ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ
Філософія, її предмет, функції та місце в культурі. Роль філософії в науковому пізнанні. Особливості античної натурфілософії. Схожість та відмінність від східної філософської традиції. Висхідні ідеї та складові філософії Аристотеля. ( Аристотель “Метафізика”. Проблеми пізнання у філософії Нового часу. ( Декарт «Рассуждение о методе») Гносеологічна концепція І. Канта. Філософська система і метод Гегеля. ( «Наука Логіки») Виникнення некласичних філософських вчень в ХІХ ст. ( Марксизм, філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз). Проблема існування як фундаментальна проблема екзістенціальної філософії ( Ж.П. Сартр “Екзістенціалізм — це гуманізм”. Основні риси і напрями філософії ХХ ст. Нові тенденції у розвитку філософії на початку ХХІ ст. Основні етапи, особливості становлення і розвитку української філософії. Філософська категорія буття. Основні форми буття. Матерія, рух, простір і час у сучасній філософській картині світу. Основні філософські категорії: дух, душа, духовність, ідеальне, свідомість. Походження та сутність свідомості. Структура свідомості. Феномен несвідомого. Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість. Суспільна свідомість, її структура. Проблема походження і сутності людини. Історичні типи філософських вчень про людину. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємодія. Матеріальний спосіб виробництва. Його структура і роль в суспільному розвитку. Соціальна структура суспільства. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності. Політична система суспільства, її структура, функції. Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні. Громадянське суспільство і правова держава: філософський зміст понять. Проблема сенсу та спрямованості історії. Проблема типологізації історії ( Динилевський, Маркс, Ясперс, Тойнбі). Проблема насилля в історії: конфлікти, революція і еволюція. Культура як предмет філософського осмислення. Культура і цивілізація. Відчуження як соціально-філософська проблема. Філософія науки, її предмет і основні проблеми. Співвідношення філософії та науки з точки зору позитивістської філософії (позитивізм Конта, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм). Основні ідеї герменевтики (за роботою Гадамера „Істина і метод”). Основні ідеї прагматизму. Р. Рорті „Прагматизм і філософія”. Неокантіанство як напрям філософії науки. Наукова раціональність і філософський розум в інтерпретації Е. Гуссерля. Сутність пізнання: пізнання як відображення і творчість. Джерела пізнання. Чуттєвий досвід та раціональне мислення. Сенсуалізм та раціоналізм. Проблема суб’єкта й об’єкта наукового пізнання, її рішення в класичній і сучасній науці та філософії. Концепції істини (прагматична, кореспондентська, когерентна, конвенціалістська). Особливості науки як системи знань. Розмаїття шляхів і форм пізнання (повсякденне, релігійне, художнє, наукове знання). Критерії наукового знання. Веріфікація і фальсифікація. Основні етапи розвитку науки. Ньютонівська науково-дослідна програма. Методологічні особливості класичної науки. Становлення некласичної та постнекласичної науки. Особливості ситуації постмодерна в сучасній науці. Наука як система. Структура науки. Емпіричне і теоретичне знання: особливості та проблеми взаємозв’язку. Основні форми наукового пізнання: загальна характеристика. Підґрунтя наукового пізнання: ідеали і норми дослідження, наукова картина світу. Особливості експерименту та його роль у сучасному науковому пізнанні. Гіпотеза і її роль в пізнанні. Вимоги до гіпотези при її формуванні. Теорія як форма наукового знання. Типи теорій, їх функції. Поняття методології. Діалектика і метафізика в науковому пізнанні. Методи і форми емпіричного рівня пізнання. Роль приладів у сучасному науковому пізнанні. Загальнологічні методи наукового дослідження. Методи теоретичного дослідження та побудови теорій. Системний підхід в науковому пізнанні Загальні закономірності розвитку науки. Поняття наукової революції. Багатоманітність та багатоаспектність наукових революцій. Соціокультурні чинники в розвитку науки. Діалектична концепція розвитку науки. Критичний раціоналізм К. Поппера. Концепція розвитку науки Т. Куна (за роботою Т. Куна „Структура наукових революцій”). І. Лакатос «Методологія науково-дослідних програм». Еволюційна модель розвитку науки С. Тулміна Методологічний анархізм П. Фейєрабенда. Ідеї ноосфери і коеволюції (за роботами В. Вернадського, М. Мойсеєва). Глобальний еволюціонізм у сучасній картині світу. Синергетика в пошуках нового світорозуміння. Моральна відповідальність вченого в сучасному світі. Етос науки. Проблема цінностей в науці. Ціннісні орієнтації вченого, їх розмаїття. Техніка як об’єкт філософського дослідження. Коло проблем сучасної філософії техніки. Науково-технічна революція: сутність і наслідки. Техніка як фактор цивілізації. Технологічний детермінізм і технофобія. Технократизм і гуманізм. Роль науки в розвитку сучасної освіти. Глобальні проблеми людства і методологія їх дослідження. Роль науки у їх розв'язанні. Специфіка соціального пізнання. Проблема пізнання та інтерпретації історії. Основні методи соціального прогнозування. Філософія і футурологія. Явище глобалізації. Україна в контексті глобалізації.
^ Андрущенко В.М., Михальченко М.І. Соціальна філософія. - К., 1998. Воронкова В. Г. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2004. Джегутанов Б.Н., Стрельченко В.И., Балахонский В.В., Хон Т.Н. История и философия науки: Учебное пособие для аспирантов. - СПб., 2006. Зотов А.Ф. Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века: Учебное пособие. - М., 1998. Історія філософії: Підручник для вищої школи. - Х., 2003. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999. Кохановский В.П. Философия для аспирантов. – Ростов н/Д., 2003. Кремінь В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. - К., 2005. Лешкевич Т.Г. Философия науки: Учебное пособие. – М., 2006 Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософскої думки в Україні. - К., 1999. Подольська Є.В. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2006 Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів., 2006. Современная западная философия: Словарь-справочник. – М., 1991. Татаркевич В. Історія філософії. Т.3. - Львів, 1999. Філософія: Навчальний посібник /За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1998. Філософія: Підручник для вищої школи. - Х., 2004. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989. Хрестоматия по истории философии ( Западная философия). Учебное пособие для вузов. - Ч. 2. - М., 1997. Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2003 Шаповалов В.Ф. Основы философии современности. К итогам ХХ века. - М., 1998. Щерба С.П., Тофул М.Г. Філософія: короткий виклад. Навчальний посібник. - К., 2003. Штанько В.И. Философия и методология науки: Учебное пособие. – Харьков, 2002.
2. ^ Агацци Э. Ответственность – подлинное основание для управления свободной наукой // Вопросы философии. - 1992.- № 1. Аристотель. Метафізика. // Аристотель. Соч. В 4-х т. Т.1 – М., 1976. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. - М., 1987. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. – М., 1988. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988. Гегель Г.В.Ф. Енциклопедія філософських наук.// Т.1. Наука логіки. – М., 1974 Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию // Вопросы философии. - 1992. - № 7. - С. 136-175. Декарт Р. Рассуждение о методе. // Избр.произв.в 2-х т. - М., 1989, - Т.1. Кант И. Критика чистого разума. // Соч.в 6-ти т. - М., 1964, - Т.3. Камю А. Бунтующий человек. - М., 1990. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. - 1992.- № 6. - С. 3-12. Князева Е.Н. Сложные системы и нелинейная динамика в природе и обществе. // Вопросы философии. - 1998. - № 4. - С. 138- 144. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. Соч. - Т. 18.- С. 324 – 326. Моисеев Н.Н. Логика динамических систем и развитие природы и общества. // Вопросы философии. - 1999. - № 4. - С. 3-11. Моисеев Н.Н. Мир ХХІ века и христианская традиция. // Вопросы философии. - 1993. - № 8. - С.3-15. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. М., 1991. Ортега и-Гассет. Что такое философия. - М., 1991. Парсонс Г. Человек в современном мире. - М., 1985. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М., 1986. Пирс Ч. Как сделать наши идеи ясными. // Вопросы философии. - 1996. - № 12 – С. 120-133. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир. // Вопросы философии. - 1998. - № 3. - С.120-133. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1999. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – М., 1998. Рорти Р. Прагматизм и философия. // Философская и социологическая мысль. - 1995. - № 9-10. - С.88-112. Сартр Ж.П. Экзистенциализм - это гуманизм. // Сумерки богов. - М., 1989. Сковорода Г.С. Тлумачення Плутарха про тишу серця // Твори Т.2. - М., 1973. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992. Тайяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987. Тулмин Ст. Человеческое понимание. - М., 1984. Фейерабенд П. Избранные труды по философии и методологии науки. - М., 1986. Фрейд З. Введение в психоанализ. - М., 1989. Франко І.Я. Мислі про еволюцію в історії людства. // Твори. - М., 1956, -Т. |