Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни icon

Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни




НазваГ. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни
Сторінка1/2
Дата28.07.2012
Розмір0.66 Mb.
ТипДокументи
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства


“До друку дозволяю”

Перший проректор

Г.В. Стадник


Методичні вказівки для виконання

курсової роботи з дисципліни

“Оподаткування підприємств”


(для студентів 4 курсу спеціальності

7.050106 – “Облік і аудит”)


Схвалено

кафедрою обліку і аудиту

Протокол № 6

Від 01. 02. 2001 р.


Харків-ХДАМГ-2001

Оподаткування підприємств. Методичні вказівки для виконання курсової роботи (для студентів 4 курсу спеціальності 7.050106 – “Облік і аудит”). Уклад. Кизилова Л.О.—Харків: ХДАМГ, 2001. - 51 с.


Укладач : Л.О. Кизилова

Рецензент: Н.І. Гордієнко



  1. Загальні положення

1.1. Курсову роботу з дисципліни “Оподаткування підприємств” на тему “Визначення сум платежів за використання природних ресурсів” виконують студенти 4 курсу спеціальності 7.050106 – “Облік і аудит” факультету “Економіка та менеджмент”.

Виконання курсової роботи забезпечує набуття необхідного знання порядку визначення сум платежів за використання природних ресурсів, а також практичних навичок щодо складання податкової звітності (розрахунків) з цих платежів.

1.2. Курсова робота складається з п’яти розділів:

1. Загальна характеристика природних ресурсів, які використовує підприємство.

  1. Визначення розмірів збору за забруднення навколишнього природного середовища.

  2. Визначення розмірів плати за землю.

  3. Визначення розмірів збору за спеціальне використання водних ресурсів.

  4. Визначення розмірів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Виконання кожного розділу закінчується складанням відповідного розрахунку за встановленою формою, що подається до податкового органу.

1.3. Варіанти завдання з курсової роботи студенти визначають самостійно відповідно до останньої цифри залікової книжки (додатки № 1-6).

1.4 Курсову роботу слід оформляти, придержуючись установленої послідовності та правил викладання матеріалу:

  1. Титульний аркуш, на якому треба вказати назву кафедри, назву дисципліни, тему курсової роботи, шифр групи, номер залікової книжки, прізвище, ім'я та по батькові студента повністю, прізвище та посаду викладача.

  2. Зміст, у якому викласти назву розділів роботи і сторінку, з якої починається розділ.

  3. Вступ (1—2 стор.), у якому розкрити актуальність теми, проблеми використання і відтворення природних ресурсів в Україні, законодавче регулювання цих проблем.

  4. Розділи роботи.

  5. Список використаної літератури.

1.5. Текст роботи необхідно викладати чітко, без скорочення слів. У кінці роботи вказати дату її закінчення і поставити підпис. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 30 стор.


^ 2. Вказівки до загальної характеристики природних ресурсів, які використовує підприємство


2.1. Законом України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. передбачено, що природних ресурсів в Україні здійснюється у вигляді загального і спеціального використання природних ресурсів.

2.2. Громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних) оздоровчих, рекреаційних, матеріальних, тощо) безплатно і без закріплення цих ресурсів за окремими особами.

2.3. Для спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам, організаціям надаються у володіння, користування, оренду природні ресурси для здійснення виробничої та іншої діяльності на основі спеціальних дозволів за плату.

2.4. Залежно від значення природні ресурси розподіляються на державні і місцеві

а) територіальні й внутрішні морські води;

б)природні ресурси континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;

в) атмосферне повітря;

г) підземні води;

д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більше, ніж однієї області;

е) природні ресурси на територіях та об’єктах природно-заповідницького фонду державного значення;

є) види тварин і рослин, занесені у Червону книгу України;

з) корисні копалини за винятком загальнопоширених.

До природних ресурсів місцевого значення відносяться ті, що не ввійшли до складу природних ресурсів державного значення.

2.5. Загальну характеристику природних ресурсів, які використовує підприємство, необхідно дати, по-перше, у вигляді пояснювальної записки, по-друге, у табличній формі, використовуючи інформацію, наведену в додатках № 1, 2, 3, 4, 5, 6.

^ 3. Вказівки до визначення розмірів збору за забруднення навколишнього природного середовища України


3.1. Збір за забруднення навколишнього природного середовища поширюється на всі підприємства, установи, організації, іноземні юридичні та фізичні особи, що здійснюють на території України будь-які види діяльності, в результаті яких завдається шкода навколишньому природному середовищу.

3.2. Розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища визначаються на підставі лімітів та фактичних обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, базових нормативів плати за них і відповідних регулюючих коефіцієнтів.

3.3. Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих і обсягів викиді в і скидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені величини викидів або скидів забруднюючих речовин по кожному інгредієнту в тоннах на рік.

Ліміти розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначаються для підприємств як фізичний обсяг відходів за класами їх токсичності згідно з дозволами на розміщення, що видаються у встановленому порядку і доводяться у тоннах на рік

За понадлімітні викиди (і скиди) забруднюючих речовин і розміщення відходів установлюється підвищений розмір плати із застосуванням коефіцієнта 5.

3.4. Платежі підприємств за викиди (скиди) забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах установлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні проводяться за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

3.5. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються за;

а) викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (додаток № 7: табл. 7.1; 7.2; 7.3; 7.4; 7.5; 7.6);

б) скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації (додаток № 7: табл. 7.7; 7.8);

в) розміщення відходів у навколишньому природному

середовищі (додаток № 7: табл. 7.9).

3.6. Платники щоквартально складають розрахунок збору за встановленою формою і подають її до органу Державної податкової служби за місцем реєстрації до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника (за попереднім погодженням з органами Мінекоресурсів) до 15 лютого року, що настає за звітним.

Студенти складають розрахунок за встановленою формою (додаток № 12).

3.7. Збір сплачується платниками за їх місцезнаходженням до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а остаточна сплата збору за звітний рік здійснюється до 20 лютого року, що настає за звітним.

Сплата збору здійснюється платниками двома платіжними дорученнями: 30 відсотків до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі державного бюджету і 70 відсотків до місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища з наступним їх розподілом у такому співвідношенні:

20 відсотків загальної суми збору – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

50 відсотків загальної суми збору – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки.

3.8. Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря стаціонарними об’єктами.

3.9. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднюючого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

3.10. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів викидів забруднюючих речовин;

б) плату за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин;

3.11. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пв) визначається за формулою

Пвс=лi НбiКнасКф) + (МпiНбiКнасКфКп) (1)


де Нбi – норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни i– ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

Млi – маса річного викиду i–ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Кп – коефіцієнт плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5;

Мпi – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу i–ї забруднюючої речовини, т;

Кнас – коригуючий коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.1;

Кф – коригуючий коефіцієнт, що враховує народно-господарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.

Таблиця 1 - Значення коефіцієнта Кнас в залежності від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чоловік

Коефіцієнт

До 100

1

100,1 – 250

1,2

250,1 – 500

1,35

500,1 – 1000

1,55

Понад 1000

1,8



Таблиця 2 - Значення коефіцієнту народногосподарського значення населеного пункту


Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно–господарські та культурно–побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно–промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)


1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського**, обласного значення)**


1,25


Населені пункти, віднесені до курортних

1,65

 Автономної Республіки Крим

 Якщо населений пункт одночасно має промислове значення і віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.

3.13. Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря пересувними транспортними засобами.

3.14. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово–комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

3.15. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі нормативів плати за ці викиди та кількості використаного пального.

3.16. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп) визначається за формулою:

Пвп = iНбiКнасКф), (2)


де Нбi – норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюється в результаті спалення 1 тонни i–го пального, грн/тн;

Мi – річний об’єм використання пального i–го виду, т.

3.17. Плата за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти впроваджується з метою економічного стимулювання природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням поверхневих вод, територіальних та внутрішніх морських вод та підземних горизонтів.

3.18. Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єкти житлово–комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси.

3.19. Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) скидів забруднюючих речовин;

б) плату за перевищення лімітів скидів забруднюючих речовин.

3.20. Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Пв) визначається за формулою:


Пв = лiНбiКрб) + (МпiНбiКрбКп), (3)

де Нбi – норматив плати за скидання 1 тонни i–ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;

Млi – маса річного скиду i–ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Кп – коефіцієнт плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, –5;

Мпi – маса понадлімітного річного складу i–ї забруднюючої речовини, т;

Крб – регіональний (басейновий ) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого–економічні умови функціонування водного господарства.

3.21. Регіональні (басейнові) коефіцієнти Кт, які враховують територіальні соціально–екологічні умови функціонування водного господарства, наведені в табл.3.


Таблиця 3 - Значення регіональних (басейнових) коефіцієнтів

Басейни морів і рік

Кт

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України–до м.Києва)

2,5

Дніпро (м.Київ включно – до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)

1,8

Прип’ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

3.22. Плата за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі впроваджується з метою економічного стимулювання заходів щодо зниження відходності виробничих процесів, переробки та безпечного захоронення відходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі.

3.23. Платежі за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово–комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та транспорту.

3.24. Розмір платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів розміщення (згідно з дозволами на розміщення) відходів у навколишньому природному середовищі;

б) плату за перевищення лімітів розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

3.25. Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (Прв) визначається за формулою


Прв =лiНбiКмКо) + (МпiНбiКмКоКп) (4)


де Нбi – норматив плати за розміщення 1 тонни відходів i–го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення),55 грн./т;

Млi – річна маса відходів i–го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

Кп – коефіцієнт плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; –5;

Мпi – маса понадлімітного річного розміщення відходів i–го виду, т;

Км – коефіцієнт, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;

Ко – коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів.

3.26. Коефіцієнт Км, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 4.

Таблиця 4 - Значення коефіцієнту розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.


Місце (зона) розміщення відходів

Км

В адміністративних межах населених пунктів

3

За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)

1


3.27. Коефіцієнт К0, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 5.


Таблиця 5 - Значення коефіцієнта обладнання місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі


Характер обладнання місця розміщення відходів

К0

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення.

1

Звалища, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних джерел

3



^ 4. Вказівки для визначення розмірів плати за землю


4.1. Відповідно до Земельного кодексу України (ст.36) за використання землі землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцеположення місцевої ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.

4.2. Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях вищої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та інфраструктури населених пунктів.

4.3. Розмір земельного податку визначається, виходячи з розміру земельної ділянки, грошової оцінки землі і ставки податку. Ставка податку – це законодавчо визначений річний розмір плати встановленої вартості одиниці площі оподатковуваної земельної ділянки.

4.4. Ставки земельного податку диференціюються залежно від цільового призначення земель. Всі землі України поділяються на:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі промислового фонду;

7) землі запасу.

4.5. Розрахунок земельного податку проводять за формулою


Пз = ДзЦСп, (5)


де Дз – площа оподатковуваної ділянки землі (додаток № 3);

Ц – грошова оцінка землі, грн/га (додаток №8);

Сп – ставка земельного податку: у відсотках від грошової оцінки, (додаток № 8).

Відповідно до закону України “Про внесення змін до закону України “Про плату за землю” від 22.12.99 р. грошова оцінка землі щороку підлягає індексації станом на 1 січня поточного року”. Порядок проведення індексації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. № 783. Листом Держкомітету земельних ресурсів від 15.01.2001 р. № 14-22-7/132 на 01.01.2001 р. коефіцієнт індексації грошової оцінки землі за 2000 рік встановлено в розмірі 1,182.

4.6. Грошова оцінка землі у населених пунктах визначається, виходячи із базової вартості 1 кв. м землі з урахуванням коефіцієнтів, що встановлюються залежно від місцерозташування і функціонального використання ділянки (додаток № 4), а також коефіцієнта індексації.

4.7. Податок за ділянки, зайняті житловим фондом, індивідуальними гаражами, господарськими будівлями і спорудами визначається за ставкою 3 відсотки від суми земельного податку.

Ставки земельного податку за сільськогосподарські угіддя, що використовуються за призначенням, не змінюються незалежно від того, до якої категорії земель вони належать.

4.8. Земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і річної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним.

4.9. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку. Вони щороку станом на 1 січня подають державній податковій інспекції до 1 лютого розрахунок за встановленою формою (додаток №13).

Для нововведених земельних ділянок розрахунки розмірів податку подаються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Студенти складають розрахунок, виходячи з вихідних даних для відповідного варіанта курсової роботи.


^ 5. Вказівки до визначення розмірів збору

за спеціальне водокористування


5.1. Відповідно до ст.42 Водного Кодексу України від 06.06.1995 р. водокористувачами є підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи і особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об’єктів, скидають в них зворотні води або користуються водними об’єктами.

5.2. Збір за спеціальне водокористування здійснюється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об'’ктів та за скидання забруднюючих речовин.

Водокористування – це використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання.

Під водним об’єктом розуміється природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

5.3. Водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Не належить до спеціального водокористування:

  • пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

  • подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

  • усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);

  • використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

  • вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

  • виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

  • видобування корисних копалин і водних рослин;

  • прокладання трубопроводів і кабелів;

  • проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

  • інші роботи, що проводяться без забору води та скидання зворотних вод.

5.4. Збір за спеціальне використання водних ресурсів не справляється:

а) за воду, що використовується для забезпечення питних і санітарно–гігієнічних потреб населення;

б) за воду, що використовується для протипожежних потреб;

в) за воду, що використовується для зовнішнього благоустрою території міст і населених пунктів;

5.5. Для водокористувачів cпеціально уповноваженими органами виконавчої влади встановлюється ліміт використання води. 5.6. Сума збору за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно, виходячи з фактичного об’єму використаної води, затвердженого ліміту та нормативів збору з урахуванням встановлених пільг.

Кількість води, що використовується, визначається водокористувачем на підставі даних первинного обліку за показами вимірювальних приладів. Як виняток, об’єм використаної води може бути обчисленим за допомогою непрямих методів розрахунку, виходячи з:

а) нормативів споживання води на одиницю продукції;

б) суми оплати послуг водопостачання;

в) обсягу енергії, що споживається;

г) пропускної спроможності водопровідних труб за одиницю часу тощо.

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів (крім потреб гідроенергетики і водного транспорту) наведені у додатках № 9, 10.

5.7. У разі перевищення ліміту використання водних ресурсів плата обчислюється та справляється у п’ятикратному розмірі. Платежі в межах встановленого ліміту відносяться до витрат виробництва, а за понадмірне використання – сплачуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

5.8. Платники за встановленою формою (додаток №14) щоквартально складають розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів і подають його податковим органам до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

5.9. До державного бюджету зараховується 80 відсотків збору за водні ресурси загальнодержавного значення, 20 відсотків – до місцевих бюджетів. Збір за використання водних ресурсів місцевого значення зараховується до місцевого бюджету.


^ 6. Вказівки до визначення розміру збору за геологорозвідувальні

роботи, виконані за рахунок Державного бюджету


6.1. Відповідно до Кодексу України про надра (ст.28) користування надрами є платним.

Надра можуть надаватись у користування для :

1) геологічного дослідження, у тому числі дослідно–промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

2) видобування корисних копалин;

3) будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у т. ч. споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидів стічних вод;

4) створення геологічних територій, що мають важливе наукове, культурне, санітарно–оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятники природи, лікувальні, оздоровчі установи тощо);

5) задоволення інших потреб.

6.2. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи і громадяни.


6.3. Плата за користування надрами може справлятись у вигляді:

1) платежів за користування надрами;

2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій);

4) акцизного збору.

6.4. Відповідно до ст. 33 Кодексу про надра відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин (у т. ч. підземних, мінеральних і термальних вод) на раніше розвіданих родовищах, повністю зараховуються до державного бюджету.

6.5. Відрахування (збір) за геологорозвідувальні роботи є формою реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, виконаних за рахунок державного бюджету, і створення джерела коштів для фінансування подальших робіт по відтворенню та розвитку мінерально–сировинної бази України.

6.6. Розміри збору за геологорозвідувальні роботи визначаються користувачами надр самостійно, виходячи з обсягів видобутку корисних копалин (у т.ч. підземних прісних, мінеральних і термальних вод), а також з обсягів погашених у надрах запасів деяких корисних копалин.

6.7. Обсяг видобутих корисних копалин визначається за макшейдерськими обмірами, а підземних вод – на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів або розрахунків за непрямими методами. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин і фактичних втрат копалин у надрах під час видобування, за виключенням втрат, передбачених технічними проектами за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого надзору. Студенти визначають обсяги видобутих корисних копалин на основі додатків № 5 і 6.

6.8. Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, встановлені окремо для кожного виду корисних копалин або групи близьких за призначенню корисних копалин у гривнях на одиницю видобутку чи погашення запасів корисних копалин. Витяг з нормативів наведений у додатку № 11. Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановленого та опублікованого індексу інфляції за останній місяць звітного кварталу.

6.9. У разі розробки надрокористувачами більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний вид копалини окремо. Якщо корисні копалини залягають попутно в одному родовищі, то збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисних копалин у повному обсязі, а за попутні – із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.

6.10. Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на валові втрати виробництва.

6.11. Надрокористувачі складають щоквартально розрахунки збору за геологорозвідувальні роботи і подають їх до податкового органу за місцем реєстрації до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Надрокористувач, який зареєстрований в органах державної податкової служби іншого району (міста) , ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, додатково до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, направляє копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого родовища корисних копалин, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку.

Протягом звітного кварталу платники збору сплачують до бюджету за перший і другий місяць такого кварталу авансові внески збору за геологорозвідувальні роботи до 20 числа другого й третього місяця такого кварталу відповідно.

Авансові внески розраховуються платником самостійно у розмірі однієї третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

Остаточна плата збору за звітний квартал здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з урахуванням сплачених авансових внесків.

Студенти складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за перший квартал поточного року (додаток № 15).


Додаток № 1

Ліміти викидів забруднюючих речовин

№ п/п

Назва забруднюючих речовин

Ліміт викидів (скидів) забруднюючих речовин, тн





1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

Ангідрид сірчистий

47,7

100,5

50,5

52,1

60,2

65,3

70,1

75,8

81,1

95,88

2

Оксид карбону

10,8

16,1

16,8

17

17,5

18

12,5

13,2

14,1

10,5

3

Оксид нітрогену (IV)

16,1

10,8

11,3

11,8

12,3

13,1

13,9

14,5

15

15,8

4

Хром металічний


0,1





0,08


0,05





0,09


0,07





0,11


0,15

5

Газоподібні фтористі

сполуки


0,7


0,3


0,4


0,5


0,6



0,3


0,7


0,8


0,2


0,4

6

Сполуки мангану

0,08



0,03

0,04

0,06

0,05

0,07

0,06

0,08



7

Сірковуглець

0,03





0,01





0,02



0,03



8

Пил цементний

0,5

0,6

0,7



0,4

0,5

0,6

0,7

0,4

0,3

9

Пил рослинного

походження


0,4








0,5


0,1


0,3











0,2

10

Амоніак

0,03

0,04



0,05



0,06



0,03

0,04

0,05

11

Бутилацетат

0,002

0,001





0,001











12

Ацетон

0,005

0,002

0,001

0,003

0,004

0,001







0,001

13

Сполуки кадмію

0,001

0,002



0,001

0,002









0,001



14

У ВОДУ

Нітроген амонійний











0,11











0,15



0,14



0,11



0,15





15

Нафтопродукти





0,14





0,21

0,16

0,15

0,16

0,17

16

Нітритіон





0,005





0,006

0,001

0,004



0,005

17

Завислі речовини





0,04





0,09

0,01

0,02






^ Розміщення у навколишньому середовищі


18

Побутові

відходи

44,5

40,2

35,6

30,5

28,5

25,5

28,1

35,3

38,2

20,8

19

Будівельне сміття

10

12



11,5

10,5



12,5



13




^ Викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення

(обсяг річного використання пального)


20

Дизельне пальне

21,4

20,8

42,5

23,2

25,4

28

30,1

30,5

25,1

35,4

21

Бензин неети-льований


58,4


50,5


91


60,5


62,4


63


62,5


58,8


60,3


70




Коефіцієнт перевищення

ліміту


1,01


1,02


1,05


1,03


1,04


1,01


1,02


1,03


1,01


1,05



Додаток № 2

Характеристики населених пунктів і місць

розміщення відходів

№ п/п

Показники

Варіанти




1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

Значення коефіцієнта народ-ногосподарського значення населеного пункту Кф


1,25


1,25


1,25


1,25


1,65


1,65


1,25



1,0


1,0


1,65

2

Місце розміщення відходів:

а) в адміністративних межах;

б) за межами населених пунктів.


+




+






+




+


+




+




+





+





+





+



3

Місце розміщення у навколишньому середовищі:

а) спеціально створені місця складування;

б) звалища.






+






+






+






+



+






+






+






+






+






+




4

Чисельність населення, тис.чол.


1000


1600


1600


1600


1500


600


800


280


490


450



Додаток № 3

Площа земельної ділянки у власності

(користуванні) підприємства

№ п/п

Показники

Площа земельної ділянки, кв. м




1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

Місце знаходження земельної ділянки:

а) за межами населеного пункту;

б) в межах населеного пункту



1000


1500



1200


2450



1500


2700



900


3300



1300


750



1300


850



2400


900



2100


1000



2500


1750



2000


550

2

Призначення землі за межами населеного пункту:

а) для промисловості;

б) для житлових будинків на землях лісового фонду;

в) для виробничих будівель на землях водного фонду.



1000












800


400



800





700






400


500



1300









1000


800






1700





700



1400


700






1500


400


600



2000







3

Землі сільськогосподарського призначення:

а) рілля;

б) пасовища.



1500





1000







2000





3000





4000



2000





3000





4000







5000



5000



4

Призначення землі в межах населеного пункту:

а) для виробничих і адміністративних будівель;

б) для житлового фонду;

в) для сільськогосподарського виробництва.



500




1000



650




1800



700




2000



800




2500



350

400






350

500






400




500



500

500






950




800



250

300





Додаток № 4

Характеристики ділянок землі в населених пунктах


№ п/п

Показники

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

Базова вартість 1кв.м землі, грн

85,16

69,21

85,16

78,15

85,16

57,12

59,14

47,18

49,17

48,25

2

Зональний коефіцієнт

3,62

2,55

2,80

3,50

1,55

1,50

1,0

1,0

1,5

1,0

3

Інтегральний локальний коефіцієнт

1,228

1,312

1,352

1,194

1,552

1,145

1,05

1,04

1,18

1,1

4

Коефіцієнт функціонального використання ділянки


0,70


0,65


1,21


0,75


0,65


1,50


2,5


2,61


1,15


3,0

Додаток № 5

Кількісні показники використання водних

ресурсів за квартал, куб. м.


№ п/п

Показники цільового використання водних ресурсів




1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

Для виробничих потреб

а) з поверхових водних об’єктів:

– басейну Сіверського Дінця;

– басейну інших річок.


б) підземних вод



ліміт

факт

ліміт

факт

ліміт

факт



600

800





1000

1000



700

700





800

1000



800

1000





-

-



600

600





500

700



700

1000





-

-



500

800





1500

1500



1000

1000

500

600

-

-



900

1000

600

700

1500

1500



800

900

700

800

-

-



700

1000

800

900

-

-

2

Для забезпечення питних і санітарно-гігієнічних потреб:

від підприємств житлово–комунального господарства



ліміт


факт




200


250



300


200



400


300



500


450



250


250



350


400



450


350



550


600




600


600



650


650



Додаток № 6
  1   2

Схожі:

Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconЗміст с. Вступ 4 1 Вимоги до виконання курсової роботи 4 2 Завдання для курсової роботи 7 3 Приклад виконання курсової роботи 21 Список рекомендованої літератури
Дані методичні вказівки призначені для організації виконання курсової роботи студентів спеціальності 000008 «Енергетичний менеджмент»...
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни
Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни “Маркетинг”( для студентів заочної форми навчання напряму підготовки...
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства л. О. Богданова методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни
Методичні вказівки до до виконання курсової роботи з дисципліни «архітектурне проектування» (для студентів 5 курсу напряму підготовки...
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Експлуатаційні властивості транспортних засобів“ / для студентів 2...
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Податкова система" для студентів напряму 0501 "Економіка і підприємництво"
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Податкова система" / Укладачі: Т. О. Кірсанова, І. М. Кобушко, М. Ю....
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Податкова система" для студентів напряму 0501 "Економіка І підприємництво"
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Податкова система" / Укладачі: Т. О. Кірсанова, І. М. Кобушко, М. Ю....
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «гроші та кредит» для студентів напряму 0501 «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Гроші та кредит» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання / Укладач О. В....
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Управління персоналом"
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Управління персоналом" для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент...
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Фінанси підприємств" для студентів економічних спеціальностей
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Фінанси підприємств" / Укладачі: канд екон наук, доц. В. Г. Боронос,...
Г. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Фінансовий аналіз для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Фінансовий аналіз” /Укладачі: Д. Г. Михайленко, К. В. Савченко, С....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи