\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" icon

"Організація роботи І завдання персоналу операційної "




Назва"Організація роботи І завдання персоналу операційної "
Сторінка1/2
Дата23.06.2012
Розмір0.49 Mb.
ТипДокументи
  1   2


Буковинський ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет

Кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти


" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді

кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти

"______"___________________200___ р.

протокол №___

Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №3


Тема: “Організація роботи і завдання персоналу операційної “.


Навчальний предмет - “Клінічне медсестринство” (цикл “Хірургія”).

2-й медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

(денна форма навчання, навчання з неповним робочим тижнем )

3-й курс медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

Спеціальність- 6.110100 “Сестринська справа”

Освітньо-кваліфікаційний рівень- “Медична сестра-бакалавр”

(навчання з неповним робочим тижнем).

Тривалість - 2 години.

Методичну розробку склав

Доцент, к.м.н. Хомко О.Й.


ЧЕРНІВЦІ - 2007рік.


Тема: Організація роботи і завдання персоналу операційної.

^

Актуальність теми



Переважна більшість хворих, що перебувають у хірургічних стаціонарах, підлягають оперативному лікуванню. Середній медичний персонал повинен вміти правильно провести передопераційну підготовку хворих в залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому медична сестра веде постійний догляд за хворим, за його зовнішнім виглядом та основними показниками гомеостазу. Перекладання цієї роботи на плечі молодшої медичної ланки категорично забороняється.

Знання умов, що сприяють розвитку ускладнень післяопераційних ран і їх усунення дозволяють проводити профілактику цих ускладнень. Правильне лікування рани, не ускладненої розвитком інфекції, значно скорочує строки загоєння і дозволяє в більш ранні строки відновити працездатність людини, що дає значний економічний ефект.

^

Навчальна мета



Навчити студентів загальним питанням підготовки хворих до операції, ознайомити з особливостями передопераційного періоду. Ознайомлення з організацією і проведенням хірургічної операції, роботою персоналу операційної. Навчити веденню післяопераційного періоду і загальним питанням догляду за оперованими хворими.


2.1. Студент повинен знати:


  • Організація роботи операційної.

  • Завдання персоналу операційної.

  • Загальні правила, якими користуються працівники операційного блоку.

  • Санітарно-гігієнічний режим операційного блоку.

  • Передопераційна обробка рук операційних сестер.

  • Санація медперсоналу.

  • Вимоги основних режимних наказів для прсоналу операційної.


2.2. Студент повинен вміти:


  • обстежувати хворих при різних варіантах ускладнень гострої хірургічної патології органів черевної порожнини;

  • накладати різні видів пов’язок;

  • провести заміну пов’язки;

  • поставити дренаж в рану;

  • зняти шви з рани;

  • провести пункцію рани, її зондування;

  • транспортувати хворих в операційну;

  • намітити план додаткових методів дослідження.


2.3. Опанувати практичні навички:


  • обстеження хворих при різних варіантах ускладнень гострої хірургічної патології органів черевної порожнини;

  • оволодіти технікою накладання різних видів пов’язок;

  • провести заміну пов’язки;

  • поставити дренаж в рану;

  • зняття швів з рани;

  • проведення пункції рани, її зондування;

  • оволодіти технікою транспортування хворих в операційну;

  • намітити план додаткових методів дослідження.



поради студенту


Після короткого пояснення студентам мети відвідування операційної, викладач знайомить їх з правилами поведінки під час операції, пояснює необхідність суворо дотримуватись дисципліни (не ходити в операційній, не говорити, не робити лишніх рухів, оберігати психіку хворого).

В передопераційній студенти одягають на ноги бахіли. Викладач перевіряє зовнішній вигляд студентів, як одягнені шапочки, хустинки, чи прикривають вони волосся, наявність масок. Звертається увага на підготовку персоналу до операції (переодягнення). Один з студентів разом з хірургом готується до операції.

Студенти заходять в операційну перед початком операції. В процесі підготовки та проведення операції вони знайомляться:

  1. з поведінкою персоналу в операційній;

  2. підготовкою рук хірурга до операції і одягнення стерильної білизни;

  3. організацією роботи лікаря-анестезіолога і сестри-анестезистки; беруть участь в доставленні хворого в операційну, вкладенні, фіксації його на операційному столі, підготовці системи для переливання крові, накладанні пов’язки на рану, доставленні хворого з операційної в палату, організації ведення найближчого післяопераційного періоду;

  4. одним із видів загального або місцевого обезболення;

  5. роботою операційної сестри (одяганя стерильної білизни, накриття стола з перев’язочним матеріалом і хірургічним інструментами, підготовка столика, -хірурга, інструментуваня під час операції та інш.);

  6. елементами антисептики і асептики під час операції (обробкою операційного поля, обкладання його стерильною білизною, користування стерильними інструментами і перев’язочним матеріалом, повторною обробкою рук хірургів в ході операції, ізоляція інфікованих органів і тканин);

  7. методикою тимчасової і кінцевої зупинки кровотеч під час операції (накладання кровозупинних затискачив, перев’язка, прошивання, електрокоагуляція, закручування кровоточивих судин, використання серветок з гарячим фізіологічним розчином, кровозупинних губок, підшивання живої тканини, накладання еластичного джгута при операціях на кінцівках та інше);

  8. загальною методикою оперування (проведення розрізу шкіри, бережне відношення до тканин, накладання швів, зав’язування вузлів, адаптація країв рани, дренування рани та інш.).

Асистуючи, один студент, під керівництвом викладача проводить місцеву анестезію, розріз шкіри та підшкірної клітковини, зупиняє кровотечу, накладає шви на рану. Інші студенти групи беруть участь в дачі наркозу та переливанні крові і кровозамінників.


^ Робота в операційній.

Операційний блок.


Операційний блок – це самостійно функціонуючий підрозділ який знаходиться в декількох спеціальних приміщеннях в ізольованому крилі хірургічного відділення. Від решти приміщень операційний блок відокремлюеться тамбором, який облаштований джерелами бактерицидного ультра-фіолетового випромінювання.

В сучасних багатопрофільних лікувальних установах створюють єдине операційне відділення. Таке планування дозволяє сконцентрувати в одному місці і раціонально використовувати цінне обладнення, рівномірно розподіляти навантаження на персонал та більш ефективно приміняти профільну спеціалізацію середнього медичного персоналу. Операційний блок повинен сприяти максимальному зниженню небеспеки занесення інфекцій; забеспечувати можливість ефективного прибирання приміщень; дотримання тиші та правильного розпорядку дня в стаціонарі.

Основні приміщення операційного блоку складаються з приміщень, які розраховані безпосередньо для оперативного втручання (операційна, передопераційна, стерилізаційна), приміщень для персоналу (кімната для переодягання персоналу та ведення документації, кімнати операційних сестер, анестезіологічна, душова, туалет та інш.) та підсобних приміщень (матеріальна, апаратна).

В невеликих хірургічних стаціонарах в операційному блоці знаходяться приміщення для стериалізації та матеріалу (автоклавна). В великих стаціонарах є центральне стерилізаційне відділення, яке обслуговує весь хірургічний стаціонар.

Склад приміщень операційного блоку та їх площа залежить від кількості ліжок та об’єму роботи хірургічного відділення, його специфіки, реальних можливостей розміщення. Як мінімум в складі операційного блоку повинні бути: операційна, передопераційна, стерилізаційна, автоклавна та шовна.

Операційна. Її розташовують в глибині операційного блоку. В сучасній операційній обладнують централізовану подачу наркотичних газів та кисню, а також систему аспірації. Для цієї мети під підлогою операційної проводять розподіляючий канал, в якому розташовуються газопроводи, які закінчуються на спеціальному щиті біля головного кінця операційного столу. Вивід кожної трубки закінчується герметичним вентилем з соском, який зафарбований у відповідний колір: блакитний для кисню, чорний для закисі азоту, білий для аспірації. Наркотичні гази подаються з підсобного приміщення операційного блоку, кисень (в зв’язку з вибухонебезпечністю) – з спеціальної станції, яка розташована за межами будівлі. Вакуумну лінію для аспірації з’єднують з компресором, який розташований, як правило, в подвальному приміщенні.

^ Санітарно-гігієнічні норми. Для операційної рекомендуються наступні нормативи: температура 21-25 С, відносна вологість 50-65%, швидкість руху повітря 0.3-0.5 м/с, повітряний обмін 6-10кратний протягом часу, приток тільки чистого зовнішнього профільтрованого повітря або біля 50% рециркуляційного повітря.

Для зниження мікробної кількості в операційній рекомендується встановлювати електричні рециркуляторні повітряочисники (ВОПР-0.9; ВОПР-1.5), які забеспечують швидку та ефективну очистку повітря. Протягом перших 15-хв. роботи установки запиленість та кількіть бактерій зменшується у 7-10 раз. Робота повітряочисників заснована на неприривній циркуляції повітря через фільтр з ультратонких волокон. Живлення - від мережі змінного струму напругою 220В.

Мікроклімат в операційних пілтримується за допомогою спеціальних установок – електричних та газових кондиціонерів.

Для підтримання оптимального санітарно-гігієнічного режиму широко використовують побутові автономні електричні кондиціонери віконного типу: БК-1500 для операційних з площею 25 м.кв. та БК-2500 – 35 м.кв. В операційних з великою площею встановлюють декілька кондиціонерів. Для встановлення кондиціонеру обладнують спеціальну монтажну раму. Поблизу місцезнаходження апарату не повинно бути джерел тепла. Режим кондиціонерування забеспечує зниження температури, вентиляцію, очистку повітря, зменшення його вологи, а також циркуляцію повітря в операційній та його очистку, але без зниження температури.

Для зручності прибирання всі кути та з’єднання стін з перекриттями повинні бути закруглені. Дверцята шкафів, налічники вікон та дверей виготовляють з гладких матеріалів. Стіни покривають плиткою або фарбують масляною фарбою блідо-зеленого, салатного або блідо-блакитного кольору. Підлогу покривають метлахською плиткою або антистатичним пластиком, створюючи невеликий кут до ценру, де розташований стік для води.

Опалення сучасних операційних здійснюється електроплитами яки вмонтовані у нижній частині стін операційної, причому постійність температури регулюється автоматично. В старих операційних функціонує центральне водяне та парове опалення низького тиску.

Освітлення. При плануванні операційну орієнтують так, щоб вікна розташовувались на північ або північний-схід. Операційний стіл встановлюють перпендикулярно до вікна. Відношення площі вікон до площини підлоги-не менше 1:3. При прямокутній операційній глибина приміщення не повинна перевищувати висоту віконних рам більш ніж у 2.5 рази.

Вікна операційної повинні мати малу кількість переплетів, легко відчинятися всередину і легко митися.

В зимовий період в середній полосі і в північних широтах скло вікон запобігає від утворення вологи та замерзання шляхом розміщення між рамами флакона з сірчаною кислотою або обогріву простіру між рамами радіатором опалення, який розташований в нижній частині цього простіру.

В південних широтах із зовнішньої сторони вікна встановлюють розсіюючи світло рифленні ставні, які поглинають тепло, що випромінюється сонцем.

Штучне освітлення в операційній забеспечуеться безтіньовою лампою, яка розташована над операційним столом, та освітлювальними плафонами. Крім того, для додаткового освітлення використовують пересувні та переносні лампи.

Гігієнічні вимоги до освітлення операційного поля: достатня та рівномірна освітленість, обмеження осліплюючої дії джерела, відсутність різких та глибоких тіней, наближення спектру випромінювання штучного джерела до спектру денного світла, постійність освітлення, відсутність нагріву.

Освітленість на поверхні операційного поля повинна бути в межах 3000-5000 лк, в окремих випадках – до 10000 лк. Підвищення температури повітря в зоні операційного столу на висоті 0.5 м. від операційного поля не повинно перевищувати 2-3 С.

Операційне поле в умовах роботи невеликої поліклініки або амбулаторії може освітлюватися лампою з рефлектором та силою світла не менш 200 Вт.

Енергозабезпечення. Електропроводку в операційній роблять скритною. Обов’язковим є наявність контура заземлення, який представляє собою металічна стрічка шириною 1-2 см, яка охоплює стіни операційної на висоті 50см. від підлоги і автономно з’єднаною при допомозі добре ізольованого проводу з металічним штирем, який забитий у землю біля зовнішньої стіни будівлі. Категорично забороняється використовувати для заземлення батареї центрального опалення. Розетки електропроводки розміщують на висоті 1,5 м від підлоги і біля кожної розетки чітко вказують напругу.

Гнойна операційна. Її розташовують в складі гнійного хірургічного відділення і повністю ізолюють від чистого операційно-перев’язочного блоку. Стандартні розміри – 20м.кв. при роботі на одному операційному столі. За виключенням спеціальної апаратури, обладнення гнійної операційної відповідає обладненню чистої.

Хірургічні інструменти, перев’язочний матеріал та білизну для гнойної операційної зберігають окремо. Поєднання роботи персоналу в чистій і гнійній не рекомендується. Перев’язочний матеріал після використання в гнійній операційній спалюють.

Передопераційна – приміщення яке розташоване між операційною та іншими підсобними примущеннями; воно служить для підготовки персоналу і хворого до операції. Нерідко на 2-3 операційних приходиться одна передопераційна. Розміри переопераційної строго не регламентовані і залежать від кількості операційних та інших підсобних приміщень. Стіни та підлогу передопераційної роблять так само, як в операційній. Так само повинен бути обладнений стік для води.

В передопераційній на видному місці розташовують вогнегасники. Персонал операційного блоку повинен знати їх місце знаходження, вміти користуватися ними і точно знати свої обов’язки на випадок виникнення пожежі. Тут же повинні бути вивішені схеми евакуації хворих з операційного блоку та функціональні обов’язки кожного співробітника.

В передопераційній встановлюють 3-4 раковини для миття рук. До умивальника підводять горячу та холодну воду, встановлюють над кожною раковиною кран-змішувач, який відчиняється локтем. Поруч з кожною раковиною розміщене дзеркало. Тут же стоять інструментальні шкафи, в яких зберігають нестирильні інструменти.

Стерилізаційна. Площа 8-10 м.кв. Розташовується поруз з операційною і з’єднується з нею вікном для подачі стерильних інструментів. Вікно повинно бути шириною не менше 1м. Зберігати інстуманти неможна, так як від вологості вони покриваються іржою і псуються.

В стерилізаційній повинні знаходитись необхідні обігріваючі прилади (електроплитки, кип’ятильники, електростерилізатори), апарат для миття інструментів, а також стіл для роботи з інструментами, шафа для зберігання стерилізованих біксів і один два табуретів. Стерилізатори в стерилізаційні необхідно строго розділити і промаркірувати: один для інструментів, другий для шприців та голок, третій для дренажних трубок та інш.

В стерилізаційній проводиться миття та витирання інструментів, отриманих з операційної, миття трубок після переливання крові, шприців та голок.

Автоклавна. Площа 10-15 м.кв. і більше. Тут встановлюють два і більше горизонтальних та вертикальних електричних автоклава. Один з них працює щоденно, а другий є резервним.

В автоклавній на стіні повинна висіти інструкція з експлуатації та обслуговуванню автоклаву. Тут же зберігають зошити для запису всіх проведених стерилізацій.

В автоклавній операційного блоку проводяться стериалізація матеріалу, білизни і інструментів, які використовуються тільки у блоці.

Матеріальна. В цьому приміщенні заготовляють перев’язочний матеріал і операційну білизну.

В звичайній матеріальній знаходяться один або декілька великих столів, які призначені для заготівлі иатеріалів, і декілька вмонтованих шаф великих розмірів. В цих шафах зберігаються чиста білизна, марля, медикаменти, гумові, пластмасові та інші трубки, а також інші матерали. На фарбованих масляною фарбою або скляних дверцятах шаф роблять надписи про їх вміст. Всі медикаменти, які зберігаються в матеріальній, повинні мати свої певні місця, визначені надписами на полицях. Крім того, необхідно звертати увагу на колір етикеток. Так, всі стерильні розчини мають сині етикетки та штамп “Стерильно”, а всі медикаменти для зовнішнього призначення мають білі етикетки і штамп “Зовнішнє”. В окремій шафі зберігають вже простерилізовані барабани з підготовленою до операції білизною та перев’язочним матеріалом.

Заготівлю перев’язочного матеріалу і укладку його та операційної білизни у бікси для стерилізації проводять на великому столі операційні сестри та санітарки. Вони готують перев’язочний матеріал, виявляють в ньому дефекти. Для розрізання марлі необхідно мати великі ножиці або електроніж.

Якщо в матеріальній розташовують холодильник для зберігання крові та кровозамінників, тоді поруч з ним повинен бути стіл для журналу їх обліку.

Стіни матеріальної фарбують масляною фарбою, підлогу покривають пластиком, всі меблі повинні бути такими, щоб їх можна було піддавати вологому прибиранню.

Апаратна призначена для зберігання різноманітних апаратів та приладів, які використовуються при хігургічних операційях.

Інструментальна. В невеликих стаціонарах інструментальну поєднють з переопераційною або материально. Неможна поєднувати інструментальну з стерилізаційною або автоклавною, так як висока вологість шкодить інструментам.

Для зберігання інструментів медична промисловість випускає спеціальні шафи різного об’єму з кутивого металу зі скляними стінками та полицями. Інструменти в шафах розкладають вільно, по групах однорідного призначення. Чергові хірургічні інструменти, тобто набори інструментів для невідкладної операції, зберігають в стерилізаторах, які підготовлені до кип’ятіння. Частина стерильного чергового інструменту (для зупинки кровотечі, трахеостомії та інш.) знаходяться на стерильному столі в операційній.

Приміщення для персоналу.^ Кімната для чергової служб призначена для короткочасного відпочинку (або прийому їжі) персоналу, який несе чергування на швидкій допомозі.

Кімната старшої операційної сестри. Тут зберігається документація старшої сестри: паспорта апаратури та складних інструментів, журнали обліку інвентаря, журнал результатів бактеріологічних досліджень, бланки вимог на медикаменти та їх використовані корінці та інш. Старша операційна сестра повинна мати шафу з запасами інструментів та медикаментів, ключ від якої повинен зберігатися тільки в неї.

^ Кімната для переодягання. В цій кімнаті розташовується декілька індивідуальних шаф для зберігання особистих речей, декілька ширм, 2-3 стола і декілька стільців.

Операційна санітарка щоденно видає учасникам операції комплект чистої операційної білизни, вилучаючи використоване для здачі в прачечну. В цій кімнаті хірурги знімають свою одежу і надягають операційний комплект. Операційні сестри зазвичай переодягаються в кімнаті старшої операційної сестри або для них відокремлюється окрема кімната.

^ Санітарний вузол. Душ та туалет для персоналу повинні бути ретельно ізольовані від основних операційних приміщень.

Кімната для зберігання предметів прибирання. Для підтримання чистоти в операційному блоці вимагаються швабри, тряпки, відра, щітки, дезінфікуючі та миючи засоби, шланги, пульвелізатори і т.д. Необхідно виділити місце для миття і сушки тряпок.


^ Обладнання в операційній

Обладнання операційної виготовляють з врахуванням існуючих табелів, поповнюючи їх новими образцями інструментів, апаратов і т.д.

^ Обладнення робочого місця сестри.

  1. Малі рухомі столики на високій ніжці, які знаходяться біля з операційним столом і розраховані для забеспечення операції інструментами

  2. Великий інструментальний типа перев’язочного стола Боброва для резерва стерильних інструментів та перев’язочних засобів, які знаходяться в віддалені від операційного стола.

  3. Окремі столики для зберігання банок з шовним матеріалом, з розчином йоду або йодонату, спиртом, бензином, розчинами фурациліна, сулеми, новокайна, ізотонічного розчина хлорида натрія.

  4. Стерильні бікси на підставках, які знаходяться біля великого інструментального стола. В цих біксах знаходиться необхідна пераційна білизна та перев’язочним матеріал.

Операційна мебель та апаратура.

Операційна мебель складається з спеціальних металевих стільців, алюмінєвих подставок для ніг ачасників операцій, штативов, на які встановлюють апаратуру для тривалих вливань. Ніжки мебелі споряджені резиновими прокладками, які запобігають шуму при перестановці з місця на місце. Спеціальні підставки, каракаси та тази, обернуті марлею для гашення шуму при падінні інструментів, установлюються біла операційного стола.

О п е р а ц і й н и й с т і л дозволяє придати тілу хворого довільну форму, спрощує доступ до хворого та здійснення операції на довільних очастках тіла.

Основні частини стола:масивна основа – тумба з трьома ніжками, які оборудовані колесиками. В середені основи вмонтований масляний компресор для підьому ніжки стола. Ніжка столу зв’язує основу з дошкою столу, яка складається з секцій, з’єднаних шарнірами. Положення окремих секцій всієї дошки змінюють за допомогою механізмів, які розташовані на нижній поверхні стола. У основи тумби є три педалі: велика - для піднімання стола, середня – для його опускання, мала – для фіксації ніжки столу.

Пересування стола: піднімають стопорні ричаги ніжек, при цьому роліки повинні займати положення, яке відповідає напрямку руху стола. Після цього стіл обережно пересувають.

Установка стола: для більшої рівноваги роліка двох задніх ніжок повинні бути повернені назад, передній ролік – вперед. Стопорні ричажки повинні бути опущенні. Для запобігання кругового обернення мала педаль також повинна бути опущена.

Зміна положення стола: при перебуванні хворого на спині всі секції дошки столу – головна, спинна, кульшова та ножна – складають одну неперервну площину. В цьому положенні стола можливі опускання головного його кінця та підйом ніжного за допомогою обертання ручки. Можливі і бокові нахили стола в ту чи іншу сторону за допомогою ручки, яка вставлена в квадратний отвір на бокові стінці ножки.

Окремо можуть підніматися ножні та головні секції. В спинній секції, в її середній частині, знаходиться висувний валік, який піднімається та опускається обертанням ручки, яка вставлена в квадратне гніздо біля основи валіка.

Положення з приподнятим тазом та опущенною головою досягається шляхом наклону та закріплення ножного кінця стола з опусканням решти його частини за допомогою обертанням ручки біля головного кінця.

Положення для операцій на промежині та прямій кишці: головний кінець стола трохи підіймають, ножну секцію знімають і встановлюють ноготримачі.

С т і л з а в т о м а т и ч н и м у п р а в л і н н я м. Найбільш вдосконаленим є операційний стіл з автоматичним управлінням. Необхідне положення столу придається за допомогою гідравлічної помпи, яка приводиться у дію електродвигуном. Панель стола складається з секцій, які покриті матрасами з губчатої гуми. Цей матеріал дозволяє проводити ренгенівське опромінення під час операцій.

Спинна та тазова секції, а також нирковий валік приводиться у дію гідравлічною системою, а головна та дві ножні секції встановлюються в потрібному положенні та фіксуються від руки.

Управління столом здійснюється з пульта як при роботі електричним приводом, так і при роботі з ножною педаллю.

Стіл зручний для застосування в хірургічній, гінекологічній, урологічній та інших клініках, де можуть бути проведені втручання на органах черевної і грудної порожнини, шиї, верхніх і нижніх кінцівках, на центральній та периферичній нервовій системі, оперативні втручання при захворюваннях прямої кишки та статевих органів, а також операції на сідниці та куприкової області.

Нижче приводиться підготовка операційного столу та укладка хворого в залежності від виду операції.

^ Операції на органах черевної порожнини.

  1. За допомогою механізму управління встановлюють секції стола на одному рівні.

  2. Хворого укладають в положення на спині відповідно головної, спинної, кульшової та ножної секціях понелі.

  3. Нижні кінцівки фіксують на панелі тримачами гомілки, стегон та за допомогою пояса. Верхні кінцівки закриплюють м’якими рукотримачами в положенні вздовж тулуба. При необхідності одна або дві руки можуть бути укладені в положенні відведення на спеціальній панелі, що дає можливість внутришньовенних та внутришньоартеріальних вливань.

  4. Закріплюють Г-подібну дугу-ширму.

  5. Положення головної секції панелі регулюють вище або нижче площини стола в залежності від потреб анестезіолога або зручностей хворого. Перед операцією або під час її кут операційного доступу змінюють шляхом підняття ниркового валіка на той чи інший рівень.

^ Операції на грудній порожнині. Для задньобокового доступу використовують положення на животі. Підготовка стола.

  1. Всі секції стола встановлюють на одному рівні.

  2. Хворого укладюють в положення на животі відповідно головній, спинній, кульшовій та ножним секціям панелі стола. Головна секція може бути знята, замість неї встановлюють підголовник з підплечником та підлобником, що створює зручності для роботи анестезіолога.

  3. Верхні кінцівки можуть бути опущенні вниз до підлоги та у укладені в спеціальний “гамачок”, який приготовлений з звичайного операційного простирадла, ябо їх закріплюють рукотримачем в положенні вздовж тулуба.

Для проведення операцій в положенні на боку необхідно:

  1. Всі секції панелі стола встановити на одному рівні

  2. Хворого вкладюють в положенні на бік; голова може знаходитись на головній секції панелі, кут якої до площини стола може біти відповідно змінений.

  3. Для запобігання запрокидування хворого на спину чи живіт на панелі встановлюють бокові упори.

Ноги фіксують на панелі поясом. Праву руку (при положенні на правому боці) або ліву руку (при положенні на лівому боці), укладають на панелі для рук; відповідно іншу руку в положенні розгинання ци неповного згинання в ліктівому суглобі встановлюють на упорі для рук.

При передньому доступі до органів грудної порожнини підготовка стола така ж сама, ак і при операціях на животі.

^ Операції на шиї. Для збільшення операційного поля та зручностей оперативного втручання необхідно запрокидування голови і підняття верхнього плечового пояса.

Підготовка стола:

  1. Всі секції встановлюють на одному рівні.

  2. Знімають головну секцію панелі і прикріплюють підголовник з підплечником.

  3. Положення хворого – на спині. Голова трохи запрокинута назад і покоїться на підголовнику, який з цією метою опущенний нижче горизонтальної панелі стола. Верхній плечовий пояс знизу знаходиться на двох підплечниках, які укріплені на рівні, необхідному для максимального досягнення необхідного положення.

  4. Ноги закріплюють за допомогою пояса чи тримачів стегон, руки фіксують м’яким рукотримачем вздовж тулуба.

Операції на верхніх та нижніх кінцівках проводять в положенні як на спині, так і на животі. Підготовка складається з:

  1. Всі секції стола встановлюють горизонтально.

  2. При операціях на верхній кінцівки її в положенні відведення розташовують на панелі для руки.

  3. Нижні кінцівки фіксують до столу поясом або тримачами стегна.

  4. Головну секцію панелі стола встановлюють під кутом, необхідним для роботи анестезіолог, або так, щоб було зручно хворому.

  5. Прикріплюють Г-подібну дугу-ширму.

При операціях на нижню кінцівках в положенні на спині чи на животі підколінна область повинна знаходитися на вісі, яка з’єднує ножну та тазову секції. Верхні кінцівки розташовують вздовж тулуба і фіксуюють м’якими рукотримачами.

^ Операції на центальній нервовій системі. Хворого частіше всього укладюють в положення на спині, на животі або на боку.

При операції на черепі знімають головну секцію панелі стола та встановлюють підголовник, на якому прикріплюють підлобник необхідного розміру (великий чи малий), а при оперативних втручаннях в положенні на спині – замінюють на круглий підголовник.

^ Операції на прямій кишці та статевих органах. Одне з основних положень хворого – на спині з приподнятим чи опущеним головним кінцем. З метою ліпшої фіксації хворого на столі рекомендується використовувати для закріплення ніг тримачі стегон. При положенні Тренделенбурга – з опущеним головним кінцем на початку спинної секції стола з двох сторін встановлюють плечові упори. При операціях на промежині хворий укладується на спині відповідно спинній та кульшовій секціям панелі так, щоб таз хворого знаходився біла края кульшової секції, при опущенній ножній секції стола. По обидві сторони стола в гніздах кульшової секції закріплюють на потрібній висоті правий та лівий підколінники, а гомілки в них закріплюють ременями. Верхні кінцівки розташовують вздовж тулуба і фіксують м’якими рукотримачами.

^ Операції на стегновій та куприковій областях.

  1. Всі секції панелі встановлюють на одному рівні.

  2. Хворого укладають на живіт відповідно головній, спинній , кульшовій і ножній секціям стола. Лінія кульшових суглобів хворого повинна співпадати з віссю, яка з’єднує спинну та кульшову панелі.

  3. Руки укладають вздовж тіла, закріплюючи їх в рукотримачах; ноги фіксують поясом.

  4. За допомогою пульта управління ноги та плечі опускають вниз, створюючи зручне положення для оперативного втручання.

^ Урологічні операції. При основних урологічних операціях положення хворого – на боку. Для наближення операційного поля до хірурга та зменшення глибини рани висувають крижовий валік .

При операціях на сечовому міхурі та простаті положення хворого таке саме, як при операціях на прямій кишці.

С л а д н и й ( п о х і д н и й) о п е р а ц і й н и й с т і л. Горизонтальна панель похідного стола складається з трьох секцій (головної, тазової та ножної) і для полегшення маси має багато круглих отворів. Стіл виготовлений з легкого, але міцного сплаву, він легко розбирається . До стола додаються ноготримачі, підставки для рук, стійки для флаконів з розчинами та малий інструментальний столик.

Операційні лампи. Б е з т і н ь о в а с т а ц і о н а р н а л а м п а складається з 10-12 освітлювачів, які нагадують автомобільні фари, розташованих по колу лампи під різними кутами до поверхні операційного стола. Шарнірні пристрої лампи, збалансовані противагами, дозволяють змінювати за необхідністю напрямок променів світла. Завдяки теплоізоляції скла та повітряного шару між ними лампи майже не нагріваються.

Л а м п а – р е ф л е к т о р п е р е с у в н а складається з рефлектора з відбивною поверхнею еліпсоїдної форми, яка споряджена циліндричним світлофільтром та закритим захисним склом, горизонтальної штанги та штатива, який встановлений на хрестовині. Освітлювач переміщується на роликах, встановлюється в необхідному місці і вмикається до мережі живлення.

Обробка операційних ламп сладає: вологу обробку звичайними дезрозчинами (лізол, спирт). Багаторазове використання розчину сулеми для протирання хромованих частин не дозволяється, так як це може привести до їх псування. Також не дозволяється формалінова та сірчана дезінфекція. Не рідше одного разу на місяць з пересувних освітлювачів необхідно знімати захисне скло і сухою м’якою замшею або байкою протирати відбивну поверхну рефлектора та світло фільтр.

О с в і т л ю в а ч з в о л о к о н н и м с в і т л о в о д о м (ОВС-1) призначений для додаткового освітлення глибоких та вузьких операційних ран. В основу приладу закладений принцип передачі світлового потоку від лампи розжарення на торець фіброволоконного світловода довжиною 1.5 м. Прилад вмикають в мережу за допомогою мережевого шнура і тумблера, розташованого на освітлювальному блоці. До гнізда освітлювального блоку під’єднують світведучий джгут. До іншого кінця джгута за допомогою муфти під’єднують один з інструментів, які входять в комплект освітлювача і які споряджені жорсткими світловодами: лопатку Буяльского, дзеркало – піднімач, дзеркало – печінкове, шпатель нейрохірургічний.

Перед роботою необхідні інструменти з жорсткими світловодами та з’єднувальні муфти стерилізують кип’ячінням в дистильованій воді протягом однієї години. Матерчастий чохол автоклавують. Перед операцією освітлювальний шнур опускають у розчин первомура на 2-3 хв. або двічі протирають етиловим спиртом. Операційна сестра, не торкаючись шнура, надягає на нього матерчастий чохол, який фіксує до шнура тесьма, а на різьбову кінцівку світловода надягає муфту і з’єднує вказаний хірургом інстрімент – освітлювач. Нестерильний кінець світловода санітарка вставляє в гніздо освітлювального блоку, а потім по вказівці сестри включає освітлювач. Час неперервної роботи не більше 4 год.

Пристрої для діатермокоагуляції (УДЛ-350М) застосовуються для роз’єднання тканин, зупинки кровотечі з дрібних судин. Пристрій складається з силового трансформатора, генератора високої частоти, педалі для вмикання генератора подачі струму на інструмент та екранованих проводів, які закінчуються електродами. Пристрій змонтований в металевому корпусі. Для зручності переміщення апарат має ролики. На панелі управління розташовані ручка регулятора напруги мережі, перемикач моноактивної та біактивної коагуляції, ручка регулатора струму пацієнта, лампа, яка сигналізує подачу на інструмент струму високої частоти, вольтметр.

^ Підготовка до роботи. Під’єднують заземлення і вмикають шнур живлення в мережу. Вмикають педаль до приладу, для чого вилку педалі вставляють в отвір бокової стінки кожуха з надписом “Педаль”. В залежності від характеру операції та використовуючого інструменту його вмикають до вхідних клем апарату в залежності від способу коагуляції перемокач коагуляції ставлять у положення “Біактивно” або “Моноактивно”.

Активні електроди, кровозупиняючий пінцет, електротримачі, кабелі з активним електродом стерилізують в паровому автоклаві при температурі 132 С протягом 20 хв. Але можна надавати перевагу холодним способам стериалізації (6% розчин перекисі водню і т.д.).

Ріжучий або коаголюючий електрод фіксують за допомогою спеціальної ручки, до якого підводять один провід пацієнта.

Тримач пасивного електрода з’єднують з пластинчастим свинцовим електродам, який прибінтовують до тіла хворого так, щоб він не заважав під час операції і не був дуже віддаленим від місця розрізу. Ділянку тіла хворого, до якого прибінтовується електрод, змочують ізотонічним розчином NaCl.

Апарат вмикають в мережу і встановлюють стрілку вольметра на червоний сектор, що буде відповідати оптимальному режиму роботи генератора.

^ Порядок роботи з пристроєм.Коагуляцію і розріз проводять, поступово збільшуючи на електроди високочастотну напругу, для чого в момент коагуляції чи розрізу тканини хірург натискає ножну педаль, вмикаючи апарат, а санітарка підбирає достатню силу струму шляхом перемикання ручки регулятора струму пацієнта.

^ Догляд за апаратом. По закінченню роботи апарат вимикають, а ручки управління ставлять в нульове положення. Зовнішню поверхню апарата і проводів пацієнта протирають чистою та вологою тряпкою. Не дозволяється витирати пилюку вологою тряпкою з конденсаторів, катушек ізоляційних панелей та контакних з’єднань.

Апарат для ультразвукового роз’єднання та з’єднання тканин (УРСК-7Н) призначений для проведення різноманітних операцій на м’яких тканинах та кістках. Він складається з генератора, трьох акустичних узлів, змінного інструмента та стерилізатора. Генератор ультразвукових коливань виконаний у вигляді шассі з передньою панеллю. На панелі розташовані тумблер вмикання генератора (“Мережа”), перемикач виду роботи (“Різка”, “Скальпель”, “Зварка”), індикатор для настройки резонанса (“А”), ручки його чутливості (“Настройка”, “Плавно”).

^ Підготовка до роботи. Під’єднують провід від заземлення до клеми “Земля” на генераторі, під’єднують електорокабель акустичного вузла до генератора. Перш ніж включити апарат в мережу, необхідно переконатися, що перемикач виду роботи знаходиться в нейтральному положенні (на червоній точці), а тумблер включення генератора – в положенні “Вимкнено” (вниз). Після цього вмикають вилку шнура живленя в розетку мережі напругою 220В.

^ Порядок роботи. За вказівкою хірурга перемикач виду робот ставлять в потрібне положення, вмикають тумблер “Мережа”, за допомогою ручки “Грубо” встановлюють стрілку прибора на ділення від 3 до 15 а потім, обертаючи ручку “Плавно”, встановлюють резонанс акустичного вузла за максимальним відхиленням стрілки індикатора. Під час операції помічник хірурга постійно слідкує за максимальним відхиленням стрілки індикатора і обертанням ручки “Плавно” підтримуює режим резонансу. Неперервна робота апарата не повинна перевищувати 7 хв.

Після закінчення роботи вимикають генератор, від’єднують його від мережі, протирають акустичні вузли і наконечники і укладають їх в стерилізатор-контейнер.

Дефібрилятор (ДП-03) призначений для електроімпульсного лікування фібриляції шлуночків серця, миготіння передсердь, які наступають під час хірургічних операцій.

Дефібрилятор вмонтований в металевий корпус. За допомогою електричних шнурів апарат вмикають в мережу 220В і приєднують до електродів, які хірург щільно притискає до оголеного серця хворого чи до грудної. За його командою помічник натискає кнопку і через серце протягом 5-6мс. пропускається струм від 30 – 50А при напрузі 7 000В.

Електроди та тримачі електродів, які застосовуються для впливу на серце при відкритій грудній клітці, стерилізують в автоклаві. Для дефібриляції операційна сестра дає хірургу грушоподібний електрод обернений чотирма шарами марлі, яка змочена ізотонічним розчином хлорида натрія. За командою хірурга особи, які приймають участь в операції повинні відійти від операційного стола на один метр. Операціана сестра при цьому відсовує малий інструментальний столик. В момент дефібриляції у хворого може виникнути судомно-рухова реакція. Тому необхідно слідкувати за надійною фіксацією хворого на операційному столі і забраті зі стола всі інструменті, шланги електровідсмоктувача і т.д.

Електровідсмоктувачі призначені для видалення різноманітних рідин під час операції. Електровідсмоктувач складається з банки вмістом 3-5л., яка закріплена на підставці і закриваючою герметичною кришкой. Банка з’єднується з однієї сторони шлангами зі стерильною гумовою трубкою, яка закінчується змінними наконечниками різної форми, а з другої – з вакуумним насосом, який відкачує повітря з банки. Електромотор і вакуум-насос закриті металевим кожухом, у верхню стінку вмонтований вакуумметр.

^ Підготовка до операції. Гумову трубку і наконечники стерилізують кип’ятінням. Електровідсмоктувач встановлюють поблизу операційного столу з таким розрахунком, щоб довжина гумових шлангів була достатьня для вільних маніпуляцій наконечниками в області операційного поля. Після його вмикають апарат до мережі змінного струму і пересвідчуються в справності відсмоктувача, намагаючись відсмоктати воду зі стакану чи флакону. При відсутності вакууму необхідно перевірити герметичність системи.

^ Догляд за апаратом. Під час операції слідкують за тим, щоб банка не переповнювалась рідиною. По закінченню операцій банку і шланги ретельно миють теплою водою.

Бактерицидні лампи призначені для дезінфекції повітря операційних, передопераційних, перев’язочних. Вони представляють собою газорозрядні ртутні лампи, під час роботи яких утворюються ультрафіолетова радіація, яка за бактерицидною дією наближається до дії сонячних променів. Використовують лампи БУВ-15, БУВ-30, БУВ-30-П, БУВ-60-П. В операціних розповсюджені стаціонарні постійні випромінювачи типу НБО, стельні типу ПБО, а також пересувні.

Пересувний випромінювач змонтований на основі і має ролики. В патронах каркасу знаходяться бактерицидні лампи БУВ-30. Зверху каркас має кришку, збоку – ручки для пересування. Випромінювач розрахований на дезінфекцію повітря не більше 100 м.куб. при роботі протягом 10-15 хв. При цьому знешкоджується 70% мікробів. Під час роботи випромінювача в приміщенні не повинно бути людей, а медсестра, яка вмикає випромінювач, повинна одягнути захисні окуляри. Бактерицидні лампи включають в перервах між роботою і по закінченню роботи, вночі. В операційній площею 40м.кв. достатньо помістити дві лампи на відстані 3-4 м. одна від іншої і на висоті 3 м. від підлоги.

Наркозна апаратура включає наркозні апарати, підведенню кисню та газоподібних наркотичних речовин і наркозні столики. В комплект наркозної установки входять також термоприбори для операцій під гіпотермією, апаратура для екстракорпорального кровообігу.

^ Наркозний апарат АН-4. Апарат складається з 3-ох частин: камери випаровування і дозування ефіру дихального мішка з дихальними клапанами, адаптера з запобіжним дихальним клапаном, до якого приєднується наркозна маска або інтубаційна трубка.

На верхній кришці камери-випаровувача розташовані: регулятор дозування ефіру, показник кількості ефіру в апараті. На боковій стінці камери є два отвори: справа від дозиметричної шкали – отвір для надходження в апарат повітря, зліва – вихідний отвір, який з’єднується горфірованою трубкою з дихальним мішком. Для збагачення повітря киснем у вхідний (правий) отвір вставляють шланг від кисневого балону. Всередені дихального мішка є пружина, яка тримає мішок в розтягнутому стані. Система клапанів знаходиться під прозорими пластмасовими ковпачками, що дозволяє контролювати їх роботу. Видох здійснюється через запобіжний клапан.

^ Наркозний апарат АН-8 – портативний апарат. Призначений для короткочасного обезболення, оксигенації та штучного дихання. Обезболення досягається подачею суміші закису азоту (50%-65%) з киснем (50%-35%). Замість чистого кисню може бути подана киснево-повітряна суміш: 35% кисню і 65% повітря. Апарат моє два балона – для кисню і закирі азоту, вміст кожного 1л. Запасу газів в балонах вистачає на 30 хв. безперервної роботи.

В комплект апарату входять наступні частини: дихальний гумовий мішок для спостереження за мимовільним диханням хворого і проведення штучного дихання; шланг горфований для з’єднання апарату з випускним клапаном і однією з трьох масок; повітряпроводи, роторозширювач.

П р о в е д е н н я о б е з б о л е н н я. Відкривши вентилі балонів, за показниками манометрів переконуються в наявності газів в балонах. Натисканням кнопки заповнюють киснем дихальний мішок апарату. На лице хворого щільно надягають маску. Ручкою дозиметра встановлюють подачу кисню на рівні 6-10 л./хв. і дають подихати хворому чистим киснем протягом 2-3 хв. Після цього зменшують подачу кисню до 3.5-4 л/хв. і ручкою дозиметра встановлюють подачу закисі азоту відповідно на рівні 4 або 6.5 л./хв.

Після закінчення обезболення подачу закисі азоту припиняють, і хворий дихає киснем не менш 5 хв. Одночасно вимикати балони з закиссю азоту і киснем не можна.

Д о г л я д з а а п а р а т а м и. При збиранні апаратів з їх частин сухою, а потім змоченою в ефірі тканиною ретельно прибирають захисне масляне покриття, забирають тальк. Після закінчення роботи апарату балони із стиснутим газом ретельно закривають і залишок газу відпускають з системи.

Адсорбери знімають і, забравши натронне вапно, ретельно протирають. Ковпачки клапанів знімають, камери клапанів висушують салфетками, клапани миють і висушують. Апарат протирають вологою, а потім сухою тканиною і закривають від пилюки.

Д е з і н ф е к ц і я д и х а л ь н о ї а п а р а т у р и проводять відразу після використання апаратів. Гумові шланги, мішки, маски ретельно миють теплою (50 С) водою з милом, миючим порошком. Після миття і прополоскування необхідна обробка 70% етиловим спиртом (20-30 хв.) або розчином первомура (1-2 хв.). Досить ефективне застосування 3% розчин перекисі водню, 10% розчину формаліну, 3-5% розчину карболової кислоти.

Металеві деталі, зволожувачі, трійники, перехідники, повітряпроводи стерилізують кип’ятінням або зануренням в 3% розчин перекисі водню (60 хв.), 3% розчин формаліну (30 хв.), 1% розчину хлораміну (20 хв.).

Т е х н і к а б е з п е к и . Необхідно слідкувати за правильним підключенням балонів із стиснутим газом. Забороняється закривати їх чохлами чи накидками. Тиск газу на виході з редуктора не повинен перевищувати 5 атм. Категорично забороняється змащувати маслом місця з’єднань системи, яка подає кисень – це може призвести до вибуху.

При роботі з адсорберами по напівзакритій та закритій системам необхідно заповнювати їх свіжим натронним вапном і змінювати адсорбери через кожні 3 години роботи апарату.

Сигналізація. Операційна повинна бути з’єднана з необхідними приміщеннями операційного блоку та хірургічного стаціонару кнопочною сигналізацією чи телефонним зв’язком. По мікрофону або натиском кнопки сигнала хірург, оперційна сестра чи анестезіолог можуть викликати необхідних людей, отримати необхідні медикаменти, розчини, кров і т.д. Така система виключає часте ходіння в операційну і з неї.

Спеціальна апаратура. Апаратура залежить від специфіки операцій. Для просмотра рентгенівських знімків поблизу операційного столу встановлюють негатоскоп (або вмонтовують його в стіні). Рентгеноустаткуванням і операційним столом відповідної будови оснащуюь спеціальні операційні, які призначені для зодування серця, аортографії, ангіокардіографії. Ці операційні оснащенні зовнішніми ставнями для затемнення приміщень. При торакальних операціях в операційній знаходяться прилади для електрокардіаграфії, оксигемографії, дефібрилятори, енцифалографи і т.д.

Зберігати в операційній предмети, які не використовуються під час операцій, заборонено.


^ РЕЖИМНІ НАКАЗИ

  1. Галузевий стандарт 42-21-2-85 “Стерилізація та дезинфекція виробів медичного призначення” від 01.06.85р. МОЗ СРСР.

  2. Наказ №720 від 31.07.78р. “Про покращання медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняними інфекціями”.

  3. Наказ №408 від 12.07.89р. “Про заходи, що до зниження захворюваності вірусним гепатитом в країні”.

  4. Наказ №100 від 28.05.89р. Чернівецький ВОЗ “Про посилення профілактики вірусного гепатиту В та СНІДу.”

  5. МОЗ УРСР від 12.07.89р. №5-09-01/741 “Ленінградський метод по предстерилізаційній очистці виробів медичного призначення”.

  6. Наказ №223 від 12.10.93р. “Про збір знезараження та здачу використаних медичних засобів одноразового застосування із пластичних мас.”

  7. Наказ №555 від 29.09.89р. МОЗ СРСР “Про вдосконалення системи медичних оглядів.



  1   2

Схожі:

\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconМетодичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ організація виробництва" для студентів спеціальності „економіка підприємства"
Практичне завдання 4 "Організація паралельного багатоагрегатного обслуговування на потоковій лінії" 24
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconМетодичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни " організація виробництва" для студентів спеціальності «економіка підприємства»
Практичне завдання 4 "Організація паралельного багатоагрегатного обслуговування на потоковій лінії" 29
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconБуковинський державний медичний університет
Тема: “Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного...
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconМенеджмент персоналу (екз питання) Роль І значення менеджменту персоналу як науки
Ділове оцінювання персоналу підприємства: сутність, задачі, види, зміст І методологія
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconТема І. Завдання і зміст науково-дослідної роботи > І. І. Завдання курсу науково-дослідної роботи та її види > Організація і гігієна наукової праці Тема Наукова робота і творчість
Основні принципи збирання матеріалу і його особливості в економічних дослідженнях
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" icon“Затверджено”
Україні. Структура психіатричної лікарні психоневрологічного диспансеру. Організація роботи середнього медичного персоналу при обслуговуванні...
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconЛабораторна робота №1: " Операційна система ms dos "
Мета роботи: Набути навички роботи з персональним комп’ютером під управлінням операційної системи ms dos
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconЛабораторна робота №1: " Операційна система ms dos "
Мета роботи: Отримати навички роботи з персональним комп’ютером під управлінням операційної системи ms dos
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconМетодичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Організація планування та управління підприємством»...
\"Організація роботи І завдання персоналу операційної \" iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
Організація роботи допоміжних приміщень. Організація роботи експедиційної
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи