Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” icon

Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності”




Скачати 404.24 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності”
Сторінка1/2
Дата23.06.2012
Розмір404.24 Kb.
ТипДокументи
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ З КУРСУ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

(для студентів денної форми навчання спеціальностей

6.050107 – економіка будівельних підприємств,

6.050107 – економіка підприємств міського господарства,

6.050106 – облік та аудит,

6.0921.15 – технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель,

6.092100 – промислове та цивільне будівництво,

6.092100 – міське будівництво і господарство,

6.092100 – охорона праці в будівництві,

6.070900 – геоінформаційні системи і технології)


Харків - ХНАМГ-2006

Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.050107 – економіка будівельних підприємств; 6.050107 – економіка підприємств міського господарства; 6.050106 – облік та аудит; 6.0921.15 – технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель; 6.092100 – промислове та цивільне будівництво; 6.092100 – міське будівництво і господарство; 6.092100 – охорона праці в будівництві; 6.070900 – геоінформаційні системи і технології). Укл. Обухов С.О., Овчаров О.В., Чеботарьова О.В. – Харків: ХНАМГ, 2006. -27с.


Укладачі: С.О. Обухов, О.В. Овчаров, О.В. Чеботарьова


Рецензент: О.Ю. Нікітченко


Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності протокол №10 від 21.03.06 р.


ЗМІСТ


Стор.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

1.1. МЕТА І ЗНАЧЕННЯ БЖД ЯК НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. . . . .

4

1.2. МЕТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАНЯ. . . . . . .

5

2. ЗМІСТ МОДУЛІВ ДИСЦИПЛІНИ БЖД. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


9

4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


9

4.1. ЗАВДАННЯ №1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

4.2. ЗАВДАННЯ №2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11

4.3. ЗАВДАННЯ №3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

4.4. ЗАВДАННЯ №4. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

26


^ 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1.Мета і значення БЖД як навчальної дисципліни


Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її помешкання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Курс „Безпека життєдіяльності” передбачає ґрунтовну теоретичну психологічну і практичну підготовку студентів, що включає вивчення можливих небезпек, закономірностей їх проявлення, способів попередження та захисту від них. Основною метою цих методичних вказівок є надання допомоги студентам денної форми навчання в написанні індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності”.

На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства в цілому розглядається як головне питання. Концепція сталого розвитку людства ООН стала основою для вирішення низки проблем з безпеки людини, зокрема розвитку освіти в даній галузі. Людина та її здоров'я є найбільшою цінністю держави, яка докладає чимало зусиль для створення умов безпечної життєдіяльності населення України. Одним з головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки. Це відображено у Концепції освіти з напряму "Безпека життя і діяльності людини" і реалізується через вивчення комплексу дисциплін, валеології, екології, охорони праці, ергономіки, цивільної оборони тощо, чільне місце серед яких посідає безпека життєдіяльності.

Змістовними модулями безпеки життєдіяльності є:

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

2. Людина як елемент системи „людина – життєве середовище”.

3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері й побуті. Засоби їх попередження, заходи зниження їх наслідків.

4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

5. Організація та управління безпекою життєдіяльності.

Завдання безпеки життєдіяльності: вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини; з'ясування умов формування негативних чинників; визначення методів та засобів попередження та зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив, соціум; оволодіння системами формування та підтримання здоров'я і забезпечення гармонійного розвитку людини. Для успішного вирішення цього завдання безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних і прикладних наук, зокрема філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно зв'язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні дисципліни "Безпека життєдіяльності" студентам необхідні знання з біології, фізики, хімії, екології, психології, валеології, філософії, соціології, правознавства тощо.

Метою курсу є теоретична й практична підготовка майбутніх фахівців щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципами гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Після вивчення цієї дисципліни слухач повинен:

вміти:

- аналізувати й оцінювати небезпечні ситуації;

- оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

- самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;

- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження
здоров'я людини та її гармонійний розвиток;

- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні
особистої безпеки;

- оцінювати негативні фактори середовища перебування і визначати шляхи
усунення їх дії на людину;

- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим
потерпілим;

- визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної
відповідальності,

знати:

- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

- характеристики зовнішніх і внутрішніх негативних факторів;

- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

- класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини;

- методи виявлення шкідливих та небезпечних факторів;

- законодавчі акти й нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;

- основні принципи колективної безпеки;

- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства.


^ 1.2. Мета індивідуального семестрового завдання


Робочою програмою курсу „Безпека життєдіяльності” для студентів денної форми навчання передбачається виконання індивідуального семестрового завдання, а також самостійне опрацювання рекомендованої літератури.

Завдання для виконання індивідуального семестрового завдання студент отримує від викладача, який доводить до студентів вимоги програми курсу, форми контролю знань дисципліни, розподіляє варіанти завдань. Варіант визначається порядковим номером студента за списком деканату для завдань 2,3 та індивідуально для кожного студента для завдання 1.

Мета індивідуального семестрового завдання – закріпити знання студентів, набуті з провідних тем дисципліни; активізувати їх творчі здібності; розвинути навички роботи з нормативною і технічною літературою; підготувати до самостійного вирішення питань безпеки життєдіяльності на виробництві, в побуті й повсякденному житті.

Для засвоєння положень безпеки життєдіяльності студенти самостійно опрацьовують рекомендовану літературу й виконують індивідуально семестрове завдання.


^ 2. ЗМІСТ МОДУЛІВ ДИСЦИПЛІНИ БЖД


Модуль І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності


Вступ. Історія розвитку та етапи формування БЖД як науки [1,2].


Блок 1.1. Безпека життєдіяльності як категорія

1. Наукові засади безпеки життєдіяльності [1,2,3,4,5].

2. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності [1,2,3].

3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів [1,2].


Блок 1.2. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності

4. Системно-структурний підхід і системний аналіз – методологічна основа безпеки життєдіяльності [1,2,3,4].

5. Система „Людина - життєве середовище” та її компоненти [1,2,3].

6. Рівні системи „Людина – життєве середовище” [1,2].


Блок 1.3. Ризик як оцінка небезпеки

7. Загальна оцінка та характеристика небезпек [1,2,3,4,5].

8. Оцінка ризику небезпеки [1,2].

9. Концепція прийнятного (допустимого) ризику [1,2,3,4].

10. Управління ризиком [1,2,3].

11. Якісний аналіз небезпек [1,2].


Модуль 2. Людина як елемент системи „Людина – життєве середовище”


Блок 2.1. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт

12. Людина та її біологічні й соціальні ознаки [1,2,3,4,5].

13. Діяльність людини [1,2,3].


Блок 2.2. Середовище життєдіяльності

14. Природне середовище [1,2].

15. Техносфера [1,2,3,4,5].

16. Ноосфера [1,2,3,4].

17. Соціально-політичне середовище [1,2,3].


Блок 2.3. Фізіологічні особливості організму людини

18. Будова і властивості аналізаторів [1,2,3,4,5].

19. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності [1,2].

20. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію [1,2,3,4].


Блок 2.4. Психологічні особливості людини

21. Значення нервової системи в життєдіяльності людини [1,2].

22. Психіка людини і безпека життєдіяльності [1,2,3].

23. Атрибути людини [1,2,3,4,5].

24. Риси людини [1,2].

25. Емоційні якості людини [1,2,3].


Блок 2.5. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини [1,2,3,4,5]


Блок 2.6. Основні положення ергономіки [1,2,3,4,5]


Блок 2.7. Медико-біологічні й соціальні проблеми здоров’я

26. Основні визначення здоров’я [1,2].

27. Вплив негативних факторів на здоров’я людини [1,2,3,4].


Модуль 3. Небезпеки, що ведуть до надзвичайних ситуацій, заходи зменшення їх наслідків

Блок 3.1. Природні небезпеки

28. Літосферні стихійні лиха [1,2,3,4,5].

29. Гідросферні стихійні лиха [1,2,3].

30. Атмосферні стихійні лиха [1,2].


Блок 3.2. Небезпеки техногенного характеру

31. Антропогенний вплив на навколишнє середовище [1,2,3,4].

32. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище [1,2].

33. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин [1,2,3].

34. Аварії на транспорті [1,2,3,4,5].

35. Пожежі та вибухи [1,2].


Блок 3.3. Соціально-політичні небезпеки

36. Війни [1,2,3,4,5].

37. Тероризм [1,2,3].

38. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення [1,2,3,4,5].

39. Соціальні небезпеки: алкоголізм та тютюнопаління [1,2].


Блок 3.4. Комбіновані небезпеки

40. Природно-техногенні небезпеки [1,2,3].

41. Природно-соціальні небезпеки [1,2].


Блок 3.5. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

42. Забруднення атмосфери міст [1,2,3,4,5].

43. Забруднення міських приміщень [1,2,3].

44. Забруднення питної води в містах [1,2].

45. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст [1,2,3,4].


Модуль 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій


Блок 4.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків

46. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій [1,2,3].

47. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій [1,2].

48. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення [1,2,4,5].

49. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях [1,2,3].

50. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій [1,2,3,4,5].


Модуль 5. Організація та управління безпекою життєдіяльності


Блок 5.1. Правові основи безпеки життєдіяльності [1,2,3,4,5]


Блок 5.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності [1,2,3,4,5]


^ 3.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ


Після самостійного вивчення курсу БЖД для отримання допуску до підсумкового контролю студент повинен виконати індивідуальне семестрове завдання з курсу „Безпека життєдіяльності”.

Одразу після отримання варіанта індивідуального семестрового завдання студент самостійно виконує завдання в позанавчальний час згідно з цими методичними вказівками. Викладач дає консультації з виконання завдання у встановлені ним консультаційні години.

Індивідуальне семестрове завдання виконують студенти на аркушах паперу формату А-4 на комп’ютері або від руки, завдання можна виконати і в учнівському зошиті. Титульний аркуш виконують таким чином: зверху посередині робиться напис „Міністерство освіти і науки України”, під ним „Харківська національна академія міського господарства”; нижче через два інтервали „Кафедра безпеки життєдіяльності”; в центрі аркуша посередині „Індивідуальне семестрове завдання з курсу „Безпека життєдіяльності” № варіанта; нижче наводиться повністю група, курс, факультет та П.І.Б. студента, а також П.І.Б. викладача, який перевірятиме завдання.

^ 4.ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ


4.1.Завдання №1


Завдання складається з відповідей на два запитання за варіантом. Відповіді на запитання повинні даватися у реферативній формі. У разі необхідності наводяться розрахунки, схеми, рисунки.


Перелік теоретичних питань для виконання завдання

  1. Історія виникнення науки БЖД. Чим відрізняється БЖД від інших наук?

  2. Класифікація небезпек.

  3. Працездатність людини. Вплив біоритмів на працездатність людини.

  4. Роль рефлексів у забезпеченні безпеки життєдіяльності робітника пожежної охорони.

  5. Призначення, склад та основні характеристики зорового аналізатора людини.

  6. Небезпеки сучасною світу.

  7. Процес сприйняття зовнішніх подразнень.

  8. Поняття життєдіяльність. Розбіжності між життєдіяльністю та життям.

  9. Ознаки теплового удару. Надання першої допомоги при тепловому ударі.

  10. Суть попереднього аналізу небезпек. Використання дерева подій.

11. Проаналізуйте основні відмінності між людиною та тваринним світом.

  1. Поняття "діяльність людини". Її характерні ознаки.

  2. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.

  3. Види і характеристика поведінки людини. Чинники, що впливають на
    формування поведінки.

  4. Адаптація людини до навколишнього середовища.

  5. Стрес. Умови, що викликають стрес.

  6. Надзвичайна ситуація. Розбіжності між надзвичайної ситуацією та нещасним випадком?

  7. Роль центральної нервової системи в життєдіяльності людини.

  8. Виконання загальної оцінки впливу промислових підприємств на
    навколишнє середовище.

  9. Глобальні проблеми взаємодії людини з навколишнім середовищем.

  10. Досягнення і методи БЖД. Перелік споріднених з БЖД наук.

  11. Мета вивчення БЖД. Перелік завдань, що розв'язуються для досягнення
    цієї мети.

  12. Поняття небезпека. Класифікація небезпек.

  13. Аналіз найбільш розповсюджених класифікацій небезпек. Недоліки, що
    мають ці класифікації, їх призначення.

  14. Поняття ризику. Індивідуальний і соціальний ризик.

  15. Концепція прийнятого ризику. Визначення межи знехтуваного ризику.

  16. Потенційні джерела небезпеки трудової діяльності.

  17. Склад периферійної та центральної нервової системи. Функції, які виконують периферійна та центральна нервова система.

  18. Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.

  19. Раціональні умови життєдіяльності.

  20. Рефлекс. Умовний та безумовний.

  21. Антропогенні джерела забруднення навколишньою середовища.

  22. Проблеми природокористування. Використання корисних копалин.

  23. Найбільш характерні ознаки техногенних небезпек. Наслідки реалізації цих небезпек для людини та навколишнього середовища.

  24. Найбільш характерні ознаки політичних та соціальних небезпек. Вплив їх на життєдіяльність сучасної людини.

  25. Найбільш характерні ознаки природних небезпек. Вплив їх на життєдіяльність сучасної людини.

  26. Завдання, що повинні розв'язуватись під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

  27. Критерії оцінювання надзвичайних ситуацій.

  28. Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при
    переломах кісток або хребта, їх послідовність.

  29. Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при
    опіках. їх послідовність.

  30. Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при
    механічних ушкодженнях кінцівок. їх послідовність.

  31. Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги при
    ураженні електрострумом, їх послідовність.

  32. Заходи, які треба вжити для надання першої медичної допомоги у разі
    нещасного випадку на воді.

  33. Основні законодавчі акти в галузі безпеки життєдіяльності.

  34. Органи державного управління з питань безпеки життєдіяльності.

  35. Поняття працездатності. Чинники, що впливають на працездатність.

  36. Будова й основні властивості зорового аналізатора.

  37. Будова й властивості слухового аналізатора.

  38. Загальні властивості всіх аналізаторів людини.

  39. Поняття „системний підхід до аналізу небезпек". Область застосування.

  40. Виробничі психічні стани. Класифікація.

^ 4.2. Завдання №2.


Дати кількісну оцінку ступеня ризику реалізації негативної дії небезпеки на людину. Перелік завдань наведений в табл. 1.


Таблиця 1

№ варіанта

Зміст завдання

1

Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в місті N з кількістю населення 2 млн. чол. Статистичні дані за 10 років свідчать, що за цей час з мешканців міста загинуло 65 тис. чол., одержали травми 122 тис. чол.

Мешканець міста N 60 годин на тиждень працює в місті, 2 тижні на рік виїжджає на відпочинок, 6 тижнів кожного року буває у відрядженнях, 42 дні на рік працює на дачі, решту часу перебуває в місті.

2

Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в селі, в якому 150 мешканців. З числа мешканців села за 5 років 3 чол. загинуло і 40 чол. одержали травми.

Мешканець Х 20 годин на тиждень працює в найближчому місті N, 1 тиждень на рік виїжджає з села на відпочинок, 4 тижні на рік виїжджає з села продавати сільськогосподарську продукцію у найближче місто, а решту часу перебуває на селі.

3

Визначити ризик травмування людини в області N на виробництві, якщо відомо, що в 2004 році одержали травми 1516 чол. при загальній кількості працюючих 1,45 млн. чол..

4

Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок пожеж, якщо відомо, що в 2003 році було травмовано 76 чол. при загальній кількості населення 1,32 млн. чол.

5

Визначити ризик загибелі людини при пожежі в країні Y та в області N, якщо відомо, що під час пожеж в 2004 році в країні загинуло 1352 чол., в області 153 чол. при кількості населення в області 3657 тис. чол., а населення країни 43 млн. чол.

6

Визначити ризик загибелі людини внаслідок повені в світі, якщо відомо, що в 2004 році внаслідок повені в світі загинуло понад 300 тис. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

7

Визначити ризик загибелі та травмування людини внаслідок стихійних явищ, якщо відомо, що стихійні явища в 2000 році призвели до загибелі 260 тис. чол. та загрожували безпеці життя близько 30 млн. чол. при загальній кількості населення на земній кулі 7,8 млрд. чол.

8

Визначити ризик загибелі людини від туберкульозу, якщо відомо, що від туберкульозу на земній кулі щорічно вмирає 1,6 млн. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

9

Визначити індивідуальний ризик стати травмованим на виробництві в Україні, якщо відомо, що в 1998 р. було травмовано 47531 чол. Кількість працюючих на виробництві 14805717 чол.

10

Визначити індивідуальний ризик, зумовлений отруєнням грибами, якщо відомо, що кількість отруєнь від грибів зі смертю в 2003 році в країні Х досягла 853 чол. при загальній кількості населення 47 млн. чол.

11

Визначити ризик загибелі людини на виробництві за рік у світі, якщо відомо, що щорічно у світі гине 200 тис. чол. Кількість працюючих на виробництві 2,4 млрд. чол.

12

Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок падіння, беручи до уваги, що щорічно отримують травми 12 тис. чол. при загальній кількості населення міста 2 млн. чол.

13

Визначити індивідуальний ризик отримання захворювання на туберкульоз в Україні, якщо відомо, що щорічно кількість людей, які захворіли на туберкульоз, складає 70 тис. чол. на рік при кількості населення в країні 48 млн. чол.

14

Визначити індивідуальний ризик захворіти інфекційним захворюванням в Україні, якщо відомо, що щорічно фіксується 9 млн. випадків інфекційних захворювань на рік при кількості населення країни 48 млн. чол.

15

Порівняти індивідуальний ризик травмування електричним струмом серед мешканців в області N, беручи до уваги кількість населення області 2,5 млн. чол., якщо відомо, що в 2000 році загинуло 94 чол., а в 2005 році – 53 чол.

16

Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в місті N з кількістю населення 1,5 млн. чол. Статистичні дані за 10 років свідчать, що за цей час з мешканців міста загинуло 43 тис. чол., одержали травми 102 тис. чол.

Мешканець міста N 60 годин на тиждень працює в місті, 3 тижні на рік виїжджає на відпочинок, 5 тижнів кожного року буває у відрядженнях, 42 дні на рік працює на дачі, а решту часу перебуває в місті.

17

Визначити індивідуальний ризик для мешканця Х, який мешкає в селі, в якому 250 мешканців. З мешканців села за 5 років 6 чол. загинуло і 49 чол. одержали травми.

Мешканець Х 25 годин на тиждень працює в найближчому місті N, 1 тиждень на рік виїжджає з села на відпочинок, 6 тижні на рік виїжджає з села продавати сільськогосподарську продукцію у найближче місто, а решту часу перебуває на селі.

18

Визначити ризик травмування людини в області N на виробництві, якщо відомо, що в 2002 році одержали травми 1751 чол. при загальній кількості працюючих 1,55 млн. чол..

19

Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок пожеж, якщо відомо, що в 2001 році було травмовано 83 чол. при загальній кількості населення 1,26 млн. чол.

20

Визначити ризик загибелі людини при пожежі в країні Y та в області N, якщо відомо, що під час пожеж в 2005 році в країні загинуло 1468 чол., в області 147 чол. при кількості населення в області 3783 тис. чол., а населення країни 42 млн. чол.

21

Визначити ризик загибелі людини внаслідок повені в світі, якщо відомо, що в 2003 році внаслідок повені в світі загинуло понад 310 тис. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

22

Визначити ризик загибелі та травмування людини внаслідок стихійних явищ, якщо відомо, що стихійні явища в 2001 році призвели до загибелі 275 тис. чол. та загрожували безпеці життя близько 32 млн. чол. при загальній кількості населення на земній кулі 7,8 млрд. чол.

23

Визначити ризик загибелі людини від туберкульозу, якщо відомо, що від туберкульозу на земній кулі щорічно вмирає 1,4 млн. чол. при загальній кількості населення 7,8 млрд. чол.

24

Визначити індивідуальний ризик стати травмованим на виробництві в Україні, якщо відомо, що в 2000 році було травмовано 46958 чол. Кількість працюючих на виробництві 12806728 чол.

25

Визначити індивідуальний ризик, зумовлений отруєнням грибами, якщо відомо, що кількість отруєнь від грибів зі смертю в 2005 році в країні Х досягло 794 чол. при загальній кількості населення 45 млн. чол.

26

Визначити ризик загибелі людини на виробництві за рік у світі, якщо відомо, що щорічно у світі гине 200 тис. чол. Кількість працюючих на виробництві 2,4 млрд. чол.

27

Визначити індивідуальний ризик травмування людини в місті N внаслідок падіння, беручи до уваги, що щорічно отримують травми 14 тис. чол. при загальній кількості населення міста 2,2 млн. чол.

28

Визначити індивідуальний ризик отримання захворювання на туберкульоз в Україні, якщо відомо, що щорічно кількість людей, які захворіли на туберкульоз складає 75 тис. чол. на рік при кількості населення в країні 48 млн. чол.

29

Визначити індивідуальний ризик захворіти інфекційним захворюванням в Україні, якщо відомо, що щорічно фіксується 15 млн. випадків інфекційних захворювань на рік при кількості населення країни 48 млн. чол.

30

Порівняти індивідуальний ризик травмування електричним струмом серед мешканців в області N, беручи до уваги кількість населення області 2,9 млн. чол., якщо відомо, що в 2003 році загинуло 103 чол., а в 2005 році – 64 чол.

  1   2

Схожі:

Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconДо самостійної роботи та виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності”
Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання індивідуального семестрового завдання
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconВ.І. Шевченко > С. В. Нестеренко Рецензент: В.І. Торкатюк Рекомендовано кафедрою "Безпека життєдіяльності", протокол №8 від 02. 07
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Охорона праці” (для студентів 4 курсу денної...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconГ. В. Стадник Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Основи охорони праці” (для студентів 3 курсу...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки І контрольні завдання з курсу «безпека життєдіяльності»
...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «безпека життєдіяльності»
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Безпека життєдіяльності» для студентів заочної форми навчання галузь...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «безпека життєдіяльності»
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Безпека життєдіяльності» (для студентів заочної форми навчання за напрямами...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки для виконання індивідуального завдання
Головко В.І., Верховська А. О. Робоча програма та методичні вказівки для виконання індивідуального завдання із дисципліни «Автоматизацiя...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального домашнього завдання
Методичні вказівки до виконання індивідуального домашнього завдання з дисципліни «Інформаційна підтримка життєвого циклу технічних...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності” iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з курсу „безпека життєдіяльності”
Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної форми навчання спеціальності: 080101...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи