Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний icon

Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний




НазваДопущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний
Сторінка4/4
Дата07.06.2012
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
37

■ І

форм документів. Зокрема, зазначається, що робоча площа частіше за інші містить графи з постійними реквізитами:

  • назва форми (за ДКУД);

  • код форми ( за ДКУД);

  • назва організації-видавця документа за "Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України" (ЄДРПОУ);

  • код організації-видавця документа (за ЄДРПОУ);

  • дата;

  • постійні (їх називають також обов'язковими) реквізити для даного виду документа;

  • підпис.

Склад додаткових реквізитів формуляра-зразка визначається нормативними документами, що розроблені або узгоджені з міністерствами (відомствами) - розробниками відповідних уніфікованих форм документів.

Додатковими реквізитами формуляра-зразка рекомендується вважати:

  • адресу організації-видавця документа;

  • назву одержувача документа;

  • періодичність подання документа та/чи термін його подання;

  • гриф затвердження форми документа.

У розділі "Вимоги до розроблення уніфікованих форм документів" ДСТУ 3844-99 зазначається, що уніфіковані форми документів, як правило, розроблюються і доповнюються у разі використання нових показників для вирішення завдань управління. Показники у різних уніфікованих формах документів не повинні дублюватись. Реквізити уніфікованих форм документів розташовують на основі формуляра-зразка.

^ Показник службового документа - характеристика одного чи декількох об'єктів, що є необхідною складовою тексту службового документа. Наявність формуляра-зразка та реалізація його при створенні УФД дає можливість контролювати показники, зафіксовані в формах (тобто бланках) за різними реквізитами.

3.3.3. Уніфікація організації тексту

Уніфікація організації тексту поєднує уніфікацію розташування окремих його частин залежно від виду документа та використання при цьому усталених словесних форм - слів, слоБосполучень, речень.

У спеціальній літературі таке поєднання, як правило, називають уніфікованим текстом. Існують такі форми представлення уніфікованих текстів: зв'язний текст, трафарет, анкета, таблиця.

^ Зв'язний текст - це повторюваний у ряді документів текст, що виключає можливість виокремлення у ньому постійної та змінної інформаційних частин. Такі тексти рідкісні для управлінської діяльності. Як приклад можна навести текст листа-відповіді на запит щодо придбання продукції підприємства: "Повідомляємо, що для придбання виробів нашого підприємства Вам необхідно звернутися до посередницької фірми "ІНТРАН".

Трафарет - форма представлення уніфікованого тексту, що містить постійну інформацію та прогалини, призначені для фіксації в них змінної інформації, відповідно до конкретних обставин та ситуацій (див. Додаток 1)".

Анкета - форма представлення уніфікованого тексту, в якому подано характеристики одного об'єкта за певними ознаками. Вона, як правило, представляє структуру тексту за його смисловими аспектами (див. Додаток 2).

Таблиця - форма представлення уніфікованого тексту, що містить інформацію, яка є характеристикою декількох об'єктів за певними ознаками. Таблиця має два рівня - вертикальний (графи) та горизонтальний (рядки). Втім, таблична форма рідко використовується без поєднання з іншими формами, наприклад, трафаретною. Форма, що поєднує декілька форм називається симбіотичною. У Додатку З наведено такий приклад у вигляді форми номенклатури справ установи.

Мовні аспекти уніфікації текстів - прерогатива дисципліни "Культура ділового мовлення" (або "Українська ділова мова"). В ній розкриваються можливості оптимізації представлення текстів за певною структурою та використання уніфікованих лексичних засобів - мовних кліше. Існують спеціалізовані посібники, що містять списки слів та словосполучень, які рекомендують для вживання в службових документах (та інших офіційних текстах) у різних галузях чи сферах

^ ДІЯЛЬНОСТІ. '■"'■; :-':' . ' ' •

'Додатки 1-3 подано за виданням: Альбом стандартних форм документів для архівних установ /Укл. М.І.Кузнецова; Головархів України. УДНДІАСД. - К., 1997.

39

38

3.3.4 Бланки документів

Уніфіковані форми документів часто представлені у вигляді бланків, де зафіксована побудова структури документа (розташування його реквізитів) та структурна і мовна організація його уніфікованого тексту (тобто головного реквізиту).

Загальні вимога до виготовлення бланків документів формулюються в ДСТУ 3844-99 (тут вони називаються бланками уніфікованих форм) і цей матеріал є продовженням вимог до побудови УФД.

^ Бланк службового документа - уніфікована форма службового документа з фіксованою друком постійною частиною інформації реквізитів і наявністю місця для фіксації її змінної частини.

^ Бланк виду документа - бланк службового документа, побудова якого відповідає реквізитам та показникам певного виду номіналу службового документа.

Бланк установи - бланк службового документа, що ідентифікує установу, в якій було створено документ.

Бланки уніфікованих форм виготовляють друкарським способом, засобами оперативної поліграфії або комп'ютерної техніки. Бланки повинні бути виготовлені відповідно до затвердженої УФД в масштабі 1:1. Бланки уніфікованих форм повинні друкуватися фарбою темного кольору, переважно чорного або темно-синього (втім, іноді має місце фіксування інформації декількома кольорами, наприклад, в бланках установи), на білому папері якісного гатунку.

3.3.5 Державні уніфіковані системи документації

Загальні положення розроблення будь-якої державної уніфікованої системи документації викладено в ДСТУ 3843-99.

' Державна уніфікована система документації (ДУСД) - система, призначена для організації здійснення процесів створення і впровадження уніфікованої управлінської документації, що забезпечує функціонування державних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, а також їх взаємодію з фізичними та юридичними особами усіх форм власності.

Метою створення ДУСД є:

- формування системи управлінської документації, що забезпечує функціонування органів державної влади, підприємств, установ і організацій; ,


  • реалізація єдиної технічної політики у сфері уніфікації управлінської документації;

  • створення умов для організації взаємодії юридичних осіб різних форм власності на основі використання УФД;

  • упорядкування інформаційних потоків між органами державної влади та юридичними (незалежно від форми власності) і фізичними особами.

Г'

1 Основними завданнями створення ДУСД є:

  • встановлення єдиних вимог до порядку розроблення, затвердження, реєстрації, ведення та впровадження УФД;

  • визначення та встановлення раціонального складу форм документів, а також сукупності взаємопов'язаних техніко-економічних та соціальних показників, що містяться в цих формах.^

ДУСД має у своєму складі:

  • уніфіковані системи документації, які сформовано за предметно-функціональною ознакою, виходячи з основних завдань державного управління;

  • державні стандарти України та нормативні документи розробників УСД, в яких встановлено загальні вимоги до побудови УСД та реалізації процесів розроблення, затвердження, реєстрації, впровадження та ведення УФД;

- перелік міністерств (інших відомств), підприємств, установ і
організацій, що здійснюють уніфікацію документації^

Склад уніфікованих систем документації, що належать до державної уніфікованої системи документації, визначає перелік класів управлінської документації, встановлених ДКУД. Розроблення, впровадження та ведення уніфікованої системи документації певного функціонального призначення організовує та забезпечує визначене міністерство чи інше відомство.

І Уніфіковані системи документації складаються з: ■ - нормативних документів розробників УСД, які встановлюють склад, зміст та порядок проведення робіт з уніфікації управлінських документів, що належать до УСД; ■■'...'- уніфікованих форм документів.

'Ці уніфіковані форми, як правило, поєднані з уніфікованими елементами тексту (що включають постійну інформацію реквізиту) і, як вже зазначалося, часто представлені у вигляді бланка.

Крім стандартів та інших нормативних документів України (що


40

41



встановлюють склад і зміст робіт з уніфікації форм документів, які використовують на всіх рівнях різних сфер діяльності та галузей) при уніфікації можуть бути враховані також документи міжнародних організацій на УФД, а також міждержавні стандарти та керівні документи з міждержавної стандартизації, що регламентують порядок уніфікації форм документів в країнах СНД.

Типовий склад документів УСД можна проілюструвати на прикладі уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (УСОРД). Вона включає:

а) стандарт, що встановлює загальні вимоги до створення
організаційно-розпорядчих документів (ДСТУ 4163-2003 "Державна
уніфікована система документації. Уніфікована система
організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення
документів");

б) настанови (методичні рекомендації) щодо застосування стандарту
на організаційно-розпорядчі документи;

в)альбом УФД;

г) нормативні документи та методичні рекомендації щодо застосування УФД;

д)класифікатор УФД;

є) нормативні документи та методичні рекомендації щодо застосування класифікатора УФД.

Отже УСОРД визначається як комплекс стандартів, взаємо­пов'язаних форм документів, правил та положень, що встановлюють вимоги до змісту, побудови документів, спрямованих на реалізацію організаційних та розпорядчих функцій управління,

ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Державна уніфікована система документації. Основні положення: ДСТУ 3843-99. - К.: Держстандарт України, 2000. -7 с.

  2. Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови: ДСТУ 3844-99. - К.: Держстандарт України, 2000. -8 с.

  3. Унификация текстов управленческих документов: Метод, рскомендации. - М.: ВНИИДАД, 1998. - 57 с.

Додаткова 1. Унифнцированньїе системи документацій!. Термнни и определення: ГОСТ 6.10.2-83,-М.: Изд-во стандзртов, 1984.-9 с.

,2. Рубальская О.Н. Стандартизацій злектронной обработки документов //Документ в адмннистративньїх структурах: Тез. докл. на междунар. конф. - М.: ВНИДАД, 1995. - С. 98-103.

  1. Сокова А.Н. О возможньїх направленнях иселедований в области унификацни систем документации // Унификация систем документацій!: история, современное состояние, перспективи: Сб. тр. - М.: ВНИИДАД, 1989.-С. 5-14.

  2. Сокова А.Н. Общие принципи построення систем документации //Развитие советского документоведения (1917-1981): Сб. науч. тр. -М.: ВНИИДАД, 1983. - С. 27-40.

  3. Ще'гал М.М. Исторнческие аспекти унификации документов //Развитие советского документоведения (1917-1981): Сб. науч. тр. -М.: ВНИИДАД, 1983. - С. 40-63.

,<■■ 6. Янковая В.Ф. Оптимизация текстов управленческих документов в историческом аспекте // Документирование управленческой деятельности: Сб.науч.тр.-М.: ВНИИДАД, 1986.-С. 30-45.

Питання для самоконтролю знань

  1. Мета уніфікації та стандартизації документів.

  2. Головні аспекти уніфікації та стандартизації документів в Україні. ':•'■ .'.-.-..

  3. Нормативні документи з уніфікації документів.

  4. Основні завдання уніфікації та стандартизації документів.

  5. Сутність уніфікації документів. Сутність стандартизації документів.

  6. Поняття '"реквізит службового документа", "уніфікована форма службового документа", "уніфікована система документації'", "формуляр-зразок службового документа", "бланк службового документа", "бланк виду документа", "бланк організації"".

  7. Основні засоби представлення уніфікованих текстових форм.

  8. Анкетна уніфікована форма тексту документа.

9. Трафаретна уніфікована форма тексту документа.
Ю.Таблична уніфікована форма тексту документа.

11. Документи, що складають УСД. 12.Документи, що складають УСОРД.

43

42

^ 4. УПРАВЛІННЯ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ ЗА КОРДОНОМ

4.1 Міжнародні організації

У світі існує ряд організацій з УД. Так, у 1956 р. було організовано Міжнародну федерацію з управління документацією. Метою її створення була пропаганда ідей УД, проведення досліджень у цій галузі знань, розроблення стандартів та обмін інформацією між країнами та організаціями, що входять до організації.

Міжнародна федерація з управління документацією разом з Міжнародною радою архівів (МРА) у 1976 р. створили об'єднаний комітет з управління документацією. Були окреслені такі його завдання:

- виявити взаємозв'язок між УД та архівами і сприяти розвитку співробітництва, особливо у галузі освіти, розроблення стандартів та

термінології;

- визначити специфічні сфери взаємних інтересів та узгодити

пропозиції з проведення досліджень чи із спільної діяльності;

- сприяти впровадженню технічних досягнень у практику УД та

діяльність архівів;

- здійснювати підготовку публікацій та розповсюджувати

матеріали з питань УД;

- забезпечити консультативну і практичну допомогу всім

країнам у розробленні й реалізації програм УД.

Цей об'єднаний комітет зробив спробу вироблення єдиного розуміння змісту діяльності та завдань у сфері УД, що в цілому

полягало у:

  • точному та повнешу документуванні діяльності установи;

  • контролі за обсягом та якістю створюваних документів;

  • розробленні механізму контролю за створеними документами з метою уникнення появи "непотрібних" документів;

- спрощенні роботи з підготовки, зберігання документів та

користування ними;

- юридичному обгрунтуванні зберігання, передавання на зберігання,

знищення документів та користування ними тощо.

Виходячи з цього було сформульовано й проблеми УД:

  • управління машиночитаними документами*;

  • управління центром документації;

44

Зират замість терміна "машиночитаний документ" пет..важно використовується словосполучення "електронний документ".


  • складання графіків контролю за виконанням документів;

  • організація зберігання документів в установі;

  • управління інформаційною службою та листуванням, поштовими

відправленнями;

- управління звітами, директивами, мікроформами, процесами

роботи з документами;

- автоматизація процесів роботи з документами.
За аналогією з МРА у 1970 р. було створено Міжнародну раду з

управління документацією (МРУД). Результати діяльності цього органу, інші матеріали, що стосуються управління документацією, публікуються в журналі МРУД "Тпе Іпіетаїіопаї Кесога'з Мапа§етеШ ІоитаГ. У 1979 р. на нараді у штаб-квартирі ЮНЕСКО було прийнято Програму в галузі управління документацією та архівами (КАМР -Кесогйз апа Агспіуєз Мапа§етепІ Рго§гатте). У межах цієї програми з 1979 по 1995 рік було видано 110 назв примірних нормативних документів, інструктивних, навчальних, методичних та інших практичних посібників з архівістики та УД, а також суміжних з ними напрямів діяльності. •

: Питання проблематики УД розглядаються на нарадах чи конгресах МРА та МРУД. Так, на IX Міжнародному конгресі архівів у Лондоні (1980 р.) було прийнято резолюцію про необхідність перегляду змісту роботи МРА у зв'язку з прийняттям КАМР, тобто для врахування в завданнях архівістики проблем УД. У 1985 р. в Манілі (Філіппіни) відбувся І Конгрес МРУД. Проблематика виступів на ньому в основному була присвячена перспективам змін в УД, зумовлених комп'ютеризацією. І надалі, ці питання стають чи не постійними для обговорення на різних зібраннях цієї організації. Слід зауважити, що тема комп'ютеризації почала обговорюватись у межах МРА ще раніше, причому вперше - у 1972 р. на VII Міжнародному конгресі архівів у Москві. Вона залишається актуальною і досі, про що свідчать матеріали кворуму, який відбувся у 2000 р. у м.Севільї (Іспанія).

Важливим напрямом є стандартизація процесів УД. Так, Міжнародною організацією зі стандартизації (ІЗО) було прийнято близько 200 стандартів (технічними комітетами 150 "Інформація та документація", "Інформаційні технології"), що стосувалися різних питань технології роботи з документами, зокрема з електронними. Безпосередньо УД присвячено міжнародний стандарт ІСО 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією".

45

І

4.2. ІСО 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією"

ІСО 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією" - 150 15489-2001. "Іпгогтаиоп але! сюситепіайоп. Кесогсіз тапа§етепі" (далі - ІСО) чинний з 15 вересня 2001 р. Базовим для його розроблення був Національний стандарт Австралії з управління документацією (А5 4390,1996 р.). ІСО складається з двох частин:

  1. Загальні принципи (управління документацією).

  2. Практичне керівництво (з управління документацією).

У першій частині викладено концептуальні положення, що обґрунтовують необхідність управління документацією, охарактеризовано ознаки середовища, в якому здійснюється таке управління, загальні принципи політики у цій сфері, головні умови та вимоги її реалізації, загальні засади проектування та реалізації документальних систем із загальною схемою моделі такої системи, процеси формування та функціонування системи УД тощо. Виклад першої частини завершується вимогами до документування процесів УД, їх моніторингу та поопераційного перевіряння, а також змістом основних положень щодо організації навчання фахівців з УД.

У другій частині ІСО також в узагальненому викладі представлено технологію практичної реалізації принципів, зазначених у першій частині. Суміщення та узгодженість положень двох частин ІСО показано в додатках до стандарту, виконаних у вигляді кореляційних таблиць. Зрозуміло, що організація технологічних циклів УД (зокрема, на операційному рівні) в різних країнах (у тому числі й діловодства в Україні) здійснюється не однаково, існують специфічні особливості, що сформувалися історично. Це переважно й зумовлює загальний характер рубрикації та формульованих норм ІСО.

Слід відзначити, що делегатські збори Міжнародної ради архівів у своїй резолюції з приводу XXXV засідання Міжнародної конференції Круглого столу архівів - СІТКА (Рейк'явік, 10-13 жовтня 2001 р.) рекомендували всім утворювачам документів, як державним, так і приватним, щоб управління документацією, включаючи й електронне, здійснювалося відповідно до положень даного ІСО.

Структура цього міжнародного стандарту наведена у Додатку 4.

4.3 Управління документацією в різних країнах

У США управління документацією виникло у 1930-1940 рр. як реакція на процес зростання обсягів потоків службових документів. Цією проблемою став опікуватись Національний архів США, який ще у 1934 р. розробив принципи і методи роботи з документами для всіх федеральних відомств. В його структурі було організовано відділ УД. Відповідно до закону 1984 р. сформовано федеральне відомство з назвою "Національний архів та управління документацією". Зараз в системі Національного архіву США функціонує спеціальний підрозділ, відповідальний за вирішення питань управління документацією.

У 1950 р. в США прийнято закон про управління федеральними документами. У 1980 р. прийнято федеральний закон "Про скорочення обсягів роботи з документами". Зараз більшість із законодавчих актів країни пов'язана з електронним документуванням та документообігом. Зокрема, у 2000 р. прийнято закон "Про сприяння користуванню електронними документами та підписами у торгівлі між штатами і зовнішній торгівлі".

В країні також створено "Асоціацію управляючих документацією та адміністраторів" (1975 р.). Вона проводить конференції, розробляє стандарти з профільної тематики, зокрема на форми документів, технологічні операції тощо. У межах Асоціації функціонує Інститут дипломованих управляючих документацією. Тут вивчають і здають іспити з таких предметів:

а) принципи управління документацією та програма її впровадження;

б)створення документів та контроль за ними;

в)пошук документів та оперативне управління (системи й

обладнання);

г) складання списків документів на зберігання та знищення;

д)обладнання для управління документацією.

Також розглядаються конкретні практичні ситуації до всіх розділів програми і, безсумнівно, головні аспекти, що пов'язані із створенням та функціонуванням електронних службових документів. Слід зауважити, що донедавна підготовка фахівців з УД здійснювалася фактично тільки у межах Асоціації. Однак, зараз відзначається досить стрімке поширення такого навчання у межах університетської освіти (чи, що найчастіше - сумісно з підготовкою архівістів). Асоціація видає щоквартальник "Кесогсіз Мапа§етепІ Оиаігегіу".

47

46

Серед інших періодичних профільних видань, що видаються у США - "ОГПсе" та "Тле Яесога"' (заснований у 1995 р.). Є також споріднені з ними "ІпГогтаїіоп апсі Кесогсіз Мападетепі", "Атегісап АгсЬіуізГ. Тематика з УД цих часописів подібна до загальних проблем, що вирішуються МРУД. Більшість з них присвячена юридичним, технологічним проблемам роботи з' документами, соціальним аспектам такої роботи, а також освітнім програмам у галузі УД.

Слід відзначити типовість проблем управління документацією в інших країнах. Останнім часом УД все більшою мірою пов'язується з управлінням інформацією. Це знаходить відбиття в нормативних документах з УД. Найбільша кількість законів у цій сфері прийнята в країнах з високим рівнем розвитку економіки (США, Велика Британія, Німеччина, Швеція, Австралія). Ці акти встановлюють правові норми створення та функціонування різних видів документації, зокрема, банківської, фінансової, комерційної, зовнішньоторговельної тощо. У межах цих законів чи в окремих нормативних документах зафіксовано положення щодо обігу електронних документів. Правові норми,-що стосуються організації загального діловодства, ях правило, є складовою різних законів (кодексів) або державних (урядових) програм чи систем, а також національних стандартів. Зокрема, в Німеччині у 1995 р. уряд схвалив єдину систему діловодства у межах Закону про загальні правила роботи федеральних міністерств. У Великій Британії норми загального діловодства відбито в Земельному кодексі, а також існує урядова програма з управління документацією. У Гонконгу прийнято спеціальний Кодекс з управління документацією. В Австралії, як вже відзначалося вище, у 1996 р. вперше у світі був прийнятий Національний стандарт з управління документацією, на основі якого було розроблено міжнародний стандарт 1СО 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією".

Слід зауважити, що вузівська підготовка фахівців з управління
документацією (переважно разом із здобуттям кваліфікації архівіста)
у США, Канаді, Австралії, країнах Західної Європи здійснюється як
складник різних напрямів навчання. Найчастіше така освіта здобувається
у межах спеціальності "Бібліотечна та інформаційна наука" (ІЛЬгагу
апсі Іпіогтаїіоп Зсіепсе). • '.:-■'■

Управління документацією в Російській Федерації є новим напрямом наукових досліджень. Ях правило, його пов'язують з теорією і практихою діловодства, а також з традиційним документознавством. З іншого

боку, УД розглядається в контексті загальної системи управління інформацією в установі. Ці аспекти, зокрема, детально розкриті у працях російського вченого М.ВЛаріна. Досвід організації УД за кордоном в Російській Федерації намагаються застосувати під час розроблення уніфікованих систем документації, моделювання технологічних процесів роботи зі службовими документами, у нормативно-методичному забезпеченні організації діловодства в країні. Це відбито, зокрема, у змісті проекту Закону РФ про документування управлінської діяльності, що знаходиться на стадії обговорення.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Банасюкевич В.Д., Сокова А.Н. Управление документацией (из зарубежного опьіта) // Отеч. архивьі. - 1992. - №2. - С. 100-106.

  2. Ларин М.В. Управление документацией и новьіе информа-ционньїе технологии. - М.: Науч. книга, 1998. - 187 с.

Додаткова

  1. Архивьі и управление документацией за рубежом. Основньїе проблеми: Аналитический обзор / ВНИИДАД. ОЦНТИ. - М., 1989. -57 с.

  2. Берк Ф.Г. Национальньїй архив и управление документацией в США // Сов. архивьі. - 1988. - №3. - С. 92-101.

  3. Ларин М.В. Форум по електронним документам // Отеч. архивьі. -1997.-№2.-С. 100-101.

  4. ЦКЕ5СО КАМР (Кесогсіз апсі Агспіуєз Мапа§етепІ Рто§гатгог) апс1 геїаіес! сіоситепіз: спескіізі апсі іпсіех/ Сотріїесі Ьу Ргапк В. Еу:іпз: /Ьир://\у\у\у.ипезсо.ог§МеЬ\Уог1а7гатр/гтр5с1 1 .піт.

Питання для самоконтролю знань

  1. Міжнародні організації у сфері управління документацією.

  2. Міжнародний стандарт ІСО 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією": завдання та структура.

  3. Управління документацією в різних країнах.


48

49

Додаток 1

Уніфікована форма довідки з місця роботи працівника архівної установи

(виконується на бланку установи)

ДОВІДКА 00.00.0000 №

(прізвище, ім'я, по батькові)

працює

(назва посади із зазначенням структурного підрозділу)

Його (її) посадовий місячний оклад '

. грн. коп.

• (повністю суму у грн.)

Видано для подання до

(назва організації)

Директор архіву (підпис) (ініціали, прізвище)

Гол. бухгалтер (підпис) (ініціали, прізвище)

50
1   2   3   4

Схожі:

Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconДопущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний
Культури I мистецтв укра1ни державна академ1я kepibiihx кадр1в культури I мистецтв
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconМетодические указания для подготовки к госэкзамену по истории зарубежной культуры Вопрос Отличительные особенности первобытной культуры
Обратите внимание на то, что первобытность самый древний тип культуры, который существовал на Земле, самый продолжительный тип культуры,...
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconКультуры государственный университет физического воспитания и спорта республики молдова кафедра теории и методики физической культуры
...
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconТема Понятие «культура» иее сущность
Соотношение понятий «культуры» и «цивилизации» в рамках деятельностной концепции культуры
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconУшакова К. В. доцент кафедры культурологии Курс «Типология и хронология культуры»
Назовите принципы, которые лежат в основе классификации и типологизации культуры
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconМетодические указания для подготовки к госэкзамену по истории зарубежной культуры Вопрос Отличительные особенности первобытной культуры
move to 1064-20408
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconУшакова К. В. доцент кафедры культурологии Курс «Типология и хронология культуры»
Перечислите и дайте основные характеристики наиболее важным принципам типологизации культуры
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconУшакова К. В. доцент кафедры культурологии Курс «Универсалии культуры»
Кикие исследования, и в каких областях знания способствовали развитию представлений об универсалиях культуры?
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconУшакова К. В. доцент кафедры культурологии Курс «Универсалии культуры»
Характеристика основных концепций, предметом исследования которых являются универсалии культуры
Допущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний iconТема исторические пути формирования украинской культуры. Понятие «культура» Тест Существует множество различных понятий культуры, при этом наиболее признанным является следующее
move to 0-15635609
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи