Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




НазваМіністерство освіти І науки україни
Сторінка1/5
Дата04.06.2012
Розмір0.69 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ:

6.050200 – “МЕНЕДЖМЕНТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”,

6.050200 – “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ”


КРЕМЕНЧУК 2006

Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Міжнародні економічні відносини” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 6.050200 - "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", 6.050200 - "Менеджмент організацій"


Укладач ст.викладач Вірбулевська О.В.


Рецензент доц. Семко Т.В.
^

Кафедра економічної теорії




Затверджено методичною радою університету


Протокол № _______ від ___________2005 р.


Голова методичної ради проф. В.В. Костін


Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Міжнародні економічні відносини” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 7.050200 - "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", 7.050200 - "Менеджмент організацій"


Укладач ст.викладач Вірбулевська О.В.


Відповідальний за випуск к.е.н., доцент Т.В. Семко


Видавничий відділ КДПУ Тираж ______ прим.


Кременчук 2006


ЗМІСТ



Вступ.................................................................................................................




Загальні відомості...........................................................................................




Методичний план............................................................................................




Глосарій............................................................................................................




Методичні рекомендації щодо виконання самостійної роботи..................




Тести для самостійної перевірки знань.........................................................




Список літератури...........................................................................................






Розвиток світового господарства протягом останніх десятиліть характеризується глибокими структурними перемінами, в основі яких лежать об’єктивно обумовлені процеси його інтернаціоналізації. За межі національних господарств виходять не тільки результати та фактори виробництва, але й безпосередньо сам виробничий процес. Таким чином формується міжнародна економіка, яка у взаємодії з національними надає розвитку міжнародних економічних відносин нову якість. В свою чергу, становлення міжнародної економіки являє собою сучасний феномен еволюції системи міжнародних економічних відносин .

Міжнародні економічні зв’язки, при кваліфікованому керівництві ними, повинні стати самостійним джерелом стабільного росту національного доходу.

Концепція відкритої економіки України виходить з того, що в сучасному взаємозалежному світі економіка України є частиною світової і не може успішно розвиватися у відриві від неї. Тому будь-які техніко-економічні орієнтири нашого розвитку повинні обиратись порівняно зі світовим рівнем. Все це визначає істотний вплив загальносвітових проблем та факторів на темпи, пропорції і характер економічного росту в країні, внутрішнє ціноутворення та регіональний розвиток.


^ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Міжнародні економічні відносини” для студентів денної форми навчання зі спеціальностей: 7.050200 - "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", 7.050200 - "Менеджмент організацій" розроблено на основі робочої навчальної програми з дисципліни “Міжнародні економічні відносини", яка затверджена методичною радою КДПУ.

Курс "Міжнародні економічні відносини" може бути вивчений лише в процесі систематичної роботи над ним протягом усього семестру.

Враховуючи значний обсяг матеріалу з курсу, значну його частину студенти вивчають самостійно.

Приступаючи до вивчення курсу, перш за все необхідно ознайомитись з програмою та її змістом, основними запитаннями до кожної теми та послідовністю їх вивчення.

Отримання комплексних знань можливе лише при постійній значній самостійній роботі студента. Для кращого засвоєння курсу студент повинен вести конспект самостійного опрацьованого матеріалу, який стане доповненням до конспекту курсу лекцій, крім того рекомендується вести глосарій.

Основними формами самостійної роботи з курсу є: комплексне вивчення конспекту лекцій; опрацювання основної та допоміжної літератури; виконання курсової роботи по темах з використанням допоміжної літератури та періодики, самостійне виконання індивідуальних завдань.

Відповідно до навчального плану курсу передбачені лекції, які читаються для студентів денної форми навчання протягом семестру, та в період установчих та екзаменаційних сесій для студентів заочної форми навчання.

Лекційний матеріал курсу для студентів денної форми навчання охоплює всі основні питання та проблеми політичної економії.

Важлива роль при освоєнні даного курсу відведена семінарським заняттям.

На семінарські заняття винесені теми, котрі потребують детального аналізу для більші глибокого та систематизованого вивчення змісту навчального матеріалу. Окремі питання семінару можуть стати темами рефератів. Тематика, плани проведення семінарських занять, а також методичні вказівки для підготовки наведені в "Методичних рекомендаціях щодо практичних занять" з дисципліни " Міжнародні економічні відносини".

Відповідно до навчального плану передбачено виконання студентами всіх форм навчання виконання курсової роботи. Підготовка до курсової роботи зобов'язує студента вийти за межі підручника, оскільки передбачає дослідження окремої проблеми, яка ґрунтується на вивченні широкого кола додаткової літератури. Курсова робота виконується під керівництвом викладача. Вимоги щодо оформлення та тематика наведені в "Методичних рекомендаціях щодо виконання курсової роботи з дисципліни " Міжнародні економічні відносини".

Якщо при вивченні курсу, написанні реферату виникають труднощі, то студентам необхідно звертатися за консультацією до викладача, який викладає цей курс.

Важливі значення для отримання від консультації бажаного результату має підготовка обґрунтованих студентом запитань з матеріалу, що вивчається .

До складання іспиту допускаються студенти, які захистили курсову роботу, виконали всі завдання та не мають академічної заборгованості за попередню заліково-екзаменаційну сесію.

  1. ^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Тематичний план курсу “Міжнародні економічні відносини”.

Таблиця 1
№ теми
Назва теми
1
Предмет, значення і завдання курсу МЕВ
2
Світове господарство (СГ) та особливості його розвитку. Типологія країн світу і роль окремих їх угрупувань у світовому господарстві і МЕВ.
3
МЕВ у системі світового господарства і проблеми їх розвитку
4
Еволюційні періоди формування МЕВ
5
Середовище розвитку МЕВ
6
Закони і принципи розвитку СГ і МЕВ
7
Міжнародний поділ праці як об’єктивна основа МЕВ
8
Загальні проблеми сучасних МЕВ
9
Міжнародна економічна інтеграція
10
Міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництві і регіональні МЕВ
11
Міжнародна інвестиційна діяльність і виробниче співробітництво
12
Міжнародні науково – технічні відносини
13
Міжнародна міграція робочої сили
14
Світова валютна система і міжнародні валютно – фінансові відносини
15
Міжнародні валютно – кредитні відносини і рух міжнародного капіталу
16
Міжнародні організації і регулювання валютних відносин
17
Міжнародна торгівля як головна форма МЕВ, та її регулювання
18
МЕВ у сфері послуг

Продовження таблиці 1
19
Міжнародні транспортні відносини
20
Проблеми інтеграції України до системи світових господарських зв’язків
21
Економічна єдність світу і глобальні проблеми СГ і МЕВ


Тема 1.^ ПРЕДМЕТ, ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ КУРСУ МЕВ.

Методичні вказівки:

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) є підсистемою загальної економічної системи, а тому мають подібне визначення: МЕВ- це відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн з приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей в умовах безмежності людських потреб, обмеженості ресурсів і на основі міжнародного поділу праці.

Розглядаючи систему економічних наук, неважко прийти до висновку, що „МЕВ” як наука є своєрідною і самобутньою частиною економічної теорії. Наука „МЕВ” вивчає, аналізує, визначає, з’ясовує, відкриває закони і закономірності формування, існування і розвитку міжнародних явищ та процесів, які відбуваються у сфері економіки, тобто є системою знань про міжнародні економічні стосунки. МЕВ- це фундаментальна наука, на основі наукових результатів якої розвиваються більш конкретні науки, що вивчають окремі сфери і напрямки здійснення міжнародних економічних відносин,

Якщо подивитися на МЕВ як на навчальну дисципліну, то неважко побачити, що це такий навчальний курс, котрий дозволяє ознайомитись з відомим вже науці міжнародним економічним явищем і процесами , з відомими знаннями про закономірності їхнього розвитку, а також зацікавити до власних наукових пошуків тих, хто вивчає цю дисципліну.

Метою курсу „МЕВ” є набуття студентами широких знань про соціально-економічні проблеми світового господарства, про закономірності розвитку світових господарських зв’язків, про основні елементи зовнішньоекономічної діяльності.

На досягнення зазначеної мети направлені такі завдання курсу:

  • Познайомити студентів з політичним апаратом, що застосовується у світовій господарській практиці;

  • Виробити у студентів розуміння суті міжнародних економічних відносин, їхніх форм, принципів і заходів, за якими вони розвиваються;

  • Показати умови, у яких розвиваються МЕВ, тобто показати середовище їхнього розвитку;

  • Окреслити закономірності і форми світових інтеграційних процесів;

  • Навчити студентів умінню творчо аналізувати стан розвитку світової господарської системи, визначати місце в ній економіки окремої країни, визначати рівень її зовнішньоекономічної діяльності.

Сучасні МЕВ є системою економічних зв’язків, які характеризуються :

  • виходом за межі національних господарств;

  • взаємодією фізичних і юридичних осіб, держав і міжнародних організацій;

  • визначеністю форми;

  • різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення розвитку.

Макрорівень МЕВ – це рівень державних і міждержавних процесів, на якому суб’єктами виступають держави та міжнародні організації.

^ Метарівень МЕВ – це рівень міжнародних міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків (суб’эктами при цьому виступають галузеві відомства та регіональні управи).

^ Мікрорівень МЕВ – це, відповідно, рівень зв’язків між фірмами, між фізичними особами з різних країн.

Контрольні запитання:

  1. Дати визначення системи МЕВ.

  2. Чим відрізняється МЕВ як наука від МЕВ як навчальної дисципліни?

  3. Якою є мета курсу?

  4. Які бувають рівні МЕВ і яка між ними різниця?

Література: (5, с. 11-13, 41-45).


Тема 2. ^ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО (СГ ) ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ. ТИПОЛОГІЯ КРАЇН СВІТУ І РОЛЬ ОКРЕМИХ ЇХ УГРУПОВАНЬ У СГ І МЕВ.

Світове господарство – це система економічних, соціальних і політичних зв’язків між окремими країнами світу, що здійснюються на основі законів міжнародного поділу праці.

Сучасне світове господарство включає:

  1. Країни з розвинутою ринковою економікою.

  2. Країни з ринковою економікою, що розвивається.

  3. Країни, що вступають на шлях розвитку ринкової економіки.

Сучасний етап розвитку міжнародної економіки характеризується наступними рисами:

    • Спостерігається посилення міжнародного переміщення факторів виробництва, особливо у вигляді робочої сили, капіталів, технологій;

    • На цій основі відбувається розвиток фірм виробництва, перш за все у вигляді ТНК;

    • Відбувається формування економіки відкритого типу в межах все більшої кількості країн;

В настоящее время субъектами всемирного хазяйства выступают:

- национальные хозяйства;

- региональные интеграционные групировки;

- транснациональные корпорациии;

- международные организации;

Под системой мирового хозяйства на наднациональном уровне являются региональные группировки стран, которые сложились на договорной основе.

Регіоналізація являє собою процес, суть якого полягає у розвитку інтеграційних процесів у межах окремих угрупувань країн.

На регіональному рівнів структура світового господарства має наступний вигляд:

- п’ять великих районів регіональної інтеграції: Європейський, Північноамериканський, Латиноамериканський, Азіатсько-Тихоокеанський та Африканський, котрі різняться за рівнем та місцем інтеграційних процесів.

Історично найбільш активно регіональна інтеграція відбувається в Західній Європі.

Для включення країни в ту чи іншу інтеграцію застосовують різноманітні критерії:

- рівень економічного розвитку;

- ступінь розвиненості ринкових відносин (з розвиненою ринковою економікою, з ринковою економікою, з централізованим плануванням);

- структура господарства: промислово-розвинені країни (Нідерланди), аграрні (Болгарія, Мальта), аграрно-промислові (Бразилія, Аргентина), промислово-аграрні (Греція, Україна);

Важливим критерієм є поділ країн за рівнем ВВП на душу населення:

а) економіка з високим рівнем доходу – ВВП на душу населення від 11000 –до 43000$ в рік;

б) економіка з середнім рівнем доходу – ВВП на душу населення від 545 – до 12000$в рік;

в) економіка з низьким рівнем доходу – ВВП на душу – менше 545$ в рік;

Контрольні запитання:

  1. Сутність, суб’єкти та тенденції розвитку світового господарства.

  2. Які регіональні принципи угрупування країн світу.

  3. Які соціально-економічні принципи систематизації країн світу;



Література: (1, с.9-14; 5, с. 28-37; 8, с. 28-35)


Тема 3: МЕВ У СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗВИТКУ.

Господарства різних рівнів з усіх країн, взаємодіючи одне з
одним, пов'язані між собою системою економічних та інших
міжнародних відносин, що базуються на МПП. Сучасні МЕВ є
системою економічних зв'язків, які характеризуються виходом за
межі національних господарств, взаємодією суб'єктів МЕВ,
визначеністю форм, різними рівнями глибини існування,
функціонування, здійснення і розвитку. Залежно від ступеня розвитку
стосунків між суб'єктами МЕВ, тривалості дії угод і переплетеності
економік виділяють такі чотири рівні: міжнародні економічні
контакти
(найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв'язки, що
мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими
угодами), міжнародна економічна взаємодія (відпрацьовані стійкі
економічні зв'язки між суб'єктами МЕВ, які базуються на
міжнародних економічних угодах і договорах, укладених на доволі
тривалий період часу); міжнародне економічне співробітництво
(міцні й тривалі зв'язки кооперативного типу, які в своїй основі
мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в
довгострокових економічних договорах і угодах); міжнародна
економічна інтеграція
(вищий рівень розвитку МЕВ, який
характеризується взаємним сплетінням економік різних країн і
проведенням узгодженої державної політики в економічних
відносинах між країнами).

Основними формами МЕВ, що досліджується, є: міжнародні
фінансово-кредитні відносини, міжнародні виробничі відносини,
міжнародні науково-технічні відносини, міжнародні трудові
відносини, міжнародна торгівля товарами, міжнародна торгівля послугами (світовий ринок послуг), міжнародні транспортні відносини, міжнародні валютні відносини. У рамках кожної форми МЕВ вивчаються притаманні їй види.

МЕВ відбуваються між учасниками міжнародних економічних
явищ і процесів, тобто суб'єктами МЕВ, які здатні самостійно й
активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Роль
особливого учасника в МЕВ грає держава, що не тільки виступає
простим суб'єктом міжнародного виробництва, обміну чи
споживання товарів, послуг або ідей, а й установлює норми поведінки
на міжнародному рівні інших суб'єктів, створюючи юридичні закони
і регулюючи ЗЕД. Держави є головними суб'єктами системи світового
господарства, оскільки саме держави створюють поле діяльності для
суб'єктів мета- й мікрорівня, укладаючи між собою договори про
двостороннє чи багатостороннє співробітництво. Усе більшої ваги у
світовому господарстві набирають міжнародні організації, які
одночасно виступають і суб'єктами МЕВ, і регуляторами МЕВ.

Контрольні запитання:

1. Окреслити основні фактори міжнародного поділу праці.

2. Показати місце міжнародних економічних відносин у системі
світового господарства.

3. У чому полягає системність міжнародних економічних
відносин?

4. Що спільного і що відмінного у поняттях "міжнародні економічні відносини" і "зовнішньоекономічна діяльність"?
5. Як класифікують суб'єкти МЕВ?


Література: (5, с.6-92)


Тема 4 Еволюційні періоди формування МЄВ.

Методичні вказівки.


Майже вся епоха кам’яного періоду характеризується привласнюючим способом життя людини. За часів пізньої доби мезоліту в людських спільнотах з’являються перші ознаки змін в привласнюю чому господарюванні. З’являються перші ознаки землеробства, людина починає приручати диких звірів.

В епоху неоліту (приблизно 7-6 тисячоліття до н.е.) відбувається повний перехід людини до відтворюючого господарства. В цей же період людина переходить до побудови постійних і більш міцних жител. З рештою неолітична революція в цілому означала перехід людини до сільського побуту.

Неолітична революція одержує подальший розвиток в часи бронзового віку. За бронзової доби вчені зазначають перші ознаки суспільного поділу праці. Поглиблення спеціалізації призводить до того що окремі племена займаються окремими видами діяльності, і обмін між ними відбувається за ознаками спеціалізації.

Для всіх культур цього періоду були характерними відносно висока продуктивність с-госп., орне землеробство, свійське тваринництво, високим рівнем ремесла, поглиблене суспільним поділом праці.

Трипільці, Оздготськії спільноти та племена Балкано-Дунайських територій підтримували тісні і постійні господарські контакти із стародавніми цивілізаціями Близького Сходу, Грецією, Візантією.

Розглядаючи стародавні часи, слід звернути увагу на такі цивілізації, як Протоіндійська, Древньокитолійська (3000 до н.е.) Шумерське та Єгипетська (4000 до н.е.); суспільства Егейського басейну (2000 до н.е.).

Провідною формою міждержавних економічних зв’язків в стародавніх цивілізаціях була зовнішня торгівля. В цілому, розвиток міжнародної торгівлі, як основної форми прояву МЄВ за стародавніх часів супроводжувався:

  1. Стабілізація торгівельних стосунків між державами і цивілізаціями.

  2. Стійкість і систематичність обміну продуктами, сировиною і т.д.

  3. Розширенням товарної структури міждержавної торгівлі.

  4. Переважанням зовнішньої торгівлі над внутрішньою, особливо для античних цивілізацій ( а десь у 3-2 століття до н.е. більшого значення зовнішня торгівля набуває і для Східних цивілізацій).

Говорячи про товарну структуру, можемо сказати, що вона розширилася за рахунок такого специфічного товару, як жива робоча сила. Мова йде про перші ознаки міграції робочої сили (насильницька міграція).

Міжнародна торгівля в стародавні часи піднімається на досить високий рівень. Розвитку міждержавної торгівлі сприяли процеси, пов’язані з колонізацією земель.

Історія розділяє кілька хвиль колонізації земель в епоху стародавніх часів.

  1. Фінікійська колонізація (2-1 тис до н.е.)—пов’язана з підкоренням Фінікією територій басейну Середземного моря.

  2. Велика грецька колонізація (7-4 століття до н.е.) йшла в кількох напрямках.

Значення Великої Грецької колонізації земель полягає в тому, що, по-перше в систему господарських і торгівельних зв’язків були залучені нові землі; по-друге, периферія, яку завойовувала Греція отримувала доступ до нових товарів, а Греція, в свою чергу, отримувала доступ до сировини.

Феодальні відносини будимо розглядати з урахованням регіональних особливостей.

Взагалі для встановлення феодальної епохи характерно те, що її виникнення пов’язано з повним занепадом продуктивних сил; виробничих відносин порівняно з рабовласництвом.

^ Середньовічний Китай.

Китай вів торгівлю з країнами і територіями переважно Південних морів—це був головний визначальний вектор зовнішньої торгівлі Китаю. Другий напрямок торгівлі через Великий Чумацький шлях. Особливостями торгівлі Китаю з територіями Південних морів є те, що вона була традиційною і розвивалася протягом століть.

^ Регіони Середньої і Центральної Азії.

В цьому регіоні законодавцями в зовнішній торгівлі були Велика імперія монголів і Бухарське царство. Зазначені країни вели торгівельні і політичні стосунки як з Китаєм, так і з країнами західної Європи. Особливостями торгівельних стосунків цих держав із сусідніми, особливо арабським Сходом, було використання караванних шляхів.

^ Аравійський півострів.

Помітними конкурентами Середньої і Центральної Азії виступали купці Аравійського півострова, і часто останні посідали солідніші позиції. Торгівля Аравійського півострова дуже сильно впливала на торгівлю між Східними цивілізаціями і особливо на стосунки Схід-Захід. Для цього регіону також була притаманна караванна торгівля. В 16 столітті майже всі держави Аравійського півострова були включені до складу Османської імперії за рахунок війни.

^ Зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі.

Нинішньою економічною наукою, в тому числі і теорією МЄВ епоху Київської Русі розглядається, як складова частина тривалого періоду формування феодальних відносин на території, близької до тієї, яку нині займає Українська держава. Процес формування феодальних відносин на українських землях проходив під впливом досить складних взаємовідносин із сусідніми державами: Україна постійно, особливо після розпаду Київської Русі, знаходилась під впливом інших держав, і це безсумнівно вплинуло на її долю. На українських землях зовнішня торгівля розвивалася швидше, ніж внутрішня. Для Київської Русі була характерна договірна торгівля. Значне місце посідав звичайний обмін “товар на товар”. Київські князі допускали работоргівлю (продаж в раби холопів (голі в родині чи молодих), які не здатні були сплатити мито, податок, і.т.д.).

Зовнішня торгівля супроводжувалася завоюваннями ринків збуту і утвердження позицій князів на цих ринках силою війська.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи