До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” icon

До вивчення дисципліні “рекреаційна географія”




Скачати 262.54 Kb.
НазваДо вивчення дисципліні “рекреаційна географія”
Дата23.06.2012
Розмір262.54 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНІ

РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ”

(для студентів І курсу за напрямом підготовки 0504 «Туризм»)

Харків – ХНАМГ – 2006


Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Рекреаційна географія” (для студентів І курсу напряму підготовки 0504 „Туризм”). Укл. Поколодна М.М. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 19 с.


Укладач: М.М. Поколодна


Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства

протокол № 10 від 22.12. 2005 р.


^ МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ


Мета дисципліни “Рекреаційна географія” – вивчення теоретичних і методичних основ рекреаційної географії і набуття практичних навичок з територіальної організації рекреаційної діяльності.

Завдання:

  • розкрити понятійно-термінологічний апарат рекреаційної географії;

  • розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність рекреації;

  • розкрити зміст рекреаційних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

  • розкрити поняття територіальної рекреаційної системи (ТРС);

  • висвітлити механізм рекреаційного районування;

  • охарактеризувати сучасний етап розвитку рекреаційної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

  • основні поняття і терміни рекреаційної географії;

  • зміст і особливості рекреаційної діяльності;

  • необхідні передумови розвитку рекреаційного процесу;

  • сутність і склад рекреаційних ресурсів;

  • механізм формування ТРС, їх основні властивості;

  • основи рекреаційного районування, його призначення;

  • рекреаційні райони світу, України;

  • основи рекреаційного природокористування і охорона природи;

  • особливості міжнародних рекреаційних потоків

вміти:

  • аналізувати існуючий рекреаційний потенціал території щодо здійснення того чи іншого виду рекреаційної діяльності;

  • виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

  • характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

  • давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

  • визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг;

  • розробляти проекти нових турів, пропонувати ефективні форми надання рекреаційних послуг, враховувати потенційний попит споживачів.

Зміст курсу сприяє підвищенню якості підготовки студентів до практичної діяльності як спеціалістів у галузі міжнародного туризму. Він є необхідною тематичною складовою підготовки, оскільки на сучасному рівні розвитку України значна увага приділяється досконалому вивченню рекреаційного потенціалу держави з метою його раціонального використання для розвитку потужної рекреаційної галузі і заняття чільного місця на міжнародному туристському ринку.

Дисципліна “Рекреаційна географія” завдяки особливостям об`єкта і предмета дослідження має потужні зв`язки з багатьма дисциплінами, зокрема, «Туристський потенціал краї н світу»; «Туристське краєзнавство»; «Туристське природокористування»; «Менеджмент туризму»; «Рекреалогія» та ін.


^ 2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Методичні рекомендації для вивчення дисципліни “Рекреаційна географія” призначені для студентів денної форми навчання напряму підготовки 0504 “Туризм”, за спеціальністю 6.050400 “Готельне господарство” і 6. 050400 “Туризм”.

Головною метою роботи студентів є закріплення і систематизація теоретичних знань та практичних навичок щодо змісту рекреаційної діяльності та відповідно необхідного для її здійснення певної якості і обсягу рекреаційних ресурсів, їх характеристики і аналізу.

Вивчення дисципліни “Рекреаційна географія” складається з підготовки до лекцій, семінарських та практичних занять згідно з програмою курсу. Крім того, методичні рекомендації можуть бути використані для самостійної підготовки до семестрового іспиту, написання рефератів з дисципліни.

Робота з вивчення дисципліни складається із слухання лекцій, на яких розглядаються базові й проблемні питання курсу, роботи на семінарських та практичних заняттях і самостійної роботи студентів.

Аудиторна робота включає вивчення різних питань під час лекцій, проведення практичних, семінарських занять, індивідуальних консультацій з викладачем, складання іспиту з курсу. Після цього студенти повинні ознайомитись з основними розділами кожної теми відповідно до програми курсу за літературними джерелами й науково-мето­дичною літературою.

Самостійна робота з дисципліни включає такі форми:

  • опрацювання лекційного матеріалу;

  • підготовка до практичних та семінарських занять;

  • ведення термінологічного словника з рекреаційної географії;

  • підготовка до складання іспиту.

Для раціональної організації самостійної роботи студент пови­нен вміло розподілити свій час між аудиторною та позааудиторною роботою.

^ Форми контролю. Важливим для навчання та роботи студентів є контроль знань, що проводиться викладачем. Можуть бути вико­ристані такі його види:

• фронтальне письмове опитування з ключових теоретичних питань;

• тестовий контроль.

Підсумковим контролем є письмовий іспит.

^ Оцінка знань студентів.

При оцінці знань, крім повноти розкриття питання, врахо­вується: логічність мислення, послідовність викладення матеріалу в письмовій формі, культура мови, емоційність та твердість пере­конання, посилання на додаткові літературні джерела, грамотність аналізу й обґрунтованість висновків з теми.

Знання студента під час поточного та семестрового контролю оцінюються за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задо­вільно", "незадовільно".

"Відмінно" ставиться тоді, коли студент згідно з програмою курсу глибоко та всебічно розкрив зміст питань, зробив необхідні узагальнення та висновки, аргументовано та логічно виклав свої знання. "Добре" ставиться тоді, коли студент згідно з програмою курсу розкрив зміст питань, але не досить повно і аргументовано виклав матеріал, допустив несуттєві неточності й не виявив належної самостійності у викладенні думок. "Задовільно" ставиться тоді, коли студент відповідно до прог­рами не повністю розкрив зміст питань, поверхово ознайомився з рекомендованою літературою, побудував свою відповідь на звичай­ному повторенні матеріалу лекцій без самостійного творчого мис­лення. "Незадовільно" ставиться тоді, коли студент відповідно до програми не розкрив зміст питання, не знає рекомендованої літе­ратури.
^

3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ “РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ”







Назва змістового модулю (ЗМ)

Кількість годин




Усього

Усього

ауд.

Лекцій

Семінарські

Прак-тичні

Самост. робота

1

ЗМ 1.1. Основи рекреаційної географії

4

2

2

-

-

2

2

ЗМ 1.2. Основні поняття і терміни рекреаційної географії

16

4

2

-

2

12

3

ЗМ 1.3. Рекреація як соціально-економічне явище

9

5

1

4

-

4

4

Тема 4. Рекреаційна діяльність, її класифікація

10

6

2

-

4

4

5

ЗМ 1.5. Рекреаційні ресурси. Рекреаційне природокористування й охорона природи

16

10

2

2

6

6

6

ЗМ 1.6. Теріто-ріальна рекреаційна система

11

7

3

4

-

4

7

ЗМ 1.7. Рекреаційне районування

16

10

2

2

6

6

8

ЗМ 1.8. Характер-ристика рекреаційних районів світу

26

10

4

6

-

16




Разом

108

54

18

18

20

54



^ 4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ


У системі різних форм навчально-виховної роботи у вищих закладах освіти особливе місце належить лекції, коли викладач подає студенту основну інфор­мацію, навчає студента думати, аналізувати, допомагає опановувати знання, спрямовує самостійну роботу.

Зв'язок лекції і самостійної роботи студента розглядається у таких напрямах:

- лекція як головна початкова ланка, визначає зміст та обсяг самостійної роботи студента;

- методичні прийоми викладання лекцій активізують самос­тійну роботу студента;

- самостійна робота студента сприяє поглибленому засвоєнню теми на базі прослуханої лекції.

Перший етап самостійної роботи студента починається зі слухання і записування лекції. Правильно складений конспект лекції - найефективніший засіб стимулювання подальшої самостійної роботи. Студент повинен чітко усвідомити, що конспект - це короткий тезисний запис головних положень матеріалу, що вивчається. Складання та вивчення конспекту - перший етап самостійної роботи студента над вивченням теми чи розділу. Конспект допомагає в раціональній підготовці до практичних та семінарських занять, у виконанні практичних завдань, заліку (іспиті), вказує напрямок і обсяг подальшої роботи з інформаційними джерелами.

Готуючись до лекції, студент повинен також опрацювати мате­ріал опорного конспекту лекцій з дисципліни, матеріал рекомендо­ваних підручників та навчальних посібників, інших інформаційних джерел. На лекціях висвітлюються лише основні теоретичні поло­ження та найбільш актуальні проблеми, тому більшість питань вино­ситься для самостійного опрацювання. Контроль за виконанням цієї підготовки здійснюється викладачем на кожному лекційному занятті шляхом індивідуального усного або загального письмового опитування студентів за питаннями наведеними наприкінці кожної теми.


^ ЗМ 1.1. ОСНОВИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ


У ході вивчення цієї теми студенти повинні усвідомити поняття рекреації як системи уявлень про діяльність людей у вільний час і простір, в якому вона відбувається. Усвідомити роль географії в рекреації, оскільки рекреаційна діяльність диференційована територіально й органічно пов’язана з використанням властивостей природно-географічного середовища. Необхідно дослідити зв`язки рекреаційної географії з іншими дисциплінами. З’ясувати предмет і об`єкт рекреаційної географії, її сучасні завдання. Визначити основні напрямки рекреаційно-географічних досліджень в Україні.


Ключові слова і поняття теми:

  • Рекреація.

  • Рекреалогія.

  • Рекреаційна географія.
^

Контрольні питання:





  1. Етимологічне значення слова “Рекреація”.

  2. Поняття “Рекреалогія”.

  3. Роль географії у вирішенні питань, пов’язаних з рекреаційною діяльністю. Поява нової науки “Рекреаційна географія”.

  4. Предмет вивчення рекреаційної географії.

  5. Заадання рекреаційної географії.

  6. Основні методи рекреаційної географії.

  7. Зв’язки рекреаційної географії з іншими науками.

  8. Основні напрямки рекреаційно-географічних досліджень в Україні.

Література:

Основна: 1, 2, 11, 12, 14, 15, 18, 19, 20, 21.

Додаткова: 7, 8, 11.


^ ЗМ 1.2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ


Основною метою даної теми є засвоєння системи головних понять рекреаційної географії: вільний час, рекреація, рекреаційна територія, рекреаційний потенціал, рекреаційне освоєння, рекреаційна освоєність території, рекреаційне навантаження.

Згідно з класичним визначенням терміну рекреації як особливих видів людської діяльності у вільний час вона може мати три основні форми: туризм, лікування, відпочинок. Але враховуючи сучасні норми законодавства в сфері туризму, розвиток новітніх видів відпочинку не завжди є можливість для їх чіткого відокремлення. Тому постає необхідність систематизації цих понять і трактування їх на законодавчому й науковому рівнях.


Ключові слова і поняття теми:


  • Вільний час.

  • Відпочинок.

  • Туризм.

  • Рекреаційна місцевість.

  • Рекреаційний потенціал.
^

Контрольні питання:





  1. Основні визначення поняття “Рекреація”.

  2. Короткочасна й довготривала рекреація, їх співвідношення.

  3. Поняття позаробочого часу. Функціональні групи позаробочого часу.

  4. Різниця між позаробочим та вільним часом.

  5. Поняття відпочинок, його широке та вузьке трактування.

  6. Класифікація видів людської діяльності під час відпочинку.

  7. Підходи до поняття і структури рекреаційного потенціалу.

  8. Рекреаційна місцевість.

  9. Процес рекреаційного освоєння території і як його певний ступінь характеристика рекреаційної освоєності території.

  10. Поняття “рекреаційного навантаження”, його види.

Література:

Основна: 1, 2, 11, 12, 14, 15, 18, 19.

Додаткова: 7, 8, 11.


^ ЗМ 1.3. РЕКРЕАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ


Приступаючи до розгляду цієї теми, студенти повинні базуватися на тому, що рекреація розглядається в двох головних аспектах - як вид високодохідної галузі національної економіки і як соціальне явище глобального масштабу, в якому задіяний практично кожний громадянин країни.

Розглядаючи фактори становлення і розвитку рекреації економічного характеру, слід враховувати її вплив на створення національного доходу через сплату податків та ввезення іноземної валюти, на створення новітніх робочих місць та галузей виробництва, вирівнюючу функцію для депресивних регіонів.

На розвиток рекреаційної діяльності в будь якому регіоні світу важливий вплив також мають політичні фактори які проявляються в загальній політичні стабільності в регіоні, відсутності терористичної та військової загроз, ліберальності візового режиму та митного контролю.

Серед факторів соціального впливу рекреації основними є підвищення культурного рівня власної нації, становлення держави як культурного центру на міжнародній арені. виховання у молоді поваги до рідного краю, поваги та толерантного відношення до культурної спадщини та традицій інших народів.

Медична функція рекреації полягає в оздоровленні й санаторно-курортному лікуванні.


Ключові слова та поняття теми:

  • Функція рекреації.

  • Економічна функція рекреації.

  • Політична функція рекреації.

  • Культурна функція рекреації.

  • Медична функція рекреації.
^

Контрольні питання:





  1. Охарактеризуйте економічну функцію рекреаційної діяльності.

  2. Охарактеризуйте соціальну функцію рекреації.

  3. У чому полягає медична функція рекреації.

  4. Які політичні фактори впливають на розвиток реакції в окремих регіонах світу.

Література:

Основна: 11, 15, 17, 19.

Додаткова: 5, 9, 12.


^ ЗМ 1.4. РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЯ


Розвиток рекреаційної діяльності на всіх рівнях визначають рекреаційні потреби, які впливають на два її основні аспекти: просторово-часову динаміку й територіальну організацію. Тому перед тим як перейти безпосередньо до розгляду рекреаційної діяльності, студентам необхідно визначити, що являють собою рекреаційні потреби та які вони мають рівні.

Далі студентам слід усвідомити поняття рекреаційної діяльності як системи заходів, пов’язаних з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, що розташовані за межами їхнього постійного місця проживання і характеризується, у порівнянні з іншими видами діяльності, зміною, розмаїтістю, незвичністю поводження людей і самоцінністю процесу. Стійка комбінація повторюваних рекреаційних занять за певний відрізок часу одержала назву циклу рекреаційної діяльності. Виділяють добові, відпускні, життєві цикли рекреаційних занять, цикли, характерні для визначених вікових і характерних груп. Студентам слід підібрати приклади для кожного з циклів рекреаційних занять. Знання таких циклів допомагає організаторам відпочинку повніше задовольняти рекреаційні потреби, раціонально організовувати рекреаційну діяльність і відповідно одержувати найбільші прибутки від реалізації правильно розроблених турпродуктів.

Сутність класифікації рекреаційної діяльності полягає у виділенні окремих її видів. Класифікація дозволяє на науковій основі вирішувати ряд проблем розвитку і територіальної організації рекреації, визначити попит на окремі види рекреаційних послуг. При вивченні класифікації студентам треба проробити якомога більше додаткових літературних джерел, щоб на практичних заняттях скласти найповніший її варіант.

Ключові слова і поняття теми:

  • Рекреаційна діяльність.

  • Рекреаційні потреби.

  • Рекреаційне заняття.

  • Рекреаційний цикл.

Контрольні питання:


  1. Рекреаційна діяльність як комплексний вид діяльності з організації відпочинку населення.

  2. Як рекреаційні потреби впливають на організацію рекреаційної діяльності?

  3. Рівні рекреаційних потреб: суспільні, групові, індивідуальні.

  4. Взаємозалежність груп рекреаційних потреб.

  5. Визначити відмінності рекреаційної діяльності від інших видів людської діяльності у вільний час.

  6. Рекреаційні заняття.

  7. Назвати основні цикли рекреаційної діяльності.

  8. Визначити основні тенденції сучасного розвитку рекреаційної діяльності.

  9. Класифікація рекреаційної діяльності.

Література:

Основна: 2, 11, 12, 13, 14.

Додаткова: 7, 5.


^ ЗМ 1.5. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ. РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНА ПРИРОДИ


Починаючи вивчати цю тему, студенти повинні знати, що поняття рекреаційних ресурсів має багато трактувань і ще не визначено однозначно з ряду важливих причин:1) рекреаційні ресурси - це категорія історична. 2) рівень організації рекреаційної діяльності 3) різноякісність і різний генезис ресурсів, що входять до їх складу. Здебільшого, рекреаційні ресурси визначають як об'єкти та явища природного й антропо­генного походження, які використовуються для туризму, лікування, відпо­чинку та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їх спеціалізацію та еко­номічну ефективність і при су­часній та перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях використовуються для прямого й опосередкованого споживання та надання курортних і туристських послуг. Існує значна кількість інших визначень рекреаційних ресурсів. Тому для виконання практичної роботи з даної теми студентам додатково необхідно виписати в словник і проаналізувати визначення різних авторів. Окремо слід зосередити увагу на розгляді: кліматичних і гідромінеральних ресурсів, природних рекреаційних ресурсів, культурно-історичних ресурсів.

Вивчаючи класифікацію рекреаційних ресурсів, студенти повинні враховувати існуючі підходи до класифікації і складу рекреаційних ресурсів. Єдиної загальновизнаної класифікації рекреаційних ресурсів не розроблено, більшість з існуючих класифікацій, представлених різними авторами в різний час, можна поділити на два основні різновиди залежно від того, під яким кутом зору розглядаються в них рекреаційні ресурси:

  1. Класифікації, в основі яких лежать уявлення про походження рекреаційних ресурсів, тобто генетичний підхід.

  2. Класифікації, в яких рекреаційні ресурси поділяються за використанням залежно від певних видів рекреаційної діяльності, тобто мають ситуаційний підхід.

Ознайомившись з ними, студенти повинні давати їх розгорнути характеристику, вказувати на позитивні і негативні риси, складності при використанні, наводити приклади.

Рекреаційне природокористування й охорона природи. Розглядається вплив рекреаційної діяльності на природне середовище, позитивні і негативні наслідки розвитку рекреації на певних територіях і районах, основи рекреаційного природокористування, необхідність його знання та застосування на практиці.


Ключові слова і поняття теми:
  • ^
    Рекреаційні ресурси.

  • Природні рекреаційні ресурси.

  • Історико-культурні рекреаційні ресурси.

  • Соціально-економічні рекреаційні ресурси.

  • Класифікація рекреаційних ресурсів.

  • Рекреаційне природокористування.

  • Охорона природи.


Контрольні питання:


  1. Особливості визначення поняття рекреаційних ресурсів.

  2. Види класифікацій рекреаційних ресурсів.

  3. Класифікація рекреаційних ресурсів на основі генетичного підходу.

  4. Класифікація рекреаційних на основі ситуаційного підходу.

  5. Склад рекреаційних ресурсів.

  6. Види оцінок рекреаційних ресурсів.

  7. Особливості використання кліматичних рекреаційних ресурсів.

  8. Склад та використання гідромінеральних рекреаційних ресурсів.

  9. Склад природних рекреаційних ресурсів.

  10. Склад та види використання культурно-історичних ресурсів.

  11. Що являє собою рекреаційне природокористування. Обґрунтувати необхідність застосування його принципів в практичній діяльності.

  12. Як рекреаційна діяльність впливає на стан оточуючого природного середовища. Яких заходів слід вживати для оптимізації цієї взаємодії?

Література:

Основна:1, 2, 10, 11, 15, 18 19, 20.

Додаткова: 3, 5, 6, 7, 8, 11.


^ ЗМ 1.6. ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕКРЕАЦІЙНА СИСТЕМА


У рекреаційній географії територіальна рекреаційна система (ТРС) витупає головним об'єктом дослідження. ТРС – специфічна соціально-географічна система (або геосистема), що складається з взаємозв'язаних елементів (підсистем): органу керування, рекреантів, природних та історико-культурних комплексів, технічних систем, обслуговуючого персоналу та характеризується функціональною (стан підсистем визначається функцією системи в цілому), так і територіальною цілісністю. Дана модель значно відрізнялась від інших геосистем, які використовувались в географії тим, що до неї було введено специфічний блок - група відпочиваючих, що надало їй антропоцентричного характеру, тобто центральне місце в ТРС займає людина (турист) зі своїми рекреаційними потребами. Вивчаючи ТРС, студенти повинні також ознайомитися з її основними властивостями (різноманітність, динамічність, комфортність, стійкість, ефективність, ієрархічність, надійність) та основами типології.


Ключові слова і поняття теми:


  • Територіальна рекреаційна система (ТРС).

  • Територіальний рекреаційний комплекс (ТРК).



Контрольні питання:

1.Поняття ТРС.

2. Структурна схема ТРС, взаємозв’язок її окремих підсистем (блоків).

3.Технічна підсистема, її склад, функції взаємозв’язки з іншими підсистемами ТРС.

4. Підсистема обслуговуючого персоналу її склад, функції взаємозв’язки з іншими підсистемами ТРС.

5.Підсистема “Природні й культурні комплекси”, її склад, функції взаємозв’язки з іншими підсистемами ТРС.

6.Блок управління, його функції та взаємозв’язок з іншими підсистемами.

7. Групи відпочиваючих, їх роль у ТРС.

8.Основні властивості ТРС.

9. Типологія ТРС за переважаючими функціями.


Література:

Основна: 1, 2, 4, 11, 13, 14, 18, 19.

Додаткова: 7, 8.


^ ЗМ 1.7. РЕКРЕАЦІЙНЕ РАЙОНУВАННЯ


Починаючи вивчати цю тему, студентам необхідно враховувати, що рекреаційне районування відрізняється від інших видів районування тим, що має комплексний характер і враховує велику кількість факторів. Студенти повинні засвоїти три основні принципи рекреаційного районування, а саме: генетичний, соціально-економічний та єдності адміністративно-територіальним устроєм території. Далі студенти повинні усвідомити ті важливі завдання які покликано вирішувати рекреаційне районування.

Ключовим моментом вивчення теми є відокремлення та засвоєння різниці між умовами й факторами рекреаційного районоутворення. Під умовами рекреаційного районоутворення слід розуміти загальні особливості природного та соціально-економічного середовища в якому відбувається формування майбутніх рекреаційних районів. Вони становлять лише передумови для розвитку рекреаційних районів, а їх фактична реалізація можлива тільки завдяки наявності сприятливих факторів рекреаційного районоутворення. Студентам необхідно засвоїти основні поняття таксонів рекреаційного районування та загальних характерних ознак рекреаційних районів. Самостійно студенти знайомляться з різними видами (сітками) рекреаційного районування світу та України, запропонованого окремими дослідниками.


Ключові слова та поняття теми:

  • Рекреаційне районування.

  • Рекреаційний район.

Контрольні питання:


    1. Рекреаційне районування, його основні аспекти й принципи.

    2. Завдання рекреаційного районування.

    3. Різниця між умовами й факторами рекреаційного районоутворення.

    4. Розгорнута характеристика умов рекреаційного районоутворення.

    5. Розгорнута характеристика факторів рекреаційного районоутворення.

    6. Основні таксони рекреаційного районування.

    7. Поняття й ознаки рекреаційного району.

    8. Відомі сітки рекреаційного районування світу.

    9. Відомі сітки рекреаційного районування України.


Література:

Основна: 2, 3, 5, 6, 7, 9, 11, 13, 15, 17.

Додаткова: 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10.


^ ЗМ 1.8. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ СВІТУ


При вивченні цієї теми студенти повинні засвоїти сучасні характеристики міжнародних рекреаційних потоків як у загальносвітовому (основні тенденції по окремих роках, основні географічні напрямки), так і в регіональному розрізах. Основними внутрішньорегіональнми особливостями є: наявний спектр рекреаційних ресурсів, географія прибуття рекреантів, сезонність, ціновий діапазон, основні види рекреаційних знять, середня тривалість подорожі, основні рекреаційні центри, перспективи подальшого розвитку.

Для засвоєння характеристики рекреаційних районів світу студенти опановують туристсько-рекреаційне районування, прийняте Всесвітньою туристською організацією. Вони повинні вміти аналізувати існуючий рекреаційний потенціал районів світу.


Ключові слова і поняття теми:


  • Рекреаційний потік.

  • Європейський рекреаційний район.

  • Американський рекреаційний район.

  • Східно - Азіатський і Тихоокеанський рекреаційний район.

  • Близькосхідний рекреаційний район;

  • Південно – Азіатський рекреаційний район.


Контрольні питання:


  1. Особливості міжнародних рекреаційних потоків.

  2. Туристсько-рекреаційне районування прийняте Всесвітньою Туристською Організацією.

  3. Характеристика Північно - Європейського рекреаційного району.

  4. Характеристика Півдненно - Європейського рекреаційного району.

  5. Характеристика Західно - Європейського рекреаційного району.

  6. Характеристика Східного і Центрально-Європейського рекреаційного району.

  7. Характеристика Північно-Американського рекреаційного району.

  8. Характеристика Центрально-Американського рекреаційного району.

  9. Характеристика Карибського рекреаційного району.

  10. Характеристика Південно-Американського рекреаційного району.

  11. Характеристика Близько – Східного рекреаційного району.

  12. Характеристика Африканського рекреаційного району.

  13. Характеристика Східно – Азіатського та Тихоокеанського рекреаційного району.

  14. Характеристика Південно-Азіатського рекреаційного району.



Література:

Основна: 3, 5, 7, 11, 13, 17.

Додаткова: 1, 2, 8, 9, 12.


  1. ^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Наступною формою самостійної роботи є підготовка до прак­тичних та семінарських занять. Підготовка починається після опрацювання лекційного та іншого навчального матеріалу.

Семінарських заняття з курсу передбачені за темами № 3, 6, 8. Вони є обов'язковою частиною навчальної роботи, без якої успішне і якісне засвоєння навчального матеріалу є неможливим. Студент пови­нен ознайомитися з відповідним розділами в рекомендованій літературі і підготувати відповіді на контрольні питання до семінарського заняття, обміркувати приклади. Плани семінарських занять наведені в додатку А.

Для підготовки до практичного заняття за темою № 8 рекомендується характеристику рекреаційного району складати за наступним планом:

  1. Час виникнення, історичні особливості формування.

  2. Рекреаційні ресурси (кліматичні, гідромінеральні, природні, культурно-історичні, рекреаційні, інфраструктурні), їхні територіальні сполучення.

  3. Характер рекреаційної спеціалізації, ступінь її розвитку.

  4. Географія, структура і динаміка рекреаційних потоків.

  5. Наявність одного чи більш великих рекреаційних центрів.

  6. Схожість проблем перспективного розвитку.

Відповідно до навчального плану з тем № 2, 4, 5, 7 курсу проводяться практичні заняття. Підготовка до них також розпочинається після прослухування відповідного лекційного матеріалу.

Для практичного заняття за темою № 2 студентам необхідно придбати великий зошит більше 90 аркушів, принести ножиці і кольорові фломастери.

Готуючись до практичного заняття за темам № 4, 5, студенти, самостійно працюючи з літературними джерелами, повинні в свій термінологічний словник виписати як можна більше термінів, вказаних викладачем.

Самостійна підготовка до практичного заняття за темою № 7 ведеться протягом семестру шляхом вивчення тестів по рекреаційних районах. Крім того студенти повинні заготовити контурну карту, географічний атлас світу й кольорові фломастери або олівці.


  1. ^ ВЕДЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА З

РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГЕОГРАФІЇ


Ведення термінологічного словника з рекреаційної географії є частиною обов’язкової самостійної роботи з вивчення дисципліни, яка продовжується протягом всього семестру. У словник записують тлумачення тих понять та термінів, що подані наприкінці кожної теми курсу та додаткових понять і положень визначених викладачем або опрацьованих самостійно. Бажано до кожного з термінів після його опрацювання сформулювати власне визначення. Обов’язково вести перелік використаних при підготовці словника інформаційних джерел. Після кожного визначення обов’язково проставляють номер інформаційного джерела. Словник використовують для підготовки та проведення практичних занять, підготовки до складання іспиту та самостійного опрацювання лекційного матеріалу.


  1. ^ ПІДГОТОВКА ДО СКЛАДАННЯ ІСПИТУ


Заключною формою самостійної роботи є підготовка до іспиту з курсу. Ця форма пов'язана з систематичним вивченням лекційного матеріалу, питань, розглянутих на семінарських та практичних за­няттях, а також проблемних питань, досліджених самостійно, вмін­ням логічно викладати їх сутність. Білет складений таким чином, що дозволяє комплексно оцінити сукупність засвоєних знань та прак­тичних навичок в рекреаційній географії.

У випадку, коли студент не може самостійно розібратися в будь-якому питанні, він може отримати консультацію у викладача (згідно з графіком консультації викладачів кафедри). Добре організовані кон­сультації дозволяють спрямувати самостійну роботу в потрібне русло, зробити її раціональною та ефективною.


^ 8. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

З ДИСЦИПЛІНИ “РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ”

Основна:


  1. Багрова Л.А., Подгородецкий П.Д. Физико-географические основы рекреационной географии. – Симферополь: СГУ, 1982. 63 с.

  2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: «Палітра», 1997. – 130 с.

  3. Бовсуновская А.Я. География туризма. Учебное пособие

  4. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. – М.: МГУ, 1981. – 180 с.

  5. Гайдкукевич Л.П. География международного туризма. Страны СНГ и Балтии. Уч.пособие. – Мн.: Аверсэв, 2004.- 252 с.

  6. Геоекологія рекреаційних зон України. – К.: Нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 1996. – 200 с.

  7. Ердавлетов С.Р. Основы географии туризма: Уч. пособие. – Алма-Ата: Изд-во КазГУ. 1991. –172 с.

  8. Лукьянова Л.И. Рекреационные комплексы: Уч. пособие. – К.: Вища школа, 2004. – 364 с.

  9. Мацола В.І. Рекреаційно- туристичний комплекс України // НАН України. Інститут регіональних дослідженнь. – Львів, 1997. – 156 с.

  10. Методология оценки рекреационных территорий / В.Ф. Данильчук, Г.М. Алейникова, А.Я. Бовсуновская, С.Н. Голубничая. – Донецк: ДИТБ, 2003. – 197 с.

  11. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.П. Рекреационная география. – М. : МГУ, 1981. – 207 с.

  12. Мироненко Н.С., Эьдаров Э.М. Новые аспекты рекреационной географии // Известия ВГО. – 1987. - № 1.

  13. Николаенко Д.В. Рекреационная география: Уч. пособие. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 208 с.

  14. Николаенко Д.В., Николаенко Т.В. Введение в рекреационную георграфию. – Харьков: Международный славянский ун-т, 1998. – 193 с.

  15. Преображенский В.С. Веденин Ю.А. География и отдых. – М.: Знание, 1971, 48 с.

  16. Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых. – К.: Будівельник, 1977. –159 с.

  17. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: Уч. пособие. – М.: Советский спорт, 2001. – 288 с.

  18. Теоретические основы рекреационной географии / Отв. ред. В.С. Преображенский. – М.: Наука, 1975. – 224 с.

  19. Теория рекреалогии и рекреационной географии. – М.: Наука, 1992. – 178 с.

  20. Туристичні ресурси України. К., 1996. 352 с.


Додаткова:

  1. Александрова А.Ю. География мрировой индустрии туризма. – М.: МГУ, 1998. – 88 с.

  2. Безуглий В.В. Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. – К.:. Вид. центр “Академія”, 2003. – 688 с.

  3. Бей дик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. – 395 с.

  4. Голд Дж. Психология и география. Осоновы поведенческой географии. – М.: Прогресс, 1990. – 302 с.

  5. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. – М. : Нолидж, 1996. 312 с.

  6. Егоренков Л.И. Екология туризма и сервиса: Уч. пособие. – М.: Финанасы и статистика, 2003. – 208 с.

  7. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справ очник. – М.: Финанасы и статистика, 2003. – 368 с.

  8. Котляров Е.А. География туризма и отдыха. – М.: Мысль, 1978. – 238 с.

  9. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма. – М.: Финанасы и статистка, 1998. – 275 с.

  10. Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи . Зб. наук. праць.- К.: ІВЦ «Слов`янський діалог», 1995.

  11. Царфис П.Г. Рекреационная география СССР: Курортологические аспекты. – М.: Мысль, 1979. – 311 с.

  12. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.



Додаток А

^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття за ЗМ 1.3.

Рекреація як соціально-економічне явище.


  1. Соціальне значення рекреації для розвитку і відновлення психічних і духовних сил людини.

  2. Економічне значення рекреації:

    1. Надходження до національного бюджету.

    2. Створення нових робочих місць.

    3. Розвиток окремих галузей виробництва.

    4. Ефект мультиплікатора.

    5. Вирівнююча функція для недостатньо розвинених в економічному розумінні регіонів.


Семінарське заняття за ЗМ 1.5.

Рекреаційне природокористування й охорона природи.


  1. Охорона природи та рекреаційна діяльність. Основні аспекти взаємодії.

  2. Поняття природокористування та значення його вивчення.

  3. Особливості рекреаційного природокористування.

  4. Основні принципи рекреаційного природокористування.

  5. Раціоналізація рекреаційного природокористування.

Семінарське заняття за ЗМ 1.6.

Територіальна рекреаційна система.


  1. Поняття ТРС.

  2. Основні компоненти та підсистеми ТРС.

    1. Групи відпочиваючих.

    2. Орган керування.

    3. Технічна підсистема.

    4. Природна підсистема.

    5. Обслуговуючий персонал.

  3. Види ТРС.

  4. ТРС України.

Семінарське заняття за ЗМ 1.8.

Характеристика рекреаційних районів світу.


  1. Характеристика рекреаційного району Європа,

  2. Характеристика рекреаційного району Америка,

  3. Характеристика рекреаційного району Східна Азія і Тихоокеанський регіон.

  4. Характеристика рекреаційного району Близький Схід.

  5. Характеристика рекреаційного району Південна Азія.

^ НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Рекреаційна географія” (для студентів І курсу напряму підготовки 0504 «Туризм»).


Укладач: Марія Миколаївна Поколодна


Редактор М.З. Аляб’єв


План 2006, поз. 121

Підп. до друку 23.06.06

Формат 60х84 1/16

Папір офісний

Друк на різографі

Обл. – вид. арк. 1,4

Ум.-др. арк. 1,0

Тираж 60 прим.

Зам. №




61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12.

Сектор оперативної поліграфії при ІОЦ ХНАМГ


Схожі:

До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconПрограма таробоча програма навчальноїдисциплін и «рекреаційна географія»
Програма та робоча програма навчальної дисципліни «рекреаційна географія» для студентів спеціальності 050400 «Туризм», 050400 «Готельне...
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconХарківська національна академія міського господарства
Рекреаційна географія” для студентів 1 курсу денної форми навчання та 2 курсу заочної форми навчання напряму підготовки 020107 –...
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconХарківська національна академія міського Господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Рекреаційна географія» (для студентів 1 курсу усіх форм навчання...
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconА. С. Макаренка Затверджую: Проректор з науково педагогічної (навчальної) роботи Підпис Прізвище та ініціали 200 р. Робоча програма
Робоча програма складена на основі робочої програми з курсу «Рекреаційна географія» кафедри країнознавства і туризму Київського національного...
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дидактичним забезпеченням з дисципліни “Рекреаційна географія” для...
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconФізична географія материків і океанів
За напрямом підготовки географія, спеціальністю географія., 2010. с
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за
Географія, спеціальностей 070501. Географія, 070502. Економічна і соціальна географія. Львів, 2010. – 13 с
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” icon0705 ? географія для спеціальностей 070501 – “географія”, 07052 – „ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА географія”
Кількість годин, відведених на лекції – 36; лабораторні – 18, самостійну роботу – 54
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” icon0705 − географія для спеціальностей 070501 – “географія”, 07052 – „ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА географія”
Кількість годин, відведених на лекції – 36; лабораторні – 18, самостійну роботу – 54
До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” iconШуканова Анжела Анатоліївна закінчила Харківський державний університет у 1993 році за спеціальністю «географія»
Викладає дисципліни суспільно-географічного циклу («Суспільна географія світу», «Країнознавство», «Географія культури», «Політична...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи