Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії icon

Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії




НазваМетодичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії
Сторінка1/5
Дата23.06.2012
Розмір0.81 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Харківська Національна академія міського господарства


методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії

Частина 2

Геодезичне забезпечення побудови профілів автодороги і газопроводу

(для студентів 1 курсу заочної форми навчання спец.

7.092101 ? ПЦБ, 7.092103 ? МБГ, 7.092103 ? Тор та РБ

і 7.092108 ? ТГВ)


Харків – ХНАМГ – 2005




Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії. Частина 2. Геодезичне забезпечення побудови профілів автодороги і газопроводу (для студентів 1 курсу заочної форми навчання спец. 7.092101 ? ПЦБ, 7.092103 ? МБГ, 7.092103 ? Тор та РБ і 7.092108 – ТГВ).

Укл. Г.І. Коба, О.М. Шерстюк. ? Харків: ХНАМГ, 2005. ? 59 с.


Рецензент: канд. техн. наук, доц. В.В. Новицький


^

Затверджено кафедрою геоінформаційних систем і геодезії,


протокол № 3 від 08.11.05р.


Зміст Стор.




Передмова

4

1.

Контрольна розрахунково-графічна робота №2

Складання поздовжнього профілю траси лінійних споруд


5

1.1.

Завдання 1. Відповіді на запитання за темами спеціальної частини курсу інженерної геодезії.


5

1.2.

Завдання 2. Складання поздовжнього профілю траси лінійних споруд.


8

1.2.1.

Вихідні дані.

9

1.2.2.

Розрахунок прямих і кривих ділянок плану траси автодороги.

14

1.2.3.

Математична обробка результатів технічного нівелювання рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди.


17

1.2.4.

Побудова поздовжнього профілю земної поверхні по трасі лінійної споруди.


28

1.2.5.

Геодезичне проектування поздовжнього профілю автодороги.

32

1.2.6.

Геодезичне проектування поздовжнього профілю газопроводу


39

1.2.7.

Оформлення поздовжнього профілю лінійних споруд.

41

1.3.

Підготовка даних і розв‘язання інженерно-геодезичних задач на будівельному об‘єкті.


42

1.3.1.

Задача 1. Побудова на місцевості точки проектної висоти.

42

1.3.2.

Задача 2. Побудова на місцевості лінії заданого ухилу.

46




Запитання до самоперевірки.

48




Список літератури

51




Додаток 1. Журнал №1 технічного нівелювання рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди.


53




Додаток 2. Сітка поздовжнього профілю автодороги.

55




Додаток 3. Основний надпис профілю лінійної споруди.

56




Додаток 4. Поздовжній профіль автодороги від Пк0 до Пк5.

57




Додаток 5. Поздовжній профіль газопроводу від Пк0 до Пк5.

58

Передмова

Проектування поздовжнього профілю лінійних споруд є найбільш складним і творчим завданням створення споруд, оскільки положення лінійної споруди в просторі повинне відповідати певним технічним вимогам, що забезпечують нормальні умови їх експлуатації. Окрім того, положення траси лінійної споруди має бути економічним і відповідати екологічним вимогам.

У цій роботі розглядається лише геодезичне забезпечення побудови профілів автодороги і газопроводу, яке враховує певні технічні вимоги до профілю траси конкретної лінійної споруди з врахуванням деяких економічних вимог до неї.

Метою вказівок є допомога студентам заочної форми навчання в самостійному виконанні розрахунково-графічної роботи, яка сприятиме розширенню та закріпленню знань, отриманих при вивченні курсу інженерної геодезії, а також здобутті практичних навиків геодезичних розрахунків на профілі конкретної лінійної споруди (автодороги або газопроводу).

Методичні вказівки написані з таким розрахунком, щоб студент заочної форми навчання ( в основному) самостійно опрацював теоретичний матеріал за прочитаними лекціями, рекомендованою літературою і зміг самостійно виконати рекомендовану роботу і підготуватися (за контрольними запитаннями) до її захисту. Для цього у методичних вказівках приведені посилання на літературу і приклади розв‘язання типових задач геодезичного забезпечення будівництва і оформлення поздовжніх профілів автодороги та газопроводу.

Загальні методичні вказівки щодо складання звіту і його оформлення наведені в частині 1 методичних вказівок.


1. контрольна розрахунково-графічна робота № 2

^ СКЛАДАННЯ ПОЗДОВЖНЬОГО ПРОФІЛЮ ТРАСИ

ЛІНІЙНОЇ СПОРУДИ


Література [1,с.137-144, с.187-192, с.240-244, с.258-265, с.393-404; 2, с.104-111; 3, с.103-106, с.128, с.133-134, с.173-184, с.258-259; 6, 94-113, с.148-161; 8, с.191-204].

Мета роботи - оволодіти методикою математичної обробки результатів геометричного нівелювання рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди з технічною точністю і розрахунків прямих та кривих її ділянок (в плані), вивчити технологію складання поздовжнього профілю за результатами його нівелювання та геодезичного проектування на ньому осі заданої лінійної споруди.
^
Обсяг завдання

1. Письмові відповіді на запитання (3) за темами спеціальної частини курсу інженерної геодезії та розв‘язання простих інженерних задач.

2. Розрахунок довжини прямих і кривих ділянок плану траси автодороги довжиною 500м (крім спеціальності ТГВ).

3. Математична обробка результатів геометричного нівелювання рельєфу місцевості технічної точності по трасі лінійної споруди.

4. Складання поздовжнього профілю траси автодороги або трубопроводу.

5. Письмові відповіді на розв‘язання простих інженерно - геодезичних розбивочних робіт (2) на будівельному об‘єкті.

1.1. Завдання 1. Відповіді на запитання за темами спеціальної частини курсу інженерної геодезії


Студент повинен дати відповіді на три запитання (задачі) із списку запитань (задач), що рекомендовані для самостійної роботи у першій частині вказівок. Номер запитання визначається останньою цифрою номера залікової книжки студента. Студенти відповідають на запитання і розв‘язують задачі за темами 9 та 10.

Вимоги щодо оформлення відповідей на запитання викладені у загальних методичних вказівках (див. частину 1). Коли для пояснення відповіді потрібен рисунок, від повинен бути акуратно нарисований у зошиті.


Горизонтальна лінія (промінь) візування




b


a


B






Станція

A






Рівнева поверхня


0



Рис. 1.1- Схема геометричного нівелювання точок А і В способом

із середини” (до задачі 3)


Третє запитання (задача), що пов’язане з обробкою результату геометричного нівелювання двох точок, є загальним для усіх студентів (див. задачу 3).

Задача 3. Дана висота (позначка) НА точки А. Обчислити висоту НВ точки В через її перевищення над точкою А.

При геометричному нівелюванні цих точок способом “із середини” по нівелірних рейках, встановлених на цих точках, отримані відліки (рис.1.1):

на точці ^ А а = 2157 мм;

на точці В b = 1245 мм.

Потрібно навести пояснювальну схему геометричного нівелювання точок А і В способом “із середини” і показати на ній (рис.1.1) результати нівелювання і розрахунків.

Висоту точки А слід приймати відповідно до свого номера залікової книжки. Наприклад, студент Коваленко, що має номер 24365, повинен прийняти до розрахунків висоту НА = 365,365 м.

Користуючись даними попередньої задачі, обчислити повторно висоту НВ точки В через висоту горизонтальної лінії візування (горизонту) приладу. Зробити висновок щодо результатів визначення точки В двома способами (з контролем).

Приклад. Дано: НА = 365,365м ; а = 2157мм; в = 1245мм.

Знайти НВ-?

Вирішення: перевищення між точками А і В дорівнює

hАВ = 2157 – 1245 = 0912 мм. Тоді висота точки В, що визначається через перевищення, складе: = НА + hAB = 365,365 + 0,912 = 366,277м, а через висоту промення візування Нпв: = (НА + а) – в = 365,365 + 2,157 - 1,245 = 366,277м. = . Тобто, контроль обчислення висоти точки В виконано. При виконанні розрахунків слід звертати увагу на прийняту розмірність висот точок і відліків.

^ 1.2. Завдання 2. Складання поздовжнього профілю траси

лінійних споруд

За результатами камерального трасування на топографічному плані , на місцевості була закріплена траса лінійної споруди довжиною 500 м. По трасі було прокладено теодолітний хід з вимірюванням кутів її повороту і розбивкою (розміченням і закріпленням) пікетажу. Одночасно виконувалось знімання ситуації на смузі місцевості, що прилягає до траси (по 20 метрів в обидва боки від осі). Результати вимірювань занесені в пікетажний абрис траси (рис. 1.2).

Геометричне нівелювання (технічної точності) земної поверхні по трасі лінійної споруди виконувалось способом “із середини” одним нівеліром 2НЗ з використанням двосторонніх рейок довжиною 4.0 м. Результати нівелювання по трасі наведені в журналі №1 (див. додаток 1).

За даними польового знімання необхідно побудувати поздовжній профіль рельєфу місцевості і запроектувати на ньому вісь лінійної споруди (автодороги або трубопроводу).
^
Склад роботи

Робота складається з наступних етапів:

- математична обробка результатів технічного нівелювання земної поверхні по трасі: обчислення і зрівнювання (виправлення) перевищень та висот;

- математична обробка пікетажного абрису журналу траси: розрахунок прямих та кривих ділянок плану траси (крім спеціальності ТГВ);

- складання поздовжнього профілю земної поверхні в масштабах: для горизонтальних відстаней - 1:2000, вертикальних - 1:200;

- нанесення на поздовжній профіль земної поверхні проектної лінії (осі автодороги або газопроводу);

- оформлення поздовжнього профілю лінійної споруди.


^ 1.2.1. Вихідні дані

1. Пікетажний абрис траси (рис. 1.2). На абрисі задано дирекційний кут напрямку першої прямої ділянки траси (). Значення першого кута повороту КП1 траси управо дорівнює =41°10, а пікетажне значення вершини кута ВК1 - Пк 1+20,55 (для спеціальності ТГВ: = 90є00ґ; ВК, Пк 0+35,40).

Ці дані загальні для всіх студентів.

Величина другого кута повороту траси вліво, що знаходиться на Пк3+25,00, задається індивідуально: , де - кількість градусів, що дорівнює кількості букв у прізвищі студента. Наприклад, для студента Коваленка : .

^ Радіуси двох колових кривих на поворотах траси приймаються однаковими для всіх студентів: м (крім спец. ТГВ).



Грунтовий репер 26

Пк5


Для розрахунків у прикладах вказівок прийнято:

; 10; ; м; ВК1 - Пк 1+20,55; ВК2 - Пк 3+35,00.

2. Журнали геометричного нівелювання рельєфу місцевості по трасі №1 і №2 (додаток 1 та табл.1.1).

Студенти виконують математичну обробку результатів нівелювання траси для ходу від репера 25 (Рп25) до репера 26 (Рп26). Результати наведені в журналі № 1 (додаток 1). Відліки по рейках є загальними для всіх студентів.

Висоти (позначки) реперів Рп25 та Рп26 визначаються індивідуально відповідно номеру залікової книжки студента. Наприклад, висота репера 25 (кількість цілих метрів) приймається тризначною. Число сотень метрів дорівнює одиниці, а число десятків і одиниць метрів складають дві останні цифри номера залікової книжки. У дробовій частині висоти (дм, см, мм) повторюються ті ж цифри, що й у цілій частині. Наприклад, для студента Коваленка, що має номер книжки 22365, висота репера 25 складе м.

^ Висоту репера 26 всі студенти приймають намм нижче висоти репера 25, де п - кількість букв у прізвищі студента, приймається в міліметрах. У дужках приймають знак плюс, коли число букв у прізвищі студента парне, мінус - непарне. Наприклад, для студента Коваленка висота репера 26 в метрах становить

м.

У журналі № 2 методичних вказівок (табл.1.1) наведено приклад математичної обробки результатів нівелювання траси. Висоти реперів 25 і 26, між якими виконувалось нівелювання земної поверхні, мали значення: м, м.

3. ^ Вихідні дані для нанесення проектної лінії автодороги на поздовжній профіль рельєфу місцевості (для усіх студентів крім спеціальності ТГВ)*:

- на пікеті нуль (Пк0 - точка примикання нової автодороги) висота насипу діючої автодороги складає 1,0 м;

- на ділянці профілю від Пк0 до Пк2 ухил елемента проектної лінії становить і1 = - 0,036 (- 36‰);

- на ділянці профілю від Пк2 до Пк3 - горизонтальна площадка, тобто і2 = 0,000;

- на ділянці профілю від Пк3 до Пк5 студенти проводять проектну лінію самостійно, виходячи із мінімуму і балансу об‘ємів земляних робіт у виїмках і насипах по всій довжині дороги: Vн?Vв?Vmin. Ухил, графічно проведеної лінії, визначається аналітично (див. розділ 1.2.5.) і округляється до 0,001 (1‰). Величина ухилу елемента профілю не повинна перевищувати іmax = 0,070 (70‰);

- алгебраїчна різниця ухилів суміжних елементів профілю не повинна перевищувати 0,040 (40‰);

- довжина елементів проектної лінії повинна бути не менше 100 м і кратною 10 м.

Проектування вертикальних кривих у даній роботі не передбачене.

4.Студенти спеціальності ТГВ на профілі рельєфу місцевості проектують газопровід низького тиску довжиною 500м. Діаметр газопровідної труби 100мм. Урізка її в діючу мережу планується на пікеті 5. Газ планується транспортувати по трубах зволожений. Конденсатозбирач рекомендується розмістити на Пк 2+60 на глибині 1,80м. Розрахункова глибина промерзання грунту взимку складає 1,10м.

^ Вихідні дані для нанесення проектної лінії (низ газопровідної труби) на профіль земної поверхні:

на Пк 0 глибина закладення в грунт труб нової лінії діючої мережі газопроводу складає =1,10 + в/2 м*,

де в – додаткова (варіантна) глибина закладення труби в грунт, що відповідає дробній частині метра (дм і см), дорівнює двом останнім цифрам номера залікової книжки.

Наприклад, номер залікової книжки дорівнює 24054. Тоді глибина закладення труби на Пк0 (глибина траншеї під нову лінію) =1,10 + 0,54/2 = 1,37м;


для всіх студентів
на Пк 2 +60 - = 1,10м;

– на Пк5 - = 1,10м


^ 1.2.2. Розрахунок прямих і кривих ділянок

плану траси автодороги

Література [1,с.240-244; 4, с.205-207].

Для розбивки (розмічення) плану траси на місцевості необхідно знати довжину її прямих та кривих ділянок і їх розміщення відносно пікетів.

За вихідними даними (радіусом колової кривої , кутом повороту траси і пікетажним положенням вершини кута повороту ВК2) необхідно розрахувати основні елементи другої (горизонтальної) колової кривої і розміщення її головних точок відносно пікетів. Приклад обчислення елементів першої кривої наведено у методичних вказівках. Основні елементи колової кривої (рис. 1.3) визначають за допомогою спеціальних таблиць [9, 15] або обчислюють за формулами (1.1 - 1.4) з використанням мікрокалькуляторів з тригонометричними функціями.

Основні елементи колової кривої:

; (1.1)

; (1.2)

; (1.3)

, (1.4)

де - кут повороту траси; R - радіус кривої; Т - довжина тангенса; K – довжина колової кривої; Д - довжина доміра; Б - довжина бісектриси кривої.









ВК
















СК

К


ПК


КК





О

Рис. 1.3. - Головні точки та основні елементи колової кривої

Приклад розрахунку елементів першої колової кривої.

Вихідні дані : м; .

м;


м;

м;

м.

Розраховані довжини елементів першої колової кривої наведені у пікетажному абрисі траси (рис. 1.2 зліва від траси проти першої вершини кута повороту).

Студенти розраховують елементи другої колової кривої і записують їх у пікетажний абрис траси.

Пікетажне значення головних точок колової кривої обчислюють за формулами:

ПкПК = ПкВК – Т; (1.5)

ПкКК = ПкПК + К, (1.6)


де ПкВК - пікетажне значення вершини кута повороту (відстань від початку траси до вершини її кута повороту, м); ПкПК - пікетажне значення точки початку кривої; ПкКК - пікетажне значення точки кінця кривої.

^ Контроль обчислень:

Пк. (1.7)

Результати розрахунків пікетажного значення головних точок (ПК1 і КК1) першої колової кривої з контролем наведені у пікетажному абрисі траси (рис. 1.2, праворуч від траси). Крива на абрисі показана у вигляді прямої з накресленим кутом повороту вправо і точками ПК1 і КК1. Для другої кривої ці розрахунки студенти виконують самостійно.

За заданими дирекційним кутом початкового прямолінійного напрямку траси та її двома кутами повороту ?1 та ?2 обчислюють дирекційні кути решти (двох) прямих ділянок траси.

Дирекційний кут наступної прямолінійної ділянки траси обчислюють за формулами:


або
(1.8)

, (1.9)

де - дирекційний кут попередньої прямої ділянки траси; - правий кут повороту траси; - лівий кут повороту траси.

Наприклад, дирекційний кут другого прямого напрямку (ВК1 - ВК2) дорівнює .

Обчислене значення дирекційного кута записується у пікетажному абрисі вздовж стрілки, яка показує напрямок повороту траси (рис. 1.2).

^ 1.2.3. Математична обробка результатів технічного

нівелювання рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди

У зв’язку з тим, що всі результати вимірювання мають неминучі похибки, їх відразу не можна використовувати для обчислення висот точок нівелювання (кінцева мета). Тому спочатку перевіряють точність нівелювання точок ходу. При його достатній точності результати використовують для подальшої математичної обробки.

^ Метою математичної обробки результатів нівелювання траси є (польовий) контроль вимірювання перевищень між зв’язуючими точками, визначення і аналіз фактичної точності (якості) нівелювання ходу, виправлення (зрівнювання) виміряних перевищень, при яких виконується математичні співвідношення в ході і обчислення найбільш близьких до дійсного значення висот (позначок) зв’язуючих та проміжних точок на трасі лінійної споруди.

^ Послідовність математичної обробки результатів нівелювання рельєфу місцевості по трасі лінійної споруди наступна (див. табл. 1.1 )

1. На кожній станції (точка стояння приладу, графа 1) обчислюють перевищення h між зв’язуючими точками траси (графи 3 та 4) за формулами:

;

, (1.10)

де - відліки по чорно-білій (основній) стороні рейок, установлених відповідно на задню (з) і передню (п) точки; - відповідні відліки по червоно-білій стороні рейок.

Різниця між обчисленими перевищеннями та , при нівелюванні з технічною точністю, не повинна перевищувати 5 мм, тобто мм.

Наприклад, на станції 1 перевищення між точками Рп25 і ПкО дорівнює (табл. 1.1):

- по чорно-білій стороні рейок - = 1764 - 2014 = -0250 мм;

- по червоно-білій - = 6548 - 6800 = -0252 мм.

Так як різниця в обчислених перевищеннях не перевищує 5 мм, то їх записують з урахуванням знака (-) в графу 7 журналу. Якщо їх різниця більше 5 мм, то обчислення повторюють.

2. Обчислюють середнє значення перевищення hc, мм за формулою

. (1.11)

Якщо отримане значення перевищення не ціле, то його округлюють до цілих міліметрів за правилом: остання цифра заокругленого перевищення повинна бути найближчою парною.

Приклад:

мм.

Значення середніх перевищень записують, залежно від їх знаку, в графи 8 або 9 журналу.

3. ^ Перевіряють правильність обчислення (посторінковий контроль) середніх перевищень.

З метою своєчасного виявлення можливих помилок у обчисленні перевищень на кожній сторінці журналу геометричного нівелювання і в усьому нівелірному ході обчислюють: ? а- суму всіх відліків по рейках, установлених на задні зв’язуючі точки, мм (графа 3); ? b - аналогічну суму відліків, отриманих на передніх рейках, мм (графа 4); ? - алгебраїчну суму виміряних перевищень, мм (графи 6 та 7); ? - алгебраїчну суму середніх перевищень, мм (графи 8 та 9).

Отримані суми записують під підсумковою рисою таблиці 1.1 на кожній сторінці.

Між цими сумами повинне виконуватися таке математичне співвідношення:

(1.12)


Якщо розбіжність у рівнянні (1.12) на кожній сторінці не перевищує 1-2 мм (залежить від кількості і знака заокруглених середніх перевищень), то розрахунки вважають правильними. У протилежному випадку їх необхідно повторити.

У зв’язку з тим, що результати нівелювання траси розмістились тільки на двох сторінках, у журналі 2 (таблиця 1.1) виконано тільки загальний контроль обчислень для всього ходу (для даного випадку посторінковий контроль обчислень не є обов’язковим). Якщо указане відхилення від рівності (1.12) не витримується, то перевіряють правильність обчислень на кожній сторінці.

^ 4. Визначають точність нівелювання зв’язуючих точок ходу.

Точність нівелювання характеризується величиною нев’язки (висотної похибки) в перевищеннях ходу.

Фактичну нев’язку в перевищеннях зв’язуючих точок нівелірного ходу обчислюють за формулою

, (1.13)

де - алгебраїчна сума середніх перевищень в ході, мм (графи 8 та 9); - загальне (теоретичне) перевищення ходу, мм.

Для розімкненого нівелірного ходу значення між кінцевими точками ходу визначають за формулою

,= HРnК – HРnП (1.14)

де HРnК, HРnП - відомі висоти реперів у кінці і на початку нівелірного ходу, м ( - див. вихідні дані).

Наприклад, у журналі № 2 (табл. 1.1) нев’язка в перевищеннях ходу складає, мм:

мм.

Нев’язка за абсолютною величиною не повинна перевищувати допустиму (граничну) нев’язку , яку обчислюють (для нівелювання з технічною точністю) за формулою

мммм, (1.15)

де 50 мм - допустима похибка вимірювання перевищень з технічною точністю між точками, розміщеними на відстані 1 км; L - довжина нівелірного ходу в кілометрах.

Приклад підрахунку допустимої нев’язки: довжина L нівелірного ходу складає (рис. 1.2)

L = 500 + 50 + 25 = 575 м = 0,575 км.

Тоді

мм.

Якщо фактична нев’язка не більша за допустиму (по модулю), тобто , то це значить, що нівелювання виконано з потрібною точністю. У даному випадку 14<38.

Якщо , то допущена помилка у підрахунках, які необхідно повторити. У геодезичній практиці можливе також повторне нівелювання точок ходу.

5. Розподіляють фактичну нев’язку fh між середніми перевищеннями нівелірного ходу. Щоб похибки вимірів перевищень у нівелірному ході менше вплинули на кінцеві результати (висоти точок), їх розподіляють з протилежним знаком порівну на всі середні перевищення з точністю 1мм за формулою

, (1.16)

де - поправка на середнє перевищення, мм; п - кількість виміряних перевищень (станцій) у нівелірному ході.

^ Дробові поправки округлюють до цілих міліметрів. Різниця у величинах розподілених поправок не повинна перевищувати 1 мм.

Якщо фактична нев’язка fh (в мм) менше кількості перевищень (n), то її розподіляють з протилежним знаком по 1мм на будь-які середні перевищення.

^ Контроль правильності розподілу нев’язки: , тобто сума всіх поправок повинна дорівнювати нев’язці з протилежним знаком. У даному випадку: +14= - (-14). Поправки заносять зі своїм знаком у графу 10 журналу (табл. 1.1).

6. Обчислюють виправлені (зрівняні) середні перевищення hвn за формулою

. (1.17)

Контроль правильності обчислення hвn: алгебраїчна сума виправлених перевищень ходу повинна дорівнювати теоретичному перевищенню між кінцевими точками ходу, тобто .

Наприклад, у графах 11, 12 і 14 (табл. 1.1):

= -1139 мм = -1,139 м;

=

Умову дотримано.

7. Обчислюють висоти точок нівелірного ходу.

Спочатку обчислюють послідовно висоти зв’язуючих точок, починаючи з першої, за правилом: висота наступної точки дорівнює висоті даної (попередньої) точки плюс виправлене перевищення між ними, тобто

. (1.18)

При обчисленні обов’язково треба звертати увагу на те, що відліки по рейках, перевищення і поправки до них визначені в міліметрах, а висоти точок і осей візування приладу визначені в метрах.

Обчислення висот починають з наступної після початкового репера ^ Рп25 зв’язуючої точки, тобто з ПкО.

Наприклад, висота пікета ПкО дорівнює (табл. 1.1, графа 14):



Контролем правильності обчислення висот усіх зв’язуючих точок є отримання в кінці розімкненого нівелірного ходу відомої висоти (висоти репера ), тобто



або


. (1.19)


Приклад (табл. 1.1, графа 14): 151,445+1,570=153,015м або 154,154+(-1,139)=153,015 м.

Результати обчислень заносять в графу 14 журналу.

Висоти проміжних точок Нпр визначають за допомогою висоти НОВ горизонтальної осі візування (горизонту) нівеліра. Останню обчислюють з контролем на станції (точці стояння) за формулою

, (1.20)

де - висота горизонтальної осі візування нівеліра на станції, з якої спостерігалась проміжна точка; - висота задньої (попередньої) зв’язуючої точки; - висота передньої (наступної) зв’язуючої точки; - відліки по чорно-білій стороні рейок, установлених на відповідних точках.

Різниця в отриманих двох величинах за формулою (1.20) не повинна перевищувати 5-6 мм. Далі обчислюють середнє значення на даній станції і заносять у графу 13 журналу. Висоту визначають тільки для станцій (знімальних точок), з яких спостерігались проміжні точки.

Висоту проміжної точки на станції обчислюють за формулою


  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconДо друку дозволяю
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії для студентів 1...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconД. В. Вивчення топографічного плану. Картометричні роботи
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії ( для студентів...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconГосподарства методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з курсу
Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з курсу "Економічна інформатика" (для студентів 1 курсу денної форми...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconХарківська національна академія міського господарства о. Г. Рудь методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисциплін "Підвалини, фундаменти, механіка грунтів" (для студентів...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Стратегічний аналіз» (для студентів 5 курсу заочної форми...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Охорона праці при експлуатації І ремонті рс” для студентів...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „екологія”
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Екологія” (для студентів 1 курсу денної та заочної форми...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconХарківська національна академія міського господарства методичні до виконання розрахунково-графічної роботи
Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Оцінка нерухомості” для студентів 4 курсу усіх форм...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconА. Ю. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Технології гіс»
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Технології гіс» (для студентів 3 курсу денної та заочної...
Методичні вказівки та контрольні завдання до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу інженерної геодезії iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (ргр)
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (ргр) з дисципліни "Підвалини фундаменти та спецфундаменти" Сост: Бронжаєв...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи