Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика icon

Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика




Скачати 368.02 Kb.
НазваЩодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика
Дата01.06.2012
Розмір368.02 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

"КОМЕРЦІЙНА ЛОГІСТИКА"

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.050113 – "КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ"


КРЕМЕНЧУК 2009

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни "Комерційна логістика" для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.050113 – "Комерційна діяльність"


Укладачі: проф. О.А. Юрко,

доц. О.О. Юрко,

старш. викл. Л.В. Бачкір

Рецензент д.т.н., проф. М.І. Сокур


Кафедра маркетингу


Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол №_______ від "___" __________ 2009 р.

Заступник голови методичної ради ________ доц. С.А. Сергієнко


ЗМІСТ


Вступ.............................................................................................................................4

  1. Перелік практичних занять.....................................................................................7

Практичне заняття № 1 Об'єкти логістичного управління......................................7

Практичне заняття № 2 Методологія та наукова база логістики..........................10

Практичне заняття № 3 Логістика закупок та розміщення замовлень.................12

Практичне заняття № 4 Виробнича логістика........................................................14

Практичне заняття № 5 Логістика розподілення....................................................15

Практичне заняття № 6 Логістика запасів.....................................................18 2 Питання для підготовки до тестового модульного контролю...........................19

Список літератури.....................................................................................................32


ВСТУП


В умовах переходу до ринкової економіки важливого значення набуває необхідність радикальної зміни структури та методів управління матеріальними потоками, вироблення нових, більш гнучких методів вивчення попиту, виявлення потреби, оптимального використання та розподілу матеріальних ресурсів. Управління матеріальними потоками завжди було суттєвою стороною господарської діяльності. Порівняно недавно воно набуло статусу однієї з найбільш важливих функцій економічного життя. Основна причина – перехід від ринку продавця до ринку покупця, що викликав необхідність гнучкого реагування виробничих і торгових систем на пріоритети споживача, які швидко змінюються.

Логістика дозволяє істотно скоротити часовий інтервал між придбанням сировини та напівфабрикатів і постачанням готового продукту споживачеві, сприяє різкому скороченню матеріальних запасів, прискорює процес одержання інформації, підвищує рівень сервісу. Новизна концепції логістики щодо управління промисловими системами полягає у всебічному комплексному підході до питань руху матеріальних благ у процесі виробництва і споживання. Предметом логістики є комплексне керування всіма матеріальними і нематеріальними потоками в системах. Логістична система повинна охоплювати і погоджувати процеси виробництва, закупівель і розподілу продукції, а також бути основою при стратегічному плануванні та прогнозуванні.

Логістична діяльність базується на трьох основах: техніка як сукупність усіх технічних засобів і устаткування, що супроводжують матеріальні потоки; інформація як сукупність усієї статичної та динамічної інформації про рух матеріальних і нематеріальних потоків у системах; економіка підприємства та інфраструктура.

Об'єктом вивчення дисципліни «Комерційна логістика» є матеріальні та пов'язані з ними інформаційні й фінансові потоки. Актуальність дисципліни та різко зростаючий інтерес до її вивчення обумовлені потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування матеріалопровідних систем, що відкриває використання логістичного підходу.

Новий етап реформування економіки України потребує підготовки спеціалістів, що володіють конкретним методичним інструментарієм, який дозволяє розробляти ефективні системи управління матеріальними потоками.

Вивчення дисципліни передбачає набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок щодо організації управління матеріалопотоками з урахуванням специфіки функціонування підприємств в умовах ринкових відносин. Зокрема, студенти, повинні вміти планувати та управляти виробничо-збутовими процесами відповідно до класичних правил логістики: постачання продукції попереднім виробничо-збутовим елементом наступному в точній відповідності номенклатурі, якості кількості, часу, місцю та ціні продукції, що поставляється.

Предметом вивчення “Комерційна логістика” є загальні закономірності розвитку логістичних систем, особливості та тенденції управління й оптимізації матеріальних потоків.

Вивчення курсу “Комерційна логістика” базується на загальних знаннях економічної теорії, взаємопов’язане з такими дисциплінами: “Вища математика”, “Інформатика і комп’ютерна техніка”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка”, “Фінанси підприємства”, “Основи менеджменту”, “Маркетинг”, “Економіка підприємства”.

Основною метою вивчення дисципліни “Комерційна логістика” є формування у майбутніх спеціалістів системних знань і розуміння концептуальних основ логістики, теорії та практики розвитку цього напряму і набуття навичок самостійної роботи щодо засвоєння навчального матеріалу стосовно сучасних методів управління матеріальними та іншими потоками в сучасних умовах.

Заняття з дисципліни "Комерційна логістика" проводяться у формі лекції та практичних занять. Окремо деякі розділи виносяться на самостійне опрацювання студентами.

Практичні заняття – форма навчального процесу, при якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих методичних положень навчальної дисципліни "Комерційна логістика" та формує вміння аналізувати бізнес з точки зору забезпечення його безпеки і застосовувати комп'ютерну техніку для прийняття оптимальних управлінських рішень, покликаних сприяти підвищенню ефективності ведення бізнесу. На практичних заняттях розглядаються окремі теми навчального курсу, які потребують детального розгляду та аналізу, самостійної роботи студентів для більш глибокого й систематизованого оволодіння навчальним матеріалом.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв`язання контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при визначенні підсумкової оцінки з дисципліни.


^ 1 ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Практичне заняття № 1

Тема. Об'єкти логістичного управління

Мета: вивчити порядок визначення ефективності господарської діяльності ланок даної системи.

^ Короткі теоретичні відомості

Ефективність господарської діяльності ланок інтегрованої логістичної системи визначається за наступним алгоритмом:

  • визначається доля витрат кожної ланки (Дзлі) в затратах логістичної системи:

(1)

де Злі – затрати і-ої ланки логістичної системи;

- затрати логістичної системи вцілому.

  • визначається частка кожної ланки в сукупному чистому прибутку логістичної системи:

(2)

де - чистий прибуток і-ої ланки логістичної системи;

- чистий прибуток логістичної системи в цілому.

  • розраховується коефіцієнт ефективності господарської діяльності () для кожної ланки логістичної системи:

(3)

  • ланки логістичної системи ранжируються за значенням коефіцієнта господарської діяльності.

Теоретичні питання

  1. Призначення мікрологістичних систем.

  2. Охарактеризуйте мікрологістичну та макрологістичну системи.

  3. У чому полягає суть логістичного менеджменту в інтегрованій логістичній системі?

  4. Що є визначальним для формування інтегрованих логістичних систем?

  5. На якому принципі будується керування ланками інтегрованої логістичної системи?

  6. Поясніть основні аспекти керування інтегрованою логістичною системою.

Задачі

Задача 1. За наведеними у табл. 1. даними розрахувати коефіцієнти ефективності господарської діяльності ланок інтегрованої логістичної системи.

Розв'язання

Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунку коефіцієнтів ефективності господарської діяльності ланок логістичної системи, тис. грн.

Номер ланки логістичної системи

1

2

3

4

5

Затрати ланки,

1430

1570

1840

2010

1680

Чистий прибуток ланки,

450

350

515

490

620



За даними табл. 1 можна розрахувати пошукові коефіцієнти і з'ясувати, яка ланка вносить найбільший вклад в ефективність логістичної системи. Результати розрахунків наведені в табл. 2.

Дані табл. 2 дозволяють ранжирувати ланки логістичної системи за ступенями їх ефективності. Отримаємо 5-1-3-4-2, тобто ланка 5 працює з найбільшою ефективністю, а ланка 2 - з найменшою.


Таблиця 2 – Результати розрахунків коефіцієнтів ефективності господарської діяльності ланок логістичної системи

Номер ланки логістичної системи

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

Часика ланки в затратах логістичної системи,

0,1699

0,1840

0,2157

0,2356

0,1969

1

2

3

4

5

6

Частка ланки в прибутку логістичної системи,

0,1856

0,1443

0,2124

0,2021

0,2557

Коефіцієнт ефективності господарської діяльності ланки логістичної системи,

1,092

0,784

0,984

0,858

1,299


Визначення ефективності функціонування ланки в складі інтегрованої логістичної системи здійснюється наступним чином:

  • визначається рентабельність Ri кожної ланки логістичної системи за формулою:

Ri = Плі/Алі (4)

де Алі - валові активи і-тої ланки логістичної системи;

  • визначається рентабельність усієї логістичної системи в цілому:

Ri = Плі/Алі (5)

  • визначається середньозважений показник рентабельності логістичної системи; для цього використовується формула:

Rср = 1/(n-1)(R1/2+Ri+Rn/2) (6)

  • визначається показник ефективності функціонування ланки у складі логістичної системи:

ЕЗ = Rл/Rср (7)

Задача 2. За наведеними в табл. 3 даними визначити ефективність функціонування ланки у складі логістичної системи, тис. грн.


Таблиця 3 – Вихідні дані для розрахунку ефективності функціонування ланки у складі логістичної системи, тис. грн.

Номер ланки логістичної системи

1

2

3

4

Чистий прибуток ланки,

450

350

515

490

Валові активи ланки, Алі

2830

2410

2090

2570

За формулою (4) розраховуємо рентабельність кожної ланки логістичної системи:

R1 = 450/2830 = 0,1590;

R2 = 350/2410 = 0,1452;

R3 = 515/2090 = 0,2464;

R4 = 490/2570 = 0,1907.

За формулою (5) рентабельність логістичної системи:

Rл = (450+350+515+490)/(2830+2410+2090+2570) = 0,1823.

За формулою (6) знаходимо середньозважений показник рентабельності логістичної системи:

Rср = 1/(4-1) (0,1590/2+0,1452+0,2464+0,1907/2) = 0,1888.

По формулі (7) визначаємо показник ефективності функціонування ланки у складі логістичної системи:

^ ЕЗ = 0,1823/0,1888 = 0,9656 < 1.

Виходячи з отриманого значення ЕЗ, можна зробити висновок, що функціонування ланок у складі логістичної системи менш ефективне, ніж їх функціонування, як самостійно діючих підприємств (мікрологістичних систем).

Контрольні питання

  1. Що слід розуміти під інтегрованою логістичною системою?

  2. Яким чином визначається ефективність господарської діяльності ланок інтегрованої логістичної системи?

  3. Як визначити ефективність функціонування ланки у складі інтегрованої логістичної системи?

  4. Що розуміємо під вузьким місцем інтегрованої логістичної системи?

  5. Яким чином виявляється вузьке місце в інтегрованій логістичній системі?


Література: [4, с. 242 - 250].

Практичне заняття № 2

^ Тема. Методологія та наукова база логістик

Мета: вивчити спосіб визначення збитків при простоях і форсуванні виробництва.

Короткі теоретичні відомості

Дуже велике значення для підприємства має своєчасне, рівномірне і ритмічне забезпечення виробництва необхідними ресурсами. У протилежному випадку підприємство змушене з метою компенсації збитків форсувати виробництво продукції у понаднормовий час, а також у вихідні та святкові дні.

Теоретичні питання

  1. Яким чином можливо знизити витрати підприємства?

  2. Опишіть порядок встановлення потреби підприємства в ресурсах.

  3. Як розраховується коефіцієнт рівномірності постачання?

  4. Яким чином визначається збиток підприємства при простоях і наступному форсуванні виробництва?

  5. Яким чином можна визначити збитки підриємства при заміні матеріалів, сировини, комплектуючих виробів (без збільшення трудомісткості продукції)?

Задача

Задача 3. Розрахувати збитки при простоях і форсуванні виробництва через недопостачання металу.

Через недопоставку металу потерпаюча сторона переживала простої з наступним форсуванням виробництва (понаднормова робота, робота у вихідні та святкові дні). Витрати основної заробітної плати склали 3300 грн, у тому числі за час простоїв - 1000 грн, доплати за понаднормову роботу - 1500 грн, доплати за роботу у вихідні і святкові дні - 800 грн.

Відрахування до резерву для оплати відпусток складають 10 % від основної заробітної плати. Відрахування на соціальне страхування – 9 %. Через порушення графіка постачання продукції заплачено санкції на суму 1500 грн.

Збитки, нанесені потерпілій стороні представити у вигляді таблиці.

Контрольні питання

  1. Яким чином визначається постачальник сировини?

  2. Як визначити метод закупок ресурсів?

  3. Опишіть структуру дивергенції та конвергенції проектування логістичної системи концентрації ресурсів (ЛСКР).

  4. Як забезпечити зменшення витрат на придбання ресурсів?

Література: [4, с. 200-205].


Практичне заняття № 3

^ Тема. Логістика закупок та розміщення замовлень

Мета: вивчити способи визначення зон потенціального збуту продукції та послуг.

Короткі теоретичні відомості

Для визначення розмірів цих зон слід скористатися полярною системою координат. Полярні координати - це точки на площині, що характеризуються полярним радіусом r і полярним кутом (він іще називається фазою). У даному випадку використання полярної системи координат має перевагу порівняно з декартовою (прямокутною) системою координат зважаючи на простоту та зручність побудови ліній розмежування зони потенціального збуту продукції та послуг (ЗПЗПП).

Теоретичні питання

  1. Охарактеризуйте структуру логістичної системи розподілу продукції та послуг (ЛСРПП).

  2. Перерахуйте етапи функціонування ЛСРПП та опишіть їх зміст.

  3. Назвіть основні етапи елементів ЛСРПП.

  4. Яким чином можна вибрати організаційну структуру ланки ЛСРПП?

  5. Які фактори впливають на визначення розмірів ЗПЗПП?

Задача

Задача 4. Побудувати лінію розмежування (ЗПЗПП) за наступними вихідними даним (табл. 4).

Розв'язання

Таблиця 4 – Вихідні дані для побудови лінії розмежування ЗПЗПП

Параметр

Підприємство А

Підприємство В

Ціна за одиницю продукції, грн./од

4915

5120


Відстань між підприємствами - 450 км.

Транспортний тариф - 1,0 грн./км.

Визначаємо значення лінійного показника G:

G = (5120 - 4915)/1 = 205 км.

Використоруючи відповідну формулу, обчислюємо радіус-вектори ^ ЗПЗПП підприємства В:

Tво = (4502 - 2052) /

Tв10 = (4502 - 2052) / (2 (205 + 450 ּ 0,9848)) = 124,2 км;

Tв20 = (4502 - 2052) / (2 (205 + 450 ּ 0,9397)) = 127,8 км і т.д.

Результати розрахунків заносимо до табл. 5

У полярній системі координат за даними табл. 5 на географічній карті не важко побудувати лінію розмежування ЗПЗПП підприємств А і Б.

Таблиця 5 – Дані розрахунку розмірів ЗПЗПП підприємства В

?, град.

0

10

20

30

40

50

60

70

90

tв, км

122,5

124,2

127,8

134,5

145,5

168,8

186,6

224,1

285,0


Контрольні питання

  1. Що слід розуміти під індексом розпорошення?

  2. У чому полягає суть методів визначення місць розташування дистриб'юторів?

  3. Які є критерії вибору торгового посередника?

  4. Наведіть класифікацію ЗПЗПП.

  5. Які етапи конвергенції проектування ЛСРПП є маркетинговими, а які логістичними?

Література: [4, с. 115-117].


Практичне заняття № 4

^ Тема. Виробнича логістика

Мета: вивчити спосіб розрахунку збитків зі зміною обсягу виробництва продукції.

Короткі теоретичні відомості

Відхилення від умов поставки ресурсів може призвести до значного економічного збитку діяльності підприємства-покупця даних ресурсів, у зв`язку з чим виникає необхідність його компенсації за рахунок пред`явлених відповідних секцій підприємством-постачальником.

^ Теоретичні питання

1. У чому полягає відмінність традиційного та логістичного підходу до організації взаємовідношень споживача і постачальника ресурсів?

2. Дайте класифікацію концентрації ресурсів як комплексної активності комерційної логістики?

3. У чому різниця систем концентрації ресурсів і розподілу продукції та послуг?

4. Що є рівномірність і ритмічність забезпечення підприємства ресурсами?

5. Яким чином можна розрахувати коефіцієнт рівномірності забезпечення?

Задача

Задача 5. Розрахувати збитки від зменшення обсягів виробництва продукції та занести їх у відповідну таблицю.

Через недопостачання металу потерпіла сторона не виготовила 200 виробів А та 80 виробів В.

Економічні параметри виробу А: ціна 150 грн, повна планова собівартість – 110 грн, умовно-постійні витрати в повній плановій собівартості – 30 грн. Через недопоставки виробів В виплачено санкції в сумі 960 грн.

Контрольні питання

1. Перерахуйте основні види закупівлі.

2. Як визначається потрібна кількість у компонентах виробу і термін на його виготовлення?

3. Як визначити метод закупок ресурсів?

4. Як вибрати постачальника ресурсів?

Література: 4, с. 201-203


Практичне заняття №5

^ Тема. Логістика розподілення

Мета: вивчити спосіб побудови лінії розмежування ЗПЗПП підприємств конкурентів.

Короткі теоретичні відомості. Дані рис. дозволяють вказати на парадокс, який полягає в тому, що використання формули при різних значеннях приводить до виводів, що взаємно виключають. Споживачеві, що знаходиться в населеному пункті В, може бути одночасно і вигідно, і не
вигідно купувати продукцію у виробника В. Остання обставина полягає в значенні , що дорівнюють відповідно 40, 90, 300 і 310 градусів. При інших значеннях робимо висновок, що купівля товару у виробника В є вигідною для даного споживача. Тому досліднику слід бути обережним при оцінці даних, які отримані при логістичному моделюванні розподілу продукції.

У деяких випадках виникає проблема визначення розмірів ЗПЗПП за умови /G/ Тд, тобто тоді коли комерційна перевага одного з кункурентів настільки велика, що у його опонента ЗПЗПП відсутній (але це не означає повне припинення продажу продукції). Дана ситуація характерна тим, що в локальних умовах на площині можна побудувати дві асімптоми, між якими розміщення гіпербола, яка являє собою лінію розмежування безкінечних ЗПЗПП підприємств-конкурентів. Слід зазначити, що можна виділити дві такі гіперболи, при цьому одна з них не являтиме собою інтересу для практичної діяльності підприємства. В умовах глобальної конкуренції (якщо тереторія потенційного збуту продукції представлена поверхнею земної кулі) ЗПЗПП є обмеженими.

Задача 6. Побудувати лінію розмежування ЗПЗПП за наступними вихідними даними:

Вихідні дані для визначення розмірів ЗПЗПП

Параметри

Підприємство А

Підприємство В

Ціна за одиницю продукції у валюті держави W і V, грош. од.

5150

3940

Транспортний тариф, од. валюти/км

1,2

0,9


Відстань від підприємства В до державної границі між державами W і V

, град.

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

tBW, км

400

540

430

500

700

900

1200

1700

2500

-

Таможний тариф – 5 % від вартості одиниці продукції. Відстань між підприємствами – 690 км. Курс валюти: за 1 од. держави W – 0,81 г.о. держави V.

За формулою визначаємо значення лінійного показника G.

G = (1/0,81 · 3940 · (1+0,05) – 5150)/1,2 + tBW (1/0,81 · 0,9/1,2 - 1)= -35,49 + 0,074tBW.

За формулою знаходимо вираження для визначення радіус-вектора ЗПЗПП:

Т = (6902 – G2) / (2(G + 690 cos)) = (476 100 – G2) / (2G + 1380cos).

Розрахунок проводимо в наступній послідовності:

1) = 0, G = -35,49 + 0,074 · 400 = -65,123 км,

t = (476 000 - 4241) / (-130,26 + 1380 · 1) = 377,66 км;

2) = 10, G = 35,49 – 0,074 · 540 = -75,49 км,

t = (476 000 – 5698,87) / (-75,49 + 1380 · 0,9848) = 389,39 км.

Дані розрахунків заносимо до таблиці:


, град.

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

tBW, км

400

540

430

500

700

900

1200

1700

2500

-

G, км

-65,1

-75,5

-67,4

-72,5

-87,3

-102,2

---- -124,4

-161,4

-220,7

-

t , км

377,66

389,39

405,79

448,4

530,88

682,06

1034,9

3017,4

2118,8

-

І полярній системі координат за даними попередньої таблиці не важко побудувати лінію розмежування ЗПЗПП підприємств-конкурентів.

Теоретичні питання

1. Як визначаються витрати споживача в умовах альтернативного вибору між двома конкурентами?

2. Як визначається рентабельність послуг підприємства?

3. Як визначається граничне значення радіус-вектора зони обслуговування споживачів?

4. Яким чином можна вибрати організаційну структуру ланки ЗПЗПП?

Контрольні питання

1. Яким чином визначаються розміри ЗПЗПП на основні ціни придбання продукції та послуг?

2. Як визначаються розміри ЗПЗПП на основі ціни споживання (експлуатації) машин та обладнання?

3. Як визначається розмір ЗПЗПП на основі закону Рейлі?

4. Опишіть методи визначення кількості каналів розподілу продукції та послуг?

5. Назвіть основні комбінації ланок ЛСРПП на ринку визначених видів продукції та послуг.

Література: 4, с. 112-130


Практичне заняття №6

^ Тема 6. Логістика запасів

Мета: вивчити спосіб визначення кількісного складу виробів у кожній партії виробника.

Короткі теоретичні відомості

І моделі економічного розміру замовлення (EOQ) передбачалося, що вся кількість одиниць замовлення надходить одночасно. Проте можуть бути випадки, коли запаси необхідно періодично поновлювати. Такі ситуації характерні для промислових підприємств. Іншими словами, не коректно нехтувати часом поповнення запасу від моменту початку постачання, протягом якого виробляється певний обсяг продукції. У цьому випадку модель EOQ перетворюється у так названу модель виробничого розміру замовлення (POQ), для якої оптимальний розмір замовлення ресурсів визначається за формуло:



де p – інтенсивність виробництва (обсяг випуску продукції за од. часу).

Теоретичні питання

1. Перерахуйте основні задачі логістики запасів.

2. Які види запасів ви знаєте?

3. Опишіть модель економічного розміру замовлення ресурсів (EOQ)?

4. Опишіть модель замовлення з резервним запасом.

5. Опишіть модель управління запасами зі встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня.

Задача

Задача 6. Річний попит на електричні ножі для різання матерії складає 8000 од. Виробництво ножів організовано партіями. В середньому підприємство може виготовляти 150 ножів за день. Протягом виробничого процесу попит на ножі становив 40 ножів за день. Витрати на організацію виробничого процесу складають 100 гр. од., поточні затрати на зберігання одного ножа протягом року дорівнюють 0,8 гр. од. Визначити скільки ножів потрібно виготовляти в кожній партії.

Контрольні питання

1Які види моделей управління запасами вам відомі?

2. Опишіть модель управління запасами з фінансовим розміром замовлення.

3. Опишіть основні методи обліку ресурсів.

4. Які статистичні показники використовуються для обміну ресурсів?

5. Які види документів використовуються в комерційній діяльності?

Література: 4, с. 125-130.


  1. ^ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ТЕСТОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


Модуль 1

  1. Під логістикою розуміють:

а) науку про закони і форми мислення;

б) управління переміщенням і матеріально-технічним забезпеченням збройних сил;

в) науку про управління потоками ресурсів;

г) усі відповіді правильні.

  1. Перерахуйте елементи комплексу логістики.

3. Сукупність об'єднаних за окремою ознакою об'єктів (багато), яка переміщується у просторі і в часі та адаптована до кількісних і якісних перетворень відповідно до впливів на неї суб'єкта управління логістичною системою називається:

а) потоком;

б) логістичним потоком;

в) матеріальним потоком.

4. До основних параметрів, які характеризують логістичний потік, не відноситься:

а) траєкторія руху об'єктів;

б) швидкість переміщення об'єктів;

в) маса об'єктів;

г) проміжні пункти потоку.

  1. За якою ознакою виділяють ешелонуючі логістичні системи:

а) ступінь контролю діяльності;

б) сфера діяльності;

в) спеціалізація діяльності;

г) послідовність передачі ресурсів.

6. Будь-яка дія, що не підлягає подальшій декомпозиції у рамках виникнення, перетворення або захоплення логістичного потоку, називається:

а) активністю;

б) логістичною операцією;

в) логістичною функцією.

7. Основними розділами логістики є:

а) концентраційна логістика, логістика руху ресурсів, розподільна логістика;

б) закупівельна логістика, виробнича логістика, збутова логістика;

в) транспортна логістика, логістика запасів, складська логістика;

г) комерційна логістика, операційна логістика.

8. Розділ логістики, присвячений проектуванню, формуванню
та оптимізації мікро-, мезо- і макрологістичних систем розподілу матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів, називається:

а) збутовою логістикою;

б) комерційною логістикою;

в) розподільною логістикою;

г) операційною логістикою.

9. Який з перерахованих видів руху не відноситься до логістичного потоку:

а) передача електронної пошти;

б) здійснення фінансових операцій;

в) післяпродажне обслуговування автомобілів;

г) пішохідний рух;

д) доставка продукції споживачеві.

10. Розділ логістики, присвячений оперативному управлінню потоками матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів у мікро- і макрологістичних системах, називається:

а) глобальною логістикою;

б) забезпеченням;

в) операційною логістикою;

г) логістикою руху ресурсів.

11. Складова «місце» відноситься до комплексу:

а) менеджменту;

б) маркетингу;

в) логістики.

12. Вид комерційної діяльності, пов`язаної з оперативним управлінням процесами просування продукції на ринок і передачею прав власності на неї відповідно до інтересів споживачів, називається:

а) маркетингом;

б) концентрацією/розподілом;

в) торгівлею;

г) збутом.

13. Управління замовленнями на продукцію і послуги відноситься до функцій:

а) торгівлі;

б) маркетингу;

в) рухи ресурсів;

г) концентрації/розподілу.

14. Організація передачі права власності споживача на біржах, аукціонах, в оптових і роздрібних підприємствах відноситься до функцій:

а) торгівлі;

б) маркетингу;

в) руху ресурсів;

г) концентрації/розподілу.

15. Вибір стратегії розвитку підприємства відноситься до функцій:

а) торгівлі;

б) маркетингу;

в) руху ресурсів;

г) концентрації/розподілу.

16. Логістичний ланцюг, ланки якого забезпечують продаж прав власності на ресурси та їх доведення до кінцевого споживача відповідно до його інтересів, називається:

а) логістичним каналом;

б) каналом концентрації/розподілу;

в) каналом руху ресурсів;

г) каналом збуту.

17. Кількість незалежних комерційних посередників на будь-якому рівні каналів концентрації/розподілу називається:

а) довжиною каналу концентрації/розподілу;

б) шириною каналу концентрації;

в) системою товаропросування.

18. Комерційний посередник, який виконує операції від чужого імені та за свій рахунок, називається:

а) дилером;

б) дистриб'ютором;

в) комісіонером;

г) брокером.

19. Організація економічної, виробничої та іншої діяльності, що приносить підприємцеві прибуток, називається:

а) комерцією;

б) підприємництвом;

в) маркетингом;

г) торгівлею.

20. Діяльність, направлена на розподіл і рух продукції, передачу прав власності на неї, а також контроль і регулювання даних процесів з метою задоволення потреб фізичних і юридичних осіб та отримання прибутку, називається:

а) комерцією;

б) маркетингом;

в) логістикою;

г) збутом.

21. Зоною потенційного збуту продукції та послуг називається:

а) сегмент ринку;

б) група споживачів;

в) частина географічної території;

г) адміністративна освіта.

22. Чинником, що не впливає на розміри зони потенційного збуту
є:

а) споживчі властивості продукції;

б) якість післяпродажного обслуговування споживачів;

в) особові характеристики споживача;

г) умови, що характеризують системну закупівлю продукції.

23. Параметри G у формулі tB = називається:

а) лінійним показником;

б) вартісним показником;

в) транспортним показником;

г) кількісним показником.

24. Для отримання формули, що визначає розміри зони потенційного збуту продукції, використовується теорема:

а) Піфагора;

б) косинусів;

в) синусів;

г) полярного рівняння конічних перетинів.

25. Надання кредиту споживачеві постачальником призводить:

а) до збільшення розмірів зони потенційного збуту продукції;

б) до зменшення розмірів зони потенційного збуту продукції;

в) до стабілізації розмірів зони потенційного збуту продукції.

26. Формула, що описує закон тяжіння Рейлі, виглядає таким чином:

а) ;

б) ;

в) .

27. На розміри зони потенційного збуту продукції в умовах
міжнародної торгівлі не впливають:

а) митний тариф;

б) курс валют;

в) відстань до державного кордону;

г) транспортний тариф;

д) немає правильної відповіді.

28. У формулі символ означає:

а) змінні витрати на транспортування продукції;

б) обсяг продукції, що перевозиться;

в) середню технічну швидкість транспортування продукції.

29. До методів визначення кількості регіональних дистриб`юторів не відноситься метод:

а) оптимізації часу обслуговування споживачів;

б) мінімізації сукупних витрат на рух ресурсів;

в) граничного рівня собівартості продукції;

г) індексний метод.

30. У формулі символ TПР означає:

а) час обслуговування відвідувачів;

б) відстань між підприємствами-конкурентами;

в) приведений радіус-вектор зони потенційного збуту продукції;

г) гранична відстань перевезення вантажу.

31. Скорочення попиту на продукцію приводить:

а) до збільшення індексу розсіяння i;

б) до зменшення індексу розсіяння i;

в) не впливає на величину індексу i.

32. У формулі символ r означає:

а) прибуток підприємства;

б) транспортний тариф;

в) рентабельність продукції;

г) розмір ризику комерційних операцій.

33. Надходження продукції споживачеві в узгоджених за розміром
партіях і в терміни, обумовлені в договорі постачань, називається:

а) рівномірністю постачань;

б) ритмічністю постачань.

Модуль 2

34. Збиток споживача при зменшенні обсягу виробництва про
дукцій визначається:

а) недотриманим прибутком;

б) штрафами, пред'явленими до споживача;

в) збільшенням умовно-постійних витрат підприємства;

г) усі відповіді правильні.

35. При встановленні потреб у компонентах виробу стрічковий графік дозволяє встановити:

а) час на виготовлення партії виробів;

б) якість компонентів виробу;

в) повний план потреби у виробах.

36. Форвардні операції вигідніші за операції оплати ресурсів до моменту
їх постачання у випадках, коли:

а) ціни зменшуються, а витрати на зберігання ресурсів — незначні;

б) ціни зростають, а витрати на зберігання — високі;

в) ціни зменшуються, а витрати на зберігання — високі;

г) ціни зростають, а витрати на зберігання — незначні.

37. У формулі символ С означає:

а) постійні витрати з розрахунку на один виріб;

б) кількість продукції, що купується;

в) ціна за одиницю продукції;

г) оборотні кошти підприємства з розрахунку на один виріб.

38. Основні методи закупівель ресурсів можуть бути класифіковані за наступними ознаками:

а) періодичність закупівлі ресурсів, обсяг партії закупівлі;

б) обсяг партії закупівлі, вартість закупівлі ресурсів;

в) вартість закупівлі ресурсів, періодичність закупівлі.

39. Чи впливає вибір постачальника ресурсів на умови розподілу
готової продукції та мети підприємства?

а) не впливає;

б) впливає;

в) може як впливати, так і не впливати.

40. Обсяг вантажів, переміщуваних за одиницю часу між двома ланками логістичної системи, називається:

а) вантажопотоком;

б) вантажообігом.

41. До основних систем маршрутів транспортних засобів не відноситься:

а) маятникова система;

б) кільцева система;

в) дискретна система.

42. Змішаним транспортуванням називається транспортування, яке зазвичай здійснюється:

а) двома видами транспорту;

б) більш ніж двома видами транспорту;

в) з використанням вантажного терміналу.

43. Найменші витрати на транспортування вантажів досягається з використанням:

а) автомобільного транспорту;

б) залізничного транспорту;

в) водного транспорту;

г) трубопровідного транспорту.

44. Перевезення, що виконуються по тих же підставах, що і регулярні
перевезення, але за особливим розкладом, називаються:

а) додатковими;

б) спеціальними;

в) чартерними.

45. Символ YC означає:

а) середній час простою транспортного засобу;

б) статистичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;

в) середній добовий пробіг автомобіля.

46. Дедвейт — це:

а) водозаміщення судна з повним вантажем;

б) кількість вантажу, яку може прийняти судно понад відповідну масу до осідання до вантажної марки;

в) водозаміщення судна без вантажу;

г) здатність судна вміщати вантаж певного об'єму (габаритів).

47. Відношення тари вагона Рт до маси вантажу Ргр в ній називається:

а) технічним коефіцієнтом тари;

б) коефіцієнтом питомої вантажопідйомності вагона;

в) завантажним коефіцієнтом тари;

г) коефіцієнтом використання вантажопідйомності вагона.

48. Вантажна одиниця, сформована з окремих штучних вантажів,
зберігає форму при перевезенні, вантаженні та вивантаженні і яка забезпечує можливість проведення механізованих вантажних робіт, називається:

а) піддоном;

б) пакетом;

в) контейнером;

г) паллетом.

49. Продукція виробничо-технічного призначення, що знаходиться на різних стадіях виробництва, вироби народного споживання
та інші товари, які чекають вступу до процесу особистого або виробничого споживання, називається:

а) запасом;

б) заділом;

в) перехідними залишками.

50. Натуральний показник, що характеризує трудомісткість роботи
складів, називається:

а) складським товарообігом;

б) складським вантажообігом;

в) коефіцієнтом оборотності матеріалів.

51. Суцільний підрахунок продукції, що знаходиться на складі, створює основу для:

а) оперативного обліку;

б) балансового методу;

в) інвентаризації.

52. У формулі символ означає:

а) геометричний об'єм складського устаткування;

б) питома вага певного виду ресурсів;

в) коефіцієнт заповнення об'єму;

г) вантаження на один квадратний метр площі підлоги.

53. У формулі символ Н означає:

а) витрати на оформлення замовлення на ресурси;

б) витрати на зберігання запасів;

в) річний попит на продукцію;

г) розмір замовлення ресурсів.

54. Символ ROP означає:

а) кількість часу, необхідного для виконання замовлення на постачання ресурсів;

б) точку замовлення/перезамовлення ресурсів;

в) кількість ресурсів у резервному (страховому) запасі;

г) граничний об'єм заповнення складського приміщення.

55. У формулу визначення оптимального виробничого (за кількістю) замовлення ресурсів додатково вводиться показник, який характеризує:

а) продуктивність;

б) собівартість;

в) точку замовлення / перезамовлення ресурсів;

г) термін виконання замовлення на постачання ресурсів.

56. АВС-аналіз дозволяє:

а) визначити точку замовлення / перезамовлення ресурсів;

б) визначити оптимальний розмір партії ресурсів за замовленням;

в) класифікувати запаси за трьома основними групами;

г) обрати модель управління запасами.

57. Сукупність логістично пов'язаних ознак і основ, яка має окремий економічний зміст, утворює:

а) документ;

б) абзац документу;

в) показник;

г) форму.

58. Предметну, змістовну направленість діяльності ланок логістичної системи відображає забезпечення комп'ютерних логістичних інформаційних систем:

а) математичне;

б) технологічне;

в) економічне;

г) функціональне.

59. У логістичну інформаційну систему не входить підсистема:

а) управління процедурами замовлень на продукцію і послуги;

б) маркетингових досліджень;

в) підтримки логістичних рішень;

г) планування вихідних форм і звітів;

д) наукових досліджень і зв'язку.

60. Сукупність різних сфер (ланок) фінансових відносин, кожна з яких характеризується особливостями формування і використання фондів грошових коштів і різною роллю у суспільному відтворенні, називається:

а) банківською системою;

б) фінансовою системою;

в) економічною системою;

г) фінансово-економічною системою.

61. Будь-який контакт, за яким відбувається збільшення фінансових активів одного підприємства і фінансових обов'язків іншого підприємства, називається:

а) фінансовими відносинами;

б) фінансовим інструментом;

в) фінансовим зобов`язанням;

г) фінансовим договором.

62. Банківська опереція, за допомогою якої банк за дозволом свого клієнта отримує на основі розрахункових документів належні йому грошові кошти від покупця за відвантажені на його адресу товари (виконані роботи, послуги) та зараховує їх на його рахунок у банку, називається:

а) платіжним дорученням;

б) інкасо;

в) акредитив.

63. Документ, який включає в себе безумовний наказ власника поточного рахунку банку про виплату указаної в ньому суми окремій особі або пред'явнику, називається:

а) векселем;

б) чеком;

в) облігацією.

64. Формула дозволяє визначити:

а) ефективність діяльності підприємства з надання послуг;

б) коефіцієнт продуктивності підприємства з надання послуг;

г) рівень обслуговування споживачів;

г) комплексний показник рівня сервісу.

65. Діяльність чи користь, яку одна сторона може запропонувати іншій, називається:

а) послугою;

б) товаром;

в) функцією;

г) сервісом.


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Основна

  1. Афанасьева Н.В. Логистические системы и российские реформы. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та экономики и финансов, 1995. – 229 c.

  2. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учеб. пособие. – М.: Информ.-внедренч. центр «Маркетинг», 1999. – 200 с.

  3. Голиков А.Е. Маркетинг и логистика. – М.: Издательский дом «Дашков и К», 1999. – 493 с.

  4. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина. – М.:ИНФРА-М, 2007. – 426 с.

  5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.:Пер. с англ. - М.: «Дело», 1992.- 288 с.

  6. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. М.: Экономика, 1992. –312 с.

  7. Плоткин Б.А. Основы логистики. Л.: Изд-во ЛФЭИ, 1991. – 237 с.

  8. Рейнахард Юнеман. Материальные потоки и логистика. – Берлин: Изд-во Шпингер, 1989. – 291 с.

  9. Родников А.Н. Логистика: Терминолог. словарь. – М.: Экономика, 1995. - 198 с.

  10. Русалёва А.Ю. Основы логистики. – Новосибирск: НГАЭУ, 1996. – 405 с.

  11. Рынок и логистика /Под ред. м.п. Гордона. – М.: Экономика, 1993. – 511 с.

  12. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике. - М.: Информационно-издательский дом «ФИЛАНЬ», 1997. – 477 с.

  13. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 608 с.

  14. Смехов А.А. Введение в логистику. – М.: Транспорт, 1995. – 318 с.

  15. Смехов А. А. Логистика и транспорт. – М.: Транспорт, 1995. – 259 с.

  16. Смиричинський В. В. Управління матеріально-технічними ресурсами: Навч. посібник. — К., 1996. – 212 с.

Додаткова

  1. Васильев Г.А. и др. Логистика. – М.: Экономическое образование, 1993. – 342 с.

  2. Гордон М. II. Функции и развитие логистики в сфере товароведения // Риск. 1993. - № 1. – 42 с.

  3. Демичев Г.В. Складское и товарное хозяйство. – М.: Высшая школа, 1990. – 291 с.

  4. Дегтяренко В. Н. Основы логистики маркетинга. - Ростов н/Д, 1992. – 447 с.

  5. Залманова М. И. Закупочная и распределительная логистика. - Саратов, 1992. – 177 с.

  6. Карташев В.А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. – М.: Прогресс – Академия, 1995. – 208 с.

  7. Котлер Ф. Основы маркетинга Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Е.М. Пеньковой. – М: Прогресс, 1990. – 509 с.

  8. Кролли О.А. Материально-техническое снабжение: ресурсосберегающая деятельность. - М.: Экономика, 1988. – 222 с.

  9. Макмиллан У. Японская промышленная система. /Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1998. – 290 с.

  10. Нагловский С.Н. Экономика и надёжность логистических контейнерных систем. – Ростов н/Д: Рост. гос. акад.., 2004. – 701 с.

  11. Семененко А.И. Предпринимательская логистика. – СПб: Политехника, 1997. – 153 с.

  12. Сергеев В.И. Логистика: логистика аналитический обзор. – СПб: Организация об-ва «Знание», 1996. – 274 с.

  13. Справочник по материально-техническому снабжению и сбыту. Изд. 2-е, перераб. М.: Экономика, 1975. – 197 с.

  14. Терминология для логистики: Перевод словаря, рекомендованного Европейской ассоциацией // Риск. — 1995. - № 1. – 283 с.

  15. Эффективность стратегий логистического развития: Межвузовский научный сборник. – Саратов: Саратовский гос. техн. ун-т, 1995. – 171 с.

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Комерційна логістика» для студентів денної та зоачної форм навчання зі спеціальності 7.050113 – «Комерційна діяльність»


Укладачі: проф. О.А. Юрко,

доц. О.О. Юрко,

старш. викл. Л.В. Бачкір


Відповідальний за випуск зав. кафедри маркетингу проф. М.І. Сокур


Підп. до др.________. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ______. Наклад _____ прим. Зам. № _____. Безкоштовно.


Видавничий відділ КДПУ імені Михайла Остроградського

39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20



Схожі:

Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconЩодо cамостійної роботи з навчальної дисципліни комерційна логістика
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "Комерційна логістика" для студентів денної та заочної форм навчання...
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни " комерційна діяльність підприємств" для студентів денної та заочної форми навчання
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни „Комерційна діяльність підприємств ” для студентів денної та заочної...
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМіністерство освіти І науки україни
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни “Державні закупівлі” для студентів денної та заочної форм навчання...
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни " економічний аналіз" для студентів денної форми навчання
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни „ Економічний аналіз ” для студентів денної форми навчання зі спеціальностей:...
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни "Товарна політика підприємства” для студентів зі спеціальностей:...
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки до практичних занять з дисципліни «логістика» для студентів спеціальності "Менеджмент організацій"
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Логістика» / Укладачі: В. М. Кислий, О. М. Соляник
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки щодо проведення практичних занять
Щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни “ основи стандартизації, сертифікАції І управління якістю”
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки щодо роведення практичних занять
Щодо роведення практичних занять з навчальної дисципліни “стандартизація І сертифікація продукції та послуг”
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика iconМетодичні вказівки щодо проведення практичних занять
Щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни “ основи біржової діяльності ”
Щодо практичних занять з навчальної дисципліни комерційна логістика icon«Логістика»
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „Логістика” для студентів заочної форми навчання зі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи