Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) icon

Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі)




Скачати 168.49 Kb.
НазваЕкологія та людина (метали в навколишньому середовищі)
Дата23.06.2012
Розмір168.49 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ


Екологія та людина

(метали в навколишньому середовищі)


Ковирягіна Н.І., вчитель хімії


Харків - 2006


Метали здатні вступати у взаємодію з білками організму та утворювати з ними металічні сполуки. Іони металів неодмінні учасники біохімічних процесів: вони стимулюють, нормалізують обмін речовин в організмі, виявляють позитивну дію на ріст і розмноження, на імунобіологічну активність організму і тривалість життя; беруть участь у концентрації їх у клітинах, в окисно – відновлювальних процесах; стабілізують і активізують ферменти (утворюють їх активні центри). Іони металів створюють різницю потенціалів поблизу поверхні клітинних мембран, чим забезпечують протікання життєвих процесів у клітині. Регулювання роботи навіть таких біологічних каталізаторів, які не містять міцного зв’язного металу, можливо тільки за допомогою іонів металів (кальцію, магнію,

марганцю та ін.)

При встановленні шкідливої дії засмітнючої речовини на організм (природний об’єкт) необхідно враховувати три фактори:

  1. Токсичність речовини залежить від його стану (нерозчинні у воді сполуки практично не піддаються перетворенням в організмі);

  2. В природних умовах відносно нешкідлива речовина може перейти в високотоксичну сполуку;

  3. В природному середовищі токсично речовина може поступово накопичуватися в ланцюгу живлення, її концентрація у вищих ланках цього ланцюга може у тисячу раз перевищувати концентрацію даної речовини у навколишньому середовищі в цілому (фактор біологічного накопичення).

Зміна концентрації металів у навколишньому середовищі може проходити як дійсним шляхом (пере розділ між поверхнею суші, води, атмосфери), так і штучно (акумуляція в ґрунті, виникнення геохімічних аномалій з наступним розподілом, засвоєнням металів рослинами, тваринами і мікроорганізмами).

Встановлено, що між концентрацією елемента і його біологічною функцією прямого і звичайного зв’язку нема. Так, залізо і кобальт, які містяться в організмі в дуже малих кількостях, життєво необхідні, і спад їх концентрації нижче допустимого рівня веде до найтяжчих розладів. Це пояснюється тим, що більшість металів виконують головні функції каталізаторів.

В процесі еволюції організми виростили систему оборони від подразнюючої дії металів як на рівні геному, так і на рівні тканинних регуляційних механізмів. Система оборони надається специфічними білками, які виробляються організмом, які діють на регулятивні ділянки ДНК і РНК; синтез таких білків призводить до появи стійких (толерантних) до токсичної дії металів популяцій. Білки володіють деякими центрами зв’язку, що дає змогу нейтралізувати одночасно велику кількість поступаючи до організму металів.

По складу в живомій речовині метали поділяють на три категорії: макроелементи, концентрація яких перевищує 10 % (Са, Mg, Fe, Na); мікроелементи, частина яких складає від 10 до 10 % (Mg, Sr, Ni, Ba, Co, Al, V, Cu та інші); ультра мікроелементи, склад яких не перевищує 10 % (Hg, Au, Pb, Ra, Al та інші).

Організм і середовище взаємопов’язані, та їх взаємозалежність несе дуже тонкий характер. Підмічено, наприклад, що елементи, легко утворюючі розчинні і газоподібні з’єднання, складають основну масу біосфери, хоча в земній корі їх склад відносно невеликий. Елементи, які не дають розчинних з’єднань, широко розповсюджені в неорганічній природі, в складі організмів зустрічаються в незначних кількостях. Таким чином, доступність елементів для біосфери грає, рішучу роль в їх участі в побудові живої речовини. Мінеральні компоненти складають в середньому біля 10% від сухої речовини біомаси.

Багато чисельні макро- і мікроелементи, які утворюють живу матерію, присутні в ній у вигляді вільних іонів, а частіше всього у вигляді комплексних з’єднань з різноманітними органічними речовинами: білками, - різними виробничими порфірину та інші. Геометрично форма комплексу впливає на на здатність центрального іона металу вступати в ті чи інші взаємодії з іншими молекулами. Наприклад, в молекулі гемоглобіну комплекс заліза протофорфірином ( заміненим порфірином) має плоску будову, координаційне число заліза – 4, п’яте місце (перпендикулярно до площини) займає білок (глобін), а шосте (протилежне йому) місце – вільне, його і займає молекула кисню, переносного гемоглобіном в процесі дихання.

Відмічена визначена залежність між біологічною роллю елементів та їх місцем у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделеева. Органічний світ збудовано головним чином з легких елементів. Тому тільки чотири метала: натрій, калій, магній, кальцій утримуються в організмах у порівняно великих кількостях. Більшість же біологічно активних металів розташовані у середній частині першого великого періоду та відносяться до перехідних елементів, які утримуються в організмах в дуже малих кількостях.

У переважній більшості випадків при переході від легких елементів до важких у межах однієї підгрупи їх токсичність збільшується та паралельно цьому зменшується їх зміст у біомасі(Zn, Cd, Hg). Елементи деяких підгруп взаємо замінюють один одного у біологічних об’єктах (Ca, Sr, Ba).


^ Метали головної підгрупи 1 групи


Літій

Антропогенні джерела: підприємства з виробництва літію, виробництво синтетичних волокон(хлорид літію для барабанних сушарок),промислові стічні води(при їх використанні для зрошення сільськогосподарських культур відбувається акумуляція літію ґрунтом та рослинами, при цьому з’являється загроза хронічного отруєння людей);спалювання вугілля(щорічно звільняється кількість літію, у 20 разів перевищуюче річний виніс цього металу річними витоками).

Біологічна роль. Зміст літію у живих організмах складає 10 %. Дефіцит літію в організмі людини приводить до психічних розладів, які можливо вилікувати препаратами на його основі.

Токсична дія літію проявляється при перевищеному змісту його в організмі. Отже, у людини надмір літію викликає загальну загальмованість, порушення дихання та серцевого ритму, слабість, сонливість, втрату апетиту, спрагу, розлад зору, а також дерматит обличчя і рук.


Натрій


Антропогенні джерела: згорання вугілля, викиди підприємств чорної металургії, промислово-побутові стічні води, використання хлориду натрію в якості засобів проти обмерзання шосейних доріг або для зм’якшення питної води.

Біологічна роль. Вміст натрію у живих організмах досягає Ю-1%. Іони натрію підтримують у тварин і людини нормальну збудженість м’язових клітин, беруть участь в збереженні кислотно-основного балансу в організмі.

Токсичні дії. Надмір іонів натрію в організмі людини частіше всього обумовлене надмірним застосуванням повареної солі.. Це призводить до порушення водного обміну, згущення крові, викликає дизфункцію почерків, деякі сердечно судинні захворювання, а також загальне порушення обміну речовин.

З’єднання натрію повинні поступати до організму в складі натуральних продуктів. Добова доза споживання повареної солі складає 4-8г.


Калій


Антропогенні джерела: викиди металургійних підприємств, автомобільного транспорту; переробка калійно-магнієвих руд, виробництво хлориду калію.

Біологічно роль. Калій не входить ні до одного органічного з’єднання. Іони калію регулюють білковий і вуглеводний обмін, впливають на процес фотосинтезу та ріст рослин, активізують роботу багатьох ферментних систем, знижують в’язкість цитоплазми, є учасниками калійно-натрієвого насосу у клітині. Встановлено, що відкриття устиць листів на світлі зв’язано з накопиченням іонів калію в замикаючих клітинах.

Калій відіграє важливу роль в організмі людини, приймаючи участь у генерації біоелектричних потенціалів, підтримки осмотичного тиску, у вуглеводному обміні, синтезу білків. Він-основний внутрішньоклітинний катіон, тоді коли натрій знаходиться у зовні клітинній рідині. Калій необхідний для нормального функціонування усіх м’язів, особливо сердечній, сприяє виділенню надмірного натрію, тим самим звільняти організм від зайвої води та усувати відтоки. Калій - проти склеротичний елемент, препарати на його основі використовують для профілактики нарушення діяльності сердечно-судинної системи. Зміст калію в організмі складає 10 %

Токсична дія. При підвищеній концентрації калію в організмі відбуваються розпали коллоідного стану сиворотки крові, посилення рухливої активності, порушення вуглеводного, жирового та білкового обмінів та іонно-електричного балансу, а також зниження імунної активності.


^ Метили побічної підгрупи 1 групи


Мідь


Антропогенні джерела: промислові викиди, відходи, строки підприємств кольорової металургії, вихлопні гази автотранспорту, удобрення та пестициди, які містять мідь, запалювання палива.

Біоіндикаторами на з’єднанні міді при забрудненні ними середи можуть слугувати птиці (змінення першого покрову), синьо-зелені водорості, молюски, ще тинкові черви (змінення зовнішнього вигляду або гибель).

Біологічно роль міді виключна: вона входить до складу пігменту крові нижчих і вищих тварин, приймає участь в процесах кровотворення і ферматативних реакціях і складі ензимов, які мають в складі мідь.

В організмі людини мідь, як і залізо, відіграє важливу роль в підтримці нормального складу крові. Присутність міді необхідно для активації заліза, накопиченого а печінці , в противному випадку воно не зможе брати участь в утворенні гемоглобіну. Склад міді в живому організмі складає 10 %.

Концентрація міді в оточуючому середовищі, в вчасності в ґрунті, може бути лімітируючим фактором розвитку багатьох організмів. Як нестача, так і надмір міді в організмі викликають захворювання у тварин та рослин. Наприклад, відомий факт захворювання домашнього скоту анамією через нестачу в ґрунті пасовищ з’єднань міді. Ця ж причина викликає у рослин затримку утворення хлорофіла знижує склад у них вітамінів.

Токсичні дії. Мідь відносять до групи високотоксичних металів. Іони міді, при нестачі їх в організмі, здібні блокувати SH-групи білків, в особливості ферментів, чим порушують їх каталітичну функцію. Солі міді підвищують проникнення мембран мітохондрією руйнують еритроцити; викликають розлад нервової системи, нирок та печінки, зниження імунобіологічної реактивності, подразнення зубів та слизистої рота, гастрити, язвенну хворобу шлунка.

З’єднання міді доволі токсичних для всіх представників флори та фауни. В воді воно виражено слабше, ніжв м’якій, оскільки частина іонів міді зв’язана з нею у вигляді карбонатів і залишається недоступною для гідробіонтов.

У ґрунті з’єднання міді угнітають активність нітрофіцируючих бактерій, затримуючи мінералізацію азоту, і тим самим знижують врожай сільськогосподарських культур; викликають хлороз у рослин, а також гибель земляних вервей (в цьому випадку грунт губить структуру, порушується її водопроникливість , погіршується водно-повітряний режим).


Срібло

Антропогенні джерела: зпалення вугілля, викиди промислових підприємств та автотранспорту, виробництво срібно-цинкових та срібно-кадмієвих акумуляторів, кіно- та фотоматеріалів.

Біологічна роль. Склад срібла в організмі людини складає 10 %.Відомості про біологічну роль немає.

Токсична дія. Припускають, що з’єднання срібла володіють канцерогенними властивостями. Іони срібла легко проникають в еритроцити та зв’язуються з білками крові, утворюючи недіаліюзовані з’єднання. Підвищений склад срібла в організмі людини призводить до порушення психіки та погіршенню зору.


^ Метали головної підгрупи 2 групи


Магній


Антропогенні джерела: викиди заводів по переробці магнієвих руд.

Біологічно роль. Склад в живому організмі досягає 10 %. Магній входить до складу основного пігменту зелених листків рослин – хлорофілу. В живих організмах цей елемент підтримує структуру рибосом, зв’язуючи РНК та білок. Велика та мала суб’єдиниці рибосом асоціюють тільки в присутності магнію. Магній активізує більшість ферментів. Важлива особливість магнію проявляється в тому, що він зв’язує фермент з субстратом по типу халатного зв’язку.

В організмі людини солі магнію проявляють антисептичний тиск та склад холестерину в крові, усилює процеси гальмування в корі головного мозку, оказує заспокійливу дію на нервову систему, відіграє велику роль у профілактиці та лікуванні раку. Магній ліквідує малорухливість та дрижання м’язів у похилому віці. Він благородно діє на органи травлення: стимулює виділення жовчі, сприяє скороченню жовчного міхура, відновлює сіде волосся.

Слабий розчин оксиду магнію лікує рани, а ванна, прийнята з декількома столовими ложками оксиду магнію, знімає напруження нервової та м’язової системи.. Повсякденне приймання слабого розчину «магнієвого молока» лікує хронічні поноси, очищує організм, попереджує рак.

Токсичні дії. Підвищений зміст іонів магнію в організмі призводить до порушення мінерального обміну: падіння вмісту кальцію та неорганічного фосфору у сиворотці крові та збільшенню в ній концентрації іонів магнію. З порушенням обміну магнію зв’язують підвищену смертність від сердечно-судинних захворювань та захворювань шлунково - кишечного тракту .


Кальцій


Антропогенні джерела: виробництво цементу, стічні води папірного, скляного, хіміко-фармацевтичного, лакофарбового, пивовареноого, побутові стоки пральних; використання цементних та бетонірувальних ємкостей, труб та сховищ для питної води. При зберіганні питної води у цементних сховищах погіршується органолептичні та фізико-хімічні властивості води, різко підвищується її твердість та рН (до 12). Хлорат кальцію використовують у якості дефоліанта для передприберального видалення листків з хлопчатника. Гипохлорит кальцію використовують як відбілювач та окислитель у текстильній та у паперовій промисловості.Хлорид кальцію використовують як засіб проти обмерзання аеродромів залізо дорожніх рейок.Усі ці сполучення потрапляють у навколишнє середовище і, скопчуючись у великих концентраціях, можуть нанести шкоду біологічним системам.

Біологічна роль.У живій речовині з елементів-металів кальцій – головний.Вміст його в організмі - 10־І%.Відомі організми, які містять більше 10% кальцію(вапняні водорості, молюски,корали,голкокожі). Іони кальцію необхідні для процесів кровотворення, обміну речовин, зменшення проникливості сосудів (вони перешкоджають проникненню мікроорганізмів у кров), для нормального росту костей ( скелета, зубів). Кальцій благотворно впливає на стан нервової системи, чинить противозапальні дії.

Якщо людина у своєму раціоні має достатню кількість кальцию, йому не страшні різкі зміни погоди, інфекції, епідемії.

Обмі кальцію в організмі тісно пов'язаний з обміном магнію, стронцію та фосфору. З останнім кальцій "нерозлучний"(фосфор, як і кальцій, являє

Ться складовою часткою кісної тканини і тканей головного мозку).При порушенні фосфороно-кальцієвого балансу організм бере кальцій з «кісного запасу» ­­­­­- зубів, костей, крупних суставів або будує кістки зі стронцию ( звідси зміні у кістях – «нарости»).

Часто кажуть про кровоносних сосудів як про свідотство перенасиченості кальцію в організиі. Це не так. Даний процес проходить через зв'язок іонів кальцію з щавелевою КИСЛОТОЮ у нерозчинних оксалат кальцію.

Слід пам’ятати, що будь-яка варена їжа призводить до відложення солей щавелевої кислоти, зруйнувати яку може тільки «жива» щавелева кислота, яка виробляється в організмі людини з сирих продуктів: овочем, фруктів, горіхів, сімен, ягід, кисломолочних продуктів.

В харчовий раціон необхідно вводити достатню кількість продуктів, містящих кальцій та фосфор, у цьому випадку можна не перейматися через перелом кісток, захворювань суставів, шкіри, костей та нервової системи.

Токсична дія. Оскільки кальцій є найважливішим біоелементом, його шкідлива дія можлива тільки при попаданні його в організм у дуже великих дозах, що супроводжується збільшенням наявності кальцію у крові, посилення кальцифікації та послаблення регенерації тканин. При цьому збільшується виведення кальцію через моче спускання, що призводить до захворювання циститом.

Якщо кальцій потрапляє в організм у вигляді цементного пилу, то страждають органи дихання. У дітей до того ж стискається збудження центральної нервової системи та

Аналізатора.

Стронций

Антропогенні джерела: проточні води металургійного, електротехнічного, скляного, керамічного, цукорного виробництва; сирий залишок первісних відстійників станцій біологічного очищення крупних промислових міст. Наявність стронцію в організмі людини – 10-4 %. Цей елемент зустрічається в усіх органах і тканях, виявляє вплив на процеси кістообразування, на активність ряду ферментів, входить у склад скелету вищих і нижчих тварин.

Токсична дія. При великій кількості стронция в організмі перш за все страждає кісна тканина, печінь та кров.Найбільш характерне проявлення токсичної дії стронцію – урівськя хвороба ( підвищена ломкість та деформація костей).

Переважно ця дія стронция пов’язана з блокіровкою біосинтезу вітаміну D та надмірним відкладенням фосфору у кістках. Поєднання стронцію можуть діяти як нервова та мішечна отрута.

Барій

Антропогенні джерела: проточні води хіміко-фармацевтичного, нафтохімічного, металургійного, поліграфічного, резинотехнічного, миловарного виробництва, каналізаціонні стоки, пестициди, добрива.

Біологічна роль. Відомості не маються. Наявність барія в організмі – 10-5 %.

Токсична дія. Розчинні солі барія ( рухомі форми) – хлорид, нітрат, карбонат, сульфід- дуже отруйні. Нерозчинні у воді солі (нерухомі форми) – фосфат і сульфат – шкоди не несуть (без шкідливий сульфат барія застосовують у медицині при рентгенографії шлунку та кишечника (іони барія добре поглинають рентгенівські промені і дають можливість отримати точне, контрастне зображення).

При хронічному отруєнні солями барію пошкоджується кісна тканина, кісний мозок, печінь. Барій не проникає в цитоплазму його сортирує клітинна мембрана. Деякі сполучення барія погіршують клітинне дихання подібне ціанідам, підвищують проникливість сосудів, приводячи до крововиливу та отроку; пошкоджує центральну нервову систему, викликає параліч, барій витісняє з костей кальцій та фосфор, що веде до їх хрупкості, володіє слабкою мутагенною дією.


Метали побічної підгрупи 2 групи

ЦИНК

Антропогенні джерела: викид у атмосферу при високотемпературних технологічних процесах на металургійних комбінатах: втрати при транспортуванні, збагаченні, сортуванні на гірно-збагаченних фабриках; спалювання кам’яного вугілля, проточної води хімічного, деревообробного, текстильного, паперового, цементного виробництва; вимивання теплою водою з оцинкованих водопровідних труб.

Біологічна роль. Цинк – важливий мікроелемент. Наявність його в організмі людини – 10 -3 %. Він входить у склад крові та мішечної тканини, є каталізатором багатьох реакцій, завдяки чому в організмі підтримується необхідний КИСЛОТНИЙ рівень. Цинк входить у склад інсуліну – гормону підшлункової залоза, регулюючою наявність цукру у крові, приймає участь у перенесенні вуглекислого газу у крові хребетних, гідролізі пептидних зв’язків при переварені білків, стимулює ріст рослин.

Основне джерело цинку – пшеничні отрубі. При недостачі цинку в організмі можливий діабет, шкіряні захворювання.

Токсична дія. В основі багатьох появлень цинкової інтоксикації лежить конкурентне відношення цинку з рядом металів, наприклад, кальцієм. В цьому випадку падає наявність кальція в крові, костях, в водночас порушується засвоєння в організмі * фосфору; в результаті розвивається остеопороз (ламкість кісток). Відомий наступний факт. В 1981р. в Японії була зарегестрованний спалах тяжкого захворювання косно-мишечної системи у населенні, приймаючого у їжу рис, вирощений на полях зрошення, де використовували проточні води, сильно забрудненні сульфідами цинку і кадмія. Неможна пити воду, яка зберігалася у оцинкованих баках: накопичующі у ній іони цинку негативно діють на шлунково-кишечний тракт. Токсичність цинку пояснює його каталістичну активність.

Цинк у високих концентраціях – мутаген і онкоген.


Кадмій

Антропогенні джерела: проточні води гірно-металургійних комбінатів, виробляє барвники, кадмій-нікелевих акумуляторів, мінеральних добрив; зпалювання твердого топлива, викид автотранспорту, тютюнового диму.

Біологічна роль. Специфічного біологічного значення кадмій як мікроелемент не установлено. Наявність в організмі – 10-4 %.

Токсична дія. Кадмій – біологічний конкурент цинку. В організмі людини він понижує активність ферментів травлення, понижує синтез глікогену у печені, порушує функцію підшлункової залози, вуглеводний об’єм, викликає гіперглікемію; розвиває поразку нирок, понижує наявність у крові заліза, кальцію, фосфору, приводить до декальцифікації скелета (у цьому випадку він деформується), заторможується ріст костей, виникають сильні болі у попереку і у м’язах ніг, а також небезпека переломів, які виникають з надзвичайною легкістю, наприклад, перелом ребер при кашлі. Діючи на шкіру, кадмій викликає дерматити. Кадмій - канцероген (рак легенів, прямої кишки).

В організмі людини іони кадмію з’єднуються з карбоксильними, амінними і сульфгідрильними групами, які находяться у молекулах білків, і таким чином затримуються в організмі. Нирки, печінка, підшлункова і щитовидна залози – органи, в яких кадмій може залишатися роками.

У природному середовищі кадмій затримує процеси самоочищення водоймищ, затримується у ґрунті і потім акумулюється рослинами. У зонах підвищеної наявності кадмію у ґрунті спостережується 20 – 30-кратне збільшення його концентрації у наземних частинах рослину порівнянні з рослинами незабруднених територій. Листя тютюну має здатність накопичувати кадмій, що і визначає його вміст у тютюновому димі.

Ртуть

Антропогенні джерела: зпалювання томлива, металургійні процеси, коксування вугляр, втрата ртуті на підприємствах по виробництву хлору та каустичної соди, зпалювання сміття, сточні води.

Біологічна роль ртуті невстановлена. Наявність в організмі у людини – 10-6% - 10-7%.

Токсична дія. Техногенна розсіюча ртуть ( пари, розчинні солі, органічні сполуки) геохімічні більш рухомі у порівнянні з природною – з’єднаннями ртуті переважно важкорозчинні, мало леткі, і тому більш шкідлива у екологічному відношенні.

Пропустивши у атмосферу пари ртуті сортирують аерозолі, ґрунти, тобто вона вмикається у кругообіг (під дією бактерій в одній середі металева ртуть підлягає метилірованню і згодом підсилюється рослинами та животними).

Екологічні наслідки забруднення ртуттю водної середи виявляються перш за все у натиску життєдіяльності одноклітинних морських водоростей, порушенню фотосинтезу, а також у зміні структури та функціональних характеристик природних суспільств.

В організмі людини іони ртуті енергійно з’єднуються з сульфгідрильними групами білків та міцно утримуючих ся в утворених комплексах. Білки, містящі ці групи, знаходяться у нирках, тому ртуть потрапляє в організм, зосереджується переважно у нирках і порушує їх нормальну діяльність. Місцями ртуть у тканинах переходить в сульфід.

Ртуть затримується також у клітинах мозку та слизистій оболонці роту. При хронічних отруєннях здається центральна нервова система.

Якщо металева ртуть опинилась у приміщені, необхідно засипати її порошком сірки або залити розчином хлориду заліза(3).

Метали головної підгрупи 3 групи

Алюміній

Антропогенні джерела: горно рудні розробки, тверді викиди та сточні води підприємств (хіміко-фармацевтичного, лакофарбового, паперового, текстильного), виробництво синтетичного каучуку, виготовлення та використання алюмінієвих деталей, конструкцій, а також посуду та упаковочного матеріалу (після термічної переробки продуктів в алюмінієвому посуді вміст його зростає удвічі).

Біологічна роль. Алюміній – необхідний організму мікроелемент. В рослинних організмах його наявність у десять разів більше, ніж в організмах тварин. У людини алюміній виявлен в усіх органах, тканинах та виділу. Більш за все алюміній міститься в легенях, печінці, костях, головному мозку. Алюміній приймає участь у побудові епітеліальної та з’єднувальної тканях, в процесі регенерації кісної тканини, в обміні фосфору. У залежності від концентраціїв організмі алюміній показує акти віруючі або інгібіруючі дії на активність ферментів травлення. Відомо, що нітрат алюмінія підвищує загальну кислотність в організмі і переварюючи здібність шлункового соку, збільшує наявність у ньому вільної соляної кислоти. Алюміній впливає на центральну нервову систему: підвищений вміст цього елементу в крові викликає збудження, а занижене – гальмування.

В організмі людини алюміній міститься – 10-3%.

Токсична дія. Алюміній – біологічний конкурент заліза, кальція та фосфору. Мала кількість його в організмі призводить до порушення мінерального обміну: понижується затримка кальцію, зменшується адсорбція фосфору та заліза, що в свою чергу призводить до зниження рівня АТФ у крові та порушення процесів фосфорилювання; уповільнює ріст та розмноження клітин. Висока коплексообразована здатність алюмінію з умовляти гнобленню активності ряду ферментів, особливо приймають участь у кровотворенні(блокуються їх активні центри).

Талій

Талій володіє нейротоксичними діями – порушує рухову активність, викликає судоми, пониження пам’яті, деякі психічні реакції , в наслідок яких знижується рівень інтелекту. Маються данні з мутагенною активністю алюмінію.

Антропогенні джерела: зпалювання топлива, виготовлення свинцю, міді, цинку, промислових сточних вод, приймання калійних добрив.

Біологічна роль: відсутня.

Токсична дія: талій відноситься до отруй, пошкоджуючи центральну та периферичну нервову систему, шлунковий тракт та нирки. Талій – біологічний конкурент калія через збіг між іонами (одновалентні іони талія в міру токсичні). Талій, заміщуючи калій, суперничає з за місце в біологічних мембранах. Потрапив в організм, талій накопичується у волоссі, нігтях, нирках, м’язах. Один з симптомів отруєння талієм – випадінні волосся.

Схожі:

Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconЕкологія та охорона навколишнього середовища №7
Сутність глобальних проблем довкілля. Землекористування і глобальні проблеми довкілля. Соціальні аспекти глобальних змін у навколишньому...
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconРадіонукліди у навколишньому середовищі
Мета курсу – розгляд впливу радіоактивних речовин на екологічний стан навколишнього середовища
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Місце людини в навколишньому середовищі. Внутрішнє середовище в будівлях І спорудах, матеріальний І енергетичний баланси постачання....
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Місце людини в навколишньому середовищі. Внутрішнє середовище в будівлях І спорудах, матеріальний І енергетичний баланси постачання....
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconГігієнічне обгрунтування вибору тест-культури для вивчення транслокаційних властивостей щодо кадмію І свинцю (за результатами патентно-інформаційного пошуку)
Ання І можуть викли­кати токсичний вплив на рослину І людину. Актуальність проблеми є в тому, що надходження вм відбувається по складній...
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconТема 2 тема 2 середовище життєдіяльності людини програмна анотація
Навколишнє середовище — це вся сукупність природних та антропогенних факторів, у середовищі яких існує людина
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconТема 2 тема 2 середовище життєдіяльності людини програмна анотація
Навколишнє середовище — це вся сукупність природних та антропогенних факторів, у середовищі яких існує людина
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України чернівецький національний університет
Сучасна екологія. Людина і навколишнє середовище. Сучасна екологія, її зміст, структура, завдання. Історія розвитку екологічної науки....
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет
Сучасна екологія. Людина І навколишнє середовище. Сучасна екологія, її зміст, структура, завдання. Історія розвитку екологічної науки....
Екологія та людина (метали в навколишньому середовищі) iconВартість здійснених капітальних інвестицій, грн
Дані про дорогоцінні метали
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи