Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




НазваМіністерство освіти І науки україни
Сторінка1/3
Дата23.06.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


Міністерство освіти і науки україни

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ЛИЖНОЇ

ПІДГОТОВКИ

(для викладачів і студентів усіх спеціальностей)


Харків 2001

Методика навчання техніці лижної підготовки (для викладачів і студентів усіх спеціальностей). Уклад. Камаєва О.К. - Харків: ХДАМГ, 2001. - 44 с.


Укладач: О.К.Камаєва


Рецензент: д-р пед. наук, В.П.Бізін


В С Т У П


Заняття лижами – один із найдоступніших і масових видів фізичної культури. Ходьба на лижах доступна в будь-якому віці – для юних і людей похилого віку, оскільки фізичне навантаження можна легко дозувати в широкому діапазоні як за тривалість та характером впливу , так і за інтенсивністю, залежно від статі, віку, стану здоров’я та підготовленості тих, хто займається лижним спортом..

Лижний спорт чинить різнобічний вплив на організм тих, хто ним займається. Пересування на лижах по рівній або пересіченій місцевості з подоланням підйомів і схилів різної крутизни і рельєфу залучає до роботи великі групи м’язів і позитивно впливає на розвиток і зміцнення основних функціональних систем організму, в першу чергу на серцево-судинну і нервову системи. Різноманітні умови занять на лижах сприяють всебічному фізичному розвиткові, особливо таких рухомих якостей, як витривалість, сила, спритність та ін.

Велике в и х о в н е значення лижного спорту. Під час навчально-тренувальних занять, прогулянок на лижах, походів і змагань у лижників виховуються і удосконалюються життєво необхідні навички та вміння, фізичні й морально-вольові якості – дисциплінованість, сміливість, наполегливість, здатність до подолання зусиль будь-якого характеру, працелюбство, почуття колективізму.

Особливо велике о з д о р о в ч е значення занять на лижах. Тривале переміщення на лижах на чистому морозному повітрі, виконання м’язової роботи у сприятливих гігієнічних умовах значно підвищує загальну працездатність організму, його опір до різних захворювань.

У різному віці пересування на лижах широко використовується як спосіб активного відпочинку. Прогулянки та походи на лижах в красивій лісовій і різноманітній за рельєфом місцевості дають величезне задоволення, естетичну насолоду, справляє позитивний вплив на нервову систему, покращують загальний стан організму, забезпечуючи високу розумову й фізичну працездатність.

Лижний спорт має і о с в і т н є значення. У процесі занять лижники набувають нові знання, уміння і навички, пов’язані з лижним спортом (загальнорозвиваючі, спеціальні й основні вправи), вивчають теорію лижного спорту, закономірності підготовки в обраному виді, гігієну занять фізичними вправами і т.д.

У практиці педагогічної роботи з лижного спорту склалися два поняття – “лижна підготовка” і “лижний спорт”.

Лижна підготовка є обов'язковим розділом фізичного виховання у школах, середніх та вищих навчальних закладах. Вона проводиться згідно з державними програмами. Основні завдання лижної підготовки – навчити техніці пересування на лижах, виконання навчальних і контрольних нормативів, придбання елементарних знань, пов’язаних з користуванням лижами.

Поняття “лижний спорт” має більш широке значення. Воно включає лижну підготовку як перший ступінь заняття лижним спортом. Метою занять лижним спортом є досягнення високих спортивних результатів, поліпшення загальної і спеціальної фізичної підготовки, удосконалення фізичних, морально-вольових якостей спортсмена, поглиблення технічної та тактичної підготовки і оволодіння основами теорії і методики тренування.

Мета цих методичних рекомендацій – допомогти викладачам і студентам в організації та проведенні занять з лижної підготовки згідно з діючою програмою з фізичного виховання, а також при самостійних заняттях лижним спортом.


Р О З Д І Л 1

^ ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ЛИЖ


Лижі як засіб полегшення пересування по снігу з’явились в найдавніші часи. Багаточисленні дослідження істориків, археологів, російські літописи, скандинавський епос та інші історичні знахідки говорять про те, що лижі застосовувались народами, які заселяли Сибір, Урал, Скандинавію ще до нашої ери.

Про використання лиж можна судити з наскельних зображень постатей лижників, що були знайдені на узбережжі Білого моря, у місцевостях, які називаються Залавруг і Бісові сліди. Археологи відносять ці малюнки приблизно до кінця III та початку II тисячоліття до н.е. За цими малюнками можна судити про форму лиж – вони були вузькими й довгими, із загнутими носками. Постаті лижників зображені з однією палицею у вигляді списа. Очевидно, вона використовувалась і для полювання, і для зручності при пересуванні. Подібні зображення були також знайдені в Скандінавії на скелях острова Хелерестіна і напівострова Редей (Норвегія), у горах Упсала (Швеція). Археологи відносять їх до кінця неоліту та початку нової ери (2-3 тисячоліття назад). Найновітніші дослідження дають можливісь думати, що лижі були винайдені значно раніше, ніж припускали дотепер, – не 5 тисяч років, а приблизно 15-20 тисяч років тому. Очевидно, що першим видом лиж були ступаючі лижі різної форми – круглі, овальні й ракетоподібні, що використовувались народами Півночі. Ці примітивні пристрої у процесі їх застосування істотно змінились і поступово перетворились на ковзні лижі.

У стародавні часи лижі використовувались не тільки народами Півночі, але й народами Кавказу і Малої Азії, де в горах довго лежить глибоке снігове покриття. Є дані, що вказують на використання лиж племенами, які населяли простори Сибіру. Під час розкопок старого могильника неподалік від Омська знайдено бронзовий ніж, на рукоятці якого є зображення постаті людини на лижах на буксирі за конем.

При археологічних розкопках на торфяних болотах Півночі були знайдені лижі різної конструкції, що відносяться до VII-VIII віку н.е. Напевно, в ті часи мисливці пересувались на лижах різної довжини: одна – довга і вузька – використовувалась для ковзання, друга – коротка і широка – для поштовху.

У процесі еволюції лижі удосконалювались. Вони стали однієї довжини: на полюванні, в лісі і на пересіченій місцевості наші предки використовували більш короткі й широкі лижі. Пізніше стали використовувати лижі, знизу підбиті шкірою лося, оленя або нерпи ворсом назад, що дозволяло уникнути сковзання назад при підйомі в гору.

При археологічних розкопках у старому Новгороді знайдена лижа (перша половина VIII в), схожа на сучасні мисливські лижі: її довжина – 1м92 см, ширина – 8см, передній кінець лижі піднятий, загнутий і гострий, вантажена площадка доходить до 3 см. На ній є горизонтальний отвір діаметром 0,5 см для продівання ремня, який кріпить взуття до лижі.

За свідоцтвом шведського дипломата Пальма, який приїздив у Московську державу в XVII ст., лижі були поширені на Русі. Пальм докладно описував лижі, що застосовувались на Русі і вміння росіян швидко на них пересуватися. Пальм назвав їх російським винаходом. Пізніше на Русі лижі більше використовувались на святах і зимових забавах, де демонструвались сила, спритність, витривалість з бігу наввипередки, і в спусках із схилів. Поряд з іншими розвагами і вправами (кулачний бій, верхова їзда), лижі зіграли важливу роль у фізичному розвитку російського народу. Окрім цього, лижі знаходили застосування і у військовій справі. Історія зберегла документи про використання лиж російськими військами. У Ніконівському літописі за 1444 р. описується похід московської лижної раті під командуванням великого князя Василя на захист Рязані від татар. Татарська кіннота була оточена лижними загонами і розгромлена. В архангелогородському літопису за 1499 р. повідомляється про похід лижної раті на Югорську землю для звільнення її від татар (Югорською землею називалась в той час частина Північно-Західного Сибіру, розташована між Полярним Уралом і річкою Об’ю).

Лижі також використовувались у походах російських загонів через Уральські гори до Сибіру при визволенні російських земель від татаро-монгольского іга (війська Єрмака). Успішно застосовувалися лижі в походах Сибірських козаків проти татарського хана Кучума (1550-1600рр), а також у повстанських загонах Пугачова. Російські лижні загони воювали і на західних кордонах: у 1535 р. в поході на Литву, в 1606-1610 р.р. в боях проти польської кінноти, при осаді Троїцько-Сергіївської лаври діяв загін в 5 тис чоловік під керуванням М. Скопіна-Шуйського. У період Вітчизняної війни 1812р. лижники-партизани сприяли остаточному розгрому військ Наполеона.

В історичних документах XVI-XVII ст. є опис використання лиж українськими поселенцями при захисті від іноземних загарбників. Так, більше 300 років тому, лижі використовувались воїнами Богдана Хмельницького. У Карпатських горах, у визвольній боротьбі українського народу проти австро-угорських загарбників, лижі застосовував народний герой Гуцульщини О. Довбуш. Лижі також використовувались як засіб пересування і в побуті українського населення.

З початку впровадження лижних гонок і до 1913 р. російські лижники використовували тільки один поперемінний двокроковий хід, який називався “російським”. Лижі були вузькі та довгі (2,5-3м) і важкі (4,5-5 кг.) Виготовляли їх з монолітної деревини ясеня або карельської берези.

Лижні палиці виготовляли з ясеня, в перерізі вони мали форму чотирикутника, опуклого трикутника або просто вирізувалися з необробленої лози ліщини. Палки були високі -–170-180 см.

Кріпленням служили “носкові” ремні, які одягали на загнутий вгору носок п”єкси – так називали лижне взуття. Для змазування лиж використовували віск, парафін, каніфоль. Користуючись таким інвентарем, можна було пересуватися тільки по рівній місцевості і по прямій лижні, не роблячи сильного відштовхування ногою.

З 1914 р. впроваджується одночасний хід, який перекочував у Росію з Фінляндії і став називатися “фінським”.

У 1928 р. радянські лижники брали участь у міжнародних змаганнях в Норвегії. Норвегія – країна гірська, тому там одночасні ходи, довгі лижі та палиці, носкові кріплення знайти застосування не змогли. Норвежці користувалися інвентарем і технікою, що підходила для пересування по пересіченій місцевості. Радянські лижники перейняли у норвежців поперемінний чотирикроковий і одночасний хід з поперемінним винесенням палиць. Крім цих двох ходів почали впроваджуватись різні “змішані” або “комбіновані” ходи.

У Норвегії наші лижники познайомилися з жорсткими кріпленнями “Бергедаль”, лижними мазями “Братлі”, “Осбі”, черевиками з жорсткою підошвою та рантом, більш короткими палицями і лижами, пересіченими трасами. П”єкси поступилися місцем лижним ботинкам, а носковий ремінь – металевим кріпленням.

За останні десятиріччя на лижні гонки дуже вплинув науково-технічний прогрес. Лижні траси готуються машинами і являють собою справжні інженерні споруди. Сучасні траси вимагають використання лижного інвентаря нової конструкції з нових матеріалів. Виготовляють лижі з пластика, лижні палиці – із титану або пластика, ботинки монтують з елементами кріплення і виготовляють з синтетичного матеріалу. Лижні мазі виготовляють з високомолекулярних смол. Спортивні результати фіксуються електронною апаратурою з точністю до однієї сотої секунди. Використовується також відеоінформація.


^ Розвиток лижного спорту в Україні

Зі спортивною метою в Україні лижі почали використовуватися наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. У 90-х роках у спортивних товариствах “Фенікс” і “Сокіл” та “Харківському товаристві любителів спорту” були створені секціі з лижного спорту. Початок розвитку лижного спорту в Україні поклали перші офіційні змагання з лижних гонок на звання першого лижника Харкова в 1906 році. Рекорд в гонці на 15 км дорівнював 1:24:15.

До 1916 р. в Україні регулярно влаштовувалися змагання з лижних гонок на першість Києва, Харкова, Сум, Чернігова, Полтави.

Велике значення для розвитку лижного спорту в Україні мали зустрічі українських лижників із спортсменами Москви та інших міст Росії. Наприклад, в 1914 р. на першість Харкова поза конкурсом брали участь представники Московського клубу лижників та товариства любителів лижного спорту.

31 грудня 1915 р. відбулася перша з історії українського і російського спорту гонка на 150 км за маршрутом Харків – Бєлгород.

У перші роки становлення Радянської влади в Україні розгорнулася підготовка лижників через Всеобуч (всезагальне військове навчання) і з 1921 р. почали проводитись масові кроси, зіркові пробіги, змагання, а також далекі переходи на лижах Полтава – Харків (1920р).

Найбільший пробіг на лижах був здійснений Харківськими спортсменами на чолі з К.М. Павеллом у 1927 р. за маршрутом Харків – Москва, який ввійшов до заліку першої Всесоюзної зимової спартакіади. Українські лижники добилися найвищої середньодобової швидкості – 52км. За першість в цьому виді команді вручили перший перехідний приз Верховної Ради з фізичної культури та спорту при Раднаркомі СРСР.

Успішний розвиток лижного спорту в Україні дозволив у 1927 р. провести першу Всеукраїнську зимову спартакіаду в м. Харкові – лижні гонки на 10 і 20 км для чоловіків та 5 км для жінок. Найкращих результатів на дистанції 10 км добився В. Сергєєв (Харків) з часом 44.00 хв., на 20 км – К.Гир (Харків) – 1:54.05 і на дистанції 5 км – Зюзькіна (Харків) – 39.23,0. Загальнокомандну першість виграли лижники Харкова. У наступному 1928 р. на другій Всеукраїнській спартакіаді знову перемогли харків’яни.

У довоєнні роки у Україні широко організуються воєнізовані гонки – гонки за конем і мотоциклом. Так, у 1933 р. в м. Чугуєві була проведена лижна гонка на 100 км, в якій переміг М.П. Істомін з результатом 9:48.00. У тому ж році десять лижників-динамівців здійснили пробіг на лижах за кіньми з Києва до Харкова. У 1935 р. група лижників під керівництвом М.П. Істоміна пройшла на лижах з Харкова до Москви.

Найбільших успіхів у змаганнях в цей період досягла Л.І. Пашкова, яка в 1939 р. на першості СРСР в гонці на 5 км посіла друге місце. На той час в Україні багаторазовими переможцями булиЛ.І. Пашкова, І. Тир, М. Істомін, П.Павелл, О. Семеновський, М. Захаров, М. Фюр, О. Гризлов. З 14-ти довоєнних першостей УРСР у 13-ти перемогу здобули харків’яни. Тільки в 1938 р. їм завдали поразки лижники Києва.

Крім лижних гонок, у 20-ті роки почали проводитись лижні змагання із стрибків з трампліну і слалому.

У роки Великої Вітчизняної війни багато лижників героїчно воювали проти гітлерівських окупантів. Прославилися лижні загони партизанського з’єднання Ковпака, Сабурова, Наумова.

У перші повоєнні роки розгорнулася робота із створення лижних секцій та налагодження в них навчально-спортивної роботи. З 1945 р. регулярно розігрується особисто-командна першість України, де кількість учасників постійно зростає. Якщо в 1927 р. змагалося 43 спортсмени, в 1937 р – 137, то в 1953 р. на старти вийшло 214 чоловік.

Особливе піднесення лижного спорту спостерігалося в 1954 р., коли відзначалося 300-річчя воз’єднання України з Росією. Протягом зими було зареєстровано понад 185 походів від 100 до 1000 км і більше. Цей рік став початком регулярних матчевих зустрічей 8 міст України з усіх видів лижного спорту.

На рік пізніше (1955р) за пропозицією Федерації лижного спорту України влаштовувуються матчеві зустрічи команд Білорусії, Вірменії, Грузії, Казахстану, України, Латвії, Литви та Естонії. Двічі в таких зустрічах брали участь спортсмени РФСР. Першу зустріч (1955р) виграли спортсмени Грузії. П’ять разів перехідний приз “Гірський орел” здобували спортсмени України.

З 1951 р., першість України проводиться з усіх видів лижного спорту. В 1951, 1952, 1954 р.р. загальнокомандні першості вигравали лижники Харкова, а в 1953 р. перемогу одержали лижники Києва. У 1955-1956 рр на змаганнях перемагали київські лижники, потім лижники Харкова і Львівської області. У 1959 р. незважаючи на несприятливі кліматичні умови, лижним спортом займалося 545 тис. чоловік, серед них 11 МС, 333 – 1 розряду, 18650 – 3 розряду та юнацькі розряди.

У період 1957-1959 р.р. були проведені XXV, XXVI, XXVII особисто-командні першості УРСР.

У 1962 р. було прийнято рішення провести 1 зимову Олімпіаду народів СРСР. Щоб укомплектувати команду для участі в цих змаганнях і перевірити підготовленість кандидатів до неї, було проведено 1 зимову Спартакіаду України. Вона пройшла в м. Харкові у піонерському таборі “Спартак” в П’ятихатках. Серед чоловіків розігрувалися медалі на дистанціях 15, 30, 50км, жінок –на 5 і 8 км. У жіночій єстафеті 4х5км чемпіонами зимової Спартакіади України стали лижниці “Буревісника”, друге місце дісталось “Спартаку”, третє - лижницям “Динамо”. У чоловіків в єстафеті 4х10 км місця розподілилися так: перше місце і звання чемпіонів Спартакіади поділили між собою лижники “Динамо” і “Буревісника”, які показали один час – 2:13.08, третьою була команда “Авангард” – 2:17.42. На цій Спартакіаді вісім чоловік виконали нормативи майстра спорту СРСР.

На 1 зимовій Спартакіаді народів СРСР, що відбулася у м. Свердловську 5 - 12 березня 1962 р., збірна команда України з лижних гонок зайняла 4 місце.

Зимові Спартакіади народів СРСР проводились раз в чотири роки за два роки до Олімпійських ігр, починаючи з 1962 р., але в Україні було вирішено проводити республіканські зимові Спартакіади кожного року. Ці зимові Спартакіади відкрили ще багато талановитих лижників, якими може пишатися Україна. Серед них двічі Олімпійській чемпіон з біатлону І. Бяков і чемпіон світу з лижних гонок О. Батюк з Чернігова. Свою першу золоту медаль І. Бяков завоював у 1972 р. на Х1 зимових Олімпійських іграх в Сапоро (Японія), другу – на Х11 зимових Олімпійських іграх в Інсбруці (Австрія). О.Батюк першим з українських лижників завоював звання чемпіона в естафетній гонці 4х10км на першості світу в Осло (Норвегія, 1982р). а потім став срібним призером XIV зимових Олімпійських ігор в Сараєво (Югославія, 1984р).

У 1994 р. на Олімпійських іграх в Ліліхамері (Норвегія) вперше українські лижники виступали окремою командою. До складу команди ввійшли найсильніші лижники і біатлоністи україни: І. Тараненко – 5-ти разова чемпіонка СРСР, чемпіонка Всесвітніх універсіад 1991 та 1993 рр., учасниця чемпіонату світу 1993р; Н. Бєлова (м. Суми) – чемпіонка СРСР 1986, 1987, 1989рр., чемпіонка світу 1986 р. в естафеті, бронзова призерка Кубка світу на дистанції 15км у 1993 р.; В. Цербе (Чернігівська обл.) – чемпіонка України 1990-1991 рр, володарка кубка України та багато інших.

Велике значення приділяється популяризації лижного спорту. Для дітей і підлітків створена система дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності (ШВСМ), у загальноосвітніх школах створюються спеціальні спортивні класи, де учні займаються лижним спортом. Під керівництвом досвідчених педагогів-тренерів юні спортсмени засвоюють техніку пересування на лижах, вивчають тактичні прийоми, беруть участь у спортивно-масових заходах.


Р О З Д І Л 2

^ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАНЯТЬ З ЛИЖНОЇ ПІДГОТОВКИ


У навчальній роботі з лижної підготовки велике значення має матеріальне забезпечення занять: наявність необхідного інвентаря, місць для його зберігання, підготовленість навчальних майданчиків.

До лижного інвентаря відносяться: лижі, лижні палиці, кріплення, взуття, одяг та лижні мазі. Лижний інвентар повинен відповідати певним вимогам, відповідним конкретним умовам, в яких він застосовується. Уміння правильно підбирати такий інвентар є однією з важливих сторін лижної підготовки.

Для проведення занять найбільше розповсюдження отримали бігові лижі, що виготовляються з дерева та пластичних матеріалів. Дерев'яні лижі мають, ще широке застосування в масовому лижному спорті. Ці лижі для надання їм міцності, пружності і уникнення перекосів склеюють з частин деревини різних порід.

Щоб запобігти пошкодженню поверхні дерев’яних лиж, збільшити строк служби їх необхідно просмолити. На просмолених лижах мазь рівніше лягає і краще тримається. Спочатку з ковзної поверхні лиж треба усунути за допомогою металевої циклі і дрібного наждаку всі нерівності, заусениці. Циклюють лижі в напрямку від носка до п’ятки. Добре підготовлену ковзну поверхню обережно прогрівають і тампоном наносять на неї попередньо розігріту лижну смолу. Потім ковзну поверхню лижі прогрівають вогнем газового паяльника до кипіння смоли. При цьому необхідно бути обережним, щоб смола не загорілася. Решту смоли слід усунути ганчіркою. Цю операцію треба проводити тричі. Вірно просмолена лижа повинна мати темно-коричневий колір.

Пластикові лижі за своєю конструкцією мають два різновиди: деревопластикові та склопластикові. Деревопластикові лижі – це звичайні дерев'яні багатошарові клеєні лижі з витонченими нижньою та верхньою пластинами, на які наклеєні пластикова ковзаюча поверхня і верхній оздоблюваний шар.

Склопластикові лижі мають три різновиди і розрізняються за матеріалом середнього клину: з дерева, пенопласта і комбіновані. На всіх лижах ковзною поверхнею є високомолекулярний поліетилен низького тиску, на який накладається направлене скловолокно. Після цього іде середній клин, зверху якого ложать один або два шари скловолокна і оздоблювальний шар пластика. Пара таких лиж важить 1,2-1,5 кг.

Розподіл навантаження на пластиковій лижі відрізняється від навантаження на дерев'яній. Дерев'яні лижі при ковзанні повинні торкатися лижні всіма точками. У пластикових лиж торкання лижні всією ковзаючою поверхнею буває тільки в момент зупинки лижі і відштовхування ногою. При ковзанні середня частина (40-50 см) не торкається снігу.

В И Б І Р Л И Ж

Велике значення в лижній підготовці має вибір лиж.

Жорсткість лиж та величина вагового прогину більше всього характеризує ходові якості лиж. Для перевірки жорсткості лижі складають ковзними поверхнями і стискують кистю однієї руки. Якщо ковзні поверхні лиж легко змикаються від натиснення кистю, то ваговий прогин недостатній – лижі м’які, якщо не змикаються – ваговий прогин великий – лижі жорсткі. Важливо підібрати лижі за довжиною. Найпростіший спосіб визначення правильної довжини лиж для масового катання – стоячи дістати зап’ястком руки, витягнутої вгору, до носка лиж.

Для змагань, тренувань та туристичних походів лижі слід підбирати з урахуванням ваги та зросту лижника.



Вага лижника

50-55

55-60

60-65

65-70

70-75

75-80

80-85

Зріст лижника

150-155

155-160

160-165

165-170

170-175

175-180

180-186

Довжина лиж

190-195

195-200

200-205

205-210

205-210

210-215

215


При підборі лиж з урахуванням їхньої довжини (Д) можна скористуватися такою формулою, ввівши ріст (Р) та вагу (В) лижника:

Д=Р+Ѕ В.

Приклад: ріст – 173см; вага – 75кг; довжина лиж – 210 cм.

Вибір пластикових лиж краще проводити за допомогою спеціального приладу. Якщо його немає, треба підбирати лижі за пружністю так, щоб під час відштовхування лижа торкалася снігу всією ковзаючою поверхнею, а після поштовху ковзала на п’яточній та носковій частині.

В И Б І Р П А Л И Ц Ь

Лижні палиці повинні бути міцними, пружними й легкими. На зміну палицям, що випускалися раніше, – дерев’яним, бамбуковим та дюралюмінієвим прийшли більш легкі очеретяні, а потім легкі суцільно витягнуті металеві.

Лижна палка складається з трьох частин: трубка конусної форми, рукоятка з темляком (петля) для кисті руки, кільце із штирем.

Оптимальна довжина палок залежить від зросту лыжника, його фізичного розвитку, міри володіння технікою. Чім гірше лижник підготовлений фізично і технічно, тим коротше повинні бути палиці. У міру зміни зазначених факторів розмір палок збільшується.

Оптимальний розмір такий:


Зріст лижника

155-160

160-165

165-170

170-175

175-180

185

Довжина палок

120-125

125-130

130-135

135-140

140-145

150



Л и ж н і м а з і

Перед тим як вийти на заняття, чи прогулянку, лижі змазують мазями, які підбирають залежно від температури повітря , стану сніжного покриву та вологи повітря.

Лижні мазі повинні відповідати таким основним вимогам: покращувати ковзання лиж; перешкоджати їх прослизуванню назад при відштовхуванні (особливо на підйомах); міцно триматися на ковзній поверхні лиж, тривалий час не змінювати своїх властивостей і легко накладатися на поверхню лиж, запобігати передчасному зносу їхньої ковзної поверхні.

За своєю структурою лижні мазі діляться на тверді, напівтверді й рідкі. Тверді мазі застосовують у морозну погоду та сухому снігові (від 1 до – 30є), напівтверді – при перепаді погоди від морозу до відлиги (від – 1 до + 1є ), рідкі мазі – для мокрого снігу та голольоду (від +1 до +5є ). Рідкі мазі упаковані в металічні тюбики, тверді й напівтверді – в баночки або целофанові упаковки.

Вітчизняні мазі випускають чотирьох марок : “Вісті”, “Темп”, “Віро”, “Уктус”.

Повний комплект мазей «Вісті» складається з 15 видів: 4 рідких; 6 твердих і 5 парафінів, мазей “Віро” - з 9 видів: 3 рідких, 3 напівтвердих і 3 твердих.

Спортсмени користуються іноземними мазями фірм «Роде» (Італія), «Свікс» (Норвегія), «Рекс» (Фінляндія), «Токо» (Японія*) та ін.

^ Особливості змащування лиж. Змащувати лижі рекомендується у приміщенні при температурі +18-22є. При змащуванні дерев'яних лиж основна мазь накладається на всю поверхню лижі, щоб лижі не прослизали під вантажну частину (50-70см), накладують другий шар мазі на більш теплу погоду. Мазь рівномірно розтирається пробковою розтиркою по всій поверхні лижі.

При змащуванні пластикових лиж основну мазь накладають на вантажну частину лижі (70-100см) з урахуванням індивідуальних особливостей спортсмена, а також стану снігового покриву, еластичності лиж. Якщо з яких-небудь причин треба змазати більшу частину ковзаючої поверхні, то рекомендується робити це в напрямку носків лиж, тому що таке змазування менше буде впливати на якість ковзання.

Змащують пластикові лижі в основному гарячим методом. Для цього ковзаючу поверхню (передні й задні кінці лиж) натирають парафіном. Після цього цей шар оплавляють електроутюгом або праскою з сухим спиртом. Після цього лижі повинні холонути не менше 50-40 хв. Потім поверхню лижі очищають від зайвого парафіну з допомогою скребка. Під вантажну частину лижі парафін не кладуть. На цю частину лиж накладують мазі, здатні усувати прослизування (віддачу). Для усунення прослизування площа накладання тримаючої мазі під вантажну частину лижі може бути збільшена. Але цим захоплюватися не слід, тому що можна знизити якість ковзання лиж.
  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи