Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) icon

Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения)




Скачати 269.9 Kb.
НазваВопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения)
Дата01.06.2012
Розмір269.9 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ РУХОМИЙ СКЛАД»


ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ


7.090211 «КОЛІСНІ ТА ГУСЕНИЧНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ»


КРЕМЕНЧУК 2009


Студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу. Метою контрольної роботи є закріплення знань, отриманих студентами при вивченні курсу, розвиток навичок самостійної роботи з технічною літературою.

Контрольна робота складається із виконання двох завдань: визначення теплової потужності холодильної установки автомобіля або причепа рефрижератора і виконання компоновки і проектного розрахунку деяких параметрів цистерн. Варіанти завдань, які приведені у відповідних таблицях, повинні бути узгодженими із викладачем і вибираються згідно порядкового номера студента в списку групи. Контрольна робота виконується на листах формату А4 згідно до правил оформлення текстових документів, повинна мати титульний лист, у кінці контрольної роботи даються посилання на використані літературні джерела. Допускається двостороннє заповнення листа. Трудомісткість виконання контрольної роботи складає приблизно 10 годин. Належним чином оформлену контрольну роботу студент має захистити у і здати викладачеві. Студенти, котрі не захистили контрольну роботу, до іспиту не допускаються.

Питання робочої програми, які виносяться на іспит в 11 семестрі наведені нижче.


Вопросы рабочей программы по дисциплине СПС (11-й семестр обучения)

1. Классификация автопоездов для перевозки длинномерных грузов и требования к ним.

2. Автомобили и автопоезда лесовозы:

- конструктивные схемы

- требования условий эксплуатации

- специальное оборудование

- определение расстояния между кониками

- определение площади поперечного сечения коника

- порядок погрузки и разгрузки коника на лесовоз

- назначение крестообразной сцепки роспуска

3. Самосвальные лесовозы

4. Автопоезда для перевозки труб

5. Автопоезда для перевозки ЖБИ

6. Автопоезда для перевозки тяжелых и неделимых грузов

7. Классификация автомобилей и автопоездов цистерн

8. Противопожарные требования к конструкции цистерн

9. Конструктивно компоновочные схемы автопоездов для перевозки нефтепродуктов

10. Цистерны для перевозки нефтепродуктов и их технологическое оборудование

11. Назначение и работа дыхательных клапанов цистерны

12. Расчет резервуаров на прочность

13. Устойчивость и занос цистерн

14. Зависимость коэффициента устойчивости цистерны от степени заполнения цистерны

15. Цистерны для перевозки пищевых продуктов

16. Цистерны для перевозки цемента

17. Технологическое оборудование цистерн прицепов

18. Конструкция и принцип действия самовсасывающего насоса

19. Расчет на прочность резервуаров цистерн

- характеристики учитываемые при расчете нагрузок

- определение длины цистерны

- определение удельной нагрузки

- определение напряжений ху

- определение давления рв

- расчет на прочность днища

20. Автомобили и автопоезда самосвалы.

21. Способы разгрузки кузовов самосвалов.

22. Классификация и области применения самосвалов.

23. Основы проектирования гидрооборудования самосвалов.

24. Испытания самосвалов

-контрольные

- эксплуатационные

- длительные контрольные

25. Схемы стендов для испытания гидроцилиндров и их работа

26. Автомобили и автопоезда фургоны. Классификация, компоновочные схемы.

27. Методика расчета хладопроизводительности автомобиля рефрижератора.

28. Тормозные системы автопоездов, особенности их конструкции.

29. Нормативные требования по соответствию звеньев автопоезда при торможении.


^ ЗАВДАННЯ №1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ АВТОМОБІЛЯ ПРИЗНАЧЕНОГО ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ, ЩО ШВИДКО ПСУЮТЬСЯ


Мета роботи


Визначити теплову продуктивність холодильної установки автомобіля рефрижератора.

Основні положення


Теплотехнічний розрахунок ізотермічних фургонів виконується для оцінки теплоізоляційних якостей фургона, визначення необхідної холодопродуктивності холодильного обладнання. Кузов ізотермічного фургона являє собою просторову замкнену конструкцію із великою кількістю елементів жорсткості, скрізь які може проникати тепло. Для спрощення розрахунків, наявність теплових містків враховують, гадаючи, що стінки мають однакову, як правило тришарову конструкцію, а отриману величину коефіцієнта теплопередачі збільшують на певну величину - як правило в 1,1...1,3 рази. При цьому гадають, що тепловий режим стаціонарний. Кількість тепла, яке повинна відвести холодильна установка, визначається рівнянням теплового балансу, яке має наступний вигляд:




де - кількість тепла, що проникає всередину фургона за рахунок різниці внутрішньої та зовнішньої температур;

- кількість тепла, що накопичується в елементах конструкції фургона;

- кількість тепла, що накопичується в самому вантажі та упаковці;

- кількість тепла, яке накопичується в обладнанні, шо монтується всередині фургону;

кількість тепла, яке виділяється самим вантажем внаслідок біологічних процесів, що в ньому відбуваються.


Для спрощення розрахунків в учбових цілях складові рівняння теплового балансу та не враховують, внаслідок їх незначної величини. Кількість тепла, що проникає всередину фургона визначається із наступного виразу:



де k- розрахунковий коефіцієнт теплопередачі фургона;

  1. середня площа всієї поверхні фургона: стеля, пол, дві бокові, передня та задня стінки;

TН та TВ - температури відповідно зовні та у середині фургону;

z - час транспортування вантажу.


Розрахунковий коефіцієнт теплопередачі фургона враховує наявність теплових містків і визначається формулою:




де k - коефіцієнт теплопередачі.


Коефіцієнт теплопередачі визначається по відомому з курсу термодинаміки та теплопередачі співвідношенню:




де 1 - коефіцієнт тепловіддачі від зовнішнього повітря до зовнішньої стінки фургона. Визначається по формулі Юргенса




де v - швидкість руху автомобіля м/c

2 - коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої стінки до повітря всередині фургону. Визначається по наступній формулі:




де - Vф швидкість руху повітря всередині фургону в м/с. Якщо всередині не встановлюються пристрої для перемішування повітря, то ця величина зумовлюється швидкістю конвективного руху, яка лежить в межах 0,1 - 1,3 м/c.

  • - товщина і-го шару стінки фургону;

 - коефіцієнт теплопровідності і-го шару стінки фургону.


При перевезенні вантажів , що швидко псуються, їх перед навантаженням , як правило охолоджують (ми не будемо розглядати випадок коли вантаж охолоджується в рефрижераторі). В кінці транспортування температура не повинна бути більшою ніж допустима для даного вантажу. Тому сам вантаж і упаковка може накопичити деяку кількість тепла , яку визначають із наступного виразу





де ^ M - сумарна маса вантажу та упаковки;

T - різниця температур на початку та кінці процесу транспортування;

c - середня приведена теплоємність вантажу і упаковки. ЇЇ можна визначити із співвідношення





Питома середня теплоємність деяких вантажів та матеріала упаковки (кдж/кг град) наведена в наступній таблиці.

Свіжі продукты

фрукт і овочі

м’ясо

домашня птицz, яйцz и риба

масло коров’яче

сир


3,768

2,72 - 3,14

3,35

2,09

2,72 - 2,93

Заморожені продукти

2,09

Дерево (упаковка)

2,51

Вантажі, що швидко псуються, мають, як правило біологічне походження, і являють собою продукті харчування, або ж сировину для харчування і як кожний біологічний продукт виділяють тепло. Таким чином вантаж сам є джерелом тепла. Кількість тепла, що виділяється вантажем залежить від його типу, температури, і теплотворної здатності. ЇЇ визначають по формулі:





де mв - маса вантажу:

z - час транспортування вантажу:

q - питома кількість тепла, що виділяється одиницею його маси.


Питома кількість тепла для деяких продуктів приведена в наступній таблиці

Найменуваня продукту

Питома кількість тепла, що виділяється дж/кгс при средній температур всередині кузова С




0

4 - 5

10

Зелений горошок

0,0872 - 0,1115

0,1648 - 0,2035

0,2035 - 0,3489

Малина

0,0582 - 0,0969

0,1308 - 0,1454

0,2423

Зелені боби

0,0582 - 0,1018

0,0775 - 0,1066

0,1745 - 0,1938

Шпинат

0,0533 - 0,0775

0,1018 - 0,1745

0,2035 - 0,2908

Кольорова капуста

0,0242 - 0,0727

0,0582 - 0,1115

0,1212 - 0,1454

Салат

0,0333 - 0,0533

0,0388 - 0,0775

0,0727 - 0,1454

Сир

0,0485 - 0,0969

0,0727 - 0,1212

0,0969 - 0,1696

Інші продукти

0,0145 -0,0485

0,0242 - 0,0872

0,0291 - 0,0969


Якщо температура зовні більша ніж всередині то тепло, яке проникає всередину кузову треба відбирати. Крім того, треба відбирати тепло, що виділяється самими продуктами. Тому ці величини в рівняння теплового балансу слід підставляти з додатнім знаком. Тепло, яке накопичується в самому вантажі та упаковці, за рахунок різниці температур спочатку і в кінці транспортування ми беремо з від’ємним знаком. Якщо в результаті додавання цих величин ми отримаємо додатне число - то для перевезення вантажу його слід охолоджувати, якщо ж від’ємну - то навпаки нагрівати. А коли Q = 0. То для перевезення вантаж не потрібно ні охолоджувати ні нагрівати.

Продуктивність холодильної установки визначають наступним шляхом: сумарну кількість тепла множать на коефіцієнт рівний 1,33,( він враховує витрату холода за рахунок дії сонячної радіації, попадання зовнішнього повітря всередину під час відкривання, тощо), а потім ділять цю величину на час транспортування.




Не слід плутати цю величину з потужністю двигуна холодильної установки.



№ вар

Скорость

м/с

Толщина (мм) и материал стенки

Продолжительность перевозки час

Температура

Перепад температур

Вид груза







наружной

внутренней

теплоизо-ляции




Наружная град С

Внутри фур-гона град С







1

10

1 сталь

1 сталь

160

10

15

0

1

Зеленый горошек

2

12

1,2 сталь

1,2 сталь

165

11

17

1

2

Малина

3

15

1,3 сталь

1,3 сталь

170

12

19

2

3

Зеленые бобы

4

20

1,4 сталь

1,4 сталь

175

13

22

3

4

Шпинат

5

17

1,5 сталь

1,5 сталь

180

14

25

4

5

Цветная капуста

6

18

1 сталь

1 алюм

185

15

27

5

1

Салат

7

16

1,2 сталь

1,1 алюм

190

16

30

6

2

Сыр

8

11

1,3 сталь

1,2 алюм

195

17

32

7

3

Зеленый горошек

9

19

1,4 сталь

1,3 алюм

200

18

15

8

4

Малина

10

13

1,5 сталь

1,4 алюм

200

19

17

10

5

Зеленые бобы

11

11

1 сталь

1 сталь

160

20

19

0

1

Шпинат

12

19

1,2 сталь

1,2 сталь

165

21

22

1

2

Цветная капуста

13

20

1,3 сталь

1,3 сталь

170

22

25

2

3

Салат

14

15

1,4 сталь

1,4 сталь

175

23

27

3

4

Сыр

15

18

1,5 сталь

1,5 сталь

180

24

30

4

5

Зеленый горошек

16

14

1 сталь

1 алюм

185

25

32

5

1

Малина

17

17

1,2 сталь

1,1 алюм

190

26

30

5

2

Зеленые бобы

18

13

1,3 сталь

1,2 алюм

195

27

32

6

3

Шпинат

19

20

1,4 сталь

1,3 алюм

200

28

15

7

4

Цветная капуста

20

12

1,5 сталь

1,4 алюм

200

29

17

8

5

Салат

21

16

1,3 сталь

1,3 сталь

170

30

19

10

1

Сыр

22

19

1,4 сталь

1,4 сталь

175

31

22

0

2

Зеленый горошек

23

13

1,5 сталь

1,5 сталь

180

32

25

1

3

Малина

24

17

1 сталь

1 алюм

185

33

27

2

4

Зеленые бобы

25

11

1,2 сталь

1,1 алюм

190

34

16

3

5

Шпинат

26

18

1,3 сталь

1,2 алюм

195

10

18

4

1

Цветная капуста

27

15

1,4 сталь

1,3 алюм

200

15

21

5

2

Салат

28

18

1,5 сталь

1,4 алюм

200

18

36

6

3

Сыр


Удельное количество тепла, выделяемого пищевыми продуктами в зависимости от температуры внутри фургона С


Наименование продукта

Удельное количество выделяемого тепла вт/кг при средней температуре внутри кузова С




0

4 - 5

10

Зеленый горошек

0,0872 - 0,1115

0,1648 - 0,2035

0,2035 - 0,3489

Малина

0,0582 - 0,0969

0,1308 - 0,1454

0,2423

Зеленые бобы

0,0582 - 0,1018

0,0775 - 0,1066

0,1745 - 0,1938

Шпинат

0,0533 - 0,0775

0,1018 - 0,1745

0,2035 - 0,2908

Цветная капуста

0,0242 - 0,0727

0,0582 - 0,1115

0,1212 - 0,1454

Салат

0,0333 - 0,0533

0,0388 - 0,0775

0,0727 - 0,1454

Сыр

0,0485 - 0,0969

0,0727 - 0,1212

0,0969 - 0,1696

Другие продукты

0,0145 -0,0485

0,0242 - 0,0872

0,0291 - 0,0969



Удельная средневзвешенная теплоемкость некоторых грузов и материалов упаковки (кдж/кг град)


Свежие продукты

фрукты и овощи

мясо

домашняя птица, яйца и рыба

масло коровье

сыр


3,768

2,72 - 3,14

3,35

2,09

2,72 - 2,93

Замороженные продукты

2,09

Дерево (упаковка)

2,51


Коэффициенты теплопроводности некоторых облицовочных и теплоизоляционных материалов (Вт/м град)


Сталь

78

Алюминий

168

Полистирол

0,038

Полиуретан

0,035

Пенопласт

0,052

Экспанзит

0,048



^ ЗАДАНИЕ №2. Компоновка автомобилей и прицепов цистерн для перевозки нефтепродуктов и расчет коэффициента статичес-кой устойчивости


Компоновку цистерн начинают из определения допустимой массы самой цистерны, топлива и ее технологического оборудования, которая может быть определена исходя из максимальной полной массы базового автомобиля.


mгр = mП - mШ


Где mП - полная масса базового автомобиля, mШ - масса шасси базового автомобиля.

В состав mгр входят масса емкости цистерны, масса самого топлива и масса технологического оборудования (топливная арматура, шланги, приборы, клапаны, насосная установка и т. д.)

mгр = mЦ + mТ + mоб


Для проектного расчета можно воспользоваться процентным соотношением этих масс для существующих конструкций цистерн, а затем уточнить этот параметр на этапе конструирования когда известен состав и весовые характеристики оборудования. Тогда


mЦ + mоб = 0,2 mгр


Тогда масса топлива составит mТ = mгр - 0,2 mгр = 0,8 mгр

В цистерне могут перевозиться различные сорта топлив, которые отличаются плотностью, хотя и для одного и того же сорта топлива плотность не является величиной постоянной. Поэтому в расчет закладывают максимальную величину плотности равную 0,86 т/м3. Тогда объем топлива, который, в первом приближении, можно считать равным объему цистерны, определим по формуле


VГ = VЦ = mТ/


На следующем этапе расчета определяют площадь поперечного сечения резервуара. Как правило, она имеет эллиптическую форму. Это снижает центр тяжести автомобиля и повышающего статическую и динамическую устойчивость. Хотя существуют цистерны круглого и прямоугольного сечений. При определении ширины сечения емкости полагают, что она не может быть шире, чем максимально допустимая ширина транспортного средства равная 2,5 м, или быть не шире самого автомобиля. Как правило, ширина профиля приблизительно соответствует колее задних колес автомобиля. Длина цистерны также назначается из соображений компоновки. Для чего необходимо начертить автомобиль в масштабе и замерить величину L. Тогда


F =VЦ/L ;




Для сечения эллиптической формы F =  a b /4

Где а, b соответственно большая и малая оси эллипса. Тогда, зная величину площади поперечного сечения емкости, можно легко определить ее высоту


a = 4 F / ( b )/


После определения основных параметров компоновки приступают к проектному прочностному расчету емкости. Толщина стенки емкости вычисляется из следующего соотношения




Где pв - избыточное давление внутри емкости

Dн - диаметр для круглой и большая ось b для эллиптической формы профиля

k - коэффициент снижения прочности сварного шва. Для одностороннего шва равен 0,8.

- допускаемые напряжения для материала емкости. Для Ст2 - 134 Мпа, для Стали 10кп - 138 Мпа.

С - поправка на коррозию металла из расчета 0,3 мм/год. При этом срок службы считают равным не менее 5 лет.

Полученную таким образом толщину стенки цистерны округляют в большую сторону до ближайшего стандартного размера листа.

Величина внутреннего давления pв может быть вычислена разными способами. При этом следует учитывать давление насыщенных паров внутри емкости, величину гидростатического давления и динамическую добавку, связанную с увеличением веса жидкости при действии на нее горизонтальных и вертикальных ускорений во время движения, а также учитывающую подвижность жидкости в емкости.


Pв = pнп + kв  hж + Kг G/F

где pнп - избыточное давление насыщенных паров внутри емкости. Для бензина составляет 500 мм. рт. ст. (666Кпа) при температуре +38С. Нормируется стандартами на топливо и не может превышать указанных величин.

Kв и Kг - соответственно, коэффициенты перегрузок в вертикальной и горизонтальной плоскостях. Kв = 2,5 и Kг = 1,5

G - вес жидкости в цистерне

hж - максимальная высота столба жидкости в емкости, равная высоте a.


Толщину плоского днища цистерны определяют приближенно


дн = (1,1...1,2) 


После этого определяют вес емкости


Gц = [2 F дн + L   {1,5 (a + b) - }] 


где  - удельный вес материала емкости, для стали равен 7,8 т/м3.

После этого сравнивают суммарный вес топлива и вес емкости с величиной принятой в начале расчета. Если расхождение составляет более 5, расчет повторяют.

На следующем этапе определяют коэффициент статической устойчивости автомобиля цистерны. Для этого компонуют цистерну в поперечном положении (определяют вертикальное положение емкости по отношению к раме автомобиля) таким образом, чтобы при максимальном ходе подвески автомобиля между колесом и корпусом емкости оставался бы гарантированный зазор равный не менее 50...70мм. После чего вычисляют положение центра тяжести автомобиля.





и коэффициент устойчивости 0 = B/(2 H) равный частному от деления колеи на удвоенную высоту центра тяжести. Поперечный угол наклона  = arctan(0) должен быть не менее 30. Если величина угла  составляет менее 30 то следует изменить параметры компоновки (снизить высоту центра тяжести) и произвести расчет снова.

В завершении задания следует в масштабе представить результаты расчета с указанием рассчитанных величин в соответствии с рисунком.


^ ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №17

№ варі-анта

Повна маса автомобіля,

mп, кг

Маса шасі

mш, кг

Довжина

Lа, м

Габарит

l, мм

Висота центра ваги шасі

hш, мм

Висота рами автомобіля

hп, мм

Колія

В, м

Шини

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

5320

7157

8604

10830

5170

5305

8745

14875

5150

7000

8000

5120

7357

8104

11830

5570

2300

2705

3750

4215

2786

2245

3610

7000

2100

2500

3910

2300

2705

3750

4215

2786

6200

6190

6566

6565

5550

6110

6770

7600

6000

6120

6450

6400

6490

6166

6365

5150

1850

1850

1900

1900

1650

1650

1900

1200

1800

1795

1810

1950

2050

1995

2150

1550

950

980

1030

1030

950

960

1030

1136

940

955

1010

970

990

1080

1135

998

1280

1350

1450

1450

1210

1200

1450

1380

1180

1050

1320

1280

1350

1450

1450

1210

1650

1690

1690

1630

1690

1690

1690

1900

1600

1700

1695

1650

1690

1690

1630

1690

220х508

240х508

260х508Р

260х508Р

220х508

220х508

260х508Р

320х508

220х508

240х508

260х508

220х508

240х508

260х508Р

260х508Р

220х508


Продовження таблиці № 44

1

2

3

4

5

6

7

8

9

17

18

19

20

21

22

23

24

25

15200

5950

6500

8000

5120

7823

8104

12435

5570

7100

2000

2000

3000

2300

2915

3950

4415

2346

8000

6000

6500

6450

6000

6893

6368

6865

5000

1200

1800

2000

2210

1750

2050

1995

2150

1450

1036

940

955

1010

970

990

1080

1135

998

1380

1180

1050

1320

1280

1350

1450

1450

1210

1900

1600

1700

1695

1650

1690

1690

1630

1690

320х508

220х508

240х508

260х508

220х508

240х508

260х508Р

260х508Р

220х508




Схожі:

Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения)
Студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу. Метою контрольної роботи є закріплення знань, отриманих студентами при...
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине
Интерфейс Pro/E: Web браузер, навигатор, панели инструментов, меню, дерево модели
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине
Интерфейс Pro/E: Web браузер, навигатор, панели инструментов, меню, дерево модели
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине
Интерфейс Pro/E: Web браузер, навигатор, панели инструментов, меню, дерево модели
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине
Интерфейс Pro/E: Web браузер, навигатор, панели инструментов, меню, дерево модели
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине
Интерфейс Pro/E: Web браузер, навигатор, панели инструментов, меню, дерево модели
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопросы рабочей программы по дисциплине
Интерфейс Pro/E: Web браузер, навигатор, панели инструментов, меню, дерево модели
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconБ., Курцева Л. Б. Принципы составления рабочей программы по дисциплине “методы управления и адаптации в радиоэлектронных системах”
Принципы составления рабочей программы по дисциплине “методы управления и адаптации в радиоэлектронных системах”
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconВопрос ы рабочей программы по дисциплине
Последовательность получения математической модели разгона ведущего колеса автомобиля
Вопросы рабочей программы по дисциплине спс (11-й семестр обучения) iconКонтрольные вопросы по дисциплине «Менеджмент»
Контрольные вопросы по дисциплине «Менеджмент» для 3-го курса дневной формы обучения
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи