Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств icon

Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств




Скачати 282.63 Kb.
НазваРозділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств
Дата07.06.2012
Розмір282.63 Kb.
ТипДокументи


ЗМІСТ


Вступ...............................................................................................

Розділ 1. Неминучість економічних ризиків у діяльності

підприємств.

    1. Витоки виникнення економічних ризиків в економічній

діяльності.........................................................................…..

    1. Прийняття рішень в умовах невизначеності й ризику......

    2. Діловий ризик та підприємницька діяльність....................

Ключові терміни та поняття...........................................................

Висновки..........................................................................................

Запитання для закріплення матеріалу...........................................

Розділ 2. Сутність економічних ризиків

    1. Визначення економічного ризику.......................................

    2. Вимірювання ризику.............................................................

    3. Показники ризику.................................................................

    4. Фактори виникнення ризику................................................

    5. Класифікація ризиків............................................................

Ключові терміни та поняття...........................................................

Висновки..........................................................................................

Запитання для закріплення матеріалу...........................................

Практичні завдання.........................................................................

Розділ 3. Аналіз економічних ризиків

    1. Необхідність аналізу.............................................................

    2. Кількісна оцінка ризиків......................................................

    3. Статистичний метод оцінки................................................

    4. Метод експертних оцінок.....................................................

    5. Аналітичний метод оцінки...................................................

    6. Інші методи кількісної оцінки.............................................

Ключові терміни та поняття...........................................................

Висновки..........................................................................................

Запитання для закріплення матеріалу...........................................

Практичні завдання.........................................................................

Відповіді..........................................................................................

^ Запитання для повторення курсу...............................................

Словник термінів та понять........................................................

Список літератури...................………………………………….

4


5

8

12

20

21

21


22

25

29

34

44

57

59

59

60


67

72

78

92

107

119

126

127

127

128

134

135

136

142



.


ВСТУП




З формуванням ринкових відносин в Україні актуальними стають питання розвитку теорії економічного ризику та практичного її застосування у діяльності суб`єктів господарювання. Останнім часом все більше уваги приділяється підготовці спеціалістів в області аналізу ризиків.


У словарі С.І Ожегова [18 ] термін «ризик» визначається як «можлива небезпека». Тобто ризик передбачає можливість настання несприятливої події. Для будь-якого господарника важливим є не запобігання ризику зовсім, а його передбачення і прийняття найкращого рішення відносно певного критерію, що відображає його інтереси. Ринкова економіка підсилює ризик в економічній діяльності, що пов`язано з характером ринкових відносин між економічними суб`єктами: в ринковому середовищі саме життя, процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання продукції підштовхують до необхідності вивчати правила господарювання при наявності невизначеності та ризику, заохочують за їх знання і суворо наказують за незнання.

У цьому навчальному посібнику узагальнено інформацію щодо основних питань теорії економічних ризиків, а саме: витоків виникнення ризиків у господарській діяльності; сутності рішень, що приймаються в умовах невизначеності й ризику; ділового ризику як складової частини теорії ризиків; сутності та класифікації ризиків. Третій розділ посібника містить теоретичні й практичні підходи до якісного й кількісного аналізу економічних ризиків. Це допоможе вивчаючим курс економічного ризику розібратися в методах оцінки ризиків, їх застосуванні у практичній діяльності. У кінці кожного розділу є запитання для перевірки засвоєння основних понять.

Як доповнення до навчального посібника далі будуть розглянуті питання теорії економічних ризиків у різних напрямках господарської діяльності, а саме такі ризики, як банківські, інвестиційні, фінансові та інші.


Розділ 1. НЕМИНУЧІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У

^ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ


Прочитавши цей розділ, ви зрозумієте:

►на якому етапі розвитку економічних відносин у діяльності підприємств виникає господарський ризик;

► як зв’язані між собою поняття “підприємництво” і “ризик”;

► хто такий “ризик-тейкер” і які його головні риси;

► який зв’язок між ризиком і невизначеністю в господарській діяльності підприємства;

► яке значення мають знання з теорії економічних ризиків в управлінській діяльності.


^ 1.1. Витоки виникнення ризиків в економічній діяльності


Поняття ризику в господарській практиці існувало вже у стародавні часи. Очевидно тому воно є звичним в буденній мові. Його ми застосовуємо щоденно у найрізніших життєвих ситуаціях та по відношенню до найрізноманітніших явищ.

У будь-якому випадку застосування поняття ризику можна зробити висновок, що це поняття зв’язане з невпевненістю у результаті тієї чи іншої дії або рішення.

Однак слід розрізняти ризик як економічну категорію від поняття ризику, що використовується в повсякденній мові. Господарський ризик як економічна категорія розглядався в різних економічних теоріях. Класична теорія ризику при дослідженні підприємницького прибутку (Сеніор, Мілль) спочатку ще розрізняла в структурі останнього процент( як частку на вкладений капітал), “заробітну плату” капіталіста, та, нарешті, плату за ризик (як компенсацію можливого ризику, пов’язаного з підприємницькою діяльністю). Згодом багато хто з економістів (Самюєль Род, Селігман, Сей, Кларк та ін.) пояснювали підприємницький прибуток винятково з позицій ризику, тобто як оцінку ризику, зв’язаного з підприємницькою діяльністю.

У вітчизняній економічній науці та практиці господарювання ще слабко розроблені методи оцінки ризику стосовно до тих чи інших виробничих ситуацій та видів діяльності, відсутні практичні рекомендації про способи зменшення ризику.

Теорія господарського ризику не повністю склалася і в країнах зі сформованою ринковою економікою. Але існують окремі види підприємницької діяльності, в яких ризик піддається розрахунку, оцінці, і де методи визначення міри ризику відпрацьовані теоретично й практично. Це перш за все страхування майна, здоров’я та життя, лотерейна та ігорна справа. Застосовані у цих видах діяльності методи оцінки ризику, як правило, неможливо використовувати в інших сферах підприємництва.

З формуванням ринкових відносин в Україні актуальними стають питання розвитку теорії господарського ризику та практичного її застосування в діяльності суб’єктів господарювання. Це обумовлено тим, що підприємницька діяльність у ринковій економіці здійснюється в умовах невизначеності та підвищеного ризику. Завдання справжнього підприємця полягає не в тому, щоб шукати справу із наперед передбаченим результатом, а справу без ризику. При такому підході в ринковій економіці можна зовсім опинитися поза справою та без справи. Підприємець повинен не запобігати неминучому ризику, а вміти відчувати ризик, оцінювати його міру і не переступати допустимі межі.

У ринковій економіці доводиться вчитися здійснювати підприємницьку діяльність в умовах зростаючої невпевненості ситуації та мінливості економічного середовища. Пояснімо докладніше. У підприємця постійно виникає неясність та невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату, а, отже, зростає ризик, тобто небезпека невдачі, непередбачених втрат. Пов’язано це з особливостями підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.

При командно-адміністративній системі економічні обставини формуються “згори” у наказному порядку у вигляді набору наступних правил та норм: плани, програми, постанови, інструкції, державні ціни, фонди, ліміти, наряди, тарифи та ін. В цих умовах господарювання ризик пов’язаний з невиконанням державних планів, порушенням договірних зобов’язань, недостатньою поставкою сировини та ін., обумовленими найчастіше недотриманням правил та норм господарської діяльності.

Ринкова економіка посилює ризик у господарській, тобто економічній діяльності, що пов’язано з характером ринкових відносин між економічними суб’єктами. Ринкова економіка - це економіка, заснована на відносинах, що виникають при купівлі-продажу товару на ринку, де зустрічаються попит як представник споживання і пропозиція як представник виробництва. У ринкових відносинах беруть участь різні економічні суб’єкти. До них відносяться окремі фізичні особи (підприємці, споживачі, інвестори, вкладники, фермери, продавці, покупці) та юридичні особи (господарюючі суб’єкти). Господарюючі суб’єкти на ринку представлені підприємствами різних форм власності, акціонерними товариствами, біржами, фондами, банками, асоціаціями, концернами та іншими юридичними особами. Економічні суб’єкти ринкової економіки виступають як продавці й покупці.

СУБ`ЄКТИ РИНКОВОЇ - фізичні та юридичні особи, які вступають в економічні відносини товарообміну та

ЕКОНОМІКИ послуг в одних випадках як споживачі, в інших - виробники

Таким чином, в основі ринкових відносин лежать відносини між продавцями й покупцями по задоволенню їх інтересів. Продавець намагається продати свою пропозицію, свою продукцію. Покупець прагне реалізувати свій попит, купити необхідну продукцію.

В основі функціонування ринкової економіки лежать такі принципи:

рівність виробників (продавців) та споживачів (покупців) перед зовнішніми факторами;

рівновага цін (процентних ставок, курсів) на основі збалансування попиту й пропозиції;

економічне регулювання самостійних дій суб’єктів ринкових відносин (виробників, продавців, посередників, споживачів, покупців);

використання юридичних законів для економічного регулювання.

Тому сутність ринкових відносин полягає в тому, що виробники й продавці повинні бути абсолютно вільними і діяти на свій страх та ризик, орієнтуючись лише на державні й ринкові регулятори.

Тому в економічній літературі зустрічається ствердження, що ризик-це перш за все економічна свобода. Над підприємцем можуть стояти тільки закон та запроваджені ним обмеження. Державне регулювання в умовах ринку призводиться переважно до встановлення норм здійснення підприємницької діяльності та до податкової системи. Все інше визначається виробником і споживачем.


ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО - податкове законодавство;

РЕГУЛЮВАННЯ - фінансово-кредитне законодавство;

РИНКОВИХ - цінові обмеження;

ВІДНОСИН - державні програми;

- антимонопольні заходи;

- трудове законодавство.

Крім державних існують ринкові регулятори. Першорядну роль у системі останніх відіграє ціна. Ціна-це грошове вираження вартості (мінової вартості) товару. Вартість товару являє собою упредметнену у товарі працю. При збіжності попиту на товар з його пропонуванням в умовах товарно-грошових відносин ціна відповідає вартості. Ціна має дві межі: нижча й верхня. Нижчою межею ціни виступає собівартість виробленого товару; верхня межа ціни визначається попитом на даний товар.

Отже, говорячи про свободу економічну, розуміють свободу у вирішенні основних економічних питань - ЩО, ЯК та ДЛЯ КОГО виробляти.

Однак свободі одного підприємця водночас буде супутником і свобода інших підприємців, які вільні купувати чи не купувати його продукцію, пропонувати за неї свої ціни, продавати йому за визначеною ціною свою продукцію, диктувати свої умови угоди.

При цьому, звичайно, ті, з ким доводиться вступати у господарські відносини, прагнуть перш за все до своєї вигоди, а вона може стати шкодою для інших. До того ж підприємець-конкурент взагалі намагається витиснути свого опонента з ринку.

Отже, підприємцю доводиться мати справу з невизначеністю та підвищеним ризиком, розплачуючись цим за свою економічну свободу.

Економічна свобода - головна вимога ринкової економіки. Вона означає для:

ВИРОБНИКА - вибір вироблюваної продукції;

СПОЖИВАЧА - придбання товару;

ПРОДАВЦЯ - запитувану ціну;

ПОКУПЦЯ - згоду платити таку ціну;

РОБІТНИКА - вибір місця роботи;

БУДЬ-ЯКОЇ ЛЮДИНИ - засіб отримування доходу.


Завдяки економічній свободі та бажанню одержати прибуток з’являється безліч суб’єктів ринкових відносин, в результаті чого виникає конкуренція. Вона знаходить своє виявлення на ринку товарів та послуг, праці, капіталу, між галузями, територіями й державами.

КОНКУРЕНЦІЯ є цивілізованою формою боротьби за існування, головний засіб підвищення ефективності виробництва та в цілому всієї економічної системи.

Отже, в ринковому середовищі саме життя, процеси виробництва, розподілу, обміну, споживання продукції навчають правилам поведінки при наявності невизначеності та ризику, заохочують за їх знання та сурово наказують за незнання.

Підприємець змушений вивчати ризик, що виникає при виробництві, закупівлі, продажу продукції та в інших видах діяльності підприємства.

Господарчі керівники зіштовхувались і в директивній економіці з виробничним, збутовим, постачальним ризиком. Але ризик у ринковій економіці набуває зовсім іншого характеру. У сучасних умовах його характер визначається ще й поєднанням факторів ринкового та неринкового типів. За таких умов наявних знань й навиків поведінки недостатньо, щоб подолати небезпеку ризику в ринкових відносинах.

Сьогодні актуальність проблем керування господарським ризиком є дуже значною. Вчені багатьох країн займаються різними аспектами проблем ризику. Інтенсивні дослідження проводяться в США, Німеччині, Японії, Англії, Франції, Нідерландах, а також різними міжнародними організаціями.


^ 1.2. Прийняття рішень в умовах невизначеності й ризику


Ризик притаманний будь-якій сфері людської діяльності. Це пов’язано з багатьма причинами, що впливають на позитивність рішень, які приймаються. Ризик є об’єктивно неминучим елементом прийняття будь-якого господарського рішення, тому що головна характеристика умов господарювання в ринковій економіці - це невизначеність. Управлінські рішення, як правило, приймаються при обмеженій інформації про набір можливих подій, імовірність їх наступання і наслідки кожного ймовірного виходу. Подібна ситуація в 20-ті роки була визначена Френком Найтом як невизначеність у його книзі “Риск, неопределенность и прибыль”, що була видана у 1921р. і не втратила свого теоретичного значення й досі.

Поняття невизначеності в економіці порушується багатьма вітчизняними й зарубіжними вченими. Так, нобелевський лауреат І. Самуельсон у відомому підручнику “Економікс” пояснює: ”...Невизначеність породжує невідповідність між тим, що люди очікують, і тим, що справді діється. Кількісним виразом цієї невідповідності є прибуток (чи збиток)”[26].

Професор П.Хейне у своїй роботі “Экономический образ мышления” відзначає: “...прибутки існують і продовжують існувати: конкуренція не зводить їх до нуля. Однак це відбувається з причини невизначеності, при відсутності якої все, що відноситься до одержання прибутку, було б широко відомо, всі можливості її одержання були б повністю використані, і, отже, прибутки скрізь дорівнювали б нулю. Ті ж міркування стосуються до збитків. Ніхто не зв’язувався б з діловим підприємством, знаючи, що повна виручка не покриє повних витрат. Але майбутнє є невизначеним; події не завжди розвиваються у відповідності з надіями інвесторів; рішення, що приймаються, і дії, що виконуються, виявляються помилковими, тому в дійсності виникають збитки. Оскільки в світі без невизначеності не було б ані прибутків, ані збитків, ми можемо зробити висновок, що прибутки (чи збитки) є наслідком невизначеності”[33].

Теорія прийняття рішень виділяє три можливих ситуації вибору рішення:

1) вибір при визначеності - коли результат рішення детермінований і може бути визначений заздалегідь;

2) вибір в умовах ризику - коли результат заздалегідь точно не може бути відомим, але існує інформація про імовірність розподілу можливих наслідків;

3) вибір в умовах невизначеності - коли результат має випадковий характер і повністю відсутня інформація про імовірність наслідків рішення.

З практичної точки зору межа між другою і третьою можливими ситуаціями не достатньо чітка, якщо ймовірністю вважати так звану суб’єктивну ймовірність - ймовірність як ступінь впевненості людини у здійсненні того чи іншого результату.

Треба чітко розмежувати поняття “ризик” і “невизначеність”. Ризик характеризує таку ситуацію, коли наступання невідомих подій надто імовірне і може бути оцінено кількісно, а невизначеність - коли ймовірність наступання таких подій оцінити заздалегідь неможливо. У реальній ситуації управлінські рішення майже завжди пов’язані з ризиком, що зумовлений наявністю ряду факторів невизначеності, заздалегідь непередбачених.

За відсутністю невизначеності будь-які розходження між виручкою і витратами будуть усунені в процесі конкуренції, а прибуток дорівнюватиме нулю. У реальному світі, що постійно змінюється і тому завжди невизначений, такого не буває.

У книзі “Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, процента и цикла конъюнктуры)” Й. Шумпетер[39] пише, що коли ризики не враховувати у господарському плані, то вони стають джерелом з одного боку, збитків, а з другого, - прибутків. Можна обрати рішення, що містять менше ризику, але при цьому меншим буде і прибуток, що одержується.

Ризики - обов’язковий атрибут функціонування суб’єктів ринкової економіки. Сама по собі наявність ризику, що супроводжує діяльність того чи іншого ринкового суб’єкта, не є надбанням чи недоліком. Більше того, відсутність ризику, тобто небезпеки настання непередбачених та небажаних для суб’єкта наслідків його дій, як правило, зашкоджує економіці, підриває її динамічність та ефективність. Це пов’язано не тільки з тісним зв’язком між прибутковістю та ризикованістю. Справа в тому, що в умовно “безризиковій” економіці дуже зменшується сфера самореалізації людей, які схильні до підприємництва. Наявність ризику виступає постійним та сильнодіючим фактором руху підприємницької сфери економіки й обумовлює також економічний прогрес у суспільстві.

Невизначеність і ризик у господарській діяльності відіграють важливу роль, вміщуючи в собі протиріччя між планованим і дійсним, тобто джерело розвитку підприємницької діяльності.

Ризиків у господарській діяльності в умовах ринкових відносин уникнути не можна. Для одержання економічного прибутку доводиться свідомо йти на прийняття ризикового рішення.

Прийняття рішень за умов невизначеності характеризується тим, що неможливо однозначно передбачити наслідки цих рішень, хто б їх не прогнозував. Тобто розглянуті варіанти будь-якої економічної діяльності є варіантами з різним (за розміром) рівнем сподіваного прибутку і характеризуються різною імовірністю (об’єктивною чи суб’єктивною), що цього прибутку буде досягнуто власне на цьому сподіваному рівні. Така непевність призводить до того, що прибуток стає випадковою величиною, котру можна максимізувати лише за умов прийняття ряду гіпотез та коли у менеджера наявна певна схильність до ризику як міри.

Ось як з позиції теорії ризиків у [17] пояснюється співвідношення ризику й доходу і дається відповідь на питання “чому різні інвестиції мають різну віддачу”.

Одні інвестиції приносять високий доход, інші –низький. Звичайно, важко сподіватися на високі доходи, коли справа цілком певна. Але коли пропонують вкласти гроші в ненадійну або ризиковану справу, тоді цілком слушно вимагати високий доход. Іншими словами, інвестори повинні одержувати компенсацію за ризик. Отже, співвідношення між ризиком і доходом полягає в тому, що віддача від вкладених грошей повинна пропорційно відповідати ризикованості вкладу.

Низький ризик пов`язаний з низькими доходами, високий - з високими. Взаємозалежність ризику й доходу показана на рис. 1.1.


Лінія ризику/

Очікуваний доход доходу

Y1


Y2

Y3


X X2 Ризик

Рис. 1.1- Співвідношення ризику і доходу.


Коли ризику немає, інвестори одержують доход Y3, за ризику X1 доход буде Y2,інвестори одержать доход Y1. У звичайних умовах низький ризик приводить до низької віддачі, високий ризик пов`язаний з високими доходами.

У фінансах ризик визначається рівнем мінливості сподіваних доходів, що трапляються у ряді значень, коли вони відхиляються від характерної середньої величини. Наприклад, середньоарифметичне ряду 1,2,3 - 2, а ряду 1,3,6 -3. Друга послідовність вважається більш мінливою за першу. Чим вище мінливість, тим вищий рівень ризику.

Інший фактор, що впливає на рівень ризику, - час. Готівка важить для інвестора більше, ніж гроші у майбутньому. Коли інвестор дає гроші в борг, завжди є ризик або непевність, що гроші повернуться. Щоб позикодавець ризикував розлучатися зі своїми грошима, він має отримувати добру компенсацію. Наведемо приклад допоможе зрозуміти вищесказане.

ПРИКЛАД. Особа має 10000 ум. од. готівкою і 1000 ум.од. віддає в борг або інвестує. Отже, вона міняє гарантовану готівку на певний майбутній доход і може вимагати 100 ум. од. доходу за позику 1000 ум.од. Віддача дорівнює 10 % ( 100 ум.од. / 1000 ум.од.).

Інвестор далі не охоче розлучається зі своїми грошима. Якщо в нього попросять позичити ще 1000 ум.од., він може вимагати 110 ум.од. доходу, щоб покрити зростаюче небажання поступатися гарантованою готівкою в обмін на ризиковані майбутні доходи. У такому випадку віддача зросте до 10,5% (210ум.од./2000ум.од.), за принципом: завтра ризикованіше, ніж сьогодні. Чим більше грошей вкладається, тим вищий ризик, і інвестори хочуть компенсації за такий ризик. Іншими словами, коефіцієнт віддачі (ставка дисконту) зростає із зростанням ризику вкладання дедалі більших сум в активи, що дають доход у майбутньому. На цьому простому прикладі показано, що коли ризик або непевність зростають, збільшується доходність, на яку сподіваються.

Отже, аналіз ризику і віддачі є основою всіх оцінок доцільності капіталовкладень ті прийняття рішень. Порівнюючи рівень ризику із сподіваними доходами, можна визначити, чи слід вкладати гроші у певний проект і чи буде він прибутковіший за інші. Завжди існує співвідношення ризику і доходу. Загалом, чим вищий рівень ризику, тим більшого доходу сподіваються. І навпаки.

Ризик у господарській діяльності має об’єктивну основу із-за невизначеності зовнішнього середовища по відношенню до підприємства. У книзі “Риски в предпринимательской деятельности” [16] автори М.Г.Лапуста і Л.Г.Шаршукова відзначають, що зовнішнє середовище вміщує в себе об’єктивні економічні, соціальні і політичні умови, в рамках яких фірма здійснює свою діяльність і до динаміки яких вона повинна пристосовуватися. Невизначеність ситуації обумовлена тим, що вона залежить від безлічі змінних. Об’єктивність ризику пов’язана з наявністю факторів, існування яких не залежить від дій господарника.

Крім об’єктивної існує суб’єктивна сторона ризику. Ризик у господарській діяльності завжди суб’єктивний, оскільки він реалізується через людину. Така точка зору має сенс, бо саме людина оцінює ситуацію, формує безліч можливих ісходів і оцінює ймовірність їх здійснення, здійснює вибір із безлічі альтернатив. Крім цього, сприймання ризику залежить від кожної конкретної людини: для одного надана величина ризику є припустимою, а для іншого - неприпустимою.

По відношенню до ступеня ризику господарюючі суб’єкти і громадяни поділяються на підприємців, інвесторів, спекулянтів і гравців.

ПІДПРИЄМЕЦЬ - вкладає свій власний капітал при певному ризикові.

ІНВЕСТОР - при вкладенні капіталу, більшою частиною чужого, думає передусім про мінімізацію ризику, тобто це посередник у фінансуванні капіталовкладень.

СПЕКУЛЯНТ - готовий йти на певний, заздалегідь розрахований ризик.

ГРАВЕЦЬ - готовий йти на будь-який ризик (ва-банк).

Суб’єктивність ризику пов’язана з таким поняттям, як діловий ризик. Саме успіх підприємця значною мірою залежить від відношення до ділового ризику.


^ 1.3. Діловий ризик та підприємницька діяльність


Діловий ризик є важливою складовою часткою теорії і практики управління. Перехід вітчизняної економіки до ринкових умов зробив актуальними теоретичні й практичні розробки питань управління в ситуаціях з ризиком. Орієнтування економіки країни протягом довгого часу на переважно екстенсивний розвиток, високий ступінь централізації управління, панування адміністративних методів управління не ставили до життя питання про врахування невизначеності й ризику. Крім того, у підприємств не було бажання й інтересу йти на ризик, змінювати існуючу технологію виробництва. Звідси зрозумілі й причини відсутності стійкого інтересу до проблеми господарського ризику [21].

Сьогодні ще відсутнє однозначне розуміння сутності ділового ризику. Це пояснюється тим, що ризик - складне явище, що має багато не співпадаючих, а іноді протилежних реальних підстав. Це обумовлює можливість існування безлічі різних точок зору.

У словнику Вебстера “ризик” визначається як “небезпека, можливість збитків та шкоди”. Тобто ризик відноситься до настання якоїсь несприятливої події.

У психології терміну “ризик” відповідають три основні взаємопов’язані визначення:

 ризик як міра очікуваної несприятливості в діяльності, що визначається ймовірністю невдач та ступенем несприятливих наслідків при цьому;

 ризик як дія, що загрожує суб’єкту втратою (травма, шкода і т. ін.). Тому при класифікації ризиків виділяють виправданий та невиправданий ризик;

 ризик як ситуація вибору між двома можливими варіантами дії: менш приваблива, але більш надійна, та більш приваблива, але менш надійна (він пов’язаний з можливими несприятливими наслідками) .

Виходячи з цього, ризик можна визначити як “звертання до діяльності при відсутності впевненості в досягненні її мети” [ 36 ].

Під ризиком розуміється дія, спрямована на привабливу мету, досягнення якої обтяжено для людини елементами загрози втрати, небезпеки (травми, захворювання, смерть і т. ін.).

Поєднання цих підходів створює можливість розглядати ризик як ситуативну характеристику діяльності, що об’єднує невизначеність результату та можливі несприятливі наслідки у випадках невдачі.

Ризик є однією з характерних рис підприємницької діяльності. Що таке підприємницька діяльність, хто може з нею впоратися, якими якостями при цьому треба володіти?

Вперше слово “підприємництво” ввів в економічне життя французький економіст Ричард Кантильйон у Х YІІ віці.

У теперішній час існує таке визначення:


ПІДПРИЄМНИЦТВО - це ініціативна самостійна діяльність громадян та їх об’єднань, спрямована на отримання прибутку, що здійснюється на свій ризик і під майнову відповідальність.


Підприємницька здатність є фактором, рухомою силою виробництва.


^ ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА:


ЗЕМЛЯ - всі натуральні, “дарові блага природи”, що застосовуються у виробничому процесі (орані землі, ліси, родовища мінералів і нафти, водні ресурси);


КАПІТАЛ - всі вироблені засоби виробництва, тобто всі види інструментів, машини, обладнання, фабрично-заводські, складські, транспортні засоби та мережа збуту, що використовуються у виробництві товарів та послуг і доставці їх до кінцевого споживача;

ТРУД - це широкий термін, який використовує економіст для визначення всіх фізичних та розумових здібностей людей, які застосовуються у виробництві товарів і послуг (за винятком підприємницької здібності);

ПІДПРИЄМНИЦЬКА - ініціатива в об’єднанні землі, капіталу, праці в єдиний процес виробництва;

ЗДІБНІСТЬ здатність йти на ризик часом, працею, діловою репутацією, вкладеними коштами, приймаючи основні рішення в процесі ведення бізнесу - рішення ЩО, ЯК, і ДЛЯ КОГО виробляти;

новаторство, яке створює в суспільстві матеріальний прогрес.

Що примушує працювати такий великий й складний організм, як ринкова економіка? Це - люди. Серед здібностей , які людина застосовує на практиці, є такі: здоровий сенс та вміння йти на ризик, здатність керувати й використовувати свої можливості для досягнення визначеної мети. Сума цих здібностей становить ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ЗДІБНІСТЬ. Її з повним правом можна назвати четвертим фактором, рушійною силою виробництва.

Звичайно, не всі з нас мають ці якості. Деякі люди люблять, щоб їх життя йшло по раз і назавжди встановленому зразку, і не бажають нічого змінювати, інші прагнуть більше підкорятися, а не керувати. Нарешті, діяльність підприємців в будь-якій галузі економіки і взагалі в будь-якій сфері людського життя називається ПІДПРИЄМНИЦТВОМ.

Кожне суспільство незалежно від його соціально-економічного ладу, існуючих форм власності має на меті найбільш ефективно вирішувати основні й взаємопов’язані проблеми ЩО? ЯК? ДЛЯ КОГО? Світовий досвід сучасного господарства показує:

- виробляти необхідно таку продукцію, яка користується попитом, яку можуть і бажають придбати споживачі;

-“ЯК виробляти” визначається конкуренцією між різними виробниками; виробляти слід з найбільшою ефективністю продукцію високої якості при мінімальних затратах і за низькою ціною;

- “ДЛЯ КОГО виробляти” - обумовлено розміром заробітної плати та доходами членів суспільства; товар виробляється для того споживача, який здатний його придбати, хто має і розпоряджається відповідною сумою грошей.

У ринковій економіці оптимальне вирішення цих питань невід’ємно пов’язане з розвитком підприємницьких здібностей у господарників.

Умови для цього розвитку наступні:

 Створення законодавчої та нормативної бази:

- надання всім господарчим суб’єктам гарантії у зберіганні їх власності;

- виключення можливості націоналізації, експропріації;

- створення всім учасникам ринкових відносин рівних прав і надання повної економічної свободи;

- недопущення втручання органів державного управління в діяльність підприємств.

 Конкурентний режим господарювання.

 Формування елементів ринкової інфраструктури.

 Заохочення і розвиток дрібного підприємництва, створення сприятливого економічного середовища.

Підприємництво в ринковому господарстві реалізується на перетині економіки, політики, техніки, юриспруденції, психології та етики. Щоб забезпечити оптимальне поєднання факторів виробництва, підприємець повинен постійно стежити за змінами кон’юнктури ринку, приймаючи рішення в умовах нестачі інформації, а тому постійно ризикує. Він працює у системі багатьох взаємопов’язаних сфер впливу. Практично всі рішення, що приймаються ним на майбутнє, мають ознаки невизначеності.

Таким чином, враховуючи специфіку підприємницької діяльності та необхідність, як правило, приймати рішення в умовах ризику, підприємець для досягнення успіху опановує поступово нові моменти ділового ризику. Діловий успіх підприємця визначається багатьма факторами як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру.

Протягом довгого часу панувало переконання, що для успішного керування потрібні лише такі риси людини, як інтелект, освіта й аналітичні здібності. У середині 70-х років відбулася переоцінка цінностей і було виявлено, що для успіху в підприємницькій діяльності важливими є й інші якості. Це, перш за все, діловий досвід, творчий підхід, цілеспрямованість та кругозір і т. ін. [21]. Саме ці якості є головними в діяльності в умовах ринкової економіки.

Ризик виступає невід’ємною рисою всіх аспектів підприємництва - особистого, економічного, організаційно-управлінського. Готовність до ризику - стійка характеристика підприємця. Вона органічно пов’язана з такими якостями: активність, імпульсивність, схильність до інновацій, прагнення до успіху, лідерства, стійкість до стресів, орієнтація на незалежність, економічна свобода й творча продуктивність, вміння оперативно знаходити й аналізувати інформацію, тверезо оцінювати свої можливості, стан навколишнього середовища, параметри теперішніх і майбутніх споживачів та контрагентів, підвищена інтуїція та відповідальність за прийняття та реалізацію рішень.

Люди, які мають здібності до ризику в межах необхідних суспільних регламентацій, - це цінний людський ресурс стійкого розвитку національної економіки. Існує таке поняття, як РИЗИК-ТЕЙКЕР, тобто людин, здатна до ризику.

ГОЛОВНІ РИСИ РИЗИК-ТЕЙКЕРА - сміливість, нестандартність вчинків, незалежність, незвичайність, динамічність, схильність до експерименту, але водночас: тверезий розрахунок, спроможність багатосторонньо й швидко оцінювати обстановку, миттєво реагувати на зміну обставин, творчо оцінити можливий кінцевий результат.

Можна перевірити себе на схильність до ризику за допомогою тесту.


^ ЯК ПІДГОТУВАТИ РИЗИК-ТЕЙКЕРА ?

Тест визначає, наскільки дана людина схильна до підприємництва, нестандартного рішення, орієнтована на ризиковану поведінку.

Відповідайте по пунктах “так” або “ні”.

1. Я б ризикнув почати власну справу, а не працювати на когось ще.

2. Ніколи не піду на таку роботу, де багато подорожей.

3. Якщо я став би грати, то ніколи не робив би малих ставок.

4. Мені подобається покращувати своє життя за допомогою ідей.

5. Ніколи не покину роботу, якщо не буду впевнений, що є інша.

6. Я не схилений піти на ризик, щоб розширити свій кругозір.

7. Знаючи, що якась конкретна нова справа може закінчитися невдачею, я не став би вкладати в неї засоби, навіть знаючи, що прибуток (виграш) може бути великий.

8. Не хотів би випробувати в житті якомога більше.

9. Не відчуваю в собі особливої потреби збуджуючих подіях.

10. Не володію великою енергією.

11. Я можу достатньо просто давати багато прибуткових ідей.

12. Я ніколи не став би сперечатися на суму, якої зараз у мене немає.

13. Мені подобається пропонувати нові ідеї або концепції, коли реакція на них, наприклад, мого начальника, непередбачена.

14. Я готовий брати участь лише в таких угодах, що достатньо ясні й певні.

15. Менш надійна праця з більшим доходом мене привертає більше, ніж надійна із середнім.

16. За характером я не дуже незалежний.

Якщо Ви відповіли “так” на пункти 1, 3, 4, 8, 10, 11, 13, 15, дайте кожній відповіді по 1 очку.

Якщо Ви відповіли “ні” на питання 2,5,6,7,9,12,14,16, також дайте кожній відповіді по 1 очку.

Якщо сума очок 13 і вище, Ви, очевидно, схильні до підприємницького ризику і володієте певними рисами ризик-тейкера.

А тепер другий тест, запропонований американськими фахівцями [36]:

“Ви любите ризик чи ні?”

Тест складається з двох частин. У першій частині необхідно відповісти на 14 питань, розподіляючи відповіді на чотири категорії: часто, іноді, рідко, ніколи.

1. Я люблю таку роботу, в якій постійно доводиться випробувати нові підходи й варіанти.

2. Люблю “висовуватись” навіть у тих випадках, коли це не дуже виправдано.

3. Віддаю перевагу запобіганню таким ситуаціям, у яких я почуваю себе не на висоті.

4. Люблю порушувати правила і діяти непередбачено.

5. Я піклуюсь про враження, яке справляю на інших людей і мене цікавить, що вони думають про мене.

6. Я завжди серйозно промірковую наслідки своїх дій.

7. Коли я випробую щось нове, то завжди нервую.

8. Люблю потрапляти в нові ситуації, в яких можна випробувати нові можливості.

9. Я намагаюсь запобігати ситуаціям та заняттям, які в мене викликають трохи занепокоєння.

10. Беручись за якусь нову справу, я завжди непокоюся про успіх.

11. Я не відчуваю себе ніяково в розмові з незнайомцями.

12. Я не хочу, щоб ті, хто оточують мене, вважали, що дивна й химерна людина.

13. Звичайно я хвилююсь з того, щоб не сказати або не вчинити щось не так.

14. Не люблю виступати перед великою аудиторією.

Друга частина вміщує 18 і на кожне з них треба відповісти тільки: згоден або не згоден.

1. Не люблю непередбачених подій.

2. Відправляючись на вокзал, я віддаю перевагу тому, щоб вийти хвилин на 10-15 раніше.

3. Не люблю братися за роботу, в якій може бути багато непередбачених труднощів.

4. Чого більш за все боюсь, так це невдач.

5. Люблю діяти за наіттям, навздогад.

6. Часто люблю виголошувати нетрадиційні погляди й діяти не загальноприйнятим чином.

7. Життя - це боротьба, і якщо ви бажаєте вижити, то ніколи не втрачайте пильності.

8. Перешкоди я сприймаю скоріше як можливість випробувати й перевірити себе, ніж як прикру заваду.

9. У наш важкий час обережність потрібна як ніколи.

10. Життя - це мандрівка, а мандрівка не буває без пригод.

11. Хотілось би, щоб моє життя проходило гладко й без непередбачених подій.

12. Мені подобається робота, пов’язана з різноманітними завданнями, в якій можна зустрітися з несподіваними складними проблемами, навіть з небезпекою.

13. Якщо в роботі я можу здаватися комусь людиною, що каже недостатньо компліментів, то мене це обходить.

14. Іноді виголошую такі думки, що подобаються не всім, хто мене оточує.

15. Я хотів би стрибнути з парашутом.

16. Якщо мені запропонують чудову нову роботу, для якої в мене недостатньо знань або досвіду, я все ж спробую взятися за неї.

17. Озираючись назад, бачу, що моє життя було повне пригод та ризику.

18. Якби мені надали вибір, провести життя у морі, тиші й достатку, або випробувати багато чого в бурному житті, то я вибрав би друге.

^

Підсумуйте свої бали:


Запитання

Часто

Іноді

Рідко

Ніколи

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

5

5

1

5

1

1

1

5

0

1

4

1

1

1

3

4

2

4

2

2

2

4

2

2

3

2

2

2

2

2

3

2

3

3

3

2

3

3

2

3

3

3

1

0

4

0

4

3

4

0

4

4

1

4

4

4




Запитання

Згоден

Не згоден

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

1

1

2

0

4

4

1

5

1

4

1

5

5

5

5

4

4

4

4

2

4

4

1

0

4

0

4

1

4

0

1

0

1

1

0

0

Ось характеристика різного відношення до ризику.

109-137 балів Ви любите ризик і віддаєте перевагу тій роботі, тій ситуації, що запобігається більшістю людей. Ви любите зміни в житті, види спорту, пов’язані з небезпекою, схильні до ризикованих справ. Життя над прірвою дає вам особливе задоволення і служить розрядкою напруження. Ви спочатку дієте, а потім думаєте, і про це часто жалкуєте. Ви нудитеся, якщо в житті немає ризику, небезпеки, змін. Своїм колегам ви часто здаєтесь агресивним, вони вас побоюються.

63- 108 балів У житті й роботі ви полюбляєте все незвичайне. Віддаєте перевагу енергійним видам спорту. Ризик стимулює вас, надає вам силу. Багато ваших успіхів і досягнень засновані на ризикованих рішеннях. Але в той же час у деяких ситуаціях ви віддаєте перевагу спокою та надійності. У невизначеній або небезпечній ситуації ви спочатку, як правило, її досліджуєте, перш ніж приймати рішення. Ви вмієте холоднокровно виплутатися з небезпечної ситуації. Рішення ви приймаєте самостійно й згодні нести за це відповідальність. Ви рідко прислуховуєтесь до чужих порад.

22-62 бали Ви потайлива ті обережна людина, що віддає перевагу тихому й спокійному життю. Ви любите життя, що тече за розкладом, без несподіванок. Ви обережні, запобігаєте ризику, новим ситуаціям. Часто ви боїтеся невдач, “втрати обличчя”. При появі нової проблеми ви перш за все думаєте про катастрофічні наслідки, що можуть наступати, коли ви з нею не впораєтеся. Ви думаєте: “Це мені не по зубах”. Тому ви часто ухиляєтесь від прийняття рішень у гострих ситуаціях. Ви втрачаєте багато того, що могло б збагатити ваше життя та сприяти вашій кар’єрі. Багато зусиль ви витрачаєте на сумніви в своїх силах. Часто ви перебільшуєте складність і небезпеку ситуації. Вам потрібно навчитися бути більш впевненим, більш безтурботним і, нарешті, більш хоробрим.

У діяльності ризик - тейкера завжди виявляється незалежність, завзятість думки, вчинків. Головний його ворог - рутина, застій.

Впевненість ризик-тейкера заснована на вмінні й точному розрахунку. Ризик - тейкер, з висловом психологів, “ніколи не стрибне з мосту, поки не переконається, що парашут працює” [ 37 ].

З розвитком ринкових відносин в Україні, безумовно, буде посилюватися невизначеність (попит, ціни) та конкуренція. Щоб вижити за цих умов, менеджерам підприємств слід упроваджувати нові технології та технічні новинки, приймати сміливі й нетрадиційні рішення, але це підвищує ступінь економічного ризику. Отже, слід навчитися прогнозувати події, оцінювати ступінь ризику, йти на нього, але не виходити за межі припустимого. Основні завдання під час прийняття економічних рішень - це врахування ризику, керування ним (менеджмент ризику), зведення його до прийнятних меж (а не його виключення), зниження можливих збитків.


^ КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ


 суб’єкти ринкової економіки;

 принцип державного регулювання ринкових відносин;

 економічна свобода;

 підприємництво;

  • фактори виробництва;

  • ризик - тейкер.



ВИСНОВКИ


1. Ризик в економічній діяльності підприємств є неминучим. Ринкова економіка посилює господарський ризик, він виступає немов би платою за економічну свободу. В сучасних умовах розвитку економіки в нашій країні характер господарського ризику визначається поєднанням факторів ринкового і неринкового типу.

2. У ринковій економіці оптимальне вирішення основних економічних питань нерозривно пов’язане з розвитком підприємницьких здібностей у господарників. Підприємницьку здібність розглядають як фактор виробництва разом з іншими факторами: землею, капіталом, працею. Підприємець поєднує фактори в єдиний процес виробництва товарів та послуг, ризикуючи понести збитки.

3. Кожний учасник ринкових відносин позбавлений гарантій безпрограшу в своїх діях і постійно ризикує, приймаючи рішення в умовах невизначеності.

Поняття “господарський ризик” зв’язане з поняттям “невизначеність”.

Ризик характеризує ситуацію, коли настання невідомих подій надто певне і може бути оцінене кількісно, а невизначеність - коли ймовірність настання таких подій оцінити заздалегідь неможливо. Всі управлінські рішення умовно можна поділити на три види: рішення в умовах визначеності, рішення в умовах ризику, рішення в умовах невизначеності. У ринковій економіці основна частина рішень - рішення в умовах ризику. Ефективність управлінських рішень залежить від вміння менеджера управляти господарським ризиком, тобто передбачати його, оцінити величину і знайти оптимальний спосіб захисту.


^ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ


1. Як давно виникло поняття “господарський ризик”?

2. З чим пов’язаний господарський ризик в умовах командно-адміністративної економіки?

3. Які принципи функціювання ринкової економіки?

4. Який зміст відносин між економічними суб’єктами в ринковій економіці?

5. Що означає вираз “економічна свобода”?

6. Чому в ринковій економіці в господарській діяльності неможливо запобігти ризику взагалі?

7. Навіщо необхідно вивчати теорію господарського ризику?

8. Що таке підприємництво, чи зв’язане це поняття з господарським ризиком?

9. Чим відрізняється господарський ризик від невизначеності?





Схожі:

Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconРозділ аналіз економічних ризиків
Підприємницька діяльність завжди пов'язана з більшим чи меншим рівнем невизначеності, тобто завжди підлягає впливу різних економічних...
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconПрограма З курсу Організація та ефективність реструктуризації підприємств
Розділ Проведення діагностичного аналізу підприємства (ідентифікація, визначення сильних та слабких сторін, можливостей розвитку...
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи «Розрахунок основних техніко-економічних показників діяльності підприємств мет»
«Розрахунок основних техніко-економічних показників діяльності підприємств мет» (для студентів 4,5 курсів денної І заочної форм навчання...
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «банківські ризики І регулювання банківської діяльності»
Суть банківських ризиків. Характеристика зовнішніх І внутрішніх чинників, що зумовлюють появу банківських ризиків
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи «Планування діяльності підприємств водопровідного господарства» з курсу "Планування діяльності підприємств"
«Планування діяльності підприємств водопровідного господарства» з курсу "Планування діяльності підприємств" (для студентів денної...
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconФінансові ризики в інноваційній діяльності підприємства
Оскільки інноваційний ризик не завжди є виправданим, а частіше навпаки, є негативним явищем для підприємств, оскільки несе великі...
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconОсобливості інноваційної діяльності вітчизняних підприємств
На сучасному етапі ринково-економічних відносин, розвиток підприємств характеризується переходом до безперервного інноваційного процесу,...
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconСтрахування фінансових ризиків як механізм надання гарантій суб’єктам підприємницької діяльності
Тому актуальним напрямом дослідження є розробка теоретичного та методичного обґрунтування страхування фінансових ризиків
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconСтрахування фінансових ризиків як механізм надання гарантій суб’єктам підприємницької діяльності
Тому актуальним напрямом дослідження є розробка теоретичного та методичного обґрунтування страхування фінансових ризиків
Розділ Неминучість економічних ризиків у діяльності підприємств iconАнотація Стаття присвячена аналізу причин частого повторення кризових явищ у сфері економічних відносин. Розглянуто необхідність перегляду традиційних економічних знань з урахуванням існуючих системних ризиків. Abstract
Стаття присвячена аналізу причин частого повторення кризових явищ у сфері економічних відносин. Розглянуто необхідність перегляду...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи