Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 204.34 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата23.06.2012
Розмір204.34 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Затверджую”

В.о. проректора з навчальної роботи, професор ________ Ю.Т.Ахтемійчук

_____“ ________________2009 р.







довідник ДЛЯ СТУДЕНТА З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


ВІЙСЬКОВА ТЕРАПІЯ З ТЕРАПІЄЮ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ” _______________________________________________________________

(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі програми навчальної дисципліни “Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій” для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації, ухваленої на засіданні Комісії з медицини Наукою-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол №4 від 24.12.2007 р.).


Схвалено на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб 15 червня 2009 року (протокол №41) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 24 червня 2009 року (протокол №16).


^ Завідувач кафедри внутрішньої медицини,

клінічної фармакології та професійних хвороб,

професор О.С.Хухліна


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К. Тащук


Чернівці, 2009

Навчальна дисципліна
^

“ВІЙСЬКОВА ТЕРАПІЯ З ТЕРАПІЄЮ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”



1. Вступ

Визначення дисципліни

Кількість навчальних годин: 30 (1 кредит ЕСТS), з них: лекції – 4 години.

Практичні заняття – 24 години.

Самостійна робота студентів – 2 години.

Зміст дисципліни структуровано на 1 модуль та 1 змістовий модуль.


^ 2. Структура дисципліни «Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій» та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).


Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ЕСТS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів *

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

5

4

3

2

Модуль 1

30/1

1

4

28

22

17

0

8

70


* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


^ 3. Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  • визначати етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви, ставити діагноз гострого отруєння та надавати невідкладну допомогу потерпілому в умовах військової ситуації;

  • визначати етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви, ставити діагноз гострого радіаційного ураження та надавати невідкладну допомогу потерпілому в умовах військової ситуації;

  • визначати етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви, ставити діагноз невідкладного стану та надавати невідкладну допомогу потерпілому в умовах природних та техногенних катастроф.



4.1. Тематичний план лекцій

з/п

Тема

Кількість годин

1

Організація терапевтичної допомоги у воєнний час та при надзвичайних ситуаціях мирного часу. Принципи надання невідкладної допомоги на етапах медичної евакуації.

2

2

Радіаційні ураження. Клінічна характеристика іонізуючих випромінювань. Загальна класифікація радіаційних уражень. Гостра променева хвороба: класифікація, клініка, діагностика, принципи патогенетичного лікування.

2

Разом

4



^ 4.2. Тематичний план практичних (семінарських занять)



з/п

Тема

^ Кількість годин

1

Патологічні зміни та захворювання внутрішніх органів при різних видах травм та політравм воєнного та мирного часу. Синдром тривалого здавлювання. Захворювання, викликані дією на організм термічних факторів (тепла та холоду). Опікова хвороба.

6

2

Невідкладні стани, надання терапевтичної допомоги при загрожуючих життю станах: клінічна смерть, гостра дихальна недостатність, гостра серцева недостатність, гостра судинна недостатність (шок, колапс, непритомність). Порушення водно-електролітного обміну. Коми, їх класифікація та лікування.

6

3

Гострі радіаційні ураження. Гостра променева хвороба, яка виникла внаслідок зовнішнього опромінення, класифікація, клініка, принципи діагностики, надання невідкладної допомоги та лікування. Гострі місцеві променеві ураження, класифікація, клініка, принципи діагностики та лікування. Інкорпорація радіоактивних елементів в організм людини. Особливості клініки, діагностики та лікування при поєднаному опроміненні. Комбіновані радіаційні ураження. Організація медичної допомоги при масових радіаційних ураженнях.

6

4

Ураження бойовими та сильнодіючими отруйними речовинами у воєнний та мирний час. Методи виведення токсичних речовин з організму. Антидотна терапія.

4

5

Підсумковий модульний контроль, у т.ч. тест-контроль теоретичної підготовки, розв’язання ситуаційних задач, контроль практичних навичок.

2

РАЗОМ

24



^ 4.3. Види самостійної роботи

з/п

Тема

Кількість годин

1.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

Ураження електричним струмом при дії природних та техногенних факторів. Утоплення. Клініка, діагностика, надання невідкладної допомоги.



2

разом

2


^ 5.Оцінювання навчальної дисципліни студента*

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті. Для контролю рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок, аналіз результатів інструментальних та лабораторних досліджень.

^ Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою і визначається кількістю тем в модулі.

Оцінка з дисципліни „Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій” є рейтинговою та визначається з урахуванням поточної навчальної діяльності студента. Поточне оцінювання студентів по відповідних темах проводиться за традиційною 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка "відмінно " виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

^ Оцінка "добре" виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання. відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

^ Оцінка "задовільно" ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

^ Оцінка "незадовільно" виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам "задовільної" оцінки.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахуванням кількості практичних занять.

^ Критерії оцінювання студентів при вивченні дисципліни
“Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”


Максимальні бали оцінювання студентів під при вивченні модуля.




Змістовий модуль

Індивідуальна робота студентів

теми

1

2

3

4

Макс. бал

28

28

28

28

8

Перерахунок поточної успішності студентів при вивченні модуля:

Оцінка “відмінно” – 28 балів

Оцінка “добре” – 22 бали

Оцінка “задовільно” – 17 балів

Оцінка “незадовільно” – 0 балів

За поточну навчальну діяльність студент може отримати максимум 120 балів. Ця оцінка вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “відмінно”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу (максимум 8).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “задовільно”, на кількість тем у модулі плюс мінімальна кількість балів (2), яку студент може отримати за індивідуальну роботу: 4 х 17 + 2 = 70.


^ Підсумковий модульний контроль.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму даного модулю та отримали за поточну успішність та за виконання індивідуальної роботи не менше 70 балів.

Підсумковий модульний контроль з модулю передбачає відповідь на 20 питань тестового контролю, демонстрацію виконання практичної навички (з переліку, вказаного наприкінці модулю) та вирішення 1 ситуаційного завдання. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час модульного контролю, складає 80, при цьому максимальна оцінка за тестовий контроль – 40 балів, за вирішення ситуаційної задачі – 10 балів, за демонстрацію виконання практичної навички – 30 балів.

Критерії оцінювання виконання практичної навички: виконано без помилок – 30 балів; виконано з несуттєвими недоліками, виправленими під час виконання самим студентом – 20 балів; виконано з недоліками, скоригованими викладачем – 10 балів; не виконано – 0 балів.

Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів (не менше 30 балів за тестовий контроль, 10 балів за вирішення ситуаційної задачі, 10 балів за демонстрацію виконання практичної навички).

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

^ Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS
та 4-ри бальною (традиційною)


^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (добре)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно

з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно

з обов’язковим повторним курсом

1-69

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS наступним чином:

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

“5”

В, С

“4”

D, E

“3”

FX, F

“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.


6. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю

  1. Військово-польова терапія, її предмет та метод, основні завдання.

  2. Бойова терапевтична патологія, характеристика захворювань внутрішніх органів, які виникають при бойових діях.

  3. Характеристика та особливості санітарних втрат в сучасній війні.

  4. Принципи організації терапевтичної допомоги при бойових діях.

  5. Медичне сортування уражених та хворих на етапах медичної евакуації.

  6. Обсяг медичної допомоги на етапах медичної евакуації.

  7. Природа та властивості іонізуючих випромінювань (альфа-, бета-, гама-, нейтронів, рентгенівських променів). Наслідки від дії різних видів іонізуючого випромінювання.

  8. Поняття про дозу, потужність дози. Експозиційна, поглинута, еквівалентна, ефективна еквівалентна дози. Одиниці Міжнародної системи (СІ).

  9. Методи визначення дози. Фізична та біологічна дозиметрія.

  10. Значення гематологічних (гематоморфологічних) методів дослідження для виявлення патологічних змін в органах та системах людини після впливу іонізуючого випромінювання.

  11. Принцип цитогенетичного методу та його значення для виявлення патологічних змін в органах та системах людини після впливу іонізуючого випромінювання.

  12. Значення біохімічних, біофізичних та інших методів дослідження для виявлення патологічних змін в органах та системах людини після впливу іонізуючого випромінювання.

  13. Сучасне уявлення про основні механізми біологічної дії іонізуючого випромінювання.

  14. Патогенез променевих пошкоджень тканин з ієрархічною структурою будови.

  15. Радіочутливість різних тканин організму.

  16. Патогенез гострої променевої хвороби.

  17. Загальна класифікація радіаційних уражень.

  18. Клінічна класифікація гострої променевої хвороби (ГПХ).

  19. Клінічні ознаки та лікування в періоді первинної реакції ГПХ.

  20. Клінічні ознаки та лікування в прихованому (латентному) періоді ГПХ.

  21. Клінічні ознаки та лікування в періоді розпалу ГПХ.

  22. Діагностика гострої променевої хвороби (ГПХ) залежно від клінічного періоду захворювання.

  23. Принципи діагностики і сортування ГПХ на етапах медичної евакуації.

  24. Патогенез променевих опіків.

  25. Класифікація, клініка та діагностика променевого опіку та гострого місцевого променевого ураження (ГМПУ).

  26. Принципи діагностики та сортування при променевих опіках та гострому місцевому променевому ураженні (ГМПУ) на етапах медичної евакуації.

  27. Лікування променевих опіків і гострого місцевого променевого ураження (ГМПУ) залежно від ступеня тяжкості та клінічного періоду перебігу.

  28. Шляхи надходження та розподіл радіонуклідів в організмі людини.

  29. Радіотоксикологія Cs137. Невідкладна допомога при його надходженні до організму.

  30. Радіотоксикологія Sr90. Невідкладна допомога при його надходженні до організму.

  31. Радіотоксикологія J131. Невідкладна допомога при його надходженні до організму. Йодна профілактика.

  32. Основні напрямки у лікуванні при внутрішньому забрудненні організму радіонуклідами.

  33. Особливості клініки, діагностики та лікування ГПХ внаслідок поєднаного опромінення.

  34. Комбіновані радіаційні ураження. Особливості клініки, діагностики та лікування.

  35. Невідкладна допомога при гострому променевому ураженні на етапах медичної евакуації.

  36. Організація медичної допомоги при радіаційних аваріях.

  37. Організація радіаційного контролю при аваріях на атомних виробництвах.

  38. Медичні наслідки використання ядерної зброї та аварій на атомному виробництві.

  39. Профілактика радіаційних уражень. Радіопротективні засоби.

  40. Поняття про опікову хворобу, критерії визначення прогнозу, методи визначення площі опіків, формулювання діагнозу. Періоди опікової хвороби.

  41. Опіковий шок, класифікація, клініка, лікування на етапах медичної евакуації.

  42. Опіки дихальних шляхів, діагностика, клініка.

  43. Лікування опіків дихальних шляхів на етапах медичної евакуації.

  44. Період гострої опікової токсемії, ускладнення з боку внутрішніх органів в цей період.

  45. Період гострої септикотоксемії при опіковій хворобі, ускладнення з боку внутрішніх органів в цей період.

  46. Захворювання органів дихання при опіковій хворобі.

  47. Захворювання нирок при опіковій хворобі.

  48. Захворювання органів серцево-судинної системи при опіковій хворобі.

  49. Захворювання органів шлунково-кишкового тракту при опіковій хворобі.

  50. Зміни збоку системи кровотворення при опіковій хворобі.

  51. Порушення білкового обміну при опіковій хворобі, опікове виснаження.

  52. Лікування опікової хвороби на етапах медичної евакуації.

  53. Зміни крові в залежності від об'єму крововтрати.

  54. Травматичний шок: фази, ступені тяжкості при вогнепальних ураженнях, основні лікувальні заходи на етапах медичної евакуації.

  55. Класифікація пневмоній в поранених, основні клінічні прояви.

  56. Діагностика, лікування та профілактика легеневих ускладнень в поранених.

  57. Ранні та пізні ускладнення з боку серцево-судинної системи в поранених та їх діагностика.

  58. Лікувальні заходи при захворюваннях органів кровообігу в поранених на етапах медичної евакуації.

  59. Ускладнення з боку системи травлення, які виникають в поранених.

  60. Ураження нирок, які виникають в поранених, клінічні прояви та діагностика.

  61. Зміни з боку системи кровотворення при вогнепальних пораненнях та методи к усунення.

  62. Синдром тривалого здавлювання (стиснення), характеристика періодів клінічного перебігу.

  63. Класифікація синдрому тривалого здавлювання (стиснення).

  64. Захворювання внутрішніх органів в ранньому посткомпресійному періоді синдрому тривалого здавлювання.

  65. Захворювання внутрішніх органів в проміжному та пізньому періоді синдрому тривалого здавлювання.

  66. Лікування синдрому тривалого здавлювання.

  67. Надання невідкладної допомоги на етапах медичної евакуації при ураженні високими та низькими температурами.

  68. Етіологічні фактори, патогенез та види гострої серцево-судинної недостатності, колапсу, непритомності, клінічної смерті.

  69. Основні клінічні прояви, варіанти перебігу гострої серцево-судинної недостатності, колапсу, непритомності, клінічної смерті.

  70. Невідкладна терапевтична допомога при гострій серцевій недостатності на етапах медичної евакуації.

  71. Невідкладна допомога при клінічній смерті на різних етапах медичної евакуації потерпілим в надзвичайних ситуаціях.

  72. Типи гострої дихальної недостатності (ГДН). Причини виникнення її в умовах бойових дій. Основні клінічні синдроми.

  73. Невідкладна терапевтична допомога при гострій дихальній недостатності, набряку легень на етапах медичної евакуації.

  74. Невідкладна терапевтична допомога при гострій судинній (шок, колапс, непритомність) недостатності на етапах медичної евакуації.

  75. Етіологія, механізм виникнення, класифікація, основні клінічні ознаки та диференційна діагностика коматозних станів.

  76. Особливості надання невідкладної допомоги та лікування коматозних станів на етапах медичної евакуації.

  77. Види та причини виникнення порушень водно-електролітного обміну в екстремальних умовах. Діагностика, клінічна картина.

  78. Надання невідкладної допомоги на етапах медичної евакуації при виникненні порушень водно-електролітного обміну.

  79. Загальна характеристика, класифікація, діагностика, невідкладна допомога на етапах медичної евакуації при ураженні бойовими отруйними речовинами (БОР).

  80. Загальна характеристика, класифікація, діагностика, невідкладна допомога на етапах медичної евакуації при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).

  81. Методи проведення неспецифічної детоксикації організму.

  82. Специфічна детоксикація організму (антидотна терапія).

  83. Принципи надання невідкладної терапевтичної допомоги при гострих отруєннях на етапах медичної евакуації.

  84. Ураження бойовими отруйними речовинами нервово-паралітичної дії, патогенез інтоксикації, клінічна картина, невідкладна терапевтична допомога на етапах медичної евакуації.

  85. Ураження бойовими отруйними речовинами загальноотруйної дії, патогенез інтоксикації, клінічна картина, невідкладна терапевтична допомога на етапах медичної евакуації.

  86. Ураження бойовими отруйними речовинами шкірно-наривної дії, патогенез інтоксикації, клінічна картина, невідкладна терапевтична допомога на етапах медичної евакуації.

  87. Ураження бойовими отруйними речовинами задушливої дії, патогенез інтоксикації, клінічна картина, невідкладна терапевтична допомога на етапах медичної евакуації.

  88. Невідкладна терапевтична допомога при гострих отруєннях на етапах медичної евакуації, (метиловим спиртом, етиленгліколем, антифризом, компонетами ракетного палива тощо).


^ 7. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю.

  1. Інтерпретація даних лабораторних методів дослідження у хворих з променевими ураженнями (загальний аналіз крові, мієлограма, загальний білок та білкові фракції, коагулограма, електроліти крові, загальний аналіз сечі).

  2. Інтерпретація даних до фізичної та біологічної дозиметрії.

  3. Надання медичної допомоги при зупинці кровообігу та дихання, проведення легенево-серцевої реанімації.

  4. Надання медичної допомоги при гострій серцевій недостатності, колапсі, непритомності, комах, шоках.

  5. Надання медичної допомоги при гострій дихальній недостатності.

  6. Надання медичної допомоги при гострих отруєннях.



^

8. Перелік навчально-методичної літератури


  1. Бадюк М.І., Левченко Ф.М., Токарчук В.П., Солярик В.В. та ін. Організація медичного забезпечення військ: Підруч. для студ. вищ. мед. закл. освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації /За редакцією проф. Паська В.В. – К.: "МП Леся", 2005. – 425 с.

  2. Бадюк М.І., Токарчук В.П., Солярик В.В., Бадюк Л.М., Гут Т.М. Військово-медична підготовка /Під ред. Бадюка М. - К.: "МП Леся", 2007. – 484 с.

  3. Білий В.Я., Пасько В.В., Сохін О.О. Військово-медична доктрина України //Наука і оборона. – 2000. - № 4. - С. 18-23.

  4. Бова АА., Денишук Ю.С. Практические занятия по ВПТ. – Минск, 1995. – 148 с.

  5. Болгов ДМ., Савченкова Л.В., Лук'янчук В.Д. Патогенетичні основи формування синдрому тривалого роздавлювання // Укр. журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001.— Т.2, №1.— С. 89-97.

  6. Військова терапія: Підручник. - К., 2004. – 348 с.

  7. Внутренние болезни. Военно-полевая терапия: Учебное пособие / под ред. проф. Л.А.Ракова, проф. А.Е. Сюсюкина. – СПб.: ООО «Фолиант». – 384 с.

  8. Военно-полевая терапия: Учебник / под ред. В.М Клюжева. М: ООО "Медицинское информационное агентство", 2007. – 520 с.

  9. Гембицкий Е. В., Клячкин Л. М., Кириллов М. М. Патология внутренних органов при травме. – Москва: Медицина, 1994. – 227 с.

  10. Гостра променева хвороба / За ред. Коваленка О.М. – Київ, 1998. – 244 с.

  11. Диденко И.К., Козинец Г.П., Литвинюк ВА., Русин ВЛ., Касымов ШЗ., Рубис И.В. Экстракорпоральная и интракорпорапьная гемокоррекция и детоксикация при лечении ожоговой болезни. - Киев: Нора-принт, 2003. – 190 с.

  12. Закон України "Про Збройні Сили України" від 5.10.2000 р.

  13. Киндзельский Л.П., Зверкова А.С., Сивкович СА., Демина ЗА., Гуварева АЛ., Усатенко В.Д., Томилина НА., Киндзельский А.Л. Острая лучевая болезнь в условиях Чернобыльской катастрофы. – Киев, 2002. – 223 с.

  14. Комбинированные радиационные поражения: патогенез, клиника, лечение /Под ред. Цыба А.Ф., Фаршатова М.Н. - Москва: Медицина, 1993. – 167 с.

  15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.2004 р. №148 "Про заходи щодо реал нації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти".

  16. Невідкладні стани: навчальний посібник / М.С. Регеда, В.Й. Кресюн та ін. / За ред. М.С. Регеди, В.Й. Кресюна. – Львів, 2003. – 891 с.

  17. Нечаев 3. А., Ревской А. К., Савицкий Г. Г. Синдром длительного сдавления. – Москва: Медицина, 1993. – 165 с.

  18. Сумин С.А. Неотложные состояния. – М.: Фармацевтический мир, 2000. – 464 с.

  19. Методичні розробки для аудиторної та позааудиторної підготовки студентів.



Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи