1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 icon

1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4




Назва1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4
Сторінка1/11
Дата22.06.2012
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Зміст

1. Предмет технічної механіки рідини і газів 4

2. Основні фізичні властивості рідини 4

2.1. Щільність рідини. В'язкість рідин. Капілярні явища. Аномальні рідини. Ідеальна рідина 4

3. Рівновага краплинних рідин 17

3.1. Рівноважний стан рідини і діючі сили 18

3.2. Гідростатичний тиск у точці 20

3.3. Загальні диференціальні рівняння рівноваги рідини 22

3.4. Рівновага краплинної рідини у полі земного тяжіння 28

3.5. Абсолютний і надлишковий тиск. Вакуум 31

3.6. Тиск рідини на плоскі стінки. Центр тиску 32

3.7. Тиск рідини на криволінійні поверхні. Закон Архімеда 35

4. Рівняння енергії і теорема імпульсів 41

4.1. Основні поняття і визначення руху рідини 41

4.2. Рівняння Бернуллі для елементарного струмка нестисливої рідини 46

4.3. Рівняння нерозривності 53

5. Загальні відомості про гідравлічні опори 57

5.1. Види гідравлічних опорів 57

5.2. Загальна формула для втрат напору на тертя при рівномірному русі рідини в трубах 60

5.3. Ламінарний і турбулентний рух рідини 63

5.4. Число Рейнольдса 64

5.5. Особливості ламінарного і турбулентного руху рідини в трубах 66

5.6. Утрати напору на тертя в круглій трубі 69

5.7. Дослідні дані про розподіл швидкостей і втрати напору 71

5.8. Місцеві гідравлічні опори. Загальні відомості 75

Список літератури 77


1. Предмет технічної механіки рідини і газів

Механіка рідини і газів – це наука, що розглядає основні закони руху і рівноваги рідин (як краплинних, так і газоподібних), а також їхню силову взаємодію з твердими тілами.

Механіку рідини можна розділити на дві частини:

1) теоретична механіка рідини, де викладаються основні положення теорії рівноваги і руху краплинних рідин і газів;

2) прикладна (технічна) механіка рідини, в якій розглядається додаток цих законів до практичних випадків.

Знання механіки рідини необхідно для вирішення цілого ряду інженерних завдань – розрахунку трубопроводів, повітропроводів, конструювання гідравлічних і повітродувних машин (компресори, насоси, вентилятори та ін.), проектування котельних агрегатів, а також вирішення безлічі інших питань [1-3].


2. Основні фізичні властивості рідини
^

2.1. Щільність рідини. В'язкість рідин. Капілярні явища. Аномальні рідини. Ідеальна рідина


Рідини з погляду механічних властивостей розділяються на два класи – малостисливі (краплинні) й стисливі (газоподібні). З позицій фізики краплинні рідини значно відрізняються від газоподібних. У механіці рідини часто закони, справедливі для краплинних рідин, є справедливими і для газоподібних, і навпаки.

Для більшості випадків, розглянутих у цьому посібнику, не матиме принципового значення, про яку рідину буде йти мова – краплинну чи газоподібну. Якщо ж виникне така необхідність, це буде обмовлятися окремо.

Краплинні рідини мають цілком визначений обсяг, величина якого практично не змінюється під дією зовнішніх сил. Гази займають весь наданий їм обсяг і можуть значно змінювати його залежно від прикладених зовнішніх сил.

Основні властивості рідини, що істотно впливають на багато законів їхнього руху – це щільність і в'язкість. У деяких ситуаціях також велике значення може мати сила поверхневого натягу.

Щільність рідин – щільністю рідини називається її маса, віднесена до одиниці об'єму:

, (1)

де ^ М – маса рідини в об'ємі W.

Щільність води при 4° С ?=1000 кг/м3 (102 кгсс24).

Якщо рідина неоднорідна, то формула (1) визначає лише середню щільність рідини. Для визначення щільності в даній точці слід скористатися формулою

, (2)

У практиці про масу рідини судять за її вагою. Вага рідини, що приходиться на одиниця об'єму, називається питомою вагою:

=G/W, (3)

де G — вага рідини в об'ємі W.

Питома вага води при 4° С = 9810 Н/м3 (1000 кгс/м3).

Якщо рідина неоднорідна, то формула (3) визначає тільки середню питому вагу рідини. Для визначення питомої ваги рідини в даній точці слід користуватися формулою

, (4)

де G — вага рідини в об'ємі W.

Щільність і питома вага зв'язані між собою відомим співвідношенням

, (5)

де g — прискорення вільного падіння.

Відносною питомою вагою рідини (чи відносною вагою)  називається відношення питомої ваги даної рідини до питомої ваги води при 4°С:

. (6)

На відміну від питомої відносну питома вага являє собою відвернену (безрозмірну) величину, чисельне значення якої не залежить від обраної системи одиниць виміру. Так, для прісної води при 4°С маємо

(7)

У табл.. 1 як приклад наведені значення питомої ваги і щільності деяких краплинних, а в табл. 2 – стисливих рідин (газів).

Щільність, а, отже, питома і відносна питома вага рідин змінюються зі зміною тиску і температури. Ця залежність різна для краплинних рідин і газів.

Стискальність краплинних рідин під дією тиску характеризується коефіцієнтом об'ємного стиску ?, що являє собою відносну зміну об'єму рідини на одиницю зміни тиску:

, (8)

де W0 — первісний об'єм рідини;

∆W — зміна цього об'єму при збільшенні тиску на величину ∆р.

Коефіцієнт об'ємного стиску в системі СІ має розмірність Па-1.

Знак мінус у формулі (8) обумовлений тим, що позитивному збільшенню тиску p відповідає негативне збільшення (тобто зменшення) обсягу рідини.


Таблиця 1 – Щільність ? і питома вага ? краплинних рідин при 20°С

Рідина

? , Н/м3

?, кг/м3

Анілін

9270

1040

Бензол

8590—8630

876—880

Бензин авіаційний

7250—7370

739—751

Вода прісна

9790

998,2

» морська

10010—10090

1002—1029

Гліцерин безводний

12260

1250

Гас

7770—8450

792—840

Олія касторова

9520

970

» мінеральна

8000—8750

877—892

Нафта

8340—9320

850—950

Ртуть

132900

13547

Спирт етиловий безводний

7440

789,3

Хлористий натрій (розчин)

10690

1200

Ефір етиловий

7010—7050

715—719


Таблиця 2 – Наближені значення щільності ? і питомої ваги ? газів при

тиску 740 мм рт. ст. і t = 15°С

Газ

?, Н/м3

?, кг/м3

Водень

0,81

0,08

Водяной пар

7,25

0,74

Окис вуглецю

11,3

1,15

Азот

11,3

1,15

Повітря

11,6

1,2

Кисень

12,8

1,3

Вуглекислота

17,6

1,8


Величина, зворотна коефіцієнту об'ємного стиску, називається модулем пружності рідини:

. (9)

Коефіцієнт об'ємного стиску краплинних рідин мало змінюється при зміні температури і тиску (табл.. 4).

Таблиця 3 – Значення коефіцієнта об'ємного стиску води при різних температурах і тисках

t

0С

при тисках у Па·104

50

100

200

390

780

0

5,4

5,37

5,31

5,23

5,15

5

5,29

5,23

5,18

5,08

4,93

10

5,23

5,18

5,08

4,98

4,81

15

5,18

5,1

5,03

4,88

4,7

20

5,15

5,05

4,95

4,81

4,6


Таким чином, при підвищенні тиску на 9,8·104 Па (1 ат) об'єм води зменшується на 1/20000 частину початкової величини. Коефіцієнт об'ємного стиску для інших краплинних рідин має приблизно той же порядок. У більшості випадків, що зустрічаються в практичній діяльності інженера-сантехника, зміни тиску не досягають великих величин, тому стисливістю води можна знехтувати, вважаючи питому вагу і її щільність не залежними від тиску.

Міцність рідини на розрив при вирішенні практичних завдань не враховується.

Температурне розширення краплинних рідин характеризується коефіцієнтом температурного розширення t, що виражає відносне збільшення об'єму рідини при збільшенні температури на 10С, тобто

, (10)

де W0 — початковий об'єм рідини;

∆W — зміна цього об'єму при підвищенні температури на величину ∆T.

Коефіцієнт температурного розширення краплинних рідин, як це видно з табл. 4, незначний. Так, для води при температурі від 10 до 20°С и тиску 105Па – t= 0,00015 1/град.


Таблиця 4 - Коефіцієнт температурного розширення води

Тиск, Па·104

t, 1/град при температурі, °С

1-10

10-20

40-50

60-70

90-100

10

0,000014

0,00015

0,000422

0,000556

0,000719

980

0,000043

0,000165

0,000422

0,000548

0,000714

1960

0,000072

0,000183

0,000426

0,000539



4900

0,000149

0,000236

0,000429

0,000523

0,000661

8830

0,000229

0,000294

0,000437

0,000514

0,000621


Однак вплив температури на питому вагу в ряді випадків (при значній різниці температур) доводиться враховувати.

Щільність і питома вага краплинних рідин, як це випливає з попередніх міркувань, мало змінюються зі зміною тиску і температури. Можна приблизно вважати, що щільність не залежить від тиску, а визначається тільки температурою. З виразів (1) і (10) можна знайти наближене співвідношення для розрахунку зміни щільності краплинних рідин зі зміною температури:

. (11)

Значення коефіцієнта ?t у (11) знаходять з таблиць у межах заданого інтервалу температур (табл. 4).

Здатність рідин змінювати щільність (питому вагу) при зміні температури широко використовується для створення природної циркуляції в котлах, опалювальних системах, для видалення продуктів згоряння і т.д.

У табл. 5 наведені значення щільності води при різних температурах.

На відміну від краплинних рідин, гази характеризуються значною стисливістю і високими значеннями коефіцієнта температурного розширення. Залежність щільності газів від тиску і температури встановлюється рівнянням стану.

Найбільш прості властивості має газ, розріджений настільки, що взаємодія між його молекулами може не враховуватися – так званий ідеальний газ.

Таблиця 5 - Залежність щільності ?, кінематичної ? і динамічної ? в'язкості води від температури

Температура, °С

?, кг/м3

?·104, м2

?·103, Па·с

0

999,9

0,0179

1,79

4

1000

0,0152

1,57

20

998

0,0101

1,01

40

992

0,0066

0,65

60

983

0,0048

0,48

80

972

0,0037

0,36

90

965

0,0033

0,31

99

959

0,0028

0,27


Для ідеальних газів справедливе рівняння Клапейрона, що дозволяє визначати щільність газу при відомих тиску і температурі, тобто

, (12)

де р - абсолютний тиск; R - питома газова постійна, різна для різних газів, але не залежна від температури і тиску (для повітря R= 287 Дж/(кг·К)); T - абсолютна температура.

Поводження реальних газів в умовах, далеких від скраплення, лише незначно відрізняється від поводження ідеальних газів, і для них у широких межах можна користуватися рівняннями стану ідеальних газів.

У технічних розрахунках щільність газу звичайно приводять до нормальних фізичних (t=0°; ?= 101 325 Па) або до стандартних умов (t=20°С; ?=101325 Па).

Щільність повітря при R = 287 Дж/(кг·К) у стандартних умовах за формулою (12) буде дорівнювати =1,2 кг/м3.

Щільність повітря при інших умовах визначають за формулою

(13)

Оскільки об'єм газу великою мірою залежить від температури і тиску, висновки, отримані при вивченні краплинних рідин, можна поширювати на гази лише в тому разі, якщо в межах розглянутого явища зміни тиску і температури незначні. Значні різниці тисків, що викликають істотну зміну щільності газів, можуть виникнути при їхньому русі з великими швидкостями. Співвідношення між швидкістю руху рідини і швидкістю звуку в ній дозволяє судити про необхідність урахування стисливості в кожному конкретному випадку. Практично газ можна приймати нестисливим при швидкостях руху, що не перевищують 100 м/с.

^ В'язкість рідин. В'язкістю називається властивість рідин чинити опір зрушенню. Усі реальні рідини мають визначену в'язкість, що виявляється у вигляді внутрішнього тертя при відносному переміщенні суміжних частинок рідини. Поряд з легкорухливими рідинами (наприклад, водою, повітрям) існують в'язкі рідини, опір яких зрушенню дуже значний (гліцерин, важкі олії та ін.). Таким чином, в'язкість характеризує ступінь плинності чи рідини рухливості її частинок.

Нехай рідина тече уздовж плоскої стінки рівнобіжними шарами (рис. 1). Унаслідок гальмуючого впливу стінки шари рідини будуть рухатися з різними швидкостями, значення яких зростають у міру віддалення від стінки.

Розглянемо два шари рідини, що рухаються на відстані ∆y один від одного. Шар А рухається зі швидкістю і, а шар В – зі швидкістю u+∆u. Унаслідок різниці швидкостей шар В зрушується відносно шару А на величину ∆u (за одиницю часу). Величина ∆u є абсолютним зрушенням шару А по шару В, а ∆u/∆у є градієнт швидкості (відносне зрушення). Дотичну напругу, що з'являється при цьому русі (силу тертя на одиницю площі) позначимо через .



Рис. 1 - Розподіл швидкостей при русі рідини уздовж твердої стінки

Тоді аналогічно явищу зрушення у твердих тілах одержимо наступну залежність між напругою і деформацією:

(14)

або, якщо шари будуть знаходитися нескінченно близько один до одного,

(15)

Величина ?, аналогічна коефіцієнту зрушення у твердих тілах і опірність рідини, що характеризує, зрушенню, називається динамічною чи абсолютною в'язкістю. На існування співвідношення (15) перша вказівка є у Ньютона, тому воно називається законом тертя Ньютона.

Сила внутрішнього тертя в рідині

, (16)

тобто прямо пропорційна градієнту швидкості, площі тертьових шарів ? і динамічної в'язкості (тим самим тертя в рідині відрізняється від тертя у твердих тілах, де сила тертя залежить від нормального тиску і не залежить від площі тертьових поверхонь) [1,4].

У міжнародній системі одиниць динамічна в'язкість виражається в Н∙с/м2 чи Па∙ с.

У технічній системі одиниць динамічна в'язкість має розмірність кгс∙с∙м-2. У системі CGS за одиницю динамічної в'язкості приймається пуаз (П) у пам'ять про французького лікаря Пуазейля, який досліджував закони руху крові в судинах людського тіла, рівний 1 г ∙ см-1 ∙с-1 : 1Па·с=0,102 кгс·с/м2=10П.

В'язкість рідин великою мірою залежить від температури; при цьому в'язкість краплинних рідин при збільшенні температури зменшується, а в'язкість газів зростає.


Таблиця 6 - Кінематична і динамічна в'язкість краплинних рідин (при t=20°С)

Рідина

?, Па∙с

м2

Вода прісна

0,00101

0,01012

Гліцерин безводний

0,512

4,1

Гас (при 15° С)

0,0016—0,0025

0,02—0,03

Бензин (при 15° С)

0,0006—0,00065

0,0083—0,0093

Олія касторова

0,972

10,02

» мінеральна

0,0275—1,29

0,313—14,5

Нафта при 15° С( =0,86)

0,007—0,008

0,081—0,093

Ртуть

0,0015

0,00111

Спирт етиловий безводний

0,00119

0,0151


Поряд з поняттям абсолютної чи динамічної в'язкості в гідравліці знаходить застосування поняття кінематичної в'язкості, що являє собою відношення абсолютної в'язкості до щільності рідини:

. (17)

У міжнародній системі одиниць кінематична в'язкість виміряються в м2/с; одиницею для виміру кінематичної в'язкості в системі CGS служить стокс (на честь англійського фізика Стокса): 1 Ст=1 см2/с=10-4 м2/с.

Кінематична в'язкість газів залежить як від температури, так і від тиску, зростаючи зі збільшенням температури і зменшуючись зі збільшенням тиску (табл. 7).


Таблиця 7 - Значення кінематичної в'язкості  і питомої газової постійної R для деяких газів

Газ

·104, м2/с при температурі в °С

R, Дж/(кг·К)

0

20

50

100


Повітря

Метан

Етилен

0,133

0,145

0,075

0,151

0,165

0,086

0,178

0,197

0,104

0,232

0,256

0,138

287

520

296


Експериментально в'язкість рідин визначають віскозиметрами.

^ Капілярні явища. Молекули рідини, розташовані в поверхні контакту з іншою рідиною, газом чи твердим тілом, знаходяться в умовах, відмінних від умов усередині деякого об'єму рідини. Усередині об'єму рідини молекули оточені з усіх боків такими ж молекулами, а поблизу поверхні — тільки з однієї сторони. Тому енергія поверхневих молекул відрізняється від енергії молекул в обсязі на деяку величину, яка називається поверхневою енергією. Ця енергія пропорційна площі поверхні поділу s:

Эn = s . (18)

Коефіцієнт пропорційності , називаний коефіцієнтом поверхневого натягу, залежить від природи дотичних середовищ. Цей коефіцієнт можна подати у вигляді

?=-F/l (19)

де F – сила поверхневого натягу;

l – довжина лінії, що обмежує поверхню поділу.

Виходячи з цього визначення,  має розмірність енергії на одиницю площі чи сили на одиницю довжини. Для межі поділу вода – повітря при t=20°С коефіцієнт поверхневого натягу ?=0,073 Дж/м2, для межі поділу ртуть – повітря коефіцієнт ?=0,48 Дж/м2.

Поверхневий натяг рідини чутливий до її чистоти і температури. Речовини, здатні значною мірою знизити сили поверхневого натягу, називаються поверхнево-активними речовинами (ПАР). При підвищенні температури величина поверхневого натягу зменшується, а в критичній точці переходу рідини в пару звертається в нуль.

На поверхні поділу трьох фаз, наприклад, твердої стінки 1, рідини 2 і газу 3 між поверхнею рідини і твердою стінкою утворюється так званий крайовий кут ? (рис. 2). Величина крайового кута залежить від природи дотичних середовищ (від поверхневих натягів на їхніх межах) і не залежить ні від форми посудини, ні від дії сили ваги. Якщо край рідини піднятий, її поверхня має увігнуту форму (рис. 2, а) – крайовий кут гострий. У цьому разі рідина змочує тверду поверхню. Чим гірше змочувальна здатність рідини, тим більше крайовий кут. При ?>90° рідина вважається незмочувальною, при повному незмочуванні ?=180°. Краплі такої рідини немов би підгортаються, намагаючись зменшити площу контакту з твердою поверхнею.

Від явища змочування залежить поводження рідини в тонких (капілярних) трубках, занурених у цю рідину. У разі змочування рідина в трубці піднімається над рівнем вільної поверхні, у разі незмочування — опускається. Висоту капілярного підняття (опускання) рідини знаходять за формулою

(20)

де ?— питома вага рідини;

r — радіус трубки.

В усіх явищах, що відбуваються при спільній дії сил поверхневого натягу і сил ваги, значну роль відіграє капілярна постійна , яка входить у вираз (20), і має лінійну розмірність; для води при 20° С капілярна постійна дорівнює 0,0039м.


Рис. 2 – Визначення крайового кута


^ Аномальні рідини. До рідин, що не підпорядковані закону в'язкості Ньютона (15), так званих "неньютонівських" (чи аномальних) рідин, можна віднести, наприклад, литий бетон, глинистий розчин, який використовується при буравленні шпар, нафтопродукти при температурі, близькоій до температури застування, колоїди та ін.

Дослідами встановлено, що рух неньютонівських рідин починається тільки після того, як дотичні напруження досягнуть деякого граничного мінімального значення (так звана початкова напруга зрушення); при менших напругах ці рідини не течуть, а відчувають тільки пружні деформації.

В аномальних рідинах дотичне напруження визначають за формулою Бінгема

, (21)

де ?0 — початкове напруження зрушення.

Таким чином, в аномальних рідинах сила тертя виникає ще в спочиваючих рідинах, але при прагненні цих рідин почати рухатися. На рис. 3 показана залежність між дотичним напруженням і градієнтом швидкості для нормальних 1 і аномальних 2 рідин.



Рис. 3 – Залежність дотичного напруження від градієнта швидкості


В'язкість аномальних рідин (так звана структурна в'язкість) на відміну від в'язкості ньютонівських рідин при заданій температурі і тиску непостійна і змінюється у функції від градієнта швидкості .

Поводження різних аномальних рідин під навантаженням і їхніми динамічними властивостями викладаються в реології, висновки якої мають однакове значення як для механіки рідини, так і для теорії пластичності.

Ідеальна рідина. У механіці рідини для полегшення розв'язання деяких задач використовується поняття про ідеальну рідину. Під ідеальною рідиною розуміють уявлювану рідину, позбавлену в'язкості, абсолютно нестисливу, що не розширюється зі зміною температури, абсолютно не здатну протистояти розриву. Таким чином, ідеальна рідина являє собою деяку модель реальної рідини. Висновки, отримані виходячи з властивостей ідеальної рідини, доводиться, як правило, коригувати, вводячи поправочні коефіцієнти.


^ 3. Рівновага краплинних рідин
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconНа навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів зі спеціальності
Значення «Технічної механіки рідини і газу» у народному господарстві. Визначення рідин і газів. Реальні та ідеальні рідини. Основні...
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Водопостачання та водовідведення»
Значення «Технічної механіки рідини І газу» у народному господарстві. Визначення рідин І газів. Реальні та ідеальні рідини. Основні...
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconРозділ Основи прикладної механіки рідини та газів
При цьому максимальна швидкість руху часток рідини, яка переміщується по осі труби, в два рази більше середньої швидкості їхнього...
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconРозділ Основи прикладної механіки рідини та газів
При цьому максимальна швидкість руху часток рідини, яка переміщується по осі труби, в два рази більше середньої швидкості їхнього...
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconЧастинка рідини (газу) – це елементарний об’єм рідини або газу. Частинка рідини (газу) – це елементарний об’єм рідини або газу
Відзначимо, що стисливість рідин на відміну від газів незначна. Рідина, густина якої однакова в будь-якій точці і змінюватися не...
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Кафедра технічної механіки І сільськогосподарського машинобудування
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Кафедра технічної механіки І сільськогосподарського машинобудування
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconТернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Кафедра технічної механіки І сільськогосподарського машинобудування
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни датчик-сигналізатор паливних газів новизна розробки
Новизна розробки: Датчик-сигналізатор паливних газів моделі “202” є стаціонарним електронним приладом безперервної дії, який призначений...
1. Предмет технічної механіки рідини І газів 4 iconПлан лекційних занять
Механіка рідини. Гемодинаміка. В’язкість рідини, в’язкість крові. Плин в’язких рідин у біологічних системах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи