Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” icon

Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ”




Скачати 301.85 Kb.
НазваПитання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ”
Дата28.05.2012
Розмір301.85 Kb.
ТипДокументи






ПИТАННЯ
ДЛЯ ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ
ДО МАГІСТРАТУРИ ПО ДИСЦИПЛІНІ
“ОСНОВИ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ”




  1. Пояснити, які властивості зорової системи людини використовуються в телебаченні. Обґрунтувати, чому в сумісних системах кольорового телебачення смуга частот кольорорізницевих сигналів вибирають менш, ніж у сигналі яскравості. Розрахувати кількість елементів зображення в одному кадрі, якщо параметри розгортки мають такі значення: кількість рядків у кадрі z =1250, формат кадру k = 16 / 9.

  2. Пояснити, у чому складається подібність і розходження між рядковими і кадровими (польовими) синхроімпульсами. Розрахувати верхню граничну частоту відеосигналу, якщо параметри розгортки мають такі значення: кількість рядків у кадрі z = 1250, формат кадру k = 16/9, кількість кадрів у секунду n = 25, розгортка – черезрядкова.

  3. Пояснити принцип розкладання зображення на окремі елементи. Які параметри має телевізійне зображення? Розрахувати кількість елементів зображення в активній частині одного кадру, якщо параметри розкладання мають такі значення: кількість рядків у кадрі z = 625, формат кадру k = 4/3.

  4. Обґрунтувати використання сигналу яскравості EY та кольорорізницевих сигналів ER-Y, EB-Y у системах кольорового телебачення. Пояснити, для якої мети до складу відеосигналу вводиться сигнал синхронізації приймача та як він використовується в телевізорі. Розрахувати тривалість демонстрації кінофільму по телебаченню, якщо демонстрація цього фільму в кінотеатрі дорівнює 25 хвилин

  5. Пояснити принцип телевізійної розгортки. Обґрунтувати, чому в сумісних системах кольорового телебачення не передається кольорорізницевий сигнал EG-Y. На трикутнику Максвела визначити колірний тон і насиченість для крапки з координатами r = 0,3; g = 0,7.

  6. Обґрунтувати вибір частоти колірного підносійного коливання в сумісних системах кольорового телебачення. Пояснити, у чому подібність і в чому різниця між законами розгортки по рядку і по кадру. На екрані телевізора кольорового зображення відтворюються вертикальні смуги: червона і зелена насиченості 100 %; для кожної смуги розрахувати рівні яскравісного і кольорорізницевих сигналів, привести для них осцилограми.

  7. Проаналізувати принцип передачі та відтворення рухомих об'єктів. Обґрунтувати, чому в системах кольорового телебачення сигнал яскравості для синього кольору значніше менше, ніж для жовтого кольору. Визначити й обґрунтувати, як буде спотворено чорно-біле телевізійне зображення, якщо амплітудна характеристика телевізійного тракту від “світла до світла” апроксимується виразом:



де індекси “ З “ і “О “ позначають зображення й об’єкт.

  1. Пояснити, якими параметрами ТВ системи визначається нижня гранична частота відеосигналу. Пояснити основний принцип передачі інформації про колір у системі SECAM. У системі координат RGB колір заданий координатами: b =0,8; g = 0,2. Визначити його колірний тон і насиченість.

  2. Обґрунтувати вибір параметрів системи телебачення: розміри телевізійного зображення, формат кадру, відстань спостереження, число рядків у кадрі, число змін кадрів за секунду. Зобразити осцилограми повного телевізійного сигналу по рядку і по кадру для приведеного нижче зображення





  1. Пояснити принцип синхронізації телевізійних пристроїв. Показати, які переваги та недоліки має система SECAM відносно систем NTSC та PAL. Зобразити осцилограми повного телевізійного сигналу по рядку і по кадру для приведеного нижче зображення





  1. Проаналізувати основні принципи передачі відеосигналів та сигналів звукового супроводу для ефірного телевізійного мовлення. Пояснити основний принцип передачі інформації про колір у системі NTSC. Визначити й обґрунтувати, як буде спотворений жовтий колір на кольоровому зображенні, якщо сигнал ER-Y = 0.

  2. Пояснити, чому у телебаченні застосовується черезрядкова розгортка, а не порядкова, але в моніторах комп’ютерів навпаки. Визначити й обґрунтувати, як буде спотворений червоний колір на кольоровому зображенні, якщо сигнал EB-Y = 0.

  3. Пояснити, на яких фізичних принципах заснована робота чорно-білого кінескопу. Пояснити, який сигнал у системах кольорового телебачення під час передавання по каналах зв’язку і розподілу ТВ програм несе інформацію про колірний тон і насиченість. Зобразити осцилограми повного телевізійного сигналу по рядку і по кадру для наведеного нижче зображення





  1. Пояснити, на яких фізичних принципах заснована робота передавальних трубок. Розрахувати кількість елементів зображення в активній частині одного рядка, якщо період рядків TZ = 64 мкс, тривалість рядкового імпульсу гасіння t = 12 мкс.

  2. Показати, яка обробка відеосигналів здійснюється на телецентрі. Пояснити основні недоліки системи NTSC. Зобразити осцилограми повного телевізійного сигналу по рядку і по кадру для приведеного нижче зображення




  1. Пояснити, для якої мети використовується апертурна корекція. Пояснити основні недоліки системи SECAM. Розрахувати частоту змінної складової відеосигналу, якщо на екрані відтворюються чотири пари вертикальних чорно-білих смуг та частота рядкової розгортки fz = 15625 Гц.

  2. Пояснити принцип дії кольорових кінескопів. Пояснити, для якої мети використовується гамма-корекція. Визначити та обґрунтувати, як буде спотворено жовтий колір на кольоровому зображенні, якщо сигнал EY = 0.

  3. Пояснити принцип дії системи кольорового телебачення PAL. Пояснити, які спотворення відеосигналів з'являються при їхній передачі по каналах зв'язку і при розподілі ТВ програм. Визначити сигнали EY, ER-Y, EB-Y для пурпурного кольору, якщо його насиченість дорівнює 100 %.

  4. Привести структурну схему блоку кадрової розгортки та пояснити принцип ії дії. Пояснити, з яких розумінь раніше був обраний формат кадру
    k = 4/3. У системі координат RGB колір заданий координатами: r = 0,4;
    g = 0,4; визначити його колірний тон і насиченість.

  5. Привести спрощену структурну схему кодера системи SECAM та пояснити принцип її дії. Пояснити, з яких розумінь вибирають частоту кадрової розгортки в телебаченні. Визначити та обґрунтувати, як буде спотворений колір шкіри людини, якщо сигнал ER-Y = 0.

  6. Пояснити, які параметри ТВ системи визначають чіткість зображення по горизонталі і вертикалі. Привести спрощену структурну схему декодера системи SECAM та пояснити принцип ії дії. Визначити та обґрунтувати, як буде спотворений колір шкіри людини, якщо сигнал EB-Y = 0.

  7. Пояснити терміни “порядкова ” (“прогресивна ”) і “черезрядкова ” розгортка. Розрахувати рівень квантування цифрового сигналу яскравості для сірої деталі половинної яскравості в стандартній системі цифрового кодування ТВ сигналу.

  8. Пояснити, для яких цілей в ТВ апаратурі використовуються схеми відновлення постійної складової (схеми фіксації рівня, схеми прив’язки). Дати оцінку спотворенням телевізійного кольорового зображення, які виникають на екрані телевізору системи SECAM. На екрані телевізора відтворюються вертикальні смуги: синя та жовта насиченості 100 %; для кожної смуги розрахувати сигнали EY, ER-Y, EB-Y та привести їхні осцилограми.

  9. Пояснити принцип квадратурної модуляції, яка використовується в телевізійних системах NTSC та PAL. Пояснити, з яких розумінь був обраний формат кадру k = 4/3. На екрані кольорового телевізора відтворюються вертикальні смуги: біла та синя насиченості 100 %; для кожної смуги розрахувати сигнали EY, ER-Y, EB-Y. Для одного рядка зображення привести осцилограми сигналів основних кольорів та розрахованих сигналів.

  10. Обґрунтувати, чому в декодерах систем SECAM та PAL використовується лінія затримки на 64 мкс, а в декодері NTSC – не використовується. Пояснити, яким чином здійснюється синхронізація телевізійних пристроїв. Визначити та обґрунтувати, як буде спотворено чорно-біле телевізійне зображення, якщо амплітудна характеристика телевізійного тракту від “світла до світла ” апроксимується виразом:



де індекси “З“ та “О“ позначають зображення та об’єкт.

  1. Обґрунтувати, чому в каналах яскравості кодерів та декодерів сучасних систем кольорового телебачення використовується лінія затримки. Пояснити, що є загального між сигналом синхронізації приймача і сумішшю гасівних імпульсів, і в чому складається між ними розбіжність. Показати, як зміниться контраст зображення при наявності зовнішнього засвітлення Bзасв = 4 кд/м2, якщо яскравість білого Bбіл =100 кд/м2, а яскравість темного Bтемн = 2 кд/м2?

  2. Показати, яка обробка відеосигналу використовується в камерному каналі передавальної камери. Пояснити переваги цифрової обробки відеосигналів перед аналоговою. Розрахувати кількість активних рядків у кадрі, якщо кількість рядків z = 625; відносна тривалість зворотнього ходу по полю = 0,08; розгортка черезрядкова.

  3. Обґрунтувати, чому частота дискретизації для перетворення аналогових відеосигналів у цифрові на телецентрі вибрана рівною 13,5 МГц. Показати переваги та недоліки системи SECAM відносно систем NTSC та PAL. У системі координат RGB колір заданий координатами: b = 0,8; r = 0,2. Визначити його колірний тон та насиченість.

  4. Обґрунтувати, для чого в кодері та декодері системи SECAM використовуються електронні комутатори. Пояснити особливості АЧХ телевізійного радіоканалу. Визначити сигнали EY, ER-Y, EB-Y для зеленого кольору, якщо насиченість дорівнює 100 %.

  5. Проаналізувати основні принципи роботи передавальних трубок. Пояснити, чому сигнал синхронізації приймача замішується в повний відеосигнал на рівні “чорніше чорного ”. Визначити, у скільки разів відрізняються рівні яскравості жовтого та синього кольорів, якщо насиченість кольорів дорівнює 100 %.


Задачі з дисциплін “Сигнали та процеси в радіотехніці”
і “Приймання та оброблення сигналів”
для вступного іспиту до магістратури за спеціальністю Радіотехніка


1. Задано сигнал



де А = 8 В, b = 4 мс. Побудувати графік сигналу. Визначити амплітудний спектр сигналу. Побудувати графік спектра. Визначити ширину спектра.


2. Задано сигнал

, –   t   ;

де А = 5 В, b = 8 мс. Побудувати графік сигналу. Визначити амплітудний спектр сигналу. Побудувати графік спектра. Визначити ширину спектра.

Вказівка: скористатись інтегралом

.


3. Задано сигнал

, –   t   ;

де А = 5 В, b = 2 мс. Побудувати графік сигналу. Визначити амплітудний спектр сигналу. Побудувати графік спектра. Визначити ширину спектра.

Вказівка: скористатись інтегралом




4. Задано сигнал

t   ;

де А = 10 В, b = 2 мс. Побудувати графік сигналу. Визначити амплітудний спектр сигналу. Побудувати графік спектра. Визначити ширину спектра.

Вказівка: скористатись інтегралом

.


5. Задано сигнал



де А = 10 В, b = 1 мс. Побудувати графік сигналу. Визначити амплітудний спектр сигналу. Побудувати графік спектра. Визначити ширину спектра.

6. Задано сигнал

, –   t   ;

де А = 2 В, b = 10 мс. Побудувати графік сигналу. Визначити амплітудний спектр сигналу. Побудувати графік спектра. Визначити ширину спектра.

Вказівка: скористатись інтегралом

.


7. Задано смуговий сигнал з рівномірним спектром у смузі частот від fmin = 140 кГц до fmax = 200 кГц. Пояснити, за яких умов визначається частота дискретизації низькочастотних і смугових сигналів. Розрахувати можливі значення частоти дискретизації. Побудувати спектр заданого сигналу S ( f ) i спектр дискретного сигналу S д( f ) з мінімальним можливим значенням частоти дискретизації f д для діапазону частот 0 < f max + F (F – ширина спектра сигналу).


8. Задано смуговий сигнал з рівномірним спектром у смузі частот від fmin = 280 кГц до fmax = 400 кГц. Пояснити, за яких умов визначається частота дискретизації низькочастотних і смугових сигналів. Розрахувати можливі значення частоти дискретизації. Побудувати спектр заданого сигналу S ( f ) i спектр дискретного сигналу S д( f ) з мінімальним можливим значенням частоти дискретизації f д для діапазону частот 0 < f max + F (F – ширина спектра сигналу).


9. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R =20 кбіт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 30 кГц сигналом АМ-2. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 12 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.


10. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R = 64 кбіт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 150 кГц сигналом чм-2. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 7 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.


11. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R = 16 кбіт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 20 кГц сигналом ФМ-2. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 13 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.


12. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R = 128 кбіт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 60 кГц сигналом ФМ-8. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 18 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.


13. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R = 100 кбіт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк = 60 кГц сигналом ФМ-4. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 9 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.


14. Цифровий сигнал зі швидкістю 64 кбіт/с передається неперервним каналом зв’язку сигналом АІМ-4 ( = 0,25). Побудувати графік спектра модульованого сигналу, визначити ширину спектра сигналу. Розрахувати швидкість модуляції в каналі зв’язку.


15. Цифровий сигнал зі швидкістю 128 кбіт/с передається неперервним каналом зв’язку сигналом АІМ-8 ( = 0,2). Побудувати графік спектра модульованого сигналу, визначити ширину спектра сигналу. Розрахувати швидкість модуляції в каналі зв’язку.


16. Цифровий сигнал зі швидкістю 384 кбіт/с передається каналом зв’язку сигналом ФМ-8 ( = 0,25). Побудувати графік спектра модульованого сигналу (значенням несівної частоти задатись), визначити ширину спектра. Розрахувати швидкість модуляції в каналі зв’язку.


17. Цифровий сигнал зі швидкістю 256 кбіт/с передається каналом зв’язку сигналом ФМ-4 ( = 0,3). Побудувати графік спектра модульованого сигналу (значенням несівної частоти задатись), визначити ширину спектра. Розрахувати швидкість модуляції в каналі зв’язку.


18. Цифровий сигнал зі швидкістю 512 кбіт/с передається каналом зв’язку сигналом КАМ-16 ( = 0,2). Побудувати графік спектра модульованого сигналу(значенням несівної частоти задатись), визначити ширину спектра. Розрахувати швидкість модуляції в каналі зв’язку.


19. Випадковий процес X(t) має нормальний розподіл ймовірностей



Визначити середнє значення й дисперсію процесу. Побудувати графік р(х). Записати вираз для функції розподілу ймовірностей заданого процесу. Розрахувати Р{X(t)  0,15} і Р{0 < X(t)  0,2}.


20. Випадковий процес X(t) має нормальний розподіл ймовірностей



Визначити середнє значення й дисперсію процесу. Побудувати графік р(х). Записати вираз для функції розподілу ймовірностей заданого процесу. Розрахувати Р{X(t) > 0} і Р{ 0,3 < X(t)   0,1}.


21. Випадковий процес X(t) має нормальний розподіл ймовірностей



Визначити середнє значення й дисперсію процесу. Побудувати графік р(х). Записати вираз для функції розподілу ймовірностей заданого процесу. Розрахувати Р{X(t) < 0} і Р{ 0,3 < X(t)  0,1}.


22. На вході фільтра, узгодженого з сигналом

де А = 1,5 В, Ті = 2 мс,

діє сигнал s(t) і білий шум із спектральною густиною потужності N0 = 410–4 В2/Гц. Необхідно: побудувати графік сигналу; визначити АЧХ узгодженого фільтра й побудувати її графік; визначити енергію сигналу; визначити відношення сигнал/шум на виході узгодженого фільтра в момент відліку.


23. На вході фільтра, узгодженого з сигналом

де А = 0,25 В, Ті = 50 мс,

діє сигнал s(t) і білий шум із спектральною густиною потужності N0 = 410–4 В2/Гц. Необхідно: побудувати графік сигналу; визначити форму сигналу на виході узгодженого фільтра й побудувати її графік; визначити енергію сигналу; визначити відношення сигнал/шум на виході узгодженого фільтра в момент відліку.


24. На вході фільтра, узгодженого з сигналом

де А = 2,5 В, Ті = 0,5 мс,

діє сигнал s(t) і білий шум із спектральною густиною потужності N0 = 410–4 В2/Гц. Необхідно: побудувати графік сигналу; визначити форму сигналу на виході узгодженого фільтра й побудувати її графік; визначити енергію сигналу; визначити відношення сигнал/шум на виході узгодженого фільтра в момент відліку.


25. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R =64 кбіт/с передається каналом зв’язку зі смугою пропускання Fк =20 кГц сигналом КАМ-16. Відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn = 18 дБ. Обчислити ймовірність помилки двійкового символу на виході демодулятора, вважаючи, що демодулятор оптимальний.


26. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю ^ R = 40 кбіт/с передається каналом зв’язку з постійними параметрами зі смугою пропускання Fк = 30 кГц сигналом ФМ-4. Ймовірність помилки двійкового символу на виході оптимального демодулятора р = 10–4. Обчислити відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn, дБ.


27. Двійковий цифровий сигнал зі швидкістю R = 32 кбіт/с передається каналом зв’язку з постійними параметрами зі смугою пропускання Fк = 40 кГц сигналом АМ-2. Ймовірність помилки двійкового символу на виході оптимального демодулятора р = 10–4. Обчислити відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора Ps/Pn, дБ.


28. Розрахувати необхідну потужність сигналу на вході детектора ЧМ сигналу при передаванні первинного сигналу з максимальною частотою Fmax = 10 кГц і коефіцієнтом амплітуди КА = 4, якщо спектральна густина шуму N0 = 210–11 В2/Гц, відношення сигнал/шум на виході детектора вих = 33 дБ, девіація частоти ЧМ сигналу fд = 35 кГц.


29. Розрахувати необхідну потужність сигналу на вході детектора БМ сигналу при передаванні первинного сигналу з максимальною частотою Fmax = 15 кГц і коефіцієнтом амплітуди КА = 5, якщо спектральна густина шуму N0 = 510–10 В2/Гц, відношення сигнал/шум на виході детектора вих = 40 дБ.


30. Розрахувати необхідну потужність сигналу на вході детектора ОМ сигналу при передаванні первинного сигналу з максимальною частотою Fmax = 20 кГц і коефіцієнтом амплітуди КА = 6, якщо спектральна густина шуму N0 = 510–10 В2/Гц, відношення сигнал/шум на виході детектора вих = 43 дБ.


Завідувач кафедри ТЕЗ ім. А.Г. Зюко Іващенко П.В.

30 квітня 2011 р.


Кафедра технической электродинамики и систем радиосвязи


^ ВОПРОСЫ (ЗАДАЧИ)

к вступительному экзамену

(специалисты и магистры всех специальностей)


нормативные дисциплины ЭД и РРВ, УСВЧ и А


30 задач


Автор:

Доц. каф. ТЭД и СРС

В.М. Драганов


Зав. каф. ТЭД и СРС

М.Б. Проценко


2011



  1. ^ Направляющие системы (двухпроводные, коаксиальные, волноводные)






Визначити амплітуду відбитої від навантаження хвилі, якщо амплітуда падаючої дорівнює 100 В, а коефіцієнт стоячої хвилі (КСХ) у лінії дорівнює 5.



Двопроводова лінія з хвильовим опором 600 Ом навантажена опором Z вх = (800 – i50) Ом. Визначити модуль коефіцієнта відбиття від навантаження, коефіцієнт стоячої хвилі (КСХ) лінії.



Двопроводовий фідер з хвильовим опором 552 Ом повинен живити навантаження з вхідним опором 400 Ом. Розрахувати хвильовий опір чвертьхвильового узгоджуючого трансформатора для зазначеної ситуації.



Визначити радіус центрального провідника коаксіального кабелю з хвильовим опором 50 Ом і діаметром зовнішнього провідника (екрана) 1 см. Діелектрик кабелю – поліетилен ( = 2,25).



Коаксіальний кабель РК-75, навантажений опором Zвх = (75 – 10i) Ом. Визначити модуль коефіцієнта відбиття від навантаження, коефіцієнт біжучої хвилі (КБХ) кабелю.



Розрахувати геометричні розміри двопроводового фідера, що призначений для роботи на навантаження 600 Ом, якщо радіус проводів фідера дорівнює 6 мм.



Яке призначення чвертьхвильового трансформатора? Навести приклад застосування чвертьхвильового трансформатора.



Розрахувати довжину чвертьхвильового трансформатора, призначеного для узгодження двопроводової лінії з навантаженням у смузі частот 401…402 МГц.



Визначити межі однохвильового режиму роботи прямокутного хвилеводу з розмірами поперечного перерізу (23  10) мм.



Визначити межі однохвильового режиму роботи прямокутного хвилеводу з розмірами поперечного перерізу (16  8) мм.



До плеча Е ідеально узгодженого подвійного хвилевідного трійника підключений генератор потужністю 10 Вт. Інші плечі трійника навантаженні на узгодженні навантаження. Визначити потужність, що виділяється в кожному з навантажень.




  1. ^ Распространение радиоволн, радиолинии






Визначити дальність прямої видимості в умовах нормальної рефракції при висотах приймальної та передавальної антен 150 та 10 м відповідно.



Визначити межі зони півтіні в умовах нормальної рефракції при висотах приймальної та передавальної антен 170 та 25 м відповідно.



Дати визначення земної хвилі? В яких діапазонах існує поширення у вигляді земних хвиль?



Що таке іоносферна (просторова) хвиля? В яких діапазонах поширення існує у вигляді іоносферних хвиль?



Дати визначення максимально застосовуваній (МЗЧ), найменшій застосовуваній (НЗЧ) та оптимальній робочій (ОРЧ) частот при радіозв’язку на декаметрових хвилях..



Пояснити що таке тропосферна рефракція? Які бувають рефракції? Навести приклади.



Визначити критичну частоту іоносферного прошарку, якщо максимальна електронна концентрація в ньому складає 7,2∙105 см–3.



Визначити потужність сигналу на вході приймального пристрою супутника зв’язку, якщо потужність передавача земної станції дорівнює 500 Вт, довжина хвилі 3,2 см, відстань до супутника 36000 км. Коефіцієнти підсилення приймальної та передавальної антен дорівнюють 200 та 15000.



Визначити діюче значення напруженості поля, створюваного антеною з коефіцієнтом підсилення 2 у вільному просторі в напрямку максимального випромінювання на відстані 20 км, якщо підведена до антени потужність дорівнює 10 Вт.



Номінальна потужність сигналу на вході приймача радіолінії довжиною 10 км складає 50 пВт. Коефіцієнти підсилення передавальної та приймальної антен дорівнюють 100 і 20 відповідно. Множник ослаблення на трасі дорівнює 0,001. При якій потужності передавача повинна функціонувати радіолінія на частоті 310 МГц.



Яка максимальна дальність зв’язку в умовах вільного простору, якщо потужність, що випромінюється передавальною антеною з коефіцієнтом направленої дії 10 у вільний простір, складає 150 Вт. Мінімально припустима для приймання напруженість поля складає 10 мкВ/м.



Передавач з несійною частотою 450 МГц і потужністю 10 дБВт розташований на відстані 50 км від приймача. Значення множника ослаблення на трасі дорівнює мінус 45 дБ. Коефіцієнти підсилення приймальної і передавальної антен дорівнюють 25 дБ. Визначити потужність сигналу на вході приймача.




  1. ^ Антенны (элементарный электрический излучатель,
    симметричный вибратор, зеркальные)







Симетричний вібратор довжиною плеча l = 0,15 м працює на частоті f = 400 МГц. Визначити коефіцієнт корисної дії (ККД) антени, якщо опір втрат в антені дорівнює Rп = 3 Ом.



Амплітуда струму, що протікає по півхвильовому симетричному вібратору, дорівнює 10 А. Визначити напруженість магнітного поля на відстані r = 500 м від вібратора в екваторіальній площині.



Визначити діюче значення напруженості поля, створюваного вібратором з діючою довжиною 4 м в напрямку максимального випромінювання у вільному просторі на відстані 40 км, якщо діюче значення струму у вібраторі дорівнює 15 А, довжина робочої хвилі 25 м.



Елементарний електричний вібратор довжиною 10 см збуджується на частоті 300 МГц струмом з амплітудою 1 А. Визначити потужність, що випромінюється вібратором у простір.



Визначити коефіцієнт підсилення дзеркальної антени на частоті 8 ГГц, якщо діаметр дзеркала дорівнює 4 м, а сумарний коефіцієнт використання поверхні (КВП) дорівнює 0,7.



Дайте визначення поняття "коефіцієнт направленої дії" антени. Чи може бути КНД менше одиниці?



Визначити радіус розкриву дзеркальної параболічної антени, якщо її коефіцієнт направленої дії на частоті 6 ГГц дорівнює 10000, а коефіцієнт використання поверхні складає 0,65.



^ ПИТАННЯ
ДЛЯ ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ

ДО МАГІСТРАТУРИ
ПО ДИСЦИПЛІНІ
“ЦИФРОВА ОБРОБКА СИГНАЛІВ ”




  1. Запишіть формулу для прямокутної віконної функції і покажіть графічно, як за допомогою віконної функції моделюють обмеження сигналу по геометричній (часовій) осі. До якого спотворення фур'є-образу сигналу призводить його обмеження в реальній області Чим обумовлене використання віконних функцій під час рішення практичних задач

  2. Запишіть формулу для дискретизувальної решітки одновимірного сигналу і покажіть, як за допомогою дискретизувальної решітки представляють модель дискретизації сигналу по геометричній (часовій) осі. До якого спотворення фур'є-образу сигналу приводить його дискретизація в реальній області

  3. Запишіть формулу для просторово-часової фільтрації багатовимірного векторного сигналу, використовуючи векторно-матричний апарат. Дайте фізичну інтерпретацію фільтрації на прикладі конкретного застосування.

  4. Запишіть пряму і зворотну теореми про згортку для одновимірних і двовимірних сигналів. Для яких систем формула згортки вироджується в інтеграл Дюамеля Модель яких систем засновано на використанні згортки двовимірних сигналів

  5. Запишіть формулу прямого і зворотного дискретного перетворення Фур'є сигналу, заданого масивом значень , використовуючи векторно-матричний апарат. Виконайте пряме і зворотне ДПФ сигналу .

  6. Запишіть формулу прямого і зворотного дискретного косинусного перетворення сигналу, заданого масивом значень , використовуючи векторно-матричний апарат. Виконайте пряме і зворотне ДПФ сигналу .

  7. Виконайте дискретну згортку сигналів і . Дайте графічну інтерпретацію процесу згортки. Дайте інтерпретацію отриманого результату.

  8. Виконайте дискретну згортку двовимірних сигналів:



та



Поясніть отриманий результат.

  1. Як спотвориться фур’є-образ сигналу в результаті послідовного обмеження його в реальній області за допомогою прямокутного вікна і дискретизації

  2. Поясніть зміст теореми Котельникова на основі використання теорії дискретизації для випадків одного і двох вимірів. Що буде, якщо частота дискретизації по кожному з вимірів

  • вище частоти Котельникова

  • нижче частоти Котельникова

  1. Побудуйте структурну схему КІХ-фільтра четвертого порядку і запишіть формулу для його коефіцієнта передачі в z-області. Як можна спроектувати квазиідеальний
    КІХ-фільтр нижніх частот, використовуючи метод вікон

  2. Побудуйте структурну схему НІХ-фильтра другого порядку і запишіть формулу для його коефіцієнта передачі в z-області.

  3. Побудуйте структурну схему системи реставрації розмитого зображення. Запишіть у векторно-матричній формі дискретні моделі розмиття зображення і його реставрації.

  4. Здійсніть пряме і зворотне БПФ сигналу . Поясніть, за рахунок чого реалізується виграш в обсязі обчислень при реалізації швидкого алгоритму.

  5. Побудуйте на основі використання векторно-матричного апарату математичний опис перетворень зображення в системі, побудованій за структурною схемою:










  1. Дайте визначення імпульсної, перехідної та просторово-частотної характеристик моделі лінійної системи. Запишіть формули, які характеризують взаємозв’язок цих характеристик для числа компонентів векторного сигналу m = 3, числа вимірів три геометричного простору плюс часовий вимір, що відповідає загальному числу вимірів просторово-часового простору n = 4.

  2. Дайте визначення імпульсної, перехідної та просторово-частотної моделі дискретної лінійної системи. Запишіть формули, які характеризують взаємозв’язок цих характеристик для числа компонентів векторного сигналу m = 3, числа вимірів геометричного простору 2 плюс часовий вимір, що відповідає загальному числу вимірів просторово-часового простору n = 3.

  3. Побудуйте граф прямого і зворотного швидкого перетворення Фур’є для N = 4. Запишіть в матричній формі перетворення сигналу в процесі виконання алгоритму ШПФ.

  4. Побудуйте векторний запис та граф двійково-інверсного переставлення відліків для N = 16

  5. Виконайте дискретну згортку двовимірних сигналів:



та

Прокоментуйте суть одержаного результату.

  1. Побудуйте структурну схему і запишіть формули, що складають алгоритм двовимірного ДПФ. Роз’ясніть суть реалізації двовимірного БПФ. Які можливі варіанти реалізації двовимірного ДПФ

  2. Запишіть алгоритм і побудуйте структурну схему реалізації швидкої спектральної згортки для N1=8, N2=4. Розрахуйте виграш об’єму обчислень порівняно з класичним ДПФ.

  3. В чому складається метод ослаблення крайових ефектів на основі використання віконних функцій при ДПФ. Проілюструйте на прикладі реалізацію цього методу на прикладі для N = 16.

  4. Наведіть приклад корекції чіткості зображення на основі використання двовимірної дискретної згортки. Запишіть основні співвідношення, на основі яких описується така корекція.

  5. Побудуйте структурну схему та наведіть формули для коефіцієнтів відводів двовимірного фільтра нижніх частот на основі використання прямокутної віконної функції.

  1. Побудуйте структурну схему та наведіть формули для коефіцієнтів відводів трьохвимірного фільтра нижніх частот на основі використання прямокутної віконної функції.

  2. Побудуйте алгоритм інтерполяції дискретного цифрового сигналу, розрахований на двократне зменшення кроку дискретизації. Надайте графічну інтерпретацію процесу інтерполяції.

  3. Побудуйте алгоритм децимації дискретного цифрового сигналу, розрахований на чотирикратне збільшення кроку дискретизації. Надайте графічну інтерпретацію процесу інтерполяції.

  4. Запишіть формули, що описують перетворення Гільберта. В чому складається алгоритм реалізації цього перетворення, оснований на використанні ШПФ.

  5. Проілюструйте на прикладі реалізацію блочного методу стиснення зображень на основі використання двовимірного ДКП з квантуванням ДКП-образу для випадку розкладення зображення на блоки розміром 8Ч8.

  6. Побудуйте граф прямого і зворотного швидкого перетворення Фур’є для N = 8. Запишіть в матричній формі перетворення сигналу в процесі виконання алгоритму ШПФ для N = 4.

  7. Побудуйте векторний запис та граф двійково-інверсного переставлення відліків для N = 8

  8. Побудуйте структурну схему КІХ-фільтра шостого порядку і запишіть формулу для його коефіцієнта передачі в z-області. Як можна спроектувати квазиідеальний
    КІХ-фільтр нижніх частот, використовуючи метод вікон

  9. Побудуйте структурну схему НІХ-фильтра четвертого порядку і запишіть формулу для його коефіцієнта передачі в z-області.

  10. Запишіть пряму і зворотну теореми про згортку для одновимірних і двовимірних сигналів. Для яких систем формула згортки вироджується в інтеграл Дюамеля Модель яких систем засновано на використанні згортки двовимірних сигналів



^ ПИТАННЯ
ДЛЯ ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ ДО ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ ПО ДИСЦИПЛІНІ

“РАДІОЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ ”



1 Що називають радіоелектронною системою. Приведіть класифікацію РЕС на основі інформаційної ознаки. Виведіть формулу ймовірності помилки розрізнювача для ортогональних сигналів. Дайте визначення амплітудного методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника.

2 Приведіть класифікацію РЕС на основі інформаційної ознаки. Дайте визначення РЕС витягання інформації. Намалюйте структурну схему. Дайте опис методів пеленгації, заснованих на використанні спрямованих властивостей антен – методи максимуму, мінімуму, рівносигнального напряму. Оптимальний виявлювач на погодженому фільтрі. Виведіть вираз для імпульсного відгуку ПФ.

3 Приведіть класифікацію РЕС на основі інформаційної ознаки. Дайте визначення РЕС передачі інформації. Намалюйте структурну схему. Дайте визначення активній радіолокації з активною відповіддю, намалюйте структурну схему, вкажіть переваги і недоліки. Оцінка роздільної здатності. Міра роздільної здатності по затримці (дальності).

4 Дайте математичне визначення завдання виявлення сигналу. Показники якості оптимального виявлювача. Виведіть формулу для ймовірності правильного виявлення. Сформулюйте принципи вимірювання координат цілей. Приведіть формулу визначення дальності до мети.

5 Дайте математичне визначення завдання розрізнення двох сигналів. Дайте визначення пасивній радіолокації, намалюйте структурну схему, вкажіть переваги і недоліки. Структурна схема оптимального кореляційного розрізнювача двох детермінованих сигналів.

6 Дайте визначення завдання оцінки параметрів сигналу. Дайте визначення дальності дії РЛС. Приведіть і поясніть рівняння для максимальної дальності дії. Дайте визначення відносної бази антенної системи і крутизни характеристики пеленгації. На які параметри вимірника впливають ці параметри.

7 Дайте визначення завдання фільтрації параметрів сигналу. Виведіть формулу ймовірності помилки розрізнювача для ортогональних сигналів. Дайте визначення фазового методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника.

8 Дайте математичне визначення завдання розрізнення двох сигналів. Дайте визначення фазового (різницево-часового) методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута. Виведіть формулу ймовірності помилки розрізнювача для сигналів з АМ.

9 Дайте визначення правильного виявлення і пропуску сигналу, приведіть відповідну умовну ймовірність. Оцінка початкової фази радіоімпульсу. Дайте визначення частотного методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника.

10 Дайте визначення правильного невиявлення і фальшивої тривоги, приведіть відповідну умовну ймовірність. Оптимальне розрізнення двох сигналів за критерієм середнього ризику. Дайте визначення амплітудного методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника.

11 Дайте визначення якісним якості виявлення сигналів. Особливості оцінки параметрів для систем виявлення і розрізнення сигналів. Структурна схема оптимального розрізнювача сигналів на ПФ. Дайте визначення фазового (різницево-часового) методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута.

12 Дайте визначення показникам якості виявлення сигналів. Особливості оцінки параметрів систем передачі інформації. Показники якості оптимального розрізнення детермінованих сигналів. Дайте визначення амплітудного сумарного методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута.

13 Дайте визначення критерію оптимального виявлювача детермінованого сигналу. Вирішальна функція оптимального виявлювача. Оцінка роздільної здатності. Міра роздільної здатності по затримці (дальності). Дайте визначення амплітудного різницевого методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута.

14 Структурна схема оптимального кореляційного виявлювача. Від яких параметрів сигналу і шуму залежить надійність виявлення? Оцінка роздільної здатності. Міра роздільної здатності по частоті (швидкості). Дайте визначення амплітудного сумарно-різницевого методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута.

15 Якісні показники оптимального виявлювача. Виведіть формулу для ймовірності правильного виявлення. Дайте визначення активній радіолокації, намалюйте структурну схему, вкажіть переваги і недоліки. Дайте визначення дальності дії РЛС. Приведіть і поясніть рівняння для максимальної дальності дії.

16 Якісні показники оптимального виявлювача. Виведіть формулу для ймовірності помилкової тривоги. Дайте визначення активній радіолокації з активною відповіддю, намалюйте структурну схему, вкажіть переваги і недоліки. Дайте визначення відносної бази антенної системи і крутизни характеристики пеленгації. На які параметри вимірника впливають ці параметри?

17 Оптимальний виявлювач на погодженому фільтрі. Виведіть вираз для імпульсного відгуку ПФ. Дайте визначення пасивній радіолокації, намалюйте структурну схему, вкажіть переваги і недоліки. Оцінка роздільної здатності. Міра роздільної здатності по затримці (дальності).

18 Дайте визначення оптимального правила розрізнення двох детермінованих сигналів. Сформулюйте принципи вимірювання координат цілей. Приведіть формулу визначення дальності до мети. Оцінка роздільної здатності. Міра роздільної здатності по частоті (швидкості).

19 Дайте визначення оптимального правила розрізнення двох детермінованих сигналів для систем передачі інформації. Дайте визначення дальності дії РЛС. Приведіть і поясніть рівняння для максимальної дальності дії. Що називають радіотехнічною системою? Приведіть класифікацію РЕС на основі інформаційної ознаки.

20 Структурна схема оптимального кореляційного розрізнювача двох детермінованих сигналів. Приведіть і поясніть рівняння для максимальної дальності дії, виражене через шумову температуру приймача. Приведіть класифікацію РЕС на основі інформаційної ознаки. Дайте визначення РЕС витягання інформації. Намалюйте структурну схему.

21 Структурна схема оптимального розрізнювача двох детермінованих сигналів на ПФ. Дайте визначення амплітудного методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника. Приведіть класифікацію РЕС на основі інформаційної ознаки. Дайте визначення РЕС передачі інформації. Намалюйте структурну схему.

22 Структурна схема оптимального одноканального розрізнювача двох детермінованих сигналів. Дайте визначення частотного методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника. Дайте математичне визначення завдання виявлення сигналу.

23 Виведіть формулу загальної ймовірності помилки розрізнювача двох детермінованих сигналів. Дайте визначення фазового методу визначення дальності мети. Приведіть структурну схему вимірника. Дайте математичне визначення завдання розрізнення двох сигналів.

24 Виведіть формулу ймовірності помилки розрізнювача для ортогональних сигналів. Дайте визначення фазового (різницево-часового) методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута. Дайте визначення завдання оцінки параметрів сигналу.

25 Виведіть формулу ймовірності помилки розрізнювача для протилежних сигналів. Дайте визначення відносної бази антенної системи і крутизни характеристики пеленгації. На які параметри вимірника впливають ці параметри. Дайте визначення завдання фільтрації параметрів сигналу.

26 Виведіть формулу вірогідності помилки розрізнювача для сигналів з АМ. Дайте визначення амплітудного сумарного методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута. Дайте математичне визначення завдання дозволу двох сигналів.

27 Структурна схема і вирішальне правило для оптимального розрізнювача сигналів з випадковими параметрами. Дайте визначення амплітудного різницевого методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута. Дайте визначення правильного виявлення і пропуску сигналу, приведіть відповідну умовну ймовірність.

28 Критерії якості оцінки параметрів сигналу. Класифікація помилок. Дайте визначення амплітудного сумарно-різницевого методу визначення кутових координат. Приведіть структурну схему вимірника, основні формули визначення кута. Оптимальне розрізнення двох сигналів за критерієм середнього ризику.

29 Структурна схема оптимального багатоканального пристрою оцінки параметрів детермінованого сигналу. Приведіть і поясніть рівняння для максимальної дальності дії, виражене через шумову температуру приймача. Дайте опис методів пеленгації, заснованих на використанні направлених властивостей антен – методи максимуму, мінімуму, рівносигнального напряму.

30 Структурна схема оптимального багатоканального пристрою оцінки параметрів сигналу з випадковою початковою фазою. Дайте визначення дальності дії РЛС. Приведіть і поясніть рівняння для максимальної дальності дії. Дайте визначення правильного невиявлення і помилкової тривоги, приведіть відповідну умовну ймовірність.

Схожі:

Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПитання з дисципліни «Історія телебачення» Чи є телебачення найпоширенішим змі? З чим це пов'язано?
Які відкриття у галузі фізики та хімії були основою створення технології телебачення?
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПрограма вступного випробування для вступників за освітньо-кваліфікаційним рівнем " спеціаліст ", " магістр"
Програма вступного екзамену містить найважливіші питання з навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки й дисциплін...
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconЗміст пояснювальна записка зміст вступного екзамену в розрізі тем критерії оцінювання вступного екзамену з математики пояснювальна записка
Програма вступного екзамену з математики для здобуття освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавра на основі повної загальної середньої...
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconКонтрольні питання по дисципліні "Основи менеджменту"
Сутність І зміст терміну "менеджмент", основні види менеджменту та їх характеристика
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПрограма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням для вступників до магістратури нпу імені М. П. Драгоманова
Вимоги до проведення вступного випробування до магістратури з іноземної мови (англійська, німецька, французька)
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПрограма вступного іспиту до магістратури Основна мова
Програма вступного іспиту до магістратури (напрям 0203 – філологія, спеціальність 020303 іноземна мова і література) складена на...
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПояснювальна записка програма вступного екзамену з географії для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра розроблена
Програма вступного екзамену з географії включає всі розділи програмних курсів з географії відповідно до стандартного та академічного...
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПрограма підготовки до вступного іспиту до магістратури з іноземної мови (природничі спеціальності)
Згідно з положенням про магістратуру, затвердженим Міністерством освіти І науки України, прийом до магістратури відбувається на конкурсній...
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconГанна іванова вплив українського сучасного телебачення на молодь
Ключові слова: телебачення, телевізійна передача, функції масової комунікації, вплив засобів телебачення на молодь, моральність,...
Питання для вступного екзамену до магістратури по дисципліні “основи телебачення ” iconПрограма вступного іспиту до магістратури Основна мова Спеціальність 020303 "Іноземна мова ( французька ) та література"
Програма вступного іспиту до магістратури (напрям 020303 – філологія, спеціальність 02030302 іноземна мова і література) складена...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи