Лекція 12. Страхування І страховий ринок icon

Лекція 12. Страхування І страховий ринок




Скачати 133.57 Kb.
НазваЛекція 12. Страхування І страховий ринок
Дата23.06.2012
Розмір133.57 Kb.
ТипЛекція

Лекція 12. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК


1.Страхування: його сутність, значення і функції.

2.Основні форми страхування, їх класифікація.

3.Прибутки і витрати страховика, фінансові результати страхових компаній.

  1. Страхування в Україні..


Страхування є самостійною сферою фінансової системи. Включаючи сферу страхування до фінансової системи, ми виходимо з того, що економічна категорія страхування є складовою категорії фінансів.

Економічна сутність страхування полягає у створенні спеціалізованими організаціями - страховими компаніями страхового фонду, якій формується з внесків страхувальників і з якого відшкодовуються збитки, понесені страхувальниками в результаті страхових випадків, покритих страхуванням.

Водночас можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхування. Це:

1) страхування, пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню;

2) при страхуванні здійснюється солідарний розподіл завданого збитку між учасниками страхування, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду;

3) замкнений розподіл збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд;

4) перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розподіл збитків у часі пов'язаний із випадковим характером виникнення надзвичайних подій.

Наведені особливості перерозподільних відносин, що виникають під час страхування, уможливлюють таке його визначення:

Страхування як економічна категорія — це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.

Сутність страхування проявляється у його функціях. Вони дають змогу виявити особливості страхування як ланки фінансової системи. Страхуванню властиві такі функції: ризикова, попереджувальна, нагромаджувальна та контрольна. Головною, визначальною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як імовірність збитків безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхування - надання грошової допомоги постраждалим господарствам або громадянам. Саме в рамках ризикової функції відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхування у зв'язку з наслідками страхових подій. Попереджувальна функція пов'язана з використанням частини страхового фонду на зменшення наслідків страхового ризику. Заощадження грошових сум за допомогою страхування на дожиття пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного достатку. Отже, страхування може мати й нагромаджувальну функцію.

Контрольна функція страхування випливає з указаних вище трьох специфічних функцій і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах в умовах страхування. Відповідно до вимоги контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

Основними суб'єктами страхування виступають страховик, страхувальник і застрахований. Страховик - юридична особа страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі, на чию користь укладений договір, при настанні страхового випадку. За методом фінансової діяльності страховик є звичайною підприємницькою структурою, що діє на основі комерційного розрахунку. За предметом діяльності (фінансовими ресурсами) страховик є фінансовим інститутом.

Страхувальник - юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.

Застрахований - юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку, у договорах особистого страхування – це особа, на користь якої укладений договір страхування і яка має право отримати компенсацію при настанні страхового випадку чи викупну суму за дострокового розторгнення договору. Застрахований може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе і сплатив страховий внесок. Крім того, може виділятись такий суб'єкт, як отримувач страхового відшкодування, у тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Страхові відносини є досить різноманітними. Як правило, вони є дво- чи тристоронніми. Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який водночас є і застрахованим, тристоронні - між страховиком, страхувальником і застрахованим.

В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це зумовлено двома формами страхових відносин: співстрахування і перестрахування. Співстрахування - це розміщення одного ризику частками у кількох страховиків. Звичайно на кожну страхову суму видається окремий поліс. Перестрахування - це передання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах перший страховик (перестрахувальник), приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншому страховикові (перестраховику) на відповідних умовах.

Страхові відносини включають:

• страхові платежі;

• виплату страхового відшкодування;

• перестрахування;

• розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку;

• отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку.

Страхові платежі - це переказування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів - розміру плати з одиниці страхової суми.

Страховий тариф відображає ціну страхування. Це основний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників, чим менші витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більші можливості для залучення нових клієнтів.

Страхове відшкодування - це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників - страхової суми і страхового збитку. Страхова сума - це сума, на яку застрахований об'єкт страхування або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку. Розміри страхової суми визначаються, з одного боку, вартісною оцінкою об'єкта страхування, а з іншого - можливостями і побажаннями страхувальника. Відношення страхової суми до вартісної оцінки об'єкта страхування характеризує страхове забезпечення, яке не може перевищувати 100 %. Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.

Перестрахування супроводжується грошовими потоками в тому випадку, коли передання договору страхування здійснюється після отримання перестрахувальником страхових платежів, які він і передає перестраховику. Якщо передається договір, з якого ще не надійшли страхові платежі, то їх внесення страхувальником буде здійснюватись одразу на адресу перестраховика.

Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризують розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього доходів. Отримані доходи розподіляються на дві частини. Одна формує доходи страхових компаній і становить певну частину їхнього прибутку. Друга частина спрямовується безпосередньо на формування страхових фондів. Вона характеризує здешевлення страхування для страхувальників за рахунок використання їхніх коштів (страхових платежів) на фінансовому ринку. Це важлива складова раціонального й ефективного використання фінансових ресурсів країни в цілому.

Страхові відносини між суб'єктами страхування і грошові потоки регулюються відповідними угодами між страховиком і страхувальником, які мають юридичну силу. Документ, що засвідчує факт страхування, називається страховим полісом (свідоцтвом). Він видається страховиком після сплати страхового внеску (разового чи першого). У страховому полісі вказуються об'єкт і вид страхування, строки дії договору і страхові випадки.

У практиці господарювання економічна категорія страхування проявляється через формування спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків - страхових фондів.

^ Страхові фонди класифікуються за наступними ознаками:

1. За матеріально-речовинним складом:

- матеріальні;

- грошові;

2. 3а методами утворення:

- добровільні.;

- обов’язкові;

3.За ступенем централізації:

  • державні резервні фонди;

  • резервні фонди місцевого рівня;

4.За напрямами використання:

  • для покриття збитків від стихійного лиха всередині країни;

  • для покриття збитків від стихійного лиха за межами держави;

  • для компенсації непередбачених витрат об'єктів бюджетної сфери.

Фінансові резервні (страхові) фонди створюються:

  • на підприємствах, організаціях, у закладах;

  • у міністерствах, відомствах та інших органах управління;

  • резервні фонди Кабінету Міністрів, виконавчих комітетів, адміністрацій, що передбачаються в державному і місцевому бюджетах.

^ Фонд державного страхування відрізняється від інших грошових резервних фондів тим, що будучи централізованим резервом, утворюється за рахунок децентралізованих внесків суб'єктів економічної діяльності. Кошти, акумульовані у фонді державного страхування, використовуються як джерело кредитних ресурсів держави, тому що між часом надходження платежів і часом виплати проходить певний період часу. Перевищення сум надходжень у фонд державного страхування над виплатами з фонду страхування надходить у бюджет.

Класифікація сукупності страхових відносин має такий вид:

1.Майнове страхування (об'єктом страхування виступають матеріальні цінності):

1.1 .Страхування майна підприємств і організацій.

1.2.Страхування майна сільськогосподарських підприємств (об'єктом страхування виступають: врожай сільськогосподарських культур, багаторічні насадження, сільськогосподарські тварини - 70% від їх балансової вартості).

1.3.Страхування майна кооперативів і громадських організацій.

1.4. Страхування майна населення.

2.Соціальне страхування - вид обов'язкового страхування; його призначення - необхідність матеріального забезпечення громадян, які внаслідок певних причин не можуть брати участі в суспільно-корисній праці і не спроможні за рахунок власної праці підтримувати своє існування.

Кошти соціального страхування використовуються у вигляді грошових виплат, фінансування послуг і надання пільг:

а)грошові виплати - пенсії й оплата лікарняних;

б)фінансування послуг - оплата послуг закладів охорони здоров'я для відновлення працездатності, проведення оздоровчо-профілактичних заходів;

в)надання пільг - пільгові послуги для трудового навчання і працевлаштування інвалідів, надання їм послуг з протезування, юридичної допомоги, оплата послуг інтернатів і т.д.

3.Особисте страхування:

3.1.Особисте страхування (добровільне страхування життя, страхування дітей на певний строк - до настання повноліття, до весілля і т.д.). Може бути добровільним і обов'язковим (наприклад, страхування пасажирів і військових)

3.2.Страхування від нещасних випадків.

4.Страхування відповідальності:

4.1.Страхування заборгованості (кредитних ризиків). На страхування приймається ризик непогашених позичальником отриманих кредитів і відсотків по них. Договір страхування припускає погашення від 50 до 90% суми непогашеного кредиту;

4.2.Страхування громадянської відповідальності на випадок заподіяння збитку третім особам (водіїв автотранспорту., підприємців перед працівниками по найму, авіаційних перевізників, власників джерел забруднення навколишнього простору);

4.3 .Страхування власників джерел підвищеної небезпеки (підприємств-виробників хімічних речовин).

5.Страхування підприємницьких ризиків:

5.1.Страхування на випадок неотримання прибутку.

5.2.Страхування непередбачених збитків, простоїв, зниження рентабельності, на випадок несплати рахунків і т.д.

Основні види страхування - майнове, особисте, страхування відповідальності.

Об'єктом майнового страхування є майно підприємств, закладів, організацій і населення в різних видах. Призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитку, що виражається в загибелі й пошкодженні яких-небудь предметів через настання страхового випадку. Страхувальником виступає власник майна.

На страхування приймаються усі види майна, що належить підприємствам і організаціям - будинки, споруди, засоби транспорту, устаткування, інвентар, товари, різні види сільськогосподарських культур і тварин. Основні й оборотні фонди (крім посівів і тварин) страхуються, виходячи з їх повної балансової вартості.

Максимальний розмір страхового відшкодування визначається страховою сумою і виплачується при повній загибелі майна. При пошкодженні майна відшкодування складає частину страхової суми, яка залежить від ступеня пошкодження і методу відшкодування втрат.

^ Методи відшкодування втрат бувають:

  • метод пропорційного відшкодування збитку. Страхове відшкодування становить таку частину збитку, яку страхова сума складає стосовно страхової оцінки майна;

  • метод "першого ризику". Всі збитки, що не перевищують страхову суму, відшкодовуються цілком, а інші не відшкодовуються зовсім.

Розходження в розмірі відшкодування в даних методах виникає тільки у випадку пошкодження майна, а при умові повної його загибелі сума страхового відшкодування буде однаковою.

Об'єктом особистого страхування є життя, здоров'я і працездатність населення. Його призначення - виплата громадянам обумовленої грошової суми при настанні певної події в їхньому житті.

Особисте страхування підрозділяється на:

1)страхування від нещасних випадків:

  • індивідуальне страхування громадян;

  • страхування працівників за рахунок організацій, де вони працюють;

  • страхування дітей і школярів;

  • страхування пасажирів авіаційного і залізничного транспорту;

2)страхування життя:

  • змішане страхування; його тарифи підвищуються зі збільшенням віку і знижуються при великій тривалості дії договору.

  • страхування дітей;

  • весільне страхування;

  • страхування пенсій;

  • страхування на випадок смерті застрахованого;

  • страхування на випадок утрати працездатності.

Об'єктом страхування у страхуванні відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, якою може бути заподіяний збиток внаслідок будь-якої дії або бездіяльності страхувальника. Метою страхування відповідальності є страховий захист економічних інтересів суб'єктів, здатних заподіяти шкоду.

У процесі формування і розподілу страхового фонду формуються прибутки, витрати і фінансові результати страхових операцій.

До прибутків від страхової діяльності відносяться:

  • зароблені страхові платежі по договорах страхування і перестрахування;

  • відсотки від страхових сум. що виплачуються тим особам, які укладають перестрахувальні договори;

  • комісійні винагороди від операцій перестрахування;

  • надходження із запасних або резервних фондів.

До витрат страхової діяльності відносяться:

  • витрати на виплату страхового відшкодування та страхових сум;

  • відрахування в запасні й резервні фонди (по кожному виду страхування й у цілому по всіх операціях);

  • відрахування на попереджувальні заходи (від стихійних або нещасних випадків);

  • витрати на ведення страхових справ.

Фінансові результати страхових операцій визначаються окремо по кожному виду страхування і по всіх страхових операціях у цілому. Визначення робиться шляхом зіставлення прибутків і витрат страхових організацій. У випадку, якщо прибутки перевищують витрати, страхова організація працює прибутково. У випадку перевищення витрат над прибутками страхова організація працює зі збитком.

Загальний прибуток страховика складається з наступних складових:

  • прибуток від страхової діяльності;

  • прибуток від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів;

  • прибуток від інших операцій.

За результатами діяльності страхової організації визначається рентабельність страхових операцій: відношенням річної суми прибутку до річної суми платежів. Рентабельність визначається по кожному виду страхування і в цілому по всіх операціях

В Україні страхова діяльність регламентується Законом України ”Про страхування", прийнятим у березні 1996 року. З метою виконання вимог даного Закону Міністерство фінансів України виконує такі функцій:

  • видача страховикам ліцензій на проведення конкретних видів страхування і перестрахування;

  • встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;

  • узагальнення практики страхової діяльності. Розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність;

  • участь у здійсненні заходів з підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;

  • ведення єдиного державного реєстру страхових організацій контроль за платоспроможністю страховиків у зв'язку з виконанням ними зобов'язань перед страхувальниками;

  • розробка нормативної і методичної документації з питань страхової діяльності.

В усьому світі широко застосовується практика перестрахування страхових компаній. В Україні обов'язковому перестрахуванню підлягають наступні випадки:

  • ризики, розмір яких перевищує 10% суми статутного і резервного фондів страхової компанії;

  • у разі, якщо страховик приймає зобов'язання, що перевищують розмір власних активів;

  • у разі, якщо відповідно до міжнародних вимог перестрахування є передумовою проведення будь-яких інших операцій.

Страхові організації в процесі розвитку страхового ринку повинні прагнути до розширення асортименту видів страхування, поліпшення кількості та якості страхових послуг, до стабілізації страхових тарифів. Цьому сприятиме не тільки конкуренція, а й співробітництво між страховиками в різноманітних формах, включаючи участь у перестрахуванні й формуванні гарантійних фондів на випадок банкрутства окремих страховиків.

За останні роки у страхуванні спостерігається зростання основних показників. Однак не всі резерви вичерпано. У державі застраховано лише близько 10 % ризиків, тоді як у більшості розвинутих країн цей показник досягає 90-95 %. На думку спеціалістів, існуюча структура страхового ринку України не сприяє зміцненню соціального захисту громадян та забезпеченню внутрішніх інвестицій. Українські компанії передають іноземним до 90 % страхової премії під час страхування авіаційних і морських ризиків, ризиків здоров'я осіб, які від'їжджають за кордон, до 50 % - під час страхування великих майнових ризиків.






Схожі:

Лекція 12. Страхування І страховий ринок icon«Страховий ринок України в умовах фінансової глобалізації», яка відбудеться у двнз «Київський національний економічний університет
Сучасні тенденції розвитку світового ринку страхування та їх вплив на страхові ринки країн з трансформаційними економіками
Лекція 12. Страхування І страховий ринок icon«Страховий ринок України в умовах фінансової глобалізації», яка відбудеться у двнз «Київський національний економічний університет
Сучасні тенденції розвитку світового ринку страхування та їх вплив на страхові ринки країн з трансформаційними економіками
Лекція 12. Страхування І страховий ринок icon1. страхування страховий платіж

Лекція 12. Страхування І страховий ринок icon«затверджую» Ректор С. В. Савченко 2012 р. Програма
Страховий ринок. Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності
Лекція 12. Страхування І страховий ринок iconНауково-методичний підхід до оцінки якості системи реалізації страхових продуктів іваненко І. І. Анотац І я
Ключові слова: страховий ринок, страховий випадок, якість страхового продукту, якість страхового обслуговування, лояльність клієнтів,...
Лекція 12. Страхування І страховий ринок iconТематика курсових робіт з курсів “Страховий ринок”
Особенности страхования как сферы бизнеса, направленного на компенсацию потерь от опасных случайностей
Лекція 12. Страхування І страховий ринок iconПрограма фахових вступних випробувань за освітньо-кваліфікаційним рівнем „спеціаліст” зі спеціальності „Фінанси”
Страховий ринок. Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності
Лекція 12. Страхування І страховий ринок iconСтраховий захист господарств аграрного сектору
Роботу виконано на кафедрі страхування Київського національного економічного університету Міністерства освіти І науки України, м....
Лекція 12. Страхування І страховий ринок iconЛекція 13. Фінансовий ринок
Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Фінансовий...
Лекція 12. Страхування І страховий ринок iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет державної податкової служби України Інтернет-журнал про страхування «Форіншурер» Страховий рейтинг «Insurance top» Опольський університет (м.
Національний університет державної податкової служби України визнано як базовий навчальний заклад з організації та проведення Міжнародної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи