Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання icon

Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання




НазваКонспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання
Сторінка1/3
Дата04.06.2012
Розмір0.64 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ






ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: 7.091001 - ,,Виробництво електронних засобів“, 7.091002 - ,,Біотехнічні та медичні апарати та системи“, 7.091003 - ,,Електронна побутова апаратура“, 7.091401 - ,,Системи управління і автоматики“, 7.091501 - ,,Комп’ютерні системи та мережі“, 7.092203 (у тому числі скорочений термін навчання) та 8.092203 - ,,Електромеханічні системи автоматизації та електропривод“, 7.092204 - ,,Електромеха-нічне обладнання енергоємних виробництв“, 7.092206 та 8.092206 - ,,Електричні машини і апарати“


КРЕМЕНЧУК 2004

Охорона праці в галузі. Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 7.091001 - ,,Виробництво електронних засобів“, 7.091002 - ,,Біотехнічні та медичні апарати та системи“, 7.091003 - ,,Електронна побутова апаратура“, 7.091401 - ,,Системи управління і автоматики“, 7.091501 - ,,Комп’ютерні системи та мережі“, 7.092203 (у тому числі скорочений термін навчання) та 8.092203 - ,,Електромеханічні системи автоматизації та електропривод“, 7.092204 - ,,Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв“, 7.092206 та 8.092206 - ,,Електричні машини і апарати“


Укладач старш. викл. В.І. Бредун


Кафедра БЖД


Затверджено методичною радою КДПУ

Протокол № ______ від “___” _________ 2004 р.

Голова методичної ради _____________проф. В.В. Костін


Кременчук 2004


«Охорона праці в галузі» - нормативна дисципліна, яка вивча­ється у вищих закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці у галузі відповідно до напряму їх підготовки, складових і функціонування системи управ­ління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці у галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Конспект лекцій укладено згідно з навчальною програмою дисципліни “Охорона праці в галузі”, яка розроблена з урахуванням того, що студенти вищих закладів освіти, відповідно до наказу Міносвіти № 420 від 02.12.1998 p. та освітньо-професійних програм підготовки, при реалізації робочих навчальних планів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр вивчають загальні питання безпеки людини в умовах її життя й діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві тощо в курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці», а також окремі питання охорони праці в курсах загально-технічних і професійних дисциплін за обраною спеціальністю. останнім

Рекомендована для опрацювання література з кожної теми зазначена у переліку літератури. Крім того студентам спеціальностей 7091001, 7.091002, 7.091003 рекомендовано самостійно опрацювати додаток 1 цього конспекту, студентам спеціальностей 7.091401, 7.091501 – додатки 2 і 3, студентам всіх спеціальностей – матеріал джерела 3 переліку літератури.

Консультації з предмета проводить викладач університету згідно з графіком консультацій протягом семестру.

Лекція 1
^

Система управління охороною праці в галузі.



Безпечні умови виробництва стоять поруч з такими суспільними потребами людини як харчування, житло і т.д. На сьогодні у нас імовірність травматизму та професійних захворювань у 5-8 разів вища, ніж в інших промислово-розвинутих країнах ЄС. Як свідчить аналіз, за останні роки умов і безпеки праці на виробництві здебільшого погіршувалися. Зараз питанням охорони праці приділяється все більше і більше уваги на всіх рівнях. Нашою державою офіційно проголошені й законодавчо закріплені основні принципи державної політики в галузі ОП 1:

  • пріоритет і здоровя працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

  • повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

  • обовязковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

  • використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

  • встановлення єдиних нормативів з охороною праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

  • здійснення навчання населення, професійної підготовкиі підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

  • співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та профспілками при прийнятті рішень з охорони праці;

  • міжнародне співробітництво в галузі ОП, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.

Для реалізації цих принципів створені Національна рада з питань безпечної діяльності при Кабінеті Міністрів України, Держнагляд-охоронпраці, Національний науково-дослідний інститут охорони праці.

На Україні вся діяльність в галузі ОП регламентована законами України “Про охорону праці”, “Про охорону здоровя”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, Кодексами законів про працю України а також системою державних нормативних актів про ОП ((ДНОАП) правила, норми, стандарти, положення, інструкції і т.д.)

Основними нормативними актами є Державні стандарти України з ОП, будівельні норми і правила, санітарні норми, правила улаштування електроустановок (ПУЕ), правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та ін.

Як бачимо ОП є досить серьозною галуззю людської діяльності і взагалі людського життя. Для нормального розвитку і контролю стану питань ОП необхідна чітка система регулювання цих питань. В Україні існує державне управління ОП та система управління ОП на підприємствах (СУОП) 2.

До органів державного управління відносяться:

  • Кабінет Міністрів України;

  • Кабінет по нагляду за ОП Міністерства праці та соціальної політики України (Держнаглядохоронпраці);

  • Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

  • місцева держадміністрація та місцеві Ради народних депутатів;

  • асоціації, концерни та інші обьєднання підприємств.

Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.

В спрощеному вигляді СУОП представляє собою сукупність органа (субєкта) та обєкта управління, повязаних між собою каналами передачі інформації. Субєктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а в цехах, на виробничих дільницях, службах – керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу по управлінню ОП, підготовку рішень та контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба ОП підприємства, що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (головному інженеру). Субєкт управління аналізує інформацію про стан ОП та приймає рішення спрямовані на його покращення. Обєктом управління в СУОП є діяльність структурних підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних й здорових умов праці на робочих місцях та підприємства в цілому.

Функції СУОП:

  • прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

  • організація та координація робіт;

  • облік показників стану умов і безпеки праці;

  • аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

  • контроль за функціонуванням СУОП;

  • стимулювання роботи до вдосконалення ОП.

Завдання СУОП:

  • навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань ОП;

  • забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель, споруд;

  • нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

  • забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

  • забезпечення оптимальних умов праці та відпочинку;

  • організація лікувально-профілактичного обслуговування;

  • професійний добір працівників з окремих професій;

  • удосконалення нормативної бази з питань ОП.

Планування:

  • перспективне – найбільш важливі довгострокові заходи;

  • поточне - в межах календарного року;

  • оперативне – заходи по усуненню недоліків по результатам контролю.

Контроль функціонування СУОП::

  • оперативний – з боку керівників робіт і підрозділів згідно з посадовими обовязками;

  • служба ОП;

  • громадський (комісія з питань ОП і громадські інспектори);

  • трьохступеневий.

Облік, аналіз та оцінка функціонування СУОП: системний облік показників стану ОП, аналіз одержаних даних, узагальнення причин порушень ОП та травматизму; розробка заходів по усуненню недоліків, внесення змін до планів.

Стимулювання може здійснюватися у вигляді морального та матеріального заохочення.

Служба ОП створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності та видів діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

Служба ОП створюється в організаціях з числом працюючих 50 і більше чоловік. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництваособи, які пройшли перевірку знань з ОП.

Служба ОП підпорядковується керівнику підприємства і складається з осіб які мають вищу освіту і стаж роботи у галузі не менше трьох років.


Лекція 2

^ Проблеми фізиології, гігієни та виробничої санітарії в галузі.


У ході курсу ми розглядаємо, насамперед, трудову діяльність людини. Взагалі діяльність – це специфічна, притаманна людині, форма активного ставлення до навколишнього середовища. В історичному аспекті розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні стадії праці: ручна, механізована та автоматизована. Вони відрізняються величиною фізичного та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психічні можливості людини.

Умовно трудову діяльність людини можна поділити на фізичну та розумову. Фізична діяльність визначається, в основному, роботою мязів, активізацією роботи серця та органів дихання. При цьому відбуваються значні втрати енергії. За величиною енерговитрат роботи поділяються на легкі (категорія Іа – виконуються сидячи, з незначним фізичним напруженням, витрати енергії до 140 Вт; Іб – виконуються сидячи або с ходінням з незначним фізичним напруженням, енерговитрати – 140–174 Вт), середньої важкості (категорія ІІа – постійне ходіння, або переміщення дрібних предметів (до 1 кг), сидячи або стоячи, енерговитрати 175–232 Вт; ІІб – ходіння і переміщення вантажів до 10 кг, енерговитрати 233–290 Вт), важкі (повязані з постійним переміщенням значних вантажів (понад 10 кг), енерговитрати понад 290 Вт).

Розумова діяльність людини в основному визначається участю у трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття. При розумовій роботі уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кровяний тиск, послабляються обмінні процеси, зменшується кровопостачання кінцівок та у 8-10 разів збільшується кровопостачання мозку.

Значною мірою на працездатність людини впливають гігієнічні умови праці, які часто можуть бути класифіковані.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. Вона проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”. Умови праці розподіляються на 4 класи:

  1. оптимальні умови – зберігається здоровя працюючих та створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності;

  2. допустимі умови – не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку і не чинять несприятливого впливу на стан здоровя працюючих і їх потомство;

  3. шкідливі умови – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на працюючого та (або) його потомство. Вони поділяються на чотири ступені;

  4. небезпечні (екстремальні) – характеризуються таким рівнем факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Важкість праці оцінюють по фізичному навантаженню. Напруженість праці оцінюють по навантаженню на центральну нервову систему.

Орієнтований перелік характерних профзахворювань:

  • професійні захворювання загального типу та після електротравм (тахікардія, стенокардія, порушення рушійної функції);

  • захворювання викликані дією біологічних факторів;

  • захворювання під дією фізичних навантажень, одноманітних рухів, вимушеної пози;

  • захворювання викликані фізичними факторами (температура, мікроклімат, шум, електромагнітне випромінювання і т.д.).

Основними напрямками боротьби з профзахворюваністю є: заходи та засоби щодо колективного та індивідуального захисту працюючих від небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища; розрахункове обґрунтування параметрів засобів захисту; введення відповідного режиму праці та відпочинку; раціональна організація трудового процесу й робочих місць; механізація і автоматизація; удосконалення технологічного процесу та обладнання; зменшення важкості та напруженості праці.

Поширення автоматизації виробництв та впровадження електронних систем керування та комп’ютерної техніки в технологічні процеси зумовлює необхідність впровадження відповідних заходів безпеки, санітарії праці та раціональної організації праці з відповідними технічними системами для широкого кола фахівців. Тому студентам усіх спеціальностей рекомендується детально опрацювати матеріали 3.


Лекція 3

^ Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі.


Широке використання електроенергії в усіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Для них найважливішим питанням охорони праці є електробезпека, яка являє собою систему організаційних, технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

До небезпечних і шкідливих факторів відносять підвищене значення напруги в електричному полі, замкнення якого може відбутися через тіло людини, підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань, підвищену напруженість електричного та магнітного полів. Потенційна небезпека електрообладнання поязана з тим, що органи почуттів людини не відчувають на відстані електричну напругу, а захисна реакція організму проявляється тільки після безпосереднього контакту з частинами обладнання, що є під напругою.

Механізм ураження людини електричним струмом надзвичайно складний і супроводжується термічним, електролітичним та біологічним впливами.

Термічний – нагрівання тканин організму.

Електролітичний – розклад крові, лімфи та плазми на іони.

Біологічний – подразнення або руйнування тканин організму, припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Внаслідок дії струму на організм виникають електротравми: електричний опік, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження, електричний удар.

Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом: сила струму, опір тіла людини, вид та частота струму, тривалість проходження струму, шляхи протікання струму через тіло людини, індивідуальні властивості людини.

Статистика електротравматизму.

Аналіз нещасних випадків в промисловості 4 свідчить про те, що кількість травм викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5 – 1 % загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості. Про те слід зауважити, що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураження електрострумом, що більше, ніж внаслідок дії інших причин, причому близько 80 % смертельних уражень відбувається в електроустановках напругою до 1000 В.

  • Серед усієї кількості травм місцеві електротравми (опіки, знаки і т.д.) складають 20 %, електроудари – 25 %, змішані травми (одночасно місцеві й удари) – 55 %. Серед місцевих більшу частку складають опіки. Найчастіше ураження людини йде по шляху рука – рука (40 %) та рука – ноги (40 %).

  • Розподіл електротравм та професійною належністю уражених:

Особи електропрофесій – 51,2 %,

у тому числі: електромонтери – 34 %;

- електрозварювальники – 6,3 %;

- різні робочі по обслуговуванню електроустановок – 4,4 %;

- ІТР електропрофесій – 4,5 %;

- інші – 2 %.

Особи не електропрофесій – 48,8 %.

  • Розподіл електротравм за умовами виникнення електричного ланцюга через тіло людини:

- безпосереднє доторкнення до відкритих токоведучих частин – 59,9%,

у тому числі:

- випадкове, не повязане з виробничою необхідністю – 31,6%;

- доторкнення у процесі роботи – 2,7 %;

- помилкова подача напруги під час ремонтів, оглядів і т.д. – 25,6%;

- доторкнення до конструктивних частин обладнання, що опинилися під струмом – 24,8 %,

у тому числі:

- при відсутності заземлення обладнання – 20,2 %;

- пошкодження ізоляції – 4%;

- інші – 0,6 %;

  • ураження через дугу під час операцій з відключенням приладів – 1,2%;

  • інші причини уражень – 13,1 %.

  • Розподіл електротравм по видам обладнання:

  • електрообладнання електричних мереж та електростанцій – 42,3 %;

  • електрофікований транспорт – 7,4 %;

  • електропривід, включаючи пуско-регулюючу апаратуру – 22,2 %;

  • зварювальні апарати – 8,1 %;

  • ВЧ установки – 1,5 %;

  • електрообладнання підіймально-транспортних механізмів – 4,8 %;

  • ручний електроінструмент – 3,3 %;

  • освітлення – 9,4 %;

  • інше 1 %.

  • Розподіл травм за віком.

Найбільшу кількість травм отримують працівники у віці 18-25 років та понад 45 років. Це пов’язано, в першому випадку, з відсутністю необхідного досвіду, та самовпевненістю і нехтуванням правилами безпеки, в другому випадку.

  • Соціально-економічні наслідки електротравматизму. (самостійно)


Лекція 4

^ Профілактика виробничого травматизму в галузі. Організація безпечної експлуатації електроустановок.


Основні визначення та терміни.

Аналіз раніше наведених статистичних даних показує, що найбільш небезпечними енергетичними об’єктами є електрообладнання мереж та підстанцій та електропривід, а головними причинами електротравматизму є помилкові дії обслуговуючого персоналу та несправність електрообладнання. Виходячи з цього, першочерговими напрямками профілактики виробничого травматизму у галузі необхідно визначити слідуючі:

  1. підвищення виробничої дисципліни;

  2. проведення систематичного навчання, перепідготовки та контролю знань працівників;

  3. постійне дотримання правил техніки безпеки під час проведення робіт;

  4. забезпечення працівників необхідними засобами захисту та спеціалізованим інструментом;

  5. постійний контроль та підтримування у нормі технічного стану обладнання та систем захисту.

Всі ці заходи слід впроваджувати при обслуговуванні любих електроустановок. Але найбільшу увагу слід приділяти електричним підстанціям та мережам як установкам напругою більше 1000В та електроприводам і освітлюванню як найбільш поширеним видам електроустановок.

Усі заходи та засоби по зменшенню виробничого травматизму можна поділити на організаційні та технічні. До технічних заходів можна віднести заземлення, занулення, автоматичне вимкнення, ізоляцію, використання малих напруг, захисні огорожі, електричне розділення мереж, засоби контролю ізоляції, засоби контролю електричних параметрів мережі, вимкнення напруги та розвішування забороняючи та попереджуючих плакатів під час обслуговування електроустановок, засоби індивідуального захисту та ін. Все це розглядалося у курсі “Основи охорони праці”. Зараз більш доцільно зупинитися на організації експлуатації електроустановок.

Основними документами, регламентуючими вимоги безпеки під час експлуатації електроустановок є “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”5 та “Правила улаштування електроустановок”6.

Перш ніж розглянути організаційні основи безпечної експлуатації необхідно визначити, що таке електроустановка.

Електроустановка – установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється, споживається електрична енергія.

Електроустановка до (понад) 1000В – електроустановка в якій діюче значення напруги становить до (понад) 1000В.

Оперативне обслуговування - комплекс робіт з:

- ведення необхідного режиму робо­ти електроустановок;

- проведення перемикань, оглядів обладнання;

  • підготовки до проведення ремонту (підготовки робочого місця, допус­ку);

- технічного обслуговування облад­нання, що передбачене виробничими інструкціями працівників. Технічне обслуговування - комплекс робіт з підтримки роботоздатності обладнання в період його використання.

Струмоведуча частина - частина електроустановки, яка нор­мально перебуває під напругою.

Неструмоведуча частина - частина електроустановки, яка нор­мально не перебуває під напругою, але може опинитись під напругою в аварійних режимах роботи, — напри­клад, корпус електричної машини.

Роботи в електроустановках стосовно заходів безпеки поділяються на три категорії:

  • зі зняттям напруги;

  • без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них;

  • без зняття напруги віддалік від струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

У випадку одночасної роботи в електроустановках напругою до та понад 1ООО В категорії робіт визначаються як для установок понад 1ООО В.

До робіт, які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, що провадяться в електроустановці (або її частині), в якій зі струмовідних частин знято напругу і доступ в електроустановки (або їх частини), що перебувають під напругою, унеможливлено.

До робіт, які виконуються без зняття напруги на струмоведучих частинах, та поблизу них належать роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах.

В електроустановках напругою понад 10ОО В, а також на ПЛ напругою до 1ООО В до цих самих робіт належать роботи, які виконуються на відстанях від струмоведучих частин, менших від припустимих.

При виконанні робіт зі зняттям напруги та без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них повинні виконуватись організаційні та технічні заходи.

До організаційних заходів відносяться:

  • оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за
    переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації;

  • допуск до роботи;

  • нагляд під час роботи;

  • оформлення перерви під час роботи;

--- переводи на інше робоче місце.

Допуск - комплекс заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких бригада має право приступити до ро­боти.

Наряд-допуск — це завдання на безпечне виконання роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає зміст, місце виконання роботи, час її початку та закінчення, умови її безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи. Відповідальними за безпечне виконання робіт є: особа, що видала наряд; котра дає розпорядження; особа, що допускає до роботи, керівник роботи; виконавець роботи; спостережник; член бригади.

Нарядно-допускна система - комплекс заходів, що забезпечує без­печне проведення робіт в електроус­тановках. Складається з організаційних і тех­нічних заходів. Технічних заходів вживають під час підготовки робочого місця.

Всі роботи, котрі виконуються в електроустановках без наряду, виконуються:

— за розпорядженням осіб, уповноважених на це, з оформленням в оперативному журналі;

— в порядку поточної експлуатації з подальшим записом в оперативному журналі.

Розпорядження — це завдання на виконання роботи, що визначає
її змісті, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається на один вид роботи і діє протягом однієї заміни. :

За розпорядженням можуть виконуватись:

— позапланові роботи, викликані виробничою необхідністю, тривалістю до 1 год.;

  • роботи без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою, тривалістю не більше однієї зміни;

  • роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до 1000 В тривалістю не більше однієї зміни.

Поточна експлуатація — це проведення оперативним персоналом самостійно На закріпленій за ним ділянці протягом однієї зміни робіт за спеціальним переліком.

До організаційних заходів в цьому випадку відноситься складання відповідальним за електрогосподарство, переліку робіт стосовно конкретних умов.

До технічних заходів, що забезпечують безпеку робіт, виконуваних, зі зняттям напруги, відносяться:

  • необхідні вимкнення та вжиття заходів, котрі запобігають подачі; напруги до місця роботи внаслідок помилкового або довільного ввімкнення комутаційної апаратури;

  • вивішування на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комунікаційної апаратури (автомати, рубильники, вимикачі) забороняючих плакатів;

  • перевірка відсутності напруги на струмоведучих частинах,

  • накладання заземлення;

  • вивішування попереджувальних та приписуючих плакатів, огородження, при необхідності, робочих місць та струмоведучих частин, які залишились під напругою.

Організація безпечного ведення робіт в електроустановках.

(п.1.3. ПБЕЕС).

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електро-установок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен:

  • призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство);

  • забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників;

- затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з хорони праці;

  • встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроус­тановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, вип­робуванням і вимірюванням;

  • забезпечити перевірку знань працівників у встанов­лені строки згідно з вимогами "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей /Москва, Энергоатомиздат, 1989", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84 (далі ПТЕ);

  • забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимі­рювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

  • забезпечити проведення технічного огляду електро­установок.

Фахівці служб охорони праці зобов'язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки.

Забороняється покладати на енергослужбу обов'язки, що не входять до її професійної компетенції.
  1   2   3

Схожі:

Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій з дисципліни "Інноваційний менеджмент" для студентів 5-6 курсів денної та заочної форм навчання
Конспект лекцій з дисципліни “Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050107...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconО. Б. Костенко І. О. Гавриленко інформаційні системи І технології конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601 «Менеджмент»
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601 «Менеджмент»
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій з дисципліни «основи психології та педагогіки» для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання
Золотарьова, І. М. Конспект лекцій з дисципліни «Основи психології та педагогіки» для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 090209 «Гідравлічні і пневматичні машини» денної та заочної форм навчання
Експлуатація та обслуговування машин: Конспект лекцій /Укладач В. Ф. Герман. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 98 с
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 090209 «Гідравлічні і пневматичні машини» денної та заочної форм навчання
Експлуатація та обслуговування машин: Конспект лекцій /Укладач В. Ф. Герман. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 98 с
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій денної і заочної форм навчання
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconВ. М. Шавкун конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Діагностування електрообладнання транспортних засобів» (для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconТ.Є. Киркач інженерна графіка конспект
Конспект лекцій для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 060101 – «Будівництво»
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Екологія» (для студентів 2 курсу денної, заочної форм навчання та студентів факультету післядипломної...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій Лекції призначені для студентів мнту денної та заочної (дистанційної) форм навчання
Мова програмування С# І платформа ms. Net Framework: Конспект лекцій. Для студентів напрямів підготовки “Комп’ютерні науки”, “Програмна...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconТ. М. Бурмака Конспект лекцій з дисципліни
Економіка будівництва: Конспект лекцій (для студентів 3-4 курсів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 0921 060101)...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи