Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини icon

Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини




Скачати 56.21 Kb.
НазваУся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини
Дата23.06.2012
Розмір56.21 Kb.
ТипДокументи

ВСТУП

Людина – суспільна істота, яка представляє собою вищу ступінь розвитку життя на землі, здатна робити знаряддя праці, з їх допомогою впливати на навколишній світ, яка володіє складно організованим мозком, свідомістю і членороздільною мовою.

Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так і члена суспільства, складає поняття його діяльності і є специфічною формою існування людини. Саме діяльність, свідомість і членороздільна мова, що використовується для спілкування, відрізняють людини від інших живих істот.

Людина займається різними видами діяльності протягом усього життєвого циклу, знаходячись у різних сферах існування: природній, виробничій, соціальній, побутовій.

У своїй філософській сутності кожна з видів діяльності людини спрямована на підвищення комфортності його життя. Таке положення сформувалося внаслідок специфічних умов багатовікової еволюції людини. Одночасно з одержанням бажаного позитивного ефекту в плані підвищення комфортності життя, кожна діяльність людини є і потенційно небезпечною. Це зв'язано з об'єктивними обставинами існування матерії, що не дозволяють досягти абсолютної безпеки функціонування створюваних людиною технічних, біологічних і інших об'єктів і систем.

Результати відповідних досліджень викликали необхідність зміни поглядів у цій області і, як наслідок, – переходу світового наукового співтовариства від концепції абсолютної безпеки створюваних об'єктів і систем, до концепції припустимого ризику. Відповідно до цієї концепції людина існує в багатокомпонентному середовищі, яке характеризується природними, техногенними, антропогенними, соціальними, політичними, комбінованими небезпеками і небезпеками надзвичайного характеру. Небезпека – це об'єктивні чи суб'єктивні властивості явищ, процесів, об'єктів чи систем у визначених умовах наносити безпосередньо чи опосередковано шкоду життю і здоров'ю людини, навколишньому середовищу.

У відповідності з концепцією припустимого ризику рівень небезпеки процесів, об'єктів і систем є керованою характеристикою. Рішення задачі керування процесом реалізації небезпеки полягає в апріорному чи апостеріорному вивченні процесу розвитку небезпеки, визначенні умов, при яких вона може реалізуватися і привести до небажаних наслідків. Таким чином, забезпечення припустимого рівня ризику виробляється шляхом попереднього прогнозування небезпеки з наступною розробкою комплексу відповідних організаційних і технічних заходів, спрямованих на захист людини і середовища існування. Виходячи з цього випливає, що безпека – це такий стан об'єктів предметної діяльності людини, при якій з визначеним ступенем ризику забезпечується виключення появи небезпеки.

Безпека життєдіяльності – це область науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я, життя людини і середовища його проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і діяльності людини (навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльність»).

Людина постійно взаємодіє із середовищем існування, будучи невід'ємною складовою частиною природного навколишнього середовища. У процесі своєї діяльності людина змінює навколишнє середовище, найчастіше негативно впливає на її природну динамічну рівновагу. Технологічні процеси сучасного виробництва забруднюють навколишнє середовище пиловими, газовими і тепловими викидами, промисловими стоками, електромагнітними полями, що іонізують і шумовими випромінюваннями, іншими фізичними і хімічними негативними факторами. Такий вплив людини на навколишнє середовище негативно позначається на протіканні її основних законів розвитку й екологічної рівноваги і, як наслідок, – веде людство до екологічної катастрофи. Статистичні дані свідчать про неухильний ріст у світі кількості аварій і катастроф, появі нових і модифікації відомих захворювань, виробничого і побутового травматизму. Так, у плині останніх 20 років XX сторіччя відбулося 56 % усіх найбільш великих техногенних катастроф. Закономірним є також зростання інтенсивності негативного впливу на людину і навколишнє середовище наслідків реалізації небезпек.

Характерним є також збільшення на Землі і стихійних лихах. У 1990 році їхня кількість подвоїлася в порівнянні з 1960 роком. В даний час стихійні лиха протягом кожного року приводять до загибелі близько 250 тис. чоловік у світі, створюють загрозу життю 25 млн. чоловік.

Науково-технічний прогрес привів також до характерного забруднення навколишнього середовища, особливо міської зони токсичними хімічними речовинами. Унаслідок цього безупинно зростає кількість отруєнь у сфері виробництва й у побуті.

Дані Міжнародної організації праці свідчать про щорічну загибель на виробництві у світі 200 тис. чоловік. Крім того, одержують травми ще 120 млн. чоловік. Кожні 3 хвилини унаслідок виробничого травматизму на земній кулі гине один робітник. У світі нараховується майже 500 млн. інвалідів, причому, кожен п'ятий з них одержав інвалідність у результаті нещасливого випадку.

В Україні утрати виробничого потенціалу щорічно складають 120 – 130 тис. чоловік. З них близько 1,5 тис. гине, майже 17 тис. стають інвалідами праці, більше 5 тис. одержують професійні захворювання. Тільки за 1996 – 1999 рік в Україні загинуло на виробництві 9 тис. чоловік.

З 1990 року динаміка погіршення безпеки життєдіяльності населення і травматизму в побуті і невиробничій сфері різко збільшилася. Тільки травми зі смертельними результатом у невиробничій сфері одержують щорічно більше 70 тис. чоловік. Таким чином, на одного загиблого на виробництві приходиться 50 чоловік, що загинули в побутовому середовищі. З них 70 – 80 % складають чоловіка віком 30...50 років. У плині кожного року смертельно травмується близько 3 тис. дітей. Від пожеж і дорожньо-транспортних випадків у рік гине більш 8 тис. чоловік. Самогубства й убивства несуть більш 20 тис. життів, утоплення – близько 5 тис. чоловік.

У результаті у виробничій і побутовій сферах щороку травмується понад 1 млн. чоловік.

Таким чином, положення, що склалося з безпекою життєдіяльності в Україні, щорічно приводить до втрат 0,15 – 0,16 % населення держави.

На додаток до приведених статистичних даних слід зазначити, що п'ята частина населення України проживає в екологічно несприятливих умовах. Реальна погроза здоров'ю людей існує в районах Приазов'я, Донбасу, Запорожжя, Кривого Рогу й ін.

У районі Чорнобильської АЕС, де радіаційне тло перевищує припустимий, продовжує проживати більше 230 тис. чоловік.

За даними фахівців здоров'я населення на 60 – 90 % залежить від стану навколишнього середовища, якості продуктів харчування і питної води.

В Україні постійно знижується тривалість життя, особливо в чоловіків. У 1964 – 1965 р.р. вона складала 66,1 років, а за останнє десятиліття XX сторіччя зменшилася до 63,9 років. Практично у всіх регіонах України народжуваність виявилася нижче смертності.

Приведені статистичні дані свідчать про безперечну актуальність проблем, зв'язаних із забезпеченням життєдіяльності людини і збереженням навколишньої природного середовища на сучасному етапі розвитку суспільства.

«^ Кожна людина має право на життя...» («Декларація прав людини»). Без забезпечення необхідної безпеки життєдіяльності людини неможливо повною мірою скористатися цим правом. Саме тому Організація Об'єднаних Націй визначила лейтмотивом своєї діяльності на найближчі 50 років перехід від безпеки держави до безпеки людини, як індивідуума.

Автори висловлюють щиру подяку д.т.н., проф., ректору ХНАМГ Шутенку Леоніду Миколайовичу за моральну підтримку та допомогу у виданні даного навчального посібника, проф., зав. кафедрою «Безпека життєдіяльності» ХНАМГ Коржику Борису Михайловичу за ідейну підтримку, д.т.н., проф. МДТУ ім. М. Е. Баумана Сергію Вікторовичу Бєлову за ідеологічну спрямованість у позиції до науки «Безпека життєдіяльності», а також рецензентам д.т.н., проф., зав. кафедрою «Охорона праці та навколишнього середовища» ХДАЗТ Шапці Олексію Васильовичу та д.фіз.-мат.н., проф. кафедри теоретичної фізики ХНУ ім. В. Н. Каразіна Ходусову Валерію Дмитровичу, які приділили велику увагу рукопису книги.

Автори будуть вдячні зауваженням, доповненням та побажанням відносно змісту навчального посібника, які слід направляти по адресі: Україна, 62002, м. Харків, вул. Революції, 12, ХНАМГ, кафедра «Безпека життєдіяльності».






Схожі:

Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconСередовище життєдіяльності людини в структурі системи людина – середовище існування
Вивчаючи безпеку життєдіяльності людини як категорію, щодо сутності його життя, сфери його діяльності І взаємозв'язку з навколишнім...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconПроблема справжнього І несправжнього існування людини у сучасному світі
Яскравий приклад неістинного існування сучасної людини – коли доволі часто здійснення найзаповітніших мрій викликає не радість, вдоволення,...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconРозділ 4 забезпечення безпеки життєдіяльності людини
Життєдіяльність це активне існування людини, яке сполучає його виробничу, соціальну І побутову діяльність
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconЗатверджую” Проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. А. Бугров „ ”
Поняття особистості. Феномен людини. Основні тлумачення походження людини. Поняття середовища. Поняття спадковості. Вплив спадковості...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconРектор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Біологія людини, її складові частини: анатомія, фізіологія, антропологія, генетика та екологія людини. Гігієна — наука про здоров'я...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconПсихологія творчості види творчості. Поняття про творчий процес
Другий підхід пов’язує творчість із самореалізацією людини, з розвитком мотивації її творчої діяльності. Критерій творчості в такому...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconПолітекономія Тема Предмет і метод політичної економії
Матеріальне виробництво як основна умова існування та розвитку людини та суспільства. Процес праці та його прості моменти: праця,...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconХерсонський державний університет факультет пиродознавства, здоров’я людини І туризму
Синтез та дослідження біологічної активності 4-(3-піридил)піримідинону та його похідних ”
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconТ. О. Донецький національний технічний університет
Ця здатність базується на достатньому рівні мовної культури людини, його вмінні користуватися словом та мовою. Мовна культура людини...
Уся сукупність видів активності людини, як індивідуума, так І члена суспільства, складає поняття його діяльності І є специфічною формою існування людини iconТема 17. Поняття та класифікація прав людини
Права людини — це той абсолютний кордон, який не повинна перетинати жодна держава
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи