7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів icon

7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів




Скачати 264.34 Kb.
Назва7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів
Дата23.06.2012
Розмір264.34 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді

кафедри догляду за хворими та ВМО

"______"___________________200___ р.

протокол №___

Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам ІІІ курсу медичного факультету

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Модуль 1.


Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах стаціонару

Змістовий модуль 2.


Особливості догляду за хворими хірургічного профілю

Тема 7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими


Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів.


Навчальний предмет - “Догляд за хворими (практика)”.

2 курс медичних факультетів №1, №2, №3

Спеціальність – 7.110101 “Лікувальна справа”.

Спеціальність – 7.110104 “Педіатрія”.

Освітньо-кваліфікаційний рівень - “Спеціаліст”.

Тривалість - 2 години.

Методичну розробку склав

Доцент, к.м.н. Хомко О.Й.


ЧЕРНІВЦІ - 2008 рік.


^ Актуальність теми.


Переважна більшість хворих, що перебувають у хірургічних стаціонарах, підлягають оперативному лікуванню. Середній медичний персонал повинен вміти правильно провести передопераційну підготовку хворих в залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому медична сестра веде постійний догляд за хворим, за його зовнішнім виглядом та основними показниками гомеостазу. Перекладання цієї роботи на плечі молодшої медичної ланки категорично забороняється.

Знання умов, що сприяють розвитку ускладнень післяопераційних ран і їх усунення дозволяють проводити профілактику цих ускладнень. Правильне лікування рани, не ускладненої розвитком інфекції, значно скорочує строки загоєння і дозволяє в більш ранні строки відновити працездатність людини, що дає значний економічний ефект.


^ Навчальна мета


Навчити студентів загальним питанням підготовки хворих до операції, ознайомити з особливостями передопераційного періоду. Навчити студентів правильно встановлювати покази та протипокази до операції. Навчити студентів правильно вибирати метод знечулення. Ознайомити студентів з методом складання плану обстеження та підготовки хворого до операції. Навчити студентів загальним та спеціальним міроприємствам, що проводяться з метою підготовки хворих до планових операцій. Навчити студентів вибору метода обезболювання.


2.1. Студент повинен знати:

  • класифікацію хірургічного інструментарію

  • призначення основних його зразків що використовуються для перев’язок та оперативних втручань амбулаторного рівня.

  • комплектацію і перелік найбільш необхідних хірургічних інструментів для проведення перев’язок.


2.2. Студент повинен вміти:

  • Промивати шлунок.

  • Знімати зйомні зубні протези.

  • Катетеризувати сечовий міхур.

  • Голити операційне поле.

  • Виконувати премедикації.

  • Транспортувати хворого в операційну та з операційної.

  • на підставі об’єктивних та клінічних проявів встановити попередній діагноз;

  • підтвердити діагноз додатковими методами обстеження;

  • на підставі тактико-лікувальної доктрини розробити план організації комплексу лікувальних заходів означеної категорії пацієнтів;

  • забезпечити догляд за цією категорією хворих в до, та післяопераційному періодах.


2.3. Студент повинен опанувати такі практичні навички:

  • Провести оцінку якості передстерелізаційної обробки хірургічного інструментарію з використанням проб на присутність біологічних залишків та миючого засобу.

  • Провести укладку перев’язочного матеріалу та хірургічного інструментарію у бікси;

  • Провести укладку біксів з перев’язочним матеріалом у автоклав.

  • Провести укладку хірургічного інструментарію у сухо-жаровий стерилізатор, та здійснити його розвантаження.

  • Провести оцінку стерильності хірургічного інструментарію за допомогою непрямого метода контролю за стерильністю.


поради студенту


Санітарно-гігієнічні вимоги до перев’язочної.


В хірургічному стаціонарі, одним з основних функціональних його підрозділів є перев’язочні. По своєму призначенню, в “чистому”, та “гнійно-септичній” половинах загально-хірургічного відділення, розміщуються окремо – “Чиста” та “Гнійна” перев’язочні. За нормативними вимогами, у хірургічному стаціонарі розрахованому на 50 ліжок, повинно бути два перев’язочних стола, тобто два перев’язочних кабінету, загальна площа яких повинна становити не менш ніж 15 – 20 м 2 на один перев’язочний стіл. По загально прийнятому визначенню, перев’язочна, це спеціально обладнане приміщення для виконання перев’язок, огляду ран, та проведення ряду процедур для їх лікування. В перев’язочній можуть також виконуватись ін’єкції, трансфузії, та невеликі оперативні втручання ( первинна хірургічна обробка невеликих ран, розкриття поверхнево розташованих гнійників, та інш.).

Під перев’язочну відводять світлу кімнату де є гаряче, та холодне водопостачання і припливно-витяжна вентиляційна система, якою забезпечується дворазове заміщення повітря на протязі одної години. Стіни, та підлога перев’язочної повинні бути зручними для механічної очистки, дезинфекції та проведення поточного вологого прибирання. Для цього поли в перев’язочній повинні бути з монолітного цементного, чи кафельного покриття з стоком до центру, де розміщується люк для зливу води захищений фільтраційною сіткою. Стіни перев’язочної покривають керамічною плиткою. Стеля фарбується масляною фарбою білого, або світлоголубого кольору. Природне освітлення перев’язочної, розраховується із співвідношення площі вікон до поверхні підлоги у співвідношенні 1 : 4. В південних районах, вікна перев’язочної розміщені з північної сторони. Електричне освітлення забезпечується плафонами з лампами 500 Вт на 50 м 3. В центрі стелі перев’язочної, розміщується безтіньова лампа, якою забезпечується освітленість площі що розташована під нею, не менш як 130 лк. При відсутності такої лампи, застосовують електричну лампу потужністю 200 Вт. Електропроводки скрита - розташована під плиточним покриттям стін. Розетки розміщують на 1,5 метра від поверхні підлоги. Перев’язочну обладнують контуром заземлення. Температура в перев’язочній повинна становити + 20, + 22 0 С. Радіатори для опалення приміщення, доцільно використовувати у вигляді труб, або пластин розміщених на 25 – 30 см від стіни, щоб максимально спростити прибирання приміщення в місці їх розташування. В сучасних перев’язочних, встановлюються кондиціонери, та рециркуляційні повітря-очищувачі. В кожній перев’язочній повинно бути дві раковини: одна для миття рук персоналу, друга для миття інструментів. Над раковиною де миють руки повинно бути дзеркало. Поряд з раковиною для миття інструменту розміщують штатив для тазу в якому замочують у дезрозчині використаний хірургічний інструментарій. В кожній перев’язочній обов’язково повинні бути бактерицидні лампи для знезараження повітрі та меблі перев’язочної : БУВ – 15; БУВ – 30; БУВ – 60П; Опромінювачи цього типу розраховані на дезинфекцію повітря не більш ніж 100 м 3, при роботі на протязі 15 хв. За цей період, знищується 70 % мікробного забруднення і суттєво знижується вірулентність останньої їх кількості (30%). Через 11/2 – 2 год. в повітрі відчувається запах озону. В перев’язочних, та операційній площею 40м 2, достатньо розмістити на стелі дві таких бактерицидних лампи на відстані 3 – 4 м одна від другої і на висоті від підлоги до 3 – х метрів.


Обладнання перев’язочної хірургічного стаціонару.


  1. Перев’язочний стіл – 1довжиною 180 – 200см., шириною 60 – 70 см., висотою 80 – 100см.

  2. Стіл для інструментів та перев’язочного матеріалу – 1.

  3. Гінекологічне крісло – 1.

  4. Підставка з педаллю для стерильних біксів – 1.

  5. Стерильні бікси з перев’язочним матеріалом та білизною – 2.

  6. Великі стерилізатори для інструментів та шприців – 2.

  7. Дистилятор – 1.

  8. Центрифуга настільна – 1.

  9. Бактерицидна лампа – 1.

  10. Пересувна лампа рефлектор з аварійним освітленням – 1.

  11. Штативи для внутрішньовенної інфузії – 4.

  12. Штативи з чистими пробірками для забору крові – 2.

  13. Набір для визначення групи крові – 1.

  14. Холодильник для зберігання сироваток і крові – 1.

  15. Кровоспинний джгути – 2.

  16. Гвинтові стільці та табурети – 2.

  17. Дерев’яні підставки-скамейки – 2.

  18. Шафа інструментальна – 1.

  19. Шафа для зберігання медикаментів – 1.

  20. Стіл для стерильного інструментарію – 1.

  21. Стіл для ведення медичної документації.

  22. Ванночка (таз) для ноги – 1.

  23. Таз для рук - 1.

  24. Контейнер для знезараження та тимчасового зберігання використаного матеріалу і біологічних залишків після перев’язок – 1.

  25. Шіпці для збирання забрудненого перев’язочного матеріалу – 1.

  26. Фартухи з поліетилену, для захисту одежі медичного персоналу – 4 – 6.

  27. Тази емаліровані для обробки рук – 2.

  28. Апарат для наркозу та наркозний столик – 1.


Організація роботи в перев’язочній стаціонару


Відповідальність за санітарно-гігієнічний стан в перев’язочній покладений на перев’язочну сестру. За кожною перев’язочною, закріплена перев’язочна сестра відповідного підрозділу хірургічного стаціонару.

  • В залежності від профілю відділення, в чистій перев’язочній виконуються: перев’язки, новокаїнові блокади; діагностичні та лікувальні пункції грудної та черевної порожнин; невеликі операції (видалення невеликих доброякісних пухлин шкіри та підшкірної клітковини, первинна хірургічна обробка невеликих ран).

  • В гнійних перев’язочних виконують: лікування гнійних ран; пункцію та розкриття гнійників. Вимоги до санітарно-гігієнічного режиму дотримуються бездоганно, оскільки цим забезпечується попередження розвитку госпітальної інфекції.

  • При роботі в перев’язочній, встановлюється жорсткий контроль за чергою виконання перев’язок: спочатку чисті і в останню чергу, потім умовно чисті.

  • Перед перев’язкою пацієнти знімають одежу в місці її виконання і повинні бути одягнені у лікарняні піжами видану їм для перебування в стаціонарі.

  • Медичний персонал, працює в масках, чистій внутрішньолікарняній обуві, халатах та гумових рукавичках.

  • При вході в перев’язочну, розміщують коврик змочений антисептичним розчином.

  • Інфікований перев’язочний матеріал, беруть тільки інструментом, викидають у контейнер з педальною кришкою, знезаражують і знищують згідно встановленого відповідними галузевими наказами порядком.

  • Щоденно в перев’язочній двічі виконується вологе прибирання: перед початком роботи і в кінці робочого дня.

  • Поточне прибирання проводять під час проведення перев’язок ( підбирання з підлоги перев’язочного матеріалу, інструментів, протирання перев’язочного стола антисептичним розчином) – проводять після перев’язки кожного пацієнта.

  • По завершенню перев’язки хворих з гнійним процесом, обов’язково проводиться позачергова дезинфекція перев’язочної.

  • Один раз в тиждень, в перев’язочній проводиться – заключне прибирання з миттям стін, підлоги, стелі та обладнання перев’язочної розчином антисептика.

  • Генеральне прибирання перев’язочної з миттям стін, підлоги, стелі та обладнання перев’язочної розчином антисептика – проводиться один раз в місяць.

  • При перев’язці хворого з анаеробною інфекцією – генеральне прибирання перев’язочної проводять позачергово.


Підготовка до роботи в перев’язочній


  1. Робочий день перев’язочної сестри починається з огляду перев’язочної.

  2. За умови роботи у нічний час, проводиться підготовка приміщення та інструментарію до денної роботи: використаний перев’язочний матеріал повинен бути зібраний і знезаражений в контейнерах для використаного матеріалу; використані інструменти знезаражені у дезрозчинах та готують його до стерилізації.

  3. Перев’язочна сестра контролює санітарно-гігієнічний стан перев’язочної і перевіряє якість роботи молодшого медичного персоналу по прибиранню перев’язочної перед початком роботи.

  4. Після цього, медична сестра одягає операційну одежу, ховає волосся під косинку, чи шапочку, надягає маску, та готує руки до роботи згідно вимог: знімає прикраси, приводить у відповідність до роботи нігті, миє руки.

  5. Переконавшись у готовності перев’язочної до роботи, медичною сестрою проводиться стандартизована обробка рук одним з нормативних методів: Спасокукоцького-Кочергіна; Хлоргексидином біглюконатом, розчином С-4; за методом Альфельда, стериліумом, та інш.

  6. Після цього медична сестра відкриває бікси, надягає стерильний халат та рукавички.

  7. В заключення, проводиться накривання стерильного інструментального столика, та заміна перев’язочного матеріалу.

  8. В подальшому проводяться перев’язки.

  9. В першу чергу перев’язують хворих з “чистими” ранами, тобто без будь яких ускладнень. В послідуючому – в другу чергу, проводять блокади та діагностичні пункції. Умовно чисті перев’язки – в чистій перев’язочній виконують в останню чергу. В гнійній перев’язочній, працюють аналогічним чином з урахуванням рівня бактеріальної забрудненості.

  10. Кожна перев’язка складається з 5-ти етапів:

  • зняття старої пов’язки та обробки шкіри розчином антисептика;

  • виконання маніпуляцій в рані;

  • захисту шкірних покровів від виділень з рани;

  • накладання нової пов’язки;

  • фіксації перев’язочного матеріалу на рані одним з різновидів м’якої пов’язки.

11.По завершенню робочого дня, перев’язочна сестра, готує все необхідне для роботи перев’язочної на наступний робочий день, чи готує її до ургентної роботи.

12. На вихідні дні та для роботи в ургентних умовах, окремо накривається інструментальний стіл, бікси з перев’язочним матеріалом, та інструментарієм.


Комплектація інструментів при накриванні інструментального стола перев’язочної


В перев’язочній повинна бути необхідна кількість інструментів, які використовуються тільки для роботи даного підрозділу хірургічного стаціонару. До їх переліку належать:

  1. Пінцети хірургічні – 12 шт.

  2. Пінцети анатомічні –12 шт.

  3. Кровоспинні затискачі – 8.

  4. Скальпелі – 4.

  5. Ножиці гострокінцеві – 3шт.

  6. Ножиці Купера – 2шт.

  7. Гачки гострі – 2 шт.

  8. Гачки пластинчасті – Фарабефа – 2шт.

  9. Голкотримачі Гегара – 2 шт.

  10. Корнцанги – 2 шт.

  11. Гудзиковийий зонд – 3 шт.

  12. Жолобуваті зонди – 2шт.

  13. Голки хірургічні ріжучі – 10шт.

  14. Троакар – 1.

  15. Шприц Жане – 4шт.

  16. Шприци – 10 мл. – 4 шт.

  17. Шприци – 20 мл. – 4 шт.

  18. Катетери уретральні еластичні – 4 шт.

  19. Катетери металеві – 4 шт.

  20. Дренажі гумові 15 шт.

  21. Пункційні голки – 6 шт.



^

ТРАДИЦІЙНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ РУК ПЕРЕД ОПЕРАЦІЄЮ.



1. СПОСІБ СПАСОКУКОЦЬКОГО.

1. 10 хв. миють руки гарячою водою з милом двома щітками.

2. Витирають стерильним рушником.

3. З хв. руки миють в тазу з 0,5% теплим розчином нашатирного спирту до верхньої третини передпліччя.

4. З хв. руки миють в другому тазу з 0,5% розчином нашатирного спирту до середини передпліч.

5. Витирають руки стерильним рушником або серветкою.

6. 5 хв. обробляють руки 70° етиловим спиртом.

7. Нігтьові ложа змазують 5% спиртовим розчином йоду.


^ 2. СПОСІБ АЛЬФЕЛЬДА.

1. 10 хв. миють руки гарячою водою з милом двома щітками (2 щіт. х 5 хв.).

2. Витирають стерильним рушником або серветкою.

3. 5 хв. руки обробляють 96° етиловим спиртом.

4. Нігтьові ложа змащують 5% спиртовим розчином йоду.


^ 3. СПОСІБ ФЮРБРІНГЕРА.

1. 10 хв. руки миють гарячою водою з милом двома щітками.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 3 хв. обробляють руки 70° етиловим спиртом.

4. З хв. обробляють руки 0,5% розчином ртуті дихлориду.

5. Нігтьові ложа змащують 5% спиртовим розчином йоду.

Недолік методу: ртуті дихлорид при взаємодії з йодом викликає дерматит.

^

ПРИСКОРЕНІ (БЕЗВОДНІ) СПОСОБИ ОБРОБКИ РУК ПЕРЕД ОПЕРАЦІЄЮ



1. СПОСІБ БРУНО.

1. 10 хв. обробляють руки 96° етиловим спиртом.

2. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.


^ 2. СПОСІБ ЗАБЛУДОВСЬКОГО.

1. 5 хв. обробляють 5% спирт таніном.

2. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.

Примітка: Застосовуються прискорені (безводні) способи обробки рук в екстремальних ситуаціях.

^

СУЧАСНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ РУК ПЕРЕД ОПЕРАЦІЄЮ



1. ОБРОБКА РУК ПРЕПАРАТОМ С-4 (ПЕРВОМУРОМ).

Приготування розчину: на 1 л розчину беруть:

- 17,1 мл 30-33% розчину перекису водню;

- 6,9 мл 100% та 8,1 мл 85% мурашиної кислоти.

Посуд ставлять у холодну воду на 1-1,5 год., щільно закривають скляною пробкою і періодично струшують. Користуються розчином тільки протягом однієї доби. Для обробки рук використовують 2,4% розчин С-4.

Техніка обробки рук:

1. 1 хв. миють руки водою з милом (без щіток).

2. Витирають стерильним розчином.

3. 1 хв. обробляють руки препаратом С-4 у тазу.

4. Витирають руки стерильним рушником.

Особливість способу: Через кожну годину операції рукавички знову обробляють препаратом С-4.


^ 2. ОБРОБКА РУК РОЗЧИНОМ ЙОДОПІРИНУ.

1. 10 хв. руки миють теплою проточною водою з милом двома щітками.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 3-4 хв. руки обробляють у тазу з 0,1% розчином йодопірину.

4. Витирають стерильним рушником.

5. 5 хв. обробляють руки 70° етиловим спиртом.

6. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.

Особливість способу: Проводиться повторна обробка рукавичок у залежності від етапу операції.


^ 3. ОБРОБКА РУК РОЗЧИНОМ ХЛОРГЕКСИДИНУ БІГЛЮКОНАТОМ (ГІБІТАНОМ).

Приготування розчину. Хлоргексидин випускається у скляних пляшках у вигляді 20% розчину по 500 мл. Перед застосуванням препарат розводять в 70° етиловому спирті в співвідношенні 1:40.

Техніка обробки рук:

1. Руки миють теплою водою з милом.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 3 хв. руки обробляють серветками, змоченими 0,5% р-ном хлоргексидину біглюконату


^ 4. ОБРОБКА РУКДЕГМІНОМ.

1. 2-3 хв. миють руки теплою водою з милом без щіток.

2. Витирають стерильним рушником.

3. З хв. руки обробляють 1% водним розчином дегміну.

4. З хв. руки обробляють новим тампоном, змоченим 1% дегміном.

5. Висушують стерильним рушником.


^ 5. ОБРОБКА РУК РИТОСЕПТОМ.

1. Руки миють 2 хв. стерильними щітками з милом в теплій проточній воді.

2. Витирають стерильним рушником.

3. 2 хв. обробляють руки серветкою, змоченою розчином ритосепту.

4. 2 хв. знову обробляють новою серветкою, змоченою ритосептом.


^ 6. ОБРОБКА РУКДІОЦИДОМ.

1. Руки миють теплою водою з милом без щіток.

2. З хв. руки миють у тазу з підігрітим до 40° розчином діоциду 1:5000.

3. Висушують стерильним рушником.

4. 2 хв. руки обробляють 96° етиловим спиртом.

Примітка: Діоцид сушить шкіру, тому після операції треба змащувати руки жирним кремом.

^

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ТАЗІВ ДЛЯ ОБРОБКИ РУК.



1. СТЕРИЛІЗАЦІЯ ТАЗІВ.

Для обробки рук учасників операції застосовуються тази, які стерилізують:

а) паром під тиском в автоклавах по II та III режимах,

б) хімічною стерилізацією розчинами:

- С-4 - 1 хв.

- 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату - 2-Зхв.

- 0,1% йодопіроном - 3-4 хв.

- (1:5000) діоцидом - 3 хв.


^ ОДЯГАННЯ СТЕРИЛЬНОГО ХАЛАТА.


Після обробки рук одним із способів медсестра стерильними руками дістає з бікса стерильний халат, розвертає його, тримаючи на витягнутих руках і слідкуючи, щоб він не торкнувся до нестерильного предмету, обережно одягає руки в рукави і накидає на себе халат спереду. Зав'язки на рукавах медсестра зав'язує сама, туго обгорнувши ними зап'ястя 2-3 рази. Санітарка, стоячи позаду сестри, натягує халат, заклавши одну полу за іншу, і зав'язує позаду зав'язки. Медсестра дістає з правої кишені пояс і тримає його так, щоб кінці його звисали з боків і не торкались до халата. Санітарка ззаду підхоп­лює кінець пояса і зав'язує його, не торкаючись халата та рук медсестри.


^ ОДЯГАННЯ СТЕРИЛЬНИХ ГУМОВИХ РУКАВИЧОК.


Відвернувши край лівої рукавички назовні і тримаючи її правою рукою за відворот великим пальцем від себе, медсестра натягує рукавичку на ліву руку так, щоб відворот рукавички захопив кінець рукава халата. Потім лівою рукою в рукавичці відвертає край правої рукавички і, підвівши пальці під відворот, щоб не торкнутись руки, натягує рукавич­ку на праву руку, також захопивши відвернутими краями кінець рукава халата. Після одя­гання медсестра обробляє рукавички кулькою, добре змоченою 96° етиловим спиртом.


^ Хірургічним інструментарієм - називається сукупність інструментів та механічних пристроїв, призначених для виконання оперативно-технічних прийомів, маніпуляцій в операційних блоках, перев’язочних а також для проведення діагностичних заходів.

Більшість інструментів виготовлено з металу спеціального призначення (вуглецева інструментальна сталь з нікелевим або хромовим покриттям). Розширюється використання інструментів виготовлених з титану та його сплавів, які мають високі антикорозійні властивості і приваблюють міцністю та легкістю. Хірургічний інструментарій класифікується по таким ознакам:

  1. І


    а б в г

    Рис.1
    нструментарій для роз’єднання тканин
    (скальпелі, ножиці, ножі, пили, долота, остеотоми, кусачки).




  1. Інструментарій для зупинки кровотеч (кровозупинні затискачі Кохера, Більрота, Холстеда, Мікуліча, затискач типу ”москіт” та ін., лігатурні голки Дешана, Ревердена, Купера).




  1. ^ Допоміжні інструменти (гачок Фарабефа, дзеркало печінкове, кутове, С-подібне, ранорозширювачі, хірургічні, анатомічні, лапчасті пінцети, тупі та гострі гачки, гудзикоподібні, жолобуваті зонди, зонд Кохера та ін.).




  1. Інструменти для з’єднання тканин (голкотримачі Гегара, Троянова, Матьє, ріжучі, колючі, атравматичні хірургічні голки, інструменти для накладання кісткового шва, зшиваючи пристрої та апарати УКЛ-40, УКЛ-60, ПКС-25 і ін.).


^ 5. Інструменти спеціального призначення – інструменти, що використовуються для оперативних втручань в гінекологічній, урологічній, нейрохірургічній, травматологічній, ортопедичній, офтальмологічній, отоларингологічній і судинній патології.


Інструментарій для роз’єднання тканин.


1.Скальпель черевцевий (рис.1,а) – використовується для виконання довгих лінійних розрізів. Його відмінність від інших скальпелів в тому, що поздовжня вісь інструмента проходить по його спинці. Найбільш оптимальне його використання для виконання лапаротомії (лінійний розріз черевної стінки).

2. Гострокінцевий скальпель (рис.1,б) – використовується для виконання глибоких розрізів або проколів та розкриття гнійних порожнин.





а



б



в

Рис.2



Повздовжня вісь проходить по середині інструмента. Крім того, використовують очні скальпелі (рис.1,в,г) для виконання тонких маніпуляцій із роз’єднанням тканин в офтальмології та нейрохірургії.

^ Правильні прийоми утримання скальпеля:

1. Положення “пишучого пера” (рис.2,а) – найбільш доцільне утримання інструмента для операцій з точно дозованими рухами невеликої глибини, але значної точності (нейрохірургічні, офтальмологічні, отоларингологічні операції).

2. Утримання скальпеля в положенні “смичка” (рис.2,б) - дозволяє проводити поверхневі та довгі розтини шкіри і м’яких тканин. В цьому положенні скальпеля забезпечується великий об’єм рухів, але менша сила при контакті з тканинами.

3. Для виконання глибоких розтинів доцільне утримання скальпеля в положенні “столового ножа” (рис.2,в). Цим прийомом фіксації інструмента забезпечується значно більша сила тиску та необхідна довжина розрізу.



а б

Рис.3 в





Для розтину щільних сухожильних тканин та масиву м’язової тканини (при ампутації кінцівок) використовують ампутаційні (рис.3,а) та резекційні ножі (рис.3,б). Необхідність їх використання пов’язана з прикладанням значної сили. Для ефективної роботи, необхідне масивне утримання інструмента положенням “в кулак” (рис.3,в).

Для роз’єднання тканин в хірургії широко застосовують ножиці.

1. Найбільш часто використовуються прямі або зігнуті по площині, тупо-кінцеві ножиці Купера (рис. 4,а). Їх перевагою є те, що при русі вперед, вони не ранять тканини, оскільки їх тупі кінці роз’єднують, а не проколюють їх.

2. У випадку, коли необхідно поєднати дію тупого роз’єднання тканини з тонким її надсіченням, використовують ножиці з різними браншами (рис.4,б), одна з яких - гострокінцева, друга - тупокінцева. Для роз’єднання твердої мозкової оболонки використовують зігнуті по осі ножиці Ріхтера (рис.4,в).




а



б



Рис.4 в



Інструменти для зупинки кровотеч.


Для тимчасової зупинки кровотеч, використовують цілий набір затискачів. З урахуванням їх конструктивних особливостей розрізняють слідуючи види затискачів:

а) затискач Кохера (зубчатий, рис.5,а); б) затискач Більрота (без зубців, рис.5,б); в) затискач Пеана (рис.5,в); г) малий затискач “москіт” (рис.5,г) і ін.

Для тимчасового субопераційного гемостазу великих судин використовують судинну клему Блелока (рис.6,б).

З метою перев’язки судин, також широко використовуються лігатурні голки:

а) голка Дешана – для підведення лігатури під судину, та подальшої її перев’язки. Є право- і лівобічна голки (рис.7,а);

б) голка Купера – мета використання аналогічна. Також є право- і лівобічною (рис. 7,б).

в) голка Ревердена – перевага та, що з її допомогою можна зшивати всі тканини без голкотримача.




Рис 5 а б в г







Рис.6 а б
клему Блелока (рис.6,б).





а б в

Рис.7



Голка Дешана – для підведення лігатури під судину, та подальшої її перев’язки. Є право- і лівобічна голки (рис.7,а);

б) голка Купера – мета використання аналогічна. Також є право- і лівобічною (рис. 7,б).

7,в) голка Ревердена – перевага та, що з її допомогою можна зшивати всі тканини без голкотримача.


^ Фіксаційні інструменти.


Для ефективної роботи хірурга, при проведенні оперативних втручань необхідна низка допоміжних інструментів. Сюди відносять фіксаційні.

Для утримання країв рани використовується набір гачків. Вони бувають:

а) гострі – використовують тоді, коли немає небезпеки поранення судин чи нервів. Є одно-, дво-, три- і чотиризубчасті гачки, (рис.8,а,б,в). Також є гачки з тупими кінцями.

б) пластинчаті – застосовують частіше при лапаратомії. Розмір і форма залежать від виду оперативного втручання, конституційних особливостей пацієнта а також довжини операційної рани (пластинчатий С-подібний гачок Фарабефа, рис.8,г).


абв

Рис.9




а б в г

Рис.8




До фіксаційних інструментів також відносять пінцети:

а) анатомічний – без зубців (рис.9,а);

б) хірургічний – з зубцями (рис.9,б);

в) лапчатий – використовують частіше в паталогоанатомічній практиці (рис.9,в).

Для зручної роботи пінцет необхідно правильно утримувати в руці: з однієї

сторони великим пальцем, а з другої – вказівним і третім пальцями (рис.9,г).

В


а б

в г

Рис.11
якості допоміжних інструментів при операціях використовують дзеркала:а) печінкове (рис.10,а); б) С-подібне (лапаротомне, рис.10,б); в) ниркове, (рис.10 3,в); г) серцеве (рис.10,г); д) ректальне (рис.10,д).

Для утримання розведених країв рани використовують рано розширювачі. Розрізняють наступні види:

а) гвинтовий (рис.11,а); б) салазковий (рис.11,б); в) грудний (реберний, рис.11,в).


а б в


Рис.12




До допоміжних інструментів також відносять зонди різноманітної модифікації та призначення:

а) зонд Кохера (зобний) – для тупого розшарування і препарування тканин, підведення лігатури під відокремлену судину, а також для видалення щитовидної залози (рис.12,а);

б) зонд хірургічний гудзикоподібний – для дослідження каналів та порожнин (рис,12,б);

г) зонд хірургічний жолобуватий – використовують при розсіченні м’яких тканин для захисту нижче розташованих шарів (рис.12,в).

Допоміжні фіксуючі інструменти:

а) затискач Федорова (рис13,а); б) затискач Люєра (рис.13,б); в) щипці лапчаті (рис.13,в); г) щипці ложкові (рис.13,г); д) шпателі мозкові (рис.13,д,е,є); е) жоми кишкові еластичні (рис.13,ж); є) жоми роздавлюючи (рис.13,з); ж) жом Паєра (рис.13,и).




Рис.13 а б в г д е є ж з и



Інструменти для з’єднання тканин.

До цієї групи інструментів належать:

^ I) Голкотримачі. Вони відрізняються між собою будовою замикаючого пристрою:

а) голкотримач Гегара (рис.14,а); б) Троянова (рис.14,б); в) Матьє (рис.14,в).




Рис.14 а б в



а б в г



Рис.15 д е є




II) Голки. Розрізняють ріжучі (рис.15,а) та колючі (рис.15,в) голки. Перші на розрізі мають тригранну будову (рис.15,б) і використовуються для прошивання щільних тканин (шкіра, фасції, апоневрози). Колючі голки на розрізі – круглі (рис.15,г) і використовуються для зшивання порожнинних органів.

З метою найменшої травматизації тканин (пластична, офтальмологічна хірургія та ін.) використовують атравматичні голки (рис.15,д,е). Особливість їх полягає в тому, що кінець шовного матеріалу впаяний в голку і ніби продовжує її діаметр. Це дає можливість зменшити травматизацію тканин при їх прошиванні. У інших голок використовується подвійне механічне вушко (рис.15,є).

Фіксація голок в голкотримачі проводиться ближче до її вушка, таким чином, щоб 2/3 довжини голки (від її гострої частини) і 1/3 довжини від голкотримача (його дистального краю) залишалися вільними (рис.16,а – вірна, рис.16,б – невірна фіксація голки).

III. Окрім голок для з’єднання тканин використовуються скобки Мішеля (рис.17,а) та пінцети для їх накладання (рис.18,б) і зняття (рис.18,в).


б

Рис.17 в



Рис.16 а б







а

^

Контрольні питання по темі заняття





  • Класифікація хірургічного інструментарію

  • Призначення основних його зразків що використовуються для перев’язок та оперативних втручань амбулаторного рівня.

  • Комплектація і перелік найбільш необхідних хірургічних інструментів для проведення перев’язок.



^ Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті


  • Провести оцінку якості передстерелізаційної обробки хірургічного інструментарію з використанням проб на присутність біологічних залишків та миючого засобу.

  • Провести укладку перев’язочного матеріалу та хірургічного інструментарію у бікси;

  • Провести укладку біксів з перев’язочним матеріалом у автоклав.

  • Провести укладку хірургічного інструментарію у сухо-жаровий стерилізатор, та здійснити його розвантаження.

  • Провести оцінку стерильності хірургічного інструментарію за допомогою непрямого метода контролю за стерильністю.



^

Тематика НРДС


  • Види хірургічного інструментарію.

  • Шовний матеріал. Поняття про основні види хірургічних швів.



Література


Основна:

  • Закони України про охорону здоровя. /Під ред. Москаленко В., Костицької В.- Тернопіль.: Укрмедкнига. 2000. 464 с.

  • Главная (старшая) медицинская сестра: Сборник нормативных документов. Настольная книга руководителя среднего и младшего медицинского персонала лечебно-профилактического учреждения / сост. Басанова Ц.В. – М.: АПП «Джангар», 2000.- 448 с.

  • Галкин Р.А., Двойников С.И. Сестринское дело в хирургии: учебник.- Самара: ГП «Перспектива».- 2000. 352 с.

  • Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. "Здоров’я", Київ, 1999, 478 с.

  • Черенько М.П. Загальна хірургія. Київ “Здоров’я”, 1999.- 375 с.

  • Кузнецова В.М. Сестринское дело в хирургии: Учебное пособие.- Ростов-на-Дону.: «Феникс», 2000. 416 с.

  • Нетяженко В.З., Сьоміна А.Т., Присяжнюк М.С.. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я. 1993. – 303 с.


Додаткова:

  • Касевич М.К. Практикум з сестринської справи. - Київ.; Здоров’я. – 1999. – 224 с .

  • Гостищев В.К. «Общая хирургия».- М.:Медицина, 1993.- 620 с.

  • Волколаков Я.В. «Общая хирургия».- Рига.:Звайгзне, 1989.- 617 с.

  • Стручков В.И. «Общая хирургия».- М.:Медицина, 1988.- 480 с.

  • Григоровська Д.П. Догляд за хворими в спеціалізованих терапевтичних відділеннях.-К.:Здоров’я, 1989. – С.158-174.

  • Григорян А.В. «Руководство к практическим занятиям по общей хирургии».- М.:Медицина,

  • Юмашев Г.С. «Травматология и ортопедия».- М.:Медицина, 1977.- 505 с.

  • Чепкий Л.П."Анестезиология и реанимация", 1978. 243 с.

  • Гостищев В.К. «Руководство к практическим занятиям по общей хирургии».- М.:Медицина. 1987.- 319 с.

  • Дарбинян Т.М."Руководство по клинической реаниматологии". 1974. 288 с.

  • Скрипниченко Д.Ф. «Хірургія».- К.:Здоровя, 1992.- 317 с.

  • Дегтяр Е.Г. "Що повинна знати і вміти сестра хірургічного відділення", 1979.-с.

  • Филлипова А.А. Сестринское дело в терапии: Учебное пособие.- Ростов-на-Дону.: «Феникс», 2000. 416 с.

  • Справочник медицинской сестры.: В 2-х томах. / Под ред. Задворной О.В., Турьяновой М.М.- М.: «Новая волна», М.: «Оникс» 2000. Т.1 – 448 с.



Схожі:

7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconБуковинський державний медичний університет
Медсестринський процес в хірургічних клініках. Хірургічна термінологія. Види хірургічних втручань. Хірургічний ризик”
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconТематичний план самостійної позааудиторної роботи для студентів 3 курсу медичного факультету №2
Хірургічна операція. Підготовка хворих до операцій. Догляд за хворими у післяопераційному періоді
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconХірургічна термінологія. Види хірургічних втручань. Хірургічний ризик. Передопераційна допомога та діагностика хірургічних захворювань. Передопераційна підготовка пацієнтів
Залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому медична сестра веде постійний...
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconТематичний план практичних занять з загальної хірургії для студентів 3 курсу медичного факультету №2
Змістовий модуль Введення у хірургію. Десмургія та догляд за оперованими хворими
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconЗаняття
Основні види хірургічного лікування хворих в естетичній І реконструктивній хірургії
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconБуковинський державний медичний університет
Поняття про хірургічну маніпуляцію та хірургічну операцію. Основні види оперативних втручань, поняття про етапи їх виконання. Основні...
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconТема Реалізація правових норм. Правова поведінка. Юридична відповідальність План
Поняття та види правової поведінки. Поняття, види та ознаки правомірної поведінки
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconI. Основні питання
Поняття, види та принципи здійснення нагляду і контролю за дотриманням законодавства про охорону праці
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconХірургічна рана. Принципи дренування та декомпресії. Види, покази
Залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому медична сестра веде постійний...
7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів iconТематичний план практичних занять «догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах стаціонару»
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи