,6 мм

(95 мм2). Проводи перед установленням на автомобіль збирають у джгути, які являють собою закінчений електротехнічний виріб, що містить, крім проводів, їхні наконечники, гумові захисні ковпачки, обплетення. Перспективними є плоскі джгути, у яких проводи прикріплені до основи методом теплового зварювання. Такі джгути завширшки до 60 мм використовуються, зокрема, на автомобілях сімейства ВАЗ-2108. Наконечники проводів виконуються під гвинтове кріплення з діаметром отвору на 0,2 – 0,5 мм більшим за діаметр гвинта й у вигляді штекерів. Максимально допустимий струм для штекерів 2,8 мм – 6 А; 6,3 мм А; 9,5 мм А.

Переріз проводів у джгуті вибирають, виходячи з їхнього теплового навантаження, зумовленого температурою навколишнього середовища, кількістю проводів у джгуті, тепловим навантаженням проводів і конструкцією джгута. Норми припустимих теплових навантажень вітчизняних джгутів традиційної конструкції наведені в таблиці 4.1, а плоских джгутів при прокладці проводів в один шар – у таблиці 4.2.

Вибір перерізу проводу проводиться за припустимим струмовим навантаженням з умови:

Iприп Iнав ,

де Iприп – припустимий тривалий струм навантаження проводу, А;

Iнав – струм навантаження проводу, А.

Струм навантаження проводу визначається з урахуванням режиму роботи споживачів і способу прокладання проводу (табл. 4.1, табл. 4.2)

, (4.1)

де – сума струмів споживачів тривалого режиму роботи, А;

– сума струмів споживачів повторно-короткотривалого режиму роботи;

– сума струмів споживачів короткотривалого режиму роботи, А.

За знайденим Iнав, дотримуючись Iприп  Iнав, за таблицями 4.1 – 4.3 знаходимо переріз проводу, а за таблицею 4.4 визначаємо номінальний струм запобіжника.

Проводи повинні бути перевірені на припустимий спад напруги. Спад напруги в проводі визначається зі співвідношення:

,

де – питомий опір мідного проводу при 200С, =0,0185 Ом мм2;

S, l, I – відповідно переріз у мм2, довжина проводу в м та сила струму в проводі в А.

З урахуванням спаду напруги в провідних ланцюгах мінімальна напруга у колі дальнього й ближнього світла повинна бути 12,6 (25,1) ^ В, передніх габаритних вогнів, передніх покажчиків повороту, задніх габаритних вогнів 12,3 (25,5) В, задніх покажчиків повороту, сигналу гальмування 12,7 (26,3) В.
^
Таблиця 4.1 – Припустиме струмове навантаження для джгутів

Номіналь-ний переріз, мм2

Постійне струмове навантаження, А, при температурі навколишнього середовища, 0С

300С

500С

800С



0,5

0,75

1

1,5

2,5

4,0

6,0

Кількість проводів у джгуті

2 – 7

8 – 19

2 – 7

8 – 19

2 – 7

8 – 19

9,5

12

14,5

19

26

34,5

44

6,5

8,5

10,5

13

18

23,5

31

7,5

9,5

11,5

15

20,5

28

36

5,0

6,5

8

10,5

14

18,5

25

5

6,5

7,5

10

14

18,5

26

3,5

4,5

5,5

7

9,5

12,5

18
^
Таблиця 4.2 – Припустиме струмове навантаження для плоских джгутів

Номіналь-ний переріз, мм2

Постійне струмове навантаження, А, при температурі навколишнього середовища, 0С

300С

500С

800С

0,5

0,75

1

1,5

2,5

4,0

9

11

13

17

23

31

7,5

9,5

11

15

19

25

5,5

7

8

10

13

17


Таблиця 4.3 – Припустиме струмове навантаження для одножильних проводів

Номінальний переріз, мм2

1

1,5

2,5

4

6

10

16

25

35

Опір 1 м проводу при 200С, мОм

18,5

12,7

7,6

4,71

3,14

1,82

1,16

0,527

0,368

Припустиме струмове навантаж. при 500С

13,5

17

22,7

29,8

38,3

51,8

69,6

91,6

112
^

Таблиця 4.4 – Типовий ряд номінальних струмів автомобільних запобіжників


Переріз проводу, мм2

Запобіжник




Плавкий

Термобіметалевий

0,5

8

10

0,75

10

15

1,0

10

15

1,5

16

20

2,5

20

30

4,0

30

40


Приклад розв’язання задачі

Визначити переріз проводів і вибрати запобіжники для схеми енергоустаткування, запропонованої на рисунку 4.1. Спад напруги у проводах не враховувати.

Розв’язок. Розбиваємо принципову схему енергоустаткування на ділянки. Струм навантаження кожної ділянки визначаємо за формулою (4.1).




На схемі позначено: ЛС1, ЛС2 – лампи стоп-сигналів; ЛБ1, ЛБ2 – лампи ближнього світла; ЛД1, ЛД2 – лампи дальнього світла; ЛГ1, ЛГ2, ЛГ3, ЛГ4 – габаритного вогню; К3 – вимикач ближнього світла; К4 – вимикач дальнього світла; П1, П2, П3, П4, П5, П6, П7, П8 – плавкі запобіжники
  1   2   3   4

Схожі:

Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко icon«Затверджую» Перший проректор Г. В. Стадник
Програма розроблена колективом кафедри "Електропостачання міст" у складі: д т н., к т н., доц. Абраменка І. Г., к т н., доц. Швеця...
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconП л а н роботи лабораторії
Денисенко В. В., доц. Манько Н. В., доц. Нагрибельна І. А., доц. Гриценко І. В., доц. Полєвікова О. Б., доц. Саган О. В., ст викл....
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconКурс п’ятий
Доц Лотоцька 436 доц. Потятинник 404 доц. Курпіль 402 доц. Бехта 423 ас. Рядська 403 доц. Федорчук 401
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко icon«Затверджую» Перший проректор Г. В. Стадник
Світлотехніка І джерела світла у складі: проф., д т н. Назаренко Л. А., проф., д т н. Овчинников С. С., проф., к т н. Салтиков В....
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В....
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«молодший спеціаліст дошкільної освіти» / Укладачі: доц. А. В. Пасічніченко, доц. Н. В. Ковалевська, доц. О.І. Гришко, доц. Л. В. Зімакова,...
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconФлу-41 флу-42
Науковий семінар доц. Білоус 226; доц. Захлюпана 230; доц. Ощипко 324 Сучасна українська літ мова (л) доц. Асіїв 308 сулм (п) доц....
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconНавчальні дисципліни напряму «Психологія» що можуть бути запропоновані для вільного вибору студентів
Вовк А. О., доц. Волошок О. В., доц. Карковська Р.І., доц. Кліманська М. Б., доц. Крупська О.І., доц. Пилат Н.І, асист. Чолій С....
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconІнститут гуманітарних І соціальних наук
Робочу навчальну програму склали: доц. Вознюк Г. Л., доц. Наконечна Г. В., доц. Микитюк О. Р
Укладач к т. н., доц. О.І. Шевченко Рецензент к т. н., доц. В. Ф. Шапко iconМетодичні рекомендації до написання та захисту магістерської роботи для слухачів, які навчаються за освітньо-професійною програмою
Педагогіка вищої школи /Укл д пед н., проф. Шевченко Г. П., к пед н., доц. Бєлих О. С., к пед н., доц. Зеленов Є. А. – Луганськ:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи