ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО
ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ
Філософія, її предмет, функції та місце в культурі. Роль філософії в науковому пізнанні.
Особливості античної натурфілософії. Схожість та відмінність від східної філософської традиції. Висхідні ідеї та складові філософії Аристотеля. ( Аристотель “Метафізика”.
Проблеми пізнання у філософії Нового часу. ( Декарт «Рассуждение о методе»)
Гносеологічна концепція І. Канта.
Філософська система і метод Гегеля. ( «Наука Логіки»)
Виникнення некласичних філософських вчень в ХІХ ст. ( Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз).
Проблема існування як фундаментальна проблема екзістенціальної філософії ( Ж.П. Сартр “Екзістенціалізм — це гуманізм”.
Основні риси і напрями філософії ХХ ст. Нові тенденції у розвитку філософії на початку ХХІ ст.
Основні етапи, особливості становлення і розвитку української філософії.
Філософська категорія буття. Основні форми буття.
Матерія, рух, простір і час у сучасній філософській картині світу.
Основні філософські категорії: дух, душа, духовність, ідеальне, свідомість.
Походження та сутність свідомості. Структура свідомості. Феномен несвідомого.
Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.
Суспільна свідомість, її структура.
Проблема походження і сутності людини.
Історичні типи філософських вчень про людину.
Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємодія.
Матеріальний спосіб виробництва. Його структура і роль в суспільному розвитку.
Соціальна структура суспільства. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності.
Політична система суспільства, її структура, функції. Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.
Громадянське суспільство і правова держава: філософський зміст понять.
Проблема сенсу та спрямованості історії. Проблема типологізації історії ( Динилевський, Маркс, Ясперс, Тойнбі).
Проблема насилля в історії: конфлікти, революція і еволюція.
Культура як предмет філософського осмислення. Культура і цивілізація.
Відчуження як соціально-філософська проблема.
Філософія науки, її предмет і основні проблеми.
Співвідношення філософії та науки з точки зору позитивістської філософії (позитивізм Конта, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм).
Основні ідеї герменевтики (за роботою Гадамера „Істина і метод”).
Основні ідеї прагматизму. Р. Рорті „Прагматизм і філософія”.
Неокантіанство як напрям філософії науки.
Наукова раціональність і філософський розум в інтерпретації Е. Гуссерля.
Сутність пізнання: пізнання як відображення і творчість.
Джерела пізнання. Чуттєвий досвід та раціональне мислення. Сенсуалізм та раціоналізм.
Проблема суб’єкта й об’єкта наукового пізнання, її рішення в класичній і сучасній науці та філософії.
Концепції істини (прагматична, кореспондентська, когерентна, конвенціалістська).
Особливості науки як системи знань.
Розмаїття шляхів і форм пізнання (повсякденне, релігійне, художнє, наукове знання).
Критерії наукового знання. Веріфікація і фальсифікація.
Основні етапи розвитку науки.
Ньютонівська науково-дослідна програма.
Методологічні особливості класичної науки. Становлення некласичної та постнекласичної науки.
Особливості ситуації постмодерна в сучасній науці.
Наука як система. Структура науки.
Емпіричне і теоретичне знання: особливості та проблеми взаємозв’язку.
Основні форми наукового пізнання: загальна характеристика.
Підґрунтя наукового пізнання: ідеали і норми дослідження, наукова картина світу.
Особливості експерименту та його роль у сучасному науковому пізнанні.
Гіпотеза і її роль в пізнанні. Вимоги до гіпотези при її формуванні.
Теорія як форма наукового знання. Типи теорій, їх функції.
Поняття методології. Діалектика і метафізика в науковому пізнанні.
Методи і форми емпіричного рівня пізнання. Роль приладів у сучасному науковому пізнанні.
Загальнологічні методи наукового дослідження.
Методи теоретичного дослідження та побудови теорій.
Системний підхід в науковому пізнанні
Загальні закономірності розвитку науки.
Поняття наукової революції. Багатоманітність та багатоаспектність наукових революцій.
Соціокультурні чинники в розвитку науки.
Діалектична концепція розвитку науки.
Критичний раціоналізм К. Поппера.
Концепція розвитку науки Т. Куна (за роботою Т. Куна „Структура наукових революцій”).
І. Лакатос «Методологія науково-дослідних програм».
Еволюційна модель розвитку науки С. Тулміна
Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.
Ідеї ноосфери і коеволюції (за роботами В. Вернадського, М. Мойсеєва).
Глобальний еволюціонізм у сучасній картині світу.
Синергетика в пошуках нового світорозуміння.
Моральна відповідальність вченого в сучасному світі. Етос науки.
Проблема цінностей в науці. Ціннісні орієнтації вченого, їх розмаїття.
Техніка як об’єкт філософського дослідження. Коло проблем сучасної філософії техніки.
Науково-технічна революція: сутність і наслідки.
Техніка як фактор цивілізації. Технологічний детермінізм і технофобія. Технократизм і гуманізм.
Роль науки в розвитку сучасної освіти.
Глобальні проблеми людства і методологія їх дослідження. Роль науки у їх розв'язанні.
Специфіка соціального пізнання.
Проблема пізнання та інтерпретації історії.
Основні методи соціального прогнозування. Філософія і футурологія.
Явище глобалізації. Україна в контексті глобалізації.
^
Андрущенко В.М., Михальченко М.І. Соціальна філософія. - К., 1998.
Воронкова В. Г. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2004.
Джегутанов Б.Н., Стрельченко В.И., Балахонский В.В., Хон Т.Н. История и философия науки: Учебное пособие для аспирантов. - СПб., 2006.
Зотов А.Ф. Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века: Учебное пособие. - М., 1998.
Історія філософії: Підручник для вищої школи. - Х., 2003.
Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.
Кохановский В.П. Философия для аспирантов. – Ростов н/Д., 2003.
Кремінь В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. - К., 2005.
Лешкевич Т.Г. Философия науки: Учебное пособие. – М., 2006
Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософскої думки в Україні. - К., 1999.
Подольська Є.В. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2006
Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів., 2006.
Современная западная философия: Словарь-справочник. – М., 1991.
Татаркевич В. Історія філософії. Т.3. - Львів, 1999.
Філософія: Навчальний посібник /За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1998.
Філософія: Підручник для вищої школи. - Х., 2004.
Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.
Хрестоматия по истории философии ( Западная философия). Учебное пособие для вузов. - Ч. 2. - М., 1997.
Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2003
Шаповалов В.Ф. Основы философии современности. К итогам ХХ века. - М., 1998.
Щерба С.П., Тофул М.Г. Філософія: короткий виклад. Навчальний посібник. - К., 2003.
Штанько В.И. Философия и методология науки: Учебное пособие. – Харьков, 2002.
2. ^
Агацци Э. Ответственность – подлинное основание для управления свободной наукой // Вопросы философии. - 1992.- № 1.
Аристотель. Метафізика. // Аристотель. Соч. В 4-х т. Т.1 – М., 1976.
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. - М., 1987.
Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. – М., 1988.
Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.
Гегель Г.В.Ф. Енциклопедія філософських наук.// Т.1. Наука логіки. – М., 1974
Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию // Вопросы философии. - 1992. - № 7. - С. 136-175.
Декарт Р. Рассуждение о методе. // Избр.произв.в 2-х т. - М., 1989, - Т.1.
Кант И. Критика чистого разума. // Соч.в 6-ти т. - М., 1964, - Т.3.
Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. - 1992.- № 6. - С. 3-12.
Князева Е.Н. Сложные системы и нелинейная динамика в природе и обществе. // Вопросы философии. - 1998. - № 4. - С. 138- 144.
Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.
Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. Соч. - Т. 18.- С. 324 – 326.
Моисеев Н.Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества. // Вопросы философии. - 1999. - № 4. - С. 3-11.
Моисеев Н.Н. Мир ХХІ века и христианская традиция. // Вопросы философии. - 1993. - № 8. - С.3-15.
Ницше Ф. Так говорил Заратустра. М., 1991.
Ортега и-Гассет. Что такое философия. - М., 1991.
Парсонс Г. Человек в современном мире. - М., 1985.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М., 1986.
Пирс Ч. Как сделать наши идеи ясными. // Вопросы философии. - 1996. - № 12 – С. 120-133.
Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир. // Вопросы философии. - 1998. - № 3. - С.120-133.
Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1999.
Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – М., 1998.
Рорти Р. Прагматизм и философия. // Философская и социологическая мысль. - 1995. - № 9-10. - С.88-112.
Сартр Ж.П. Экзистенциализм - это гуманизм. // Сумерки богов. - М., 1989.
Сковорода Г.С. Тлумачення Плутарха про тишу серця // Твори Т.2. - М., 1973.
Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.
Тайяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987.
Тулмин Ст. Человеческое понимание. - М., 1984.
Фейерабенд П. Избранные труды по философии и методологии науки. - М., 1986.
Фрейд З. Введение в психоанализ. - М., 1989.
Франко І.Я. Мислі про еволюцію в історії людства. // Твори. - М., 1956, -Т.
|
