Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” icon

Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”




Скачати 242.46 Kb.
НазваДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Дата23.06.2012
Розмір242.46 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Анестезіологія та інтенсивна терапія”




Чернівці – 2009

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет



"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Проректор з навчальної роботи

професор ___________ Ю.Т.Ахтемійчук

"___"_______________ 2009 р.
^




ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Анестезіологія та інтенсивна терапія”



Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни_” Анестезіологія та інтенсивна терапія ” для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2008).


Схвалено на методичній нараді кафедри анестезіології і реаніматології

15 червня 2009 р. (Протокол № 19)


Зав. кафедри анестезіології і реаніматології,

професор В.М.Коновчук


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії

з дисциплін хірургічного профілю

18 червня 2009 р. ( Протокол № 3)


Голова предметно-методичної
комісії, професор І.Ю. Полянський



^
Чернівці – 2009

Навчальна дисципліна

«Анестезіологія та інтенсивна терапія»


(нормативна дисципліна)


  1. Вступ

Визначення дисципліни. Анестезіологія та інтенсивна терапія вивчає і розробляє питання теорії і практики захисту організму від дії надзвичайних впливів; формує професійні навички регуляції і тимчасового штучного заміщення життєво важливих функцій організму при порушенні їх авторегуляції.

Кількість навчальних годин – 90 (3 кредита ECTS), із них:

  • лекції – 10 годин

  • практичні заняття – 60 годин

  • самостійна робота студентів – 20 годин

  • зміст дисципліни структуровано на 1 модуль та 3 змістових модулі.




  1. Структура дисципліни “ Анестезіологія та інтенсивна терапія та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).



Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів,

їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

"5"

"4"

"3"

"2"

Модуль 1 90/3,0

3

(№№ 1-3)

10

11

9

6

0

10

60


* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


  1. ^ Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  • демонструвати володіння методами діагностики та надання допомоги при основних синдромах порушень життєво важливих функцій;

  • трактувати основні клінічні прояви та лабораторні показники порушень життєво важливих функцій;

  • планувати обстеження та лікування хворих з порушеннями життєво важливих функцій;

  • діагностувати ознаки клінічної смерті та термінальних станів, проводити серцево-легеневу та церебральну реанімацію;

  • застосувати загальні принципи та методи анестезіологічного забезпечення різних оперативних втручань;

  • використовувати основні принципи організації невідкладної допомоги потерпілим при техногенних та природних катастрофах;

  • застосовувати основні алгоритми інтенсивної терапії невідкладних станів.



4. Опис модулів дисципліни

^ МОДУЛЬ “АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ”


Тематичний план лекцій модулю




Тема

К-сть

годин

1

Загальні принципи анестезіологічного забезпечення оперативних втручань

2

2

Гостра дихальна недостатність: етіологія, патогенез, клініка та інтенсивна терапія

2

3

Загальні принципи інтенсивної терапії гострих отруєнь

2

4

Шоки. Патогенез, класифікація, клінічні прояви та інтенсивна терапія постгеморагічного гіповолемічного шоку

2

5

Гострі порушення водно-сольового обміну. Етіологія, патогенез, клініка та інтенсивна терапія

2




Разом

10



^ Тематичний план практичних занять модулю



Тема

К-сть годин

Змістовий модуль 1. Загальна реаніматологія та анестезіологія

1

Серцево-легенева і церебральна реанімація.

6

2

Загальні питання анестезіології.

6

3

Клінічна анестезіологія

6
^
Змістовий модуль 2. Загальні питання інтенсивної терапії

4

Методи діагностики та корекція порушень водно-електролітного обміну і кислотно-основного стану (КОС)

6

5

Гостра ниркова (ГНН) та печінкова недостатність

6

6

Гострі отруєння та коматозні стани.

6
^
Змістовий модуль 3. Інтенсивна терапія невідкладних станів

7

Гостра дихальна недостатність (ГДН)

6

8

Захворювання та ураження дихальної системи

6

9

Гострі порушення кровообігу

6

10

Шокові стани та травматичні ушкодження

3

11
^
Контрольне заняття: підсумковий модульний контроль:

теоретичної підготовки

практичної підготовки

3



Разом


60



Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль



ТЕМА

К-сть годин

Вид контролю

1.

^ Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

10

Поточний контроль на практичних заняттях

2.
^

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:








2.1

Інтенсивна терапія травматичних ушкоджень: політравма, синдром тривалого стискання, електротравма

2

Підсумковий модульний контроль

2.2

Клінічні прояви та діагностика гострої серцевої недостатності, порушень серцевого ритму. Основні напрями інтенсивної терапії.

2

Підсумковий модульний контроль

2.3

Інтенсивна терапія судомного і гіпертермічного синдромів.

2

Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором:

  • “Смерть мозку. Клінічні та деонтологічні проблеми”

  • “Гострий респіраторний дистрес-синдром новонароджених”

  • “Історія розвитку методів знеболення”

  • “Тактика інфузійної терапії при шокових станах”

  • “Внутрішньочепний тиск, як критерій адекватністі інтенсивної терапії коматозних станів”

  • “Сучасні методи еферентної терапії

1

Поточний контроль на практичних заняттях

4.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


3

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


20





^ 5.Оцінювання навчальної діяльності студента


Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

^ 5.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності має здійснюватись у 3 етапи:

1) початковий (стантартизовані методи контролю, що виявляють СРС студента, наприклад – 10 тестів при зарахуванні мінімум - 70%). Вага оцінки – 20% від загальної оцінки поточної діяльності;

2) основний (виконання практичних робіт, уміння аналізувати і інтерпритувати, робити обгрунтовані висновки, вирішення ситуаційних задач, робота біля ліжка хворого). Вага оцінки – 50% від загальної оцінки поточної діяльності;

3) кінцевий (контроль умінь, вирішення комплексних ситуаційних задач, постановка попереднього діагнозу, призначення лікування). Вага оцінки – 30% від загальної оцінки поточної діяльності.

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулІ




ММодуль

(поточна навчальна діяльність)

Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1

1

Тема 1

11

2

Тема 2

11

3

Тема 3

11

Змістовий модуль 2

4

Тема 4

11

5

Тема 5

11

6

Тема 6

11

Змістовий модуль 3




Тема 7

11




Тема 8

11




Тема 9

11




Тема 10

11




Змістові модулі

РС

Разом

110

10

120

Підсумковий модульний контроль, в тому числі:

80

Контроль практичної підготовки

зараховано

Контроль теоретичної підготовки




^ РАЗОМ сума балів

200



Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 11 балів, “4” – 9 балів, “3” – 6 балів “2” – 0 балів.

^ Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів (10 х 6 = 60). Він має право відпрацьовувати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку не більше 3-х разів під час вивчення модулю

^ Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. У програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:


^ Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль: “Анестезіологія та інтенсивна терапія”

5”

11

4”

9

3”

6

2”

0


^ Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

^ Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля складає 60 балів. Вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

^ Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів(індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.


Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля без додаткових днів для підготовки

До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі аудиторні навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

^ Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.


^ 5.2 Оцінка з дисципліни виставляється як добуток з оцінок за поточну навчальну діяльність та підсумковий модульний контроль.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).


Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-бальною (традиційною):

^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ (в балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

Д (задовільно)

задовільно

135-149

Е (слабко)

120-134

FX

незадовільно (з можливістю повторного складання)

70-119

F

незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

1-69



Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

^ Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

^ Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

Примітка: трансферні одиниці критерії оцінки рівня підготовки студентів у балах проведені на підставі наказу №377-6 від 14.07.2007 р. по БДМУ.


6. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю
^

Змістовий модуль 1. Загальна реаніматологія та анестезіологія


  1. Клінічна смерть, визначення, діагностика .

  2. Негайний етап СЛЦР.

  3. Ознаки ефективності реанімації, показання до припинення реанімації.

  4. Спеціалізований етап СЛЦР.

  5. Види зупинки кровообігу та їх діагностика.

  6. Лікарські засоби, що використовуються на спеціалізованому етапі серцево-легеневої та церебральної реанімації, їх дози.

  7. Шляхи введення медикаментів під час реанімації та їх обгрунтування.

  8. Техніка електричної дефібриляції.

  9. Показання до прямого масажу серця.

  10. Ускладнення реанімації.

  11. Післяреанімаційний період.

  12. Поняття про декортикацію, децеребрацію, смерть мозку.

  13. Основні напрями лікування у після реанімаційному періоді.

  14. Інтенсивна терапія набряку мозку.

  15. Класифікація видів анестезії.

  16. Основні вузли наркозного апарату.

  17. Заходи запобігання загоранню та вибухам у операційній.

  18. Дихальні контури, переваги, недоліки.

  19. Інгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг .

  20. Компоненти загальної анестезії.

  21. Етапи анестезіологічного забезпечення.

  22. Премедикація, її види.

  23. Підготовка хворих до операції та наркозу.

  24. Клініка наркозу ефіром.

  25. Масковий метод загальної анестезії.

  26. Ендотрахеальний наркоз. Показання, методика проведення.

  27. Фармакологія м’язових релаксантів

  28. Ускладнення при загальній анестезії.

  29. Неінгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг.

  30. Види та методи регіонарної анестезії.

  31. Особливості загальної анестезії в амбулаторних та ургентних умовах.

  32. Особливості підготовки хворих до операції та наркозу.

  33. Фізіологічні та патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку

Змістовий модуль 2. Загальні питання інтенсивної терапії

  1. Роль води та електролітів у організмі.

  2. Поняття про осмолярність, її корекція.

  3. Клінічні ознаки дегідратації та гіпергідратації.

  4. Гіпертонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  5. Ізотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  6. Гіпотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  7. Гіпертонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  8. Ізотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  9. Гіпотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  10. Причини та ознаки гіпо- та гіпернатріємії, методи лікування.

  11. Патофізіологічні порушення при гіпо- та гіперкаліємії, клініка, діагностика, корекція.

  12. Порушення обміну хлору.

  13. Буферні системи організму.

  14. Поняття про ацидоз, діагностика, корекція.

  15. Поняття про алкалоз, діагностика, корекція.

  16. Характеристика розчинів для інфузійної терапії.

  17. Показання до парентерального живлення.

  18. Особливості інфузійної терапії та корекції порушень ВЕО і КОС при цукровому діабеті.

  19. Особливості інфузійної терапії та корекції порушень ВЕО і КОС у післяопераційному періоді.

  20. Особливості інфузійної терапії та корекції порушень ВЕО і КОС при стенозі воротаря.

  21. Особливості інфузійної терапії та корекції порушень ВЕО і КОС при кишковій непрохідності.

  22. Особливості інфузійної терапії та корекції порушень ВЕО і КОС при перитоніті.

  23. Особливості інфузійної терапії та корекції порушень ВЕО і КОС при панкреонекрозі.

  24. Причини виникнення і патогенез гострої ниркової недостатності (ГНН).

  25. Диференціальна діагностика преренальної, реальної та постренальної олігоурії, анурії. Лабораторна діагностика ГНН.

  26. Стадії клінічного перебігу ГНН.

  27. Основні принципи лікування ГНН.

  28. Уремічна кома, принципи інтенсивної терапії.

  29. Показання до гемодіалізу.

  30. Розрахунок добової потреби в рідині хворих з ГНН.

  31. Причини виникнення гострої печінкової недостатності.

  32. Клінічні прояви гострої печінкової недостатності. Лабораторна діагностика.

  33. Основні принципи лікування ураження печінки.

  34. Печінкова кома, принципи інтенсивної терапії

  35. Основні принципи ІТ гострого отруєння.

  36. Основні принципи форсованого діурезу.

  37. Екстракорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.

  38. Принципи антидотної терапії.

  39. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні метиловим спиртом.

  40. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні етиловим спиртом та його сурогатами.

  41. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні опіатами та барбітуратами.

  42. Патогенез, клініка та ІТ при отруєннях фосфоорганічними речовинами.

  43. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні кислотами та лугами.

  44. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні чадним газом.

  45. Патогенез, клініка та ІТ при отруєнні отруйними грибами.

  46. Особливості невідкладної допомоги при укусах комах і тварин.

  47. Види порушень свідомості, оцінка глибини порушень свідомості.

  48. Принципи ІТ при коматозних станах різного походження.

  49. Патогенез, клініка та ІТ гіпоглікемічної коми.

  50. Патогенез, клініка та ІТ гіперглікемічної коми.

  51. Патогенез, клініка та ІТ гіперосмолярної коми.

  52. Патогенез, клініка, ІТ гіпертермічного синдрому у дітей.

Змістовий модуль 3. Інтенсивна терапія невідкладних станів

  1. Класифікація гіпоксії, клініка, диференційна діагностика різних видів гіпоксії.

  2. Гіперкапнія, клініка.

  3. Гіпокапнія, клініка.

  4. Класифікація ГДН.

  5. Основні принципи інтенсивної терапії ГДН.

  6. Оксигенотерапія: методи, показання, токсична дія кисню.

  7. ШВЛ, показання, методи, критерії ефективності.

  8. Методи відновлення прохідності дихальних шляхів та поліпшення дренажної функції легенів.

  9. Санація трахеобронхіального дерева і ротоглотки.

  10. Принципи диференційованої терапії астматичного стану.

  11. Невідкладна допомога при різних типах набряку легенів.

  12. Аспіраційний синдром, патогенез, клінічні прояви, інтенсивна терапія.

  13. Інтенсивна терапія післяопераційної ГДН.

  14. Реанімація та інтенсивна терапія при різних видах утоплення.

  15. Респіраторний дистрес-синдром дорослих, етіологія, патогенез, клінічні ознаки, інтенсивна терапія.

  16. Реанімація та інтенсивна терапія тробоемболії легеневої артерії та її гілок.

  17. Види гострих розладів кровообігу.

  18. Патогенез, клінічні прояви та ІТ гострої серцевої недостатності

  19. Патогенез, клінічні прояви та ІТ гострих порушень серцевого ритму.

  20. Патофізіологія, діагностика, особливості перебігу та інтенсивна те­рапія при запамороченні та колапсі.

  21. Патогенез, клінічний перебіг та ІТ травматичного шоку.

  22. Патогенез, клінічний перебіг та ІТ геморагічного шоку.

  23. Патогенез, клінічний перебіг та ІТ опікового шоку

  24. Патогенез, клінічний перебіг та ІТ анафілактичного шоку.

  25. Патогенез, клінічний перебіг та ІТ токсико-інфекційного шоку.

  26. Реанімація та ІТ при електротравмі.

  27. Реанімація та інтенсивна терапія при синдромі тривалого стискання.

  28. Реанімація та ІТ при політравмі.


^ 6. 1. Перелік практичних завдань до підсумкового модульного контролю

  1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів.

  2. Проведення штучної вентиляції легенів найпростішими методами ("рот до рота", "рот до носа").

  3. Проведення непрямого масажу серця.

  4. Проведення електричної дефібриляції

  5. Штучна вентиляція легенів мішком Амбу та за допомогою S-подібної трубки.

  6. Методи оксигенотерапії.

  7. Визначення виду та ступеню дихальної недостатності

  8. Вимірювання ЦВТ.

  9. Розрахунок добового водного балансу, визначення ступеня дегідратації.

  10. Розрахунок дефіцитів основних електролітів (калій, натрій, хлор), вибір і розрахунок кількості розчинів для корекції електролітних порушень.

  11. Визначення виду розладу КОС та розрахунок об'ємів інфузійних засобів для ко­рекції.

  12. Методи детоксикації (промивання шлунку, форсований діурез)

  13. Оцінка стану свідомості.

  14. Методи штучної вентиляції легенів у новонароджених та дітей раннього віку.

  15. Непрямий масаж серця у новонароджених та дітей раннього віку.


^ 7. Рекомендована література.

Основна література:

  1. Чепкий Л.П. та ін. Анестезіологія та інтенсивна терапія. – К., Вища школа, 2003 р. – 399 с.

  2. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. та ін. Медицина катастроф. – К., Здоров’я, 2002. – 352 с.

  3. Чепкий Л.П., Жалко-Титаренко В.Ф. Анестезіологія і реаніматологія, К.:Здоров’я, 1983 – 395 с.

  4. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ. За ред. проф. Л.В.Усенко. – К.: Здоров’я, 1993,1995.

  5. Коновчук В.М., Ротар В.І., Акентьєв С.О. та ін. Невідкладні стани, Чернівці. –2006. – 136 с.


Додаткова література:

  1. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д., Панасюк А.М. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів.-Тернопіль:Укрмедкнига, 2003.

  2. Смит Й, Уайт П. Тотальная внутривенная анестезия. Клиническое руководство//Пер. с англ. под ред. д.мед.н. А.Ю.Лубнина, к.мед.н. А.М.Цейтлина.-М.:Бином, С.-П.:Невский Диалект, 2002.

  3. Костюченко А.Л., Гуревич К. Руковоство для врачей.-С.-П.:Спецлитература, 2000..Я., Лыткин М.И. Интенсивная терапия послеоперационных осложнений

  4. Богданович В.Л. Интенсивная и неотложная терапия в эндокринологии. Руководст᱋о для врачей. – М.:Медицин. книга, Н.Ногород:Изд-во НГМА, 2000.

  5. Спрингинс Д., Чемберс Д., Джефри Э. Неотложная терапия.-М.:ГЭОТАР-Медицина, 2000.

  6. Михайлов И.Б. Настольная книга врача по клинической фармакологии (Руководство для врачей).-С.-П.:Фолиант, 2001.

  7. Мима Горн М., Урсула Хейтц И., Памела Сверинген Л.Водно-электролитный и кислотно-основной баланс/Перевод с англ. под ред. д.мед.н. проф. В.И.Легеды. – М.:Медицина,2002.

  8. Кулаков В.И., Серов В.Н., Абубакирова А.М. и др. Анестезия и реанимация а акушерстве и гинекологии.-М.:Триада-Х, 2000.

  9. Интенсивная терапия. Реанимация. Первая помощь/Под ред. В.Д.Малышева.-М.:Мир, 2000.

  10. Габа Дэвид М., Фин Кевин Дж., Хауард Стивен К. Критические ситуации в анестезиологии/Перевод с англ. А.А.Митрохина//Под ред. акад. РАМН, профессора А.А.Бунятяна, д.мед.н., профессора Е.А.Дамир.-М.:Медицина, 2000.

  11. Черний В.И., Кабанько Т.П., Кузнецова И.В. Нарушения в системе гемостаза при критических состояниях.-К.:Здоров’я, 2000.

  12. Скорая и неотложная медицинская помощь/Под ред. профессора, засл. деятеля науки и техники Украины И.С.Зозули, чл.-кор. НАН и АМН Украины И.С.Чекмана.- К.:Здоров’я, 2002.

  13. Майкл А.Гриппи. Патофизиология легких//Перевод сኙангл. д.мед.н., проф. Ю.М.Шопкайца/Под редю акад. Ю.В.Наточина.- М.:БИНОМ, Санкт-Петербург:Невский Диалект, 2000.

  14. Шлапак І.П., Пилипенко М.М. Посібник із проведення респіраторної підтримки.- Київ-Логос, 2003.

  15. Клиническая анестезиология (справочник)//Перевод с англ./Под ред. член.-кор. РАМН В.А.Гологорского, проф. В.В.Яснецова.-М.:ГЕОТАР-МЕД, 2001.

  16. Руководство по анестезиологии в 2-х томах/Под ред. А.Р.Эйткенхеда, Г.Смита//Перевод а англ. С.Ф.Дудникова, А.А.Митрохина//Под ред. д.мед.н. Е.А.Димир.-М.:Медицина, 1999.

  17. Крафт Т.М., Антон П.М. Ключевые вопросы и темы в анестезиологии/Перевод с англ. А.М.Варвинского, А.Л.Мельникова//Под ред. д.мед.н. Э.В.Недашковского.-М.:Медицина, 1997.

  18. Сафар Петер, Бичер Николас Дж. Сердечно-легочная и церебральная реанимация/Перевод с англ. к.мед.н. М.Н.Селезнева//Под ред. чл.-кор. АН Украины проф. Л.В.Новицкой-Усенко.-М.:Медицина, 1997. Триада-Х, 1997.

  19. Черняков Г.О., Кочін І В., Сидоренко П.І. та ін. Медицина катастроф.-К.: Здоровґя, 2002.

  20. Дон Х. Принятие решений в интенсивной терапии. – ( пер. с англ.), М., “Медицина”, 1995.

  21. Практическая трансфузиология (кол.авторов), Изд-во «Триада-Х», М., 1997.

  22. Морган-мл Эдвард Дж., Михаил Мэгид С. Клиническая анестезиология (1, 2, 3 книги)//Перевод с англ. Под ред. академика РАМН А.А.Бунятяна, к.мед.н. А.М.Цейтлина.- М.: Из-во БИНОМ, 1998-2003.

  23. Мазазатти Френк А., Лебовец Леон С., Шмогер Нейнл У. Интенсивная респираторная терапия//Перевод с англ. М.:БИНОМ, Санкт-Петербург:Невский Диалект, 2002.

  24. Лифшиц В.М., Сидельников В.И. Медицинские лабораторные анализы.- М.:Триада-Х, 2003.

Схожі:

Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconПерелік питань для підсумкового контролю дисципліни змістовий модуль “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Лікарські засоби, що використовуються на спеціалізованому етапі серцево-легеневої та церебральної реанімації, їх дози
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconПерелік питань для підсумкового контролю дисципліни змістовий модуль “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Лікарські засоби, що використовуються на спеціалізованому етапі серцево-легеневої та церебральної реанімації, їх дози
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconФорма навчання: очна
Кафедра проводить спеціалізацію та підвищення кваліфікації із двох спеціальностей: “Анестезіологія та інтенсивна терапія” та “Медицина...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” icon58010, м. Чернівці, вул. Грушевського,1
«Акушерство та гінекологія», «Анестезіологія та інтенсивна терапія», «Судово-медична експертиза», «Медицина невідкладних станів»,...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconДовідник для студента IV v курсу зі спеціальності ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconДовідник для студента IV vі курсу зі спеціальності ”лікувальна справа”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconДовідник для студента IV vi курсу зі спеціальностей “лікувальна справа”, ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани”
Визначення дисципліни. Невідкладні стани як навчальна дисципліна є невід’ємною частиною клінічної медицини, тому вивчення основних...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія” iconДовідник для студента
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з мікробіології, вірусології та імунології для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи