Лекція 13. Фінансовий ринок icon

Лекція 13. Фінансовий ринок




Скачати 90.67 Kb.
НазваЛекція 13. Фінансовий ринок
Дата23.06.2012
Розмір90.67 Kb.
ТипЛекція

Лекція 13. ФІНАНСОВИЙ РИНОК


  1. Сутність і значення фінансового ринку в сучасних ринкових умовах.

  2. Ланки фінансового ринку.

  3. Умови створення і перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.


Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати тільки в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів.

^ За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Об'єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери й фінансові послуги, суб'єктами відносин - держава, підприємства різних форм власності, окремі громадяни.

^ Головною функцією фінансового ринку є забезпечення руху грошових коштів від одних власників (кредиторів) до інших (позичальників). Фінансовий ринок являє собою механізм перерозподілу фінансових ресурсів підприємств і нагромаджень населення між суб'єктами господарювання і галузями економіки, «зв'язування» частини грошових коштів, не забезпечених споживчими товарами, а також засобом покриття дефіциту державного бюджету.

^ В організаційному плані фінансовий ринок - це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, національний банк, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, інвестиційні керуючі реєстратори, інші фінансові інституції, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.

^ Фінансовий ринок – елемент фінансової системи, який займає особливе місце. По-перше, він виступає надбудовою, через яку відбувається діяльність усієї фінансової системи; По-друге, це з’єднувальна ланка, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів. Він є важливою складовою ринкової економіки.

Фінансовий ринок – складова фінансової системи держави. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб’єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами. Фінансовий ринок включає:

  • валютний ринок,

  • ринок кредитів,

  • ринок цінних паперів,

  • ринок фінансових послуг.

Валютний ринок – це процес купівлі-продажу іноземних валют за національним курсом, який складається на основі попиту і пропозиції на ці валюти. Його функції: своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків; регулювання валютних курсів і диверсифікації валютних резервів; регулювання економічних і соціальних процесів у державі.

^ Ринок кредитів – це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Кредитний ринок є одним із найстаріших сегментів фінансового ринку, він виник як закономірна реакція на потребу в додаткових фінансових ресурсах для здійснення процесу фінансового забезпечення підприємницької та інших видів діяльності юридичних і фізичних осіб.

^ Ринок цінних паперів – це форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів з метою повнішого забезпечення потреб економіки в ресурсах та їхнього ефективного використання. Це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу ЦП здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності.

Фінансові послуги – це сукупність різноманітних форм мобілізації і використання фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення процесу виробництва, виконання робіт і надання послуг, які здійснюються на платній основі та мають відмінні риси свого функціонування.

Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та інвестиційні інститути.

^ Емітентами цінних паперів є юридичні особи й державні органи або органи місцевого самоврядування. Емітенти несуть повну відповідальність за випущені ними цінні папери.

Інвестори - це фізичні та юридичні особи, які придбали цінні папери від свого імені і за власний рахунок.

Інвестиційний інститут - це юридична особа, створена у будь-якій організаційно-правовій формі, що допускається Законом України «Про підприємства в Україні». Засновниками інвестиційного інституту можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та фізичні особи. Існують такі види інвестиційних інститутів: фінансові брокери, інвестиційні консультанти, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди.

^ Фінансовий брокер - це юридична особа, яка виконує посередницькі функції при купівлі-продажу цінних паперів за рахунок та за дорученням клієнта.

Інвестиційний консультант - це юридична чи фізична особа, яка надає консультаційні послуги з питань випуску та обігу цінних паперів. Інвестиційний консультант може проводити аналіз фондового ринку (експертизу угод, вивчення та прогнозування кон'юнктури тощо), підготовку та організаційно-методичне забезпечення емісії.

Інвестиційна компанія є дилером, тобто юридичною особою, яка діє за власний рахунок. Інвестиційна компанія може залучати грошові кошти через емісію власних цінних паперів або отримання грошових позик банків.

Інвестиційний фонд - це юридична особа, яка здійснює діяльність, пов'язану із залученням коштів за рахунок емісії власних цінних паперів. Між інвестиційним фондом та інвестиційною компанією є певні відмінності.

Інвестиційна компанія - це переважно фінансовий посередник у первинному розміщенні цінних паперів між емітентом і кінцевим інвестором, а інвестиційний фонд акумулює дрібні заощадження і є кінцевим інвестором. Компанії обслуговують тільки юридичних осіб, тоді як фонди - ще й фізичних. Компанія має право працювати як інвестиційний консультант і фінансовий брокер, для фонду ж інші види діяльності е забороненими.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку проводить реєстрацію цінних паперів і регулює їх кругообіг, забезпечує формування інфраструктури ринку, видає ліцензії фінансовим посередникам, які здійснюють операції з цінними паперами.

Важливим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів - сукупність відносин фінансового ринку, пов'язаних з випуском і обігом цінних паперів, а також форми і способи цього обігу.

^ Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст. 1 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р.). Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає умови і порядок випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяльність в організації обігу цінних паперів в Україні. Відповідно до цього Закону можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів:

  • акції;облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

  • облігації підприємств;

  • казначейські зобов'язання держави;

  • ощадні сертифікати;

  • векселі;

  • приватизаційні папери.

Акція – цінні папери без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді АТ, дає право його власникові на отримання дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації АТ. Риси акції: безстрокова, свідоцтво про участь у статутному капіталі

Облігації – цінні папери, що засвідчують внесення їх власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого проценту. Риси облігації - виплата фіксованого проценту .

^ Казначейські зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються тільки серед населення і засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету й дають право на отримання фіксованого доходу.

^ Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів.

Векселі – це цінні папери, - письмове абстрактне й безспірне зобов’язання позичальника сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

^ Депозитне свідоцтво - це цінний папір, який підтверджує, що особа володіє акціями однієї з іноземних корпорацій, які зберігаються в одному з банків, і має право на одержання дивідендів.

^ Фондова біржа – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, як первинними, так і похідними. Тут визначається курс цінних паперів. Біржа виробляє загальні правила проведення торгів і розрахунків після укладення угод, розповсюджує відповідну інформацію та підтримує професіоналізм учасників ринку, а також проводить певний контроль.

^ Фінансові інструменти – документи, що мають грошову вартість, за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. До основних фінансових інструментів належать цінні папери, свідчення про депозитні вкладення, кредитні угоди, страхові поліси тощо.

Вони поділяються на три основні групи:

- пайові цінні папери, за якими емітент не бере відповідальність повернути грошові засоби, інвестовані в його діяльність, але які свідчать про участь в управлінні виробництвом і отримання частки майна при ліквідації емітента;

- боргові цінні папери, за якими емітент несе відповідальність повернути у призначений термін кошти, інвестовані в його діяльність, або які не наділяють їхніх власників правом участі в управлінні виробництвом;

- похідні цінні папери, механізм обігу яких пов’язаний з пайовими, борговими цінними паперами , іншими інструментами.

Відповідно до Закону “Про цінні папери і фондову біржу” можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

облігації підприємств, казначейські зобов’язання держави, ощадні сертифікати, векселі;

приватизаційні сертифікати. Крім цінних паперів першого порядку існують такі види похідних цінних паперів, як опціони, фючерси, бони і т.д.

Ринок грошей має справу з короткостроковими фінансовими активами, що є високоліквідними й малоризиковими. Інструментами цього ринку є казначейські векселі, короткострокові комерційні векселі й банківські акцепти.

^ Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держави . На відміну від державних облігацій, казначейські векселі випускаються на строк, як правило, до одного року під покриття бюджетного дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.

Ринки капіталу різноманітніші, оскільки їхня діяльність пов’язана з кількома видами зовсім різних інструментів. Тут можна відмітити ринок облігацій та ринок акцій. Інструменти власності: акції , приватизаційні папери .

Інструменти позики: облігації , казначейські зобов’язання , векселя.

До похідних паперів належать: опціони, фючерси, варанти тощо . Опціон – документ, який засвідчує право придбати ( продати ) цінні папери у майбутньому , з фіксацією цін на час укладення або придбання.

Ф’ючерсний контракт – документ, який засвідчує зобов’язання придбати цінні папери , товари у певний час на невизначених умовах у майбутньому із фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

^ Фондовий ринок – це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності.

Ринок цінних паперів можна розмежувати на первинний і вторинний , біржовий і позабіржовий. Первинний – це ринок цінних паперів. і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед інвесторів.

Головною метою вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінних паперів, тобто створення умов для найкращої торгівлі ними. Це дає можливість власникові цінних паперів реалізувати їх у найкоротший термін при незначних варіаціях курсів і невисоких витратах щодо реалізації .

^ Біржовий ринок – ринок з найвищим рівнем організації, що максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові вклади, що перебувають в обігу .

^ Позабіржовий ринок охоплює операції з цінними паперами поза біржею. Переважно на цьому ринку відбуваються первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих емітентів, які не бажають виставити свої активи на біржу.

Держава використовує фінансовий ринок в основному для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формування його ресурсного потенціалу, тобто її місце - у ролі покупця фінансових інструментів.

Регулювання фінансового ринку України здійснюється державними органами регулювання Міністерством фінансів, НБУ, Фондом державного майна України, а також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

НБУ здійснює емісію грошей, керує діяльністю фінансового ринку, здійснює регулювання і встановлює офіційні курси валют чи валютні коридори.

Міністерство фінансів – організація функціонування ринку цінних паперів.




Схожі:

Лекція 13. Фінансовий ринок iconФінансовий ринок
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “Фінансовий ринок” для студентів заочної форми навчання...
Лекція 13. Фінансовий ринок iconПрограма Курсу Фінансовий ринок
Програма курсу "Фінансовий ринок" та методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів усіх форм навчання спеціальності...
Лекція 13. Фінансовий ринок iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення курсу “Фінансовий ринок”
Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу “Фінансовий ринок” І проведення практичних занять (для студентів 5 курсу спеціальності...
Лекція 13. Фінансовий ринок iconМетодичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з дисципліни “Фінансовий ринок
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з дисципліни “Фінансовий ринок” (для студентів усіх форм навчання...
Лекція 13. Фінансовий ринок iconФінансовий ринок Депозитарна діяльність

Лекція 13. Фінансовий ринок iconКурсова робота з дисципліни «Фінансовий ринок»

Лекція 13. Фінансовий ринок iconКурсова робота з дисципліни «Фінансовий ринок»

Лекція 13. Фінансовий ринок iconСемінарське заняття №3
Теми 4 та Світовий фінансовий ринок. Прямі інвестиції і міжнародне виробництво
Лекція 13. Фінансовий ринок iconЗа квітень 200
Аналіз І прогноз глобальних економічних процесів //Фінансовий ринок України. – 2009. – №  – С. 3-7
Лекція 13. Фінансовий ринок iconТема світовий фінансовий ринок міжнародний рух капіталу: причини, сутність, сучасні особливості, форми

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи