Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" icon

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення"




НазваМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення"
Сторінка1/6
Дата07.06.2012
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія

міського господарства


Методичні вказівки

до виконання курсового проекту

з дисципліни "Опалення"

(для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання спец. 7.092108

"Теплогазопостачання і вентиляція")


Харків - ХНАМГ – 2005


Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліні "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 7.092108 "Теплогазопостачання і вентиляція"). Укл.: Т.О. Євсєєва, В.В. Гранкіна, О.В. Пустовойтов. - Харків: ХНАМГ, 2005. - 32 с.


Укладачі: Т. О. Євсєєва

В. В. Гранкіна

О. В. Пустовойтов


Рецензент: Ромашко О.В.


Рекомендовано кафедрою експлуатації газових і теплових систем,

протокол № 2 від 18.02.2005 р.


^ Загальні вказівки


Метою цього курсового проекту є закріплення знань, отриманих при вивченні курсу "Опалення" шляхом проектування системи опалення житлового триповерхового будинку.

Виконуючи курсовий проект, студент здобуває навички проектування систем опалення, знайомиться і працює з довідковою та новою літературою. Знання, отримані в процесі проектування, необхідні майбутньому фахівцеві для його практичного використання, а також при технічної експлуатації систем опалення.

У методичних указівках дані пояснення до проектування систем опалення розрахунковим способом. При необхідності розрахунку системи опалення за допомогою ЕОМ можна використовувати програми WІRSBO, КА, Аудитор ц.о.

Курсовий проект є комплексним проектом з предметів "Опалення" і "Вентиляція і кондиціонування повітря", виконується на основі архітектурно-будівельних планів, розроблених у курсовому проекті з предмету "Архітектура будинків", а також індивідуального завдання, яка включає характеристику конструкцій, що обгороджують, тип опалювального приладу і джерела тепла.

Проект містить розрахункову і графічну частини. У розрахунковій частині наводять вихідні кліматичні дані, короткий опис будинку, конструкції, що обгороджують, і виконують наступні розділи: теплотехнічний розрахунок, розрахунок тепловтрат приміщень, обґрунтування обраної системи опалення, підбір опалювальних приладів, гідравлічний розрахунок системи, призначення і влаштування індивідуального пункту з підбором елеваторного вузла. У графічній частині (1 аркуш формату А1) викреслюють плани системи опалення першого і типового поверхів, план горища, аксонометричну схему системи в масштабі 1:100 і схему індивідуального теплового пункту (ІТП). На планах і схемі вказують опалювальні прилади, стояки, трубопроводи, арматуру, повітрозбірники, ухили, типи підібраних опалювальних приладів і діаметри труб.


^ Вступні зауваження


Для визначення студентом основних завдань, які необхідно вирішити при проектуванні системи опалення, важливим є написання вступу. У ньому повинні бути розглянуті такі питання: призначення системи опалення, завдання, що вирішує система опалення, застосування енергозберігаючих технологій при проектуванні системи.


Приклад 1. Проектування системи опалення для житлових будинків у наш час є дуже важливим і складним завданням.

Система опалення, згідно із СНіП 2.04.05 - 91*, у першу чергу повинна забезпечити розрахункову температуру повітря з огляду на: втрати теплоти через конструкції, що обгороджують; витрату теплоти на нагрівання ін-фільтруючого зовнішнього повітря; витрати теплоти на нагрівання матеріалів, устаткування і транспортних засобів; тепловий потік, що надходить від електричних приладів, освітлення, технологічного устаткування, комунікацій людей та інших джерел.

В умовах підвищення вимог до систем опалення та жорсткості будівельних норм необхідно одночасно забезпечити максимально комфортні умови в приміщеннях і в той же час підвищити енергозбереження в системі при мінімальних витратах. Проблема енергозбереження є однією з актуальніших сьогодні, тому що проекти старого зразка не можуть забезпечити необхідні вимоги до систем опалення при величезних витратах ресурсів та енергії. Використання сучасних технологій, якісних теплоізолюючих матеріалів, поліпшеного устаткування та трубопроводів для систем опалення, звичайно, вимагає вкладення значних коштів, але все це окупається буквально в перші роки роботи системи опалення за рахунок істотного енергозбереження.

Тому метою даного курсового проекту є проектування системи опалення житлового будинку, що відповідала б усім вимогам СНіП 2.04.05 - 91* і СНіП ІІ-3-79*, з приділенням при цьому уваги проблемі енергозбереження.


1. Вихідні й кліматологічні дані


Для проектування системи опалення житлового триповерхового будинку необхідні вихідні дані, що відображенні в завданні на курсовий проект, відповідно до варіантів.


Приклад 2. Система опалення проектується для триповерхового житлового будинку, що знаходиться в м. Харкові. Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря складає -23 С.

Зовнішні стіни - із шлакобетонних блоків, товщиною 0,3 м, з об`ємною вагою ? =1000 кг/м3 і коефіцієнтом теплопровідності =0,38 Вт/м2°С, використовуваний утеплювач PANELROCK = 0,038 Вт/м2°С.

Для перекриття використані залізобетонні плити. Орієнтація фасаду будинку - на ПІВДЕНЬ. Тиск на введенні в систему опалення складає 8000 Па. Тип нагрівального приладу - радіатор "Cento".


^ 2. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень


Мета теплотехнічного розрахунку - визначити термічний опір конструкцій, що огороджують, (R0), товщину утеплювача і коефіцієнт теплопередачі (К).

При розробці проекту треба приділити велику увагу конструкції зовнішніх огороджень і оцінці їхнього термічного опору. Правильно обрана конструкція огородження і строго обґрунтована величина його термічного опору R0 забезпечують, з одного боку, необхідний мікроклімат, тобто санітарно-гігієнічні умови, необхідні для перебування людини в приміщеннях проектованого будинку, а з другого - економічність завдання. Розрахунок виконують згідно з нормами СНіП ІІ-3-79* з прийнятим доповненням. Відповідно до доповнення при реконструкції будинку чи капітальному ремонті для міст першої зони розрахунковий термічний опір повинен бути не менше необхідного термічного опору. У цьому курсовому проекті для м. Харкова приймаємо необхідний термічний опір для зовнішньої стіни R0тр=2,2 м2 °С/Вт, горищного перекриття Rр=2,5 м2 °С/Вт.

Як відомо, опір теплопередачі огородження дорівнює сумі термічних опорів, що переборюють тепловий потік при переході від одного середовища до іншого.

Термічний опір огороджень визначають за формулою



де - опір тепловосприйняттю внутрішньої поверхні (в - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції, що огороджують, для м. Харкова складає 8,6), м2 °С/Вт;

- сумарний термічний опір усіх матеріальних шарів огородження (?i - теплопровідність і ?i - товщина шарів), м2 °С/Вт;

Rв.п - термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2 °С/Вт.

- опір тепловіддачі зовнішньої поверхні (н - коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов зовнішньої поверхні дорівнює 23), м2 °С/Вт.

Коефіцієнт теплопередачі (К) є зворотньою величиною термічного опору (Ro) і визначається за формулою

.

Термічний опір вікон будинку приймають залежно від призначення будинку і різниці температур. Для курсового проекту пропонується прийняти вікно з подвійним заскленням.

Коефіцієнт теплопередачі вікна визначають за формулою

,

де Rокн - термічний опір вікна, м2 °С/Вт;

Rст - термічний опір огороджувальної стіни, м2 °С/Вт.

Аналогічно коефіцієнту теплопередач вікон визначають коефіцієнт теплопередачі зовнішніх дверей. У курсовому проекті пропонується прийняти подвійні зовнішні двері.

Згідно з СНіП термічний опір дверей повинен бути не менше 0,6 R0тр зовнішньої стіни. Коефіцієнт теплопередачі балконних дверей приймаємо рівним коефіцієнту теплопередачі вікна Кокн.

Термічний опір для утеплених підлог (Rу.п) визначають з виразу



де ? - сума термічних опорів шарів, що утеплюють;

Rн.п. - умовна величина термічного опору теплопередачі 1, 2, 3 і 4 зон неутеплених підлог на лагах складає відповідно R1 = 2,1 м2 °С/Вт, R2 = 4,3 м2°С/Вт, R3= 8,6 м2 °С/Вт, R4 = 14,2 м2 °С/Вт.

Для підлоги на лагах термічний опір розраховують за формулою

.

Приклад 3. Визначити товщину утеплювача, термічний опір і коефіцієнт теплопередачі для горищного перекриття. Дані прошари дахового перекриття наведені у таблиці:



№ п/п

Вид шару огородження

, м

, Вт/м °С

1

Залізобетонна плита

0,22

1,92

2

Утеплювач «Изовер»

х

0,04

3

Руберойд по бітуму

0,01

0,17


Вирішення:

  1. визначаємо товщину утеплювача "ИЗОВЕР" з формули термічного опору конструкцій, що обгороджують:



приймаємо товщину утеплювача 0,09 м;

  1. знаходимо термічний опір:



Ro ? Roтр, 2,6 ? 2,5;


3) визначаємо коефіцієнт теплопередачі горищного перекриття за формулою

.

Приклад 4. Визначити товщину утеплювача, термічний опір і коефіцієнт теплопередачі для зовнішньої стіни. Дані прошари зовнішньої стіни наведені в таблиці:


№ п/п

Вид шару огородження

, м

, Вт/м С

1

Зовнішнє облицювання

0,02

0,76

2

Стіна (шлакобетонні блоки)

0,3

0,38

3

Утеплювач “Rockmur”

х

0,04

4

Штукатурка

0,02

0,19


Вирішення:

  1. визначаємо товщину утеплювача "Rockmur" з формули термічного опору конструкцій, що огороджують:



приймаємо товщину утеплювача ут = 0,05 м;

  1. знаходимо термічний опір:



Ro ? Roтр, 2,33 ? 2,2;

  1. визначаємо коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни:




Приклад 5. Визначити коефіцієнт теплопередачі вікна, якщо термічний опір вікна 0,55 м2 С/Вт , термічний опір зовнішній стіни 2,33 м2 С/Вт

Вирішення:

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі вікна за формулою

.


^ 3. Розрахунок утрат тепла в приміщеннях


Щоб правильно підібрати опалювальні прилади у приміщенні, необхідно знати його тепловтрати. Тому розрахунок тепловтрат є одним з головних етапів проектування системи опалення.

Для розрахунку використовують наступні дані: плани поверхів з вказівкою призначення приміщень, орієнтація будинку на сторони світу, призначення кожного приміщення, місце спорудження будинку, теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень. Всі опалювальні приміщення на плані позначені порядковими номерами за годинниковою стрілкою (починаючи з №101 і далі - приміщення першого поверху, з №201 і далі - другого поверху і т.д.).

Утрати тепла приміщеннями через конструкції, що огороджують, визначають шляхом підсумовування основних і додаткових утрат.

Основні тепловтрати приміщень Qосн ,Вт встановлюють за формулою



де ^ F - площа конструкції, що обгороджує, через яку відбувається утрата тепла, м2;

k - коефіцієнт теплопередачі конструкції, що огороджує, Вт/(м2°С);

t - розрахункова температура внутрішнього повітря, °С (для житлових кімнат і кухонь 18°С, для сходової клітки 16 °С);

t - розрахункова температура зовнішнього повітря, °С (для горища 9 °С);

n - поправочний коефіцієнт, що враховує положення огородження щодо зовнішнього повітря (для приміщень n = 1, для горища n = 0,9).

Площу зовнішніх і внутрішніх огороджень при розрахунку тепловтрат приміщень обчислюють (з точністю до 0,1 м2), дотримуючись правила обмірювання огороджень за планами і розрізами будинку. Ці правила враховують складність теплопередачі на межах огороджень, передбачаючи умовне збільшення чи зменшення площ для відповідності фактичним тепловтратам.

Для визначення площі зовнішніх стін вимірюють (з точністю до 0,1 м):

за планами - довжину стін кутових приміщень за зовнішньою поверхнею від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін, не кутових приміщень - між осями внутрішніх стін;

за розрізами - висоту стін на першому поверсі від нижнього рівня підготовки під конструкцію підлоги на лагах до рівня чистої підлоги другого поверху; на середніх поверхах - від поверхні підлоги одного поверху до поверхні підлоги вишележачого; на верхньому поверсі - від поверхні підлоги до верху конструкції горищного перекриття.

Для обчислення площі внутрішніх стін вимірюють:

за планами - довжину стін від внутрішньої поверхні зовнішніх стін до осей внутрішніх стін між осями; за розрізами - висоту стін від поверхні підлоги до поверхні стелі.

Площу вікон і дверей визначають за найменшими розмірами будівельних прорізів.

У розрахунковій таблиці назви огороджень позначають в такий спосіб:

зовнішня стіна - ЗС;

подвійне засклення - ПО;

горищне перекриття - ГП;

перекриття над підвалом - ПП;

подвійні двері - ПД;

балконні двері - БЛ.

Крім вертикальних конструкцій, що обгороджують, утрати тепла здійснюються і через горищне перекриття на третьому поверсі та підлогу на першому поверсі. У курсовому проекті підлоги будинку утеплені, розташовані на лагах. Утрати тепла крізь підлоги визначаються по зонах-смугах шириною 2 м, паралельних зовнішнім стінам ( див. рис.). Чим ближче смуга розташована до зовнішньої стіни, тим вона має менший термічний опір теплопередачі. Ділянка розміром 2x2 м, що примикають до зовнішнього кута, враховується двічі. Умовна величина термічного опору теплопередачі 1, 2, 3 і 4 зон неутеплених підлог на лагах складає відповідно: R1 = 2,1 м2 °С/Вт, R2 = 4,3 м2 °С/Вт, R3=8,6 м2 °С/Вт, R4 = 14,2 м2 °С/Вт.

Тепловтрати через підлоги на лагах визначають за формулою



де F1, F2, F3 - площі зон, м;

R1, R2, R3 - термічні опори окремих зон, м2 °С/Вт.




^ Рис. 1- Схема зон для визначення втрат крізь підлогу


Дані розрахунку тепловтрат підлоги на лагах вносять у таблицю:

Таблиця 1 - Розрахунок тепловтрат крізь підлогу на лагах



приміщення

найменування

приміщень

tВ

tH

R, м2 °С/Вт

F, мІ

Qпол, Вт
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Опалення" (для студентів 3-4 курсів усіх форм навчання із спец. 092108...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни
Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “ електротехнологічні установки та пристрої. Вакуумна техніка”
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Електротехнологічні установки та пристрої. Вакуумна техніка” ( для студентів...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Контролінг” (для студентів 4 курсу денної заочної форм навчання напряму...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Пожежна профілактика в будівництві” (для студентів І магістрів спеціальності...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Висоцька методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни „Менеджмент організацій” для студентів 5 курсу денної форми навчання...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Пранцуз О. С. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Вентиляція»
«Властивості вологого повітря І зображення процесів обробки повітря на i-d-діаграмі» для студентів 4 курсів денної та заочної форм...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до курсового проекту “Технологія виконання робіт з ремонту інженерних систем будівель”
...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Інвестиційний менеджмент”
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни \"Опалення\" iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Поведінка споживача”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи