Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” icon

Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка”




Скачати 360.54 Kb.
НазваЩодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка”
Дата01.06.2012
Розмір360.54 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МІКРОЕКОНОМІКА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.100400 – “ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ І УПРАВЛІННЯ НА ТРАНСПОРТІ” ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

6.100400.02 – “ ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ НА ТРАНСПОРТІ ”


КРЕМЕНЧУК 2009

Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.100400 – “Організація перевезень і управління на транспорті” та спеціалізації 6.100400.02 – “Організація митного контролю на транспорті”


Укладач старш. викл. Т.Т. Мілашенко

Рецензент к.е.н., доцент Т.В. Семко


Кафедра економічної теорії


Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол № _______ від ____________2009 р.

Заступник голови методичної ради доц. С.А. Сергієнко


ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………………………...

4

1.

Теми та погодинний розклад лекцій і самостійної роботи з навчальної дисципліни………………………………………………...

6

2.

Перелік тем і питань для самостійного опрацювання………………..

7

3.

Питання до модульного контролю…………………………………….

29

Список літератури…………………………………………………………….

33



ВСТУП


Мікроекономіка – це наука, яка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами, що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів. У центрі уваги мікроекономіки знаходиться поведінка споживача й виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносини ціни товарів, розподіл ресурсів, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.

Методичні вказівки містять погодинний розклад лекцій і самостійної роботи, перелік тем і питань для самостійного опрацювання, питання до модульного контролю, список літератури.

Значущість самостійної роботи студента визначається рядом чинників:

• індивідуальний характер роботи студента над матеріалом;

• різноманіття форм діяльності студентів у процесі пошуку найбільш значущих для майбутньої професії знань;

• формування у майбутнього фахівця відповідної мотивації та навичок самоосвіти;

• можливість оцінювання рівня засвоєння студентом матеріалу на лекційних, семінарських і практичних заняттях.

Підготовка студентів до самостійної роботи та керівництво нею поділяють на три великі блоки: мотиваційний, технологічний, організаційний.

Функцією мотиваційного блока є цілеспрямоване акцентування викладачем значущості самостійної роботи для оволодіння всією системою знань певної дисципліни.

В основі технологічного блока лежить завдання навчити студентів уміло користуватися літературою, вибирати матеріал, що кореспондує з конкретною темою.

Організаційний блок спрямовано на розвиток у студентів здібності до самоорганізації.

Самостійна робота вимагає системності й послідовності у виконанні завдань, поставлених на лекціях і практичних заняттях. Вона є ефективним засобом розвитку пізнавальних здібностей студента, а координують, контролюють та спрямовують цю роботу кафедра та окремі викладачі. Для вивчення дисципліни за навчальним планом – 108 годин, у т.ч. самостійна робота: 66 годин, денна форма навчання, 94 години – заочна.

Ураховуючи великий обсяг матеріалу з курсу, значну його частину студенти вивчають самостійно. Починаючи вивчення курсу, необхідно ознайомитись із програмою та її змістом, основними питаннями кожної теми та послідовністю їх вивчення.

Отримання комплексних знань можливе лише при постійній самостійній роботі студента. Вивчення курсу доцільно вести за окремими темами. Для кращого засвоєння курсу студент повинен вести конспект самостійно опрацьованого матеріалу, який стане доповненням до конспекту лекцій. Рекомендується до кожної теми складати економічний словник, щоб точно й чітко знати сутність кожної наукової категорії та закону, а також взаємозв’язки між ними. Після вивчення тем необхідно відповісти на запитання для самоконтролю, які акцентують увагу на найбільш важливих матеріалах теми.

Основні форми самостійної роботи студента над даним курсом:

  • комплексне вивчення конспекту лекцій;

  • опрацювання основних, додаткових, спеціальних, за напрямом літературних джерел, а також газет і журналів;

  • виконання контрольної роботи за варіантами завдань з використанням списку рекомендованих джерел (для заочної форми навчання);

  • самостійне виконання задач, тестів і вправ.

Систематична й ефективна самостійна робота студента є об’єктом особливої уваги викладача, його контролю та сприяння. З цією метою викладач проводить контрольні опитування студентів, систематично проводить самостійні роботи, атестації поточної успішності, викликає студентів на консультації, бесіди тощо.

^ 1 ТЕМИ ТА ПОГОДИННИЙ РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ І

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




пор

Н а з в а т е м и

Денна форма навчання


Заочна форма навчання


К-сть год. (лекц.)

К-сть

год.

СРС

К-сть год. (лекц.)

К-сть год.

СРС

1

2

3

4

5

6

1

Предмет і метод мікроекономіки

2

3

0,5

2

2

Теорія граничної корисності й поведінка споживача

2

3

0,5

2

3

Ординалістська теорія поведінки споживача

2

4

0,5

3

4

Аналіз поведінки споживача

2

4

0,5

5

5

Попит і пропозиція, їх взаємодія

2

5

1

5

6

Мікроекономічна модель підприємства

2

4

1

5

7

Витрати та результати виробництва

4

4

1

5

8

Ринок досконалої конкуренції

2

5

1

5

9

Монопольний ринок

2

4

1

5

10

Монополістична конкуренція та олігополія

4

5

1

5

11

Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці

2

4

1

5

12

Ринок капіталу

2

2

1

3




Усього

28

46

10

50



^ 2 ПЕРЕЛІК ТЕМ І ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ


Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

  1. Мікросистема: поняття, різновиди.

  2. Ринок як мікроекономічна модель.

  3. Роль маркетингу в ефективному функціонуванні підприємства.


Короткі теоретичні відомості

Розглядаючи структуру сучасної економічної теорії, варто зазначити, що сутнісним видом теоретичного аналізу займається переважно політична економія, а теорія функціонального аналізу подана макро- та мікроекономікою.

Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами – мікросистемами (індивіда­ми, домашніми господарствами, підприємствами, організаціями), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких, до того ж, можна знайти альтернативне використання. У центрі уваги мікроекономіки знаходяться поведінка споживача та виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів, розподіл ресурсів за альтернативністю їх використання, часткова та загальна ринкова рівновага тощо.

Мікросистема – це система економічних відносин між господарюючими суб’єктами. Об’єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі, є фактори виробництва (ресурси) та його результати. Факторами виробництва є: праця, капітал, природні ресурси та підприємницькі здібності.

Маркетинг – це комплекс взаємопов’язаних форм і методів господарювання в умовах ринкової економіки, що охоплюють усі стадії руху товару.

Основні функції маркетингу: аналіз навколишнього середовища, визначення споживачів, управління виробництвом товарів (послуг), що відповідають вимогам ринку, планування збуту, ціни.
^ Основні терміни та категорії

Мікроекономіка, основні проблеми мікроекономіки, раціональність, граничний аналіз, функціональний аналіз, економічна модель, крива виробничих можливостей, альтернативна вартість, ринок, ринкова економіка, маркетингова діяльність.

Питання для самоперевірки

  1. Що характеризує крива виробничих можливостей?

  2. Чому обмеженість ресурсів примушує людину робити вибір?

  3. Що вивчає мікроекономіка?

  4. Мікро- та макроекономіка, спільні риси й відмінності.

  5. Дайте характеристику мікросистеми та її основних суб’єктів.

  6. Охарактеризуйте функціональний і граничний аналізи.

  7. Які переваги та які недоліки має ринок?

  8. Яка основна мета маркетингової діяльності?

Література: [1, с.9-22; 2, с.16-19; 3, с.7-30; 4, с.9-18; 5, с.10-24; 7, с.13-19]


І Теорія поведінки споживача

Тема 2 Теорія граничної корисності й поведінка споживача

  1. Перший закон Госсена.

  2. Поняття рівноваги споживача. Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена.

Короткі теоретичні відомості

Споживач, виходячи на ринок, має за мету придбати деяку кількість товарів або послуг для того, щоб задовольнити свої потреби. При цьому він орієнтується на властивості товарів задовольняти потреби та приносити задоволення.

Потреби – це внутрішні збуджувальні стимули діяльності людини. Це стан незадоволення, який людина хоче змінити, або задоволення, яке вона хоче продовжити.

Блага – це товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задовольняють потреби людини або які людина вимушена споживати чи використовувати.

Економічні блага – це блага, у яких відчувається певна нестача, тобто їх не вистачає на всіх.

Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності ( неякісні блага).

Залежно від впливу ціни на обсяг споживання розрізняють звичайні блага та блага (товари) Гіффена.

Корисність – це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності.

Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів і послуг, що споживаються, і рівнем корисності ( задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

Сукупна корисність – це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих ним товарів чи послуг. Сукупна корисність зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншими й меншими темпами.

Гранична корисність – це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги.

Згідно із законом спадної граничної корисності (закон Госсена) величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися зі збільшенням кількості товару, що споживається.

Рівновага споживача – це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує даний набір товарів – у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.

У стані рівноваги ( максимум корисності при заданих смаках споживача, цінах і доходах) корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на придбання будь-якого товару, однакова незалежно від того, на який товар вона витрачена. Це положення отримало назву другого закону Госсена.

Основні терміни та категорії

Благо, корисність, функція корисності, сукупна корисність, гранична корисність, рівновага споживача, закон спадної граничної корисності, закони Госсена.

Питання для самоперевірки

  1. Поняття потреби та її види.

  2. Класифікація економічних благ.

  3. Поясніть значення поняття „корисність”.

  4. Дайте визначення функції корисності.

  5. Принцип дії закону спадної граничної корисності.

  6. Динаміка сукупної та граничної корисності.

  7. Дайте визначення першого та другого законів Госсена.

Література: [1, с.64-90; 2, с.19-23; 3, с.103-128; 4, с.22-33; 5, с.67-70; 6, с.416-428; 7, с.81-93].


Тема 3 Ординалістська теорія поведінки споживача

  1. Бюджетне обмеження та можливості споживача.

  2. Вирівнювання зважених граничних корисностей і рівновага споживача. “Кутова” та “внутрішня” рівноваги.


Короткі теоретичні відомості

Теорія споживацького вибору ґрунтується на припущенні, що споживач поводиться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб у процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному їх сполученні.

Купуючи будь-що у магазині чи на ринку, ми, насамперед, вибираємо те, що задовольняє наші потреби. Але одні й ті ж потреби можуть задовольняти різні блага, тому потрібно розглянути поняття “уподобання споживача”.

Уподобання споживача – це система цінностей людини щодо благ, це ранги, які споживач установлює для альтернативних варіантів своїх потреб.

Крім уподобань, на споживацький вибір впливають ціни благ і доходи споживача.

Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Карта кривих байдужості – це засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб. Карта кривих байдужості складається з безлічі ліній, що не перетинаються.

Властивості кривих байдужості.

  1. Криві байдужості є монотонно спадними функціями.

  2. Поверхні байдужості не перетинаються.

  3. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага (вияв закону спадної граничної корисності).

  4. Чим більше поверхня байдужості віддалена від початку координат, тим привабливішими для людини є набори благ, які розташовані на цій поверхні.

Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару Y, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю X, залишаючись на цій же кривій байдужості.

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету.

Бюджет – це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.

Лінія бюджетних обмежень – це всі ті набори товарів X та Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою.

Питання для самоперевірки

  1. Поясніть значення поняття “корисність”.

  2. Охарактеризуйте сукупну та граничну корисності. Які між ними відмінності?

  3. Дайте визначення функції корисності.

  4. Охарактеризуйте криву байдужості та її основні властивості.

  5. У чому полягає суть поняття “гранична норма заміщення”?

  6. Дайте характеристику бюджетної лінії.

  7. Як зміниться положення бюджетної лінії під впливом зміни ціни блага або доходу споживача?

  8. Поясніть значення поняття “рівновага споживача”. Що лежить в основі її визначення?

  9. Дайте характеристику внутрішньої та кутової рівноваги.

Основні терміни та категорії

Крива байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення, бюджетна лінія, субституційність благ, компліментарність благ, бюджетна лінія; бюджетне обмеження, вибір споживача, внутрішня рівновага, гранична норма заміщення, корисність, крива байдужості, кутова рівновага, рівновага споживача, функція корисності.

Література: [1, с.64-90; 2, с.23-25; 3, с.103-128; 4, с.22-33; 5, с.73-82; 6, с.416-428; 7, с.93-109].


Тема 4 Аналіз поведінки споживача

  1. Ефект заміщення та ефект доходу. Парадокс Гіффена.

  2. Утворення “надлишку споживача”.

  3. Зміна надлишку та витрат у результаті введення податків і дотацій на товари.

Короткі теоретичні відомості

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, але й від рівня доходу. Крива “дохід – споживання” дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу споживача.

Характер кривої “дохід -споживання” буде залежати від оцінки товару споживачем. Нормальні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід. Неякісні товари (товари низької споживчої цінності) – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Тому для нормальних товарів крива “дохід -споживання” матиме зростаючий характер, а для неякісних – спадний.

Від кривої “дохід -споживання” легко перейти до так званих «кривих Ангеля». Крива Енгеля демонструє співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару Х. Це пояснюється дією закону спадної граничної корисності.

Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискоренням. До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж дохід споживача. Ці залежності ввійшли до мікроекономіки як закон Енгеля.

  1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім’ї.

  2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зростання швидше, ніж зростають доходи.

Реакція споживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати від його ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, необхідно розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів.

Ефект заміщення – це ефект, який указує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші, більш дорогі товари.

Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару X без урахування ефекту заміщення.

Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається гіффеновим товаром, а зростання споживання товару з підвищенням ціни на нього – парадоксом Гіффена.

Питання для самоперевірки

  1. Якою буде реакція споживача на зміну його доходу?

  2. Крива “дохід -споживання” як свідчення ставлення до благ.

  1. Якою буде реакція споживача на зміну цін товарів?

  2. Порядок побудови та аналіз кривої “ціна -споживання”.

  3. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

  4. Як розкривається зміст ефекту заміщення?

  5. Розкрийте зміст ефекту доходу.

  6. Поясніть, у чому полягає суть парадоксу Гіффена. Наведіть приклади.



Основні терміни та категорії

Лінія “дохід – споживання”, повноцінне благо, неповноцінне благо, лінія Енгеля, лінія “ціна – споживання”, ефект заміни, ефект доходу, надлишок споживача.

Література: [1, с.64-90; 2, с.26-31; 3, с.103-128; 4, с.40-48; 5 с.83-98; 6, с.416-428; 7, с.93-109]


Тема 5 Попит і пропозиція, їх взаємодія

  1. Цінові та нецінові фактори пропозиції.

  2. Методика обчислення рівня цінової еластичності пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.

  3. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.

  4. Зміна ринкового попиту та пропозиції.

Короткі теоретичні відомості

Ринковий попит – це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання й доходи.

Функція попиту – це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару.

Закон попиту стверджує, що підвищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів попиту на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

Індивідуальна пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага.

Ринкова пропозиція блага складається із суми індивідуальних пропозицій блага за кожною конкретною ціною.

Функція пропозиції – це залежність обсягу пропозиції блага від його ціни: X s = f (P).

Закон пропозиції: обсяг пропозиції зростає при зростанні ціни, і, навпаки, обсяг пропозиції спадає при зменшенні ціни.

Еластичність попиту за ціною – це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона свідчить про чутливість обсягу (величини) попиту до зміни ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними. Еластичність попиту за ціною залежить від наступних факторів: наявності товарів – субститутів; часу пристосування до зміни цін; частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт.

Питання для самоперевірки

  1. Дайте визначення індивідуального та ринкового попиту.

  2. Охарактеризуйте криві індивідуального та ринкового попиту.

  3. Дайте визначення функції попиту.

  4. Які фактори впливають на попит?

  5. У чому полягає різниця між зміною попиту та зміною обсягу попиту?

  6. Дайте визначення індивідуальної та ринкової пропозицій.

  7. Що означає функція пропозиції, як вона зображується графічно?

  8. Охарактеризуйте фактори впливу на пропозицію.

  9. Поясніть різницю між зміною пропозиції та зміною обсягу пропозиції.

  10. Поясніть ефект взаємодії попиту та пропозиції.

  11. Дайте визначення еластичності попиту за ціною.

  12. Охарактеризуйте фактори, що впливають на еластичність попиту за ціною.

  13. Поняття та порядок розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту за доходами.

  14. Перехресна еластичність попиту, поняття та порядок розрахунку.

  15. Дайте визначення еластичності пропозиції.

Основні терміни та категорії

Еластичність попиту за доходом; еластичність попиту за ціною; еластичність пропозицій за ціною; закон попиту; закон пропозиції; індивідуальна пропозиція; крива попиту; крива пропозицій; перехресна еластичність попиту; ринковий попит; ринкова пропозиція; ринкова рівновага; рівноважна ціна; рівноважний обсяг; функція попиту; функція пропозиції.

Література: [1, с.25-59; 2, с.32-41; 3 с.59-80; 4 с.53-63; 5 с.26-64; 6, с.397-413; 7, с.36-61].

ІІ Теорія виробництва

Тема 6 Мікроекономічна модель підприємства

  1. Фактори виробництва, їх групування та варіації.

  2. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант.

  3. Заміщення факторів виробництва. Гранична норма технічного заміщення. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу.

Короткі теоретичні відомості

Виробництво – це процес використання ресурсів (робочої сили, капіталу, природних ресурсів та підприємницьких здібностей) для виготовлення товарів, послуг, інформації.

Факторами виробництва є: земля, капітал, праця, підприємницькі здібності.

Між обмеженими ресурсами й безмежними потребами завжди існує конфлікт. Розв’язати його можна двома шляхами:

1) максимізувати обсяг виробництва при певних обмеженнях на ресурси;

  1. мінімізувати витрати ресурсів при заданих обсягах виробництва.

Підприємство – це відокремлена економічна структура, що виробляє та реалізує певні товари, послуги, інформацію. Підприємства можуть створюватися як приватними особами, так і державою. Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку.

Головна проблема підприємства – задовольнити постійно зростаючі потреби споживачів при обмежених ресурсах. Обмеженість ресурсів створює серед товаровиробників конкуренцію щодо їх використання та розподілу, а отже, зумовлює вибір оптимального варіанту застосування.

Виробнича функція – це співвідношення між будь–яким набором факторів виробництва й максимальним обсягом продукції. При збільшенні витрат одного ресурсу, за незмінності інших відбувається збільшення обсягу виробництва, але лише до певної межі.

Властивості виробничої функції.

  1. При збільшенні витрат одного ресурсу, за незмінності інших відбувається збільшення обсягу виробництва, але лише до певної межі.

  2. Існують певна взаємозамінність і компліментарність (доповнюваність) факторів виробництва.

  3. Зміни використання факторів виробництва менш еластичні в короткостроковому, ніж у довгостроковому періоді.

Щоб з’ясувати, як впливають зміни обсягів використання одного з факторів виробництва на результати виробництва, потрібно розглянути ряд показників: сукупний продукт змінного фактора виробництва (ТР), середній продукт змінного фактора виробництва (АР), граничний продукт змінного фактора виробництва (МР).

Ізокванта – це крива, що відображає альтернативні варіанти ресурсів, які використовуються для виробництва певного обсягу продукції.

Карта ізоквант – це множини ізоквант, що відображає максимальний випуск продукції за будь–якої комбінації факторів виробництва. Криві ізоквант ніколи не перетинаються. Чим далі ізокванта від початку координат, тим більшому обсягу виробництва продукції вона відповідає.

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте виробництво як систему.

  2. Які фактори виробництва (ресурси) споживаються у процесі виробництва?

3. Поясніть суть і завдання підприємства.

4. Дайте визначення виробничої функції.

5. Охарактеризуйте властивості виробничої функції.

6. Поясніть різницю між довгостроковим та короткостроковим періодами.

7. Які показники демонструють вплив зміни обсягів використання одного з факторів виробництва на результат виробництва?

Основні терміни та категорії

Виробництво; виробнича функція; довгостроковий період; земля; капітал;

короткостроковий період; підприємство; середній продукт; сукупний продукт; граничний продукт.

Література: [1, с.96-109; 2, с.42-52; 3, с.129-158; 4, с.69-81; 5, с.141-152; 6, с.430-448; 7, с.137-163].


Тема 7 Витрати та результати виробництва

  1. Оптимум виробника та мінімізація витрат.

  2. Криві тривалих витрат.

  3. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства.

  4. Вплив інновацій на витрати виробника та стратегію виробника.

  5. Поняття загального, середнього та граничного доходів.

  6. Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства.

Короткі теоретичні відомості

До основних мікроекономічних параметрів підприємства належать витрати виробництва, виторг і прибуток. Загальні витрати факторів виробництва (ресурсів) і грошові витрати, що здійснюються підприємством з метою виробництва продукції, називаються витратами виробництва.

Виділяють бухгалтерські та економічні витрати. Бухгалтерські витрати включають лише фактичні витрати в грошовому виразі, підтверджені документами.

Економічні (або альтернативні) витрати включають (крім фактичних витрат на придбання ресурсів) ще й недоотриманий дохід від найкращого потенційного можливого способу використання власних ресурсів (капіталу, коштів).

Неявні витрати – це ті витрати, що зумовлені використанням власних ресурсів (факторів виробництва) підприємця (капітал, підприємницькі здібності).

Явні витрати – це витрати на придбання необхідних факторів виробництва.

Бухгалтерські витрати складаються лише з явних витрат.

Економічні витрати – це сума явних і неявних витрат, тобто економічні витрати кількісно більші за бухгалтерські саме на величину неявних витрат.

Аналогічно до сукупного, середнього та граничного продуктів можна розраховувати відповідні показники для витрат і виторгу.

Сукупний (валовий) виторг – грошові надходження від реалізації продукції.

TR = P·Q,

де Р – ціна продукції,

Q – кількість продукції.

Середній виторг (AR) – це сукупний виторг із розрахунку на одиницю продукції:

AR = TR / Q.

Граничний виторг (MR) – приріст сукупного виторгу при збільшенні виробництва продукції на одну одиницю:

MR = ? TR / ? Q

Сукупний прибуток – це різниця між сукупним виторгом і сукупними витратами.

Розрізняють бухгалтерський та економічний прибутки.

Бухгалтерський прибуток – це різниця між сукупним виторгом і бухгалтерськими витратами.

Економічний прибуток – це різниця між валовим виторгом та економічними витратами.

Ізокоста – це лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів при фіксованих витратах виробництва.

Питання для самоперевірки

    1. У чому полягає різниця між бухгалтерськими та економічними витратами?

    2. Дайте визначення явних і неявних витрат.

    3. Дайте визначення сукупних, середніх і граничних витрат та аналогічних показників виторгу.

    4. Поясніть різницю між бухгалтерським та економічним прибутками.

    5. Що характеризує ізокоста?

    6. У чому полягає рівновага виробника?

Основні терміни та категорії

Бухгалтерський прибуток; бухгалтерські витрати; граничний виторг; граничний продукт; граничні витрати; економічний прибуток; економічні (альтернативні) витрати; ізокоста; неявні витрати; середні витрати; середній виторг; сукупний виторг; сукупний прибуток; сукупні витрати; явні витрати.

Література: [1, с.113-122; 2, с.47-53; 3, с.129-156; 4, с.87-98; 5, с.146-175; 6, с.430-448; 7, с.174-188].


ІІІ Ринок товару. Виробництво та ціноутворення

в різних ринкових структурах

^ Тема 8 Ринок досконалої конкуренції

  1. Пропозиція підприємства у довгостроковому періоді. Ефективний обсяг випуску у довгостроковому періоді.

  2. Переваги та недоліки досконалої конкуренції.

Короткі теоретичні відомості

Умови досконалої (чистої) конкуренції

  1. Велика кількість продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Частка кожного з них на ринку повинна бути настільки мала ( <1%), що будь-які дії (збільшення чи зменшення обсягу продажів, зміна ціни) ніяк не вплинуть на ринкову ситуацію. Такі умови досить рідкісні. Умовним прикладом ринку досконалої конкуренції можна назвати ринок сільськогосподарської продукції, біржові торги, продаж іноземної валюти в обмінних пунктах.

  2. Стандартна продукція. Споживач не розрізняє продукцію різних продавців, йому однаково, у кого купити певний товар.

  3. Неможливість впливу окремого продавця на ринкову ціну. Продавець може продати товар дешевше за ринкову ціну, але це ніяк не вплине на загальну ринкову ціну через мізерну частку продавця на ринку. Продавець може також продавати товар дорожче за його ринкову ціну, але в цьому випадку різко зменшиться попит на відповідний товар, адже продукція конкурентів виявиться дешевшою.

  4. Відсутність нецінової конкуренції. Оскільки на ринку досконалої конкуренції товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає, оскільки вона, як правило, ґрунтується на диференціації товарів.

  5. Інформація про ціни, технології та ймовірний прибуток легко доступна, що забезпечує гнучке реагування на зміну ринкових умов.

  6. Вільний вступ і вихід з галузі. Не повинно існувати ніяких законодавчих, технологічних, фінансових та інших перешкод, що можуть завадити появі або зникненню підприємств, які виробляють певний товар.

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте умови ринку досконалої конкуренції.

  2. Коли досягається рівновага виробництва на ринку досконалої конкуренції?

  3. Наведіть графічне порівняння граничного виторгу, граничних і середніх витрат.

  4. Продемонструйте, як досягається рівновага фірми в довгостроковому періоді.

  5. Проаналізуйте ефективність конкурентного ринку.

  6. Які недоліки має ринок досконалої конкуренції?

Основні терміни та категорії

Граничний аналіз; досконала (чиста) конкуренція; крива попиту для конкурентного виробника; лінія граничного виторгу; лінія середнього виторгу; лінія сукупного виторгу; максимізація прибутків; мінімізація збитків; сукупний аналіз.

Література: [1, с.126-142; 2, с.54-60; 3, с.159-187; 4, с.105-117; 5, с.177-200; 6, с.450-472; 7, с.213-224].

Тема 9 Монопольний ринок

  1. Рівновага фірми монополіста у довгостроковому періоді.

  2. Цінова дискримінація та її основні види.

  3. Види монополій. Економічні наслідки монополізації галузі.

Короткі теоретичні відомості

Характеристики монопольного ринку

1. На ринку діє тільки один виробник певної продукції. Тому для чистого монополіста еквівалентні поняття “ринкова пропозиція” та “пропозиція окремої фірми”, а також відсутній поділ на попит для окремої фірми й ринковий попит.

2. Товар, що виробляється монополістом, не має близьких замінників. Це твердження дещо абстрактне, але для спрощення ситуації будемо вважати, що у споживача є лише два варіанти: або взагалі відмовитись від споживання певного товару, або придбати його в монополіста.

3. Ціну на свій товар монополіст установлює сам. Для монополіста попит збігається з ринковим і його можна розглядати як заданий, тому він установлює ціну, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну, а зменшення пропозиції призводить до зростання цін.

4. Заблокований вступ до даної галузі для інших виробників. Бар’єрами для вступу до галузі можуть бути:

а) масштаби виробництва (монополія – це велике підприємство, і для створення їй гідної конкуренції потрібно вкласти значні кошти);

б) легальні бар’єри (патент – виключне право на виробництво якогось продукту чи використання технології, ліцензія – право на заняття певним видом діяльності);

в) власність на найважливіші види ресурсів (коли обмеженість ресурсів абсолютна, й у них немає близького замінника);

г) недобросовісна конкуренція (тиск на постачальників сировини, цінова війна з метою банкрутства конкурента, підкуп чиновників і т.д.).

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте умови ринку чистої монополії.

  2. Які ви знаєте бар’єри для вступу до галузі в умовах чистої монополії?

  3. Якими методами може досягатися монополізація ринку?

  4. Які форми монополістичних об’єднань ви знаєте?

  5. У чому полягають відмінності між чистою конкуренцією та чистою монополією?

  6. Охарактеризуйте модель вибору монополістом співвідношення ціни та обсягів продажів, що максимізують його прибуток.

  7. Які наслідки діяльності монополіста для суспільства та національної економіки?

Основні терміни та категорії

Ліцензія; монополізація ринку; монополістичні об’єднання; недобросовісна конкуренція; патент; цінова дискримінація; чиста монополія.

Література: [1, с.146-156; 2, с.61-67; 3, с.189-210; 4, с.124-134; 5, с.207-233; 6, с.477-496; 7, с.227-240].


Тема 10 Монополістична конкуренція та олігополія

  1. Реклама товару.

  2. Ефективність монополістичної конкуренції.

  3. Основні ознаки олігополії.

  4. Аспекти утворення олігопольного ринку. Картелі. Ціноутворення на олігопольному ринку.

  5. Ефективність олігополії та її економічні наслідки.

Короткі теоретичні відомості

Монополістична конкуренція здійснюється тоді, коли відносно велика кількість фірм конкурують між собою за продаж диференційованого товару на ринку, де можлива поява нових продавців.

^ Ознаки монополістичної конкуренції

Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами. Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому перевагу над іншими конкурентами.

На ринку існує відносно велика кількість продавців, кожний з яких задовольняє незначну частку ринкового попиту. Частка кожного з виробників коливається від 1% до 10% продажу на ринку.

Продавці, установлюючи ціни на свої товари або визначаючи обсяги продажу, не враховують реакцію своїх конкурентів.

На ринку є умови для вільного входу та виходу. Вхід на ринок нових підприємств не заблокований, але більш складний, ніж за умов досконалої конкуренції, оскільки треба мати відповідний розмір капіталу, “ноу-хау” та певний термін для визначання покупцями товарів нових торговельних мереж.

^ До основних ознак олігополії належать

Панування на олігополістичному ринку кількох фірм.

Продукт олігополії може бути як стандартним, так і диференційованим (ринок сталі й ринок автомобілів).

Кожний олігополіст може проводити самостійну цінову політику, адже частка кожного з них на загальному ринку досить значна. Але результати його впливу залежатимуть від реакції інших олігополістів.

Вступ до галузі нових виробників дещо обмежений. Діють ті ж фактори, що й при монополії.

Олігополістичні ціни негнучкі. Якщо вони змінюються, то, як правило, одночасно всіма фірмами – олігополістами, тобто при олігополії є стимули для погодження дій або таємної змови.

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте ринок монополістичної конкуренції.

  2. Яка частка ринку належить фірмам при монополістичній конкуренції?

  3. Якою буде еластичність попиту на продукцію фірми в умовах монополістичної конкуренції?

  4. Охарактеризуйте довготермінову рівновагу в умовах монополістичної конкуренції.

  5. Назвіть і поясніть суть методів нецінової конкуренції.

  6. Охарактеризуйте ефективність монополістичної конкуренції.

  7. Охарактеризуйте ознаки олігополістичного ринку.

  8. Охарактеризуйте ціноутворення, зумовлене таємною змовою.

  9. Як визначається ціна та обсяги реалізації при “лідерстві в цінах”?

  10. Поясніть метод ціноутворення за принципом “витрати плюс”.

Основні терміни та категорії

Диференціація продукту; лідерство в цінах; монополістична конкуренція; нецінова конкуренція; реклама; стимулювання збуту; ціноутворення за принципом “витрати плюс”; ціноутворення, зумовлене таємною змовою.

Література: [1, с.161-183; 2, с.68-79; 3, с.211-235; 4, с.139-161; 5, с.235-271; 6, с.497-522; 7, с.245-265].


ІV Ринки факторів виробництва

Тема 11 Загальна характеристика факторних ринків, ринок праці

  1. Функції ринків ресурсів в економіці.

  2. Ринкова пропозиція і попит на працю на досконало конкурентному ринку.

  3. Еластичність пропозиції праці.

  4. Монопсонічний та олігополістичний ринки праці.

  5. Монопольна влада продавців праці. Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем заробітної плати та продуктивністю праці.

Короткі теоретичні відомості

Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробник не купуватиме працю чи капітал, якщо вони не зможуть бути використані продуктивно. Тому попит на будь-який ресурс залежить від продуктивності ресурсу при створенні товару.

Того самого часу, попит навіть на найпродуктивніший і найуніверсальніший ресурс буде найближчий до нуля, якщо товар, виготовлений з нього, не матиме збуту. Отже, попит на певний ресурс залежить також від попиту та ціни на виготовлений з нього товар, що реалізується на ринку кінцевих продуктів.

^ Характеристика конкурентного ринку праці

1. Значна кількість фірм, що конкурують між собою за придбання трудових послуг.

2. Велика кількість працівників однакової кваліфікації, що пропонують свої послуги незалежно один від одного.

3. Ні окрема фірма, ні окремий працівник не можуть впливати на ринкові ставки заробітної плати.

При конкурентному ринку праці фірма погоджується з ціною трудових послуг, що склалася на ринку. Вона може за цією ціною придбати нескінченну кількість трудових послуг. Тому пропозиція праці для окремої фірми на конкурентному ринку буде абсолютно еластичною.

Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте суть і поняття похідного попиту.

  2. Які функції виконують ринки ресурсів у економіці?

  3. Назвіть основні характеристики конкурентного ринку праці.

  4. Охарактеризуйте пропозицію та попит на працю для окремої фірми на конкурентному ринку.

  5. Дайте визначення монопсонії та олігопсонії.

  6. Охарактеризуйте вплив профспілок на пропозицію праці та рівень заробітної плати.

Основні терміни та категорії

Монопсонія; олігопсонія; попит на працю; пропозиція праці; ресурсозаміщення; ринок праці.
^
Література: [1, с.187-210; 2, с.80-89; 3, с.235-258; 4, с.168-174; 5, с.274-314; 6, с.527-559; 7, с.287-317].


Тема 12 Ринок капіталу

  1. Ринкова ставка позичкового відсотка. Дисконтована вартість.

  2. Обґрунтування інвестиційних рішень щодо придбання основних фондів.

Короткі теоретичні відомості

Капітал – це фактор виробництва, застосування якого дозволяє підвищити ефективність людської праці.

Для придбання засобів виробництва потрібні нові кошти, джерелом яких є неспожиті доходи. Якщо людина свого доходу не споживає, а відкладає на зберігання, то ці заощадження стають кредитними капіталами, що надаються в тимчасове користування для придбання споживчих благ (споживчий кредит) або для інвестування у виробництво (інвестиційний кредит). Таким чином, заощадження стають об’єктом купівлі-продажу на ринку факторів виробництва, де складається їхня ціна – плата за право користування цими капіталами, що називається позичковим відсотком.

Ставка позичкового відсотка (r) формується залежно від співвідношення попиту на гроші та їх пропозиції.

Вартість, яку матимемо в майбутньому, розраховану на даний момент, називають теперішньою вартістю (PV) або дисконтованою на даний момент вартістю:

PV = FV /(1+ r) t ,

де FV – майбутня вартість;

r – ставка позичкового відсотка;

t – кількість років.

Приймаючи рішення про інвестування деякого проекту, інвестор порівнює витрати й очікуваний прибуток. При цьому потрібно враховувати, що гроші можна було покласти в банк і отримати певний альтернативний дохід. Майбутній дохід потрібно продисконувати на теперішній момент.

Питання для самоперевірки

1. Поясніть суть капіталу, його значення.

2. Як норма відсотка впливає на рівень інвестування в економіку ?

3. Відсоткова ставка та її вплив на обсяг капітальних вкладень.

4. Яку роль відіграє фактор часу у процесі обґрунтування інвестиційних рішень?

5. Дайте визначення показників теперішньої та майбутньої вартості.

Основні терміни та категорії

Вибір у часі; дисконт; інвестування; капітал; майбутня вартість; позичковий відсоток; ставка позичкового відсотка; теперішня вартість.

Література: [1, с.191; 2, с. 90-92; 3, с.259-283; 4, с.184-189; 5, с.316-336; 6, с.561-572; 7, с.317-327].


^ 3 ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


Модуль 1

  1. Економічний вибір в умовах обмеженості ресурсів. Альтернативна вартість, крива виробничих можливостей.

  2. Предмет, метод мікроекономіки. Мікросистема: поняття, різновиди.

  3. Ринок як мікроекономічна модель.

  4. Процес споживання й динаміка зміни сукупної та граничної корисності. Перший закон Госсена.

  5. Вплив на поведінку споживача бюджетних обмежень і цін.

  6. Принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача. Другий закон Госсена.

  7. Моделювання поведінки споживача – визначення індивідуального попиту на благо.

  8. Особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій.

  9. Криві байдужості та карта байдужості.

  10. Гранична норма заміщення благ: суть і методика обчислювання.

  11. Вирівнювання зважених граничних корисностей, “кутова” й “внутрішня” рівноваги.

  12. Графічний аналіз і побудова лінії “дохід-споживання”. Крива Енгеля.

  13. Побудова лінії “ціна-споживання” та траєкторія зміни споживання внаслідок зниження ціни.

  14. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.

  15. Утворення “надлишку споживача” та “надлишку виробника”.

  16. Закон попиту, цінові та нецінові чинники попиту.

  17. Концепція цінової еластичності попиту.

  18. Чинники цінової еластичності попиту, взаємозв’язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.

  19. Суть “перехресної” еластичності попиту та її практичне використання для обґрунтування цінової політики продавців (виробників) взаємозв’язаних товарів.

  20. Закон пропонування. Цінові та нецінові фактори пропонування.

  21. Методика обчислення рівня цінової еластичності пропонування.

  22. Поняття ринкової рівноваги. Визначення рівноважної ціни та рівноважної кількості товару.

  23. Рухомість ринкового попиту й пропонування.


Модуль 2

  1. Мотивація поведінки підприємства та фактор часу й періоди функціонування підприємства.

  2. Фактори виробництва, їх групування та варіації.

  3. Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підходи до їх визначення.

  4. Сукупний (валовий), середній та граничний дохід. Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства.

  5. Виробнича функція з одним змінним фактором. Правило спадної віддачі змінного фактора виробництва.

  6. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, карта ізоквант.

  7. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу.

  8. Лінія однакових витрат – ізокоста. Карта ізокост.

  9. Часткова варіація факторів виробництва й функція витрат. Постійні та змінні витрати.

  10. Типовий характер зміни витрат у короткостроковому періоді. Закон неминучого зростання граничних витрат.

  11. Криві тривалих витрат як такі, що огинають криві короткотермінових витрат.

  12. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства.

  13. Ознаки й умови досконалої конкуренції, ринковий попит на продукцію фірм за умов досконалої конкуренції.

  14. Цілі підприємства в короткостроковому періоді. Визначення оптимальних обсягів випуску.

  15. Пропозиція фірми в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції. Умова незбиткової фірми.

  16. Ознаки чистої монополії. Види монополій.

  17. Крива попиту монополіста, одночасний вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.

  18. Рівновага фірми-монополіста в довготерміновому періоді.

  19. Цінова дискримінація та її основні види.

  20. Економічні наслідки монополізації галузі.

  21. Ознаки олігополії, поведінка олігополістів: некооперативна й кооперативна. Цінові війни у випадку олігополії. Модель Бертрана.

  22. Аналіз взаємовідносин двох товаровиробників. Модель Курно.

  23. Аспекти утворення та діяльності картельних спілок.

  24. Ефективність олігополії та економічні наслідки олігополії.

  25. Спільні риси та відмінності монополістичної конкуренції порівняно з досконалою конкуренцією та чистою монополією.

  26. Еластичність попиту та визначення оптимального обсягу продажу в умовах монополістичної конкуренції.

  27. Поглиблення диференціації продукту: позитивні наслідки й загрози. Реклама товару.

  28. Попит на товар і попит на фактори виробництва.

  29. Індивідуальний і галузевий попит на фактори виробництва. Цінова еластичність попиту на ресурс виробництва.

  30. Порівняння граничного доходу та граничних витрат товаровиробника за споживання одного фактора виробництва.

  31. Функції ринків ресурсів в економіці.

  32. Праця як фактор виробництва, її мобільність. Ринковий попит і ринкова пропозиція праці. Еластичність попиту на працю.

  33. Монопсонічний та олігопсонічний ринки, їх особливості.

  34. Монопольна влада продавців праці. Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем заробітної плати та продуктивністю праці.

  35. Капітал як ресурс тривалого використання, форми капіталу.

  36. Ринкова ставка позичкового відсотка. Дисконтована вартість.

  37. Обґрунтування інвестиційних рішень щодо придбання основних фондів.



^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Основна

  1. Базилинська О. Я., Мініна О.В. Мікроекономіка: Навч. посібник /За ред. О.Я. Базилинської. – 2-ге вид., перероб. та доп.– Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

  2. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка: Навч.-методичний посібник. – Київ: ЦуЛ, 2002. – 236 с.

  3. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. – С.Пб.: Эконом. шк., 1997. – 448 с.

  4. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посібник – 2-ге вид., стр. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 211 с.

  5. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с.

  6. Макконел К., Брю С.Л. Экономикс: принципы, поблемы и политика: Пер. с англ. 11-го изд. – К.: Хагар-Демос, 1993.- 785 с.: табл., граф.

  7. Симкина Л.Г., Корнейчук Б.В. Микроекономика. – С.Пб.: Питер, 2002. – 464 с.: ил. (Серия «Учебники для вузов»).


Додаткова

8. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібник. – К: Заповіт, 1996. – 240 с.

9. Мікроекономіка: опорний конспект лекцій. В. Базилевич, В Лук'янов, Н. Писаренко, Н. Квіцинська. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 248 с.

10. Безугла В.О., Постіл І.І. Мікроекономіка. Навч. посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 288 с.

11. Гронтковська Г.Е., Косік А.Ф. Мікроекономіка. Практикум: Навч. посібник . – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 404 с.

12. Карагодова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка: Навч. посібник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 204 с.

13. Кириленко В.І. Мікроекономіка: Навч. посібник для студентів екон. спец, вузів. – К: Таксон, 1998. - 334 с.

14. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів екон. спец. закладів освіти / За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Основи, 1998. - 518 с.

15. Пода А.К., Вашків О.П., Куц Л.Л. Мікроекономіка. Збірник задач для студентів економічних спеціальностей: Навч. посібник. – К.: ІКДО, 1995. – 123 с.

16. Нуреев Р.М. Основы экономической теории: Микроекономика: Учеб. для вузов. – М.: Высш. шк., 1996. – 447 с.

17. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. – К: Лібра, 1998. – 256 с.

18. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навч. посібник для студентів екон. спец. вищ. навч. закладів. – К.: АРТЕК, 1997. – 248 с.


Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 6.100400 – “Організація перевезень і управління на транспорті” та спеціалізації 6.100400.02 – “Організація митного контролю на транспорті”


Укладач старш. викл. Т.Т. Мілашенко

Відповідальний за випуск зав. кафедри економічної теорії Т.В. Семко


Підп. до др._____________Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк.______ . Наклад _____прим. Зам № ________ . Безкоштовно.


Видавничий відділ КДПУ імені Михайла Остроградського

39600, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20


Схожі:

Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "мікроекономіка" для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів денної та заочної форм навчання...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconЩодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни “мікроекономіка”
Мікроекономіка” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 050100 – “Економіка підприємства”, 050100 – “Облік...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconЩодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “страхові послуги”
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Страхові послуги” для студентів денної та заочної форм навчання...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни " нотаріальне документознавство " для студентів денної та
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “нотаріальне документознавство”
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни "мікроекономіка" для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей
Мікроекономіка” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 050100 – “Економіка підприємства”, 050100 – “Облік...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни " державні закупівлі" для студентів денної та
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “державні закупівлі” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconЩодо cамостійної роботи з навчальної дисципліни комерційна логістика
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "Комерційна логістика" для студентів денної та заочної форм навчання...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни облік та аналіз руху грошових поток
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни “Облік та аналіз руху грошових потоків” для студентів...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconСамостійної роботи з навчальної дисципліни „економічний аналіз
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни "Економічний аналіз" для студентів денної та заочної форм навчання...
Щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “мікроекономіка” iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Молекулярна біологія» для I семестру
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Молекулярна біологія»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи