Відбір, зберігання І транспортування проб води icon

Відбір, зберігання І транспортування проб води




Скачати 344.83 Kb.
НазваВідбір, зберігання І транспортування проб води
Сторінка1/3
Дата23.06.2012
Розмір344.83 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

Ці методичні вказівки призначені для студентів 1-3 курсів усіх форм навчання спеціальностей “Прикладна екологія” і “Водопостачання та водовідведення” факультету інженерної екології міст. Особливістю їх є те, що вони включають в себе лабораторні роботи, які виконують студенти з аналітичної хімії протягом навчального семестру, і лабораторні роботи, що виконуються студентами під час навчально-ознайомлювальної практики з аналізу води.


Відбір, зберігання і транспортування проб води


Проби питної води


  1. Відбір, транспортування та зберігання проб води, яку подають централізованими системами господарського водопостачання, і водопроводами, що подають воду одночасно для господарсько-питних і виробничих цілей, здійснюють відповідно до вимог ДОСТу 24481-80.

  2. Об‘єм проби встановлюється залежно від певних інгредієнтів і вказаний у відповідному стандарті на метод аналізу та в обов‘язковому додатку.

  3. Відбір проби проводять після спуску води протягом не менше 15 хв. при повністю відкритому крані.

  4. Проби відбирають в хімічно чистий посуд з притертими пробками (допускаються коркові і поліетиленові пробки), виготовлені з міцного, безкольорового хімічно-стійкого скла або в поліетиленовий посуд, дозволений для контакту з питною водою.

Проби, призначені для аналізу на вміст органічних речовин. відбирають в скляний посуд з притертими пробками.

  1. Перед відбором проби посуд не менше двох разів споліскують водою, що підлягає дослідженню.

  2. Посуд заповнюють водою до верху. Перед закриттям посуду пробкою верхній шар заливають так, щоб під пробкою залишився проміжок повітря об‘ємом 5-10. У загальний посуд відбирають пробу на аналіз тільки тих інгредієнтів, що мають тотожні умови консервування і зберігання.

  3. Визначення залишкового хлору, озону і запаху (без нагрівання) проводять на місці.

  4. Для доставки в лабораторію посуд з пробками упаковують у тару, що забезпечує зберігання і охороняє від різких перепадів температури.

  5. Вода повинна підлягати дослідженню в день відбору. Якщо це неможливо, відібрані проби вміщують для зберігання в холодильник і консервують. Засоби консервування та умови зберігання зазначені у відповідних стандартах.

  6. Термін зберігання проб і виконання аналізу не повинен перевищувати 48 годин з моменту відбору.


Проби води з джерел водопостачання


  1. Відбір, транспортування та зберігання проб води, які відібрані з джерел водопостачання, здійснюють відповідно до вимог ДОСТу 4979-49.

  2. Для відбору проб води на повний аналіз беруть бутель місткістю 5л з притертою пробкою (дозволяється бутель з корковою пробкою). Для скороченого аналізу беруть бутель місткістю 2л.

  3. Місце відбирання проби води визначається залежно від характеру вододжерела та цілей дослідження.

3.1 При використанні відкритого водойму для проектованого централізованого водопостачання проба повинна відбиратися в тому місці водойми і на тій глибині, які помічені для майбутнього забору води для водопроводу.

3.2 При існуючому водозаборі її беруть безпосередньо з водоприймального отвору.

3.3 При використанні водопостачання, що проектується з підземних джерел, її беруть з того водоносного горизонту, з якого намічається майбутній водозабір.

3.4 При відборі води із заново спорудженої свердловини при відсутності постійного зливу води проба повинна відбиратися після безперервної відкачки і не раніше, ніж у трьох контрольних пробах, взятих під час відкачування з проміжками не менше однієї години.

3.5 При діючому водозборі з підземного джерела проба повинна відбиратися з того джерела. яке використовується для водопостачання. За наявності декількох свердловин проби беруть з кожної. Її відбирають в часи максимального витрачання води.

  1. Перед відбором проби бутель не менше двох разів ополоскують водою, що підлягає дослідженню.

  2. Пробу води з наміченої глибини відкритої водойми відбирають батометром. Дозволяється відбір проб води бутелем, пробку з якого виймають наміченій глибині за допомогою шнура. Пробу води з невеликої глибини відбирають жердиною з прикріпленим до неї бутелем.

  3. Бутель наповнюють водою до верху. Перед закриттям бутеля пробкою верхній шар води зливають так, щоб під пробкою залишився невеликий проміжок повітря.

  4. При відборі проб складається супровідний документ, що містить необхідні відомості за формою ДОСТу 4979-49. Документ прикладають в копії до аналізу.

  5. Для доставки бутелі з водою упаковують в ящик або корзину.

  6. Якщо час, необхідний для доставки води, перевищує 5 годин, то повинні бути вжиті заходи проти нагрівання або замерзання проб.

  7. Доставлену воду слід піддавати дослідженню в день відбору проби. У випадку неможливості дослідження води в день відбору вона зберігається в холодильнику для незабрудненої води – 72 год., для малозабрудненої – 48 год. Про тривалість зберігання води роблять спеціальну позначку в протоколі аналізу.


^ Лабораторна робота 1. АНАЛІТИЧНІ ТЕЗИ

І ПРАВИЛА ЗВАЖУВАННЯ


В аналітичній хімії для одержання точних результатів користуються високочутливими терезами, що дозволяють зважувати з точністю до 0,0002г .

Основною частиною аналітичних (демпферних) терезів є коромисло 1, яке опирається вістрям агатової призми на колонку 2, на двох інших призмах, повернутих вістрям уверх, розміщуються сережки з чашами терезів 3. Терези забезпечені демпферами 4, або повітряними заспокоювачами, які швидко ліквідують коливання стрілки терезів. Кожний демпфер складається з двох алюмінієвих циліндрів, що входять один в другий. Зовнішній циліндр закріплюють нерухомо на вертикальній колонці вагів, внутрішній підвішений на гачку до сережки вагів. До правого плеча коромисла терезів прикріплена горизонтальна планка 5, що служить для навішування на неї мідних кільцеподібних гирьок.

Кожна гирка підвішена на спеціальному гачку, розміщеному під планкою. До набору входять вісім гирьок: 500, 200, 100,100, 50, 20, 20, 10 мг.

Рукоятка зв‘язана з двома дисками 6, які обертаються в обидва боки. На диск нанесені цифри. Поворотом зовнішнього диску можна навісити на планку гирки від 100 до 900 мг. Обертанням внутрішнього диску навішують от 100 до 90 мг. Біля дисків є нерухомий покажчик у вигляді стрілки, що вказує загальну масу гирьок, розміщених на планці.

Тисячні і десятитисячні частки грама визначають за відхиленням на шкалі вейтографа 7. Екран вейтографа освітлений лампочкою, що міститься на задній стінці шафи терезів і автоматично включається при аретируванні терезів. Нульова точка встановлюється за допомогою рукоятки вейтографа.

Для охорони терезів від впливу вологи у середину терезів вміщують стаканчики з прокаленим хлоридом кальцію або сілікагелем.


^ Правила зважування на демпферних терезах.


  1. Включити освітлювач в мережу за допомогою шнура з штепсельною вилкою.

  2. Відрегулювати положення нульової точки. Для цього, не відкриваючи терезів, обережно повернути до відказу диск аретира. Електрична лампочка, що при цьому загорається, освітлює на екрані вейтографа збільшене зображення мікрошкали. Якщо терези не навантажені, нуль шкали повинен точно співпадати з вертикальною рискою на екрані. Це співпадання досягається обертанням в той чи іншій бік регулюючого гвинта, що знаходиться зовні, під диском аретира.

  3. Помістити на ліву чашку терезів зважуваний предмет, а на праву – гирки.

  4. Закрити дверці терезів. Для визначення десятих долей грама за допомогою зовнішнього диску послідовно навішують гирки 500, 200, 100 мг. Після кожного повороту диска. тобто при знятті або накладанні гирок, необхідно аретувати ваги!

  5. Тисячні і десятитисячні частки грама відраховують за мікрошкалою. Великі поділки шкали відповідають тисячним, а малі – десятитисячним часткам грама. Перед цифрами на шкалі стоять знаки ”плюс” або ”мінус”. Знак ”плюс” показує, що зроблений відлік треба додати до маси поміщених на терезах гирок; знак ”мінус” показує, що відлік треба відняти.

  6. По закінченні виваження записати одержаний результат, зняти з терезів зважений предмет і гирки.



Лабораторна робота 2. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАХУ

І СМАКУ ВОДИ


I. Самостійна підготовка


  1. Якими речовинами може бути обумовлений запах, смак і присмак питної води?

  2. Який метод використовують для визначення запаху і смаку води?

  3. Через який час після відбору проби води необхідно провести визначення запаху та смаку?

  4. В яких одиницях вимірюють інтенсивність запаху та смаку води?



^ II. Робота в лабораторії


Посуд:

  1. Колба плоскодонна з притертою пробкою місткістю 250-300 мл.

  2. Скло годинникове.

  3. Баня водяна.



Суть методу:

Характер та інтенсивність запаху визначають органолептичним методом. Характер запаху води визначають відчуттям сприйнятого запаху (землистий, хлорний, нафтопродуктів та ін.).

Характер та інтенсивність смаку і присмаку води встановлюють органолептичним методом. Розрізняють чотири основні види смаку: солоний, кислий, солодкий, гіркий. Всі інші види смакових відчуттів називаються присмаками.


^ Методика визначення


Запах та смак питної води визначають відповідно до ДОСТу 3351-74. Проби води відбирають відповідно до ДОСТів 4979-49 і 2874-82 об’ємами не менше 500 мл . Проби не консервують і визначення проводять не пізніше, ніж через 2 години після відбору.

Визначення запаху води здійснюють при температурі і . Для проби при в колбу з притертою пробкою відмірюють 100 мл води, яку досліджують при температурі . Колбу закривають пробкою і кілька разів перемішують обертальними рухами, після чого колбу відкривають і визначають характер та інтенсивність запаху .

Для визначення запаху при у колбу відмірюють 100 мл води, шийку колби закривають годинниковим склом і нагрівають на водяній бані до

. Утримуючи колбу, кілька разів перемішують її обертальними рухами і, зсунувши скло вбік, швидко визначають характер та інтенсивність запаху.

Інтенсивність запаху води, визначеного при і , оцінюють за п’ятибальною школою згідно табл.2.1.


Таблиця 2.1 Інтенсивність запаху


Інтенсивність запаху

Характер виявленого запаху

Оцінка інтенсивності запаху, бал

1

2

3

Без запаху

Відсутність запаху

0

Дуже слабка

Запах не відчувається споживачем, але виявляється при лабораторному дослідженні

1

Слабка

Запах помічається споживачем, коли звернути на це його увагу

2

Помітна

Запах легко помічається і викликає не-схвальний відгук про воду

3

Виразна

Запах звертає на себе увагу і примушує утриматися від пиття

4

Дуже сильна

Запах такий сильний, що робить воду непридатною для використання

5



Для визначення смаку досліджуваної води , її набирають у рот малими порціями, не проковтуючи, і затримують у роті 3-5 сек. Інтенсивність смаку та присмаку визначають при і оцінюють за п’ятибальною системою згідно з вимогами табл. 2.2.


Таблиця 2.2 Інтенсивність смаку та присмаку


Інтенсивність смаку та присмаку

Характер смаку та присмаку

Оцінка інтенсивності смаку та присмаку, бал

1

2

3

Немає

Смак та присмак не відчувається

0

Дуже слабка

Смак та присмак не відчувається споживачем, але виявляються при лабораторному дослідженні

1

Слабка

Смак та присмак помічається споживачем, коли звернути на це його увагу

2

Помітна

Смак та присмак легко помічаються і викликають несхвальний відгук про воду

3

Виразна

Смак та присмак звертають на себе увагу і примушують утриматися від пиття

4

Дуже сильна

Смак та присмак настільки сильні, що роблять воду непридатною для використання

5



Лабораторна робота 3. ВИЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРОВОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ


  1. Самостійна підготовка




  1. Якими речовинами може бути обумовлена кольоровість природної води?

  2. Що таке шкала кольоровості і як її готують?

  3. В яких одиницях виміряють кольоровість природної води?



^ II. Робота в лабораторії


Прибори, посуд і реактиви:

  1. Фотоелектроколориметр ФЕК-72.

  2. Циліндр Неслера місткістю 100 мл – 12 шт.

  3. Фільтр мембранний №4.

  4. Основний стандартний розчин і ( розчин №1).

  5. Розведений розчин (розчин №2).


Суть методу:

Кольоровість води визначають фотометрично за допомогою порівняння проб води з розчинами, імітуючими колір природної води. Метод базується на використанні закону Бугера-Ламберта-Бера:


,

де: - інтенсивність світла, яке пройшло крізь розчин;

- інтенсивність падаючого на розчин світла;

- коефіцієнт поглинання світла;

- концентрація забарвленої речовини в розчині;

- товщина шара розчину, см.

Якщо пролагорифмувати рівняння (1) і замінити знаки на зворотні, то воно матиме вигляд:

,


Величина , що називається оптичною густиною розчину, при однаковій товщині шару розчину прямо пропорційна концентрації забарвленої речовини. Вимірюючи оптичну густину розчину, можна визначити концентрацію забарвленої речовини і, отже, кольоровість розчину.


^ Методика визначення

Кольоровість природної води визначають згідно з ДОСТом 3351-74. Проби води відбирають відповідно до ДОСТу 4979-49 і ДОСТ 2874-82. Для одержання шкали кольоровості використовують завчасно приготовлені розчин №1 і №2.

Основний стандартний розчин (розчин №1) отримують розчиненням 0,0875 г двохромовокислого калію ( ) , 2,0 г сульфату кобальту () і 1 мл концентрованої сірчаної кислоти () у дистильованій воді з доведенням об’єму розчину до 1 л. Такий розчин відповідає кольоровості 500. Розведений розчин (розчин №2) готують розчиненням 1 мл концентрованої сірчаної кислоти ( ) в дистильованій воді і доведенням об’єму розчину до 1 л . У циліндрах Неслера перемішують розчин №1 і розчин №2 в співвідношеннях, що вказані в табл. 3.1.


Таблиця 3.1.


Об’єм розчину №1, мл

0

1

2

3

4

5

6

8

10

12

14

Об’єм розчину №2, мл

100

99

98

97

96

95

94

92

90

88

86

Градуси кольоровості

0

5

10

15

20

25

30

40

50

60

70


Розчин у кожному циліндрі відповідає визначеному градусу кольоровості. Шкалу кольоровості можна зберігати в темному місці 2-3 місяці, після чого її замінюють.

Далі визначають оптичну густину кожного розчину з шкали кольоровості за допомогою фотоелектроколориметра ФЕК-72. Для цього використовують кювети з товщиною поглинаючого світло шаром розчину 5-10 см і синій світофільтр ( ). Контрольною рідиною є дистильована вода, з якої видалені зважені речовини за допомогою фільтрації крізь мембранний фільтр №4. Одержані значення оптичних густин Д розчинів і відповідні їм градуси кольоровості використовують для побудови градуйованого графіка шкали кольоровості.

При визначенні оптичної густини досліджуваної води, в циліндр Неслера відміряють 100 мл профільтрованої крізь мембранний фільтр №4 природної води і порівнюють її із шкалою кольоровості за допомогою пригляду зверху на білому фоні. Якщо проба має кольоровість вище 70 , її розводять дистильованою водою в певному співвідношенні до одержання забарвлення води, яке можна порівняти із забарвленням шкали кольоровості.

Отриманий результат множать на число, відповідне величині розведення.

Оптичну густину фільтрату проби, яку досліджують, виміряють в кюветі з товщиною поглинаючого світло шаром розчину 5-10 см в синій частині спектру з світофільтром . Контрольною рідиною є дистильована вода, з якої вилучено зважені речовини шляхом фільтрації крізь мембранний фільтр №4. Кольоровість природної води визначають за градуйованим графіком і виражають у градусах кольоровості.

  1   2   3

Схожі:

Відбір, зберігання І транспортування проб води iconВідбір, зберігання І транспортування проб води Проби питної води
Особливістю їх є те, що вони включають в себе лабораторні роботи, які виконують студенти з аналітичної хімії протягом навчального...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconКод модуля: епмс 6033 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр: 6
Основні енергетичні і техніко-економічні характеристики транспортування газу, нафти, електроенергії тощо. Схеми транспортування газу...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міжнародний науково – технічний університет ім академіка Ю. Бугая
Цей стандарт установлює загальні вимоги до змісту та оформлення магістерських робіт, дипломних проектів, курсових проектів (робіт),...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconІнформації про можливість негативного впливу води на живі організми
Вступ. Оцінка якості води заснована на контролі фізичних, фізико-хімічних властивостей та хімічного складу води. Оцінку проводять...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconМетодичнІ вказівки
Дисперсійні середовища для рідких лікарських форм: вода очищена. Вимоги до неї; очищення перед дистиляцією. Умови перегонки, збирання...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconНаукової роботи, шифром
Дано порівняльний аналіз способу транспортування природного газу в газогідранній формі І традиційних технологій транспортування природного...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconУдк 635. 15 Бєлінська Є. В. Полтавський університет економіки І торгівлі
Проведені розрахунки економічної ефективності зберігання коренеплодів редису з використанням різних способів зберігання та видів...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconПовідомленн я про зміну тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для споживачів Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
У зв’язку з прийняттям рішення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 25. 12. 2012 №1890, доводимо до відома споживачів...
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconТема. Договір зберігання
Загальна характеристика договору зберігання. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Відбір, зберігання І транспортування проб води iconЮтерних наук та водних біоресурсів для випускників внз І-ІІ рівня акредитації м. Одеси та областей України
Внз І-ІІ рівня акредитації буде проведена в Одеському державному екологічному університеті в рамках святкування Всесвітнього дня...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи