BБуковинський державний медичний університет icon

BБуковинський державний медичний університет




НазваBБуковинський державний медичний університет
Сторінка2/4
Дата28.07.2012
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
^

ТРАДИЦІЙНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ РУК ПЕРЕД ОПЕРАЦІЄЮ.



1. СПОСІБ СПАСОКУКОЦЬКОГО.

1. 10 хв. миють руки гарячою водою з милом двома щітками.

2. Витирають стерильним рушником.

3. З хв. руки миють в тазу з 0,5% теплим розчином нашатирного спирту до верхньої третини передпліччя.

4. З хв. руки миють в другому тазу з 0,5% розчином нашатирного спирту до середини передпліч.

5. Витирають руки стерильним рушником або серветкою.

6. 5 хв. обробляють руки 70° етиловим спиртом.

7. Нігтьові ложа змазують 5% спиртовим розчином йоду.


^ 2. СПОСІБ АЛЬФЕЛЬДА.

1. 10 хв. миють руки гарячою водою з милом двома щітками (2 щіт. х 5 хв.).

2. Витирають стерильним рушником або серветкою.

3. 5 хв. руки обробляють 96° етиловим спиртом.

4. Нігтьові ложа змащують 5% спиртовим розчином йоду.


^ 3. СПОСІБ ФЮРБРІНГЕРА.

1. 10 хв. руки миють гарячою водою з милом двома щітками.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 3 хв. обробляють руки 70° етиловим спиртом.

4. З хв. обробляють руки 0,5% розчином ртуті дихлориду.

5. Нігтьові ложа змащують 5% спиртовим розчином йоду.

Недолік методу: ртуті дихлорид при взаємодії з йодом викликає дерматит.

^

ПРИСКОРЕНІ (БЕЗВОДНІ) СПОСОБИ ОБРОБКИ РУК ПЕРЕД ОПЕРАЦІЄЮ



1. СПОСІБ БРУНО.

1. 10 хв. обробляють руки 96° етиловим спиртом.

2. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.


^ 2. СПОСІБ ЗАБЛУДОВСЬКОГО.

1. 5 хв. обробляють 5% спирт таніном.

2. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.

Примітка: Застосовуються прискорені (безводні) способи обробки рук в екстремальних ситуаціях.

^

СУЧАСНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ РУК ПЕРЕД ОПЕРАЦІЄЮ



1. ОБРОБКА РУК ПРЕПАРАТОМ С-4 (ПЕРВОМУРОМ).

Приготування розчину: на 1 л розчину беруть:

- 17,1 мл 30-33% розчину перекису водню;

- 6,9 мл 100% та 8,1 мл 85% мурашиної кислоти.

Посуд ставлять у холодну воду на 1-1,5 год., щільно закривають скляною пробкою і періодично струшують. Користуються розчином тільки протягом однієї доби. Для обробки рук використовують 2,4% розчин С-4.

Техніка обробки рук:

1. 1 хв. миють руки водою з милом (без щіток).

2. Витирають стерильним розчином.

3. 1 хв. обробляють руки препаратом С-4 у тазу.

4. Витирають руки стерильним рушником.

Особливість способу: Через кожну годину операції рукавички знову обробляють препаратом С-4.


^ 2. ОБРОБКА РУК РОЗЧИНОМ ЙОДОПІРИНУ.

1. 10 хв. руки миють теплою проточною водою з милом двома щітками.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 3-4 хв. руки обробляють у тазу з 0,1% розчином йодопірину.

4. Витирають стерильним рушником.

5. 5 хв. обробляють руки 70° етиловим спиртом.

6. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.

Особливість способу: Проводиться повторна обробка рукавичок у залежності від етапу операції.


^ 3. ОБРОБКА РУК РОЗЧИНОМ ХЛОРГЕКСИДИНУ БІГЛЮКОНАТОМ (ГІБІТАНОМ).

Приготування розчину. Хлоргексидин випускається у скляних пляшках у вигляді 20% розчину по 500 мл. Перед застосуванням препарат розводять в 70° етиловому спирті в співвідношенні 1:40.

Техніка обробки рук:

1. Руки миють теплою водою з милом.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 3 хв. руки обробляють серветками, змоченими 0,5% р-ном хлоргексидину біглюконату


^ 4. ОБРОБКА РУК ДЕГМІНОМ.

1. 2-3 хв. миють руки теплою водою з милом без щіток.

2. Витирають стерильним рушником.

3. З хв. руки обробляють 1% водним розчином дегміну.

4. З хв. руки обробляють новим тампоном, змоченим 1% дегміном.

5. Висушують стерильним рушником.


^ 5. ОБРОБКА РУК РИТОСЕПТОМ.

1. Руки миють 2 хв. стерильними щітками з милом в теплій проточній воді.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 2 хв. обробляють руки серветкою, змоченою розчином ритосепту.

4. 2 хв. знову обробляють новою серветкою, змоченою ритосептом.


^ 6. ОБРОБКА РУКДІОЦИДОМ.

1. Руки миють теплою водою з милом без щіток.

2. З хв. руки миють у тазу з підігрітим до 40° розчином діоциду 1:5000.

3. Висушують стерильним рушником.

4. 2 хв. руки обробляють 96° етиловим спиртом.

Примітка: Діоцид сушить шкіру, тому після операції треба змащувати руки жирним кремом.

^

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ТАЗІВ ДЛЯ ОБРОБКИ РУК.



1. СТЕРИЛІЗАЦІЯ ТАЗІВ.

Для обробки рук учасників операції застосовуються тази, які стерилізують:

а) паром під тиском в автоклавах по II та III режимах,

б) хімічною стерилізацією розчинами:

- С-4 - 1 хв.

- 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату - 2-Зхв.

- 0,1% йодопіроном - 3-4 хв.

- (1:5000) діоцидом - 3 хв.


^ ОДЯГАННЯ СТЕРИЛЬНОГО ХАЛАТА.


Після обробки рук одним із способів медсестра стерильними руками дістає з бікса стерильний халат, розвертає його, тримаючи на витягнутих руках і слідкуючи, щоб він не торкнувся до нестерильного предмету, обережно одягає руки в рукави і накидає на себе халат спереду. Зав'язки на рукавах медсестра зав'язує сама, туго обгорнувши ними зап'ястя 2-3 рази. Санітарка, стоячи позаду сестри, натягує халат, заклавши одну полу за іншу, і зав'язує позаду зав'язки. Медсестра дістає з правої кишені пояс і тримає його так, щоб кінці його звисали з боків і не торкались до халата. Санітарка ззаду підхоп­лює кінець пояса і зав'язує його, не торкаючись халата та рук медсестри.


^ ОДЯГАННЯ СТЕРИЛЬНИХ ГУМОВИХ РУКАВИЧОК.


Відвернувши край лівої рукавички назовні і тримаючи її правою рукою за відворот великим пальцем від себе, медсестра натягує рукавичку на ліву руку так, щоб відворот рукавички захопив кінець рукава халата. Потім лівою рукою в рукавичці відвертає край правої рукавички і, підвівши пальці під відворот, щоб не торкнутись руки, натягує рукавич­ку на праву руку, також захопивши відвернутими краями кінець рукава халата. Після одя­гання медсестра обробляє рукавички кулькою, добре змоченою 96° етиловим спиртом.


^ Хірургічним інструментарієм - називається сукупність інструментів та механічних пристроїв, призначених для виконання оперативно-технічних прийомів, маніпуляцій в операційних блоках, перев’язочних а також для проведення діагностичних заходів.

Більшість інструментів виготовлено з металу спеціального призначення (вуглецева інструментальна сталь з нікелевим або хромовим покриттям). Розширюється використання інструментів виготовлених з титану та його сплавів, які мають високі антикорозійні властивості і приваблюють міцністю та легкістю. Хірургічний інструментарій класифікується по таким ознакам:

  1. Інструментарій для роз’єднання тканин (скальпелі, ножиці, ножі, пили, долота, остеотоми, кусачки).




  1. Інструментарій для зупинки кровотеч (кровозупинні затискачі Кохера, Більрота, Холстеда, Мікуліча, затискач типу ”москіт” та ін., лігатурні голки Дешана, Ревердена, Купера).




  1. Д


    а б в г

    Рис.1
    опоміжні інструменти
    (гачок Фарабефа, дзеркало печінкове, кутове, С-подібне, ранорозширювачі, хірургічні, анатомічні, лапчасті пінцети, тупі та гострі гачки, гудзикоподібні, жолобуваті зонди, зонд Кохера та ін.).




  1. Інструменти для з’єднання тканин (голкотримачі Гегара, Троянова, Матьє, ріжучі, колючі, атравматичні хірургічні голки, інструменти для накладання кісткового шва, зшиваючи пристрої та апарати УКЛ-40, УКЛ-60, ПКС-25 і ін.).


^ 5. Інструменти спеціального призначення – інструменти, що використовуються для оперативних втручань в гінекологічній, урологічній, нейрохірургічній, травматологічній, ортопедичній, офтальмологічній, отоларингологічній і судинній патології.


Інструментарій для роз’єднання тканин.


1.Скальпель черевцевий (рис.1,а) – використовується для виконання довгих лінійних розрізів. Його відмінність від інших скальпелів в тому, що поздовжня вісь інструмента проходить по його спинці. Найбільш оптимальне його використання для виконання лапаротомії (лінійний розріз черевної стінки).

2. Гострокінцевий скальпель (рис.1,б) – використовується для виконання глибоких розрізів або проколів та розкриття гнійних порожнин.





а



б



в

Рис.2



Повздовжня вісь проходить по середині інструмента. Крім того, використовують очні скальпелі (рис.1,в,г) для виконання тонких маніпуляцій із роз’єднанням тканин в офтальмології та нейрохірургії.

^ Правильні прийоми утримання скальпеля:

1. Положення “пишучого пера” (рис.2,а) – найбільш доцільне утримання інструмента для операцій з точно дозованими рухами невеликої глибини, але значної точності (нейрохірургічні, офтальмологічні, отоларингологічні операції).

2. Утримання скальпеля в положенні “смичка” (рис.2,б) - дозволяє проводити поверхневі та довгі розтини шкіри і м’яких тканин. В цьому положенні скальпеля забезпечується великий об’єм рухів, але менша сила при контакті з тканинами.

3. Для виконання глибоких розтинів доцільне утримання скальпеля в положенні “столового ножа” (рис.2,в). Цим прийомом фіксації інструмента забезпечується значно більша сила тиску та необхідна довжина розрізу.



а б

Рис.3 в





Для розтину щільних сухожильних тканин та масиву м’язової тканини (при ампутації кінцівок) використовують ампутаційні (рис.3,а) та резекційні ножі (рис.3,б). Необхідність їх використання пов’язана з прикладанням значної сили. Для ефективної роботи, необхідне масивне утримання інструмента положенням “в кулак” (рис.3,в).

Для роз’єднання тканин в хірургії широко застосовують ножиці.

1. Найбільш часто використовуються прямі або зігнуті по площині, тупо-кінцеві ножиці Купера (рис. 4,а). Їх перевагою є те, що при русі вперед, вони не ранять тканини, оскільки їх тупі кінці роз’єднують, а не проколюють їх.

2. У випадку, коли необхідно поєднати дію тупого роз’єднання тканини з тонким її надсіченням, використовують ножиці з різними браншами (рис.4,б), одна з яких - гострокінцева, друга - тупокінцева. Для роз’єднання твердої мозкової оболонки використовують зігнуті по осі ножиці Ріхтера (рис.4,в).




а



б



Рис.4 в



Інструменти для зупинки кровотеч.


Для тимчасової зупинки кровотеч, використовують цілий набір затискачів. З урахуванням їх конструктивних особливостей розрізняють слідуючи види затискачів:

а) затискач Кохера (зубчатий, рис.5,а); б) затискач Більрота (без зубців, рис.5,б); в) затискач Пеана (рис.5,в); г) малий затискач “москіт” (рис.5,г) і ін.

Для тимчасового субопераційного гемостазу великих судин використовують судинну клему Блелока (рис.6,б).

З метою перев’язки судин, також широко використовуються лігатурні голки:

а) голка Дешана – для підведення лігатури під судину, та подальшої її перев’язки. Є право- і лівобічна голки (рис.7,а);

б) голка Купера – мета використання аналогічна. Також є право- і лівобічною (рис. 7,б).

в) голка Ревердена – перевага та, що з її допомогою можна зшивати всі тканини без голкотримача.




Рис 5 а б в г




клему Блелока (рис.6,б).




Рис.6 а б






а б в

Рис.7



Голка Дешана – для підведення лігатури під судину, та подальшої її перев’язки. Є право- і лівобічна голки (рис.7,а);

б) голка Купера – мета використання аналогічна. Також є право- і лівобічною (рис. 7,б).

7,в) голка Ревердена – перевага та, що з її допомогою можна зшивати всі тканини без голкотримача.


^ Фіксаційні інструменти.


Д
абв

Рис.9
ля ефективної роботи хірурга, при проведенні оперативних втручань необхідна низка допоміжних інструментів. Сюди відносять фіксаційні.

Для утримання країв рани використовується набір гачків. Вони бувають:

а) гострі – використовують тоді, коли немає небезпеки поранення судин чи нервів. Є одно-, дво-, три- і чотиризубчасті гачки, (рис.8,а,б,в). Також є гачки з тупими кінцями.

б) пластинчаті – застосовують частіше при лапаратомії. Розмір і форма залежать від виду оперативного втручання, конституційних особливостей пацієнта а також довжини операційної рани (пластинчатий С-подібний гачок Фарабефа, рис.8,г).




а б

в г

Рис.11




а б в г

Рис.8




До фіксаційних інструментів також відносять пінцети:

а
а б в


Рис.12

) анатомічний – без зубців (рис.9,а);

б) хірургічний – з зубцями (рис.9,б);

в) лапчатий – використовують частіше в паталогоанатомічній практиці (рис.9,в).

Для зручної роботи пінцет необхідно правильно утримувати в руці: з однієї


сторони великим пальцем, а з другої – вказівним і третім пальцями (рис.9,г).

В якості допоміжних інструментів при операціях використовують дзеркала:а) печінкове (рис.10,а); б) С-подібне (лапаротомне, рис.10,б); в) ниркове, (рис.10 3,в); г) серцеве (рис.10,г); д) ректальне (рис.10,д).

Д
а б вг д

Рис.10
ля утримання розведених країв рани використовують рано розширювачі. Розрізняють наступні види:

а) гвинтовий (рис.11,а); б) салазковий (рис.11,б); в) грудний (реберний, рис.11,в).


До допоміжних інструментів також відносять зонди різноманітної модифікації та призначення:

а) зонд Кохера (зобний) – для тупого розшарування і препарування тканин, підведення лігатури під відокремлену судину, а також для видалення щитовидної залози (рис.12,а);

б) зонд хірургічний гудзикоподібний – для дослідження каналів та порожнин (рис,12,б);

г) зонд хірургічний жолобуватий – використовують при розсіченні м’яких тканин для захисту нижче розташованих шарів (рис.12,в).

Допоміжні фіксуючі інструменти:

а) затискач Федорова (рис13,а); б) затискач Люєра (рис.13,б); в) щипці лапчаті (рис.13,в); г) щипці ложкові (рис.13,г); д) шпателі мозкові (рис.13,д,е,є); е) жоми кишкові еластичні (рис.13,ж); є) жоми роздавлюючи (рис.13,з); ж) жом Паєра (рис.13,и).




Рис.13 а б в г д е є ж з и



Інструменти для з’єднання тканин.


До цієї групи інструментів належать:

^ I) Голкотримачі. Вони відрізняються між собою будовою замикаючого пристрою:

а) голкотримач Гегара (рис.14,а); б) Троянова (рис.14,б); в) Матьє (рис.14,в).





Рис.14 а б в



а б в г



Рис.15 д е є




II) Голки. Розрізняють ріжучі (рис.15,а) та колючі (рис.15,в) голки. Перші на розрізі мають тригранну будову (рис.15,б) і використовуються для прошивання щільних тканин (шкіра, фасції, апоневрози). Колючі голки на розрізі – круглі (рис.15,г) і використовуються для зшивання порожнинних органів.

З метою найменшої травматизації тканин (пластична, офтальмологічна хірургія та ін.) використовують атравматичні голки (рис.15,д,е). Особливість їх полягає в тому, що кінець шовного матеріалу впаяний в голку і ніби продовжує її діаметр. Це дає можливість зменшити травматизацію тканин при їх прошиванні. У інших голок використовується подвійне механічне вушко (рис.15,є).

Фіксація голок в голкотримачі проводиться ближче до її вушка, таким чином, щоб 2/3 довжини голки (від її гострої частини) і 1/3 довжини від голкотримача (його дистального краю) залишалися вільними (рис.16,а – вірна, рис.16,б – невірна фіксація голки).

III. Окрім голок для з’єднання тканин використовуються скобки Мішеля (рис.17,а) та пінцети для їх накладання (рис.18,б) і зняття (рис.18,в).



б

Рис.17 в




а







Рис.16 а б



При роботі в перев’язочній студенти нагадують методику транспортування, та перекладання хворих на перев’язочний ( операційний ) стіл, та на ліжко.


Транспортування та перекладання хворих.


Навчальна інструкція процедури

Навчальна мета: уміння транспортувати хворих за допомогою носилок, каталки, крісла-каталки та перекладати тяжкохворого з носилок на ліжко.

^ Виховна мета: усвідомлення значення обережного перекладання та транспортування тяжкохворих.

Початковий обсяг знань, знання способів транспортування хворих.

Оснащення:

1) каталка-носилки;

2) крісло-каталка;

3) носилки;

4) функціональне ліжко;

5) ковдра, простирадло, подушка.

^ Способи транспортування хворих.

Для транспортування тяжкохворих використовують носилки, каталки-носилки, або крісла-каталки.


а б г в д е


Мал. 18. Транспортування хворих.

а – на ношах; б – на каталці; в – на кріслі-каталці; г – одним санітаром; д – двома санітарами; е трьома санітарами.


Інструктивні рекомендації по виконанню транспортування хворих за допомогою носилок, каталки-носилок, крісла-каталки.


  1. Носилки застеліть ковдрою, потім простирадлом, покладіть подушку, покладіть хворого і накрийте його.

  2. На носилках хворого несіть удвох, або вчотирьох.

  3. По рівній дорозі носилки з хворим несіть повільно, не в ногу, головним кінцем уперед.

  4. Ідучи сходами вгору, хворого несуть на носилках головою вперед, причому особи, які йдуть попереду, тримають ручки носилок опущеними руками, а особи, які йдуть позаду, дещо підіймають носилки.

  5. Під час спускання хворого сходами вниз несіть його ногами вперед і трохи підніміть ніжний кінець носилок.

  6. Зручніше транспортувати хворого на каталці-носилках, яку можна закотити в кабіну ліфта і, якщо необхідно, підняти або опустити хворого на потрібний поверх.

  7. При транспортуванні в кріслі-каталці спочатку наступіть на підставку для ніг, нахиліть крісло-каталку вперед, допоможіть хворому сісти в крісло, поставте крісло-каталку у вихідне положення і транспортуйте його.


Перекладання тяжкохворих з каталки-носилок на ліжко.


1. Щоб уникнути зайвих рухів і якомога менше турбувати хворого, попередньо продумайте, як розмістити каталку-носилки відносно ліжка.

2. Використайте один з чотирьох способів.

^ Перший спосіб: каталку-носилки розташуйте перпендикулярно до ліжка так, щоб її головний кінець підходив до ніжного кінця ліжка.

Другий спосіб: каталку-носилки ніжним кінцем розмістіть перпендикулярно до головного кінця ліжка.

^ Третій спосіб: каталку-носилки розмістіть паралельно до ліжка так, щоб її головний кінець був біля головного кінця ліжка. Тоді хворого підтягніть до краю носилок разом із простирадлом, злегка підніміть і перекладіть на ліжко.

Якщо хворий у свідомому стані, то, можливо, він може самостійно поступово пересунутися з каталки-носилок на ліжко.

^ Четвертий спосіб: каталку-носилки розташуйте паралельно до ліжка так, щоб її головний кінець знаходився біля ніжного кінця ліжка. Станьте вдвох, або втрьох між носилками та ліжком обличчям до хворого, одночасно підніміть його і, повернувшись на 180 °С, перекладіть на ліжко.

Під час перекладання одна людина підгримує голову та груди, друга — поперек і сідниці, третя — стегна та гомілки.

Перекладати хворого з ліжка на каталку-носилки слід також одним із цих способів.

Перш ніж почати перекладати хворого у перев’язочній, треба правильно розмістити носилки ( ноші ). Головний їх кінець, повинен бути біля головного кінця перев’язочного стола і розміщатись до нього - паралельно. Два студента стають біля лівого краю перев’язочного стола і підкладають під хворого руки так, щоб права рука студента, який стоїть ближче до голови, була підкладена під шию хворого, а ліва — під спину. Другий студент (що стоїть ближче до ніг хворого), підкладає праву руку під поперек хворого, а ліву — під ноги. По команді студенти одночасно піднімають хворого з ліжка, повертаються проти руху стрілки годинника (ліворуч), підходять до носилок, укладають хворого і виймають з-під нього свої руки (Рис.2 ). При перекладанні дуже ослаблених хворих або таких, що втратили свідомість, треба, щоб хто-небудь третій підтримував голову хворого.





^ Рис. 19. Перекладання хворого у перев’язочній.


Працюючи в перев'язувальній, треба бути бездоганно охайним і точно додержувати правил асептики. Студент повинен бути вдягнений за формою: у халаті застебнуті всі ґудзики (або зав'язані зав'язки), під ковпак або косинку треба заправити все волосся, надіти маску, коротко підстригти нігті.

Під час виконання перев’язки забруднені тупфери, серветки, тампони, дренажі кладуть у спеціально для цього призначені лотки, з яких санітарка перев'язочної викидає це все у спеціальне відро з кришкою. Використані під час перев'язування інструменти кладуть у спеціальні лотки, або безпосередньо у ємкість з знезаражуючим розчином, а потім у раковину, де їх миють під проточною водою. Додержання описаних правил забезпечує профілактику бактеріального забруднення предметів, які є в перев'язочній, а отже, і профілактику поширення бактеріальної флори серед хворих, яких перев'язують у цьому приміщенні.

Виконання роботи в перев’язочній, неможливе без знань основ десмургії. З урахуванням цього, студенти знайомляться з визначенням поняття – “Десмургія” , та опановують базисний рівень знань з цього розділу хірургії.

Десмургія – це розділ хірургії, яким вивчаються види пов’язок, показання та протипоказання до їх застосування, способи їх накладання.

Пов’язкапристосування для закріплення перев’язочного матеріалу, створення тиску на певну ділянку тіла, іммобілізації пошкодженої частини тіла. Пов’язка складається, як правило з двох частин – внутрішньої (перев’язочний матеріал, компрес, тощо), та зовнішнього - власне пов’язка яка застосовується для фіксації.
1   2   3   4

Схожі:

BБуковинський державний медичний університет iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
BБуковинський державний медичний університет iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
BБуковинський державний медичний університет iconПравила прийому до Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» у 2012 році Освітня діяльність у Державній установі «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»
Освітня діяльність у Державній установі «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» (далі – кдму) здійснюється...
BБуковинський державний медичний університет iconЦентральний методичний кабінет з вищої медичної освіти акушерство та гінекологія
Програма складена: академіком нан україни, професором В.І. Грищенком (Харківський національний медичний університет); академіком...
BБуковинський державний медичний університет icon«затверджую» Ректор Державної установи „Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського”, професор А. А. Бабанін „ ” 20 р. Критерії оцінювання вступної екзаменаційної роботи
До медичного коледжу державної установи «кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвского»
BБуковинський державний медичний університет iconЗ однієї сторони (надалі Замовник) та Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” в особі ректора університету,...
BБуковинський державний медичний університет iconЗ однієї сторони (надалі Замовник) та Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Державний вищий навчальний заклад „Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” в особі ректора університету,...
BБуковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
BБуковинський державний медичний університет iconРічний план закупівель на 2013 рік (зміни 1) Державна установа "Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського"
Державна установа “Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського”, код за єдрпоу 01896719
BБуковинський державний медичний університет iconРічний план закупівель на 2013 рік Державна установа "Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського"
Державна установа “Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського”, код за єдрпоу 01896719
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи