Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 389.91 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата01.06.2012
Розмір389.91 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


“Затверджую”


Проректор з навчальної роботи

професор М.Ю. Коломоєць

“__” __________ 2007 року



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ

МЕДИЦИНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”

(для іноземних студентів)

на 2007-2008 навчальний рік


Факультет - медичний № 2

Спеціальність - лікувальна справа

Кафедра - медицини катастроф та військової медицини з

курсом фізичного виховання і здоров’я

Курс - ІІ

Семестр - ІІІ, ІV

Кількість модулів - 1

Практичні заняття - 30 годин

Самостійна робота - 30 годин

заключний контроль - ІV семестр
^

Всього годин - 60 годин


Кількість кредитів ЕСТS - 2.0


Робоча навчальна програма складена на основі програми з медицини катастроф для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2006)


Схвалено на методичній нараді кафедри медицини катастроф і військової медицини “__”___________2007 року (Протокол №_____)

Завідувач кафедри доцент І.Г. Бірюк


Схвалено предметно-методичною комісією медицини катастроф та військової медицини “__”____________2007 року (Протокол №_____)

Голова предметно-методичної комісії з медицини катастроф та військової медицини,

доцент І.Г. Бірюк


Чернівці, 2007

^ СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ДИСЦИПЛІНИ

МЕДИЦИНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”


Мета вивчення навчальної дисципліни та кінцеві цілі вивчення дисципліни.

Мета вивчення дисципліни – теоретична і практична підготовка студентів до організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. Навчальна програма передбачає поглиблену підготовку студентів всіх спеціальностей (лікувальна справа, медико-профілактична справа, медична психологія та фармація) для роботи у системі охорони здоровўя на різних рівнях управління.

Основними завданнями підготовки студентів з питань надзвичайних ситуацій є:

  • оволодіння умінням планувати заходи щодо ліквідації забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

  • вироблення навичок щодо оцінки медико-санітарної обстановки за умов надзвичайних ситуацій;

  • ознайомлення з засобами колективного, індивідуального і медичного захисту, а також з основними приладами радіологічного і хімічного контролю;

  • набуття навичок управління медичним забезпеченням населення за умов надзвичайних ситуацій;

  • засвоєння існуючої системи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

  • засвоєння обсягів надання медичної допомоги населенню в залежності від обсягів медичної допомоги.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

  • медико-санітарну обстановку в осередках надзвичайних ситуацій;

  • способи і засоби захисту населення від уражаючих факторів, що приводять до виникнення надзвичайних ситуацій;

  • організацію і управління діями медичних формувань і закладів при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій;

  • призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

  • основи організації планування медичного забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та матеріального забезпечення цих заходів;

Уміти:

  • оцінити медико-санітарну обстановку в осередку надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;

  • оцінити радіаційну, хімічну і санітарно-епідеміологічну обстановку в осередку надзвичайної ситуації;

  • провести медичне сортування постраждалих при надзвичайних ситуаціях;

  • скласти план медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій на рівні медичного закладу та територіального управління охороною здоровўя;

  • керувати підготовкою особового складу аварійно-рятувальних служб медичного і не медичного профілю щодо надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях;

^ Бути ознайомленим:

  • з організацією служби медицини надзвичайних ситуацій в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя;


Мета вивчення медицини надзвичайних ситуацій - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до змістових модулів сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

^ Кінцеві цілі вивчення дисципліни:

  • Засвоїти принципи і способи захисту, організації та планування медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

  • Вміти надати першу медичну допомогу постраждалим.

^ Міжпредметна інтеграція.

Медицина надзвичайних ситуацій як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами організації і управління охороною здоров’я, анатомії і фізіології людини і інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами таких дисциплін, як військова токсикологія і радіологія, військова хірургія, терапія, епідеміологія і гігієна, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання медицини надзвичайних ситуацій в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;

в) закладає основи теоретичних знань та практичних навичок з організації і проведення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при надзвичайних ситуаціях, з надання першої медичної допомоги.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій” структурована одним модулем, до складу якого входить два змістових модулі. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

^ Структура дисципліни

Медицина надзвичайних ситуацій”

Дисципліна структурована в одному модулі “Медицина надзвичайних ситуацій”, який складається з двох змістових модулів:

    1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

Опис структурованого навчального плану з дисципліни

^ Медицина надзвичайних ситуацій” для студентів медичного факультету

за спеціальністю “Лікувальна справа”

Структура навчальної дисципліни

^ Кількість годин, із них

Навчальний рік семестр

Вид контролю

Всього годин/ кредити
Аудиторних

СРС

Всього

практ. заняття

^ Разом годин

60

30

30

30







Кредитів ECTS

2.0
















Модуль 1:

    1. Змістових модулів 2

60/2.0


30

30

30







    1. 1. “Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.”

28

14

14

14

2-й,


ІІІ,

Поточний контроль

    1. 2.“Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій

32

16

16

16

2-й

ІV

Підсумковий контроль


Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год. Аудиторне навантаження - 50%, СРС – 50%

При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за чотирибальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості занять, що оцінюються у модулі. В програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

^ Конвертація оцінок традиційної системи у бали

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Медицина надзвичайних ситуацій (модуль)

“5”

10

“4”

8

“3”

6

“2”

0

Максимальна кількість балів, що може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5,” на кількість занять, що оцінюються у модулі, і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, що може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3,” на кількість занять, що оцінюються у модулі, і дорівнює 72 балам.

Опис модуля дисципліни.

Конкретні цілі вивчення модуля.


^ МОДУЛЬ “МЕДИЦИНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”


Змістовий модуль 1.

Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.


Конкретні цілі:

  • засвоїти основні положення міжнародного гуманітарного права;

  • засвоїти основні принципи оцінки медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

  • класифікувати засоби захисту населення в осередках надзвичайних ситуацій та знати порядок їх використання;

  • засвоїти навички надання першої медичної допомоги.


Тема 1. Надзвичайні ситуації природного, техногенного і соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.

Класифікація надзвичайних ситуацій. Медико-санітарні наслідки стихійних лих і техногенних катастроф. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки.


^ Тема 2. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

Причини та медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно небезпечних об’єктах. Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Прилади радіаційної розвідки. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.


^ Тема 3. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

Класифікація хімічно небезпечних об’єктів. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах. Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Прилади хімічної розвідки.


^ Тема 4. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.

Мета, завдання першої медичної допомоги. Зупинка зовнішньої кровотечі. Серцево-легенева реанімація. Протишокові заходи. Транспортна іммобілізація. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.


Змістовий модуль 2.

Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Конкретні цілі:

  • визначити зміст і засвоїти основні принципи організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

  • визначити зміст і засвоїти основні принципи організації санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій;

  • засвоїти основні принципи існуючого порядку подачі інформації про надзвичайні ситуації;

  • засвоїти структуру та порядок складання планів медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

^ Тема 5. Правові основи Державної служби медицини катастроф (ДСМК).

Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність ДСМК. Організація ДСМК. Сили та заклади ДСМК. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами. Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу.

^ Тема 6. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Види і обсяги медичної допомоги. Медичне сортування. Перша лікарська допомога, її зміст та обсяги. Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організація та завдання. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при різних видах надзвичайних ситуацій. Особливості організації медичної допомоги дітям за умов надзвичайних ситуацій.


^ Тема 7. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Поняття карантину та обсервації. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій.


^ Тема 8. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів ДСМК.

Організація подачі інформації про надзвичайні ситуації у функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров’я України у межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. Планування заходів медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях. Структура плану та зміст його розділів. Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК.


^ Структура залікового кредиту – модулю “Медицина надзвичайних ситуацій”.


Тема

Лекції

Семінарські заняття

Практичні заняття

СРС

1

2

3

4

5

Змістовий модуль 1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

1. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.

-

-

4

4

2. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

-

-

2

2

3. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

-

-

2

2

4. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.

-

-

6

6

Змістовий модуль 2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

5. Правові основи Державної служби медицини катастроф (ДСМК).

-

-

2

4

6. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

-

-

4

4

7. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

-

-

4

4

8. Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК.

-

-

4

4

Підсумковий контроль засвоєння модулю “Медицина надзвичайних ситуацій”.

-

-

2




^ Разом годин

-

-

30

30

Кредитів ECTS – 2,0













Аудиторна робота - 50%, СРС – 50%


^ Тематичний план практичних занять.

№ п/п

Тема

Кількість годин

1.

Тема 1. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.

4

2.

Тема 2. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

2

3.

Тема 3. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.

2

4.

Тема 4. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.

6

5.

Тема 5. Правові основи Державної служби медицини катастроф (ДСМК).

2

6.

Тема 6. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

4

7.

Тема 7. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

4

8.

Тема 8. Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК.

4

9.

Підсумковий контроль засвоєння модулю “Медицина надзвичайних ситуацій”.

2



Разом

30


Схвалено на методичній нараді кафедри медицини катастроф і військової медицини “__”___________2007 року (Протокол №_____)

Завідувач кафедри доцент І.Г. Бірюк


^ Види самостійної роботи студентів.

№ з/п

Види самостійної роботи

Кількість годин

1.

Підготовка до практичних занять.

30




Разом

30


Схвалено на методичній нараді кафедри медицини катастроф і військової медицини “__”___________2007 року (Протокол №_____)

Завідувач кафедри доцент І.Г. Бірюк


Перелік теоретичних питань

до підсумкового модульного контролю

з дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”.


  1. Евакуація та розосередження. Визначення понять.

  2. Евакуація населення. Порядок проведення.

  3. Евакуація та розосередження Організація медичного забезпечення населення..

  4. Евакуація населення. Завдання персоналу тимчасових медичних пунктів.

  5. Надзвичайна ситуація. Визначення поняття, в т.ч. для системи охорони здоров’я.

  6. Аварія та катастрофа. Визначення понять.

  7. Надзвичайні ситуації. Класифікація за причинами виникнення.

  8. Надзвичайні ситуації. Класифікація за рівнями реагування.

  9. Надзвичайні ситуації. Періоди ліквідації медико-санітарних наслідків.

  10. Аварії на АЕС. Види.

  11. Аварії на АЕС. Оцінка небезпеки за шкалою МАГАТЕ.

  12. Аварії на АЕС. Медико-санітарні наслідки.

  13. Аварії на АЕС. Можливі види уражень.

  14. Аварії на АЕС. Принципи обмеження радіаційного впливу на людей.

  15. Радіаційна обстановка. Методи оцінки.

  16. Радіаційна обстановка. Висновки з оцінки методом прогнозування.

  17. Радіаційна розвідка. Засоби проведення.

  18. Дозиметричний контроль. Способи та засоби проведення.

  19. Хімічно небезпечні об’єкти .Визначення та групи.

  20. Хімічно небезпечні об’єкти. Класифікація за ступенем хімічної небезпеки.

  21. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). Класифікація за клінічним проявом отруєння.

  22. Сильнодіючі отруйні речовини Види осередків ураження.

  23. Сильнодіючі отруйні речовини. Характеристика осередків ураження швидкодіючими СДОР.

  24. Сильнодіючі отруйні речовини. Характеристика осередків ураження СДОР сповільненої дії.

  25. Сильнодіючі отруйні речовини. Принципи надання невідкладної медичної допомоги при отруєннях.

  26. Сильнодіючі отруйні речовини. Фази надання медичної допомоги.

  27. Радіаційно і хімічно небезпечні об’єкти. Основні заходи захисту населення при аваріях.

  28. Хімічна обстановка. Визначення поняття та методи оцінки.

  29. Хімічна обстановка. Вихідні дані для проведення оцінки методом прогнозування.

  30. Хімічна обстановка. Висновки з оцінки методом прогнозування.

  31. Транспортні катастрофи. Класифікація та причини виникнення.

  32. Транспортні катастрофи. Алгоритм огляду та надання медичної допомоги постраждалим (АВС).

  33. Транспортні катастрофи. Алгоритм роботи лікаря бригади швидкої медичної допомоги, що прибуває першою на місце автокатастрофи.

  34. Транспортні катастрофи. Структура санітарних втрат.

  35. Надзвичайні ситуації природного характеру. Класифікація.

  36. Землетруси. Класифікація за міжнародною шкалою Ріхтера.

  37. Землетруси. Медико-санітарні наслідки.

  38. Селі, зсуви та просідання ґрунту. Медико-санітарні наслідки.

  39. Природні пожежі. Класифікація та медико-санітарні наслідки.

  40. Повені .Класифікація та медико-санітарні наслідки.

  41. Перша медична допомога. Мета і зміст заходів.

  42. Перша медична допомога. Способи зупинки зовнішньої кровотечі.

  43. Пакет перев’язувальний індивідуальний (ППІ). Правила використання.

  44. Перша медична допомога. Іммобілізація кінцівок при переломах кісток

  45. Перша медична допомога. Серцево-легенева реанімація.

  46. Аптечка індивідуальна (АІ-2). Склад і призначення.

  47. Аптечка індивідуальна (АІ-2).Правила користування.

  48. Державної служби медицини катастроф”. Основні положення .

  49. Державна служба медицини катастроф (ДСМК). Визначення та основні завдання.

  50. Державна служба медицини катастроф Організаційна структура .

  51. Державна служба медицини катастроф. Координаційні комісії , поняття та основні завдання.

  52. Державна служба медицини катастроф. Медичні формування.

  53. Державна служба медицини катастроф. Медичні заклади.

  54. Державна служба медицини катастроф. Медичні бригади постійної готовності першої черги, їх склад та призначення.

  55. Державна служба медицини катастроф. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх склад та призначення.

  56. Державна служба медицини катастроф. Лікарсько-сестринські бригади, їх склад та призначення.

  57. Організація ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій в країнах світу.

  58. Лікувально-евакуаційне забезпечення у системі ДСМК. Визначення поняття та мета.

  59. Лікувально-евакуаційне забезпечення у системі ДСМК. Завдання.

  60. Етап медичної евакуації, визначення поняття та завдання.

  61. Перший етап медичної евакуації. Функціональні підрозділи мобільних і стаціонарних лікувальних закладів.

  62. Види медичної допомоги у системі ДСМК. Поняття .

  63. Обсяг медичної допомоги. Поняття та фактори, що впливають на його визначення.

  64. Медична евакуація. Поняття та види. .

  65. Медична евакуація. Особливості організації при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.

  66. Медичне забезпечення дитячого населення за умов надзвичайних ситуацій.

  67. Перша лікарська допомога. Мета, основні завдання.

  68. Перша лікарська допомога. Заходи.

  69. Кваліфікована медична допомога, мета й завдання.

  70. Спеціалізована медична допомога, мета й завдання.

  71. Аварії на АЕС. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

  72. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

  73. Автотранспортні катастрофи Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

  74. Авіаційні катастрофи. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

  75. Катастрофи на водному транспорті Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення.

  76. Аварії на шахтах. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення .

  77. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Фактори, що впливають на її формування.

  78. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Організація санітарно-гігієнічних заходів.

  79. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Протиепідемічні заходи.

  80. Група епідеміологічної розвідки. Склад та завдання.

  81. Санітарно-епідеміологічна обстановка в осередку надзвичайної ситуації. Критерії оцінки.

  82. Карантин. Визначення. Зміст заходів.

  83. Обсервація. Визначення. Зміст заходів..

  84. Надзвичайна протиепідемічна комісія, склад та основні завдання.

  85. Інфекційний стаціонар в осередку особливо небезпечних інфекцій. Організація роботи .

  86. Інфекційний стаціонар в осередку особливо небезпечних інфекцій Функціональні підрозділи.

  87. Протичумний костюм, призначення.

  88. Протичумний костюм , типи та склад.

  89. Протичумний костюм. Порядок користування.

  90. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, мета й організація.

  91. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації. Завдання на планування, його зміст.

  92. План медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації. Основні розділи.


Перелік практичних завдань та робіт

до підсумкового модульного контролю з дисципліни “Медицина надзвичайний ситуацій”.

  1. Накреслити принципову схему розгортання ЗПМ в осередку ядерного ураження.

  2. Накреслити принципову схему розгортання ЗПМ при ліквідації осередку хімічного ураження.

  3. За імітаційним талоном здійснити діагностику, провести медичне сортування, евакуаційне рішення та лікувально-профілактичні заходи в підрозділах ГЦРЛ.

  4. Розрахувати потребу машино-рейсів транспорту підвозу для евакуації постраждалих в ЗПМ при умові, що санітарні втрати в осередку ураження можуть скласти 400 чол.

  5. Розрахувати потребу в ланках санітарів носіїв при умові, що санітарні втрати в осередку ураження можуть скласти 400 чоловік.

  6. Розрахувати потребу антибіотиків, крові та кровозамінних препаратів при умові, що санітарні втрати складуть 400 чоловік.


^ Засоби та форми проведення контролю.

Формами контролю навчальної діяльності студентів є поточний і підсумковий контроль дисципліни „Медицина надзвичайних ситуацій”.

^ Поточний контроль здійснюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей теми. Застосовується об’єктивний стандартизований контроль теоретичної та практичної підготовки студентів.

^ Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали усі види робіт, передбачені навчальною програмою, та набрали кількість балів, не менше за мінімальну (72 бали).

Форма проведення підсумкового контролю є стандартизованою і містить контроль теоретичної і практичної підготовки. Теоретична підготовка студента оцінюється за результатами тестового контролю, складеного з питань, які винесені для підготовки до підсумкового модульного контролю. Питома вага оцінки теоретичної підготовки складає 40% загальної оцінки підсумкового контролю.

Практична підготовка студента оцінюється за результатами виконаних практичних завдань, вирішення ситуаційних задач та виконання нормативів. Питома вага оцінки практичної підготовки складає 60% загальної оцінки підсумкового контролю.


^ Оцінювання рівня підготовки студента

з дисципліни „Медицина надзвичайних ситуацій”


При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості занять, що оцінюються в модулі.

Критерії оцінки теоретичної і практичної підготовки студентів з дисципліни “Медицини надзвичайних ситуацій” наступні:


“ВІДМІННО” якщо студент показав глибокі і тверді знання програмного матеріалу, швидко приймає правильне рішення, чітко подає команди і впевнено виконує встановлені нормативи.

“ДОБРЕ” якщо студент твердо знає програмний матеріал грамотно без помилок його викладає; правильно застосовує отримані знання для вирішення практичних завдань, має міцні навички у виконанні встановлених нормативів.

“ЗАДОВІЛЬНО” якщо студент має знання тільки основного матеріалу вимагає в окремих випадках додаткових питань для повної відповіді, допускає неточності або невпевнено подає команди, невпевнено виконує нормативи.

“НЕЗАДОВІЛЬНО” якщо студент допускає грубі помилки відповіді на поставлені питання, не може застосувати отримані знання на практиці має низькі навички в роботі, не виконує на оцінку ЗАДОВІЛЬНО” установлені нормативи.


В програмі застосована така система конвертації традиційної оцінки у бали:


^ Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Медицина катастроф (модуль)

“5”

10

“4”

8

“3”

6

“2”

0


^ Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали усі види робіт, передбачені навчальною програмою, та набрали кількість балів, не менше за мінімальну (72 бали).

Підсумковий модульний контроль з дисципліни проводиться методом тестового контролю і вирішення практичних та ситуаційних завдань. Студентам пропонується 9 варіантів тестових завдань по 112 питань в кожному.

Критерій оцінювання теоретичної підготовки студентів наступні:

- на оцінку „5” - допускається до 10 помилок, що складає 91% правильних відповідей (32 бали);

- на оцінку „4” - допускається до 21 помилки, що складає 81% правильних відповідей (28 балів);

- на оцінку „3” - допускається до 35 помилок, що складає 69% правильних відповідей (24 бали);

- на оцінку „2” - більше 35 помилок, що складає 0 балів.

За теоретичну підготовки по результатам тестового контролю студент повинен набрати не менше 24 бали.


Оцінювання практичної підготовки проводиться наступним чином:

- Оцінка „5”- 48 балів;

- Оцінка „4”- 37 балів;

- Оцінка „3”- 26 балів.


Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі теми дисципліни.

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав з дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни та інше.


^ Розподіл балів, які присвоюються студентам.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах ) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю – 60% / 40%.

Максимальна кількість балів, які може набрати студент за поточну діяльність, при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідає оцінці „5” на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студенту лише при успішному їх виконанні та захисті.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їх об’єму та значимості. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі, поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю тем на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.


Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, оцінюються за шкалою ЕСТS таким чином:


^ За шкалою ECTS

За національною

шкалою

За шкалою БДМУ (у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (задовільно)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно

з можливістю повторного

складання

70-119

F

незадовільно

з обов’язковим повторним курсом

1-69


Присвоєння оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” здійснюється для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни.


Оцінки з дисципліни FХ, F („2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.


Оцінка FХ виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових канікул, або літніх канікул (до 07 липня поточного року) упродовж двох тижнів після завершення навчального року.

Відповідно до діючої нормативної бази повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і недопущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

За дозволом проректора з навчальної роботи студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).

Оцінка ЕСТS конвертується у традиційну чотирибальну шкалу таким чином:

^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

5

В, С

4

D, Е

3

FХ,F

2


Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80,

мінімальна - 50.

Навчальна дисципліна вважається засвоєною, якщо студент набрав не менше 120 балів.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали достатню кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Оцінка F виставляється студентам, які не допущені до підсумкового модульного контролю.


Структура оцінки

дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”


Зміст. модуль



п/п

№ теми

Вид

занять

Самостійна робота студента

Знання (+), уміння, навички

Поточний контроль

Оцінка в балах

1.

1

1

ПЗ

СРС

+




-

2




ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

3

2

ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

4

3

ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

5

4

ПЗ

СРС

+




-

6




ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

7




ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

2

8

5

ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

9

6

ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

10




ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

11

7

ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

12




ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

13

8

ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

14




ПЗ

СРС

+

*

“3”-6; “4”-8; “5”-10

15




ПЗ

-




підсумковий модульний контроль




^ За поточну навчальну діяльність максимальна кількість балів

120

За підсумковий модульний контроль максимальна кількість балів

80

Разом

200



^ Перелік практичних навичок.


Медицина катастроф

Номери тем при вивченні яких відпрацьовуються практичні навички

Кількість годин по програмі на практичні заняття

1. Розгортання функціональних підрозділів загону першої медичної допомоги (ЗПМ)

Т. № 6

2

2. Оцінка радіаційної обстановки:

  • Визначення зон зараження радіаційними речовинами;

  • визначення доз радіації;

  • визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій місцевості;

  • приведення рівнів радіації до одного часу після вибуху;

  • визначення можливих радіаційних втрат.

Т. № 5


2


3. Оцінка хімічної обстановки:

  • визначення глибини розповсюдження зараженого повітря;

  • визначення кордонів вогнища хімічного ураження і площі зон зараження;

  • визначення стійкості отруйних речовин на місцевості.

Т. № 4

Т. № 5

2

2

4. Принципи роботи дозиметричних приладів.

Т. № 3

2



Схвалено на методичній нараді кафедри медицини катастроф і військової медицини “__”___________2007 року (Протокол №_____)

Завідувач кафедри доцент І.Г. Бірюк


Рекомендована література.

Основна

  1. Конституція України, 1996 (ст. 3, 16, 49, 50, 106, 138).

  2. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, 1992 (ст.37).

  3. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”, 2000 (1, 4-9,13, 16, 27-29).

  4. Закон України “Про Цивільну оборону України”, 1999 (ст. 1, 3-6, 8-13).

  5. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, 1999 (ст. 1,3,4,6,24,29-31,33,36,37).

  6. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”, 2000 (ст.3-8,11,13-15,21-23,25-28,30,32-36)

  7. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”,2000 (ст.1-7,10-15).

  8. Закон України “Про державний матеріальний резерв”, 1997 (ст. 1-3,6,12).

  9. Закон України “Про правові засади цивільного захист”, 2004 (ст. 2-7,9-16,18-26,27-28,34-36,88-89,91-93,96)

  10. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами”, 1995 (ст. 1,3,7-9,11,17-19,28).

  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.1997. № 343 “ Про утворення Державної служби медицини катастроф”.

  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1997 р. №174 “Про державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.”

  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001. № 827 “ Про затвердження Положення про Державну службу Медицини катастроф”.

  14. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 р. № 308 “Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків”.

  15. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. №192 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку при надзвичайних ситуаціях”.

  16. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.1999 р. № 2303 “ Про створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій”.

  17. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 “Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями”

  18. Наказ МОЗ України від 3 серпня 2000 року № 189 “Про затвердження регламенту подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій”

  19. Наказ МОЗ України від 3 травня 2001 року №165 “Про створення резервів лікарських засобів та виробів медичного призначення для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”

  20. Наказ МОЗ України від 26 жовтня 2001 року №429 “Про затвердження Примірного Статуту територіального центру екстреної медичної допомоги”

  21. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.2004 р. №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”.

  22. Правові основи Державної служби медицини катастроф /під редакцією професора Волошина В.О. -Ужгород, МПП ”Гражда ”- 2003-242 с.

  23. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця і В.О. Волошина – Київ: Медекол, 1999- 203 с..

  24. Медичні сили і заклади Державної служби медицини катастроф. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина – Київ, 1998 – 39с.

  25. Планування медичного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина – Київ, 2000 – 102 с.

  26. Основи медицини катастроф/ під редакцією Бондаренко Н.І., Ковалева Е.З. – Донецьк: “Касіопея”, 1998, - 366 с.

Додаткова.

  1. Міжнародне гуманітарне право / Під ред. Базова В.П. – К., “Варта” – 2000 – 176 с.

  2. Медичне постачання формувань і закладів Державної служби медицини катастроф України. Методичні рекомендації/ Під ред. Картиша А.П. – К.: 1999, - 158 с.

  3. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрис М.В. та ін. Медицина катастроф / Підручник – Харків.: “Золоті сторінки”. – 2002. –280 с.

  4. Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф/. Навчальний посібник. Київ: Курс, 1999.- 379 с .

  5. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина катастроф / Навчальний посібник. – Чернівці. – 2000. – 152 с.

  6. Організація роботи інформаційно-аналітичної системи МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій (Практичний посібник) / МОЗ України, Український НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф / За ред. проф.. Волошина В.О. – 2000, - 96 с.

  7. Епідеміологія надзвичайних станів (з військовою епідеміологією) / Під. ред. Гоца Ю.Д. – К.: - 2001. – С. 21-44.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи