Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича icon

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




Скачати 124.21 Kb.
НазваЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Дата23.06.2012
Розмір124.21 Kb.
ТипДокументи

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича




“ЗАТВЕРДЖУЮ”


Декан юридичного факультету

_________________ (Пацурківський П.С.)

“ 31 ” серпня 2009 р.


робоча програма
(за кредитно-модульною системою)
курсу “СУЧАСНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ПОЗИТИВІЗМ ”

освітньо-кваліфікаційного рівня магістр


для спеціальності 8.06.01.01 ”Право”


Спеціалізації філософія права

Факультет: юридичний




Кафедра теорії та історії держави і права





Форма

навчання

Курс

Семестр

Всього годин

К-ть кредитів

Лекції (год.)

Семінарські заняття (год.)

Самостійна

робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Курсові роботи (шт.)


Залік (сем.)


Екзамен (сем.)


Денна

5

10

72

2

16

8

48

-

-

-

10

Заочна

5

10

72

2

6

2

64

-

-

-

10


Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми напряму 06.01. “Право" спеціальності 06.01.01. «Право»


Робоча програма складена к.ю.н., доцентом Місевичем С. В. ________________________


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії держави і права


протокол № 1 .

29” серпня 2009 р.


Завідувач кафедри ___________________________ /Никифорак М.В./


Схвалено методичною радою юридичного факультету


30” серпня 2009 р.

Голова методичної ради

юридичного факультету _____________________ /Савчук С.В.


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


  1. Мета вивчення навчальної дисципліни.

Метою курсу «Сучасний юридичний позитивізм» є досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи і сутності класичних та сучасних позитивістських доктрин та підготовка їх до можливого застосування цих знань в практичній діяльності, формування належного, якісного рівня правосвідомості та правової культури.


2. Завдання дисципліни.

Розкриття специфіки і значення юридичного позитивізму як методологічної основи багатьох правових концепцій; ознайомлення з основами напрямками та течіями класичного і сучасного позитивізму; отримання навичок критичного осмислення засвоюваного матеріалу. Знання філософських основ позитивізму підвищує культуру мислення і поведінки, урізноманітнює світоглядні цінності, дає можливість орієнтації в сучасному суперечливому світі, сприяє розвитку раціональних культурних зв'язків, допомагає становленню самосвідомості і інтелектуальному розвитку.


  1. Перелік основних знань, умінь та навичок, що будуть сформовані у процесі вивчення курсу.

У процесі вивчення курсу студенти повинні:

    1. набути базисних знань з основ позитивістських концепцій;

    2. оволодіти практичними навичками використання теоретичних знань щодо оцінки різноманітних напрямків правової теорії;

    3. засвоїти основні положення різних представників класичного та сучасного позитивізму;

    4. усвідомити загальнокультурну та методологічну цінність позитивістських доктрин, знання основ якої є важливим елементом юридичної освіти.




  1. Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки, шифр та назва напряму, спеціальності, для якої читається курс.

Правознавство. Магістерський освітньо-кваліфікаційний рівень. 06.01 Право 8.060101.



  1. Кількість кредитів – 2.

Курс складається з 3 модулів, 8 навчальних елементів. 100 балів.


  1. Загальна кількість годин.

72.


  1. Кількість годин на тиждень.

2.


  1. Обов’язкова дисципліна чи за вибором.

Обов’язкова.


  1. Семестр, в якому читається.

Десятий семестр.


  1. Кількість годин відведених на лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття та самостійну роботу студентів.

Лекції – 16 годин, семінарські – 8 годин, самостійна робота студентів – 48 годин.


  1. Вид підсумкового контролю

Видом підсумкового контролю по навчальній дисципліні «Сучасний юридичний позитивізм» є іспит.

^ ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Походження, сутність та історичний розвиток філософського позитивізму. Співвідношення філософського позитивізму з юридичним позитивізмом.


  1. Історичні умови, теоретичні джерела та етапи формування і розвитку філософії позитивізму.

  2. Поняття “позитивності” в класичній концепції О. Конта та позитивність закону.

  3. Друга хвиля позитивізму кінця XIX ст.

  4. Логічний атомізм Расела-Вітгінштейна і неопозитивізм “Віденського гуртка”.

  5. Аналітична філософія 50-х років XX ст.

  6. Постпозитивізм та його правові інтерпретації.

  7. Виникнення юридичного позитивізму, його соціально-економічні та ідеологічні джерела, зв`язок з теорією природного права та історичною школою права.

  8. Гносеологічний зв’язок форм філософського позитивізму з історичним розвитком юридичного позитивізму.


Література:

  1. Желтова В.П. Философия и буржуазное правосознание. – М.: Наука, 1977. – Гл.I., § 2 “Чистая теория права” Г.Кельзена и её философские источники”. – С. 34 – 45.

  2. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России. – М.: Изд-во Московского ун-та 1978. – С. 8 – 101.

  3. Ллойд Д. Идея права. Репрессивное зло или социальная необходимость? – М.: ЮГОНА, 2002. – Юридический позитивизм. – С. 108 – 131.

  4. Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник для вузов. – М., 1997. – Разд.V., гл. 5, § 4, 8. – С. 586 – 606.

  5. Опалек К., Вроблевский Е. Юридический позитивизм // Против современной правовой идеологии империализма. – М.: Изд-во ин. лит., 1962. – С. 25 – 69.

  6. Патей-Братасюк М. Нариси з філософії права. – Тернопіль, 2002. – 92 с. – (Юридичний позитивізм як форма дегуманізованого західноєвропейськогораціоналізму. Позитивізм та легізм. – С. 48 – 61.

  7. Сабо И. Ганс Кельзен и марксистская теория права // Против современной правовой идеологии империализма. – М.: Изд-во ин. лит., 1962. – С. 297 – 341.


Тема 2. Неопозитивізм в праві: основні теоретичні принципи та напрямки.


  1. Неопозитивізм в праві та аналітична юриспруденція.

  2. Римські, середньовічні та новітні джерела вказаних напрямків.

  3. Логіко-лінгвістичний аналіз структури і мови закону.

  4. Ідея конвенціального визначення права в концепції Г.Вільямса.

  5. Метод формального розуміння юридичних понять в концепції Г.Харта. Первинні та вторинні правові правила як правила визнання. “Останнє правило”. Конвергенція юридичного неопозитивізму та інших концепцій права.

Лiтература

  1. Туманов В.А. Неопозитивизм в буржуазной теории права // Сов. госуд. и право. – 1970. – № 1.

  2. Хёффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположения критической философии права и государства. – М.: Гнозис, Логос, 1994. – 328 с.

  3. Циппеліус Р. Філософія права: Підручник. – К.: Тандем, 2000. – “Чисте” вчення про право. – С. 18 – 20.

  4. Четвернин В.А. Естественное право и легистский неопозитивизм // История политических и правовых учений. XX в. – М.: Наука, 1995. – С. 114 – 136.


Тема 3. Нормативізм як сучасна форма розвитку юридичного позитивізму. Аналітична юриспруденція.


  1. Нормативізм Г.Кельзена як сучасна форма розвитку позитивістської парадигми в праві.

  2. Роль неокантіанських і феноменологічних джерел у “вченні про чисте право”. Норма як предмет юридичної науки.

  3. Протиставлення належного і наявного в розумінні природи норми. Право як самодостатній феномен належного.

  4. Онтологічний та гносеологічний зміст Grund-норми в системі ієрархії норм.

  5. Нормативістський метод права. Держава як система позитивного права. Верховенство міжнародного права.

  6. Аналітична юриспруденція. Римські, середньовічні та новітні джерела вказаних напрямків. Логіко-лінгвістичний аналіз структури і мови закону.

  7. Ідея конвенціального визначення права в концепції Г.Вільямса.

  8. Метод формального розуміння юридичних понять в концепції Г.Харта.


Лiтература

  1. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России. – М.: Изд-во Московского ун-та 1978. – С. 8 – 101.

  2. Крестовская Н.Н., Цвиркун А.Ф. История учений о государстве и праве. – Харьков: Одиссей, 2007. – С. 349-360.

  3. Хёффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположения критической философии права и государства. – М.: Гнозис, Логос, 1994. – С. 310-326.


^ ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ЗАПИТАНЬ


  1. Юридичний позитивізм як обгрунтування формально-догматичного методу.

  2. Формування і розвиток юридичної логіки.

  3. Формально-догматичний метод в праві.

  4. Формалізм.

  5. Теоретичні джерела формування і розвитку філософії позитивізму.

  6. Теоретико-методологічний плюралізм Т. Феєрбенда.

  7. Судочинство як процес умовиводу по першій фігурі силогізму.

  8. Соціально-економічні джерела позитивізму.

  9. Середньовічні джерела позитивізму.

  10. Роль феноменологічних джерел у “вченні про чисте право”.

  11. Роль неокантіанських джерел у “вченні про чисте право”.

  12. Розробка і розвиток юридичної техніки.

  13. Римські джерела позитивізму.

  14. Протиставлення належного і наявного в розумінні природи норми.

  15. Принцип “закон є закон”.

  16. Правові інтерпретації постпозитивізму.

  17. Право як самодостатній феномен належного.

  18. Право як повна і несуперечлива логічна система.

  19. Постпозитивізм.

  20. Поняття “позитивності” в класичній концепції О. Конта та позитивність закону.

  21. Позаісторичне значення досягнень класичної форми юридичного позитивізму.

  22. Первинні та вторинні правові правила як правила визнання.

  23. Ототожнення права і закону.

  24. Основні теоретичні принципи юридичного позитивізму.

  25. Онтологічний зміст Grund-норми в системі ієрархії норм.

  26. Нормативістський метод права.

  27. Нормативізм Г.Кельзена як сучасна форма розвитку позитивістської парадигми в праві.

  28. Норма як предмет юридичної науки.

  29. Новітні джерела позитивізму.

  30. Неопозитивізм в праві та аналітична юриспруденція.

  31. Неопозитивізм “Віденського гуртка”.

  32. Методологія науково-дослідницьких програм І. Лакатаса.

  33. Метод формального розуміння юридичних понять в концепції Г.Харта.

  34. Логічний атомізм Расела-Вітгінштейна.

  35. Логіко-лінгвістичний аналіз структури і мови закону.

  36. Концепція науки та розвитку наукового знання К. Поппера.

  37. Концепція «зміни парадигм» та методологічні директиви Т. Куна.

  38. Конвергенція юридичного неопозитивізму та інших концепцій права.

  39. Історичні умови формування і розвитку філософії позитивізму.

  40. Історична обмеженість класичного позитивізму.

  41. Ідея конвенціального визначення права в концепції Г.Вільямса.

  42. Ідея конвенціального визначення права в концепції Г.Вільямса.

  43. Ідеологічні джерела позитивізму.

  44. Зв’язок позитивізму з історичною школою права.

  45. Зв`язок позитивізму з теорією природного права.

  46. Завдання правової науки з точки зору основних напрямків юридичного позитивізму: “логіка правових конструкцій”, “юриспруденція понять”.

  47. Етапи формування і розвитку філософії позитивізму.

  48. Друга хвиля позитивізму кінця XIX ст.

  49. Догматизм позитивізму.

  50. Держава як система позитивного права.

  51. Гносеологічний зміст Grund-норми в системі ієрархії норм.

  52. Гносеологічний зв’язок форм філософського позитивізму з історичним розвитком юридичного позитивізму.

  53. Гносеологічне обґрунтування презумпції справедливості діючого закону.

  54. Виникнення юридичного позитивізму.

  55. Верховенство міжнародного права.

  56. Аналітична юриспруденція.

  57. Аналітична філософія 50-х років XX ст.

  58. “Юридичне мислення” та експлікація його методу.

  59. “Останнє правило” Г. Харта.



^ ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

  1. Алексеев Н.Н. К учению об «объективном праве». О нормативизме в праве. – Женева, 1958. – 33 с.

  2. Зорькин В.Д. Юридический позитивизм: некоторые аспекты соотношения с философским позитивизмом и позитивистской теорией права // Вестник МГУ. – Сер. Право. – 1977. – № 2. – С. 3 – 13.

  3. Зорькин В.Д. Позитивистская теория права в России. – М.: Изд-во Московского ун-та 1978. – С. 8 – 101.

  4. Желтова В.П. Философия и буржуазное правосознание. – М.: Наука, 1977. – Гл.I., § 2 “Чистая теория права” Г.Кельзена и её философские источники”. – С. 34 – 45.

  5. Корнилов Ф.Д. Юридический догматизм и диалектический материализм. – Саратов, 1925.

  6. Ллойд Д. Идея права. Репрессивное зло или социальная необходимость? – М.: ЮГОНА, 2002. – Юридический позитивизм. – С. 108 – 131.

  7. Нерсесянц В.С. Философия права. Учебник для вузов. – М., 1997. – Разд.V., гл. 5, § 4, 8. – С. 586 – 606, 635 – 639.

  8. Нур Фарахат М. Юридический позитивизм. (Критический анализ). – Автореф. …дис. канд. юрид. наук. – М., 1975.

  9. Опалек К., Вроблевский Е. Юридический позитивизм // Против современной правовой идеологии империализма. – М.: Изд-во ин. лит., 1962. – С. 25 – 69.

  10. Палиенко Н.И. Нормативный характер права и его отличительные признаки. К вопросу о позитивизме в праве. – Ярославль: Типография Губернського Правления, 1902. – 58 с.

  11. Патей-Братасюк М. Нариси з філософії права. – Тернопіль, 2002. – 92 с. – (Юридичний позитивізм як форма дегуманізованого західноєвропейськогораціоналізму. Позитивізм та легізм. – С. 48 – 61.

  12. Пяткина С.А. О правовой природе теории русского юридического позитивизма // Правоведение.  – 1964. – N 4.

  13. Пяткина С.А. Юридический позитивизм в России. – М., 1980.

  14. Сабо И. Ганс Кельзен и марксистская теория права // Против современной правовой идеологии империализма. – М.: Изд-во ин. лит., 1962. – С. 297 – 341.

  15. Сурия Пракаш Синха. Юриспруденция. Философия права. Краткий курс. – М.: Академия, 1996. Гл. 6 “Позитивистские теории права”. – С. 138 – 163.

  16. Тихонравов Ю.В. Основы философии права. Учебное пособие. – М.: Вестник, 1997. – Гл. II., § 3 “Юридический позитивизм”. – С. 349 – 398.

  17. Тоцкий H.М. Hаучное значение юридического позитивизма // Право и жизнь. – М., 1926. – Кн. 4 – 5.

  18. Туманов В.А. Неопозитивизм в буржуазной теории права // Сов. госуд. и право. – 1970. – № 1.

  19. Туманов В.А. Буржуазная правовая идеология. К критике учений о праве. – М.: Наука, 1971. – Гл. III “Юридический позитивизм”. – С. 161 – 242.

  20. Хёффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположения критической философии права и государства. – М.: Гнозис, Логос, 1994. – 328 с.

  21. Циппеліус Р. Філософія права: Підручник. – К.: Тандем, 2000. – “Чисте” вчення про право. – С. 18 – 20.

  22. Четвернин В.А. Естественное право и легистский неопозитивизм // История политических и правовых учений. XX в. – М.: Наука, 1995. – С. 114 – 136.

  23. Четвернин В.А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства. – М.: Дело, 1997. – 120 с. – (Легистское понятие права. – С. 37 – 47.).

  24. Чистое учение о праве Ганса Кельзена. – Вып 1 – 2. – М., 1987 – 88.

  25. Юридические понятия и язык права в современных зарубежных исследованиях. Научно-аналитический обзор. – М.: ИНИОН, 1986. – С. 8 – 24.



Схожі:

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні Монографія Чернівці Чернівецький національний університет
Рекомендовано до друку Вченою Радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні Монографія Чернівці Чернівецький національний університет
Рекомендовано до друку Вченою Радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робоча програма складена на основі навчального плану Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робоча програма складена на основі навчального плану Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робоча програма складена на основі навчального плану Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робоча програма складена на основі навчального плану Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робоча програма складена на основі навчального плану Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Робоча програма складена на основі навчального плану Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені юрія федьковича
Конференція відбудеться 01 березня 2012 р на базі факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного...
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconЧернівецький національний університет імені юрія федьковича "затверджую"

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи