Буковинський державний медичний університет icon

Буковинський державний медичний університет




Скачати 370.57 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет
Дата07.06.2012
Розмір370.57 Kb.
ТипДокументи

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

проф. __________М.Ю.Коломоєць

“____ ”___________ 2008 року




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з внутрішніх хвороб з доглядом за хворими

на 2008 - 2009 навчальний рік



Факультет

стоматологічний

Спеціальність

стоматологія

Кафедра

пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології

Курс

ІІІ

Семестр

V-VI

Лекцій

10 год

Практичних занять

78 год

Самостійна робота

74 год

Всього годин

162



Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук


^ ОСНОВНА МЕТА


Вивчення основ внутрішньої медицини має першочергове значення для підготовки лікарів усіх спеціальностей. Викладання внутрішніх хвороб по­винно інтегрувати знання, здобуті на медико-біологічних кафедрах (анато­мія, фізіологія, біохімія), в навички семіотичного мислення.

Особливе значення знання внутрішніх хвороб має при підготовці лікарів-стоматологів, специфіка роботи яких потребує, з одного боку, вміння широ­кого клінічного мислення під час професійної оцінки профільних хворих, а, з другого - глибокої профілізації під час вивчення базисних та суміжних клінічних дисциплін.

Основна мета вивчення дисципліни - вміти діагностувати найбільш поширені внутрішні хво­роби та їх ускладнення, які загрожують життю пацієнтів, та надавати допо­могу при невідкладних станах і в екстремальних умовах на догоспітальному етапі.

Головні завдання курсу внутрішніх хвороб - навчити студентів сприйма­ти організм людини як єдине ціле, висвітлити взаємозв'язок патології рото­вої порожнини та внутрішніх органів, виробити навички швидкого обсте­ження і надання невідкладної допомоги хворим на до госпітальному етапі та в екстремальних умовах. Адже ротова порожнина тісно пов'язана з різними органами і системами. При деяких захворюваннях внут­рішніх органів перші симптоми дуже часто виявляються саме на слизовій оболонці ротової порожнини, що спонукає хворого звертатись до лікаря-стоматолога. Крім того, в практиці роботи лікаря-стоматолога можливе ви­никнення тих чи інших невідкладних станів, обумовлених патологією внут­рішніх органів, і тактика, яку обере лікар-стоматолог, може стати вирішаль ним фактором життя та здоров'я хворого.


Студент повинен знати:

  1. основи законодавства та основні директивні документи про охорону здоров'я;

  2. Питання етіології, патогенезу, клінічної діагностики основних внутрішніх хвороб та їх усклад­нень згідно із затвердженим МОЗ України переліком.

  3. Принципи сучасної медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  4. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці внутрішніх хвороб.

  5. Питання санітарно-просвітницької роботи.

Студент повинен вміти:

  • діагностувати основні внутрішні захворювання та їх ускладнення, які
    загрожують життю й здоров'ю хворого, за синдромним і нозологічним принципами,

  • оцінювати вплив внутрішніх хвороб на стан зубощелепної системи і слизової оболонки порожнини рота та язика і використовува­ти ці знання при профілактиці стоматологічних захворювань;

  • оцінювати вплив стоматологічної патології та захворювань зубощелеп­ної системи на виникнення і перебіг внутрішніх хвороб.

  • визначати роль і місце лікаря-стоматолога в профілактиці внутрішніх хвороб і їх ускладнень;

  • оволодіти загальними принципами терапії та профілактики поширених
    внутрішніх хвороб, вміти надавати невідкладну лікарську допомогу
    при внутрішніх хворобах та їх ускладненнях в амбулаторних умовах;

  • оволодіти заходами першої лікарської допомоги на етапах медичної
    евакуації в мирний та воєнний час, в екстремальних умовах та під час
    катастроф.

Під час навчання студенти повинні оволодіти практичними навичками:

  1. методами діагностики патології внутрішніх органів за синдромним та нозологічним принципами,

  2. формулювання клінічного діагнозу,

  3. складання планів індивідуального ліку­вання, реабілітації та профілактики захворювань, наданню невідкладної лікарської допо­моги при станах, що загрожують життю та здоров'ю хворих і найчастіше зу­стрічаються під час стоматологічних втручань та обумовлені патологією внутрішніх органів.



^ Зміст навчання

Вступ

Поняття про хворобу як нозологічну форму. Захворювання основні та супутні. Ускладнення. Значення в клініці внутрішніх хвороб правильного по­єднання даних опитування, результатів фізичних та допоміжних методів до­слідження. Методологія встановлення діагнозу. Діагноз основної хвороби, супутніх захворювань та ускладнень, функціональний діагноз. Перебіг хво­роби. Прогноз. Методи лікувальних впливів: режим харчування, лікувальна гімнастика, фізіотерапія. Оцінка індивідуальних реакцій хворого на лікувальні заходи.

^ Хвороби органів дихання

Хронічний обструктивний бронхіт. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Значення шкідливих звичок, професійних та екологічних факторів. Роль хронічного обструктивного бронхіту у розвитку емфіземи легень, пневмосклерозу, пневмотораксу, дихальної (вентиляційної) недостатності, легеневого серця. Принципи лікування та профілактики. Не­відкладна допомога при гострій вентиляційній недостатності. Прогноз. Зна­чення санації ротової порожнини для профілактики хронічного бронхіту.

Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Критерії ступенів тяжкості бронхіальної астми: Значення санації ротової порожнини для первинної та вторинної профілактики бронхіа­льної астми. Бронхіальна астма з тяжким перебігом. Причини його розвит­ку. Стадії відносної компенсації (І), декомпенсації (II) або синдром «німої легені», гіпоксемічної та гіпокапнічної коми (III). Принципи надання невід­кладної допомоги. Лабораторні та інструментальні методи дослідження.

Пневмонія. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Ді­агностика. Принципи лікування. Принципи антибактеріальної терапії. Пере­біг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Визначення ступенів тяжкості. Невідкладна допомога при тяжкій пневмонії та ускладненнях. Значення са­нації ротової порожнини для профілактики пневмоній та їх ускладнень.

Синдром плевриту, фібринозний (сухий) плеврит. Ексудативний плев­рит. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.


^ Хвороби системи кровообігу

Атеросклероз. Визначення. Етіологія. Фактори ризику. Патогенез. Кла­сифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Прогноз. Профілактика. Стадії перебігу. Органні ураження. Ішемічна хвороба серця. Визначення. Класифікація ВООЗ. Клінічні варіанти. Первинна зупинка се­рця (раптова коронарна смерть). Фібриляція шлуночків. Асистолія. При­чини. Клініка. Методи реанімації. Стенокардія. Класифікація. Клініка. Критерії діагнозу. Зубний біль як варіант стенокардії. Диференційний діаг­ноз (з кардіалгією, НЦЦ, лівосторонньою плевропневмонією, міозитом, міжреберною невралгією). Основні медикаментозні засоби Принципи ліку­вання та профілактики нападів стенокардії Прогноз. Невідкладна допомога під час нападу стенокардії.

Інфаркт міокарду. Форми залежно від поширення некрозу міокарда: велико-, дрібновогнищевий, трансмуральний, інтрамуральний. Локалізація. Типовий перебіг. Періоди. Зміни на ЕКГ, картини крові і біохімічних показ­ників. Варіанти: ангінозний, астматичний, аритмічний, гастралгічний. Ускладнення. Кардіогенний шок. Гостра лівошлуночкова недостатність. Основні принципи лікування. Нейтролептаналгезія. Антикоагулянтна та коронароактивна терапія. Зміни в ротовій порожнині у хворих на інфаркт міокарда. Невідкладна лікарська допомога в амбулаторних умовах.

Аритмія та блокада серця Екстрасистолія. Етіологія. Патогенез. Кліні­ка. Типи. Топічна діагностика за ЕКГ-ознаками. Екстрасистолія, небезпечна для життя. Показання до призначення антиаритмічних препаратів. Профіла­ктика. Пароксизмальна тахікардія. Етіологія. Патогенез. Клінічні ознаки нападу. ЕКГ-зміни під час нападу. Невідкладна терапія та профілатика напа­дів. Показання до електроімпульсної терапії. Блокади серця. Характер ЕКГ-змін. Повна атріовентрикулярна блокада. Синдром Морган'ї-Адамса-Стокса. Невідкладна допомога. Миготлива аритмія. Тріпотіння передсердь (фібриляція передсердь). Патогенез. Класифікація. Клініка. Характер ЕКГ-змін. Вплив миготливої аритмії на гемодинаміку. Ускладнення. Принципи ліку­вання блокади серця.

Артеріальні гіпертензії. (АГ). Поняття про нормальний артеріальний тиск та артеріальну гіпертензію. Поширення АГ. Класифікація АГ за рівнем артеріального тиску крові й ураженням органів-мішеней. Первинна (есенціальна) артеріальна гіпертензія - гіпертонічна хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи ліку­вання. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Лабораторне та ін­струментальне дослідження. Невідкладна допомога при гіпертонічному кри­зі. Основні антшіпертензинні препарати. Роль стоматолога в профілактиці артеріальної гіпертензії.

Артеріальна гіпотензія. Гостра судинна недостатність. Непритом­ність. Колапс. Шок. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клі­ніка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Невідкладна допомога. Ревматизм. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Ді­агностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілак­тика. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці запальних захворювань серця. Вади серця. Мітральний стеноз. Мітральна недостатність. Діагностичні критерії: клінічні, ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенологічні. Поняття про природжені вади серця. Діагностика позакардіальних проявів ревматизму — ураження суглобів, нирок, легень, ЦНС. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика. Невідкладна терапія при гострому міокардиті та ексудативному перикардиті.

Інфекційний ендокардит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Про­гноз. Профілактика. Аортальний стеноз. Аортальна недостатність. Такти­ка стоматолога при санації гнійних уражень зубощелепної системи.

Хронічна серцева недостатність (СН). Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Особливості лікарської тактики під час стоматологічних втручань у хворих на ІХС та СН. Поняття про приховану серцеву недостатність.


^ Хвороби органів травлення

Гастрит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діаг­ностика, з раком шлунка. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль хелікобактерійної інфекції в розвитку гаст­риту типу В, виразкової хвороби та раку шлунка. Діагностика. Лаборато­рні та інструментальні методи. Взаємозв'язок між патологією шлунка та ротової порожнини. Роль стоматолога в профілактиці хвороб травного каналу.

Виразкова хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Прогноз. Профілак­тика. Ускладнення: пенетрація, перфорація, кровотеча, стеноз воротаря, малігнізація. Невідкладна терапія.

Панкреатит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль вогнищ інфекції, алкоголізму, жовчокам'яної хвороби, гастродуоденіту та виразкової хвороби в розвитку панкреатиту. Зміни в ротовій порожнині у хворих на панкреатит.

Ентерит і коліт. Неспецифічний виразковий коліт. Визначення. Етіо­логія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікуван­ня. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Синдром дисбактеріо­зу. Синдром подразненого кишечнику. Значення порушень жування у ви­никненні таї розвитку захворювань травного каналу.

Хвороби печінки і жовчного міхура. Холецистит. Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ). Дискінезія жовчовивідних, шляхів. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Пе­ребіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Ознаки в ротовій порожнині. Механічна жовтяниця, її діагностика. Диференціальна діагностика жовтя­ниці. Печінкова колька. Невідкладна допомога. Профілактика.

Хронічний гепатит. Цироз печінки. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускла­днення. Прогноз. Профілактика. Синдром портальної гіпертензії. Зміни в ротовій порожнині при цирозі печінки. Ускладнення. Невідкладна допо­мога при печінковій комі (гепатаргії), кровотечі з вен стравоходу; масив­ному асциті.


^ Хвороби нирок і сечовивідних шляхів

Гострий та хронічний гломерулонефрит. Визначення. Етіологія. Патогенез, Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Невідкладна допомога при нефрогенній артеріальній гіпертензії. Нефротичний синдром. Невідкладна до­помога при масивних набряках. Значення санації ротової порожнини в профілактиці та лікуванні.

Пієлонефрит. Сечокам'яна хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль санації вогнищ інфекції в профілак­тиці.

Гостра та хронічна ниркова недостатність. Уремія. Визначення. Етіо­логія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування та профілак­тики. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці загострень.


^ ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


1. Анатомія людини (для загального усвідомлення анатомічної будови тіла людини, її органів та систем органів, їх клінічної топографії та взаємозв’язок).

2. Нормальна фізіологія (для розуміння особливостей фізіологічних аспектів життєдіяльності організму людини).

3. Патологічна анатомія (інтерпретація морфологічних змін при захворюваннях внутрішніх органів).

4. Патологічна фізіологія (визначення механізмів розвитку симптомів та синдромів захворювання).

5. Фармакологія (механізм дії лікарських препаратів, виписка рецептів).

6. Пропедевтика внутрішніх хвороб (методика клінічного та інструментального обстеження хворих, визначення основних клінічних синдромів)

^ КАФЕДРА ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ, КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛЕКЦІЙ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

№№

п/п

Короткий зміст лекцій

Кількість

годин

1.

ІХС. Класифікація ВООЗ. Стенокардія. Інфаркт міокарду. Клініка. ЕКГ діагностика. Принципи терапії. Типові зміни в ротовій порожнині при атеросклерозі.

2

2.

Артеріальні гіпертензії. Гіпертонічна хвороба (ессенціальна артеріальна гіпертензія). Етіологія. Патогенез. Гіпертонічні кризи. Зміни в ротовій по­рожнині при артеріальній гіпертензії. Профілактика. Принципи лікування. Невідкладна допомога при гіпертонічній кризі.

2

3.

Хронічне обструктивне захворювання легень. Бронхіальна астма. Етіологія. Патогенез Клініка. Діагностика. Терапія. Профілактика. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

2

4

Хронічний гастрит. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Етіологія. Патогенез. Ускладнення. Принципи лікування. Типові зміни слизової оболонки ротової порожнини та язика при гастриті та виразковій хворобі. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці захворювань травного каналу

2

5.

Гострий та хронічний гломеруло­нефрит. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принци­пи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці захворювань нирок 2 години

2




Всього

10


Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).

Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук

^ КАФЕДРА ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ, КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

№№

п/п

Теми практичних занять

Кількість

годин

  1. 1.

Основні клінічні методи обстеження хворого та їх значення для лікаря-стоматолога. Поняття про хворобу, етіологію, патогенез, клініку, диференційний діагноз, лікування та профілактику.

2

  1. 2.

Атеросклероз. Сучасні профілактика погляди на проблему. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога у профілактиці атеросклерозу.

2



Ішемічна хвороба серця. Класифікація. Стенокардія. Діагностика, диференційна діагностика, лікування. Реабілітація. Невідкладна допомога при нападі стенокардії.

2

  1. 3.

ІХС. Раптова зупинка кровообігу Сер­цево-легенева реанімація. Інфаркт міокарду. Клінічні форми. Лабораторна та ЕКГ-діагностика. Ранні ознаки та ускладнення. Кардіогенний (рефлекторний) колапс. Гостра лівошлуночкова недостатність. Набряк легень. Принципи лікування неускладненого інфаркту міокарда. Роль лікаря-стоматолога в профілак­тиці ускладнень.

4

  1. 4.

Клінічна та ЕКГ-діагностика порушень серцевої збудливості. Принципи лікування. Профілактика.

2

  1. 5.

Клінічна та ЕКГ-діагностика порушень серцевої првідності. Принципи лікування. Профілактика.

2

  1. 6.

Ревматизм. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Ревмокардит. Ревматичний поліартрит. Діагностика Принципи лікування.

2



Мітральні вади серця. Діагностика. Принципи лікування. Про­гноз. Профілактика.

2

  1. 7.

Інфекційний ендокардит. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Аор­тальні вади серця. Прогноз. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

2

  1. 8.

Артеріальна гіпертензія. Гіпертонічна хвороба (ессенціальна артеріальна гіпертензія). Етіологія. Патогенез. Гіпертонічний криз. Профілактика. Принципи лікування. Симптоматичні артеріальні гіпертензії.

4

  1. 9.

Артеріальна гіпотензія. Непритомність. Колапс.

Шок. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

2

  1. 10.

Гостра та хронічна недостатність кровообігу. Етіологія. Патогенез. Класи­фікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці серцевої недостатності.

4

  1. 11.

Підсумкове заняття з кардіології.

2

  1. 12.

Хронічне обструктивне захворювання легень. Емфізема. Пневмоторакс. Пневмоскле­роз. Дихальна недостатність. Легеневе серце. Визначення. Етіологія. Пато­генез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика.

6

  1. 13

Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагности­ка. Терапія. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профі­лактика. Роль лікаря-стоматолога в попереджені загострень.

4

  1. 14.

Пневмонія. Плеврит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клі­ніка. Діагностика. Принципи лікування: Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Диференційний діагноз з туберкульозом та раком легень.

4

  1. 15.

Підсумкове заняття з пульмонології.

2



Гастроезофагальна рефлексна хвороба. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря стоматолога в.профілактиці

4

  1. 16.

Хронічний гастрит. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Ускладнення. Принципи лікування. Зміни в порожнині рота. Роль ліка­ря-стоматолога в профілактиці та лікуванні хвороб травного каналу.

2

  1. 17.

Виразкова хвороба. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Усклад­нення. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика.

2

  1. 18.

Хронічний холецистит та панкреатит. Етіологія. Патогенез. Клініка. Ускладнення. Принципи лікування. Диференційний діагноз при болю в животі.

4

  1. 21

Диференційний діагноз жовтяниць.

2

  1. 20.

Гепатит та цироз печінки. Етіологія. Патогенез. Ускладнення. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці гепатиту. Принципи лі­кування.

4

  1. 21.

Підсумкове заняття з гастроентерології.

2

  1. 22.

Хвороби нирок та сечовивідних шляхів. Гострий та хронічний гломерулрт нефрити. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Ускладнення. Нефротичний синдром. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика.

4

  1. 23.

Хвороби нирок та сечовивідних шляхів. Гострий та хронічний пієлонефри­ти. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Ускладнення. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика.

2

  1. 24.

Гостра та хронічна ниркова недостатність. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Ускладнення. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика.

2

  1. 25.

Підсумкове заняття з нефрології.

2

Всього:

78



Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук

^ КАФЕДРА ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ, КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ


ПЕРЕЛІК ТЕМ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


№№

п/п

Перелік тем для самостійного позааудиторного вивчення


Кількість

годин



Нейроциркуляторна дистонія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



Міокардити. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



Кардіоміопатії. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



Вроджені вади серця. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



WPW-синдром, синдром Фредеріка. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



Рак легенів. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування.

4

  1. с

Саркоїдоз легень. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

2



Нагнійні захворювання легень: абсцесс, гангрена. Визначення. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря-стоматолога в їх профілактиці. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



Бронхоектатична хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря-стоматолога в їх профілактиці. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці

4



Хронічне легеневе серце. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря стоматолога в.профілактиці

4



Рак шлунку. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря стоматолога в.профілактиці раку шлунка

4



Хронічний ентерит та коліт. Етіологія. Патогенез. Клініка. Ускладнення. Принципи лікування. Диференційний діагноз при болю в животі.

4



Гельмінтози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці

4





Хронічний холангіт. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці

4



Жовчно-камяна хвороба. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці

4



Хвороба Крона. Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря стоматолога в профілактиці ентеритів та колітів.

4




Неспецифічний виразковий коліт. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря стоматолога в профілактиці ентеритів та колітів.

4



Спадкові пігментні гепатози. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря стоматолога в профілактиці. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

4



Гемохроматоз. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

2



Амілоїдоз нирок. Клініка. Лікування. Роль лікаря стоматолога в профілактиці .

2




Всього

74

години



Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук

^ Методика проведення заліку

з внутрішніх хвороб для студентів 3-го курсу стоматологічного факультету у 2008-2009 навчальному році

На початку навчального року студенти мають можливість ознайомитись з контрольними питаннями до залікового заняття з внутрішніх хвороб, а також з методикою проведення заліку.

Напередодні заліку викладачі консультують студентів з найважливіших питань дисципліни.

Залік проводиться в наступні етапи:

I етап - вирішення тестових завдань, ситуаційних задач. Кожному студенту пропонують дати відповідь на 3 тестових завдання і 2 клінічні ситуаційні задачі із різних розділів захворювань внутрішніх органів. Контроль знань студентів проводиться на останньому практичному занятті.

II етап - співбесіда з викладачами за 2 теоретичними питаннями, під час якої здійснюється перевірка практичної підготовки, що включає оцінку вмінь студентів обґрунтувати діагноз, визначити лікувальні та профілактичні заходи.

ІІІ етап - контроль знань студентів з надання невідкладної допомоги

Студенти, які протягом навчального року мали пропуски лекцій з неповажних причин і не підготували реферати з них, мають можливість отримати додаткові питання з тем пропущених лекцій.

Критеріями зарахування на заліку є: ступінь засвоєння навчально-програмного матеріалу за навчальний семестр по результатах здачі підсумкових занять з основних розділів дисципліни, якість та повнота відповіді по вирішенні тестових завдань та ситуаційних задач, при співбесіді та при наданні невідкладної допомоги.


Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ПРАКТИЧНИХ І ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТТЯХ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-го КУРСУ

^ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Оцінка «відмінно» ставиться студенту, який глибоко і досконало засвоїв теоретичний матеріал, правильно проводить опитування та фізичне обстеження хворого, інтерпретує дані додаткових методів дослідження, обґрунтовує діагноз і диференційний діагноз, уміє визначити етіологію, патогенез і клінічний варіант перебігу захворювання, скласти загальний план обстеження та лікування конкретного хворого, надати невідкладну допомогу, провести профілактику при різних захворюваннях внутрішніх органів

Оцінка «добре» ставиться студенту, який досить глибоко засвоїв теоретичний матеріал, уміє методично правильно обстежувати хворого, але припускається окремих неточностей у відповіді, в т.ч. щодо конкретного хворого, в послідовності та методиці обстеження хворого, постановці діагнозу та виборі лікарських засобів при різних захворюваннях внутрішніх органів.

Оцінка «задовільно» ставиться студенту, який в основному засвоїв теоретичний матеріал, має задовільну практичну підготовку, але припускається помилок у відповіді, у послідовності та методиці обстеження хворого, при інтерпретації результатів додаткових методів дослідження, припускається помилок у встановленні діагнозу та призначенні лікарських засобів, профілактичних заходів при різних захворюваннях внутрішніх органів.

Оцінка «незадовільно» ставиться студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, припускається суттєвих помилок під час відповіді, в т.ч. у конкретних клінічних ситуаціях при обстеженні хворого, припускається грубих помилок чи не знає діагностичних критеріїв та принципів призначення лікарських засобів при різних захворюваннях внутрішніх органів, не оволодів практичними навичками надання невідкладної допомоги.


Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).

Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

студентів 3-го курсу стоматологічного факультету

у 2008-2009 навчальному році.


Оцінку “зараховано” заслуговує студент, який виявив знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, володіє методами клінічного обстеження хворого, уміє дати оцінку даних лабораторних і інструментальних методів обстеження, діагностувати захворювання внутрішніх органів, призначити лікування, визначити заходи профілактики внутрішніх хвороб, уміє надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою. „Зараховано” виставляється студентам, які показують стабільний рівень знань з внутрішніх хвороб, здібних до самостійного поповнення знань в процесі навчання, проявили інтерес до творчої самостійної роботи в клініці.

Оцінку “незараховано” виставляють студенту, який має прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не володіє принципами обстеження хворих, не знає чи погано знає діагностичні критерії захворювань внутрішніх органів, не засвоїв основи етіологічного, патогенетичного та симптоматичного лікування та основи профілактики терапевтичних захворювань, не вміє надавати невідкладну допомогу при станах, які загрожують життю хворого.


Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук


^ ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ

для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю знань, умінь, практичних навичок

з “Внутрішніх хвороб” для студентів 3-го курсу

стоматологічного факультету

на 2008-2009 навчальний рік


Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх курсах (анатомія, гістологія, медична біологія та генетика, нормальна фізіологія, мікробіологія та вірусологія, клінічна імунологія, медична хімія, тощо), що проводиться методом фронтального усного опитування або написання контрольних робіт.

^ Поточний контроль знань, умінь і практичних навичок студентів здійснюється на кожному практичному занятті і включає перевірку знань теоретичного матеріалу теми та контроль оволодіння практичними навичками, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою: усного фронтального опитування, вирішення тестових завдань І-ІІ рівня; контролю практичних навичок при розборі хворих; контроль сформованих теоретичних знань, умінь за допомогою вирішення ситуаційних клінічних завдань; проведення мікрокурації хворих.

^ Проміжний контроль знань, умінь та практичних навичок студентів проводиться під час залікових занять з окремих розділів предмету, з оцінкою теоретичних знань та якості сформованих у студентів практичних навичок та умінь фізичного обсте­ження хворого.

^ Підсумковий контроль здійснюється на заліку з внутрішніх хвороб і включає 3 етапи: вирішення тестових завдань, ситуаційних задач; співбесіда з викладачами за 2 теоретичними питаннями, під час якої здійснюється перевірка практичної підготовки, що включає оцінку вмінь студентів обґрунтувати діагноз, визначити лікувальні та профілактичні заходи; контроль знань студентів з надання невідкладної допомоги

Контроль професійних вмінь і навичок здійснюється згідно із затвердженим предметною методичною комісією переліком практичних навичок (додається). Студенти, які не опанували практичні навички до заліку не допускаються.


Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук


^ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ 3-ГО КУРСУ МЕДИЧНОГО №1 ТА СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


• Вміти діагностувати в амбулаторних умовах найважливіші внутрішні хвороби за переліком, вказаним в програмі, з метою профілактика ускла­днень та надання невідкладної допомоги.

• Мати уявлення про етіологію та патогенез цих хвороб.

• Знати принципи лікування та профілактики цих хвороб.

• Вміти визначати ознаки внутрішніх хвороб у ротовій порожнині за ста­ном слизової оболонки ротової порожнини, язика та зубощелепної систе­ми.

• Вміти застосувати знання з внутрішніх хвороб для профілактики стома­тологічних захворювань та знання стоматології для профілактики внут­рішніх захворювань.

• Вміти швидко диференціювати та надавати невідкладну допомогу при та­ких станах:

• приступі стенокардії;

• інфаркті міокарда в гострому періоді;

• раптовій зупинці кровообігу;

• частих шлуночкових екстрасистоліях, пароксизмальній тахіка­рдії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді;

• гострій серцевій недостатності;

• гіпертонічному кризі;

• зомлінню, колапсі;

• приступі та тяжкому перебігу бронхіальної астми;

• тяжкому перебігу пневмонії;

• легеневій кровотечі;

• знати тактику лікаря-стоматолога при гострому болю в животі

• шлунково-кишковій кровотечі;

• печінковій прекомі та комі;

• масивних набряках, асциті;

• уремічній прекомі та комі;


^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-го КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

  1. Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця. Класифікація ВООЗ. Фібриляція шлуночків серця. Раптова зупинка кровообігу. Серцево-лсгенева реаніма­ція.

  2. Стенокардія. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Невідкладна допомога при нападі стенокардії. Зміни в ротовій порожнині у хворих на атеросклероз.

  3. Інфаркт міокарда. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагнос­тика. Невідкладна допомога при неускладненому інфаркті міокарда.

  4. Ранні та пізні ускладнення гострого інфаркту міокарда. Рефлекторний ко­лапс. Гостра лівошлуночкова недостатність. Патогенез. Невідкладна до­помога. Особливості догляду за хворими з інфарктом міокарда.

  5. Шлуночкова екстрасистолія. Потенційно небезпечні форми шлуночкової екстрасистолії. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при частій шлуночковій екстрасистолії. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці сер­цево-судинних захворювань, що супроводжуються шлуночковою екстрасистолією.

  6. Пароксизмальна тахікардія. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі пароксизмальної тахікар­дії. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці нападів тахікардії.

  7. Миготлива аритмія. Етіологія. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі миготливої аритмії. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці запа­льних уражень серця, що супроводжуються миготливою аритмією.

  8. Повна атріовентрикулярна блокада. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі Морган'ї-Адамса-Стокса.

  9. Гіпертонічна хвороба. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Дифе­ренціальна діагностика з симптоматичною артеріальною гіпертензією. Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі. Ознаки артеріальної гі­пертензії в ротовій порожнині. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

  10. Артеріальна гіпотензія. Непритомність. Колапс. Шок. Етіологія. Патоге­нез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при кола­псі. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду.

  11. Ревматизм. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Не­відкладна допомога при набряку легень. Роль лікаря-стоматолога про­філактиці. Особливості догляду.

  12. Інфекційний ендокардит. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностик І. Не­відкладна допомога при нападі стенокардії. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

  13. Стеноз лівого венозного отвору. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі ядухи. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

  14. Недостатність мітрального клапана. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діаг­ностика. Невідкладна допомога при нападі ядухи. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці.

  15. Стеноз аорти. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі стенокардії.

  16. Недостатність клапана аорти. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі стенокардії. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці набутих вад серця.

  17. Хронічне обструктивне захворювання легень. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нападі ядухи. Роль ліка­ря-стоматолога в профілактиці бронхіту.

  18. Бронхіальна астма. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка, Діагнос­тика. Невідкладна допомога при нападі та тяжкому перебігу. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду за хворими на бронхіа­льну астму.

  19. Пневмонія. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Не­відкладна допомога при тяжкому перебігу пневмонії. Роль лікаря-; стоматолога в профілактиці пневмоній. Особливості догляду за хворими з тяжким перебігом пневмонії.

  20. Плеврити. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Не­відкладна допомога при дихальній (вентиляційній) недостатності. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці плевриту.

  21. Хронічний гастрит. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Невід­кладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду.

  22. Виразкова хвороба. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Усклад­нення. Сучасні принципи лікування. Роль лікаря-стоматолога в профілак­тиці виникнення та ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадця­типалої кишки.

  23. Хронічний холецистит. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діаг­ностика. Невідкладна допомога при нападі болю -в животі;

  24. Хронічний панкреатит. Визначення. Клініка. Діагностика. Тактика лікаря-стоматолога при нападі болю в животі.

  25. Хронічний гепатит та цироз печінки. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика, Невідкладна допомога при печінковій прекомі та комі. Зміни в ротовій пброжнині при гепатиті та цирозі печінки. Роль лі­каря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду.

  26. Хронічний ентерит та коліт. Неспецифічний виразковий коліт. Визначен­ня. Невідкладна допомога при кишковій кровотечі. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду за хворими з шлунко­во-кишковою кровотечею.

  27. Гострий та хронічний гломерулонефрит. Етіологія. Патогенез. Класифі­кація. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при тяжкій нирковій артеріальній гіпертензії. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особ­ливості догляду.

  28. Гострий та хронічний пієлонефрити. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при нирковій кольці. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду.

  29. Хронічний гломерулонефрит. Нефротичний синдром. Невідкладна допо­мога при масивних набряках. Зміни в ротовій порожнині та зовнішньому вигляді хворого. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці. Особливості догляду за хворими з набряками.

  30. Гостра ниркова недостатність (ГНН). Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Невідкладна допомога при анурії. Особливості до­гляду за хворими з ГНН.

  31. Хронічна ниркова недостатність (ХНН). Уремія. Визначення. Клініка. Ді­агностика. Невідкладна допомога при уремічній прекомі та комі. Роль лі­каря-стоматолога в діагностиці ХНН. Особливості догляду за хворими з уремією.



Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12).


Завідувач кафедри пропедевтики

внутрішніх хвороб, клінічної імунології

та алергології, професор О.В. Пішак


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін,

д.мед.н, професор В.К. Тащук


Список літератури

Основна

  1. Внутрішні хвороби. Підручник для стоматологічних факультетів / Під редакц. Проф.. Расина М.С. ­­­­– Полтава: ЧФ «Форміка», 2002. - 344 с.

  2. Внутрішні хвороби в питаннях та відповідях (для студентів стоматологічних факультетів) / Расин М.С., Кайдашев І.П., Волошин О.І., Бобкович К.О.– Чернівці, БДМУ, 2007. – 355 с.

  3. Хворостинка В.М., Моісеєнко Т.А., Журавльова Л.В. Факультетська терапія. - Харків: ФактДООО - 887 с.

  4. Нейко Е.М., Боцюрко В.Д. Внутрішні хвороби. К.: Здоров'я, 2000.-528 с.

  5. Нетяженко В.З. Класифікація внутрішніх хвороб. Діагностичні заходи та алгоритм. Принципи лікування. Частина 1. / -К.-2001-270 с.

  6. Паращак Г.П., Баран С.В., Стасишин О.С. та ін. Внутрішні хвороби: підручник. - К., Здоров'я, 1994.

  7. Маколкин В.Й., Овчаренко С.И., Семенко Н.Н. Внутрениие болезни: учебник. - М., 1998.

  8. Голубченко O.K. Внутрішні хвороби: посібник. - К., «Вища школа, 1998.

  9. Передерии В.Г., Ткач С.Н. Клинические лекции по внутренним болезням: учебное пособие В 2-х частях.. - К., Здоровье, 1998.

  10. Дудченко М.А. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб. - Полтава. 1999- 220 с.

  11. Хренов А.А. Клинические лекции по внутренним болезням. - К. 2000- 212с.


Додаткова

1. Дзяк Г.В й др. Недостаточность кровообращения: методическое пособие в таблицях й схемах. - Днепропетровск, 1999.-270 с.

2. Чазов Е.И., Елисеев О.М. Справочник по оказанию скорой й неотложной медицинской помощи - Ростов-на-Дону, 1995.

3. Карапата А.П., Федышин П.С., Пыриг Л.А., Дифференциальная диагностика внутренних болезней: пособие. - К., Выща ш., 1984, - 212 с.

4. Фомина Н.Г. Неотложная терапия в кардиологии - М., 1997.

5.Григорьев П.Я., Яковенко З.П. Диагностика й лечение болезней органов пищева-рения - М., 1996.

6. Тейлор Р.Б. Трудний диагноз: пер. с англ. В 2-х томах. - М., Медицина, 1995.

7. Внугренние болезни: руководство, Под ред. Е.Браунвальда. - М., 1993.

8. Немедикаментозное лечение в клинике внутренних болезней. Под ред. Л.А.Серебриной, Н.Н.Сердюка, Л.Е.Михно,- К., Здоровье, 1995.

9. Кардиология в таблицах. Под ред. М.Фрида. Пер. с англ.- М., Практика, 1996.

Схожі:

Буковинський державний медичний університет iconОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи