Буковинський державний медичний університет icon

Буковинський державний медичний університет




Скачати 359.95 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет
Сторінка1/2
Дата23.06.2012
Розмір359.95 Kb.
ТипДокументи
  1   2

Буковинський ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет


Кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти


" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді

кафедри догляду за хворими та вищоїмед сестринської освіти

"______"___________________200___ р.

протокол №___

Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №6.1


Тема: “Поняття про хірургічну інфекцію. Чиста та гнійна перев’язочні. Організація роботи гнійної перев’язочної і особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями. Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією”.


Навчальний предмет - “Догляд за хворими (практика)”.

2 курс медичних факультетів №1, №2, №3

Спеціальність – 7.110101 “Лікувальна справа”.

Спеціальність – 7.110104 “Педіатрія”.

Освітньо-кваліфікаційний рівень - “Спеціаліст”.

Тривалість - 2 години.

Методичну розробку склав

Доцент, к.м.н. Хомко О.Й.


ЧЕРНІВЦІ - 2007 рік.


^ Актуальність теми


Заняття по цій темі, передбачає інтеграцію вже отриманих студентом знань з питань організації роботи у хірургічному відділенні стаціонару і практичну реалізацію їх у вигляді вмінь і виконання практичних навичок з питань ентерального, парентерального введення медикаментозних препаратів, та роботі студентів у “Чистій” перев’язочній.

Правильна організація роботи у відділенні хірургічного стаціонару, є основою його ефективного функціонування, та запорукою попередження розвитку внутрішньогоспітальної інфекції.

Використання комплексу заходів, спрямованих на попередження поширення інфекції серед хворих та медперсоналу відіграє важливе значення при роботі в гнійному хірургічному відділенні.

^

Навчальна мета



Навчальна мета полягає в необхідності ознайомити студентів 2-го кусу медичного факультету з особливостями практичної роботи, вмінням користуватися обладнанням перев’язочних “Чистого”, підрозділу хірургічного стаціонару, та хірургічним інструментарієм, який використовується у цьому підрозділі загально-хірургічного стаціонару. У студентів також проводиться контроль рівня знань з попередніх тем програми, які стосуються організаційних принципів роботи хірургічного стаціонару. Навчальна мета полягає в необхідності ознайомити студентів 2-го кусу медичного факультету з структурою та обладнанням гнійного хірургічного відділення переліком нормативних зразків документації яка ведеться на даній ділянці медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах країни. Програмою підготовки, також передбачена необхідність засвоєння особливостей догляду за хворими в перев'язочній.


2.1. Студент повинен знати:

  • Основні принципи будови хірургічного стаціонару та практичну організацію роботи в ньому.

  • Вимоги до організації роботи у перев’язочній “чистого” підрозділу хірургічного стаціонару;

  • Що таке рана та яка їх класифікація?

  • Види загоєння ран.

  • Фази протікання ранового процесу;

  • Основні принципи лікування “чистих” ран;

  • Що включає у себе поняття про первинну хірургічну обробку рани і як проводиться з єднання тканин при цьому?

  • Принципи організації санітарно-гігієнічного режиму у хірургічному відділенні стаціонару.

  • Прибирання палат та перев'язочної.

  • Заміна постільної та натільної білизни.

  • Догляд за шкірою хворих при наявності нориць.

  • Накладання різних типів пов'язок.

  • Стерилізація інструментів.

  • Догляд за хворими з гнійними та гнилісними ранами.

  • Промивання ран через катетери та дренажі.


2.2. Студент повинен вміти:


  • Ввиконати: підшкірну ін’єкцію; внутрішньошкірну ін’єкцію; внутрішньо м’язову ін’єкцію; внутрішньовенну ін’єкцію.

  • Перев’язку чистої післяопераційної рани;

  • Виконати накладання: циркулярної бинтової пов’язки; лейкопластирної пов’язки; клеолової пов’язки; пращовидної пов’язки; хрестоподібної пов’язки; спіральовидної пов’язки; повзучої пов’язки; появ`ятки “Чипець”; пов’язки на палець; пов’язки на кисть.

  • Виконати зняття швів з чистої післяопераційної рани.

  • Прибирати палати та перев'язочну.

  • Замінити постільну та натільну білизну.

  • Доглядати за шкірою хворих при наявності нориць.

  • Накладати різні типи пов'язок.

  • Стерилізувати інструменти.

  • Доглядати за хворими з гнійними та гнилісними ранами.

  • Промивати рани через катетери та дренажі.



2.3. Студент повинен опанувати практичні навички:


  • З виконання : підшкірної ін’єкції; внутрішньошкірної ін’єкції; внутрішньом’язової ін’єкції; внутрішньовенної ін’єкції; з виконання перев’язки чистої післяопераційної рани;

  • З накладання: циркулярної бинтової пов’язки; лейкопластирної пов’язки; клеолової пов’язки; пращовидної пов’язки; хрестоподібної пов’язки; спіральовидної пов’язки; повзучої пов’язки; пов`язки “Чипець”; пов’язки на палець; пов’язки на кисть.

  • з зняття швів з чистої післяопераційної рани.

  • Вміти провести об’єктивне обстеження хворих;

  • Зібрати анамнез у пацієнта, або супроводжуючих його людей;

  • Провести об’єктивне обстеження;

  • Надати необхідну невідкладну медичну допомогу пацієнтам;

  • Виконати перев’язку рани ;

  • Провести транспортування хворого ;

  • підготовити необхідний хірургічний інструментарій для виконання первинної хірургічної обробки рани ;

  • Підготовити необхідний хірургічний інструментарій .

  • Вміти провести фіксацію хворого до ліжка, при його збудженні в несвідомому стані;

  • Провести заходи по запобіганню виникнення пролежнів;

  • Виконати прийоми заміни натільної та ліжкової білизни;

  • Виконати зондове харчування хворого;

  • Провести катетеризацію сечового міхура еластичним катетером;

  • Виконати очисну, гіпертонічну, харчову клізми.



поради студенту


Проведення заняття по цій темі, передбачає інтеграцію вже отриманих студентом знань з питань організації роботи у хірургічному відділенні стаціонару. При підготовці до заняття, слід звернути увагу на особливості планування, структури, організації роботи чистого хірургічного відділення, які спрямовані на профілактику ранової інфекції і дати їм характеристику вже на підставі раніше засвоєних знань. У хірургічному відділенні проводиться робота студентів у палатах, повторюються питання з переліку вимог до лікарняної меблі (ліжка, тумбочки, табуретки), та санітарно-гігієнічного стану палат хірургічного стаціонару.

Звертається увага студентів на необхідність відокремлення хворих, що мають гнійні ускладнення, від пацієнтів "чистого" підрозділу хірургічного стаціонару.

Під час проведення заняття, студенти опитуються з питань санітарного режиму у палатах, який включає: щоденне дворазове протирання палат з використанням перекису водню та синтетичних миючих засобів, протирання горизонтальних поверхонь, своєчасне видалення сміття, провітрювання (не менше 3 разів в день ), опромінювання повітря ультрафіолетовим промінням, виконання що недільного, та генерального прибирання палат.

Визначається, яким чином проводиться контроль за дотриманням санітарного режиму, і яку роль в цьому питанні відіграє постова медична сестра хірургічного стаціонару.

Повторюється питання з вимог що до дотримання хворими правил особистої гігієни, особливостей догляду за важкохворими та лежачими пацієнтами: догляду за шкірою, підмиванням, миттям рук, ніг, голови, догляду за порожниною рота.

Під час проведення заняття студенти вдосконалюють свої знання з техніки виконання ін'єкцій.

При підготовці до заняття необхідно звернути увагу на необхідність обережного відношення до хворих, особливо при транспортуванні важкохворих.

Для роботи у “чистій перев’язочній” розбираються основні поняття з питань загоєння ран. Студенти знайомляться з основними методами знеболення при виконанні болючих перев'язках, пов'язаних з видаленням тампонів, дренажів, при опіках (введення анальгетиків, наркотичних препаратів, проведення лікувального наркозу). Під час роботи у перев'язочній “чистої половини” хірургічного стаціонару, студенти повинні суворо дотримуватись вимог асептики та антисептики. Вони беруть участь у накладанні пов'язок, у проведенні перев'язок, знятті післяопераційних швів, пункції серозних порожнин, пункції крупних суглобів, знайомляться з методикою накладання лонгетних пов'язок.

Для ефективного проведення заняття, студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал з питань догляду за хворими у чистому хірургічному відділенні. До основного переліку їх входять: принципи проведення ентерального та парентерального введення лікарських препаратів хворим з хірургічною патологією; поняття про види загоєння ран, та первинну хірургічна обробка; основні різновиди цієї операції, та перелік заходів з контролю за санітарно-гігієнічним режимом у хірургічному стаціонарі.


Основні принципи будови хірургічного стаціонару.


Хірургічний стаціонар складається з декількох відділень: чистого, та гнійного (кожний з них розташований окремо). Відділення повинні бути ізольовані один від одного, мати свій інвентар, обладнання та персонал. Хірургічне відділення повинно бути забезпеченим, центральним опаленням, холодним та гарячим водопостачанням, каналізацією та припливно-витяжною вентиляцією, кондиціонерами. Коридори хірургічного стаціонару повинні бути просторі і зручні для транспортування пацієнтів. Прибирання приміщення повинно проводиться вологим способом, не менш 2 разів на день. До складу типового хірургічного відділення входять: палати для хворих, операційний блок, перев’язочні, та підсобні приміщень (санвузол, їдальня, буфет, кімната для білизни, кімната для медперсоналу та інш.).


Організація хірургічних відділень та їх планування:


  1. площа палат становить 6,5-7,5 м2 на штатне ліжко.

  2. доцільно комплектувати палати 2-4 ліжками.

  3. для особливо важких хворих повинні виділятися палати на 1-го хворого (ізолятор).

  4. Підсобні приміщення (підрозділи хірургічного відділення):

  5. Перев’язочна.

  6. Маніпуляційна.

  7. Санітарний вузол.

  8. Ванна.

  9. Кабінет завідуючого відділенням.

  10. Ординаторська.

  11. Столова.

  12. Санітарні кімнати.

Звичайне відділення розраховане на 60 ліжок: 30 – “чистих” та 30 – “гнійно-септичних”.


Палати та їх облаштування:


  1. Кількість ліжок у палаті повинна становити до 6 одиниць.

  2. Меблі повинні відповідати наступним вимогам:

  • бути зручними для хворого;

  • полегшити персоналу обслуговування хворих;

  • легко переміщуватися;

  • бути зручними для утримання їх в чистому стані;

  • не псуватись від миття та дезинфекції;

  • розміри меблів повинні відповідати віковим особливостям хворих.


Склад меблів у розрахунку на одного хворого:


1). Металеве ліжко з пристроєм для зміни положення тіла - функціональне ліжко;

2). Стіл-тумбочка;

3). Табурет.

Для важких хворих: на кожні 5 ліжок повинен бути 1 надлишковий столик, носилки-каталки (1 на 5-10 ліжок), крісло-каталка (1 на 10-15 ліжок).


Шляхи введення лікарських препаратів.


Лікарські препарати мають місцеву дію на тканини і загальний вплив на організм після їх введення у кровоносне русло. Прийнято розрізняти такі шляхи введення лікарських препаратів у організм:

А) – зовнішній шлях – через шкірні покрови, слизові оболонки, та дихальні шляхи;

Б) – ентеральний шлях – введення лікарських засобів через травний канал;

В) - парентеральний – який проводиться завдяки введенню лікарського засобу поза травним каналом.


Серед ентеральних способів введення, виділяють прийом медикаментів:

  • через рот – пероральний спосіб;

  • під язик – сублінгвальний спосіб;

  • через пряму кишку – ректальний спосіб;

  • через зонд у шлунок - гастральний спосіб.

Парентеральний шлях введення препаратів – здійснюється за допомогою різних ін’єкцій, а також введення безпосередньо у вогнище захворювання: суглоби, серозні порожнини, трахею, бронхи, спинномозковий канал.


Дамо коротку характеристику цим способам введення медикаментозних препаратів.


І ) Введення лікарських препаратів через рот - перорально (per os).

Цей спосіб є найпростішим і має переваги, та такі позитивні особливості :

  • є фізіологічним;

  • зручним у використанні;

  • дає змогу застосовувати різні лікарські форми;

  • найкраще впливає на кишково-шлунковий тракт

Недоліки:

  • введений препарат протягом тривалого часу не всмоктується;

  • не чітко підтримується концентрація препараті у крові;

  • деякі лікарські препарати руйнуються у травному каналі, або печінці;

  • деякі препарати викликають подразнення травного каналу;

  • неможливо їх використання при порушенні акту ковтання;

  • важко вводяться у психічно хворих, збуджених та у дітей.

Перорально вводять: таблетки, порошки, капсули, драже це - тверді пероральні препарати.

Рідкі: мікстури, відвари, настоянки, настої, емульсії.


ІІ) Вводити лікарські препарати можна через пряму кишку (per rectum)

^ Покази: нестримне блювання, непрохідність стравоходу, порушений акт ковтання.

Переваги:

  • безпосередній вплив на слизову прямої кишки (при її захворюваннях);

  • завдяки венозним анастомозам : через гемороїдальні вени та клубові вени

  • обминають ворітну вену та печінку і не руйнуються у ній

  • Недоліки:

  • більшість лікарських препаратів в прямій кишці не всмоктуються

Способи введення: - мікроклізми;

Можна вводити:

  • глюкозу;

  • свічки;

  • хлоралгідрат;

  • крапельне введення.

  • серцеві глікозиди;

  • розчин NaCl 0,9%.


ІІІ) Введення під язик - (sub linguae)

Переваги:

  • добре всмоктування;

  • не руйнується у кишковому тракті;

  1. Введення через фістулу - штучну корицю шлунку (per firstulae), після операції на шлунку.


Зовнішнє застосування.


Для шкіри :

  • Втирання лікарських речовин - введення через шкіру.

  • Змазування - нанесення мазей, паст на ділянки шкіри з ознаками ураження.

  • Припудрювання і присипання - для зменшення подразнення шкіри.


Для слизових оболонок :

  • інгаляційний;

  • введення крапель у кон'юнктевальний мішок (1-2 кр.);

  • введення крапель у ніс. (5-8 крапель водного розчину або 15-20 крапель олійного)

  • введення крапель у зовнішній слуховий прохід (5-8 крапель тримають 10-15 хв.).



  1   2

Схожі:

Буковинський державний медичний університет iconОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи