Буковинський державний медичний університет icon

Буковинський державний медичний університет




Скачати 416.47 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет
Дата23.06.2012
Розмір416.47 Kb.
ТипДокументи

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної хірургії




"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Проректор з навчальної роботи

професор ___________ М.Ю. Коломоєць

"___"_______________ 2008 р.


РОБОЧА навчальна ПРОГРАМА

З ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ТА АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

на 2007-2008 навчальний рік

Факультет – медичний

Спеціальність – стоматологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст

Кафедра – загальної хірургії

Курс – ІІ


Семестр – ІV


Лекції – 6 годин

Практичні заняття – 20 годин

Самостійна робота студентів – 28 годин

^ Всього – 54 години

Залік – ІV семестр


Робоча навчальна програма складена на основі програми “ЗАГАЛЬНА ХІРУРГІЯ” програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації. Спеціальність: 7.110106 " Стоматологія"

КИЇВ – 2007, 39 с.

Схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

"____"___________________ 2008 р. ( Протокол № )


Зав. кафедри загальної хірургії,

професор Ф.Г. Кулачек


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії

з хірургічних дисциплін

"____"__________________2008 р. ( Протокол № )


Голова предметно-методичної
комісії, професор І.Ю. Полянський



пояснювальна записка

Програма з загальної хірургії, хірургічних хвороб та хірургії надзвичайних ситуацій для стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації „Лікар-стоматолог”, відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики за спеціальністю 7.110106 ”Стоматологія” і освітньо-професійної програми підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239 та навчального плану, затвердженого наказом МОЗ України від 25.07.03. №352. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 5 років, а базова медична підготовка – протягом 4,5 років. Згідно з навчальним планом, вивчення загальної хірургії з доглядом за хворими здійснюється в ІV-V семестрах.
^

загальна хірургія з доглядом за хворими:


а) базується на вивченні студентами анатомії, гістології, нормальної фізіології, оперативної хірургії, патологічної анатомії, патологічної фізіології, пропедевтичної терапії, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) передбачає вивчення студентами основ хірургічних дисциплін: хірургічної патології внутрішніх органів; отриманні знань та умінь з загальних принципів роботи в умовах асептики; в діагностиці та наданні невідкладної допомоги хворим з гострою, що загрожує життю, хірургічною патологією; невідкладними станами та травматичними пошкодженнями при надзвичайних ситуациях;

в) надає можливість отримати практичні навички та професійні вміння для діагностики та надання медичної допомоги при гострих невідкладних патологічних станах в процесі догляду за хворими та при надзвичайних ситуаціях.

Організація навчального процесу здійснюється за традиційною системою відповідно до вимог нормативних документів.

^ Розділ (змістовна одиниця) – це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Тема – (навчальний елемент або дидактична одиниця) – мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об’єкта.

^ Навчальний об’єкт – навчальна інформація певного обсягу, що має самостійну логічну структура та зміст, і дає змогу оперувати цією інформацією у процесі мислення.

Знання – результат процесу діяльності пізнання, перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення її у свідомості людини. Знання – категорія, яка відбиває зв’язок між пізнавальною й практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, суджень, уявлень та образів, орієнтованих основ дій тощо, яка має певний обсяг і якість. Знання можливо ідентифікувати тільки за умови їх проявлення у вигляді умінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії.

Навичка – дії, що виконуються під час здійснення певної діяльності, які завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю;

Уміння – здатність виконувати певні дії під час здійснення тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.


Видами навчання згідно з навчальним планом є:

  • Лекції;

  • Практичні заняття;

  • Самостійна теоретична робота студентів;

  • Практична робота в палатах, перевязувальних, операційних;

Практичні заняття за методикою є клініко-лаборатоними, бо передбачають:

  • Дослідження функціональних станів у людей (наприклад визначння груп крові);

  • Дослідження хворого з хірургічною патологією;

  • Практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;

  • Вирішення клінічних ситуаційних задач та тестів.

Контроль засвоєння теми проводиться на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей.

Передбачається застосувати наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

  • тестовий контроль;

  • контроль теоретичних знань;

  • розвязування клінічних ситуаційних задач;

  • оцінка та аналіз результатів клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

  • контроль практичних навичок.


^ ОСНОВНА МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ.


Основною метою викладання загальної хірургії для студентів ІІ курсу за спеціальністю “стоматологія” є засвоєння поняття про хірургію як розділ медицини та хірургічних захворювань, зв’язку хірургії з іншими медичними дисциплінами, організація роботи хірургічних стаціонарів та хірургічних відділень поліклініки, оволодіння методикою обстеження хірургічних хворих.

У процесі навчання студенти повинні засвоїти питання асептики та антисептики, загальні питання анестезіології, симптоматології кровотеч та крововтрат, вміти надати першу допомогу. Студенти повинні засвоїти основи трансфузіології, методи переливання крові, ускладнення, помилки при переливанні крові та її компонентів, вміти проводити проби на сумісність. Вони повинні знати анатомічне та фізіологічне обґрунтування операції, підготовку до операції та ведення післяопераційного періоду.

По загальній хірургічній патології студент має оволодіти основами діагностики, надання невідкладної допомоги та лікування при пошкодженнях, гострій та хронічній гнійній інфекції, знати причини та умови розвитку змертвінь, виразок та нориць, принципи їх лікування.


Програма дисципліни “Загальна хірургія з доглядом за хворими” включає розділи:


Частина 1. Загальні поняття хірургії, догляд за хворими, невідкладні стани в хірургії.

Навчальні розділи:

1. Введення в хірургію, асептика та антисептика, обстеження хірургічного хворого.

2. Знеболювання в хірургії, хiрургiчна операція, догляд за хірургічними хворими.

3. Кровотеча та невідкладні стани в хірургії.

Частина 2. Ушкодження, хірургічна інфекція, некрози та пухлини в хірургії.

Навчальні розділи:

4. Хірургічна інфекція.

5. Механічні пошкодження, термічні, хімічні, електричні та променеві ураження.

6. Некрози, гангрени, виразки, нориці та пухлини в хірургії.

Залікове заняття.


Оцінка успішності студентів з дисципліни є традиційною і виставляється за 4-х бальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих розділів.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити оцінку з окремого розділу або дисципліни, по завершенню вивчення буде визначено термін для перескладання.


^ Мета вивчення загальної хірургії з доглядом за хворими.

Сучасний фахівець-стоматолог з вищою медичною освітою повинен бути високо ерудованою та всебічно розвинутою людиною, яка може постійно підвищувати свій професійний рівень, володіти основними знаннями, уміннями, навичками, які дозволяють забезпечити профілактику, діагностику та лікування не тільки стоматологічних захворювань, але й загальносоматичних патологічних станів, що можуть загрожувати життю, здоров’ю та працездатність людини.

Крім того, лікар-стоматолог повинний володіти певною сукупністю знань та умінь для виявлення гострої хірургічної патології та невідкладних хірургічних станів, надавати у таких випадках невідкладну домопогу, обсяг якої забезпечить збереження та підтримання життя до надання спеціалізованої допомоги; опанувати повним обсягом знань та умінь з першої лікарської медичної допомоги для забезпечення сприятливого перебігу подальшого спеціалізованого лікування, пам’ятаючи про відповідальність лікаря за життя хворого.

Кваліфікаційна характеристика випускника надає перевагу засвоєнню питань асептики і антисептики, анестезії, трансфузіології, реанімації; акцентує увагу на наданні допомоги при невідкладних станах, кровотечах, ушкодженнях, гострих патологічних станах, що загрожують життю людини.

Студенти вивчають загальну хірургію з доглядом за хірургічними хворими. В цьому розділі хірургії вивчаються питання організації хірургічної допомоги, догляду за хворими, особливості обстеження хірургічних хворих, асептики й антисептики, загальні питання анестезіології і реаніматології, кровотечі і крововтрати, ушкоджень, хірургічної інфекції і онкології. Багато розділів загальної хірургії, особливо такі як асептика, антисептика, знеболювання, кровотеча, вчення про рани та ін., мають велике значення не тільки для вивчення хірургії, але і для засвоєння окремих розділів стоматології.

Самостійна позааудиторна підготовка передбачає не тільки роботу зі спеціальною літературою відповідно до окремих розділів хірургічних дисциплін, але й чергування з невідкладної хірургії у складі ургентних бригад клініки з метою закріплення отриманих знань і формування практичних навичок у майбутніх фахівців, здійснення курації хворих.


Належне засвоєння загальної хірургії можливе при застосуванні сучасних методів викладання (лекції, практичні заняття, самостійна робота з книгою, чергування в клініці, широке впровадження в навчальний процес ігрових методик викладання: тестовий контроль на комп’ютері, конкурси, вікторини; заняття в студентському науковому гуртку).


^ Кінцеві цілі вивчення загальної хірургії з доглядом за хворими.

Студент повинен знати:

- сучасні досягнення вітчизняної і зарубіжної теоретичної і практичної хірургії;

- основи організації раціонального режиму асептики й антисептики в умовах хірургічного лікування хворих;

- клініко-лабораторні симптоми хірургічних захворювань (в межах навчальної програми);

- причини виникнення патологічних процесів в організмі, механізм їх розвитку, клінічні прояви хірургічних захворювань та невідкладних хірургічних станів, принципи їх запобігання і лікування;

- основні принципи організації хірургічної допомоги населенню України.

^ Студент повинен вміти:

- доглядати за хірургічними хворими;

- проводити основні методи загального клінічного обстеження хворого (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація), визначати певний обсяг додаткових досліджень і аналізувати отримані дані для встановлення попереднього діагнозу;

- виконувати загально лікарські маніпуляції (перев’язки, ін’єкції, промивання шлунка та кишківника, зупинку кровотечі, транспортну та лікувальну імобілізацію при вивихах і переломах кісток, місцеву інфільтраційну та провідникову анестезію, переливання крові і кровозамінників) та вирішувати питання про направлення хворого до спеціаліста;

- надати необхідну допомогу при короткочасній втраті свідомості, колапсі, шоку, комі, алергічних реакціях, асфіксії, травмі, кровотечах, опіках, відмороженнях;

- проводити реанімаційні заходи при термінальніх станах і направляти хворих у спеціалізоване відділення;

- асистувати при екстрених операціях.
^

ЗМІСТ ПРОГРАМИ


II курс (54 години)


Загальні поняття хірургії, догляд за хворими, невідкладні стани в хірургії.

Розділ 1. Введення в хірургію, асептика та антисептика, обстеження хірургічного хворого.

Конкретні цілі:

Знати: - етапи розвитку хірургії взагалі та вітчизняної зокрема, основні вітчизняні хірургічні школи, організацію хірургічної допомоги в Україні, положення медичної етики та деонтології,

- види асептики та антисептики; методи застосування антисептичних препаратів; - методику клінічного та інструментального обстеження хірургічного хворого.

Вміти: - використовувати антисептичні препарати в хірургічній практиці, - стерилізувати перевязочний, шовний матеріал, операційну білизну та інструментарій, - підготувати руки хірурга та операційне поле до операції;

  • на основі даних обстежень сформулювати попередній, клінічний та заключний діагнози.


Тема 1. Хірургія як наука. Деонтологія в хірургії. Організація роботи хiрургiчного вiддiлення. Асептика та антисептика. Види антисептики. Профілактика інфекції в хірургії. Стерилiзацiя перев’язочного матеріалу, iнструментiв, шовного матерiалу та білизни. Пiдготовка рук хiрурга та операцiйгого поля. Контроль стерильності.

Розвиток хірургії від стародавніх часів до наших днів. Хірургія в Росії та Україні. Вітчизняні хірургічні школи. Зв’язок хірургії з іншими медичними дисциплінами. Предмет загальної хірургії. Організація хірургічної допомоги на Україні. Різновидності хірургічної допомоги. Основні типи лікувально-профілактичних установ, хірургічне відділення, їх призначення. Етика і деонтологія в хірургії. Профілактика контактної та імплатаційної інфекції. Хірургічні інструменти, їх будова, дезінфекція та стерилізація. Перев’язочний матеріал, його види. Підготовка перев’язочного матеріалу, білизни і їх стерилізація. Автоклав, його будова і робота. Підготовка рук медперсоналу та операційного поля до операції. Стерилізація рукавичок, шовного анепластичного та гонопластичного матеріалу.

Тема 2. Обстеження хірургічного хворого: скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія, аускультація. Інструментальнi методи обстеження в хiрургiї. Попередній, клінічний та заключний діагноз.

Методика обстеження хірургічного хворого, суб’єктивне та об’єктивне дослідження. Використання лабораторних і інструментальних методів діагностики. Принципи формулювання клінічного діагнозу. Загальні показання та підготовка хворих до операції. Післяопераційний період. Види операцій. Спостереження і догляд за хворими під час операції. Спостереження за хворим, лікування та догляд в післяопераційному періоді. Профілактика післяопераційних ускладнень, харчування, догляд за дренажами, раною, перев’язки.


^ Розділ 2. Знеболювання в хірургії, хiрургiчна операція, догляд за хірургічними хворими.

Конкретні цілі:

Знати: - патофізіологічні механізми болю, види наркозу та анестезії, показання та методику місцевої та регіонарної анестезії;

- види хірургічних операцій, визначення ступеня операційного ризику, особливості перед - і післяопераційного періодів;

- основні засоби догляду за хірургічними хворими в до- та післяопераційному періодах, їх особливості при різних видах оперативних втручань, ознаки післяопераційних ускладнень та методи їх профілактики.

Вміти: - провести місцеву інфільтраційну та провідникову анестезію, брати участь у дачі наркозу, надати допомогу при ускладненнях;

- сформулювати показання до операції, визначити ступень ризику та вид оперативного втручання;

  • транспортувати, годувати хірургічного хворого, стежити за пов’язками та дренажами, попереджувати виникнення пролежнів.


Тема 3. Біль, патофізіологія болю. Наркоз, його перебіг, стадiї та рiвнi. Інгаляційний та неінгаляційний наркоз. Мiсцева, провідникова та спиномозкова анестезiя. Показання та протипоказання. Методика проведення, ускладнення. Хiрургiчна операцiя, її види. Профілактика післяопераційних ускладнень.

Загальна анестезія /наркоз/. Інгаляційний наркоз, засоби наркозу, премедикація. Апарати та інструментарій для проведення наркозу. Механізм дії наркотичних препаратів на організм, їх фармакодинаміка. Клініка ефірного наркозу. Інтратрахеальний наркоз. Інструменти для інтубації трахеї та бронхів. М’язеві релаксанти. Позитивна дія та небезпечність інтратрахеального наркозу. Інтравенозний, внутрішньом’язевий наркоз. Методика проведення. Догляд за хворими під час та після наркозу. Місцева анестезія. Засоби та види місцевої анестезії (поверхнева, інфільтраційна, провідникова, внутрішньовенна, внутрішньоартеріальна, внутрішньокісткова). Спинномозкова та перидуральна анестезія. Суть її, особливості, небезпечність, ускладнення.

^ Розділ 3. Кровотеча. Основи трансфузіолоргії.

Конкретні цілі:

Знати: - визначення, класифікацію, клініку кровотеч, ступені тяжкості, методи зупинки кровотечі, методику переливання крові та можливі ускладнення;

Вміти: - визначити ступінь крововтрати, групу крові та резус-фактор, провести проби на сумісність та перелити кров за показаннями, надати першу допомогу при кровотечах, гемотрансфузійних ускладненнях;


Тема 4. Кровотеча. Класифікація, клінічна картина, наслідки. Крововтрата, ступені тяжкості крововтрати. Зупинка кровотечі – тимчасова і кінцева. Основи трансфузіології. Об'єм циркулюючої крові, гематокритне число.

Поняття. Класифікація. Патогенез, клініка кровотечі. Місцеві та загальні прояви кровотечі. Реакція організму на кровотечу. Визначення величини та ступені важкості внаслідок крововтрати. Місцеві та загальні ускладнення кровотечі. Геморагічний шок. Лікування хворих з кровотечею. Самостійна зупинка кровотечі. Тимчасові та постійні способи зупинки кровотечі: механічні, хімічні, фізичні та біологічні. Догляд за хворими з кровотечею.

Тема 5. Групи крові, резус-фактор. Сумісність крові. Кровозамінники: кристалоїди та колоїди. Інфузійно-трансфузійна терапія. Покази, протипокази до переливання кровi. Компоненти та препарати крові. Методи гемотрансфузії. Гемотрансфузійні реакції та ускладнення.

Історія переливання крові. Ізогемаглютинація та групи крові. Методика визначення груп крові. Методи стабілізації, консервування та зберігання крові. Препарати крові. Резус-фактор і його визначення. Показання до переливання крові. Імунофактори. Техніка та способи переливання крові (внутрішньовенний, внутрішньо артеріальний, внутрішньо кістковий). Помилки, загроза і ускладнення при переливанні компонентів крові. Обмінні переливання, реінфузія крові, переливання консервованої ауто крові. Компоненти крові та кровозамінники, їх класифікація. Ускладнення при переливанні компонентів крові та кровозамінників. Гемотрансфузійний та анафілактичний шок, їх профілактика та лікування. Догляд за хворими при переливанні крові та кровозамінників, ускладнення і їх профілактика.

^ Розділ 4. Хірургічна інфекція.

Конкретні цілі:

Знати: - види гострої хірургічної, в тому числі, гострої анаеробної інфекції, гострої та хронічної специфічної інфекції, правила проведення протиправцевої імунізації, визначення системної запальної реакції, сепсису, їх патоморфології, клініки, діагностики та лікування.


Вміти: - проводити первинну та вторинну хірургічну обробку ран, медикаментозне лікування ран з урахуванням фази ранового процесу;

- діагностувати та лікувати всі види гострої гнійної, анаеробної та специфічної інфекції, проводити протиправцеву імунізацію, відпрацювати тактику вирішення асоційованих зі СНІДом хірургічних пробле.


Тема 6. Гостра хiрургiчна iнфекцiя: фурункул, карбункул, гідраденіт, абсцес, флегмона, бешиха, лiмфангiт, лiмфаденiт, бурсит, гнiйний артрит, остеомiєлiт. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Гнiйнi запалення кистi і пальців. Панариції і флегмони. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

Визначення та класифікація хірургічної інфекції. Збудники інфекції, їх характеристика. Шляхи проникнення і розповсюдження в організмі. Госпітальна інфекція і суперінфекція. Гостра гнійна інфекція. Етіологія і патогенез. Місцева реакція тканин. Гостро гнійні захворювання м’яких тканин, порожнин, кісток, суглобів: фурункул і фурункульоз, карбункул. Гідраденіт, абсцес, флегмона, лімфаденіт, лімфангіт, бурсит, флебіт та тромбофлебіт, бешихове запалення, еризіпелоїд, паротит, мастит, парапроктит, паранефрит, медіастеніт, перитоніт, артрит, остеомієліт, панарицій та флегмона китиці. Клініка, діагностика, лікування та догляд за хворими з гнійними захворюваннями.


^ Розділ 5. Механічні пошкодження, термічні, хімічні, електричні та променеві ураження.

Конкретні цілі:

Знати: - види гострої хірургічної, в тому числі, гострої анаеробної інфекції, гострої та хронічної специфічної інфекції, правила проведення протиправцевої імунізації, визначення системної запальної реакції, сепсису, їх патоморфології, клініки, діагностики та лікування.


Вміти: - проводити первинну та вторинну хірургічну обробку ран, медикаментозне лікування ран з урахуванням фази ранового процесу;

- діагностувати та лікувати всі види гострої гнійної, анаеробної та специфічної інфекції, проводити протиправцеву імунізацію, відпрацювати тактику вирішення асоційованих зі СНІДом хірургічних проблем.


Тема 7. Механічні ураження (забій, струси, розтягнення i розриви, вивихи, переломи). Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення. Перша допомога, правила іммобілізації, лікування. Десмургія. Циркулярні, спіралеподібні, колосо- і осьмиподібні, сходячі і повертаючі, косинкові пов'язки. Пов'язки на окремі ділянки тіла.

Травматизм, його види, характеристика. Організація надання невідкладної допомоги. Травматичний шок, профілактика та лікування. Небезпека травми: шок, кровотеча, інфекція. Закриті пошкодження. Пошкодження м’яких тканин: садина, розтягнення, розрив. Синдром тривалого стиснення тканин та позиційний синдром. Травматичний токсикоз. Загальні питання пошкоджень голови, грудної і черевної порожнини. Надання першої допомоги, лікування хворих з пошкодженнями та догляд за ними. Переломи. Визначення, етіологія, класифікація переломів. Види зміщування кісткових відламків, небезпечність переломів, загальні і супутні прояви при них. Патологоанатомічні зміни в ділянці перелому при його загоюванні. Утворення кісткової мозолі. Клініка та діагностика переломів. Загальні принципи лікування переломів: репозиція та імобілізація переломів. Особливості відкритих переломів. Транспортна та лікувальна імобілізація (шини Дітеріхса, Крамера, пневмошина, гіпсові пов’язки, скелетне та клейове витягування). Оперативне лікування (остеосинтез). Ускладнення переломів. Догляд за хворими пошкодженнями.

Тема 8. Рани. Класифікація, клінічна картина. Патоморфологія раневого процесу. Загоєння ран. Чисті та інфіковані рани, ранева iнфекцiя. Лiкування ран. Первинна і вторинна хірургічна обробка рани. Закриття рани: первинний і первинно відстрочений, вторинні шви. Медикаментозне лікування. Опiки, вiдмороження, електротравма.

Визначення, види ран, симптоматика, ускладнення ран. Біохімія та патологія раневого процесу, його фази. Види загоювання ран. Лікування свіжих ран. Первинна хірургічна обробка. Первинний, первинно-відстрочений та вторинний шов. Інфіковані та гнійні рани, їх особливості. Принципи лікування інфікованих та гнійних ран. Вторинна хірургічна обробка. Методи місцевого лікування (фізичні, хімічні, біологічні). Сучасні методи лікування: УФО, лазер, гіпербарична оксигенацiя. Лікування ран в умовах променевих уражень. Загальне лікування та догляд за хворими з ранами. Термічні та хімічні опіки. Класифікація. Визначення глибини та площі ураження. Опікова хвороба, її періоди. Лікування хворих з термічними та хімічними опіками. Догляд за хворими з опіками. Етіологія і патогенез відморожень. Класифікація. Клініка. Ускладнення і наслідки відморожень. Загальне переохолодження і замерзання. Перша допомога при відмороженнях. Лікування та догляд за хворими з відмороженнями та переохолодженням. Поняття. Місцеві та загальні прояви. Надання першої допомоги. Лікування та догляд за потерпілими.


Розділ 6. Некрози, гангрени, виразки, нориці та пухлини в хірургії.

Конкретні цілі:
^

Знати: - визначення, класифікацію, клініку та методи лікування некрозів, гангрени, виразок, нориць;

- визначення, класифікацію, принципи діагностики, включаючи біопсію, та верифікації пухлин, різновиди методів лікування, а також основні моменти реабілітації онкологічних хворих із урахуванням клінічних груп.


Вміти: - діагностувати некрози, гангрени, виразки, нориці та їх ускладнення, визначати і використовувати оптимальні варіанти лікування;

- за результатами досліджень діагностувати характер злоякісних пухлин.


Тема 9. Змертвіння (некроз). Гангрена. Виразки. Нориці. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Пухлини. Загальнi принципи діагностики та лікування пухлин.

Поняття. Причини та умови розвитку змертвінь. Клінічна картина. Суха та волога гангрена. Профілактика. Лікування. Догляд за хворими. Окремі види порушень кровообігу. Варикозне розширення вен, тромбози, емболії, варикозні виразки нижніх кінцівок, Облітеруючі захворювання артеріальних судин. Ендартеріїт, облітеруючий атеросклероз. Гангрена нижніх кінцівок, пролежні, причина, профілактика, лікування, догляд за хворими. Нориці, походження, класифікація, лікування, догляд. Загальні відомості про пухлини. Класифікація пухлин. Особливості доброякісних та злоякісних пухлин. Клініка, діагностика. Передракові захворювання, стадії злоякісних пухлин за системою TNM, клінічні групи. Лікування та догляд за хворими з пухлинами. Характеристика окремих видів пухлин. Профілактика пухлин. Організація онкологічної допомоги в Україні.


^ Тема 10. Залікове заняття.

Кінцеві цілі:

Знати: - види антисептики та асептики, антисептичні препарати та методи їх застосування;

- основні методики клінічного та інструментального обстеження хірургічного хворого;

- патофізіологічні механізми болю, види наркозу та анестезії, показання та методику місцевої та регіонарної анестезії;

- види хірургічних операцій, визначення ступеню операційного ризику, особливості перед- і післяопераційного періодів;

- основні засоби догляду за хірургічними хворими в до- та післяопераційному періодах, їх особливості при різних видах оперативних втручань, ознаки післяопераційних ускладнень та методи їх профілактики;

- визначення, класифікацію, клініку кровотеч, ступені тяжкості, методи зупинки кровотечі, методику переливання крові та ускладнення;
^

- класифікацію, патоморфологію, клініку, види загоєння, методику лікування ран;

- види гострої хірургічної інфекції, специфічної інфекції, визначення системної запальної реакції, сепсису, їх патоморфології, клініки, діагностики та лікування.

- визначення, класифікацію, клініку, перебіг, методи лікування різних видів механічних пошкоджень, опіків, відморожень, електротравм, основні положення десмургії та різновиди повязок;

^

- визначення, класифікацію, клініку та методи лікування некрозів, гангрени, виразок, нориць;

- визначення, класифікацію, принципи діагностики, включаючи біопсію, та верифікації пухлин, різновиди методів лікування, а також основні моменти реабілітації онкологічних хворих з урахуванням клінічних груп.


Вміти: - використовувати антисептичні препарати в хірургічній практиці, стерилізувати перевязочний, шовний матеріал, білизну та інструментарій, підготувати руки хірурга та операційне поле до операції;

- на основі даних обстежень сформувати попередній, клінічний та заключний діагнози;

- провести місцеву інфільтраційну та провідникову анестезію, брати участь у проведенні наркозу, надати допомогу при ускладненнях;

- сформулювати показання до операції, визначити ступень ризику та вид оперативного втручання;

- транспортувати, годувати хірургічного хворого, стежити за пов’язками та дренажами, попереджувати виникнення пролежнів;

  • визначити ступінь крововтрати, групу крові та резус-фактор, провести проби на сумісність та перелити кров за показаннями, надати першу допомогу при кровотечах, гемотрансфузійних ускладненнях;
^

- проводити первинну та вторинну хірургіч ну обробку ран, медикаментозне лікування ран;


- діагностувати та лікувати всі види гострої гнійної, анаеробної та специфічної інфекції, проводити протиправцеву імунізацію, відпрацювати тактику вирішення асоційованих зі СНІДом хірургічних проблем, верифікувати системну запальну реакцію та сепсис.

- надати першу допомогу, провести іммобілізацію, відпрацювати план лікування різних видів пошкоджень, накладати всі види повязок на різні ділянки тіла;

- визначати глибину і площу ушкоджень, надавати першу допомогу та лікувати хворих з термічними ушкодженнями – опіками, відмороженням, електротравмою.

- діагностувати некрози, гангрени, виразки, свищи та пухлини, їх ускладнення, визначати і використовувати оптимальні варіанти лікування.
^
ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ

ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ


І. НОРМАЛЬНА АНАТОМІЯ:

а) знати анатомію артеріальної, венозної та нервової систем організму;

б) особливості кровопостачання, іннервації внутрішніх органів.

ІІ. НОРМАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ:

а) механізм згортання крові;

б) роль плазмових і тканинних факторів тромбогенезу.

ІІІ. БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ:

а) обмін речовин;

б) біохімічні аспекти лабораторної діагностики.

^ ІV. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ:

а) патогенез болю /типи больового синдрому/;

б) патофізіологічні аспекти наркозу.

V. РЕНТГЕНОЛОГІЯ:

а) принципи рентгендіагностики;

б) “читання” рентгенограм у хворих з травматичними пошкодженнями.

^ VІ. ПРОПЕДЕВТИКА ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ:

а) методика опитування (суб”єктивне обстеження);

б) методика об’єктивного обстеження хворого (техніка перкусії, аускультації, пальпації).


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №1 НА 2007-2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1. (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – СТОМАТОЛОГІЯ)


№пп


^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ


Кіль-кість годин


Перелік посібників, які будуть використовуватись на лекції


При мітка

1

2

3

4

5

1


2


3

^ Хірургія як наука. Асептика та антисептика.

Визначення поняття хірургії. Зв’язок хірургії з другими дисциплінами. Розвиток хірургії на Україні, на Буковині. Деякі питання хірургічної деонтології, правила поведінки в хірургічній клініці. Коротка історія розвитку хірургії: первісна хірургія, хірургія Стародавнього Сходу і класичної давнини. Провідна роль М.І. Пірогова в розвитку вітчизняної та світової хірургії. Земська хірургія. Видатні представники хірургії (Н.Н. Бурденко, С.І.Спасокукоцький, А.В.Вишневський, В.Н.Шамов, М.М.Амосов). Профілактичний напрямок і фізіологічні основи сучасної хірургії. Розвиток ендоскопічної хірургії.

Коротка історія асептики та антисептики. Значення М.І. Пірогова, Л.Пастера в розвитку антисептики. Антисептика Лістера. Види сучасної антисептики: механічна, хімічна та біологічна. Характеристика основних антисептичних речовин, антибіотиків. Механізм дії антисептичних засобів. Позитивні та негативні властивості антибіотиків. Основні методи застосування антибіотиків та антисептичних засобів. Асептика як сучасний метод профілактики хірургічної інфекції. Ендогенна та екзогенна інфекція. Методи боротьби з ендогенною та екзогенною інфекціею. Загальна та спеціальна хірургічна допомога. Хірургічна допомога в стаціонарах та в поліклініці.


^ Кровотеча і крововтрата. Основи трансфузіології.

Класифікаія, симптоматологія кровотеч за характером пошкодження судини, часом, причинами виникнення. Небезпеки гострої та хронічної крововтрат: геморагічний шок, анемія, тампонада серця. Клініка, діагностика зовнішніх кровотеч. Зупинка кровотеч (тимчасова, остаточна). Боротьба з наслідками крововтрати (розсмоктування, утворення кист, аневризми).

Коротка історія переливання крові. Вчення про ізогемаглютинацію і групах крові, які грають важливу роль в трансфузіології. Визначення груп крові по стандартним сироваткам, еритроцитам і цоліклонам. Консервування та зберігання компонентів крові. Механізм дії перелитої крові. Покази та протипокази до переливання крові (геморагічний, посттрансфузійний, анафілактичний шок, інфікування хворого). Профілактика, лікування. Компоненти та лікувальні препарати крові. Види способи виготовлення, механізм дії. Покази до переливання. Класифікація. Донорство.


^ Знеболювання. Реанімація.

Анестезіологія. Визначення поняття. Історія знеболювання, етапи розвитку загального та місцевого знеболювання. Фармакодинаміка фармакологічних засобів та релаксантів. Апаратура для наркозу. Види знеболювання, клінічна картина, ускладнення. Масочний та йнтубаційний наркози. Міорелаксанти. Місцеве знеболювання. Анестетики. Методи місцевого знеболювання (поверхнева, інфільтраційна по А.В.Вишневському, провідникова, в/венна, спинно-мозкова, внутрішньо-кісткова). Особливості епідуральної анестезії. Показання, протипоказання. Ускладнення новокаїнової блокади.

Термінальні стани. Принципи серцево-легеневої реанімації.



2


2


2



Портрети вчених, слайди по історії хірургії

Портрети вчених. Слайди по темі. Класифікація антисептичних речовин.

Стенд з антисептичними речовинами.


Таблиці: будова автоклаву, бікси, правила миття рук, стерилізатори, гемостатичні препарати. Стенди з різними видами шовного матеріалу. Білизна одноразового використання.


Таблиці: класифікація кровотеч. Джгути, судинні протези. Діапозитиви: методи зупинки кровотеч.

Таблиці: методи переливання крові, визначення груп крові по стандартним сироватка і еритроцитам. Схема імунізації резус-фактором. Комплекти для визначення груп крові.

Діапозитиви: різноманітні методи переливання крові. Система для непрямого переливання крові.


Таблиці, слайди.

Анестезіологічні засоби.






Схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

"____"___________________ 2008 р. ( Протокол № )


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №1 НА 2007-2008 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

2. (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – СТОМАТОЛОГІЯ)


Тема


^ Кількість годин

1

Хірургія як наука. Деонтологія в хірургії. Організація роботи хiрургiчного вiддiлення. Асептика та антисептика. Види антисептики. Антисептичні препарати. Профілактика інфекції в хірургії. Стерилiзацiя перев’язочного матеріалу, iнструментiв, шовного матерiалу та білизни. Пiдготовка рук хiрурга та операцiйного поля. Контроль стерильності.

2

2

Обстеження хірургічного хворого: скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія, аускультація. Інструментальні методи обстеження в хірургії. Попередній, клінічний і заключний діагноз

2

3

Біль, патофізіологія болю. Анестезія і наркоз. Наркоз, його перебіг, стадiї та рiвнi. Інгаляційний та неінгаляційний наркоз. Мiсцева, провідникова та спиномозкова анестезiя. Показання та протипоказання. Методика проведення. Ускладнення. Хiрургiчна операцiя, її види. Профілактика післяопераційних ускладнень.

2

4

Кровотеча. Класифікація, клінічна картина, наслідки. Крововтрата, ступені тяжкості крововтрати. Зупинка кровотечі – тимчасова і кінцева. Основи трансфузіології. Об’єм циркулюючої крові, гематокритне число.

2

5

Групи крові, резус-фактор. Сумісність крові. Кровозамінники: кристалоїди та колоїди. Інфузійно-трансфузійна терапія. Покази, протипокази до переливання кровi. Компоненти та препарати крові. Методи гемотрансфузії. Гемотрансфузійні реакції та ускладнення.

2

6

Гостра хiрургiчна iнфекцiя: фурункул, карбункул, гідраденіт, абсцес, флегмона, бешиха, лiмфангiт, лiмфаденiт, бурсит, гнiйний артрит, остеомiєлiт. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Гнiйнi запалення кистi і пальців. Панариції і флегмони. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

2

7

Механічні ураження (забій, струси, розтягнення i розриви, вивихи, переломи). Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення. Перша допомога, правила іммобілізації, лікування. Десмургія. Циркулярні, спіралеподібні, колосо- і осьмиподібні, сходячі і повертаючі, косинкові пов'язки. Пов'язки на окремі ділянки тіла.

2

8

Рани. Класифікація, клінічна картина. Патоморфологія раневого процесу. Загоєння ран. Чисті та інфіковані рани, ранева iнфекцiя. Лiкування ран. Первинна і вторинна хірургічна обробка рани. Закриття рани: первинний і первинно відстрочений, вторинні шви. Медикаментозне лікування ран. Опiки, вiдмороження, електротравма.

2

9

Змертвіння (некроз). Гангрена. Виразки. Нориці. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Пухлини. Загальнi принципи діагностики та лікування пухлин.

2

10

Залікове заняття

2

Всього


20



Схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

"____"___________________ 2008 р. ( Протокол № )

^ 3. Тематичний план самостійної роботи студентів


Тема


^ Кількість годин

1

Обстеження хворого в хірургії. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія та аускультація. Інструментальнi методи обстеження в хiрургiї. Попередній, клінічний та заключний діагноз.

2

2

Догляд за хірургічним хворим як невід’ємний елемент лікування. Транспортування хворих. Профілактика асфіксії, кровотечі, пролежнів. Харчування післяопераційних хворих. Догляд за хірургічним хворим після операції. Профілактика післяопераційних ускладнень.

4

3

Невідкладні стани: непритомнiсть, колапс, шок, кома, асфіксія, утоплення, Термінальні стани: передагонія, агонія, клiнiчна смерть. Визначення, клінічна картина, лікування. Серцево-легенева реанiмація: відновлення прохідності дихальних шляхів, дихання, кровообігу.

4

4

Фурункул, карбункул, гідраденіт, абсцес, флегмона, бешиха, лiмфангiт, лiмфаденiт, мастит, гнiйний артрит, остеомiєлiт.

2

5

Гнiйнi запалення кистi і пальців. Панариції і флегмони. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

2

6

Гостра і хронічна специфічна інфекція. Правець, дифтерія, туберкульоз, актиномікоз. Класифікація, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. СНІД.

2

7

Забій м’яких тканин. Струс. Вивихи. Переломи.

4

8

Рани. Класифікація, клінічна картина. Патоморфологія раневого процесу. Загоєння ран. Чисті та інфіковані рани, ранева iнфекцiя. Лiкування ран. Первинна і вторинна хірургічна обробка рани.

2

9

Опіки. Відмороження. Електротравма. Класифікація. Клініка. Перша допомога. Лікування.

2

10

Некрози. Гангрени. Виразки. Нориці. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Пухлини, принципи діагностики та лікування.

4

Всього


28



Схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

"____"___________________ 2008 р. ( Протокол № )

^ 4. Перелік питань для проведення заліку


Категорія питання

1

Асептика та антисептика. Види антисептики. Антисептичні препарати. Стерилiзацiя перев’язочного матеріалу, iнструментiв, шовного матерiалу та операційної білизни. Пiдготовка рук хiрурга та операцiйгого поля. Контроль стерильності.

I-II*

2

Обстеження хірургічного хворого. Скарги, анамнез, огляд, пальпація, перкусія, аускультація. Інструментальнi методи обстеження в хiрургiї. Попередній, клінічний та заключний діагноз.

I-II

3

Інгаляційний та неінгаляційний наркоз. Препарати для наркозу. Клініка наркозу, ускладнення. Мiсцева, провідникова та спиномозкова анестезiя. Засоби і методи проведення. Ускладнення.

I-II

4

Хiрургiчна операцiя, її види. Показання до операції. Операційний ризик, ступені ризику. Планові та екстрені операції. Радикальні і паліативні втручання. Зміст і задачі перед- i пiсляоперацiйного перiодів.

I-II

5

Догляд за хірургічним хворим. Транспортування хворих. Профілактика асфіксії, кровотечі, пролежнів. Харчування післяопераційних хворих. Догляд за хірургічним хворим після операції. Профілактика післяопераційних ускладнень.

I-II

6

Кровотеча. Класифікація, клінічна картина, наслідки. Крововтрата, ступені тяжкості крововтрати. Зупинка кровотечі – тимчасова і кінцева. Основи трансфузіології. Групи крові, резус-фактор.

I-IV**

7

Компоненти та препарати крові. Кровозамінники: кристалоїди та колоїди.

I-II

8

Показання і протипоказання до переливання кровi. Сумісність крові, методи гемотрансфузії. Гемотрансфузійні реакції та ускладнення.

I-IV

9

Термінальні стани: передагонія, агонія, клiнiчна смерть. Визначення, клінічна картина, лікування. Серцево-легенева реанiмація: відновлення прохідності дихальних шляхів, дихання, кровообігу.

I-IV

10

Рани. Класифікація, клінічна картина. Фази ранового процесу. Загоєння ран. Чисті та інфіковані рани, ранева iнфекцiя. Лiкування ран. Первинна і вторинна хірургічна обробка рани. Закриття рани, види швів.

I-IV

11

Опiки, вiдмороження, електротравма. Класифікація. Визначення глибини і площі ушкоджень. Клінічна картина, перебіг, ускладнення. Перша допомога, лікування.

I-IV

12

Механічні ураження (забій, струси, розтягнення i розриви, вивихи, переломи). Класифікація, клінічна картина, ускладнення. Перша допомога, правила іммобілізації, лікування. Десмургія. Циркулярні, спіралеподібні, колосо- і осьмиподібні, сходячі і повертаючі, косинкові пов'язки. Пов'язки на окремі ділянки тіла.

I-IV

13

Фурункул, карбункул, гідраденіт, абсцес, флегмона, бешиха, лiмфангiт, лiмфаденiт, бурсит, гнiйний артрит, остеомiєлiт. Класифікація, визначення, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Гнiйнi запалення кистi і пальців. Панариції та флегмони. Класифікація, визначення, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

I-IV

14

Гостра анаеробна (клостридіальна і неклостридіальна) інфекція: емфізематозна, набряково-токсична, флегмонозна, гнилісна. Класифікація, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

I-IV

15

Гостра і хронічна специфічна інфекція. Правець, дифтерія, туберкульоз, актиномікоз. Класифікація, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування. Протиправцева імунізація. СНІД.

I-IV

16

Некрози. Гангрени. Виразки. Нориці. Класифікація, визначення, патоморфологія, клінічна картина, перебіг, ускладнення, лікування.

I-II

17

Добро- і злоякісні пухлини. Класифiкацiя злоякiсних пухлин. Клiнiчнi групи онкологічних хворих. Загальнi принципи діагностики пухлин. Комплексне, комбіноване та симптоматичне лікування. Реабiлiтацiя онкологiчних хворих.

I-II

* - Питання що потребують висвітлення понятійного рівня знань (І) та визначення діагнозу патологічних станів (ІІ);

** - Питання що потребують висвітлення крім І-ІІ рівня, загально тактичного підходу до лікування (IIІ) та визначення обсягу лікування гострих та невідкладних станів в конкретних клінічних ситуаціях (ІV).
^

5. План практичної підготовки студента.


Студент повинен вміти:

  1. Використовувати антисептичні препарати в хірургічній практиці, стерилізувати перевязочний, шовний матеріал, білизну та інструментарій, підготувати руки хірурга та операційне поле до операції.

  2. на основі даних обстежень сформувати попередній, клінічний та заключний діагнози.

  3. сформулювати показання до операції, визначити ступень ризику та вид оперативного втручання.

  4. Транспортувати, годувати хірургічного хворого, стежити за пов’язками та дренажами, попереджувати виникнення пролежнів.

  5. Визначити ступінь крововтрати, групу крові та резус-фактор, провести проби на сумісність та перелити кров за показаннями, надати першу допомогу при гемотрансфузійних ускладненнях.

  6. надати першу допомогу та опрацювати план лікувальних засобів при невідкладних станах, здійснити серцево-легеневу реанімацію в алгоритмі проведення як одним, так і двома реаніматологами.

  7. Діагностувати шок, надавати першу допомогу, визначати лікування.

  8. Проводити первинну та вторинну хірургічну обробку ран, їх медикаментозне лікування.

  9. Накладати марлеві пов’язки на різні ділянки тіла.

  10. діагностувати та лікувати гнійну, анаеробну та специфічну інфекцію.

  11. відпрацювати тактику вирішення асоційованих зі СНІДом хірургічних проблем.

  12. Діагностувати системну запальну реакці, сепсис.

  13. надавати першу допомогу, здійснювати іммобілізацію, накладати пов'язки при різних видах пошкоджень, у різних ділянках тіла.

  14. Визначати глибину і площу термічних уражень, надавати першу допомогу та лікувати хворих з опіками, відмороженням, електротравмою

  15. Діагностувати гострий мастит та рак молочної залози, використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження.

  16. Діагностувати шлунково-кишкову кровотечу, використовуючи клінічні і додаткові методи дослідження, визначати тактику лікування.

  17. проводити екстренні реанімаційні заходи при при непритомності, колапсі, шоку, гострій дихальній недостатності, травматичній і механічній асфіксії, утопленні, зупинці серця.

  18. проводити діагностику, надавати першу медичну, лікарську допомогу та невідкладні заходи хірургічної допомоги постраждалим із опіковою травмою.

  19. проводити діагностику, надавати першу медичну, лікарську допомогу та невідкладні заходи хірургічної допомоги постраждалим із холодовою травмою.

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОЇ

ПІДГОТОВКИ З ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №1 ПО СПЕЦІАЛЬНОСТІ “СТОМАТОЛОГІЯ”.


Оцінка “відмінно” ставиться студенту, який послідовно, грамотно і логічно відповів на всі питання білету та додаткові питання, правильно проводить опитування та фізичне обстеження хворого, вільно володіє діагностичними і лікувальними маніпуляціями, передбаченими в “Переліку практичних навичок, якими повинен оволодіти студент ІІ курсу”.

Оцінка “добре” ставиться студенту, який досить глибоко засвоїв теоретичний матеріал, відповів на всі питання білету та на 1-2 додаткових питання, має добру практичну підготовку, але допускає незначні помилки у відповідях та при вирішенні клінічної задачі.

Оцінка “задовільно” ставиться студенту, який в основному засвоїв теоретичний матеріал, але допускає помилки у відповідях та при вирішенні клінічної задачі, в послідовності та методиці обстеження хворого, в інтерпретації результатів додаткових методів дослідження, виконує із затрудненням діагностичні та лікувальні маніпуляції.


Оцінка “незадовільно” ставиться студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки у відповіді, при вирішенні клінічної задачі, із значними труднощами виконує діагностичні і лікувальні маніпуляції, або не засвоїв практичних навичок.


ПРИМІТКА: При оцінці знань студента на заліковому занятті враховується його поточна успішність, знання лекційного матеріалу і додаткової літератури..


Схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

"____"___________________ 2008 р. ( Протокол № )


Зав. кафедри загальної хірургії,

професор Ф.Г. Кулачек


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії

з хірургічних дисциплін

"____"__________________2008 р. ( Протокол № )


Голова предметно-методичної
комісії, професор І.Ю. Полянський



^ Перелік навчально-методичної літератури.


Основна література.

“Хірургія” – Збірник нормативних документів. Київ МНІАЦ медичної статистики МВЦ “Медінформ”, 2006. – 524 с.

  1. Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999.

  2. Загальна хірургія. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

  3. Гостищев В.К. Общая хирургия. Москва, 1993.

  4. Волколаков ЯВ. Общая хирургия. Рига, 1989.

  5. Стручков ВИ., Стручков Ю.В. Общая хирургия. Москва, 1988.


Додаткова література.

  1. Юрихин А.П. Десмургия. Ленинград, 1986.

  2. Казицкий В.М., Корж НА. Десмургія. Київ, 1999.

  3. Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

  4. Мурашко ВВ., Шуганов Е.Г., Панченко А.В. Общий уход за больными. Учебное пособие. Москва, 1988.

  5. Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

  6. Жизневский Я.А. Основы инфузионной терапии. Минск, 1994.

  7. Шевченко Ю.Л., Жибурт Е.Б. Безопасное переливание крови. Санкт-Петербург, 2000

  8. Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

  9. Кузин МИ., Костюченко Б.М. Раны и раневая инфекция. Москва, 1990.

  10. Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Киев, 1995.

  11. Трещинский АИ., Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия. Киев, 1997.

  12. Слинчак С.М. и др. Онкология. - К.: Вища шк., 1989. - 399 с.

  13. Попов В.А., Воробьев ВВ. Панариций. Москва, 1986.

  14. Колесов А.П., Столбовой А.В., Кочеровец В.И. Анаэробная инфекция в хирургии. Ленинград, 1989.

  15. Котельников В.П. Отморожения. Москва, 1988.

  16. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, "Здоров'я", 2004.

  17. Петров С.П. Общая хирургия // Санкт-Петербург, 2002, 750 с.

  18. Мокшонов И.Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. Хирургические операции // Минск, 2004.

  19. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология // Минск, 1998.

  20. Чен Г., Соннендэй К. Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002. - 384 с.

Схожі:

Буковинський державний медичний університет iconОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи