Методичні вказівки до практичних занять icon

Методичні вказівки до практичних занять




Скачати 391.32 Kb.
НазваМетодичні вказівки до практичних занять
Дата23.06.2012
Розмір391.32 Kb.
ТипДокументи


МИНИСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська національна академія

міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни

"Безпека життєдіяльності

у надзвичайних ситуаціях"

(для студентів 4 курсу спец. 7.092101 "Охорона праці в будівництві"

7.092202 "Охорона праці та безпека на електричному транспорті")


Харків – ХНАМГ – 2006


Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях" (для студентів 4 курсу спец. 7.092101 "Охорона праці в будівництві", 7.092202 "Охорона праці та безпека на електричному транспорті") укл.Обухов С.О. - Харків: ХНАМГ, 2006 - 20 с.


Укладач: Обухов С.О.


Рецензент:

Головний спеціаліст з надзвичайних ситуацій Ю.М.Пивненко


Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності протокол № 14 від 30 05. 06.


^ Мета і завдання проведення

практичних занять (ПЗ)

Метою проведення ПЗ є підготовка студентів - майбутніх фахівців з охорони праці до практичних дій щодо попередження надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру або зведення наслідків (у тому числі і природного характеру) до мінімального значення.

1.1 Завдання проведення ПЗ.

Внаслідок проведення ПЗ студенти повинні:

ЗНАТИ:

  • характеристики вражаючих факторів техногенного характеру;

  • небезпечні хімічні речовини;

  • вивчати щоб знати, знати щоб діяти

ВМІТИ:

  • оцінити хімічну обстановку при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах і на транспорті;

У мирний час величезних людських втрат, збитків економіці й навколишньому середовищу завдають стихійні лиха, аварії та катастрофи. На території України розміщена велике кількість потенційнонебезпечних об'єктів. До них відносяться підприємства нафтової, газової та хімічної промисловостей, підприємства, які застосовують і виготовляють радіоактивні, сильнодіючі отрутні, пожежно - і вибухонебезпечні речовини. Техногенна небезпека є найбільш характерною і значною за питомою вагою серед загального кола випадків. Підтвердження цьому є катастрофа на ЧАЕС, аварії на Стебницькому калійному комбінаті, газо - і продуктопроводах та транспорті; аварії на складах боєприпасів Збройних Сил України [4]. Тому на практичних заняттях прогнозування та оцінка техногенної обстановки є домінуючою.


^ ПЗ № 1ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

ПРИ АВАРІЇ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ

ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ І НА ТРАНСПОРТІ

У діяльності органів управління сфери цивільного захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій важливою функцією є прогнозування і оцінка обстановки, що може скластися внаслідок аварій на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) і транспорті з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (ХНР).

Наказом МНС №73/82/64/122 від 7.03.2001 року затверджено Методику прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (зареєстровано в Мін'юсті України 10.04.2001 року за №326/557).

З метою забезпечення зручності впровадження Методики в практику і навчальний процес підготовки фахівців сфери цивільного захисту, викладання дисциплін "Цивільна оборона" та "Безпека життєдіяльності" студентам вищих навчальних закладів ми пропонумо методичну розробку, що відповідає офіційному документу, доступну для розуміння фізичних процесів і факторів, що впливають на стан хімічної обстановки, формування зон зараження (забруднення) при аваріях на ХНО з виливом (викидом) НХР.

Хімічна обстановка (ХО) - це зараження атмосфери і місцевостей небезпечними хімічними речовинами під час промислових аварій або застосування хімічної зброї, що потребує певних заходів захисту людей і довкілля. Вона характеризується масштабами (розмірами зон) і ступенем зараження (концентраціями НХР).

Аварія з НХР - подія техногенного характеру, яка сталася на ХНО внаслідок виробничих чи конструктивних причин або зовнішніх впливів, що призвели до пошкодження технологічного обладнання, споруд з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожують життю і здоров'ю людей.

Прогнозування хімічної обстановки - отримання ймовірної інформації про хімічну обстановку, що може скластися на території регіону, об'єктах господарювання на основі прогнозу (передбачення) наслідків хімічного зараження у відповідних умовах.

Оцінка хімічної обстановки - розв'язання завдань і формулювання висновків з аналізу наслідків і ступеня впливу хімічного забруднення на життєдіяльність людей регіону, об'єкти господарювання та визначення заходів щодо їхнього захисту.


^ ЗМІСТ І ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ

ТА ОЦІНКИ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

Прогнозування й оцінка хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) і транспорті (автомобільному, річковому, залізничному, трубопровідному, морському) здійснюються для визначення можливих наслідків аварій, порядку дій у зоні можливого зараження і вжиття заходів для захисту людей (аварійне прогнозування), а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об'єктів, які зберігають або використовують НХР, і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), в межах яких живе населення, пов'язано з ризиком його ураження НХР (довгострокове прогнозування).

Критерієм, за яким класифікують території та об'єкти щодо їх хімічної небезпеки, є кількість населення і розмір площі, що може потрапити в зону можливого зараження у разі аварії на ХНО (табл. 8).

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) — це територія, в межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями. Зона наноситься на карту (план) місцевості у вигляді кола, півкола, чверті кола, однієї восьмої кола залежно від швидкості вітру.

Радіус кола (сектора) дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря Г, а бісектриса сектора збігається з віссю хмари і орієнтована в напрямку вітру.

При прогнозуванні обстановки після аварії визначаються параметри прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) - розрахункової зони в межах зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ), параметри якої приблизно визначаються за формою рівнобедреного трикутника (сектора) з кутовим розміром залежно від стійкості повітря: 120 - при інверсії, 200 - ізотермі, 350 - конвекції.

Методика прогнозування і оцінка Х0 заснована на тому, що при руйнуванні ємкості, в якій зберігається НХР у рідкому чи газоподібному стані, утворюється первинна і/або вторинна хмара, за якими визначається сумарна глибина прогнозованої зони хімічного зараження (Гпзхз).

Параметри зони хімічного зараження залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну і/або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємкості обваловані, необваловані), метеоумов, характеру місцевості та ін.

Первинна хмара НХР - це хмара, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1-2 хв.) в атмосферу пароподібної частини НХР з ємкості при її руйнуванні.

Вторинна хмара НХР - це хмара, що виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні розливу НХР (підсильної поверхні).

При "вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0,05 м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота шару приймається h = Н - 0,2 м, де Н - висота обвалування, м.

Вихідними даними при аварійному прогнозуванні є:

  • тип і кількість НХР на об'єкті Q т;

  • умови зберігання НХР: у ємкостях (обваловані, не обваловані), трубопроводах;

  • висота обвалування ємності Н, м;

  • метеоумови: напрямок (азимут ) і швидкість вітру (V, м/с), температура повітря (°С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція;

  • характер місцевості: відкрита, закрита (довжина забудови, лісового масиву, км);

  • кількість людей на об'єкті (в населеному пункті), що може опинитися в зоні можливого зараження;

  • забезпеченість населення засобами захисту, %.
    Визначаються:

  1. Глибина прогнозованої зони хімічного зараження, Гпзхз, км.

  2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження, Шпзхз, км.

  3. Площа прогнозованої зони зараження, Sпзхз, км2.

  4. Площа зони можливого хімічного зараження Sзмхз, км2.

  5. Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об'єкта (населеного пункту), год. (хв.).

  6. Час вражаючої дії фактора зараження НХР, год.

  7. Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (t = 4 год.) - тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.


^ ПОРЯДОК ПРОГНОЗУВАННЯ ТА

ОЦІНКИ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного зараження.

1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:

Гр = Гт х Кв/Ксх - Гзм,

де Гт - табличне значення глибини зони, визначене за табл. 1 для умов: місцевість відкрита, ємкості НХР не обваловані ("вільний" розлив), швидкість вітру V = 1 м/с, температура повітря 0 °С.

Вхідними даними до таблиці є: кількість викинутої при аварії НХР Q т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

У знайдене значення глибини зони вводиться поправка на задану температуру повітря за приміткою 1 або 2 до табл. 1.

Кв - поправочний коефіцієнт на вітер за табл. 2;

Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємкостях) за табл. 3 з урахуванням висоти обвалування Н, м. Для не обвалованої ємкості Ксх = 1.

Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм = Гр - L/Кзм,

де L - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км, у межах глибини, на яку розповсюдилась би хмара на відкрили місцевості;

Кзм- коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 4.

Після визначення розрахункової глибини зони з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години: Гп = 4 W, км; де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 5) при заданих швидкості вітру і СВСП, км/год.

Найменше із порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони зараження, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр}.

1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (Шпзхз)

Залежно від СВСП її ширина (в кінці зони) розраховується за формулами:

  • при інверсії Шпзхз = 0,2 х Гпзхз, км;

  • при ізотермії Шпзхз = 0,35 х Гпзхз, км;

  • при конвекції Шпзхз - 0.6 х Гпзхз, км,

де Г пзхз- глибина прогнозованої зони хімічного зараження, що визначена в табл. 1.1, км.

Ширину зони зараження в місці розташування об'єкта, для якого здійснюється прогнозування, можна визначити за цими ж формулами, якщо замість ГПЗХЗ підставити відстань об'єкта RО від місця аварії.

1.3. Площа зони хімічного зараження

При прогнозуванні визначається :

а) площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) за формулою:

Sпзхз = 0,5 х Гпзхз х Шпзхз;

б) площа зони можливого хімічного зараження розраховується за емпіричною формулою:

Sзмхз = 8,72 х 10-3 х Г2 пзхз х j, км;

де Гпзхз - глибина зони, км;

j - коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони можливого зараження залежно від швидкості вітру:

Швидкість вітру

< 1

1

2

> 2

J

360

180

90

45


2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкта (tпідх).

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

t підх = RО/W, год,

де RО - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об'єкта, км;

W - швидкість перенесення переднього фронту забрудненого повітря, визначається за табл. 5 (швидкість вітру на висоті хмари більша, ніж біля поверхні землі).

3. Визначення тривалості дії фактора хімічного зараження (tур).

Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tур =tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 6 або розраховано за формулою:

tур = tвип = h х d/К1 х К2 х КЗ,

де d - щільність НХР, т/м3 (табл. 9);

h - висота шару розлитої НХР, м (якщо ємності не обваловані, буде "вільний" розлив h = 0,05 м. Якщо обваловані: h = Н - 0,2 (м), де Н - висота обвалування);

К1- коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 9;

К2- коефіцієнт, який враховує температуру повітря (табл. 9);

КЗ- коефіцієнт, що враховує швидкість вітру V і розраховується КЗ=(V+2)/3

4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об'єктів господарювання і населення в осередку хімічного ураження.

Очікувані втрати визначаються за табл. 8 залежно від чисельності людей, що можуть опинитись у прогнозованій зоні хімічного зараження, ступеня їх захищеності (забезпеченості засобами індивідуального і колективного захисту).

Результати розрахунків щодо оцінки хімічної обстановки необхідно звести до таблиці (табл. 10). На карту наносяться межі прогнозованої зони зараження аналізуються результати і робляться висновки та пропозиції щодо захисту працівників об'єкта господарювання (населеного пункту), який може опинитись у зоні хімічного зараження. Район аварії обмежується колом діаметром До, значення якого залежить від кількості НХР, умов зберігання, стійкості повітря та орієнтовно становить четверту частку ширини зони зараження. Кутовий розмір зони зараження (кут сектора) становить: 12° при інверсії, 20° при ізометрії, 35° при конвекції. У висновках з оцінки Хо відзначається:

  1. Чи може опинитись об'єкт у зоні хімічного зараження (опиниться, якщо R<Гпзхз, а напрямок вітру збігається з напрямком на об'єкт господарювання щодо ХНО).

  2. Можливі наслідки в осередку хімічного ураження (можливі ураження виробничого персоналу і населення та очікувані втрати).

  3. Визначається вплив НХР на виробництво, матеріали та сировину.

  4. Заходи щодо захисту людей (оповіщення, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), будівель і захисних споруд (ЗС), евакуація).

  5. Визначаються можливості герметизації виробничих будівель та інших приміщень, де працюють люди, а також можливість продовжувати виробничий процес у засобах індивідуального захисту.

Висновки є складовою вихідних даних для розроблення заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах хімічного зараження.

Примітки:

1. При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні для визначення масштабів хімічного забруднення з метою завчасного планування заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії, а також визначення хімічної небезпеки ХНО та АТО використовують такі умови і вихідні дані:

а) маса викинутої НХР - кількість НХР в одиничній максимальній за об'ємом технологічній ємності, розлив - "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання. На воєнний час та для сейсмонебезпечних районів - загальна кількість НХР на об'єкті. У цьому разі приймається розлив "вільно". При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів кількість НХР приймається 300-500 т);

б) метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі V = 1 м/с, температура повітря + 20 °С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія; напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари НХР приймається в колі 360 град, з радіусом, що дорівнює глибині Гпзхз поширення хмари;

в) площа зони можливого хімічного зараження визначається за формулою:

Sзмхз = 3,14 х Гпзхз, а площа прогнозованої зони хімічного зараження Sпзхз = 0,11 х Г пзхз.

2. Глибину прогнозованої зони хімічного зараження для НХР, що не наведені в табл. 1, орієнтовно можна визначити розрахунком за емпіричною формулою (для t = 0 єС):

ГПЗХЗ = 30/Ксп х Ксх х Кзм і корінь кубічний із Q/Д х V в степені 2, м

де Q - кількість викинутої НХР, кг

Д - токсодоза уражаюча, мг/л х хв

V - швидкість приземного вітру, м/с

Ксп - коефіцієнт, що враховує стійкість повітря і становить: при інверсії - 1; при ізотермі - 2,5; при конвекції - 4,7;

Ксх - коефіцієнт, що враховує умови зберігання НХР за табл. 3;

Кзм - коефіцієнт, що враховує характер місцевості за табл. 4;

3. Характеристика ступенів вертикальної стійкості повітря (СВСП):

Інверсія - такий стан атмосфери, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по висоті і створює сприятливі умови для збереження високих концентрацій НХР і розповсюдження хмари зараженого повітря на великі відстані.

Ізотермія - однакова температура повітря на висоті 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою пари НХР на місцевості, в лісі, населених пунктах і розповсюдженню хмари на значні відстані.

Конвекція - нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі (тепле - вгору, холодне - вниз), що викликає сильне розсіювання хмари НХР і зниження концентрації.


Таблиця 1.1 Глибина розповсюджений хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємкості не обваловані, швидкість вітру 1м/с, температура повітря О °С)

Найменування

ХНР

Кількість ХНР в ємкостях, т

1

5

10

20

30

50

100

300

Інверсія

Хлор

4,65

12,2

18,5

28,3

36,7

50,4

78,7

156

Аміак

< 0,5

1,6

2,45

4,05

5.25

6,55

10,8

21

Сірчаний ангідрид

2,1

5.85

9,25

14,1

18.1

24,7

38.4

76,9

Сірководень

< 0,5

1,5

2,5

3,95

5,0

0,7

10,3

21

Соляна кислота

1.25

3,05

4,65

6,8

8,75

12.2

18.7

31,7

Хлорпікрин

3,65

9.7

14,7

22.5

293

40,3

62,6

123

Формальдегід

4,65

12,3

18.7

28,5

37.1

50,9

79.2

158

Ізотермія

Хлор

1.75

5.05

7,35

11,6

14.8

20,2

30,9

62

Аміак




< 0.5

1.25

1,55

1,95

2,75

4.45

6,35

Сірчаний ангідрид

0,7

2,4

3.7

5.6

7,2

10,2

15,3

30,5

Сірководень




< 0,5

0,7

1.4

1.9

2.75

4,3

8.15

Соляна кислота

< 0,5

1,3

1,85

2,9

3.7

5

7,45

14.7

Хлорпікрин

1,5

4

5,85

93

11,7

15,9

24,4

49,4

Формальдегід

1,85

5.1

7,5

11.7

15,0

20,4

31.2

62.5




Конвекція

Хлор

0,75

2,4

4.05

6,05

7,6

10,7

16,1

31,9

Аміак










< 0.5

1,05

1.45

2.2

4,55

Сірчаний ангідрид

<0,5

1,3

1,9

3

3,8

5.1

7,95

15,7

Сірководень










< 0.5

0,8

1.4

2,15

4,4

Соляна кислота




< 0,5

0,95

1,5

1,9

2,6

4,0

7,7

Хлорпікрин

0.8

2,0

3,25

4,85

6.05

8,35

12,9

25,2

Формальдегід

0.8

2,45

4.0

6.05

7,65

10,7

16.3

32,2


Примітки до табл. 1.1

1. При температурі повітря +20°С глибина розповсюдження хмари зараженого повітря збільшується, а при -20°С зменшується на 5% наведених у таблиці для 0°С.

2. При температурі +40°С при ізотермії і конвекції глибина збільшується на 10%.

3. Для НХР, що не увійшли до табл. 1, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР: фосген -1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін -0,24; нітробензол - 0,01; окисел етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.


Таблиця 1.2 Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

СВСП

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

Інверсія

1

0,6

0,45

0,4

-

-

Ізотермія

1

0,65

0,55

0,5

0,45

0,35

Конвекція

1

0,7

0,6

0,55

-

-


Таблиця 1.3 Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" залежно від висоти обвалування

Найменування НХР

Висота обвалування, м

Н=1

Н=2

Н=3

Хлор

2,1

2,4

2,5

Аміак

2

2,25

2,35

Сірчаний ангідрид

2,5

3

3,1

Сірководень

1,6

-

-

Соляна кислота

4,6

7,4

10

Хлорпікрин

5,3

8,8

11,6

Формальдегід

2,1

2,3

2,5

Примітка до табл. 1. 3.

1. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче ії значення округляється до ближчого.

2. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.


Таблиця 1.4 Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості, Кзм

СВСП

Міська забудова

Сільське будівництво

Лісові масиви

Інверсія

3,5

3

1,8

Ізотермія

3

2,5

1,7

Конвекція

3

2

1,3


Таблиця 1.5 Швидкість перенесення переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП W, км/год.

СВСП

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Інверсії

5

10

16

21

-

-

-

-

-

-

Ізотерми

6

12

18

24

29

35

41

47

53

59

Конвекція

7

14

21

28

-

-

-

-

-

-


Таблиця 1.6. Час випаровування (термін дії джерела зараження) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування НХР


Характер розливу

Ємкості не обваловані розлив "вільно"

Ємкості обваловані, розлив у "піддон"

h=0,05м

Н = 1м

Н = 3 м

Температура повітря, єС

-20

0

20

40

-20

0

20

40

-20

0

20

40

Хлорпікрин

415

138

42,5

14,3

6630

2216

664

229

1 рік

7738

2522

801

Соляна кислота

28.5

9.5

2,85

1.8

457

153

45,7

28.6

1598

533

160

99,8

Сірчаний ангідрид

3

1.5

47,8

23,9

167

83.6

Хлор

1.5

23,9

83.7

Аміак

1.4

21.8

76,3

Сірководень

1,15

18,4

64,3

Формальдегід

1,2

19,2

67.2



Примітка до табл.1.6. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться поправочний коефіцієнт:

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

Поправочний коефіцієнт

1

0,75

0,6

0,5

0,43

0,25


Таблиця 1.7 Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження, %

Умова перебування людей

Без проти газів

Забезпеченість людей протигазами, %

20

З0

40

50

60

70

80

90

100

На відкритій місцевості

90-100

75

65

58

50

40

35

25

18

10

У простіших укриттях, у будівлях

50

40

35

ЗО

27

22

18

14

9

4



Примітка до табл.1.7. Орієнтовна структура втрат може розподілятись за такими даними: легкі - до 25 %, середньої тяжкості (з виходом з ладу не менше ніж на 2 - 3 тижні і потребують госпіталізації) - до 40 %, зі смертельними наслідками - до 35 %.


Таблиця 1.8. Критерії класифікації адміністративно-те­риторіальних одиниць (АТО) і хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) (крім залізниць)

Найменування об'єкта, що класифікується

Критерії класифікації, одиниця виміру

Ступінь хімічної небезпеки

І

II

Ш

IV

1. Хімічно небезпечний об'єкт

Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на ХНО, чол.

Більше 500

Більше 300 до 500

Більше 100 до 300

Менше 100

2. Хімічно небезпечна територіальна одиниця

Частка території, шо потрапляє в зону можливого

хімічного зараження (ЗМХЗ) при аварії на ХНО,%

Більше 50

Більше 30 до 50

Більше 10 до 30

Менше 10


Примітка до табл.1.8. За наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) визначається після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення.


Таблиця 1.9 Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР

Найменування НХР

Щільність НХР(рідина). т/м

Вражаюча токсодоза, мг хв/л

К1

К2 залежно від температури

-20°С

0°С

20 °С

40 °С

Аміак

0,681

15

0,025

1

1

1

1

Хлор

1.553

0,6

0,052

1

1

1

1

Сірчаний Ангідрид

1,462

1,8

0.049

0,5

1

1

1

Сірководень

0,964

18.4

0,042

1

1

1

1

Соляна кислота

1,198

2

0,021

0,1

0.3

1

1,6

Хлорпікрин

1,658

0,75

0,002

0,1

0,3

1

2,9

Формальдегід

0,815

0,6

0,034

1

1

1

1

Фосген

1,432

0.6

0,061

0,3

0,7

1

1



Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємкості НХР на ХНО 2.00.15.07.

Вихідні дані: тип і кількість вилитої НХР: хлор, Q=100 т, ємкість обвалована, висота обвалування Н=2 м; місцевість частково закрита: на відстані 2 км від ХНО розташований лісовий масив довжиною L=3 км; метеоумови: температура повітря +20°; швидкість вітру V=3 м/с; напрямок - західний (азимут вітру в = 270°); СВСП -інверсія.

Машинобудівний завод (розміром 0,5x0,5км) розташований за азимутом ЬО =90° (на сході від ХНО) на відстані R0=5 км, кількість працюючих - 100 чол., забезпеченість протига­зами (ГП-5) - 80 %.

Розв'язок:

1. Глибина розрахункової прогнозованої зони хімічного зараження, Гр:

Гр = Гт х Кв/Ксх - Гзм = 82,6 х 0,45/2,4 - 1,34 = 14 км,

де: Гт - табличне значення глибини зони (за табл. 1) для умов: місцевість відкрита, V=І м/с, ємкості не обваловані, температура повітря 0 °С.

З урахуванням реальної температури +20 °С:

Гт = 78,7 + (78,7/100) х 5 = 82,6 (див. примітку до табл. 1),

Кв - поправочний коефіцієнт на вітер V = 3 м/с за табл. 2 - Кв =0,45,

Ксх - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР залежно від типу сховища НХР. При виливі "у піддон" (ємкості обваловані, Н=2 м) за табл. З Ксх =2,4,

Гзм - зменшення глибини розповсюдження хмари на закритій частині місцевості (ліс довжиною L=3 км). За табл. 4 маємо:

Гзм = L - L/Кзм =3 - 3/1,8 - 1,34 км.

Порівнюючи знайдене значення глибини зони ГР з максимальною глибиною перенесення повітряних мас за 4 год (швидкість перенесення хмари для V=3 м/с при інверсії, табл. 5), за прогнозовану глибину зони зараження приймаємо менше з порівняних величин, тобто Гпзхз - mіn {14; 64}=14 км.

2. Ширина прогнозованої зони хімічного заражений: При інверсії:

Шпзхз = Г пзхз = 0,2 х14= 2,8 км.

Ширина зони в районі розташування об'єкта Ш0 = 0,2 х5 =1 км.

3. Площа зони можливого хімічного зараження:

S змхз = 8,72 х 10 х Г2пзхз х j = 8,72 х 10 х 142 х 45 =77 кв. Км.

4. Площа прогнозованої зони хімічного зараження:

S пзхз = 0,5 х Гпзхз х Шпзхз = 0,5 х 14 х 2,8 = 19,6 кв. Км.

5. Час підходу хмари забрудненого повітря до машзаводу:

tпідх = R/W = 5/16 = 0,3 год _ 60 = 18 хв,

де: W - швидкість перенесення хмари при V=3 м/с (табл. 5).

6. Час вражаючої дії НХР за табл, 6:

tур = tвип х К = 53,8 х 0,6 =32,3 год,

де: t вип. - час випаровування хлору при V=1 м/с;

К- поправочний коефіцієнт на швидкість вітру V=3 м/с (примітка до табл. 6).

7. Можливі втрати людей в осередку ураження (на машзаводі). За табл. 7 при 80 % забезпеченості людей протигазами:

а) при перебуванні людей у будівлях і простіших укриттях

В =100 х 0,14 =14 чол.;

б) при перебуванні людей на відкритій місцевості

В =100 х 0,25 = 25 чол.

Структура втрат: легкого ступеня - 25 х 0,25 =6 чол.;

середньої тяжкості - 25 х 0,4=10 чолд.;

смертельного ураження - 25 х 0,35 = 9 чол.

Таблиця 1.10 Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело забрудне-ння

Тип НХР, кількість, т

Глибина ПЗХЗ, км

Ширина ПЗХЗ, км

Площа ПЗХЗ, км

Площа осередку хімічного ураження

Тривалість вражаючої дії, год

Час підходу хмари НХР, хв

Витрати людей, структура витрат, чол

Зруйнова-на ємність НХР на ХНО

Хлор 100

14

2,8

19,6

0,25

32,3

18

25 із них смерт – 9; серед - 10; легкі - 6


Висновки:

1. Машзавод може опинитись у зоні хімічного зараження (R < Гпзхз).

2. Хмара зараженого повітря підійде до заводу через 18 хв, що не дає змоги вивести людей із зони зараження.

3. Тривалість дії уражаючого фактора НХР досить велика - більше 30 годин.

4. Основні заходи щодо захисту людей:

  • негайне оповіщення виробничого персоналу про загрозу хімічного зараження;

  • терміново зупинити виробництво і розмістити людей у сховищі; систему повітропостачання включити в режим фільтровентиляції;

  • вести хімічну розвідку на об'єкті безперервно;

  • забезпечити виробничий персонал протигазами на 100 відсотків.



список літератури


  1. Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний Безпека життєдіяльності. – Львів, 2001

  2. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру " 1809 – III – К., 2000.

  3. Методика прогнозирования масштабов заражений сильнодействующими ядовитыми веществами (СДЯВ) при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. Госгидромет СССР. – М., 1990.

  4. О.П.Депутат, І.В.Коваленко, І.С.Мужик Цивільна оборона . – Львів, - 2001

  5. Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті. № 73/82/64/122 від 27.03.2001. – К., 2001.

  6. Г.П.Демиденко Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аварії на хімічно небезпечних промислових об'єктах і на транспорті. Надзвичайна ситуація № 8 – К., 2003.



Навчальне видання


Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях" (для студентів 4 курсу спец. 7.092101 "Охорона праці в будівництві", 7.092202 "Охорона праці та безпека на електричному транспорті") укл. Обухов С.О.


Укладач: Обухов Станіслав Олексійович


Редактор: М.З. Аляб’єв

Коректор: З.І. Зайцева


План 2006, поз. 318




Підп. до друку 25.05.06 Формат 60х84/1/16 Папір офісний

Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 0,9 Облік – вид. арк. 1,2

Тираж 100 прим. Зам. №




61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12




Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Схожі:

Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до виконання практичних занять та
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Бізнес-планування інноваційних проектів» / Укладач: Д. В. Горобченко. – Суми:...
Методичні вказівки до практичних занять iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Підвалини фундаменти та спецфундаменти" Сост: Бронжаєв М. Ф.– Харків, хнамг....
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять тематичного циклу вдосконалення лікарів “Внутрішньолікарняні інфекції. Вірусні гепатити....
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Діагностування рухомого складу електричного транспорту» (для студентів усіх...
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до організації практичних занять
Методичні вказівки до організації практичних занять у спеціальних медичних групах з дисципліни «Фізичне виховання» / Укладач: А....
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних І самостійних занять
Методичні вказівки до практичних і самостійних занять з дисципліни “Інформаційні мережі”/Укладач М. С. Бабій. – Суми: Сумський державний...
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять на тему «Кредитування» з дисципліни "Фінанси підприємств" / укладачі: В. Г. Боронос,...
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Основи менеджменту" / Укладачі: О. Ф. Балацький, Ю. В. Тараненко....
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних занять кредитна політика фірми
Методичні вказівки до практичних занять, організації самостійної роботи та підготовки розрахункової частини дипломних робіт з дисципліни...
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять модуля №2 “Основи прикладної біофізики” з дисципліни “Біологічна фізика” ухвалено на засіданні...
Методичні вказівки до практичних занять iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять модуля №1 “Основи загальної біофізики” з дисципліни “Біологічна фізика” ухвалено на засіданні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи